Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам'ять

Чорнобильська трагедія вразила весь світ і приголомшила людей страшним розмахом невіданої раніше біди. 

Пожежа століття у чорнім розгулі

Здалась вогнеборцям, неначе заскула...

Та свіжою кров'ю палають тюльпани,

Скорботно лягають героям на рани. 

Такими словами розпочав годину пам'яті, приурочену Дню вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відомий український письменник Анатолій Самойленко. Затамувавши подих слухали студенти КЕМКу поему "Чорні жнива", яку Анатолій Павлович присвятив тим, хто зупинив розбурхану стихію некерованої ядерної реакції.

«Негаснуча зоря Тараса»

Сьогодні студенти ДВНЗ «Київський електромеханічний коледж» мали унікальну можливість з вуст автора – Анатолія Самойленка почути описані серцем вірші-одкровення зі Збірки «Негаснуча зоря Тараса». Це зворушливі спомини про дитинство, яке пройшло у селі Моринці, де народився Тарас Шевченко. Анатолій Самойленко – за фахом інженер-механік, за складом душі – поет-патріот. Може, здатися дивним, що людина, яка не має спеціальної літературної освіти, спроможна дарувати читачам справжню поезію. Але саме так є. І, за словами Віри Волинчук, яка представляла сьогоднішнього гостя - є і фізики, є і лірики...

                                                                                            

У полях половіють жита,

Котять хвилі від краю до краю.

А мої неспокійні літа

У осінні покоси лягають… 

Тема рідної землі є провідною у творчості Анатолія Самойленка, його вірші наповнені любов’ю до малої батьківщини, до її природи, до тих країв, де зростав великий Кобзар.

"Негаснуча зоря Тараса"

В день великого свята українців - 9 березня - в бібліотеці імені Ф.Достоєвського зібралися читачі, щоб вшанувати пам'ять Тараса Григоровича Шевченка - Поета, Художника, Мислителя і Пророка. Шевченка в нас не тільки вивчають, ним живуть, у нього черпають сили і надії. Сьогодні не лише прямі нащадки Кобзаря, а всі українці сповідують його Слово, щоб бути гідними називатися синами свого народу. Родзинкою заходу був виступ Самойленка Анатолія Павловича. Відомий український поет народився в селі Моринці, яке подарувало людству генія Шевченка. Твори Анатолія Самойленка - людини небайдужої, щедрого серця і щирої душі, безмежно закоханого у рідний край, об'єднує незламний дух Кобзаря. 

"Любіть красу своєї мови - бо мова з'єднує народ"

9 листопада - День української писемності і мови. В ЦРБ імені Ф.М. Достоєвського відбулася зустріч користувачів з членом Спілки письменників України, лауреатом премії імені І. Нечуя-Левицького, відомим поетом, прозаїком, публіцистом Вадимом Івановичем Пепою. Письменник презентував свою нову книгу "Перед очима істини". На зустрічі виступав відомий український поет Анатолій Самойленко.

"У мові є і серце, і вуста, і є ім’я красиве – Україна»

"У мові є і серце, і вуста, і є ім’я красиве – Україна» - під такою назвою в ЦРБ імені Ф.Достоєвського відбувся ранок поезії. На зустріч із читачами завітав відомий український поет Анатолій Самойленко. Нещодавно побачила світ книга автора «Негаснуча Зоря Тараса», яка присвячена 200-й річниці від дня народження Т.Г. Шевченка. Автор назвав книгу дуже відповідально, адже до праці над поетичним словом його покликала не тільки потреба серця, а і приклад безсмертного односельця – моринчанина Тараса Шевченка. Всі твори Анатолія Самойленка об’єднує незламний дух Кобзаря і любов до України.

"Негаснуча зоря Тараса"

В день пам'яті перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева в ЦРБ імені Ф.Достоєвського відбулася презентація книги відомого українського письменника Анатолія Самойленка "Негаснуча зоря Тараса", яка присвячена 200-й річниці від дня народження Кобзаря. 

Для автора завжди були важливі і доля українського народу, і доля окремої людини. Це справжній народний поет, який, за словами Леоніда Горлача, почався із любові до рідних Моринців - землі, де народився безсмертний Тарас Григорович Шевченко. На цій же славетній землі Черкащини народився і Анатолій Самойленко

Своєю творчістю автор дарує читачам тільки добро. Про це переконливо свідчать рядки з його вірша "З вірою в добро":

Чужого не брав, не беру і не братиму,

Бо щастя нікому чуже не дає.

Я краще своє від душі віддаватиму,

Нехай у добро переллється моє.

 

 

І лине над землею Шевченкове святеє слово

Своєю багатогранною працею, передусім поетичною, Тарас Шевченко зробив неоціненний внесок у формування української нації. ЮНЕСКО внесла 200-річчя від дня народження Т.Шевченка до Календаря пам'ятних дат. В ці березневі дні в ЦРБ імені Ф.Достоєвського користувачі мали ще одну чудову нагоду згадати нашого Кобзаря. 

До нашої бібліотеки завітав відомий український поет і прозаїк Анатолій Самойленко. 

Він народився на землі, яка дала світові генія - Тараса Шевченка. Своїми враженнями про Моринці Анатолій Павлович поділився з читачами. Як поет, Анатолій Самойленко почався із любові до рідних Моринців, які уособлювали хлопчині, найменшому з п'яти дітей Павла Андрійовича та Анастасії Павлівни Самойленків, цілу Україну. Своєю  творчістю доказав, що він гідний онук "славних прадідів великих":

"...То хай слово Кобзаря долине

До кожного і зігріє дітей України,

Щоб злилися воєдино, як Дніпро і море,

І навіки побороли і сльози і горе".