Його називають «королем жахів». Коли питають, навіщо він пише страшні історії, Кінг відповідає : - «ви вважаєте, ніби в мене є вибір»? Схоже, вибору у нього і справді не було. В 7 років, на горищі, він знайшов скриню із жахами та фантастикою. Йому настільки сподобалось відчуття страху і втрата контролю над почуттями, що він почав писати. Перше опубліковане оповідання - «Я був підлітком, який грабував могили» - написав школярем. Підліткова дивакуватість згодом виросла у дорослі страхи.
Кінг панічно боїться числа «13», тому що саме стільки сходинок вели колись на англійську шибеницю. Кінг не користується мобільним телефоном (можливо, причини цього розкриваються в романі «Мобільник»?). Здається, письменник і сам лякається жахів, породжених уявою, бо працюючи в нічну зміну у пральні, там і написав книги: «Інколи вони повертаються» та «Нічна зміна». Стівен Кінг настільки загрався в своїх героїв, що одного разу під час підписування власних книг в австралійському магазині його прийняли за вандала… Дитинство Стівена Кінга пройшло у штаті Мен, містечках Портленд і Дерхем. Там народилися і живуть страхітливі герої його книжок. Але насправді всесвіт Стівена Кінга – досить безпечне місце. Щоб вижити, потрібно лише триматись подалі від штату Мен.☺
