Зустріч «Між розпачем і вірою» до 85-х роковин трагедії в Бабиному Яру

10 жовтня в Бібліотеці Сковороди відбулася зустріч із київським поетом Денисом Голубицьким під назвою «Між розпачем і вірою», присвячена 85-м роковинам початку трагедії в Бабиному Яру.

Атмосфера була камерною та довірливою. Ця подія не мала на меті стати історичною лекцією про Голокост, адже тема надто об’ємна й болісна. Натомість автор представив українську частину свого єврейського циклу – поетичне осмислення трагедії, що поєднує особисті родинні історії із загальнолюдським болем.

Наш гість підкреслив: причетність до теми Бабиного Яру не визначається національністю чи місцем проживання. Це трагедія, яка стосується кожного, адже на українській землі відбувалася частина великої катастрофи. Він нагадав про події вересня 1941 року, коли після входу німців до Києва було ретельно сплановано масові розстріли, що забрали життя понад 33 тисяч людей лише за дві доби.

За словами Каті Петровської, авторки книги «Мабуть Естер» запитання: «чи в тебе в Бабиному Ярі лежать родичі» є найбезглуздішим питанням, яке можна почути. Неважливо, хто ти й чи сумуєш за своїми небіжчиками – це питання порядності. Бабин Яр може бути частиною власної історії, втім, не через це ми приходимо до Яру, чи не лише через це. Щось веде сюди, бо немає чужих, коли йдеться про жертви. В кожної людини хтось тут є».

Особливе місце у виступі посіли спогади про родину поета, яка врятувалася завдяки евакуації родин працівників Київського заводу електротехнічної апаратури до Омська влітку 1941 року. Саме цим близьким він присвячує свій єврейський цикл: батькові Аркадію Голубицькому (1940–2022), знаному барду-шістдесятнику, та його сестрам, а також бабусі з дідусем.

У програмі прозвучало близько тридцяти віршів, написаних з притаманною автору глибиною протягом останніх п’ятнадцяти років. Родинні тексти стали світлою нотою зустрічі, додаючи особистого тепла до складної теми.

Денис Голубицький – корінний киянин, поет і бард, автор шести книжок та трьох музичних дисків. Його творчість останнього десятиліття він сам називає найпліднішою. До єврейської теми, яка є для нього генетично й емоційно близькою, він прийшов у зрілому віці, і нині вона стала одним із головних напрямів його поетичного шляху.

*
Янкелю, Янкелю,
Де твоя Лея?
Ранками, ранками
пустка-алея
живиться росами,
болем сповита.
Осене, осене,
Янкеля вбито.
Міреле, Міреле,
Де твої рідні?
Вірили, вірили
В доньку у квітні,
В сина у лютому...
Леє-Лілеє,
квітни спокутою,
краплями глею,
пам'яттю, прихистком,
тим, що не зрадить,
проліском, прилісом,
квітами з рани.

Денис Голубицький

Анонс заходу

Друзі, 𝗘𝗻𝗴𝗹𝗶𝘀𝗵 𝗖𝗹𝘂𝗯 "𝗧𝗵𝗲 𝗙𝗮𝗻𝘁𝗮𝘀𝘁𝗶𝗰 𝗶𝗻 𝗟𝗶𝘁𝗲𝗿𝗮𝘁𝘂𝗿𝗲" у Бібліотеці Сковороди знову запрошує вас!

Наступного вівторка, 20 жовтня, о 17:30 на нашій клубній зустрічі досліджуватимемо тему "How Does the Impossible Work? / Як працює неможливе?"

Разом із літературознавицею Вірою Скуратовою (Vira Skuratova) поговоримо про те, як література поводиться з неможливим. Чи мусить незвичайна подія мати пояснення? Чи завжди магія потребує правил? І чому в одних історіях неможливе здається абсурдним, в інших – цілком природним, а в третіх для розуміння історії від нас вимагається ледь не магістерський рівень володіння природничими науками?

На прикладах казок, фентезі, наукової фантастики й абсурдистської літератури спробуємо розібратися, як працюють різні світи: від тих, чиї правила нам незрозумілі, до тих, де магія, незвичайні істоти або неймовірні технології є звичайною частиною реальності.

Чому в казці ми не запитуємо, як гарбуз перетворився на карету? Як магія у Harry Potter стає системою правил, а фантастичні технології Star Wars – частиною світу, в якому відбувається історія? І що змінюється, коли текст усе-таки пропонує нам пояснити незвичайне?

Допоможуть нам у цьому знайомі літературні приклади та окремі ідеї Цвєтана Тодорова з його Introduction to Fantastic Literature. Але головне – власний читацький досвід і спільна розмова про те, що робить неможливе переконливим, зрозумілим або незбагненним.

Інґіґерда та її словосвіт

11 жовтня до Бібліотеки Сковороди на зустріч завітала Ірина Рудика, яка має літературний псевдонім Інґіґерда (Ingigerda IG) – поетка, прозаїкиня, авторка власних поетичних книжок та співавторка колективних збірок.

Також її знають як популяризаторку сучасної української літератури, організаторку просвітницьких подій: засновницю мистецького проєкту "Літературні забави", співзасновницю фестивалю "Поверхи". Крім того, вона працює у сфері неформальної освіти та є амбасадоркою концепції Life Long Learning в Україні. Усі ці сутності сприяють багатому синтезу ідей, думок і, головне, — творчих втілень!

Це була надзвичайно цікава, плідна розмова про українську літературу та культуру як фундамент самоцінності. У час, коли ворог намагається знищити або спростити все наше, українські творці вплітають рідне слово в ДНК ще глибше, щоб зберегти тяглість поколінь.

Гості зачудовано слухали глибокі щирі вірші у виконанні авторки, а після дізнавалися багато цікавого про неї саму і про те, що її надихає. 

Традиційно звернулися до історій про народження її книжок, у кожній з яких закладено потужну й виразну ідею, що об’єднує авторський талант, стиль і смак до життя.

Ірина розповіла про свою «Смачненьку абетку» (2023) – єдину в Україні дитячу книжку, видану «Рутенією» – автентичним давньоукраїнським шрифтом. Яскраве пізнавальне видання не тільки розповідає про улюблені страви українських дітлахів та про сучасні імена. Завдяки цій книжці діти зацікавлюються відчуттям автентичного графічного прояву української мови. Століттями нашу справжню українську абетку не визнавали, заперечували, приховували, переписували, як і пізніше все українське.

Особливо торкнулася серця історія створення книжки: спершу у 2022 році набули довершеної форми смачні авторські чотиривірші, згодом юна художниця Валерія Сирота намалювала ілюстрації до віршів (деякі – в умовах укриття). Неабияку роль у виданні книжки зіграв автор національної абетки «Рутенія», визначний український каліграф, професор, лауреат Шевченківської премії Василь Чебаник (1933-2025), що свого часу дослідив історичні руські графеми та козацькі скорописи та на їх основі створив проєкт національної абетки; кожна літера якого наповнена глибоким символізмом. Пан Василь не тільки допоміг підібрати шрифти, а й намалював обкладинку до книжки і створив персональний логотип авторки! Не кожен український письменник може похвалитися таким благословенням!

Дізналися про народження поетичного артбуку «Уламки» (2024), у якому головні героїні, українки різного віку, втратили когось або щось на російсько-українській війні. Кожна має ім’я і персональне горе. Історія кожної настільки болюча, що схожа на оголений нерв. Кожна історія – про втрати і травми, кожна впізнавана і не має хепі-енду. Але водночас кожна назавжди залишиться у серцях та пам’яті людській. Ця книга-трилінгва видана українською, англійською та польською мовами. А ілюструвала видання знана українська художниця та поетка Ірина Сажинська. Розповісти про цю книжку неможливо – з нею треба залишитися на самоті, щоб прожити і відпустити те, що болить.

Говорили також про тетралогію «Коло року», упорядником якої є письменник і педагог Олександр Козинець, а авторами – сучасні українські письменники з різних областей України. Серед них – Ірина як представниця Рівненщини, де народилася й виросла. Тож здобутком нашої бібліотеки стали і дві книжки: літня – «На Івана Купала» та осіння – «Кожному свої жнива». Об’єднує ці книжки в серію ідея про те, як автентичність, колорит традицій стають духовною опорою сучасників, а смачні слова, притаманні різним регіонам України, дозволяють відчути живе дихання мови, яке не почуєш щодня. 

Присутні щиро дивувалися прагненню авторки до розвитку, глибині її мислення та ґрунтовності бачення літературного процесу, під час війни, зокрема. Ми згодні з Іриною в тому, що найважливіша культурна робота часто непомітна й не має швидких результатів, але саме вона забезпечує довге життя культури. І справді, бібліотеки та незалежні проєкти часто тримаються на ентузіазмі й самовідданості, хоча суспільство рідко створює для цього достатні умови. 

Менше з тим, щиро зичимо нашій гості сил і підтримки на її впевненому творчому шляху. Дякуємо за книжки, які поповнили нашу скарбничку, і чекаємо на новий нонфікшн "Сімейний код", який готується до друку!

Відкриваємо краєзнавчий сезон із В'ячеславом Жмиховим!

8 жовтня у Бібліотеці Сковороди відбулася зустріч з краєзнавцем та популяризатором мандрівок Київською областю В’ячеслав Жмихов. Ми присвятили її справжнім туристичним перлинкам Вишгородського району.

Оскільки цього дня ми відкривали третій сезон краєзнавчих лекцій, то спочатку скористалися нагодою згадати попередні зустрічі. А дослідили ми за два роки шість інших районів Київщини, розташованих вздовж Дніпра, здебільшого на Правобережжі.

Нагадаємо, що в Київській області налічується 7 районів, 69 територіальних громад, які об’єднують 1182 населені пункти. І всюди є безліч цікавинок, про які не тільки варто знати, а ще треба вміти до них дістатися!

Вишгородський район – другий за величиною та сьомий за населенням на Київщині. Раніше ці терени мали інший адмінустрій, проте з 2020 року він складається з Вишгородської та Славутицької міських, Димерської, Іванківської, Поліської селищних, Петрівської та Пірнівської сільських територіальних громад.

Велика розбіжність між площею та густотою населеності району зумовлена географічними особливостями: рельєфом, розташуванням у басейні середньої течії Дніпра, наявністю штучно створеного Київського моря та унікальністю екосистеми Полісся. А також тим, що північну частину району площею близько 2 тис. км² займає Чорнобильська зона відчуження.

Тож тем для обговорення було багато: від екологічних питань – історії створення Київського водосховища, наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, міста-ексклава Славутич (яке фізично розташоване на теренах Чернігівщини), і до перлин Вишгородщини – парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Межигір’я", сафарі-парку "Медвин" та інших.

Було дуже цікаво й пізнавально. Всього переповідати не будемо – краще приходьте на наші наступні зустрічі!

Заходи поточного тижня в бібліотеці

Осінь нагадує нам, що зміни – природна частина життя. Та навіть у час великих випробувань важливо знаходити опору, берегти внутрішню рівновагу й залишати місце для творчості та живого спілкування.

Цього тижня Бібліотека Сковороди запрошує вас поговорити про мистецтво жити у непрості часи, долучитися до культури відповідального ремонту та провести недільний день із поезією та музикою.

На вас чекають такі події:

• Понеділок, 12 жовтня, 16:00 – "Цілющі вечори" з психологинею Тетяною Вишко. Тема цієї зустрічі: "Мистецтво жити у час великих викликів". Поговоримо про внутрішні опори та способи зберегти себе в часи, коли світ довкола постійно змінюється.
• Четвер, 15 жовтня, 15:00 – "Repair Day" у мейкерспейсі Бібліотеки Сковороди, присвячений Міжнародному дню ремонту. Приносьте речі, яким хочете подарувати нове життя, – лагодитимемо, навчатимемося й підтримуватимемо культуру відповідального споживання.
• Неділя, 18 жовтня, 12:00 – літературно-музична зустріч "На роздоріжжі долі обнялись". 

Запрошуємо провести недільний день у затишній атмосфері слова, музики та щирого спілкування. Наші гості: Тетяна Лавинюкова, Ірина Бондар-Лівобережна й Тетяна Вишко.

А ще ви завжди можете долучитися до наших регулярних щотижневих активностей:

• Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Український розмовний клуб Рух Єдині "Мовосвіт на Освіти" – щовівторка о 17:30.
• Урок здоров’я з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Нехай цей тиждень подарує вам трохи більше внутрішньої рівноваги, теплих зустрічей і натхнення. А ми подбаємо про затишний простір, де можна перевести подих, навчитися нового та побути серед своїх.

Анонс заходу

Дорогі друзі, 18 жовтня, о 12:00 ми запрошуємо вас на зустріч "На роздоріжжі долі обнялись" – з трьома поетками та, за щасливим збігом, шанувальницями Бібліотеки Сковороди.

Для вас розкриватимуть свої поетичні світи Ірина Бондар-Лівобережна, Тетяна Вишко й Тетяна Лавинюкова. Вони неодмінно розкажуть про себе, про поезію і своє творче коло, про Україну і війну – кожна окремо і в діалозі.

Такі різні, але надзвичайно ліричні й жіночні, наші гості вирішили назвати цю зустріч рядком із відомого вірша видатної української поетеси Ліни Костенко "Не говори печальними очима".

Тетяну Вишко ви знаєте як психологиню й авторку книжок про здоров’я душі та поетичного збірника "Твоя щаслива пора року". Ірина Бондар-Лівобережна є авторкою збірки поезій "По обидва береги любові". Тетяна Лавинюкова – авторка збірки поезій "Цінуймо мить". Усі троє є учасницями численних віршованих альманахів.

Як і більшість недільних заходів, цей не обійдеться без нашого колеги Ігор Якубовський. Він неодмінно здивує вас прем’єрами та потішить старими добрими улюбленими піснями на слова наших спеціальних гостей.

До зустрічі у наступну неділю!

Друга англомовна зустріч "Фантастичне в літературі"

Друга англомовна зустріч 𝗘𝗻𝗴𝗹𝗶𝘀𝗵 𝗖𝗹𝘂𝗯 "𝗧𝗵𝗲 𝗙𝗮𝗻𝘁𝗮𝘀𝘁𝗶𝗰 𝗶𝗻 𝗟𝗶𝘁𝗲𝗿𝗮𝘁𝘂𝗿𝗲" відбулася 6 жовтня не у сховищі, а в затишній Library Reading Room, що у Бібліотеці Сковороди.

Під керівництвом вчительки англійської, літературознавиці й поціновувачки фантастики Віри Скуратової (Vira Skuratova) ми з цікавістю відкривали для себе тему "Strange, Wonderful, or Fantastic?" А саме відповідали на ключове притання: "What does the impossible make us feel?"

А робили ми це…

Обговорюючи власні відчуття від дивовижних ситуацій, до яких колись додумалися знані письменники.

Працюючи в парах і довигадуючи продовження чи пояснення цих ситуацій – позитивне і негативне – на 3-4 речення.

Спостерігаючи, що ж робить із нами текст – дивує, зацікавлює чи відштовхує. Та завдяки яким усталеним літературним технікам він із нами це виробляє.

Намагаючись пригадати улюблені книжки або фільми (чи улюблених авторів) – чим же вони нас так захопили?

Отже, що ми винесли з цього заняття?

Впевненість, що одна й та сама неможлива подія може бути: frightening, strange, beautifu, funny, disturbing, wonderful. А після прочитання книги читач може почуватися як nervous, anxious, scared, frightened, terrified, confused, surprised, curious, amazed, excited, fascinated…

І все чому? Бо письменник або сценарист добре постаралися і створили ситуації, які цьому сприяли!

А ще завдяки нашій читачці та учасниці клубу Наталія Чернікова в бібліотеці з’явилася неймовірна книжка "Корені та паростки. Український генеалогікон"! Там серед сакральних речей 100% причаїлося щось дивовижне!

Захопливо, скажемо вам, удосконалювати знання англійської, одночасно осягаючи щось нове! Наступна наша зустріч в бібліотеці на вул. Освіти, 14-А відбудеться за два тижні, 20 жовтня.

Тож слідкуйте за анонсами та долучайтеся!

"Чемпіон чемпіонів" Іван Піддубний

Сьогодні Бібліотека Сковороди пропонує вам згадати легендарного українського борця, атлета та артиста цирку Івана Піддубного, що народився рівно 155 років тому.

Майбутній "чемпіон чемпіонів" з’явився на світ 8 жовтня 1871 року в селі Красенівка Золотоніського повіту Полтавської губернії, нині це Черкаська область. Іван походив із родини, яка, на думку дослідників, коренями походить із запорізьких козаків.

До двадцяти років жив у рідному селі, а потім, коли ввійшов у справжню парубоцьку силу, подався у вільні світи на заробітки.

Спочатку Піддубний працював вантажником у портах Севастополя та Феодосії. Водночас систематично займався фізичними вправами, і 1897 року розпочав виступи в цирку.

Цікаво, що саме період життя у нашому місті став для Піддубного одним із найважливіших етапів його професійного становлення. Близько 1900 року він почав виходити на арену в київському цирку братів Нікітіних та цирку Крутікова на нинішній вулиці Архітектора Городецького.

Водночас Іван займався в Київському клубі атлетів, де опановував прийоми французької (класичної) боротьби. І поступово перейшов від амплуа циркового силача до професійного борця міжнародного рівня.

Пік кар'єри Піддубного-спортсмена припав на 1905-09 роки. В цей період на змаганнях в різних країнах Європи Іван Максимович шість разів здобував звання чемпіона світу з французької боротьби серед професіоналів. Саме тоді спортивні журналісти та європейська преса почали називати його "чемпіоном чемпіонів".

У 1925 році, вже у 54-річному віці, Піддубний вирушив на гастролі до США. Там класична боротьба не мала особливого поширення, тому борцеві-ветерану довелося опанувати вільну. Він успішно змагався у Нью-Йорку, Чикаго, Філадельфії, Лос-Анджелесі та інших містах.

Після повернення зі США Піддубний продовжував виступати в Радянському Союзі. 1941 року, у 70-річному віці, він оселився в російському приазовському місті Єйськ і завершив спортивні виступи, отримавши звання заслуженого майстра спорту СРСР.

Під час німецької окупації Єйська в роки Другої світової війни Піддубний відмовився від пропозиції виїхати до Рейху на тренерську роботу. Але його колишня слава з часу виступів у Європі та повага серед командування німецької комендатури міста дали можливість пережити негоди гітлерівської окупації без репресій.

Варто також згадати невигадану історію з документами Івана Максимовича на початку 30-х років. За енциклопедичними даними, коли в новому паспорті його прізвище записали як "Поддубный", а національність – "русский", він власноруч виправив його на "Піддубний" та зазначив "українець".

Останні роки життя несправедливо забутий спортсмен прожив у злиднях та страждав від хвороби серця. На додаток у 1947 році він зламав шийку стегна та кілька місяців був прикутий до ліжка. Помер Іван Піддубний 8 серпня 1949 року в Єйську, де і був похований.

Пам’ять про нашого "чемпіона чемпіонів" почала відроджуватись лише після проголошення Незалежності України. 1991 року в рідній Красенівці відкрили музей Івана Піддубного. 1996 року Укрпошта випустила поштову марку, а 2021 року Нацбанк ввів в обіг ювілейну монету, що присвячені легендарному українцю.

Приємно, що саме в Солом’янському районі, в затишній місцевості Новокараваєві Дачі, у 1999 році з’явилася вулиця Івана Піддубного, яка до цього мала назву Більшовицька.

КнигоNEWS: наші вересневі новинки

Вересень пролетів як один подих. Вечори стають прохолодними й темнішими – затишку ж їм можуть додати лише чашка теплого чаю та гарна книга, що змусить забутися.

Цього разу новинок так багато, що й наші звичні до книжкового моря очі майже розбіглися. Ми відібрали лише найгучніші хіти місяця! Тут і довгоочікувана збірка поезій Ліни Костенко, і напружені скандинавські, італійські та канадські трилери від Ю Несбьо, Донато Каррізі й Шарі Лапени. А ще фірмові моторошні таємниці Стівена Кінга, чуттєва проза Коллін Гувер та захопливі історичні драми.

Усі книжки з добірки вже чекають на вас у каруселі – гортайте фото, знайомтеся з анотаціями та обирайте свого фаворита!

А якщо хочеться побачити абсолютно всі надходження місяця – ми дбайливо зібрали їх у свіжому альманасі КнигоNEWS на нашому сайті (посилання традиційно залишаємо в коментарях)!

Забігайте за осіннім читанням у Бібліотеку Сковороди, що на вулиці Освіти, 14а. Зустрінемо жовтень затишно та з книжкою в руках!

Анонс заходу

Друзі, раді повідомити, що наші "Цілющі вечори" з психотерапевткою та психологинею Тетяна Вишко повертаються в Бібліотеку Сковороди. Знаємо, як ви скучили за їхньою ведучою!

Третій сезон ресурсних зустрічей на підтримку ментального здоров’я стартує вже наступного понеділка, 12 жовтня, о 16:00.

Тема зустрічі широка і дуже актуальна: "Мистецтво жити у час великих викликів". Адже, погодьтеся, буття в умовах обстрілів, недосипу та постійної невизначеності виснажливе. Але життя варте того, аби його жити максимально ефективно.

Долучайтеся до нас, ми оновимо призабуті знання й здобудемо нові. А ще допоможемо мозку скругляти гострі кути, попрактикувавшись у нейрографіці.

Тож до теплої, доброї, арттерапевтичної зустрічі!

Літературно-музична зустріч до Дня захисників і захисниць України

4 жовтня у Бібліотеці Сковороди відбулася літературно-музична зустріч "Тримаймо стрій", присвячена Дню захисників і захисниць України.

Українська армія береже імена героїв минулих епох – від воїнів-русичів і козаків, січових стрільців, вояків армії УНР, УПА та воїнів армій антигітлерівської коаліції під час Другої світової війни до героїв сучасної України.

Сьогоднішні воїни звитягою, винахідливістю та самовідданістю завоювали найвищий рівень довіри в українців. І в усі віки за їхньою спиною – вірний тил: батько і мати, брат і сестра, дівчина чи дружина, син чи доня. Вони люблять, чекають, сумують, тривожаться. Втрачають, на жаль, теж.

Тож ведучий зустрічі Ігор Якубовський та "Вокальна студія на Освіти" у пісенний спосіб вшанували українських воїнів – подякували всім, хто боронить нашу незалежність, і згадали тих, хто віддав життя за Україну.

Звучали пісні про події від козацької доби і аж до сьогодення. Серед них – знані "Засвіт встали козаченьки" Марусі Чурай, Марш українських націоналістів та гімн ОУН "Зродились ми великої години" (слова Олеся Бабія, музика Омеляна Нижанківського).

А також новітні пісні Ігоря Якубовського на вірші сучасних українських поетів – "Покрова" (слова Тетяна Лавинюкова), "Бандуристу" (Галини Яблонської), "24 тримає Часів Яр" (Олександра Заруби), "4, 5, 0" (Олена Іськова-Миклащук), "Калина", "Незламні українки", "Діти війни" (Ольга Ходацька), "На три життя вперед" (Тетяни Яровициної) та інші.

А відповідь на питання, як ми примудрилися проводити захід на двох локаціях одночасно (у читальній залі й у паркінгу), не розкриватимемо – вам вона добре відома.

Дякуємо всім, хто був присутній. Дякуємо всім, хто підтримує наших воїнів. І не забуваймо, що саме ми з вами маємо забезпечувати армії міцний тил – кожен у свій спосіб, але з максимальною самовіддачею, так, щоб це посилювало наших оборонців і наближало перемогу!

Анонс заходу

Друзі, 𝗘𝗻𝗴𝗹𝗶𝘀𝗵 𝗖𝗹𝘂𝗯 "𝗧𝗵𝗲 𝗙𝗮𝗻𝘁𝗮𝘀𝘁𝗶𝗰 𝗶𝗻 𝗟𝗶𝘁𝗲𝗿𝗮𝘁𝘂𝗿𝗲" у Бібліотеці Сковороди знову запрошує вас!

Вже завтра, 6 жовтня, о 17:30 разом із Вірою Скуратовою (Vira Skuratova) спілкуватимемося на тему "Strange, Wonderful, or Fantastic? / Дивне, чудесне чи фантастичне?"

Що ж відбувається після того, як ми нарешті знаходимо пояснення незвичайній події?

Розглянемо одну з найвідоміших моделей Цвєтана Тодорова – розрізнення fantastic, uncanny та marvelous. Важливо, що йдеться не просто про три різновиди "дивних історій", а про різні способи співвіднесення надзвичайної події зі світом тексту.

Наприклад, привид може виявитися не привидом, а людиною – і тоді ми повертаємося до світу природних пояснень. Або ж персонаж справді зустрічає привида, і текст приймає існування надприродного як частину своєї реальності. А між цими двома рішеннями може залишатися простір фантастичного вагання.

Як ви зрозуміли, і цього разу осягати грані фантастичного нам допомагатиме текст Цвєтана Тодорова "The Uncanny and the Marvelous / Моторошне і дивовижне". Також знадобляться ghost stories, fairy tales, gothic fiction, magical realism, horror і тексти, де незвичайне зрештою отримує цілком реалістичне пояснення.

Чекаємо на вас! Якщо ви збираєтеся долучитися до нас уперше, зареєструйтеся за посиланням у коментарях, щоб ми надіслали вам робочі матеріали.

Але якщо не встигнете, приєднуйтесь в будь-якому випадку – з усім розберемося на місці!

Зустріч із періатром Альоною Косташ

1 жовтня в Бібліотеці Сковороди на продовження розмови "Дитина хворіє: як допомогти і зберегти спокій" відбулася зустріч із лікаркою-педіатром Альона Косташ із клініки Лама Лу.

Цього разу ми зосередилися переважно на дитячих животиках, які потерпають від отруєнь, вірусних та кишкових інфекцій. А це – одна з тем, які найбільше лякають батьків.

Розбиралися в механізмах розвитку хвороби та визначали всі "так" і "ні" під час лікування. Вивчали супутні симптоми, на які необхідно звертати увагу, щоб вчасно виявити гострі стани, які вимагають невідкладної допомоги.

Дізнавалися про "червоні прапорці" – серед яких відмова пити, сухий підгузок, кров у блювотинні чи калі, сильний біль, млявість, – які сигналять про те, що зволікати не можна.

У багатьох інших випадках батькам під силу впоратися самим. Завдяки добре структурованій презентації лікарки ми навчилися розпізнавати, як правильно надавати першу допомогу малечі при блюванні, діареї та підвищенні ацетону, аби не допустити зневоднення і не опинитися під крапельницями.

Достатня кількість рідини та глюкози, які надходять до організму, – одна із запорук швидкого одужання дитини.

Як і минулого разу, півторагодинна зустріч промайнула в питаннях-відповідях та дала розуміння і відчуття сучасних підходів до лікування. А те, яким чином нас свого часу "виходжували" наші батьки, зараз викликає багато запитань.

Саме тому в межах ініціативи "Здорові бібліотеки" ми й проводимо ці зустрічі, які допомагають запобігти складним ситуаціям та ростити дитину з розумінням і без проблем.

Дякуємо за партнерство Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна та Українсько-швейцарський проєкт Діємо для здоров‘я які допомагають нам турбуватися про себе.

Бібліотечні події наступного тижня

Перші й лагідні дні жовтня наче тихесенько радять сповільнитися, зігрітися розмовами та відкрити для себе щось нове.

Цього тижня в Бібліотеці Сковороди говоритимемо про історію рідного краю, поезію, літературу й відповідальне ставлення до довкілля. Обирайте події до душі – і приходьте по натхнення!

На вас чекають такі ось унікальні активності:

• 5-10 жовтня, 15:00-18:00 – Український кліматичний тиждень у мейкерспейсі Сковороди. Долучайтеся з понеділка до суботи, а повний розклад шукайте у попередньому нашому дописі: https://www.facebook.com/share/p/1HVqZqjRjs/
• Вівторок, 6 жовтня, 17:30 – 𝗘𝗻𝗴𝗹𝗶𝘀𝗵 𝗖𝗹𝘂𝗯 "𝗧𝗵𝗲 𝗙𝗮𝗻𝘁𝗮𝘀𝘁𝗶𝗰 𝗶𝗻 𝗟𝗶𝘁𝗲𝗿𝗮𝘁𝘂𝗿𝗲" із Vira Skuratova спілкуватимемося на тему "Strange, Wonderful, or Fantastic? / Дивне, чудесне чи фантастичне?".
• Четвер, 8 жовтня, 16:00 – лекція "Вишгород і перлини навколо", яку проведе В’ячеслав Жмихов. Відкриватимемо історичні та культурні скарби північної Київщини, не полишаючи затишку читальної зали.
• Субота, 10 жовтня, 13:00 – зустріч із поетом Денисом Голубицьким (Денис Голубицкий) "Між розпачем і вірою", присвячена 85-м роковинам трагедії Бабиного Яру.
• Неділя, 11 жовтня, 12:00 – творча зустріч із письменницею, перекладачкою та культурною діячкою Ingigerda (Ірина Рудика). Запрошуємо ближче познайомитися з авторкою та світом її творчості.

А ще не забуваймо, що ви завжди можете долучитися до наших регулярних щотижневих заходів:

• Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Український розмовний клуб Рух Єдині "Мовосвіт на Освіти" – щовівторка о 17:30.
• Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: +38 066 725 2800).
• Урок здоров’я з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Нехай цей жовтневий тиждень подарує вам цікаві відкриття, важливі розмови та нові знайомства. А ми подбаємо про затишне місце, де все це може статися. До зустрічі в Бібліотеці Сковороди!

Де: вул. Освіти, 14-А

Телефон: +38 063 240 6642

Вхід вільний

Укриття поруч

Марафон подій до Українського кліматичного тижня

Бібліотека Сковороди долучається до Українського кліматичного тижня – марафону подій та активностей, присвячених зміні клімату!

Ми підготували для вас тиждень творчих, корисних і натхненних майстерок, де будемо говорити про екологічність через творчість, апсайклінг, повторне використання речей та мейкерство.

Розпочинаємо вже з цього понеділка! 

Запрошуємо вас долучатися до наших майстерок – обирайте подію та реєструйтеся за посиланням:

https://docs.google.com/.../1FAIpQLSdvvbKWm5StA1.../viewform

05.10 – Текстильна трансформація: Апсайкл-воркшоп з пошиття джинсових еко-торбинок

06.10 – Майстерка з в'язання адаптивних шкарпеток від бібліотечної ініціативи В'яжемо для Перемоги

07.10 – Майстер-клас від Світлана Молчанова зі створення ляльки-мотанки – традиційного українського оберега 

08.10 – Текстильний майстер-клас "Український прапор за 20 хвилин: від ідеї до готового виробу" 

10.10 – Апсайкл-воркшоп із текстильного ткацтва від Nastia Lopatiuk / Metåfora

Нагадаємо, що всі події відбуваються в рамках проєкту Make-a-thek – він отримав фінансування від програми Європейського Союзу Horizon Europe за грантовою угодою № 101177660.

Анонс заходу

Наступної неділі, 11 жовтня, о 12:00 до Бібліотеки Сковороди на зустріч "Інґіґерда та її словосвіт" завітає неординарна особистість – поетка і прозаїкиня, перекладачка та культурна діячка Ірина Рудика.

Інґіґерда (Ingigerda IG) – творчий псевдонім цієї надзвичайно красивої жінки, яка вільно почувається в багатьох сферах. Багатьом вона відома як організаторка цікавих просвітницьких подій, засновниця мистецького проєкту "Літературні забави", співзасновниця фестивалю "Поверхи", які просто під час війни відкривають Україні сотні авторів сучасності.

Ще вона є авторкою дитячої книжки "Смачненька абетка" – найпершої художньої книжки в Україні, надрукованої шрифтом Рутенія, та артбуку "Уламки".

Одночасно вона – одна з перекладачок із кримськотатарської на українську збірки "Qırım öz tüsüni alır / Поверне собі колір Крим" та співавторка збірок оповідань "На Івана Купала", "Кожному свої жнива", "Сімейний код", "ЙБН БЛД РСН" та багатьох поетичних збірок: "Цвях", "100 секунд".

Також Ірина є фахівчинею у сфері неформальної освіти, амбасадоркою концепції "Lifelong Learning в Україні".

Все це робить її особистість багатогранною, цікавою та магнетичною.

Приходьте, дорогі друзі, поговоримо про книги та книговидавничі процеси під час війни, послухаємо уривки з оповідань, пірнемо у світ рим і метафор. І, звісно, дізнаємося про нонфікшн, який от-от побачить світ!

Анонс заходу

Друзі, 10 жовтня, о 13:00 запрошуємо вас на зустріч із поетом Денисом Голубицьким "Між розпачем і вірою", присвячену 85-м роковинам трагедії Бабиного Яру.

Разом із євреями пройдемо останнім їхнім київським шляхом. Звіривши з тією трагедією власні відчуття, згадаємо також про вірмен та кримських татар: тема знищення того чи іншого народу є, на жаль, актуальною і в наш час.

У програмі буде представлено близько 30 віршів з єврейського циклу, який створюється впродовж останніх 15 років. Світлою нотою стануть родинні вірші Дениса.

Про автора. Денис Голубицкий – київський поет і бард, корінний містянин (як і його тато Аркадій, відомий в Києві бард-шістдесятник). Автор 6 книг та 3 дисків. 10 останніх років відчуває як найплідніший та найнасиченіший внутрішніми та зовнішніми подіями етап творчості. До генетично та емоційно обумовленої єврейської теми прийшов ближче до 40-річчя.

Анонс заходу

Друзі, наступного четверга, 8 жовтня, о 16:00 Бібліотека Сковороди запрошує вас на зустріч з краєзнавцем та мандрівником В’ячеслав Жмихов.

Як ви пам’ятаєте, він спеціалізується на Київській області та вже третій сезон розкриває перед нашими читачами її красу й яскраву історію.

Цього разу дізнаємося про перлини Вишгородщини. Багатостраждальний нині Вишгородський район займає площу 4,3 тис. кв. км. та є другим за величиною в області.

Тут починається Полісся. На цих теренах щедро розкинулися лісові масиви та сільгоспугіддя. Значну частину району займають водойми. Найбільші річки, що живлять Вишгородщину – Дніпро, Десна, Здвиж, Ірпінь, Прип'ять, Уж, Тетерів та Жерева.

Ми маємо для вас багато цікавинок, про які ви чули й не чули, які бачили й ще не бачили. Тож приходьте, і ми, як завжди, віртуально помандруємо цим регіоном, не полишаючи затишку читальної зали!

1 жовтня – День захисників і захисниць України

Сьогодні дякуємо тим, хто захищає нашу країну. Тим, хто тримається не завдяки, а всупереч. Всупереч накопиченій втомі, страху, болю і втратам.

Для когось це свідомий вибір, для когось – обов’язок. Когось тримає відповідальність за побратимів і посестер. Когось – рідні, лють на ворога чи бажання помститися за тих, кого вже не повернути. За кожним захисником і кожною захисницею – своя правда і своя ціна цієї боротьби.

Троє наших колег – Олександр Михайлик, Олександр Бублик та Павло Молчанов – служать у ЗСУ. Також на фронті воює Богдан Волинчук, син нашої колеги, який раніше працював у нашому інтернет-центрі.

Шануємо всіх, хто був і є на захисті України. Пам’ятаємо тих, хто віддав за неї життя. І думаємо про тих, хто чекає їх удома, щоранку перевіряючи телефон.

Наша свобода тримається на людях. Те, що ми можемо жити, читати й писати українською, – завдяки їм. І ми не маємо права забувати, чого це їм коштує.

Ярослав Барнич і його "Гуцулка Ксеня"

Вчора, 30 вересня, виповнилось 130 років з дня народження Ярослава Барнича, українського композитора, диригента, скрипаля та педагога. Він побачив світ 1896 року в селі Балинці на Станіславщині.

Музичну освіту талановитий юнак здобув у Львівському вищому музичному інституті. У 1914 році добровольцем вступив до легіону Українських січових стрільців, в 1916–1917 роках був композитором і диригентом театру Легіону. Згодом працював у театрах Львова й Ужгорода, керував симфонічним оркестром у Станіславові, а в 1941-1944 роках, під час німецької окупації, працював диригентом Львівського оперного театру.

Барнич увійшов в історію передусім як один із творців української оперети XX сторіччя. Він звертався до тогочасної і близької йому галицької дійсності, української пісенної традиції та, водночас, європейської музичної форми. Його авторству належать оперети "Шаріка", "Пригода в Черчі", "Дівча з Маслосоюзу" та найвідоміша "Гуцулка Ксеня", музикознавці називають її одним із найяскравіших зразків модернової української оперети.

Сьогодні "Гуцулку Ксеню" знають насамперед як танго. Але з цією піснею пов'язана цікава й досі остаточно нез'ясована історія авторства.

Дослідники називають Ярослава Барнича творцем пісні, однак у радянський час її авторство приписували сільському вчителю Роману Савицькому та композитору Івану Недільскому. Водночас фахові наукові пошуки демонструють, що питання авторства залишається дискусійним, бо дійсно існують суттєві аргументи на користь Барнича, але документа, який остаточно поставив би крапку в цій історії, не знайдено.

За поширеною версією, прототипом Ксені була Ксенія Клиновська, учениця Барнича. Саме з нею пов'язують появу цього нестаріючого танго, яке уособлює почуття композитора до своєї учениці.

Хай там як, але у 1938 році Ярослав Барнич створив однойменну легендарну оперету на три дії, лейтмотивом якої стало популярне танго.

У 1944 році, коли почав окреслюватись майбутній фінал Другої світової війни, Барнич вирішив емігрувати до Німеччини, а 1949 року переїхав до США, де згодом багато років керував Українським хором імені Тараса Шевченка. Помер композитор у місті Клівленд в 1967 році.

"Гуцулка Ксеня" пережила свого автора (чи, можливо, авторів) і стала однією з найвідоміших українських пісень XX століття, історія її створення демонструє наскільки складною іноді буває доля української музичної спадщини.

(візуалізація Gemini)