середа, 23 листопада 2022 р.

"Присвята поетам України". Літературно-музичний захід

Літературно-поетична творчість України багатогранна і тісно пов’язана з її історичним минулим та сьогоденням.
Центральна бібліотека Солом'янки на Освіти, 14а проводить різні заходи пов’язані із популяризацією української класичної та сучасної поезії. Отже нещодавно, 10-го листопада, наша бібліотека разом із Авіакосмічним ліцеєм імені Ігоря Сікорського НАУ м.Києва, провела мистецько-освітній захід присвячений геніальним українським поетам. У жанрі співаної поезії протягом 2-х годинного дійства прозвучали твори Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Олександра Олеся, Євгена Плужника, Михайла Драй-Хмари, Миколи Зерова, Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Анатолія Тарана, які виконав працівник Центральної бібліотеки Солом’янки Ігор Якубовський.
Викладач Авіакосмічного ліцею, філологиня Оксана Горячева разом із Ігорем Якубовським підібрали цікаві твори, вищепойменованих поетів, у яких відображені глибокі філософські поняття етики і моралі, почуття свободи та любові до життя і всього прекрасного на землі та любові до України.
Слухачі, залишаючи приміщення переосмислювали почуте, водночас розуміючи, яке важливе історичне значення для української літератури відіграють унікальні твори видатних поетів-класиків і поетів сучасності.


четвер, 17 листопада 2022 р.

Книжки для підлітків до Міжнародного дня толерантності

16 листопада у всьому світі відзначають Міжнародний день толерантності. Саме в цей день 1995 року державами-членами ООН на Генеральній конференції ЮНЕСКО було прийнято та урочисто проголошено Декларацію принципів толерантності.
Це було зроблено для того, щоб привернути увагу до обов’язку поважати права та свободи людини, підняти громадську свідомість та врахувати небезпеку приховану в нетерпимості, протидіяти її проявам, а також сприяти формуванню психології толерантності.
На жаль, у сучасному суспільстві спостерігається багато випадків нехтування загальнолюдськими цінностями, порушення прав людини, а найгірше те, що це дуже часто стосується дітей у різних сферах життя. Неодноразовими є ситуації нетолерантного ставлення до дитини у сім’ї, або з боку інших дітей та дорослих в освітніх закладах чи осередках дитячого дозвілля.
Надзвичайно важливо формувати в людини розуміння толерантності та терпимості ще з дитинства.
Центральна бібліотека Солом'янки на Освіти, 14а, у свою чергу, рекомендує книжки, які допоможуть сформувати в дітей та підлітків доброзичливе ставлення до “інакшості”.

Гридін Сергій “Не-ангели”
“Не-ангели” - повість, в центрі сюжету якої знаходиться добрий та чуйний підліток Олесь. Одначе в його житті не все складалося так добре, як би хотілося. Справжніх друзів у нього не було, сімейні проблеми також завдавали труднощів і травмували. Деякий час хлопець знаходив спокій, лише занурившись у книжки.
Невдовзі все стало ще гірше, Олесь пережив біль втрати через смерть подруги, з якою лише встиг зблизитись, а сімейні проблеми ще більше загострилися. Тотальна несправедливість зробила хлопця дуже вразливим, і він почав дуже емоційно на неї реагувати.
Обставини привели до того, що підліток невдовзі опинився на вулиці. На сторінках книги ми бачимо всю небезпеку, яка може спіткати дітей, що через байдужість оточуючих, змушені пов’язати своє життя з вулицею. Разом з тим, ми спостерігаємо, який вплив на внутрішній світ хлопця, його сприйняття та формування характеру має такий життєвий досвід.

Бойн Джон “Хлопчик у смугастій піжамі”
Головним героєм повісті є дев’ятирічний хлопчик Бруно. Його батька назначили комендантом концтабору, і вони всією сім’єю переїхали з їхнього красивого будинку в Берліні у зовсім інше місце, яке йому одразу не сподобалося.
До того часу Бруно жив своїм комфортним життям, не знаючи, що відбувається навколо, не розуміючи, що існує інше життя, в якому люди не лише не мають комфортних кімнат та смачної їжі, а й вважаються ворогами Німеччини, яким відмовлено в звичайних людських потребах, і вони приречені на рабство та смерть.
Недалеко від будинку Бруно була огороджена колючим дротом територія, де мешкало багато чоловіків та хлопчиків. Незабаром Бруно познайомився з одним із них, який мав дивне ім’я Шмуль. Ця зустріч стала початком своєрідної дружби між хлопчиками з “різних світів”, а також доказом того, що життя може в будь-який момент стати геть іншим.

Гант Лінда Муллалі “Риба на дереві”
Роман “Риба на дереві” про добродушну та щиру дівчинку Еллі. Вона велика фантазерка та має неабиякий хист до малювання, але їй надзвичайно важко вчитися читати та писати, бо Еллі хворіє на генетичну хворобу - дислексію.
Дівчинці здається, що літери стрибають у різні сторони і відмовляються ставати у рядок. Вона дуже зосереджено працює над тим, щоб таки здолати ці літери і навчитися читати, але, на жаль, їй нічого не вдається.
Еллі переживає великий дискомфорт через приниження однокласників і зауваження з боку вчителів, адже вона ще й соромиться своєї хвороби і нікому про неї не каже.
Усе це неабияк вплинуло на самооцінку школярки та її внутрішній душевний стан. Але невдовзі в класі з'явився новий учитель, містер Деніелс, який у кожній дитині бачить унікальність та кожній намагається допомогти.
Саме турбота цього вчителя і його відданість справі змінюють життя Еллі. Він працює над тим, щоб допомогти дівчині розкритися та полюбити себе. Відтак життя Еллі змінюється, вона починає вірити у власні сили та розуміти, що бути "інакшим" - це дуже круто.

четвер, 10 листопада 2022 р.

"Перевір свої знання". Віртуальна вікторина до Дня української писемності та мови

Свято Дня української писемності та мови щорічно відзначається 9 листопада, з 1997 року. Ця дата обрана на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Він був письменником-агіографом, засновником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем та вченим, жив ченцем Києво-Печерського монастиря.
Останніми роками поступово відновлювалася традиція, коли батьки відводили дітей до школи, а потім йшли до церкви: поставити свічку перед образом Нестора-літописця і помолитися, щоб він допоміг дитині у навчанні.
Водночас це день, коли у маємо особливу нагоду вклонитися українському Слову в усій його розмаїтості, красі та виразності, і не забувати, що наразі за існування української мови, культури та людських життів невтомно борються наші захисники та захисниці.


четвер, 27 жовтня 2022 р.

"Міжнародний день Чорного моря". Віртуальна вікторина

Днями, 31 жовтня, буде відзначатися Міжнародний день Чорного моря. Варто зазначити, що це свято перш за все носить екологічне спрямування, а до святкових заходів зазвичай долучаються фахівці та небайдужа громада.
Це свято відзначається в день, коли в 1996 році шість причорноморських країн підписали Стратегічний план дій з реабілітації і захисту Чорного моря.
Цікаво, що є також спільний Європейський день моря, який святкують 20 травня, а Всесвітній день моря відзначають в останній четвер вересня. Різні країни мають тотожні національні свята. Наприклад, Національний день моря в США (22 травня), Мексиці (1 червня), в Китаї (11 липня), в Японії (16 липня), в Болівії (23 березня). День Балтійського моря (22 березня) також спільний для країн, що омиваються його водами.
Звісно, що Чорне море більшістю із нас сприймається саме як величезна курортна зона.
Тож давайте робити все від нас залежне, щоб вже у сезоні 2023 року Чорне море знову стало виключно місцем відпочинку, радощів та щасливих зустрічей.
А Центральна бібліотека Солом'янки на Освіти, 14а пропонує вам відповісти на питання тематичної вікторини про наше улюблене море.


пʼятниця, 21 жовтня 2022 р.

Він подарував нам КІНО

А чи знаєте ви, кому ми повинні дякувати, що маємо можливість дивитися КІНО?
Разом із братом Луї Жаном Огюст Люм’єр розробив апарат, який вони назвали «кінематограф». Головним винахідником був Луї Жан Люм’єр, а Огюст допомагав йому, здебільшого грішми. Крім технічного винаходу братам Люм’єр належить ініціатива регулярного випуску фільмів.

З дитинства брати мали різні захоплення – Луї був хворобливим і багато часу проводив вдома з батьком, від якого і перейняв пристрасть до винахідництва, а Огюст захоплювався фотографією та медициною.
У 1889 році батько – Антуан Люм’єр – привіз з Парижу своїм синам винахід Томаса Едісона – кінетоскоп. Це було досить велике спорудження, яке давало змогу дивитися кіно лише одній людині, заглядаючи в мале віконце в корпусі. Батько запропонував синам: «Потрібно спробувати випустити картинки з коробки».
Після ознайомлення з кінетоскопом Луї Жан став займатися проблемою світлової проєкції «рухомих фотографій» і разом з братом Огюстом вони змогли представити світу інноваційний прилад – сінематограф. Це було справжнє портативне ательє: винахід поєднав в собі три процеси – знімальний, копіювальний та проєкційний. Для того, щоб пристрій працював, потрібне було сильне джерело світла, яке ставилося позаду приладу, плівка переміщалася, а на екрані з’являлося рухоме зображення.

І от, 28 грудня 1895 року в Гран-кафе на Бульвар-де-Капюсін (Париж) відбувся перший кіносеанс, що почався з показу площі Белькур у Ліоні. У той день було продано всього лише 35 квитків, вартістю один франк, однак потім до братів Люм’єр вибудовувалися величезні черги охочих побачити кіно.
Кіносеанси братів Люм’єр супроводжувала музика саксофона або піаніно.

Створюючи свої фільми, Луї Жан та Огюст Люм’єр придумали безліч прийомів кінозйомки. Наприклад, метод, використаний братами при зйомці проїзду по каналу у Венеції на гондолі, зараз називається тревелінгом.
У Франції заснована премія імені Люм’єра, яку щороку присуджують за документальні фільми.

середа, 12 жовтня 2022 р.

"День Українського козацтва". Віртуальна вікторина

14 жовтня поєднує в Україні декілька важливих дат і свят, одне з яких - День Українського козацтва.
Згідно з дослідженнями істориків, перші згадки про українських козаків зустрічаються в історичних джерелах наприкінці XV ст. Вони вважалися вільними людьми і воїнами Христовими. Спочатку козаками називали тільки військові громади, а потім і територіальні.
Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова. Саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.
Поєднання знаменних дат є символом непорушного зв’язку багатьох поколінь визволителів рідної землі та проявом поваги до них. І сьогодні нинішні нащадки хоробрих українських козаків та іх послідовників із честю відстоюють кордони України.
В свою чергу, Центральна бібліотека Солом'янки на Освіти, 14а підготувала святкову тематичну вікторину з питаннями про історію та сучасність.


вівторок, 11 жовтня 2022 р.

Творчий вечір Лариси Петрової

Жива енергетика вишуканого поетичного слова, гіпнотична магія музики та пісень, оригінальні роскішні голоси виконавців і приємне спілкування з друзями! Ця приємна та щира і неповторна атмосфера панувала на творчому вечорі відомої поетеси, керівника творчого об'єднання «Світлина», що діє при Спілці жінок міста Києва та Національній спілці письменників України Лариси Петрової.

Захід відбувся 4-го жовтня у приміщенні Центральної бібліотеки Голосіївського району імені М.Гоголя, який організувала і провела бібліотека ім. Ярослава Мудрого. Центральну бібліотеку Солом’янки м. Києва представив композитор і виконавець, у творчому доробку якого є також і пісні на вірші Лариси Петрової, працівник бібліотеки Ігор Якубовський, який виконав декілька пісень на її вірші.

четвер, 6 жовтня 2022 р.

"Літній не значить похилий". До Міжнародного дня людей похилого віку


Відчуття виконаного обов’язку та свободи підкралося зненацька. Саме цей стан мріє відчути кожна людина, але по-справжньому осмислити його можна лише в особливому віці, який прийнято називати літнім. Це той вік, який в дитинстві нам видається дуже далеким, в юності ми відчуваємо перед ним острах, в молодості його поважаємо, а у зрілості маємо честь зустрітися з ним віч-на-віч і осягнути всі його переваги та привілеї. Саме так, переваги та привілеї! Бо лише в цьому періоді життя людина уже не піддається метушні навколо, не розсіює свою увагу на непотрібні речі, а здатна осягнути відчуття свободи, до якого прагне все життя, проте здатна відчути по-справжньому лише завдяки мудрості та досвіду накопиченого протягом років.
Не в кожному віці можна дозволити собі провести день так, як хочеш саме ти, не маючи обов’язків перед іншими людьми та не зважаючи на чиюсь думку. А от літні люди можуть собі це дозволити, головне вчасно усвідомити, що це не початок кінця, а кінець початку - перед ними відкривається свобода дій та дорога в те життя, де вибір роблять вони. Багато хто, вже без відчуття провини перед родиною та суспільством, починає подорожувати, вивчати мови, відкриває в собі нові захоплення та таланти, знаходить нових друзів, починає займатися йогою або здобуває нову освіту, а дехто вирішує продовжити життя без метушні, в оточенні природи та спокою, і саме в цьому бачить справжню свободу.

У світі написано дуже багато прикладної та художньої літератури присвяченої людям літнього віку. Але в контексті Міжнародного дня людей похилого віку, хочеться акцентувати увагу саме на книжках Фредріка Бакмана «Чоловік на ім’я Уве», «Моя бабуся просить їй вибачити», «Брітт-Марі була тут», які можна взяти в Центральній бібліотеці Солом'янки на Освіти, 14а.
Кожна з цих книг має свою унікальну історію, де розкриваються глибокі сенси крізь гумор та шалені вчинки, на які здатні люди літнього віку.

Книжка «Чоловік на ім’я Уве» написана автором найперше. В основу роману покладене життя буркотливого чоловіка Уве, що звик жити за своїми встановленими порядками, вимагаючи цього й від інших. Уве нещодавно втратив дружину, яка була суттю його життя, а згодом втрачає й роботу. Чоловіку здається, що життя уже не має сенсу… Проте одного дня в Уве з’являються нові сусіди, і відтоді все кардинально змінюється, набуваючи нових значень та відтінків.


В романі «Моя бабуся просить їй вибачити» ми бачимо семирічну дівчинку Ельзу та її бабусю, котрій сімдесят сім років, але вік не є перешкодою для великої дружби та підтримки. Шаленство бабусі – особливий спосіб захистити та відволікти Ельзу від проблем з однолітками та навколишнім світом. Бабуся завбачливо та оригінально закладає фундамент, який допоможе Ельзі справлятися з усіма труднощами, після того, як її не стане…




З героїнею роману «Брітт-Марі була тут» ми познайомились ще в попередній книжці «Моя бабуся просить їй вибачити». Брітт-Марі прискіплива педантична літня жінка, яка має в усьому свій порядок і ненавидить хаос та несподіванки, а ще вона любить свого чоловіка та кросворди й терпіти не може футбол. Але дізнавшись, що чоловік зраджує, Брітт-Марі переїздить в інше місто, яке характеризується низьким соціальним статусом і починає працювати тренером дитячої футбольної команди. Відтоді життя жінки кардинально змінюється…

понеділок, 5 вересня 2022 р.

"...І на оновленій землі...!". Культурно-мистецька академія до Дня Незалежності України

"Як би важко нам не було, але вже точно не буде соромно", - ці слова Головнокомандувача ЗС України Валерія Залужного стали гаслом і червоною ниткою всього, що сьогодні робимо.
І коли є хоч найменша можливість бути в ряду тих, хто через слово, пісню, спілкування наближає Перемогу – ми це робимо. Бо культура - це величезна складова національного спротиву. А для багатьох людей сьогодні українська культура - це підвалини нового світосприйняття самих себе.
Напередодні Дня Незалежності у Національному музеї літератури за ініціативи Голови Київської ПРОСВІТИ Кирила Стеценка відбулася культурно-мистецької академія «…І на оновленій землі…!», приурочена 31-ій річниці відновлення державної Незалежності України та тим, хто її сьогодні захищає!
Святкова мистецька програма включала в себе:
- виступ всесвітньовідомого скрипаля-віртуоза Кирила Стеценка, який виконав чотири Величальні Гімни на скрипці;
- презентацію проєкту Київської ПРОСВІТИ «ДІТИ – ВІЙНА – УКРАЇНА», авторами якого є філологиня, поетеса, громадська діячка Ольга Ходацька та композитор і виконавець Ігор Якубовський, за участі партнерів проєкту Всеукраїнської інноваційної освітньої платформи «Сходи в Майбутнє» (Ігор Найда), Центральної бібліотеки Солом’янки на Освіти, 14а та Гостомельської ОТГ. Окремо Ольга Ходацька поділилася прозою про перші дні повномасштабного російського вторгнення, яке вона пережила у окупованому Гостомелі;
- зворушливе відеовітання, яке створила Олена Поліщук із Торонто, на якому діти з різних куточків України, які мешкають зараз в різних куточках світу читали поезію, виражали свою любов до рідної землі;
- тематичні малюнки на піску, які продемонструвала Світлана Мелобенська (м. Фольках, Німеччина) нагадали всім про талановитих українців, які як і сотні років тому збагачують світову культуру, але сьогодні весь світ знає, що це українці.
Під завершення академії був виступ доктора педагогічних наук, професора Георгія Філіпчука, який сказав, що незважаючи на те, що останні пів року були найважчими в історії незалежної України, ми впевнено йдемо до Перемоги, яку сьогодні кують і Збройних Сил України, і українська культура, і всі громадяни, де б вони не знаходились, бо «українці великі й малі гуртуються по всьому світу, в умовах війни, людських трагедій, поневірянь, надій і перемог унаочнюють нерозривний зв'язок з Україною!»

четвер, 1 вересня 2022 р.

"З Днем народження, кохана країно". Відеокомпозиція до Дня Незалежності України

З Днем народження, наша кохана країно!
А щоб згадати шлях нашого народу до свободи й волі - Центральна бібліотека Солом'янки на Освіти, 14а підготувала музичну композицію, яка охоплює знакові періоди української державності:
- "Русь-Україна", Анатолій Таран
- "Сто років як сконала Січ", Василь Стус
- "Пам'яті тридцяти", Павло Тичина
- "Чорні круки", Володимир Сосюра
- "4.5.0", Олена Іськова-Миклащук
- "Слава України", Леонід Федорук.

Виконав пісні наш колега Ігор Якубовський.

четвер, 4 серпня 2022 р.

Діти - наша найбільша цінність

Ще донедавна фраза «діти наше майбутнє» була для більшості з нас символічною і навіть трохи заяложеною.
З початком повномаштабного вторгнення росії все змінилося, і зараз ми як ніколи гостро відчуваємо, що наші діти – то наша найбільша цінність, маємо робити все, що в наших силах, щоб цю цінність зберегти.
Тож, у рамках проєкту Київської ПРОСВІТИ і Центральної бібліотеки Солом'янки м. Києва «ДІТИ – ВІЙНА – УКРАЇНА» 27.08.2022 р. відбулася друга інтерактивна творча онлайн-зустріч з дітьми з тимчасово окупованих територій.
Нагадаємо, що метою проєкту є засобами художнього слова й пісні об'єднати творчих дітей України, які «стали дітьми війни», сприяти розвитку їхніх талантів, створити позитивну атмосферу спілкування, яка зігріватиме зранені війною дитячі серця, стимулюватиме їх нині до позитивних активностей.
На цей раз учасники зустрічі мали змогу послухати:
  • Кирила Стеценка – голову Правління Київської ПРОСВІТИ, Народного артиста України, який підкреслив, що в процесі роботи над проєктом у дітей сформуються й розвиватимуться ціннісні орієнтації – мова, родина, рід, праця, освіта.
  • Володимира Носа – українського фізика, закцентував увагу на істинному призначенні державної мови, яка нині синергетично об'єднує людей і має велику силу;
  • Олену Поліщук – сценаристку-режисерку з Торонто (Канада), високо відзначила роботу з дітьми під час війни і запропонувала підтримку юних талантів;
  • Мирославу Вовк – професорку відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, закцентувала увагу на важливості проєкту не тільки для дітей, а й для тих, хто в умовах війни опікується їхніми долями батьків, педагогів, волонтерів, громадських організацій, наукових установ тощо;
  • Ігоря Найду – ініціатора і лідера Всеукраїнської інноваційної освітньої платформи «Сходи в Майбутнє», виокремив з-поміж основних цілей проєкту цінності здоров'я, родини, мови, нації;
  • Олену Дибу – режисерку, просвітянку (Хорватія), поділилася досвідом роботи з переселенцями з України за кордоном;
  • Володю Руденка – учня гімназії-інтернату № 13 м. Києва, який люб'язно зіграв на гітарі пісню «Червона калина», що стала окрасою вечора, її підхопили всі учасники заходу з Торонто (Канада), Сплінта (Хорватія), Києва, Гостомеля, Ворзеля, Боярки, Богуслава тощо.
Також активними були модератори зустрічі - Ольга Ходацька почитала власні вірші, а композитор-виконавець, наш колега Ігор Якубовський познайомив учасників зібрання із авторським проєктом «Руханка-читанка», який під час ковідного 2020 року був у нашій бібліотеці започаткований для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
Завершилась зустріч піснями на вірші Ліни Костенко «Двори стоять у хуртовині айстр» та «Вишиванка» на вірші Ольги Ходацької, які, під музичний акомпанемент Ігоря Якубовського співали всі учасники заходу.
Сердечно дякуємо всім за синергію добра, віри, надії і любові!
Запрошуємо до роботи над проєктом «Діти – Війна – Україна» усіх, кому не байдужа доля зранених дитячих сердець. Разом ми сильні! Наближаймо Перемогу!

вівторок, 26 липня 2022 р.

"Україна - діти - мир - війна"

Війна – найбільше зло, яке тільки може бути на цій землі. Це зло прийшло в Україну.
Про війну говорити важко. Ще важче – пояснити її дітям. Бо коли ми бачимо, як десятирічні чемпіони грають в шахи, чи збирають і продають чорниці, щоб передати всі кошти на армію, то які можуть бути слова?
Але слова є, вони мусять бути, бо слова – це теж наша зброя.

Центральна бібліотека Солом'янського району м. Києва, Київська «ПРОСВІТА», активісти української діаспори в Торонто (Канада) започаткували освітній проєкт «УКРАЇНА – ДІТИ – ВІЙНА – МИР», авторами ідеї якого є Ольга Ходацька та Ігор Якубовський.
Завданням проєкту є заохочення та розвиток дитячої творчості в умовах війни.
13 липня відбувся перший онлайн−захід проєкту, в якому взяли участь діти з різних куточків України (Києва і Київської області, Харкова, Запоріжжя, тимчасово окупованих Маріуполя і Херсона), які зараз мешкають далеко від рідних домівок. Діти читали власні вірші, ділились історіями про пережиті події, та навіть разом з музикантом Ігорем Якубовським співали пісні на вірші Ольги Ходацької.
Такий формат спілкування про події, які зараз відбуваються, це, насамперед, можливість дітям через творчість рефлексувати свої емоції, а в подальшому, формувати критичний погляд про українську культуру.
Присутні на зустрічі батьки, а також запрошені гості режисер Олена Диба (Хорватія) та Олена Поліщук з Торонто високо оцінили теплу, творчу атмосферу спілкування і запропонували запросити до подальшої співпраці керівників волонтерських центрів з різних міст України та зарубіжжя, які опікуються дітьми, які тимчасово мешкають далеко від рідних домівок.

четвер, 30 червня 2022 р.

Основний Закон України. Відеопрезентація

28 червня Україна відзначала День Конституції. Це одне з головних державних свят, що приурочене ухваленню Конституції України в 1996 році на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання та набуттю чинності з дня її прийняття. Конституція – основний державний документ, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави, суспільства та громадян.
Отже, з Днем Конституції, друзі! Маємо пишатися своїм Основним Законом, вивчати і виконувати його. 
Запрошуємо Вас подивитись тематичну відеопрезентацію.

ВІДЕО

четвер, 9 червня 2022 р.

Літературно-музична кав'ярня. Онлайн-зустріч

На сьогоднішній день дуже важливим моментом у житті є спілкування, а особливо, коли мова йде про літературу, поезію, музику, світоглядні аспекти та власний вибір у житті.
Саме такі теми спілкування були обрані для онлайн-зустрічі 3-го червня, яку Центральна бібліотека Солом'янки на Освіти, 14а організувала разом із Київським ліцеєм "Універсум".
Представниками зустрічі були ліцеїсти цьогорічні випускники, вчителі, а також працівник бібліотеки Ігор Якубовський. Назва заходу - традиційна літературно-музична кав'ярня, на якій ліцеїсти ділились цікавими розповідями про себе, свій вибір у житті, цитували вірші відомих українських поетів Тараса Шевченка, Василя Стуса, Василя Симоненка, Ліни Костенко, а також ділилися власними поезіями, розповідали про улюблені книги, виконували свої пісні та відомі пісні Володимира Івасюка, Олександра Білаша. Ігор Якубовський заспівав авторські пісні на вірші Василя Симоненка, Василя Стуса, Ліни Костенко, Ольги Ходацької, Тетяни Яровициної та Анатолія Тарана.
Найбільш вразливими та актуальними були розповіді про військову агресію Росії проти України.
Заключним акордом онлайн-зустрічі стала пісня-хіт "Ой, у лузі червона калина". Не дивлячись на різне місцезнаходження учасників (Київ, різні куточки України та за кордоном), спілкування було щирим і наповненим любов'ю до рідної землі і один до одного.




понеділок, 23 травня 2022 р.

Віртуальна вікторина "День Європи в Україні"

«Мир у світі неможливо забезпечити без будівничих зусиль, 
сумірних рівню небезпеки, яка перед ним постає. 
 Організована і життєздатна Європа може зробити фундаментальний внесок
в цивілізацію, забезпечивши мирні відносини між країнами…»

«Враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію», Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 року було встановлено щорічно відзначати цей день у третю суботу травня.
У Європейському Союзі та інших країнах День Європи відзначається 9 травня,  на відзначення миру та єдності на континенті.
День Європи, разом з єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом Європейського Союзу з 1985 року. Раніше, на європейському рівні, День Європи відзначався 5 травня, але тепер ця дата залишилася лише щорічною згадкою про заснування Ради Європи.


субота, 21 травня 2022 р.

"Дзеркало народної душі". До Всесвітнього дня вишиванки

Напередодні Всесвітнього дня вишиванки наша колега Світлана Булава організувала та провела онлайн свято вишиванки «Дзеркало народної душі» для читачів-учнів початкових класів Дідівщинської НВК.
Діти познайомилися з історією виникнення свята, із вдячністю прийняли у свої маленькі серця вірші видатних українських поетів та народну легенду «Як виникла вишивка», переглянули відеоролик про особливості українського орнаменту та взяли активну участь у вікторині «Що я знаю про вишиванку?»
І, звісно ж, не обійшлося без всесвітньо відомої пісні «Два кольори» на слова Дмитра Павличка.
Центральна бібліотека Солом'янки на Освіти, 14а щиро вітає всіх українців із Всесвітнім днем вишиванки, бажає всім серцем і душею любити свою країну, прославляти свою культуру. Нехай вишиванка завжди залишається вашим оберегом і символізує глибину безмежної любові до України!






неділя, 15 травня 2022 р.

Вражаючі факти про «Великий терор» в Україні

День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Вражаючі факти про «Великий терор» в Україні
  1. Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним із найбільших на території України. Вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян.
  2. Інші місця масових поховань жертв «Великого терору» політичних репресій 1937–1938 років – Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). У Західній Україні після 1939 року також з’явились місця масових поховань, зокрема урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), урочище Саліна (Львівська область), Тюрма на Лонцького (Львів).
  3. Найкривавіша ніч у Києві – 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням. Спочатку для масових поховань відводилися спецділянки цвинтарів. У пік репресій з метою приховати масштаби злочину енкавидисти змінили цю практику. У фруктових садах, парках, приміських лісах викопувались траншеї для поховань, часто трупи засипалися негашеним вапном.
  4. 27 жовтня – 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорськ у Карелії з нагоди наближення 20-річчя Жовтневої революції було розстріляно 1111 осіб, з них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною.
  5. НКВД УРСР розташовувався у Києві в 1934-1938 роках у будівлях колишнього Київського інституту шляхетних дівчат (згодом – Жовтневий палац), в 1938-1941 роках по вулиці Короленка (нині – Володимирська), 33. Київський міський відділ та управління НКВД по Київській області розміщувались по вулиці Р. Люксембург (нині – Липська, 16).
  6. У 1955 році КҐБ при РМ СРСР направив в обласні управління держбезпеки директиву №108 сс, де дав вказівку повідомляти родичам розстріляних, що їхні рідні «померли в місцях позбавлення волі, а в необхідних випадках, при рішенні майнових або інших правових питань, реєструвати в загсах смерть розстріляних із видачею заявникам свідоцтв, в яких дати смерті вказувати у межах 10 років з дня арешту, а причини смерті – вигадані».
  7. В рамках «Великого терору» НКВД організувало та провело серію масових національних операцій. Це т.зв. «німецька операція» (25 липня 1937 р.), «польська» (11 серпня 1937 р.), «румунська», «латиська», «грецька», «іранська», «харбінська», «афганська», «проти болгар і македонців».
  8. Спогади катів-енкаведистів та результати ексгумації тіл свідчать про характерний «почерк» вбивць. Як правило, це були постріли у потилицю або в перший шийний хребець із револьверів системи «Наган». Наган вважався точним, безвідмовним та достатньо потужним для завдання смертельного поранення, несильна віддача берегла сили катів при масових розстрілах.
  9. Влітку 1937 року було введено ряд нормативних документів, що посилили відповідальність членів родин репресованих. Дружини та чоловіки «ворогів народу» підлягали обов’язковому арешту, діти до 15 років передавались у спеціальні дитячі будинки. Члени сімей «ворогів народів», засуджених до розстрілу, підлягали примусовому переселенню у внутрішні області СРСР. Показовою є доля колишнього Генерального секретаря харчових справ УНР Миколи Стасюка, який в 1931 р. був засуджений на 10 років, а потім дізнався що в 1937 році його дружина Марія була страчена «як дружина петлюрівського міністра».
  10. Термін «Ворог народу» (латинське hostis publicus) має давньоримське походження. Він застосовувався до ворогів республіки, які прирівнювались до солдатів ворогуючої сторони та підлягали фізичному винищенню. Вдруге цей термін став загальновживаним в часи Великого терору якобінців у Франції в 1793-1794 рр. У СРСР цей термін був не лише розповсюдженим кліше політичної риторики, але і вписаним у Конституцію 1936 року, згідно 131 статті якої «ворогами народу» оголошувались особи, які вчиняли замах на громадську, соціалістичну власність.

Цикл онлайн-зустрічей у рамках спільного проєкту Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" та Публічних бібліотек Солом'янки

Лектори: Наталія Амонс і Микола Бривко - наукові співробітники НІМЗ "Биківнянські могили"
Правда про Биківнянські могили упродовж кількох десятиліть приховувалась від українського суспільства. Радянська влада наполегливо або не помічала поховання у Биківнянському лісі та мародерів, які робили свою чорну справу, або тиражувала брехливу інформацію про провину нацистів у масовій загибелі людей. Урядові комісії, що в різні роки розслідували факт віднайдення тіл у Биківні, перебували під жорстким контролем КДБ. А місцеві мешканці, якщо й знали щось про це трагічне місце, не наважувались згадувати спецділянку НКВС навіть пошепки. В який спосіб правда про місце поховання жертв сталінських репресій вийшла на поверхню, хто долучився до її поширення ви дізнаєтеся в онлайн-лекції.
Також ви довідаєтеся:
- хто з відомих українських діячів звертався до влади з вимогою правди про Биківню,
- якою була роль журналіста Сергія Кисельова в розслідуванні теми Биківнянських поховань,
- що поєднувало американського бізнесмена Артура Луковського з Биківнею

У Биківнянському мартирологу представлено чимало діячів Розстріляного відродження – літературно-мистецького покоління 1920-1930-х років, яке пов’язують з піднесенням та розквітом української культури. Окремою сторінкою в український ренесанс цього періоду вписана діяльність провідних українських художників, серед яких Володимир Гагенмейстер, Микола Івасюк, Михайло Бойчук, Василь Седляр та інші.
У своїй розповіді про долі тих, хто формував обличчя українського живопису в 1920-х – 1930-х роках, лекторка Тамара Бойко, старший науковий співробітник НІМЗ «Биківнянські могили» розповідає про основні тенденції розвитку малярства цього періоду, знайомить із знаковими картинами митців та згадує важливі документи з архівно-кримінальних справ репресованих художників.

"Пам’ять заради життя: слово, обірване у Биківні"історико-літературознавча лекція Тетяни Шептицької, заступника генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»

Український гумор і сатира 1920-х – 1930-х років відзначались модерними пошуками, появою нових жанрів та імен. У своїй розповіді про долі тих, хто формував обличчя українського гумору в 1920-х – 1930-х роках, лекторка розповідає про основні тенденції розвитку цього жанру, ознайомлює з їхніми знаковими і репрезентативними творами та розкриває особливості роботи з архівно-кримінальними справами репресованих митців-гумористів.
Ви дізнаєтесь:
- як встановлювався партійний контроль за українським гумором;
- що сталося з членами редколегії «Червоного Перцю»;
- як народжувався «радянський сатирик»;
- які жарти Юрія Вухналя чекісти вважали антирадянськими;
- якими були подальші долі українських сатириків і гумористів 1920-х – 1930-х років.

Важливі і трагічні сторінки історії українського театру 30-х років ХХ ст. відкриває нам лекторка, начальниця науково-дослідного відділу Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Олена Полідович.

середа, 23 лютого 2022 р.

До Дня Героїв Небесної Сотні

В Центральній бібліотеці Солом'янки на Освіти, 14а зібралися старшокласники ліцею №144 імені Г. Ващенка для вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. Щоб згадати тих, хто мужньо боровся за звільнення від диктатури ціною власного життя, долучився бойовий військовий капелан Димитрій Присяжний, а також волонтер, актор театру та кіно і просто людина, що щиро переймається долею України, Дмитро Лінартович.
Захід розпочався щирою молитвою отця Димитрія Присяжного за Небесну Сотню, а також воїнів, що полягли за Україну на війні.
Дмитро Лінартович вів з юними ліцеїстами щиру розмову про те, що майбутнє України в їхніх руках, і що «за свободу потрібно боротися постійно, навіть тоді, коли вони її отримали». Молодь зачаровано слухала авторські пісні артиста про війну, волонтерство, пісні з перевтіленням та з філософськими мотивами, пісенні оповідки та декламацію власного вірша, бо як сказав отець Димитрій: «Той, хто блаженно співає, той двічі молиться».
Дмитро Лінартович також відверто ділився з дітьми історіями зі свого життя, про те, яким був учнем в школі, як навчився гри на гітарі, про його театральні ролі та відповідав на питання, що цікавили слухачів.
Дружні бесіди, пісні та щира молитва – саме те, що дуже потрібне для усіх нас в такий нелегкий та тривожний час, тому ми сердечно дякуємо нашим гостям за те, що своєю присутністю змогли зігріти наші серця, збадьорити дух та вселити віру в те, що ідеї Героїв Небесної Сотні будуть втілені в життя.



"Ой вишеньки-черешеньки". До 151-ї річниці від дня народження Лесі Українки

«Ой вишеньки-черешеньки,
Червонії, спілі,
Чого ж бо ви так високо
Виросли на гіллі?» 
Леся Українка

25 лютого Україна святкуватиме 151 рік від дня народження Лесі Українки. А в Центральній бібліотеці Солом'янки на Освіти, 14а святкування почалися завчасно. До нас завітали четвертокласники київського ліцею №144, щоб вшанувати цю славетну жінку й улюблену письменницю та окрасу українського народу.
Діти з великим інтересом слухали нові цікаві факти про життя Лесі Українки, розглядали її світлини, а ще приємно здивували тим, що вони дуже шанують письменницю і обізнані з її творчістю. Учні захоплено слухали поезію, робили її аналіз, а потім мали можливість продемонструвати своє сприйняття Лесиного вірша на малюнку.
Масу позитивних емоцій отримали діти, коли втілювали на папері власне бачення поезії Лесі України «Вишеньки». Це були дуже різні вишеньки, але саме такі, які уявляє кожна дитина читаючи вірш, а це – головне.
Та не малюнками єдиними! Творчий процес супроводжувала вишукана музика та співана поезія на тексти Лесі Українки у виконанні нашого колеги Ігоря Якубовського.
Від заходу усі отримали величезне задоволення, хороший настрій та прекрасні малюнки, з якими діти робили чудові світлини в стінах бібліотеки.




вівторок, 22 лютого 2022 р.

"Незвичайна подорож МовоСвітом". Відкритий урок до Міжнародного дня рідної мови

«Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема» - Володимир Сосюра.
Українська мова є мовою корінного населення, що віками проживає на всій території сучасної України. Знати, берегти і примножувати рідну мову – це обов’язок кожної людини. Це знаємо не лише ми, дорослі, а й діти, учні 4-го класу спеціалізованої школи №43 «Грааль», що завітали сьогодні до бібліотеки на Освіти, 14а, аби взяти участь у відкритому уроці «Незвичайна подорож МовоСвітом», який приурочений Міжнародному дню рідної мови.
Захід був дуже цікавий та пізнавальний. Діти з великим захопленням дивилися відео про українську мову, складали самостійно вірші, відгадували загадки, тренувалися говорити скоромовками, а також згадували прислів’я та приказки, що так органічно прикрашають українську мову.
По-особливому зворушливо та щиро звучали пісні та вірші, які підготували учні. В них діти оспівували та звеличували рідну мову і Батьківщину, бажали їм щастя та процвітання. А на завершення усі з великим інтересом дивилися мультик на казочку Івана Франка «Фарбований лис».
Це був особливий день, наповнений теплом та любов’ю до рідної мови, а також великим оптимізмом і надією на прекрасне майбутнє України та її мови. 




понеділок, 21 лютого 2022 р.

"Самобутні українські слова". До Міжнародного дня рідної мови

Міжнародний день рідної мови відзначають щороку 21 лютого, почитаючи з 2000 року. 26 жовтня 1999 на Генеральній конференції ЮНЕСКО було оголошено про підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності. Датою свята обрали не випадковий день, це дата протестів у Бангладеші 1952 року, коли влада жорстоко придушила акцію проти заборони бенгальської мови в країні.
Головна мета цього дня - підтримати самобутність та важливість кожної мови. Зокрема, скеровується увага на групи населення чисельністю менш аніж 10 тисяч осіб, які активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Є багато навіть не задокументованих мов, котрими розмовляють менше як 100 осіб.
В Україні також є мови, які знаходяться на межі зникнення: це діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.
Водночас, це свято не тільки "маленьких" мов, але і будь-якої мови, яку кожен для себе вважає рідною, незалежно від регіону проживання.

четвер, 17 лютого 2022 р.

Андре Нортон

Андре Нортон (справжнє ім’я - Аліса Марія Нортон), американська письменниця-фантаст, народилася 17 лютого 1912 року. З-під її пера вийшли близько ста тридцяти романів, а писати вона продовжувала практично до своєї смерті у віці 93 років.
В 17 років Нортон вступила до ВНЗ, а згодом розпочала 18-річну кар’єру дитячого бібліотекаря в Публічній бібліотеці Клівленда (штат Огайо). Минуло 4 роки, аж ось молода Аліса Марія у 1934 році, за порадою видавців, офіційно змінила своє ім'я на Андре після публікації її військового роману «Наказ принца». Це був перший із восьми романів, які вона видала, працюючи бібліотекарем.
У фантастичному жанрі письменниця почала працювати лише в 1947 році, першим був роман «Люди кратера».
Серед найвідоміших її творів – фантастичний роман «Зоряні врата», цикли «Чаклунський світ» та «Ельфійська Трилогія» в жанрі фентезі, серія космічних опер.
Андре Нортон за свою творчу діяльність здобула багато нагород. Вона була номінанткою і лауреаткою премій «Х’юго», «Балрог», отримала місце в Залі слави наукової фантастики та фентезі, тощо. А головне, що Американська асоціація письменників-фантастів удостоїла Андре Нортон титулу Великого Майстра – першою серед жінок.
Живі, динамічні фантастичні та фентезійні твори Нортон, як правило, розповідають про молодь, яка проходить гартування фізичної, емоційної та моральної сили. Світи майбутнього письменниці детально промальовані словом та барвисті.

Пізнавальна вікторина

середа, 16 лютого 2022 р.

#UAразом

Наша сила в єдності! 💙💛

Валентинка з любов'ю

Хіба може бути день кращий за святковий?
Може! Якщо в цей день в бібліотеці діти.
Сьогодні у нас було святково, весело, гамірно і цікаво, бо до нас завітали другокласники київського ліцею № 144 імені Ващенка.
І це був не просто візит в бібліотеку, а участь в майстер-класі з виготовлення «валентинок» власними руками. Діти з великим задоволенням робили маленькі сердечка і самостійно прикрашали їх так, як підказувала їм їхня фантазія, а результатом стали прекрасні вироби, в які вкладена частинка дитячої душі, любові та щирості.

Після завершення майстер-класу маленькі гості із захопленням відвідали міні-екскурсію бібліотекою та досхочу фотографувалися.