«Солдат може залишити війну, але війна в ньому – назавжди»

25 травня о 19:00 відбулася онлайн-зустріч із Оксаною Чорною – авторкою книжки «Позивний Кассандра: Літо 2015», волонтеркою, водієм-санітаром, кандидатом економічних наук, професором університету... 

Волонтеркою Оксана потрапила в зону бойових дій на Донбасі як водій авто медичної допомоги. Евакуйовувала поранених солдатів з поля бою в 2014–2015 рр. У 2015 році прийняла присягу і (зі зором -5!) стала першою жінкою на передовій. Уже в якості солдата-медика-водія 28 бригади продовжувала служити до літа 2017 року. Побачене на війні за три роки (2014– 2017 рр.) і лягло в основу документальної книжки «Позивний Кассандра: Літо 2015». Фактично, 100 сторінок твору присвячені одному дню – 03.06.2015 року – бій під Краснополівкою. 

Книжка видана коштом авторки в Україні в 2019 році накладом 2300 примірників видавцем Марком Мельником та була представлена на Книжковому Арсеналі в Києві, Бук Фесті в Дніпрі, та Львівському форумі видавців. Книга складається з документальних історій з авторськими світлинами як пам’ять про бійців, які захищали свою країну. У кінці кожної оповіді є таблиця імен-позивних загиблих побратимів, про кого авторка розповіла. Книга написана з власного досвіду російською мовою, оскільки авторка (саме її позивний «Кассандра») пише рідною для неї мовою. Про найбільш складні та болючі моменти Оксана Чорна зачитала уривки з книжки й прокоментувала.

На даний момент Оксана проживає в Омані, де викладає економіку та є професором в університеті MCBS. Не написати книжку авторка не могла, до цього її підштовхнув громадянський обов’язок і крик душі: «Про війну на Донбасі й її не названих героїв мають знати якомога більше людей – і в Україні, і за її межами. Як повідала Оксана Чорна, у книжці є й романтичні історії, одна з них – її власна, адже зі своїм чоловіком вона познайомилася на війні, побралися, і він став її військовим консультантом у написанні книжки.

У найближчих планах авторки – видання книжки англійською мовою, бо є запит на цей твір. Так англомовний світ зможе прочитати «Позивний Кассандра. Літо 2015». Нині переклад виконує американський морський піхотинець, котрий воював у Іраку.

Оксана Чорна зауважила, що українське суспільство треба вчити жити з ветеранами війни на Донбасі. Важливо, щоб була психологічна підтримка з боку держави. «Адже солдат отримує на війні щеплення – загострене відчуття справедливості», каже Оксана. Книжки можна придбати у авторки, написавши їй у приват ФБ. 

Запис етеру

Вчора - читач нашої бібліотеки, сьогодні - мужній воїн

Центральна районна бібліотека імені Ф.Достоєвського на Солом’янці з радістю зустріла публікацію в газеті «Сегодня» про солдата національної гвардії Віталія Лазебника, який вийшов живим із оточення під Дебальцево. Ми впізнали в цьому мужньому воїнові колишнього юного активіста бібліотеки, члена клубу «Народна криниця». Клуб організувався в часи, коли ще тільки виборювалася наша незалежність, формувалася національна свідомість і патріотизм. Цілком логічно, що Віталік (на фото він учасник Різдвяного вертепу) пішов захищати Україну, коли виникла загроза на сході. Ми пишаємося тим, що знали Віталіка юним хлопчиком і радіємо, що ця мужня людина, пройшовши пекло, залишилася жива.

Ветров, И. Наш фотокор выжил в аду под Дебальцево / Игорь Ветров // Сегодня. - 2015. - 24 февраля. - С. 1, 6. 

Постріляні, порубані, але незборимі!

"В серцях людських не вмерли Крути, вони проклали у майбутнє шлях" - рід такою назвою 29 січня в ЦРБ імені Ф.Достоєвського відбувся день пам'яті. 

Молодь, яка в цей день відвідала бібліотеку, мала можливість ознайомитись з літературою, що відтворює одну з драматичних сторінок української історії - бій на станції Крути.

На високій ноті патріотизму відбувся урок пам'яті "Постріляні, порубані, але незборимі". 

Працівники бібліотеки на основі доступних історичних джерел відтворили день 29 січня 1918 року, коли відбувся бій між київськими студентами і учнями та добре озброєним більшовицько-московським військом М.Муравйова під залізничною станцією Крути на Чернігівщині. Тоді в нерівній боротьбі полягло понад 300 юнаків - цвіт української нації, чий подвиг навічно вписаний до священної книги української історії.

Звитяга України недавня і сучасна

"... бо все гине, - 

Слава не поляже, а розкаже, 

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти"

Т.Шевченко

"Звитяга України недавня і сучасна" - меморіальний куточок в ЦРБ імені Ф.Достоєвського.

Пам'ятати, відродити, зберегти

Листівка ветеранові

Нелегке наше сьогодення не може зупинити радості приходу весни, а разом з нею - і Дня Перемоги.

В ці травневі дні ЦРБ імені Ф.Достоєвського долучилася до акції "Листівка ветеранові".

Протягом місяця молоді люди, наші користувачів, приносили до бібліотеки свої листівки з роздумами про війну і побажаннями посивілим ветеранам. І нема сумніву, що нове покоління, шануючи святі сторінки минувщини, буде гідною зміною переможців, їх славних справ в ім'я людяності та істини.

Війна, пропущена крізь серце

9 травня! Який незвичайний цей день! Весна вже почалась, але саме 9 травня все буяє і кипить в цвіту. В цей день найяскравіша весна, найчарівніші квіти, наймиліша музика і найдобріші люди. Цей день на всіх накладає печатку милисердя, доброти, урочистості і патріотичності.

Давно вже зарубцювались рани війни. Та в пам'яті людській ніколи не зникає біль втрат, який свого часу чи не в кожній родині озвався безмірним стражданням, горем і сльозами.

7 травня в ЦРБ імені Ф.Достоєвського вшанували ветеранів Великої Вітчизняної війни. Їх вже зовсім мало і з кожним роком стає все менше...

Низький уклім вам, наші ветерани!

Ви пройшли страшний шлях війни і ми не маємо права забути велич вашого Подвигу!

Дякуємо вам! Ми пам'ятаємо...