На Творчих читаннях, 16 квітня, у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди знайомитимемося одразу з версіями однієї казкової історії про дерев’яну ляльку Піноккіо - від Карло Коллоді “Пригоди Піноккіо”, Олексія Толстого “Золотий ключик або Пригоди Буратіно” та Ейн Лейсен “Мрія Піноккіо”.
Нагадаємо, що оригінальний твір італійського письменника Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо» (італ. “Le avventure di Pinocchio”) побачив світ понад 140 років тому - у 1883 р., і відтоді став найвідомішим твором дитячої літератури в Італії, а згодом у всьому світі. Казку адаптовано більш ніж 260 мовами світу та перекладено понад 300 мовами.
За взірець ми візьмемо класичну історію “Пригоди Піноккіо” від видавництва “Країна Мрій” (2009) в перекладі Оксани Донічевої, і порівняємо її з двома іншими - настільки глибоко, наскільки вистачить часу. А ось взяти книжки додому і разом із батьками дослідити всі деталі можна завжди!
Зацікавилися? Чекаємо на вас!
А ви знали?
Образ Буратіно, знайомий з дитинства батькам та бабусям-дідусям нинішніх дітлахів за книжкою “Золотий ключик або Пригоди Буратіно”, - насправді є відмінним від оригінального (цікаво, що створений він 1923 року, коли й український!).
Твір “Золотий ключик” є не перекладом з оригіналу, а ґрунтовно адаптованою для російського читача версією знаменитого твору, з численними стилістичними переробками (у тексті не тільки не співпадають імена героїв, а й присутні російські прислів'я, приказки тощо, і невідомо, чи український переклад на це якось вплинув).
Ім’я ж Буратіно в російській версії виникло тому, що Карло Коллоді часто називає свого головного героя Піноккіо загальним словом “il burattino” (у перекладі з італійської - маріонетка).
А почалося все з того, що російський радянський письменник Олексій Толстой, будучи в еміграції, редагував переклад «Приключения Пиноккио. История деревянной куклы», здійснений російською письменницею й перекладачкою Ніною Петровською 1883 року (у рік створення казки Карло Коллоді). Проте в пам’яті багатьох поколінь Олексій Толстой так і залишився найбільш знаним автором-перекладачем.
Спочатку Толстой планував просто випустити редагований переклад, та надалі він захопився оригінальною ідеєю і створив власний сюжет, додавши історію вогнища, намальованого на старому полотні, і золотого ключика.
Зрештою, він досить далеко пішов від вихідного сюжету, адже той “застарів для періоду соціалістичного реалізму”, через те, що казка Колоді “сповнена моралізаторства та повчальних сентенцій”. Толстому ж хотілося вдихнути в персонажів більше духу авантюризму і веселощів.
До 1986 року ця версія казки видавалася в СРСР 182 рази й була перекладена 47 мовами. Загальний наклад склав 14,587 мільйонів примірників.
Українською мовою “Пригоди Піноккіо” Карло Коллоді перекладено тричі: у 1923 р. - Євгеном Онацьким, у 1967 р. - Юрієм Авдєєвим, у 2009 р. - Оксаною Донічевою. “Мрія Піноккіо” - ще одна адаптована версія від нідерландської авторки та ілюстраторки Ейн Лейсен, яка 2014 року створила новітній переказ класичної історії. Уперше його опубліковано в Бельгії та Нідерландах. Українська версія вийшла у видавництві “Ранок” 2018 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар