22 травня о 15.00 відбулася онлайн-зустріч «Дорога додому 100 років тому» із Мрідулою Гош, правознавцем, політологом, істориком-міжнародником (з науковим ступенем кандидата наук), журналістом, головою правління Східно-Європейського Інституту Розвитку. Мрідула Гош заснувала в Україні Центр Рабіндраната Тагора. Вона відкрила своїй Батьківщині поезію 45 українських авторів, переклавши їх мовою бенгалі. До Антології увійшли твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Олександра Олеся, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Бориса Олійника, Ігоря Римарука, Володимира Свідзинського, Леоніда Кисельова, Софії Майданської, Людмили Скирди та ін. «Антологія української поезії» вийшла друком в Індії. Також пані Мрідула є авторкою власних творів, зокрема дитячих казок, – бенгальською мовою. Вільно володіє українською, російською, англійською, французькою мовами. З 1984 року живе і працює в Україні.
Під час етеру пані Мрідула багато розповідала про культурні, зокрема літературні, зв’язки Індія-Україна, про дружбу з родиною Дмитра Павличка, про Тетяну Яблонську, про виставку «Очі» у квартирі-музеї Павла Тичини, про клан Ганді та єдиного з Індії лауреата Нобелівської премії (1913) Рабіндраната Тагора. Також розповідала про зв’язок міфології «Лісової пісні» Лесі Українки з індійською «Рігведою», про те, що любила читати казки народів світу, про ставлення до творів Марка Вовчка і Тараса Шевченка.
Відповідаючи на запитання слухачів, пані Мрідула зауважила, що танці будь-якого народу – це його пульс. Також вона вважає, що домотканий одяг – це символізм, а без символів немає життя. І що вельми важлива роль народу в міжкультурній дипломатії. Пані Мрідула повідала про своє знайомство із письменницею-гуцулкою з Карпат Параскою Горицвіт, яка написала казку «Пригоди гуцулів в Індії». І на прохання допитливих і майбутніх туристів спростувала стереотипи щодо міжбрівної цятки індусів, розповіла про обов’язковість усмішки індусів і зняття взуття, коли заходите в приміщення в Індії. А ще, детально про туристичні стежки своєї Батьківщини. Наостанок, гостя відповіла, чим подібні наші народи. Це дух, адже ми сильні народи!
«Знайомство з такою великою, багатонаціональною, мультикультурною країною може відбуватися протягом всього життя. Індія варта всіх європейських країн разом взятих». І це переконливо.
