Показ дописів із міткою Всеукраїнський день краєзнавства. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Всеукраїнський день краєзнавства. Показати всі дописи

четвер, 28 травня 2026 р.

28 травня - Всеукраїнський день краєзнавства

Сьогодні, 28 травня, Бібліотека Сковороди разом з усіма відзначає Всеукраїнський день краєзнавства. І це зайва нагода згадати, що майже кожен куточок Києва приховує унікальну історію та зберігає власну пам’ять.

Сьогодні у форматі бібліоекскурсії поговоримо про колишній хутір, а нині житловий масив Відрадний.
Він виник на місці відкритих земель, ферми Київського політехнічного інституту та невеликих промислових об’єктів 1914 року. У генеральних планах Києва ця територія з’явилася ще у 1930-х роках, але реальна забудова почалася значно пізніше.

У 1950-х Відрадний почали активно формувати як житловий масив. Спершу з’явилися квартали зі сталінськими будинками, далі – типові 5-поверхівки, які визначили вигляд району на десятиліття. Згодом додалися 9-поверхові та 16-поверхові будинки. Поступово масив обріс власною інфраструктурою, школами, садками й кінотеатром.

Важливою віхою у розвитку стали дороги й транспорт. Трамвайні та тролейбусні лінії з’єднали Відрадний із центром міста, вокзалом та іншими районами. Це зробило масив повноцінною частиною міського життя.
Окреме місце на мапі району займає парк "Відрадний". Його закладали одночасно із забудовою району, а відкрили як "Жовтневий парк" у 1971 році. Сучасну назву він отримав на початку 1990-х. Тут є озеро, зелені алеї, місця для відпочинку.

В північному секторі парку у 1992 році з’явився етнографічний комплекс "Мамаєва Слобода", де відтворено козацьке поселення з дерев’яними будівлями та церквою Покрови Пресвятої Богородиці. Це вже інший вимір простору – історичний, спокійний, трохи відокремлений від міського шуму.

На сам кінець нагадаємо, що детальніше про Відрадний і не тільки ви можете прочитати у бібліотечному блозі, який веде Олександр Михайлик – за цим посиланням

неділя, 30 травня 2021 р.

Літературна прогулянка "Час київських садів" із києвознавицею Владиславою Осьмак

28 травня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-екскурсія "Літературна прогулянка "Час київських садів" із києвознавицею Владиславою Осьмак.

У Всеукраїнський день краєзнавства і напередодні Дня Києва глядачі прогулялися київськими пагорбами в супроводі письменників та художників, які перетворили київські сади на частину нашої культурної пам'яті. Київ називають містом-парком. Зелень, сади і парки, квітучі каштани навесні – незмінні атрибути й гордість міста. 
Про сади й парки Києва писали письменники, їх оспівували поети й композитори. Онлайн-екскурсія супроводжувалася презентацією, насиченою ілюстраціями й цитатами з творів і спогадів М. Булгакова, К. Паустовського,О. Вертинського та інших.
Владислава Осьмак розповіла про історію київських садів, особливості ландшафту зелених зон, демонструвала багато історичних фотографій, репродукцій художників, які малювали київські парки від 1910-х років до сьогодні. 
Ми гуляємо парками й милуємося ними Вони є цінними з точки зору культурної історії Києва - Голосіїв, зелена зона навкруги Аскольдової могили, Китаїв, Сирецький гай, Протасві яр, Крістерова гірка, урочище Горбачиха. Деякі з них - на межі зникнення, точніше - знищення сучасними урбаністичними антропогенними процесами
Києвознавиця наголосила на важливості історії київських паркових зон в сучасному контексті широкої забудови міста.
Екскурсія цікава, насичена ілюстраціями й досить інформативна. Вона цікава не тільки екскурсоводам, краєзнавцям, бібліотекарям, учителям, а й всім, хто любить Київ і кому не байдужа доля й історія його зелених зон. 


середа, 26 травня 2021 р.

Віртуальна вікторина "Всеукраїнський день краєзнавства"

Всеукраїнський день краєзнавства було запроваджено відповідно до рішення VI з’їзду Національної спілки краєзнавців України, який відбувся 23 січня 2017 року. Датою святкування було визначено 28 травня.
Мета свята - підвищення суспільної уваги до діяльності краєзнавців, поглиблення дослідження та популяризації історії, культури, мови, звичаїв і традицій українського народу, репрезентації практичних здобутків у цьому напрямку; залучення до вивчення та пізнання рідного краю широких верств населення; поглиблення співпраці з державними органами влади, закладами культури та освіти, науковими установами, громадськими організаціями зацікавленими у розвитку краєзнавства.