четвер, 27 жовтня 2022 р.

"Міжнародний день Чорного моря". Віртуальна вікторина

Днями, 31 жовтня, буде відзначатися Міжнародний день Чорного моря. Варто зазначити, що це свято перш за все носить екологічне спрямування, а до святкових заходів зазвичай долучаються фахівці та небайдужа громада.
Це свято відзначається в день, коли в 1996 році шість причорноморських країн підписали Стратегічний план дій з реабілітації і захисту Чорного моря.
Цікаво, що є також спільний Європейський день моря, який святкують 20 травня, а Всесвітній день моря відзначають в останній четвер вересня. Різні країни мають тотожні національні свята. Наприклад, Національний день моря в США (22 травня), Мексиці (1 червня), в Китаї (11 липня), в Японії (16 липня), в Болівії (23 березня). День Балтійського моря (22 березня) також спільний для країн, що омиваються його водами.
Звісно, що Чорне море більшістю із нас сприймається саме як величезна курортна зона.
Тож давайте робити все від нас залежне, щоб вже у сезоні 2023 року Чорне море знову стало виключно місцем відпочинку, радощів та щасливих зустрічей.
А Центральна бібліотека Солом'янки на Освіти, 14а пропонує вам відповісти на питання тематичної вікторини про наше улюблене море.


пʼятниця, 21 жовтня 2022 р.

Він подарував нам КІНО

А чи знаєте ви, кому ми повинні дякувати, що маємо можливість дивитися КІНО?
Разом із братом Луї Жаном Огюст Люм’єр розробив апарат, який вони назвали «кінематограф». Головним винахідником був Луї Жан Люм’єр, а Огюст допомагав йому, здебільшого грішми. Крім технічного винаходу братам Люм’єр належить ініціатива регулярного випуску фільмів.

З дитинства брати мали різні захоплення – Луї був хворобливим і багато часу проводив вдома з батьком, від якого і перейняв пристрасть до винахідництва, а Огюст захоплювався фотографією та медициною.
У 1889 році батько – Антуан Люм’єр – привіз з Парижу своїм синам винахід Томаса Едісона – кінетоскоп. Це було досить велике спорудження, яке давало змогу дивитися кіно лише одній людині, заглядаючи в мале віконце в корпусі. Батько запропонував синам: «Потрібно спробувати випустити картинки з коробки».
Після ознайомлення з кінетоскопом Луї Жан став займатися проблемою світлової проєкції «рухомих фотографій» і разом з братом Огюстом вони змогли представити світу інноваційний прилад – сінематограф. Це було справжнє портативне ательє: винахід поєднав в собі три процеси – знімальний, копіювальний та проєкційний. Для того, щоб пристрій працював, потрібне було сильне джерело світла, яке ставилося позаду приладу, плівка переміщалася, а на екрані з’являлося рухоме зображення.

І от, 28 грудня 1895 року в Гран-кафе на Бульвар-де-Капюсін (Париж) відбувся перший кіносеанс, що почався з показу площі Белькур у Ліоні. У той день було продано всього лише 35 квитків, вартістю один франк, однак потім до братів Люм’єр вибудовувалися величезні черги охочих побачити кіно.
Кіносеанси братів Люм’єр супроводжувала музика саксофона або піаніно.

Створюючи свої фільми, Луї Жан та Огюст Люм’єр придумали безліч прийомів кінозйомки. Наприклад, метод, використаний братами при зйомці проїзду по каналу у Венеції на гондолі, зараз називається тревелінгом.
У Франції заснована премія імені Люм’єра, яку щороку присуджують за документальні фільми.

середа, 12 жовтня 2022 р.

"День Українського козацтва". Віртуальна вікторина

14 жовтня поєднує в Україні декілька важливих дат і свят, одне з яких - День Українського козацтва.
Згідно з дослідженнями істориків, перші згадки про українських козаків зустрічаються в історичних джерелах наприкінці XV ст. Вони вважалися вільними людьми і воїнами Христовими. Спочатку козаками називали тільки військові громади, а потім і територіальні.
Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова. Саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.
Поєднання знаменних дат є символом непорушного зв’язку багатьох поколінь визволителів рідної землі та проявом поваги до них. І сьогодні нинішні нащадки хоробрих українських козаків та іх послідовників із честю відстоюють кордони України.
В свою чергу, Центральна бібліотека Солом'янки на Освіти, 14а підготувала святкову тематичну вікторину з питаннями про історію та сучасність.


вівторок, 11 жовтня 2022 р.

Творчий вечір Лариси Петрової

Жива енергетика вишуканого поетичного слова, гіпнотична магія музики та пісень, оригінальні роскішні голоси виконавців і приємне спілкування з друзями! Ця приємна та щира і неповторна атмосфера панувала на творчому вечорі відомої поетеси, керівника творчого об'єднання «Світлина», що діє при Спілці жінок міста Києва та Національній спілці письменників України Лариси Петрової.

Захід відбувся 4-го жовтня у приміщенні Центральної бібліотеки Голосіївського району імені М.Гоголя, який організувала і провела бібліотека ім. Ярослава Мудрого. Центральну бібліотеку Солом’янки м. Києва представив композитор і виконавець, у творчому доробку якого є також і пісні на вірші Лариси Петрової, працівник бібліотеки Ігор Якубовський, який виконав декілька пісень на її вірші.

четвер, 6 жовтня 2022 р.

"Літній не значить похилий". До Міжнародного дня людей похилого віку


Відчуття виконаного обов’язку та свободи підкралося зненацька. Саме цей стан мріє відчути кожна людина, але по-справжньому осмислити його можна лише в особливому віці, який прийнято називати літнім. Це той вік, який в дитинстві нам видається дуже далеким, в юності ми відчуваємо перед ним острах, в молодості його поважаємо, а у зрілості маємо честь зустрітися з ним віч-на-віч і осягнути всі його переваги та привілеї. Саме так, переваги та привілеї! Бо лише в цьому періоді життя людина уже не піддається метушні навколо, не розсіює свою увагу на непотрібні речі, а здатна осягнути відчуття свободи, до якого прагне все життя, проте здатна відчути по-справжньому лише завдяки мудрості та досвіду накопиченого протягом років.
Не в кожному віці можна дозволити собі провести день так, як хочеш саме ти, не маючи обов’язків перед іншими людьми та не зважаючи на чиюсь думку. А от літні люди можуть собі це дозволити, головне вчасно усвідомити, що це не початок кінця, а кінець початку - перед ними відкривається свобода дій та дорога в те життя, де вибір роблять вони. Багато хто, вже без відчуття провини перед родиною та суспільством, починає подорожувати, вивчати мови, відкриває в собі нові захоплення та таланти, знаходить нових друзів, починає займатися йогою або здобуває нову освіту, а дехто вирішує продовжити життя без метушні, в оточенні природи та спокою, і саме в цьому бачить справжню свободу.

У світі написано дуже багато прикладної та художньої літератури присвяченої людям літнього віку. Але в контексті Міжнародного дня людей похилого віку, хочеться акцентувати увагу саме на книжках Фредріка Бакмана «Чоловік на ім’я Уве», «Моя бабуся просить їй вибачити», «Брітт-Марі була тут», які можна взяти в Центральній бібліотеці Солом'янки на Освіти, 14а.
Кожна з цих книг має свою унікальну історію, де розкриваються глибокі сенси крізь гумор та шалені вчинки, на які здатні люди літнього віку.

Книжка «Чоловік на ім’я Уве» написана автором найперше. В основу роману покладене життя буркотливого чоловіка Уве, що звик жити за своїми встановленими порядками, вимагаючи цього й від інших. Уве нещодавно втратив дружину, яка була суттю його життя, а згодом втрачає й роботу. Чоловіку здається, що життя уже не має сенсу… Проте одного дня в Уве з’являються нові сусіди, і відтоді все кардинально змінюється, набуваючи нових значень та відтінків.


В романі «Моя бабуся просить їй вибачити» ми бачимо семирічну дівчинку Ельзу та її бабусю, котрій сімдесят сім років, але вік не є перешкодою для великої дружби та підтримки. Шаленство бабусі – особливий спосіб захистити та відволікти Ельзу від проблем з однолітками та навколишнім світом. Бабуся завбачливо та оригінально закладає фундамент, який допоможе Ельзі справлятися з усіма труднощами, після того, як її не стане…




З героїнею роману «Брітт-Марі була тут» ми познайомились ще в попередній книжці «Моя бабуся просить їй вибачити». Брітт-Марі прискіплива педантична літня жінка, яка має в усьому свій порядок і ненавидить хаос та несподіванки, а ще вона любить свого чоловіка та кросворди й терпіти не може футбол. Але дізнавшись, що чоловік зраджує, Брітт-Марі переїздить в інше місто, яке характеризується низьким соціальним статусом і починає працювати тренером дитячої футбольної команди. Відтоді життя жінки кардинально змінюється…