пʼятниця, 30 січня 2015 р.

Постріляні, порубані, але незборимі!

"В серцях людських не вмерли Крути, вони проклали у майбутнє шлях" - рід такою назвою 29 січня в ЦРБ імені Ф.Достоєвського відбувся день пам'яті. 
Молодь, яка в цей день відвідала бібліотеку, мала можливість ознайомитись з літературою, що відтворює одну з драматичних сторінок української історії - бій на станції Крути.
На високій ноті патріотизму відбувся урок пам'яті "Постріляні, порубані, але незборимі". 
Працівники бібліотеки на основі доступних історичних джерел відтворили день 29 січня 1918 року, коли відбувся бій між київськими студентами і учнями та добре озброєним більшовицько-московським військом М.Муравйова під залізничною станцією Крути на Чернігівщині. Тоді в нерівній боротьбі полягло понад 300 юнаків - цвіт української нації, чий подвиг навічно вписаний до священної книги української історії.

четвер, 22 січня 2015 р.

Легенди Криму

Прекрасна, запашна природа Криму. Багатовікова і його трагічна історія, у якій переплелися шляхи багатьох народів племен. Широко відбилося минуле Криму в творчості безіменних поетів у фольклорі. Та не тільки історія була творчим натхненням. У Криму, як і в інших куточках України, багато оригінальних пам'яток природи. Химерні контури скель, зарості лісів, тіснини глибоких ущелин, таэмничы провалля печер нарыдео навіювали фантастичні образи і сюжети, а також служили джерелом легенд і оповідок. Ці легенди покликані допомогти кращому пізнанню краю. В них оспівується мужність і безстрашність народу, вони вселяють віру в неминучість торжества добра над злом.
Запрошуємо вас до нашої біблітеки та переглянути творчу виставку "Легенди Криму".

вівторок, 20 січня 2015 р.

"Я для тебе горів, український народе..."

Серед ювілейних дат початку 2015 року - 80-річчя від дня народження Василя Симоненка. Про корткий, але вічний шлях життя і творчості незабутнього поета-патріота йшлося на літературному вечорі "Я для тебе горів, український народе..." в нашій бібліотеці. 
Творчість Василя Симоненка осяяна світлом української ідеї і сповнена борінь і прагнень. Духовне світло, що являлося йому у хвилини натхнення, здатне й сьогодні осявати світ, бо йшло воно з глибинних джерел душі поета, душі чистої, щедрої, талановитої...

четвер, 15 січня 2015 р.

П'ять таємниць людського роду, які наука до цих пір не може пояснити

Ви гадаєте, що в наш час Ви все знаєте про людське тіло завдяки сучасній науці. Звичайно, ми знаємо багато, але є деякі прості питання, на які поки що немає переконливих відповідей. Є здогадки, теорії, гіпотези, але вони мало що пояснюють.

  • Що таке біль?
Біль неприємний, але універсальний людський досвід. Це одна з перших речей, з якими ми стикаємося в житті, а також цей досвід, ймовірно, буде і одним з останніх.
Але що саме являє собою біль? Як він працює? Невже Ви відчуваєте те ж саме, що і Ваш сусід? Якщо Вам важко відповісти на ці питання, не переживайте наука теж не може. Всі ці премудрі вчені, які розробляють ліки від болю і призначають їх Вам, навіть не можуть домовитися про те, що ж ті ліки собою являють.
Може, найкращий спосіб це продемонструвати подивитися на фіброміалгію, захворювання, яке можна охарактеризувати як "У мене болить все". Немає жодних фізичних тестів, здатних підтвердити наявність цього захворювання у Вас ні сканування мозку, ні аналіз крові, ні спіритичний сеанс не дають ефекту. Як же лікарі діагностують його? Ну, Ви заповнюєте анкету: "У Вас бувають болі в різних частинах тіла, які лікарі не можуть пояснити?" Так? Була у Вас фіброміалгія? Або, можливо, одержимість демонами? Або інопланетянами?
Лікарі кажуть, що у пацієнтів з фібромеалгією є відмінності у результатах  сканування мозку, але вони не однакові у різних пацієнтів жоден лікар не може заглянути Вам у череп і однозначно сказати, є у Вас це захворювання чи ні. Якщо зовсім відверто, вони тільки недавно почали робити перші кроки у вивченні того, як виявити біль у мозковій діяльності людини.
Тору Вейджер, доцент психології та неврології Колорадського університету в Боулдері: "Зараз немає жлодних клінічно прийнятних способів виміряти біль та інші емоції, окрім як запитати людину, як Вона себе почуває".

  • Чому працює анестезія?
Анестезіологія справжнє диво сучасної науки, але вдумайтеся, яка це страшна річ: за допомогою декількох хімічних речовин анестезіологи беруть і вимикають певні частини мозку. Занадто багато і Ви ніколи не прокинетеся. Не досить і Ви ніби переживете минуле життя як солдата Першої Світової війни на операції, проведеної за допомогою ножівки. Але що роблять ці хімічні речовини? Як вони взаємодіють з Вашим тілом саме таким чином, щоб досягти того потрібного балансу? Ось Вам чесна відповідь: наука цього не знає.
Загалом анестезія розроблялася протягом сотень років простим способом: "Ось, накачати цього хлопця ось цим і подивися, що буде. Усе ще кричить? Добре, спробуй щось із цього". Метод проб та помилок дав нам ясну картину того, що ми можемо використовувати для досягнення бажаного ефекту що завгодно, від складних стероїдів до повних легенів ксенону. Але на питання, чому ці речовини переводять Вашу свідомість до сплячого режиму без повної її вимкнення, немає ясної відповіді.
Основна причина цього полягає в тому, що наука не знає, що таке "свідомість" і як вона працює. Немає остаточного тесту, який показав би, що людина в даний момент щось усвідомлює найкраще, що можуть зробити анестезіологи, це подивитися на наявність певних мозкових хвиль, фізичних реакцій та чутливість до болю. Але в науки немає способу визначити, чи відчуваєте Ви біль, тож це цілком залежить від Вас показати їм, що Ви недостатньо анестезовані.

  • Чому ми сміємося?
Деякі вчені вважають, що сміх сигнал про те, що передбачувана загроза не представляє реальної небезпеки, інші стверджують, що це реакція на несподіваний результат. А треті думають, що це тому, що Джим Керрі розмовляє своєю п'ятою точкою, а цього, як правило, ніхто не робить.
Всі вони якоюсь мірою праві, бо ніхто не знає напевно, чому ми сміємось. Проте відомо, що сміх значно більше за будь-яку іншу емоційну реакцію впливає на всі області мозку, включаючи моторні. Ще дивнішим є той факт, що більша частина сміху взагалі не стосується комічних ситуацій. Дослідження показали, що менше 20% сміху відбувається в результаті чогось смішного. Далеко частіше ми сміємось, щоб акцентувати нешкідливі висловлювання, заповнити паузи в розмові чи тому, що підступний план із захоплення Всесвіту почав, нарешті, приносити плоди.
Є одна річ, яку ми напевно знаємо як сміх виник: він виник у ситуації, коли примати задихались під час сильної лоскоту

  • Чому ми добре ставимося один до одного?
Якби в дні мисливців-збирачів, коли головним було вижити, Ви знайшли б посеред лісу величезний листковий торт, останнє, про що б Ви подумали, це поділитися з іншими, бо це суперечить інстинкту виживання. Це Ваш торт, і Ви били б по обличчю всіх, хто б спробував дотягнутися до нього своїми злодійськими пальцями.
Самовіддані акти доброти були абсолютно невигідні: щоб передати свої гени, люди шукали здібних до виживання партнерів, тоді як альтруїзм ставив на людині штамп еволюційного тупика, як зябра.
Тож чому ж альтруїзм вижив? Ви вже здогадалися: невідомо.
Вчені намагаються розкрити секрет альтруїзму більшу частину останнього століття. У 1960-і роки Джордж Прайс навіть розробив складне математичне рівняння про те, як же альтруїзм міг вижити. Прайс був настільки поглинутий своїми дослідженнями, що запрошував незнайомців пожити в його квартирі, доки він зациклювався на своїй теоремі, сидячи у власному кабінеті.

  • Чому деякі з нас шульги?
Близько 90% населення нашої планети правші, інші 10%, відповідно, лівші чи, інакше, шульги. Такий перекос спостерігається тільки у людей, тоді як інші істоти в тваринному світі розділені приблизно порівну, якщо взагалі показують якусть перевагу.
Чому ми такі різні? Очевидно, що з мозком у шульгів усе в порядку їхньою мовою керує ліва півкуля, як і у правшів. Крім того, у правшів часто домінує ліва нога, і навпаки, що свідчить про те, що перевага не поширюється на інші частини тіла. Учені намагалися знайти відповідь відтоді, як узагалі звернули увагу на шульг, але досі це залишається загадкою.
Ми знаємо, що ліворукість генетична риса, значить, гени, відповідальні за неї, повинні мати певну перевагу, щоб поширюватися далі. Проте абсолютно неясно, що за перевага це могла б бути. З оглядук на те, що загальний відсоток лівшів досить низький, можна було б припустити, що ми бачимо останніх представників, які мають ознаку, яка поступово зникає з генофонду, але це абсолютно не так: дослідження доісторичних людських поселень показали, що відсоток лівшів завжди був практично однаковим.
Виходячи за рамки ліворукості, той факт, що у нас взагалі є домінантна рука, також багато в чому залишається загадкою. Крім того, люди в білих халатах давно ламають голову над загальною асиметрією анатомії людини: наше серце з одного боку, наші легені по-різному розташовані одна щодо іншої (ліва висить нижче, ніж права). Хоча це явище спостерігається і у людиноподібних мавп, людський мозок найбільш примітний він украй асиметричний, і деякі вчені вважають, що ця асиметрія може бути визначальною ознакою, яка робить нас людьми.

Сурмач знедоленого покоління

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину...

Шановні наші читачі!  До вашої уваги на абонементі нашої бібліотеки представлено виставку-портрет "Сурмач знедоленого покоління", присвячену 80-річчю від дня народження Василя Симоненка - поета величезного духовного світу, який "народжував поезію життя".
Нескорений, як Прометей, з гаярчою і пристрастною натурою, непримиренний до ворогів українського народу, великий патріот своєї Вітчизни, щирий і добродійний, він увійшов у літературу як поборник правди і добра.
Протягом короткого життя Василь Симоненко написав поезії, провідною темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за її долю, новели, пробував створити кіносценарій зі студентського життя, став автором численних статей, театральних і літературних рецензій, створив три казки для дітей і дорослих: "Цар Плаксій і Лоскотон", "Подорож в країну Навпаки". "Казка про Дурила". Видання його творів забороняли протягом п'ятнадцяти років...
Пропонуємо ознайомитися з творами поета та нарисами з його життя і творчості. До зустрічі в бібліотеці.


вівторок, 6 січня 2015 р.

Вітаємо з Різдвом Христовим!

Віншуєм вам нині, усі добрі люди.
Нехай поміч божа завжди з вами буде.
Хай кожної днини, кожної години
Бог благословить, біда хай загине!

Вступаючи в новий відлік часу, ми маємо освятитися найкращими почуттями, побажати одне одному щастя, здоров'я, голубого неба над оселею, статків і злагоди в родині. Саме такими спонуками і була просякнута обрядовість святкування Різдва в Україні: горщиком куті на покуті, щедрим житнім засівом сусідської домівки, величальною щедрувальницькою піснею на честь господаря й господині та їх діточок.
Завітайте до нашої бібліотеки! Відчуйте казкову атмосферу свята.