Творча зустріч із Тетяною Белімовою

В суботу до Центральної бібліотеки Солом'янки на Освіти, 14а завітала допитлива юнь з Юридичного ліцею імені Ярослава Кондратьєва, щоб зустрітися зі знаною сучасною письменницею Тетяною Белімовою.

Зустріч видалася захопливою: пані Тетяна є фаховим літературознавцем, володіє чудовим даром оповідачки та знає як зацікавити молодь! Тож гості слухали розповіді та уривки творів, подорожували часом, дивилися буктрейлер до нового роману пані Тетяни "Винуваті люди", численні читачі якого вимагають продовження, ставили запитання, дискутували, дізнавалися про письменницьку кухню, фотографувалися й занурювалися у магнетичну бібліотечну атмосферу Національного тижня читання. 

"Винуваті люди": презентація роману Тетяни Белімової

В приміщенні Центральної бібліотеки Солом'янки на Освіті, 14а відбулася довгоочікувана презентація історичного роману від нашою краянки, письменниці, викладачки, багаторазової переможниці "Коронації слова" - Тетяни Белімової "ВИНУВАТІ ЛЮДИ".

На зустріч, організовану Публічними бібліотеками Солом'янки, зібралося чимало гостей, з якими пані Тетяна спілкувалася не тільки про свій новий роман, але і відповідала на різні питання про особливості письменницької роботи, ранній досвід написання творів, в активному діалозі із залою гостя також торкнулася аспектів становлення української державності на початку ХХ ст.

Загалом відчувається культурна спрага читачів до таких живих зустрічей.

ВІДЕОЗАПИС

Літературознавчий огляд "Контексти пам'яті у творчості британської письменниці Кейт Аткінсон"

23 лютого на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбувся літературознавчий огляд «Контексти пам’яті у творчості британської письменниці Кейт Аткінсон», який підготувала для глядачів письменниця, літературознавиця, викладачка Тетяна Белімова.

Зараз в європейській, зокрема як в британській, так і в українській літературі, актуальною є тема пам’яті. У 80-х роках ХХ ст. з’явилася теорія німецького дослідника Яна Асмана, яка була пов’язана з культурною пам’яттю, яка формує певним чином нашу особистість, формує колективну пам’ять, яка корелює з культурною пам’яттю і поступово переходить в неї. Зараз є багато творів літератури, які балансують на цій тонкій межі.

Кейт Аткінсон – сучасна британська письменниця. Народилася у 1951 році в Йорку. Стала популярною у 90-х роках ХХ ст. Письменниця намагається передати колективну пам’ять, яка поступово переходить у культурну пам’ять і формує найширші світоглядні засади британської нації.

Українською мовою вийшло 4 романи письменниці у видавництві «Наш формат». Українською їх переклала Ярослава Стріха.

Тетяна Белімова зупинилася на літературознавчому аналізі романів Кейт Акінсон «За лаштунками в музеї» (1995), який схожий на мозаїку, складаючись із окремих оповідань, і на романі «Життя за життям» (2013), який також складається з окремих новел, які читач може складати, як пазли, формуючи своє сприйняття і прочитання твору.

Роман «За лаштунками в музеї» - це найширші контексти пам’яті на прикладі однієї родини. Опис подій в романі починається в 1880 роках і закінчується 1990-ми роками.

Головна героїня роману Рубі Леннокс починає опис життя від моменту зачаття, та з ходом сюжету виявляється, що розповідь про будь-кого із нас треба починати значно раніше: особиста історія нерозривно переплітається з великими подіями доби, міста складаються з нашарувань усіх епох, у які вони існували, а будь-яка сім’я принаймні наполовину складається з родинних скелетів у шафі. Щоб читачі не заплуталися в іменах героїнь, Тетяна Белімова намалювала генеалогічне дерево родини. Ця злегка сюрреалістична історія нагадує товстий альбом, наповнений сотнями фотографій кількох поколінь однієї родини, на родинний архів. Цей архів поширюється на все британське суспільство, тому що все, що пережила родина, характерне для всього британського суспільства.

Роман «Життя за життям» має статус світового бестселера, став лауреатом премії Costa Book Awards. Часові межі роману – період від 1900-х років до початку 2000 років. Це – роман-реконструкція. Актуальною є тема Першої і Другої світової війни та її руйнівні наслідки для Британії. Це також історія однієї родини Тоддів. Магічність роману полягає в тому, що головна героїня, Урсула Тодд, може проживати своє життя знову й знову.

Тетяна Белімова зробила літературознавче дослідження і провела паралелі в темі травматичної пам’яті в художній літературі України та Британії.

Детальніше про цікаве літературознавче дослідження дивіться у відео.

Запис етеру

«Святочне різдвяне оповідання в українській літературі»

22 грудня на сторінці facebook Публічні бібліотеки Солом’янки відбулась онлайн-зустріч з літературознавчим оглядачем Тетяною Белімовою, яка розповіла про «Святочне різдвяне оповідання в українській літературі». 

Це свято виникло у Вікторіанській Англії в XIX столітті і воно має свої давні традиції. Вперше про нього ми дізнаємось з твору Англійського письменника Чарльза Діккенса «Різдвяна історія». Сюжети різдвяних історій наповнені магічним змістом, мають повчально–сакральний зміст, перемоги сил добра над злом. 

Прихід Різдвяних свят на територію України відбувався досить непросто, адже Україна перебувала в складі Російської імперії, і за тих обставин було важко поширювати і розвивати власну культуру, так як майже все було під царською забороною. 

Але в другій половині XIX ст. зароджується Народницький рух, який впливав на тодішніх літературних діячів Панаса Мирного, Михайла Коцюбинського, Івана Карпенка-Карого, Павла Грабовського та інших, які описували Різдвяні історії в своїх творах: в оповіданні Панаса Мирного «Морозенко» (1885 р.), Олени Пчілки «Збентежена історія» і «Сосонка» (1885 р.), оповіданні «Ялинка» Михайла Коцюбинського (1891 р.), оповіданні «Різдвяний вечір» Гната Хоткевича (1899 р.), оповіданні «Про святвечір» Василя Стефаника (1891 р.), оповіданні «Мати» Архипа Тесленка (1904 р.), у двох різдвяних історіях Степана Васильченка «У панів» (1908 р.) і «Мороз» (1914 р.), у творі Володимира Винниченка «Агітка» (1907 р.). В них письменники відобразили сюжети доль різних людей, доторкнулись до вираження їх соціальних аспектів. А також описали, яким було тодішнє Різдво, які використовувались обряди, про магію святвечора, різдвяну ялинку, яку можна було встановлювати тільки у панських маєтках і яка могла знаходитись тільки один вечір і таке інше.

За сучасних умов відбувається переосмислення, оновлення різдвяної теми в творчості письменників. Видаються колективні збірки, зокрема такі як «Тринадцять різдвяних історій», дитяча збірка «Львів смаколики різдво», збірка Надії Гербиш і Ярослава Грицака «Велика різдвяна книжка» та інші. 

Тетяна Белімова привітала всіх з наступаючими різдвяними святами і подякувала всім за увагу.

Відеозапис етеру 

Комікси - особливий жанр літератури

20 жовтня о 15:00 відбувся літературознавчий огляд про інтермедіальні аспекти сучасної української літератури: комікси, графічні романи, графічні новели із письменницею Тетяною Белімовою.

Запис етеру

Між фемінністю і феміністичністю

6 жовтня о 15:00 на платформі Публічні бібліотеки Солом'янки письменниця Тетяна Белімова зробила літературознавчий огляд жіночих текстів у сучасній українській літературі.

Запис етеру

Попит і пропозиції книжкового ринку

15 вересня о 15:00 Публічні бібліотеки Солом’янки організували літературознавчу лекцію Тетяни Белімової «Межа сучасного літературного процесу: паперові видання та інтернет-ресурси двотисячних (пожвавлення видавничого ринку на початку двотисячних та двобій книжки і цифри)».

Сама Тетяна Белімова пише книжки, а за фахом літературознавець, і викладає в Інституті філології Університету ім.Т.Шевченка. Тобто готує майбутніх письменників, тому про книжковий ринок і літературний процес знає з власного досвіду. Вона розтлумачила чим відрізняється автор текстів від письменника, про паперові й цифрові літературні твори, про книжковий ринок в Україні й про тенденції в світі. Також пані Тетяна назвала топових письменників України, ринкові жанри літератури. Про роль держави у книговидавничій справі, і про промоцію як справу автора й видавця. Але найголовнішими (наголосила літературознавиця) рушіями літературного процесу України є літературні конкурси (зокрема «Коронація слова»), які відкривають нових авторів, дають їм путівку в літературний світ, розбивають лід спілчанської заскорузлості. А відповідаючи на запитання в етері, літературознавиця Тетяна Белімова оприлюднила своє бачення питань роялті, квоти в книговиданні, читацької аудиторії тощо. Це треба слухати. Не пошкодуєте… 

Запис етеру

Онлайн-зустріч із письменницею Тетяною Белімовою

28 березня відбулася онлайн-зустріч із письменницею Тетяною Белімовою, переможницею "Коронації Слова", авторкою книжок: «Київ.ua» (роман, КСД, 2013), «Вільний світ» (роман, КСД), «Трояндовий джем» (збірка оповідань та новел, Брайт Букс, 2015), «Яйце-Райце, або Мільйон на мрію» (роман-шоу у співавторстві з Андрієм Процайло, Брайт Букс, 2016), а також учасницею колективного проєктів малої прози "Львів. Кава.Любов" / "Теплі історії"!

Говорили про плюси і мінуси карантину, про те, як важливо вижити і не зламатися об скрутні обставини долі. 

На підтвердження того пані Тетяна читала щемливу новелу про історію народження пісні "I Will Survive" (1978), яку відзначено статуеткою Grammy, і про непросту долю її авторки, чорношкірої співачки Глорії Гейнор, для якої особиста трагедія обернулася на тріумф. Прочитана історія міститься у книзі «I will survive! Я виживу!», колективній праці сучасних українських письменників (2018). 

А ще, як і обіцяв анонс, звучав уривок з «Трояндового джему» про те, якими важливими для нас є родинні традиції, таємниці та рецепти. А щоб нам було зовсім затишно, авторка провела зустріч у форматі онлайн-чаювання.

Глядачі ще довго не відпускали пані Тетяну...

Відео зустрічі за посиланням.

До речі, роман «Київ.ua» можна почитати у Центральній бібліотеці Солом’янки на Освіти, 14 а