Показ дописів із міткою Свято. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Свято. Показати всі дописи

пʼятниця, 16 серпня 2024 р.

16 серпня - Третій Спас

Нагадуємо, що від 2024 року християни східного обряду свято Перенесення образу Христа (також іноді в народі його іменують Третій, Хлібний, Горіховий або Полотняний Спас) відзначають 16 серпня.
Це - народно-християнське свято, присвячене спогаду перенесення до Константинополя нерукотворного образу Ісуса Христа.
За старим церковним календарем Третій Спас наступав 29 серпня, тож у народі цей день став асоціюватися із закінченням сінокосу й настанням осені. У церквах освячували горіхи, зерно і тканини.
Наш сьогоднішній допис - про історію та географічні варіації свята. 









вівторок, 6 серпня 2024 р.

6 серпня - Яблучний Спас

Сьогодні, 6 серпня — другий і найголовніший із трьох Спасів – Яблучний Спас.

Свято Преображення Господнього, відоме також як Великий Спас, є важливим народно-християнським святом східних слов'ян, яке відзначається 6 серпня. Це свято має давню історію, адже Східна Церква відзначає його з IV століття.

Сенс свята
Цей день символізує об'явлення преображеного Христа апостолам і виражає глибоку подяку Богу за даровані дозрілі плоди. Свято припадає на Успінський піст, або Спасівку, і вважається третім за значенням святом після Різдва та Великодня.

Світське значення та традиції
У народі свято Спаса мало світське значення і асоціювалося з урожаєм. Ці звичаї мають давнє коріння і пов'язуються з дохристиянськими віруваннями, адже майже всі давні народи святкували урочисті свята врожаю. Звідси походить традиція освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники та інші плоди. На Спаса також випікали першу хлібину з нового врожаю, ставили на покуті першого снопа та в'язали «дідову бороду» з останньої частини нескошеного поля.

Еволюція назви
Преображення Господнє традиційно називалося просто Спасом. Однак у 90-х роках XX століття відбулося розділення на декілька Спасів: медовий, яблучний і горіховий, хоча в народі існував лише один Спас – 19 серпня за юліанським календарем (6 серпня за новоюліанським).


Народні приказки про Спас:
  • Прийшов Спас — бери рукавиці про запас.
  • Спас — усьому час.
  • Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста — забере їх нечиста.
  • Спасівка — ластівка, а Петрівка — голодівка.
  • До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
  • Нехай цей день принесе вам тепло і радість!

четвер, 1 серпня 2024 р.

1 серпня - Маковія. Перший спас

Друзі, сьогодні хочемо нагадати, що з переходом на новоюліанський календар народне свято Макові́я (також Перший Спас, Спас на воді, Маковея, Макотрус) відзначаємо 1 серпня. Тож підготували для вас невеличкий допис, аби нагадати про символи і традиції свята.








понеділок, 25 березня 2024 р.

25 березня - Благовіщення Господнє

Благові́щення, Благові́щення Господнє — у християнстві блага звістка від архангела Гавриїла до Діви Марії про те, що вона непорочно зачне від Святого Духа і народить Ісуса Христа — Сина Божого, Месію. Також — християнське свято, що відзначає цю подію. Згадується у Новому Заповіті.

У західній традиції (католицька та протестантська церкви, а також їхні відгалуження) має найвищий статус торжества.

У східній традиції (ПЦУ та інші Східні православні церкви, УГКЦ й інші Східні католицькі церкви, Орієнтальні православні церкви та деякі протестантські східнохристиянські церкви) Благовіщення входить до ряду дванадесятих свят; третє за значенням свято після Великодня і Різдва Христового.

Свято Благовіщення святкується 25 березня, близько до весняного рівнодення. У звичаях європейських народів асоціювалося з приходом весни, початком нового землеробського року.


Уважалося, що на свято Благовіщення весна остаточно переборює зиму, про це казали:

«Благослов зиму руйнує».

У мистецтві

Благовіщення — одна з провідних тем у християнському іконописі та європейському живописі.

Іконографія Благовіщення починається в ранньохристиянському епосі III - V ст.ст.

До пізнього середньовіччя місце дій, будинок Йосипа Обручника, змальовувалося символічно. Знайшла відображення й апокрифічна (не визнана церквою) версія II ст., згідно з якою перша сцена відбувається в Назареті поблизу колодязя, друга — в будинку Йосипа.

Символічні предмети на іконах і полотнах: тканина, перекинута між стінами будівель, біла лілія в руці архангела Гавриїла, посудина з водою в руках Марії — непорочність Богородиці; запалена свічка — духовне горіння Марії; яблуко — гріхопадіння, яке буде подолане через народження Христа; червона тканина — тканина для Єрусалимського храму або символ зароджуваної плоті Христа.

Візантійське мистецтво робило акцент на зображенні урочистої церемонії, коли архангел приходить до Марії з офіційним посланням, мистецтво пізнього західного середньовіччя зміщувало цей акцент — вісник Бога поклоняється чистоті й красі Дами. Італійський майстер епохи Відродження Беато Андже́ліко зобразив молитву архангела й Марії, цю сцену він протиставляв вигнанню з раю.

Від слів благої звістки Гавриїла походить християнська молитва «Ave Maria» — основна молитва до Діви Марії у християнстві й найпоширеніша після «Отче наш» молитва у католицькому світі. Починається вона зі слів, якими архангел Гавриїл привітав Богородицю у день Благовіщення. Сягає корінням XII століття. У сучасній формі записана в молитовниках, починаючи з XV століття. Первісно була формою привітання серед християн.

В англійській традиції свято називалося «Днем Марії» (англ. Lady Day) і позначало початок англійського Нового року до 1752 року.

Український поет і художник Тарас Шевченко розкрив сюжет Благовіщення через образ матері-страдниці.


Вшанування свята в Україні

В Україну свято прийшло з утвердженням християнства, проте надалі народні язичницькі традиції продовжують співіснувати з християнським святом.

У народі одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення (2 лютого) і Сорока Святих (9 березня)). Уважається, що весна цього дня остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю й відкриває її для сівби.

Різні забобонні вірування, ворожіння, магічні акти в'яжуться з цією основною ідеєю пробудження землі і схованого в ній життя, що її український народ прив'язував до свята Благовіщення.

Український народ особливо шанує свято Благовіщення й суворо забороняє всяку працю того дня: за його думкою навіть птиця на Благовіщення святкує, гнізда не робить.

За народними уявленнями, від Введення (21 листопада) до Благовіщення (25 березня) не можна порати землі, а від Благовіщення можна розпочинати польові робот, бо Бог поблагословив того дня рослини «і всяке диханіє». Раніше ж «турбувати» землю вважалося великим гріхом.

Все, що належить до зачинання, було обставлено суворими заборонами: Благовіщення — це свято землі, і тому, як писав проф. Грушевський, супроти нього наказувано боязкий містицизм, щоб, бува, чимсь його не споганити, не порушити.

У церкві цього дня святили проскури. Потім пасічник проскуру кришив та висипав її в мед, щоб бджоли роїлися, а сівач змішував із землею та сіяв на чотири кути ниви — щоб дощова хмара ниви не минала; проскуру заривали в землю, щоб град посіву не побив. Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами. На Благовіщення казали: досить тільки торкнутися якого насіння, чи зерна, щоб воно зараз же втратило свою сходову силу й ніколи не запліднилося. Не підкладали того дня і яйця під курку, бо зробляться бовтунами або вилупляться каліки.


Народні повір’я

До цього свята зазвичай прилітали лелеки з вирію та починали вити гнізда. Тож на Благовіщення здавна існував звичай випускати на волю пташок: «Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив».

Господарі випускали на волю, на сонце, також всіх тварин, навіть пса і кота виганяли на подвір'я — «щоб чули весну й самі про себе дбали». Пасічники цього дня виставляли на двір вулики.

Існувало повір'я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.

Після свята цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, сон-трава. Проліски здавна є символом щастя, надії та краси. Уважалося: якщо на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Дівчата збирали проліски і клали їх у миску з холодною водою. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок, — будеш вродливою.

Окрім того, для українського селянина Благовіщення віщує, і тому з ним в'яжеться багато прикмет:

Яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде.

Якщо на Благовіщення вже сидять бузьки на яйцях, весна буде тепла.

Теплою також буде весна, якщо у переддень Благовіщення ніч тепла, а якщо йде сніг та мороз, то весна буде пізньою, холоди можуть протриматися до травня.

Якщо на Благовіщення дощ іде, то добре вродить жито.

А також інші прикмети цього дня пов'язані з врожаєм:

Якщо цього дня (або вечір) гроза — рік буде врожайним на горіхи,

Якщо дощить — восени слід збирати врожай грибів, а якщо сніг — літо не буде врожайним.

Якщо у небі літають ластівки — скоро буде теплішати та загалом весна буде теплою.

субота, 3 лютого 2024 р.

2 лютого - Стрітення

Ви відчули, як вчора зима зустрілася з літом? Ото і є Стрітення!
2 лютого відзначається Стрі́тення Госпо́днє, також Стрітення — християнське свято в пам'ять про принесення немовляти Ісуса Христа його батьками до Єрусалимського храму. Стрітення відзначають на 40-й день після дня народження Ісуса Христа.
Останнє свято новорічно-різдвяного циклу - Стрітення, повернулося на своє, віками сформоване місце. Пропонуємо вам прочитати про історію та традиції свята.







четвер, 14 лютого 2019 р.

Побачення в бібліотеці...

«…В житті любов є лиш одна, а іншої немає,
Вона – то вічності струна, нікуди не зникає.
Крізь роки пройдемо удвох, нехай нам сонце сяє,
Я вірю, нам до щастя – крок. Люблю тебе, кохаю!»
14 лютого, у світі відзначали найромантичніше свято всіх закоханих – День Святого Валентина. З нагоди цього свята в ЦРБ імені Ф. Достоєвського відбулося романтичне "Побачення в бібліотеці". В програмі святкування було: майстрування валентинки – книжкової закладинки, відгадування романтичного кросворду, літературний квест про свого найулюбленішого літературного героя. 
Окрасою святкового дня стала літературно-музична зустріч з талановитою поетесою, співачкою - Світланою Мудрак. Лунала неймовірна поезія та пісні про кохання. 

середа, 14 лютого 2018 р.

Поезія від закоханих і для закоханих

Сьогодні у День закоханих слова поезії лилися струмком, ні річкою! 
Свої вірші про кохання у бібліотеці імені Ф.Достоєвського дарували присутнім Ніна Скочко, Таня-Марія Литвинюк, Марина Дубовик та ансамбль чарівних дічат "Asteri". Правильніше "зізнавались" у коханні. Бо після своїх віршованих читань писали слова-зізнання одній із улюблених бібліотек. А що бажали? Звісно, любові і не трішки, а ціле море... 
Година ліричних поезій промайнула, як одна мить. Стільки рядків віршованої поезії про кохання та любов, як цього дня, напевне, ще у цьому році не чули. 
Чистоти і чесності в почуттях, і такої любові, яка наповнює, заряджає, дарує відчуття внутрішньої свободи і легкості – побажала українська сучасна поетеса Таня-Марія Литвинюк.






субота, 1 жовтня 2016 р.

Бібліотечне свято!

30 вересня в ЦРБ імені Ф.Достоєвського відбулося свято з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек.
Привітали бібліотекарів зі світом начальник управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Солом'янського району Тетяна Устинович, заступник голови НСПУ Володимир Шовкошитний, відомі українські письменники Андрій Кокотюха, Олена Осмоловська, Олександр Козинець, засновник та автор журналу "Слово Жінки" Анна Земко, поет і музикант Роман Коляда. 
На заході бібліотекарі Солом'янки отримали грамоти та подяки за вагомий особистий внесок у розвиток бібліотечної справи та високий професіоналізм.  

пʼятниця, 6 березня 2015 р.

Ми вас вітаємо, царівни!

Весна, краса, свято, потужна енергія - це неодмінні символи жінки.
Нехай у прозу ваших буднів вплітається свято як лоза в тин! Міцним хуай буде здоров'я, життєдайною - сила, радісною - душа.
Найщиріші вітання у святковий день 8 березня! Бажаємо, щоб ваше життя квітло і буяло повним цвітом! Будьте щасливими по-жіночому!

понеділок, 6 січня 2014 р.

В очікуванні дива

"В очікуванні Дива" завітайте в бібліотеку, щоб налаштуватися на свята. 
Очікування Новорічних і Різдвяних свят - магічний для кожного час. Напередодні цих свят щороку ми чекаємо якогось дива, кожний свого. Бажання щастя і здійснення найзаповітніших мрій не має вікових обмежень. Бо це чудова можливість зробити приємне тому, кого любиш, наповнити все навколо невимовною радістю, яка береться незрозуміло звідки, але вона передається, заражає, не відпускає…  

Сьогодні мільйони людей в Україні чекають і моляться про  найбільше диво – Мир. Але кожний з нас просить для своїх, і далеких, але також своїх, маленького дива, котре зігріє долоні і серця. Найчастіше в ці дні ми звертаємося  по допомогу до Святого Миколая. Бо Святий Миколай – другий після Бога заступник людей від усіх проблем і нещасть. Він все своє земне життя ніс людям Добро і Милосердя. Найбільше його люблять і шанують діти, але все частіше до нього звертаються дорослі. А діти, переадресовуючи свої прохання до нього, просять про милосердя для дорослих, які захищають нас, страждають і бідують. 
В ЦРБ імені Ф.Достоєвського працює поштове відділення Святого Миколая.   Будь-хто може опустити в скриньку листа з проханням чи побажанням. Відділення  буде працювати до 30 грудня. 30 грудня листи зі скринькою передамо в Резиденцію Святого Миколая, яка працює в Мамаєвій слободі. 
На всіх відвідувачів бібліотеки чекає виставка - ярмарка «Мандрівка в Різдво» речей, виготовлених в  техніці де купажу,  в модному стилі хенд мейд.  Речі для виставки виготовили користувачі бібліотеки. Подаруйте собі і вашим рідним задоволення і радість. 
Хай наступний рік перевершить усі наші сподівання і мрії, принесе мир і стабільність нашій державі. Хай тепло і турбота не оминають  кожного з нас і наші оселі, любов і милосердя будуть нашими вірними супутниками. 
З  Миколаєм Вас, Новим роком і Різдвом Христовим! Ваша Бібліотека!