"Битва за Київ 1943 року: сучасні погляди". Онлайн-дискусія

З метою розвінчування міфів і домислів щодо битви за Київ 1943 року, вчора на базі Публічних бібліотек Солом’янки була проведена відкрита онлайн-дискусія "Битва за Київ 1943 року: сучасні погляди"

Учасники дискусії:

1) Лисенко О.Є., доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України.

2) Грицюк В.М., провідний науковий співробітник наукового центру воєнної історії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського; кандидат історичних наук, доцент.

3) Пилявець Р.І., доцент кафедри історії війн і воєнного мистецтва Національного університету оборони України імені Івана Черняховського; кандидат історичних наук, доцент.

3) Рєзнік В.І., професор кафедри управління військами Національного університету оборони України імені Івана Черняховського; кандидат історичних наук, старший науковий співробітник.

Під час дискусії обговорювалися питання: чи актуальна сьогодні тема битви за Київ 1943 року? Що змінилося у сприйнятті наступальної операції за часи незалежності України? Які часові рамки цієї операції? Чи були людські втрати під час битви за Дніпро виправданими? Що таке чорна піхота? Яка функція загороджувальних загонів? Про це та багато іншого - популярною мовою, з ілюструванням фрагментами карти бойових дій, рекомендаціями щодо актуальних на сьогодні книг і фільмів з цієї тематики.

Поважні учасники дискусії є авторами та упорядниками книжок, деякі з них можна взяти до прочитання в нашій бібліотеці:

• Україна і український народ у Другій світовій війні : дискусії. Вип. 2. Україна у період стратегічного наступу німецьких військ (червень 1941 - листопад 1942 рр.) ; Українські землі та становище українців в умовах окупаційного режиму (червень 1941 - жовтень 1944 рр.) ; Національно-визвольний рух на окупованих територіях України (1941-1944 рр.) / [упоряд. Л. Герасименко, Р. Пилявець] ; Український інститут національної пам’яті, 2009.
• Друга світова війна в історичній пам’яті України : за матеріалами Українського інституту національної пам’яті / [упоряд. Л. Герасименко, Р. Пилявець] ; Український інститут національної пам’яті, 2010
• Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI століття. Історичні нариси / Ред. кол.: В. А. Смолій (голова колегії), Г. В. Боряк, Ю. А. Левенець, В. М. Литвин, О. Є. Лисенко (відп. ред.), О. С. Онищенко, О. П. Реєнт, П. Т. Тронько - "Наукова думка, НАН України", 2011
• Історія війн і військового мистецтва: у трьох томах – Том 3 Від масових армій до відродження професійних армій (ХХ – початок ХХІ ст.) / Олександр Лисенко, Валерій Грицюк, Віктор Голубко, Леонід Кривизюк. - "Фоліо", 2019.

ВІДЕОЗАПИС

Українці на різних фронтах. Історії від учасників Другої світової, що доносять історичну правду

Марія Савчин «Тисяча доріг»

Марія Савчин детально описала свою історію перебування в ОУН. Книга складається зі спогадів авторки, і тут немає місця художнім вигадкам. У вигляді мемуарів відображається історичний момент подій на землях Карпат, Волині та Поліссі. Окремо йдеться про діяльність Марії Савчин у підпільно-визвольній боротьбі вже після закінчення Другої світової війни. Розповідь містить багато маловідомих деталей, фактажу того часу, особистісних зламів, дещо ліричних хвилювань.

Василь Гроссман «Життя та доля»

Події роману охоплюють відносно невеликий період Другої світової війни - лише 6 місяців. Головні герої роману – звичайні люди, долі яких складаються по різному. Тут і сталінські репресії, і особисті трагедії, і загальна військова драма. Досить сказати, що у 1960 році роман було визнано «антирадянським», а його друк, відповідно, заборонений. Здається,це єдиний випадок у СРСР, коли був офіційно арештований не сам письменник, але його твір. Перша публікація копії роману була здійснена лише у 1980 році в Швейцарії.

За редакцією О. Зінченка, В. В’ятровича, М. Майорова «Війна і міф. Невідома друга світова»

Назва книги говорить сама за себе та фактично дублює її зміст. Автори вдало розвінчують багато радянських міфів про Другу світову війну, а в першу чергу - найбільш болючі та контроверсійні міфи саме для українців і про українців. 50 міфів – 50 відповідей. 272 сторінки. Хто хоче, той дізнається правду. У вступі до книги читачам на реальному прикладі пояснюється, як і чому взагалі з’являються міфи. Автори щиро сподіваються, що головний урок подій 1939 – 1945 років: така війна не повинна повторитися знову, а запорукою цього може бути лише правда про ту війну.

Вахтанг Кіпіані «Друга світова. Непридумані історії»

Це видання одне з найбільш захопливих у своєму жанрі. Воно містить багато історій та спогадів від своїх батьків, дідусів та бабусь, розказаних різними людьми. Це і вчитель, і журналістка відомого Інтернет-видання, і колишні офіцер КДБ та вояк УПА, і доктор біологічних наук, і екс-депутатка. Жодної формальної чи пафосної розповіді, все дуже життєво, ніби на сповіді. Більше 30 історій, украдених в одне видання. А головне, що Вахтанг Кіпіані не закриває цю тему та у передмові запрошує читачів книги надсилати йому свої історії. Бо, справді, ніхто і ніщо не має бути забутим.

Олесь Гончар «Людина та зброя»

«Людина та зброя» - це роман-присвята і роман-пам’ять про молодь, про фактично самого Олеся Гончара, який у 1941 році в складі студентського батальйону пішов добровольцем на фронт. У складі свого батальйону письменник потрапив у полон, звідки за деякий час втік та у лавах Червоної армії продовжив боротьбу проти нацистів та їх поплічників. Особливо емоційно та реалістично в романі зображуються перші місяці війні, які вмить зробили дорослими вчорашніх школярів та студентів, котрі билися не за пафосні заклики, нагороди чи високі ідеали, а за мир на своїй землі.

У 1962 році за роман «Людина і зброя» Олесю Гончару було присуджено Шевченківську премію.

Що таке історичні міфи?

24 лютого на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася лекція Ростислава Пилявця, ветерана збройних сил, полковника, викладача історії воєнного мистецтва в Національному університеті оборони України «Що таке історичні міфи?»

Ростислав Пилявець розповів про історичні міфи, про їхню природу, сутність, спрямованість. Чому вони небезпечні для суспільної свідомості? чому вони залишаються актуальними? Навіщо їх продукують? Чому вони актуальні? Що ж таке історичний міф? Як він створюється?

Історичний міф - своєрідна, як правило, спотворена форма історичної свідомості, в якій конкретні знання й інтерпретації процесів, подій, явищ і фактів минулого передаються за допомогою образів, символів, переказів, легенд та ін. емоційно-психологічних, ірраціональних, інтуїтивних компонентів, що сполучаються з вибраними тенденційними елементами логіко-раціонального поясненнями. Це суміш правди, напівправди та відвертої брехні. 

Міф є одним з дуже ефективних інструментів маніпулювання свідомістю конкретної людини, свідомістю мас, історичною пам’яттю. Це дуже небезпечна річ. Адже боротьба на «історичному фронті» є складовою в побудові української держави, у формуванні патріотичної української свідомості.

На прикладах деяких радянських та російських міфів історик викриває їхню брехливість і невідповідність історичній правді. Велику роль у формуванні історичного міфу і закріпленні його у колективній свідомості відіграє культурна еліта: письменники, вчені-історики, журналісти тощо. Основні прийоми конструювання історичного міфу:

• оминання
• фальшування
• звинувачення ворогів.

Ростислав Пилявець зупинився на деяких радянських історичних міфах про Другу світову війну:

• Друга світова війна («Великая отечественная война»)
• Катиньський розстріл
• матч смерті в Києві (1942)
• про мирні наміри СРСР і пакт Молотова-Ріббентропа

РФ зараз активує і ретранслює безліч радянських міфів. І треба бути дуже уважними, співставляти історичні факти, щоб не попастися на гачок історичної містифікації.

Докладніше дивіться у відео.

Запис етеру

Друга світова війна в історичній пам'яті українського народу

27 січня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася історико-просвітницька лекція к.іст.н. Ростислава Пилявця "Друга світова війна в історичній пам'яті українського народу"(зустріч друга).

Нагадаємо, що серію зустрічей "Друга світова. Український вимір" з Ростиславом Пилявцем було за заплановано Бібліотеками Солом'янки з метою допомогти сучасникам краще розібратися в українському вимірі Другої світової. Історично так склалося, що українці воювали в різних збройних частинах і арміях світу: в лавах Червоної армії, УПА, польській, німецькій тощо. Це треба усвідомити, прийняти як факт і переглянути усі свої стереотипи.

Під час зустрічі обговорювались питання внеску українського народу в перемогу об’єднаних сил антигітлерівської коаліції над нацизмом, впливу війни на подальшу долю українського народу, історичної та національної пам'яті у сучасній Україні про Другу світову війну.

Україна стоїть в числі перших держав, які зробили надзвичайно великий важкий жертовний внесок в перемогу у Другій світовій війні. За статистикою, самого лише цивільного населення загинуло 4,5 мільйони, а разом з військовими ця цифра сягає 8,5 мільйонів людей. Близько 30% українців воювало на різних фронтах світу, загинув кожен 4–5-й українець. Інститутом національної пам’яті зроблено підрахунки кількості населених пунктів, які були знищені під час війни, і в процентному відношенні ця цифра становить понад 45% від загалу збитків, яких зазнали території колишнього Радянського Союзу.

Дуже непросто і важко йде переосмислення історичних подій минулого, але процес становлення та усвідомлення української ментальності триває, хоч і повільно. Він все ж таки має позитивну динаміку, отже відродження української нації відбувається. І це дає надію, що Держава Україна постане такою, яку омріяли в своїй уяві мільйони Українців. 

Відеозапис етеру

Український вимір Другої світової війни. Старт циклу просвітницьких зустрічей, що розвінчують усталені міфи

16 грудня на платформі Публічні бібліотеки Солом'янки відбулася онлайн-зустріч з Ростиславом Пилявцем, ветераном збройних сил, полковником, викладачем історії воєнного мистецтва в Національному університеті оборони України. 

Пан Ростислав розпочав зустріч із трактування поняття «історія», а саме зауважив на історії як науці та історичній правді. А для наочності провів паралелі між початком двох воєн: Другої світової та нинішньої російсько-української гібридної війни. 

Далі тривало обговорення чинників та подій Другої світової, під час якої загинуло близько 40 мільйонів людей. Розшифрував також поняття «вимір», і саме «український вимір», та зупинився на історичних чинниках воєнного виміру, акцентувавши на тому, що українці воювали в різних збройних частинах і арміях світу: в лавах Червоної армії, УПА, польській, німецькій та інших. 

Пан Ростислав також наголосив, що нацистська Німеччина і Радянський Союз спільно розв’язали Другу світову війну (початок її датується 1 вересням 1939 року, коли Німеччина напала на Польщу), об’єктивно проаналізував участь етнічних українців у Другій світовій війні, зазначивши, що найчисельнішими була їх участь у лавах Червоної армії, та дав оцінку історичному аспекту участі українців у Другій світовій війні. 

Далі гість відповів на запитання слухачів. Це були найрізноманітніші питання, а саме: історична оцінка й погляд на сучасну війну з російським окупантом, радянсько-фінська війна, питання Нюрнберзького процесу, ціна та тривалість битви за Дніпро - найбільшої битви за часів Другої світової війни та інші. 

Наприкінці зустрічі пан Ростислав подякував усім слухачам за участь у розмові й дав згоду на низку нових зустрічей для висвітлення відомих і маловідомих чинників української історичної воєнної правди.

Відеозапис етеру

Така невідома відома війна

Сплинуло 73 роки після завершення однієї з найжорстокіших і найкривавіших в історії цивілізації воєн, яка поглинула мільйони людських життів.

Урок історії, який відбувся сьогодні в бібліотеці, був присвячений боротьбі українського народу за своє визволення під час Другої світової війни на окупованій території. Автор військово-історичних документальних творів Михайло Корольов розповів про роль і місце руху Опору в розгромі гітлерівських загарбників.

"Рани війни болять у нас усіх"

Розуміння війни як трагедії - головний лейтмотив зустрічі, присвяченої Дню пам'яті і примирення та 70-й річниці Перемоги у Другій світовій війні, яка відбулася 6 травня в ЦРБ імені Ф.М. Достоєвського.

В цей день на годину пам'яті до бібліотеки завітав автор книги "Вогняне небо України", ветеран Військ протиповітряної оборони Збройних Сил України, підполковник у відставці Михайло Михайлович Корольов.

Його розповідь була про тих, хто поліг у 1939 - 1945 роках: мирних жителів, військовополонених, остарбайтерів, в'язнів концтаборів, загибле єврейське населення і українців, які воювали за самостійну державу, солдатів у лавах Червоної Армії і лавах союзників по Антигітлеровській коаліції: у польській, канадській, американській армії.

Коли ми бачимо цілісну картину тих подій, тоді стає зрозуміло: війна - це трагедія.

Хвилиною мовчання вшанували присутні всіх, хто віддав своє життя за визволення Батьківщини у Другій світовій війні та у сучасній "гібридній" війні на сході України.

Війна, пропущена крізь серце

9 травня! Який незвичайний цей день! Весна вже почалась, але саме 9 травня все буяє і кипить в цвіту. В цей день найяскравіша весна, найчарівніші квіти, наймиліша музика і найдобріші люди. Цей день на всіх накладає печатку милисердя, доброти, урочистості і патріотичності.

Давно вже зарубцювались рани війни. Та в пам'яті людській ніколи не зникає біль втрат, який свого часу чи не в кожній родині озвався безмірним стражданням, горем і сльозами.

7 травня в ЦРБ імені Ф.Достоєвського вшанували ветеранів Великої Вітчизняної війни. Їх вже зовсім мало і з кожним роком стає все менше...

Низький уклім вам, наші ветерани!

Ви пройшли страшний шлях війни і ми не маємо права забути велич вашого Подвигу!

Дякуємо вам! Ми пам'ятаємо...