Роми в умовах війни в Україні

Фото: АРКА - Агенція адвокації ромської культури

Повномасштабне російське військове вторгнення в Україну, що розпочалося 24 лютого 2022 року, драматично вплинула на все українське суспільство. Сама приналежність до української політичної нації та факт проживання на українській землі стали факторами ризику, які реально загрожують життю та здоров’ю кожного громадянина. Безперечним є те, що дії російської армії та задуми російського воєнно-політичного керівництва можна кваліфікувати як «геноцидні» по відношенню до всього українського народу. В абсолютної більшості ситуацій кремлівським катам абсолютно байдуже на етнічне походження, релігійні переконання чи рідну мову жертв їх злочинів в Україні. Етнічні росіяни чи російськомовні українці, які не стали на шлях колаборації, так само зазнають знущань зі сторони військових рф, а ракети, що прилітають у тилові міста України зовсім не мають здатності вирізняти етнічну приналежність жертви терористичної атаки.

Тим не менш, українське суспільство не є гомогенним. Ризики і наслідки повномасштабної війни для більшості суспільства і для груп меншин, становище яких і раніше було вразливим, можуть мати різний характер.

Однією з таких етноспільнот є роми. Відданість традиційним правилам організації суспільного життя, орієнтація на родинні зв’язки, закритість ромських громад від зовнішніх впливів допомогли зберегти свою національну ідентичність протягом багатьох століть проживання серед інших народів, але це стало причиною певного відокремлення і як наслідок економічних проблем багатьох ромських сімей.

З моменту свого створення у 2020 році ДЕСС активно включилась до процесу напрацювання Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року, цей документ було схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України №866-р 28 липня 2021 року. До підготовки Стратегії приєднались понад 70 ромських активістів з більшості областей України. Наступним кроком стала підготовка поєкту Плану заходів із реалізації Стратегії на перших два роки. Знову до його підготовки ДЕСС залучила ромських активістів, міжнародні організації, що працюють в Україні, експертів з різних органів виконавчої влади, які працювали зокрема у форматі восьми робочих груп, відповідно до напрямків, визначених Стратегією сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року: «Статистична інформація та дані», «Працевлаштування і зайнятість», «Надання соціального захисту», «Правовий захист і протидія дискримінації», «Доступ до якісної освіти», «Доступ до послуг у сфері охорони здоров’я», «Підвищення якості житлово-побутових умов», «Ромська культура, історія, мистецтво, мова». Серед учасників, які долучились до розробки проєкту плану заходів, були такі міжнародні партнери: Український офіс ООН Жінки, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні, ЮНІСЕФ, Представництво УВКБ ООН в Україні, Моніторингова місія ОБСЄ з прав людини в Україні, Офіс Ради Європи в Україні, Ініціатива верховенства права Американської асоціації адвокатів ABA ROLI. Проєкт пройшов широке громадське обговорення і міжвідомче узгодження на початку 2022 року. Однак, у зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, наразі є досить складним ухвалення плану заходів, оскільки бюджет переорієнтований на потреби воєнного стану.

Повномасштабна агресія змінила не тільки плани державних органів, а й долі мільйонів людей. Головним викликом за умов повномасштабної російської агресії, очевидно, є масштаб явища щодо внутрішньо переміщених осіб. Однак, як держава, так і громадянське суспільство за попередні дев’ять років виробили певні навички з надання адекватної допомоги переселенцям, і виявилися в змозі масштабувати цей досвід у нових умовах.

За даними громадських організацій до війни в Україні проживало від 200 до 400 тисяч ромів, найбільше в Закарпатській і Одеській областях, а наступними за кількістю ромів були Донецька і Харківська області, які перші потрапили в епіцентр бойових дій. За свідченням ромського активіста з м. Мерефа Харківської області евакуація ромських родин проходила під постійним артилерійським обстрілом, організувати колону вдалось тільки за межами міста, багато людей змогли взяти тільки документи і харчі, що були під рукою. Біженцями стали ромські родини з обласного центру і інших міст області.

За повідомленням Донецької ОВА станом на 01.01.2022 в області були наявні місця компактного проживання ромської національної спільноти, а саме: м. Бахмут, сел. Красногірка, м. Краматорськ, м. Вугледар, м. Торецьк, м. Часів Яр, с. Кропивницьке, с. Стрітенка, смт Новотроїцьке, смт Ольгинка та с. Дмитрівка Волноваського району; м. Маріуполь та Маріупольський район. Наразі більшість представників ромської спільноти тимчасово переїхали до Західної України. Так, ромська громада з Вугледара знайшла свій прихисток в Ужгороді, їх прийняв і поселив Благодійний фонд «Благо». Представники ромської спільноти активно займаються громадською роботою та медіацією, зокрема організовують через Фонд «Чіріклі» роздачу гуманітарної допомоги для ромів ВПО.

Вимушеними переселенцями стали також ромські сім’ї з Луганської, Сумської, Чернігівської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської, Київської областей і міста Києва.

Джерело: Державна служба України з етнополітики та свободи совісті