Сьогодні студенти ДВНЗ «Київський електромеханічний коледж» мали унікальну можливість з вуст автора – Анатолія Самойленка почути описані серцем вірші-одкровення зі Збірки «Негаснуча зоря Тараса». Це зворушливі спомини про дитинство, яке пройшло у селі Моринці, де народився Тарас Шевченко. Анатолій Самойленко – за фахом інженер-механік, за складом душі – поет-патріот. Може, здатися дивним, що людина, яка не має спеціальної літературної освіти, спроможна дарувати читачам справжню поезію. Але саме так є. І, за словами Віри Волинчук, яка представляла сьогоднішнього гостя - є і фізики, є і лірики...
У полях половіють
жита,
Котять хвилі від
краю до краю.
А мої неспокійні
літа
У осінні покоси
лягають…
Тема рідної землі є
провідною у творчості Анатолія Самойленка, його вірші наповнені любов’ю до
малої батьківщини, до її природи, до тих країв, де зростав великий Кобзар.
