Суботнього вечора 20 квітня у Центральній бібліотеці Солом'янки відбувся Вечір міцної поезії та відвертих розмов з воїном, поетом, учасником Форуму військових письменників Рустамом Дмитруком (позивний Бармен), відомим у мережі як Рустам Гівазович.
Почути поезію Рустама зійшлися друзі й шанувальники його таланту. Хто зміг, хто встиг, - справжні щасливчики, адже побути в самісінькому центрі магнітного поля людини неабиякої сили духу й почуття гумору, під час її короткої відпустки - справжнє везіння.
Ми цьому везінню завдячуємо Катерині Флекман, яка організувала цю незабутню зустріч!
Панувала атмосфера справжності й довіри. Присутні дослухалися до кожного слова. Говорили про реальний бік війни, про переоцінку цінностей, про справді важливі речі, які тримають. Про вірші, які дають змогу відрефлексувати непростий досвід та бути почутим - і тими, хто знає ціну кожному слову, і тими, кого не надто зачепило війною. Про те, як хочеться бути щасливим після війни, адже синдром відкладеного життя наздоганяє кожного воїна.
Рустамові хотілося більше читати про любов, а слухачі просили - про війну.
Вразила фраза: "Реабілітація буде потрібна всім: і військовим у гарячих напрямках, і мешканцям мирних міст, на які летять ракети. Якщо чесно, я взагалі не знаю, як ви тут справляєтеся. Ми хоч там при зброї, і можемо відповісти!"
Нам, цивільним, важко уявити, з чим доводиться стикатися нашим захисникам під час виконання бойових задач. Такі зустрічі бодай трішки наближають наші світи одне до одного, допомагають мислити тверезіше і вселяють віру в наш народ, що гартується у випробуваннях.
А подарунком для нашого вольового захисника стали співзвучні вірші та присвяти з вуст поетеси й психологині Катерини Флекман та поетеси й захисниці України Мальви Кржанівської.
Сьогодні Рустам повернувся на фронт. Зичимо йому янгола на плечі й підтримки всіх сил світу! Мріємо, аби нова Рустамова книжка якнайшвидше побачила світ, і щоб він презентував її у нас.
Немає коментарів:
Дописати коментар