Анонс заходу

Друзі, заплануйте собі ще одну цілющу неділю в Бібліотеці Сковороди!

12 липня, о 12:00, до нас завітає Тетяна Вишко із презентацією своєї мотиваційної книжки "Твоя зірка щастя". Повернути рівновагу, знайти сенс і силу жити", яка вийшла нещодавно у Видавництво Ростислава Бурлаки.

"Ніщо не може бути достатнім аргументом, щоб відкладати життя на потім – ні родинні проблеми, ні хвороби, ні навіть війна. Щастя як стан внутрішньої наповненості й балансу – це особиста справа людини. Питання в тому, чи готова і чи хоче вона його відчувати. Це її вибір: страждати чи шукати в кожному моменті те, що дає зернину для щастя", – написано в анотації до книги.

Її авторка, психологиня, яка працює в методі позитивної психотерапії, стверджує, що навіть за складних обставин можна творити власну рівновагу щастя. І творити її треба через баланс усіх життєвих сфер, усвідомлене проживання дня, грамотне визначення пріоритетів, розуміння власних сенсів і цінностей.

Усе це дуже співзвучно тому, чого навчає нас пані Тетяна на "Цілющих вечорах". Тож до зустрічі в атмосфері душевного тепла, довіри і прийняття!

#Бібліотека: 80 років разом. "Довгожителі" бібліотеки

За 80 років Бібліотека Сковороди виростила цілу плеяду власних "довгожителів", які працюють з книжками більш ніж чотири десятиліття.

І якщо десь там на Кавказі так називають сивобородих дядьків-аксакалів, то у книгозбірні, що на вулиці Освіти, це інтелігентні й витончені жінки – гордість і краса Солом'янки.

Лишень подивіться на їхні фото, коли вони прийшли в бібліотеку. Стильні зачіски, модельна зовнішність – вони наче зійшли зі сторінок модних журналів свого часу. Разом з тим, у поглядах відчувається впевненість спеціаліста з відмінною освітою.

Повірте, зараз вони анітрохи не змінилися. Додалося лише досвіду, мудрості в очах і... саркастичного гумору.

Сьогодні ми хочемо познайомити вас ближче з нашими "легендами" – Світланою Дмитрівною (Світлана Біла), Наталею Михайлівною (Наталія Шевчук), Вірою Іванівною (Віра Волинчук) та Світланою Павлівною (Світлана Молчанова).

Їхні спогади цікаві і повчальні. Що найбільше любили в своїй роботі, а чого боялися? Що забороняли вдягати в бібліотеці? Як воювали з томами Енгельса та переносили тонни газет? Ви дізнаєтеся не тільки як робити огляд книжок в кіно та на дискотеці, а й де знайти гарного чоловіка (дівчата, записуйте: в рідній бібліотеці).

Зацікавилися? Тоді читайте новий майже лонгрід про бібліотечних зірок. Посилання тут

Наша книжкова новинка від БФ Бібліотечна країна

Завдяки друзям з Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна знову маємо втіху похвалитися і відрекомендувати вам чергову новинку! Бо отримали в подарунок книгу видатної україністки Тетяни Таїрової-Яковлєвої "Іван Теодорович Богун. Біографія", що вийшла у Видавництво "Кліо".

Фігура Богуна – одного з найяскравіших побратимів Хмельницького – як ніяка інша постать в українській історії варта пера Александра Дюма й Вальтера Скотта.

Унікальний військовий стратег, наказний гетьман та рятівник козацького війська у битві під Берестечком. Безкомпромісний прибічник повної незалежності України, що жорстко виступав як проти присяги московському цареві, так і польській короні.

А ще, за влучною характеристикою Олени Теліги, Богун є "непереможно захоплюючий своєю яскравою фантазією, нестримною сміливістю і безоглядністю в бою, і таким лицарським відношенням до жінки, якого мусів вчитися у нього не один з висококультурних українців нашого віку".

Отже, запрошуємо всіх до цієї масштабної і, разом з тим, дуже читабельної біографії, кожен розділ якої легко сприймається, наче епізод прецікавого серіалу!

Поетичні читання з нагоди Дня Конституції України

У 30-ту річницю ухвалення Конституції України в Бібліотеці Сковороди відбулися поетичні читання, присвячені цій важливій події.

Перш ніж зазвучало віршоване слово, всі разом пригадали основні моменти з історії української Конституції – від документа "Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького", укладеного 1710 року Пилипом Орликом, і до чинної редакції Основного Закону.

Процес створення Конституції був тривалим, найгостріші дискусії точилися навколо державної символіки, статусу Криму, приватної власності та ролі російської мови. І ось о 9:20 ранку 28 червня 1996 року після безперервного 24-годинного засідання Верховної Ради її було ухвалено.

Про це та інше ви можете дізнатися з книжок з історії Конституції, які є в нашій бібліотеці, а ми розповімо, як проходили недільні читання.

Публіка зібралася зріла, тож гості охоче ділилися спогадами, власними роздумами щодо знання Конституції та її дотримання нашими співвітчизниками. Не обійшлося без цікавих рефлексій на гострі питання сьогодення, спричинені війною.

Приємно, що до читань долучилися дві нові учасниці: поетеса Марія Волинська та Ольга Андріяшик – філософиня, дружина шевченківського лауреата Романа Андріяшика. Цим жінкам було що розповісти. Пані Ольга принесла із собою важливі книжки та історичне фото, на якому українські патріоти у 1996-му святкують народження Конституції.

У решті читання були традиційними: учасники сумлінно готуються, добираючи вірші власні та своїх улюблених поетів. А ми, бібліотекарі, їм завжди в цьому допомагаємо – добірками книжок. Нам здалося, що найдоречніше цього дня звучатимуть вірші наших захисників і захисниць: їхні автори є взірцями виконання конституційного обов’язку захищати суверенітет і цілісність України.

Розпочали з антології мілітарної поезії "#Фронтмени", найперше згадавши імена поетів, чиї вірші увійшли до книги. Звучали вірші Миколи Кулініча, Єлизавети Жарикової, Андрія Кириченка, Олександра Хоменка, Олекси Бика, Романа Леськіва з цієї та інших книжок.

А продовжили віршами цивільних авторів, які підготували наші гості: Василя Симоненка, Миколи Ткача, Володимира Пішка, Богдана Томенчука, Петра Коробчука, Ігоря Гургули, Василя Махна, Ірини Рубець, Тетяни Шпичук, Тетяна Лавинюкова.

Попри неймовірну спеку, це була важлива зустріч-діалог. Щиро дякуємо, що були з нами!

Лекція "Майк Йогансен – знищена зірка Розстріляного відродження"

25 червня в Бібліотеці Сковороди відбулася лекція "Майк Йогансен – знищена зірка Розстріляного відродження", яку провела заступниця генерального директора з наукової роботи Меморіальний заповідник "Биківнянські могили" Тетяна Шептицька.

Лекторка всебічно ознайомила присутніх із яскравою постаттю Йогансена – прозаїка, поета, перекладача, журналіста, співзасновника літературних об’єднань ВАПЛІТЕ та "Гарт". Дізналися ми про його ерудицію, глибоке знання мов, любов до подорожей та спорту. І звісно ж, про його творчі пошуки й найвідоміші твори.

Згадали також про харківський будинок письменників "Слово", у якому пліч-о-пліч з іншими представниками української інтелігенції 1920-1930-х років під пильним наглядом НКВС мешкав і сам Майк.

Окремо пані Тетяна зупинилася на особистій драмі письменника – адже у 1935 році дружина Йогансена Алла Гербурт залишила його заради знаменитого художника Михайла Бойчука, який теж згодом став жертвою сталінських репресій. За роковим переплетінням доль, під час Другої світової війни Алла виїхала на Захід з двома дітьми від обох своїх чоловіків.

У 1937 році Майка Йогансена заарештували за сфабрикованими звинуваченнями у Харкові, а згодом розстріляли в Києві. Попри тиск і допити, він залишався вірним своїм переконанням. Останній спочинок письменник знайшов у сумнозвісному Биківнянському лісі, а його ім’я закарбоване в мартиролозі Заповідника.

Ця зустріч у межах спільного проєкту "Історична грамотність", за яку ми щиро вдячні пані Тетяні, дозволила глибше пізнати Йогансена, його час та творче середовище, до якого він належав.

Наостанок, як і личить бібліотеці, хочемо закликати вас до читання! Книжки цього непересічного і дуже яскравого автора – збірка іронічної прози "Ситутунга", "Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію", "Майк Йогансен. Вибрані твори" та інші – вже чекають на вас у бібліотеці за адресою вул. Освіти, 14-А!

Анонс заходу

У неділю, 5 липня, о 12:00 у Бібліотеці Сковороди розпочнеться зустріч з письменницею Оксана Зененко – авторкою надзвичайно захопливих історичних романів про добу Гетьманщини та боротьбу українців за власну державу.

Пані Оксана – лауреатка літературного конкурсу "Коронація слова" 2024 року (за роман "Побратим гетьмана") та премії імені Володимира Малика 2026 року (за романи "Побратим гетьмана" та "Ад'ютанти України").

Ці книжки, а також романи "Останній лицар гетьмана" та "Таємна місія гетьмана", створені на основі наукових історичних досліджень, відкривають широкому колу читачів маловідомі сторінки вітчизняної історії.

Під час зустрічі ви з перших вуст почуєте про життєвий і творчий шлях пані Оксани. Дізнаєтеся, чим її захоплюють постаті Петра Дорошенка, Івана Мазепи та Пилипа Орлика і як історичні події кількасотлітньої давнини перегукуються із сьогоденням.

А всі охочі зможуть придбати уподобані книжки з автографом письменниці.

Отже, якщо вам до вподоби вивчати історію за допомогою пригодницької художньої літератури, приходьте до нас у першу неділю липня!

До 95 років від дня народження мовознавця Віталія Русанівського

Сьогодні виповнюється 95 років від дня народження Віталія Русанівського (1931-2007) – видатного українського мовознавця, академіка, автора численних наукових праць і книжок про українську мову.

Любов до рідного слова супроводжувала його з дитинства. Народившись у Харкові в родині знаного філолога-шевченкознавця Макара Русанівського і мистецтвознавиці Єлизавети Середи, успадкував інтерес до мови та літератури й проніс його через усе життя.

Трагічна доля батька, якого в липні 1941-го звинуватили у буржуазному націоналізмі і стратили в Лук’янівській в’язниці, стала страшним випробуванням для матері з двома малолітніми дітьми – 10-річним Віталієм та 4-річним Ігорем. На той час вони вже жили у Києві, на Батиєвій горі.

Школу рано змужнілий Віталій закінчив з золотою медаллю. І попри на пильний інтерес "відповідних органів", зумів таки у 1949-му вступити на філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. По його закінченні майбутній академік пішов працювати до Інституту мовознавства НАН України і залишився там на пів століття. За ці роки пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до директора інституту.

Провідне місце в його наукових зацікавленнях посідало українське дієслово. Учений досліджував його будову, значення та роль у мовленні. Цій темі присвятив свої відомі праці "Структура українського дієслова" та "Дієслово – рух, дія, образ".

Багато років Віталій Русанівський очолював журнал "Мовознавство" – одне з найавторитетніших наукових видань. Загалом, він є автором, мабуть, рекордної кількості (близько 350) наукових праць з історії української мови, граматики, стилістики та культури мовлення.

Все життя активно популяризовував рідну мову. За написаними ним підручниками, що неодноразово перевидавалися, навчалися мільйони школярів. А його фундаментальна "Історія української літературної мови" (2001) і сьогодні залишається важливим джерелом для студентів-філологів та дослідників.

Цікаво, що у мовознавчих колах його жартома називали "адвокатом" чинного правопису, адже він відстоював стабільність мовних норм і вважав, що зміни мають бути добре виважені.

На останньому перед літніми канікулами занятті "Мовосвіту" ми згадували Віталія Русанівського, говорили про його життєвий шлях, наукові відкриття та книжки, які допомагають відкривати красу українського слова. Його праці й сьогодні надихають глибше пізнавати рідну мову та її багатовікову історію.

Літературно-музична зустріч до Дня батька

21 червня у Бібліотеці Сковороди відбулася літературно-музична зустріч "Наш захист і любов" до Дня батька.

В Україні цей день відзначається щороку в третю неділю червня. Спершу, у 2009-му, він був започаткований як всенародний. І лише десять років потому був офіційно затверджений українським урядом.

Роль батька і відповідального батьківства завжди складно було переоцінити. Цього дня, разом із нами, своїх татусів вшановують ще 27 держав світу: Франція, Велика Британія, Туреччина, Канада, США, Аргентина, Мексика, Індія, Японія та інші. Щорічне свято Father's Day в різні дні року присутнє в більшості соціально розвинених країн.

За часів започаткування в Україні цей день мав мирний контекст та вшановував батьківські чесноти, які виводять дитину у світ, даючи любов, опору та підтримку.

Від початку російської агресії у 2014 році, а надто з 2022 року, він набув щемкого й сакрального значення: тисячі українських татусів залишили свої родини й стали на захист Вітчизни. Відтоді багато родин зазнали втрат, безліч дітей, дружин, сестер, матерів вірно чекають на своїх найрідніших з фронту, зі шпиталю, з полону…

Тож і тематика пісень у виконанні Ігор Якубовський та "Вокальної студії на Освіти" була співзвучною, звучали:

• народні пісні: "Я сьогодні від вас від'їжджаю", "Їхав стрілець на війноньку", "Ой там у лузі, там при дорозі", "Лента за лентою";
• українські шлягери: "Сину, сину, ангел мій" (Валентин Спасов), "Родина" (Олександр Злотник);
• авторські пісні Ігоря Якубовського в синергії з сучасними українськими поетами та поетками: "Кіборги", "4.5.0", "Ми вростаємо в землю розпечену", "Двадцять четверта тримає Часів Яр", "Синові", "Діти війни" та інші твори.

Особливої ваги ці пісні набувають сьогодні, коли слово "батько" стійко асоціюється зі словом "захист". Разом із тим тексти пісень свідчать про тривалу історію боротьби, яка вимагала від чоловіків мужності, подвигу, самопожертви, а від жінок – стійкості, підтримки та надії.

Новинка в бібліотеці: "Всеволод Максимович. Вічна молодість мистця"

Здається, ми перші! Ні, справді, в жодній з публічних бібліотек Києва поки що нема книжки "Всеволод Максимович. Вічна молодість мистця".

Це ґрунтовне й водночас надзвичайно елегантне дослідження творчості українського авангардиста, що наміряв собі лише 20 років, але став справжньою легендою. Вийшло воно нещодавно у видавництві Стилет і стилос.

Подарувала нам цю книгу, та ще й з таким чудовим дарчим написом, її авторка – розумна та витончена Надія Харт (Nadia Heart).

Її роботами, на які звертають увагу абсолютно всі відвідувачі, прикрашена читальна зала Бібліотеки Сковороди. І ось тепер маємо її першу монографію.

Дякуємо і запрошуємо читачів теж стати першими!

Емоційні читання "Квіти гинуть на війні"

18 червня у Бібліотеці Сковороди відбулися емоційні читання за поетично-документальною збіркою Ярослав Карпець "Квіти гинуть на війні", присвяченою дітям, чиї життя скалічила російська агресія.

Автор звернувся до реальних болючих історій з Маріуполя, Бучі, Ірпеня, Києва, села Ягідного на Чернігівщині, зафіксованих на порталах "Діти війни" та "Gen.Ukrainian", та написав власні поетичні інтерпретації. Згодом шестеро студенток 3-го курсу Фахового коледжу мистецтв і дизайну КНУТД опрацювали їх, намалювали графічні ілюстрації, які підсилили звучання дитячих свідчень.

Книжка вражає. Перехоплює подих. Вибиває сльози. Збурює спогади. Тому що це діти – маленькі, беззахисні, які потерпають від обстрілів, бачать смерть упритул, втрачають батьків і рідні домівки. Проте ще не можуть себе боронити від нелюдів.

Хочеться висловити глибоку вдячність авторові, перш за все, за те, що відчув у собі силу опрацювати дитячий біль – для більшості це непіднімне завдання. А ще за те, що знайшов вкрай вдалу форму та спосіб висловити силу болю – уривчастими фразами, спогадами, емоціями та верлібром.

Присутні уважно і вдумливо читали книжку – сторінка за сторінкою. Наведена на її початку статистика щодо маленьких життів, убитих, поламаних, нелегально депортованих на територію російської федерації гнітюча. Важко не тільки прийняти, а й уявити, що у ХХІ столітті таке варварство можливе.

З початку повномасштабного вторгнення по травень 2026 року: загинуло – 703 дитини, поранено – 2489, зникло – 2310, депортовано або примусово переміщено – 19546, поранено – 387, постраждало від сексуального насильства – 13 дітей.

Саме ця жахлива статистика стала рефреном для усього нашого діалогу про книгу та необхідність пам’ятати й постійно нагадувати про це світові.

А на завершення зустрічі розбирали власні відчуття за методикою "психологія емоцій" у межах міжнародного проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" (Bibliothèques Sans Frontières, Love for Livres). Щиро кажучи, це було викликом, адже відсторонитися від теми неможливо.

Дякуємо Ярославові за подаровану бібліотеці книгу й зичимо сили, витримки і підтримки в його непростій місії – воїна, журналіста й дослідника.

Наші заходи поточного тижня

Четвертий тиждень червня пройде в Бібліотеці Сковороди у спогадах про минуле. Про трагічне, як ото спогади про одного з найяскравіших українських письменників, вбитого тоталітарною імперією. І про епічне – 30-ту річницю прийняття Конституції, головного тексту нашої держави.

Отже, запрошуємо взяти участь у таких унікальних подіях:

• Четвер, 25 червня, 16:00 – Лекція "Майк Йогансен – знищена зірка Розстріляного відродження”. Проведе її заступниця генерального директора з наукової роботи Меморіальний заповідник "Биківнянські могили" Тетяна Шептицька.
• Неділя, 28 червня, 12:00 – Поетичні читання з нагоди Дня Конституції України.

І не забудьте, що ви завжди можете долучитися до наших регулярних заходів:

• Курси української мови "МовоСвіт на Освіти" – щопонеділка о 12:30, щовівторка о 12:00.
• Тренінг "Творимо Українську Вікіпедію разом" – щопонеділка о 16:00.
• Розмовний клуб в межах проєкту Рух Єдині – щовівторка о 17:30.
• Співаємо разом з Ігор Якубовський у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Навчання цифрової грамотності – щовівторка й щочетверга о 15:00.
• Клуб юного програміста "Кодик" – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 098 216 3552).

Наша пам'ять і наша культура – це те, що тримає нас разом у найтемніші часи. Саме вони дають опору для майбутнього, яке ми виборюємо щодня. Бажаємо спокійного тижня в колі найрідніших людей.

Адреса: вул. Освіти, 14-А

Телефон: ‪+38 063 240 6642

Анонс заходу

Наступної неділі, 28 червня, о 12:00 Бібліотека Сковороди запрошує вас на поетичні читання, присвячені Дню Конституції.

30 років тому було затверджено Основний Закон України, що визначає права, свободи та обов'язки громадян, засади демократії, територіальний устрій і цілісність нашої держави.

Насправді ж українська демократія здолала утричі довший шлях – і то лишень документально – від Конституції Пилипа Орлика 1710 року, однієї з перших європейських конституцій, і до чинної Конституції, яка проходить випробування війною.

Боротьба за права і свободи українців тривала століттями. І саме поезія була голосом правди, гідності та боротьби, дарувала можливість відчути силу, що здатна єднати, підтримувати й надихати.

У програмі – вірші наших захисників, визначних і менш відомих українських поетів, а також відкритий мікрофон для всіх охочих. Читати улюблені вірші означає проживати їх разом у колі однодумців, створюючи простір єдності, довіри й спільної пам’яті.

Вестиме читання поетеса Тетяна Яровицина (Tenditna Syla).

#Бібліотека_80_років_разом

Сьогодні ми хочемо розповісти вам про перші кроки та роки становлення Бібліотеки Сковороди.

Народилися ми у нелегкі післявоєнні часи, коли вцілілі книжки у Києві берегли як зіницю ока. Саме по собі, назбирати у 1946 році фонд у 4 тисячі екземплярів було майже подвигом. Але воно й не дивно, адже першим директором бібліотеки призначили 26-річну медсестру-фронтовичку Євдокію Ільченко, рішучості якій було не позичати.

Саме завдяки її нестандартним рішенням, серед яких були навіть самозахоплення приміщення та прямий маркетинг, коли працівники бібліотеки ходили з книжками по гуртожитках і заохочували до літератури, читати в нашому районі стало модно.

Вже у 1960-х роках, щоб потрапити у бібліотеку на вул. Освіти, 14 (тоді ще без літери "А") іноді треба було відстояти чергу на вулиці. А працювали ми аж до 22:00... Але годі спойлерити, бо про все це детально ви можете прочитати у майже лонгріді на нашому сайті – за цим посиланням

Хто полюбляє бешкетувати, той Мишасько!

Це справді сталося: 17 червня книжка "Мишасько в центрі Всесвіту" зустрілася зі своїми читачами! А насправді – із фанатами, бо їх у Бібліотеці Сковороди чимало!

Подія небуденна й довгоочікувана: до нас завітав дитячий письменник В'ячеслав Купрієнко з феєричною презентацією третього тому Мишаськових пригод. Ми в наших стінах бачили багато чого цікавого, але, здається, так розворушити публіку вміє він один!

Навіть найсерйозніші дорослі на чолі з нашою директоркою Іванною Щербиною (Ivanka Shcherbyna) охоче довірилися авторові й поринули в імпровізацію – читали в ролях, грали, танцювали. А інші, хто міг це собі дозволити (ну бо стан зараз у всіх дуже різний), згиналися навпіл від сміху!

Якби можна було виміряти психологічний вік гостей у момент дійства, то, напевно, це був би плюс-мінус вік "мишаськового" читача: років 6–11. А враховуючи той факт, що нині постаріли не тільки дорослі, а й діти, то мишаськотерапія просто необхідна.

Чому зустрічі з Мишаськом такі важливі? Тому що:

1) На перший погляд, він – кумедний бешкетник, на якого чекає багато несподіваних поворотів. А хто не любить пригод?

2) Непосидючий інтелектуал і допитливий мрійник бешкетує не заради бешкету: пригоди – це його улюблений спосіб пізнання світу.

3) Мишаськів світ водночас простий і неймовірний, і в ньому може трапитися все що завгодно. Навіть безвихідь, коли рятує лише кмітливість.

4) Цей милий товариський персонаж вміє щиро радіти й дарувати радість іншим. А ще він має чудового дідуся, до якого завжди можна звернутися за порадою.

5) А ще Мишасько багато знає про самоцінність. Інакше як би йому пощастило опинитися в самісінькому центрі Всесвіту?!

Тож і не дивно, що в реальному світі Мишасько вже пробрався в мультик, у серію новорічних ялинкових іграшок, у тривожні наплічники й думки дітлашні, на численні яскраві фото в бібліотеках і школах, і ще багато куди: Всесвіт безмежний!

Усе це підтверджується численними відгуками, малюнками і навіть цілими дослідницькими проєктами юних читачів, їхніх учителів і батьків. Тож зовсім не дивно, що одна з історій про Мишаська потрапила до шкільної програми початкових класів за системою "Росток"!

Щиро дякуємо автору за харизматичні презентації і за книжки, які дарують натхнення. Віримо, що черга за новою книжкою буде великою й хвостатою, а прихильників у Мишася дедалі більшатиме.

Анонс заходу

Дорогі друзі! У четвер, 25 червня, о 16:00 Бібліотека Сковороди запрошує вас на просвітницьку зустріч "Майк Йогансен – знищена зірка Розстріляного відродження", що відбудеться у межах проєкту "Історична грамотність".

Наша гостя, заступниця генерального директора з наукової роботи Меморіальний заповідник "Биківнянські могили" Тетяна Шептицька розповість про багатогранну постать, долю та обставини життя визначного українського поета, прозаїка, одного із засновників літературного об'єднання ВАПЛІТЕ.

Приходьте, буде змістовно! Маємо знати, зберігати й примножувати пам’ять про українських діячів – жертв сталінського терору.

Анонс заходу

Друзі, на Читацькому клубі 26 липня обговорюватимемо бестселер "Ловець повітряних зміїв" від афгано-американського письменника і лікаря Халеда Госсейні.

Обрали ми її за побажаннями учасників клубу, яких зачепило "емоційне читання" іншої книжки цього автора – "Тисяча осяйних сонць". Паралелі нашого сьогодення з історією Афганістану не припиняють бути актуальними, тому залишаються важливими для українського читача.

Книга перегукується з сучасними реаліями, адже показує, як війна та насильство змінюють долі людей. Через особисту історію афганського хлопчика Аміра та його близького приятеля Гассана вона торкається теми дитинства в країні, у якій лунають вибухи і ллється кров.

Одного морозного дня взимку 1975-го Амір стає свідком жахливого вчинку, що назавжди змінює життя хлопців. Це книжка про моральний вибір, який переслідуватиме героя протягом життя спершу в Афганістані, потім в Америці. Аж доки Амір не набереться мужності, щоб кинути виклик усім своїм внутрішнім демонам.

Надзвичайно емоційно потужний роман про дружбу, зраду та спокуту залишить глибокий слід у пам’яті читача. Його можна прочитати на одному подиху, але описані події не відпустять вас ще довго після завершення.

З радістю анонсуємо обговорення більш ніж за місяць до засідання Читацького клуба. Починайте вже сьогодні, адже чим більше нас буде, тим цікавішою виявиться розмова!

А ви добре знаєте авторів українських шлягерів?

14 червня гості літературно-музичної зустрічі "Стожари" в Бібліотеці Сковороди повертали собі знання, розпорошені в часі – співали й згадували авторів культових пісень ХХ століття.

Цього дня ми пригадали (а дехто й дізнався), що авторами і слів, і музики до знаменитих пісень є знані композитори й поети-піснярі: "Пісня буде поміж нас", "Я піду в далекі гори", "Водограй" та "Червона рута" – Володимир Івасюк (1949-1979); "Гуцулка Ксеня" – Ярослав Барнич (1896-1967); "Смерека" – Любомир Яким (1936-2014); "Край" – Микола Мозговий (1947-2010); "Вона" – Кость Москалець (нар. 1963).

Музика до пісень-шлягерів належить: "Стожари" – Павлу Дворському (нар. 1953), "Кохана" – Ігорю Покладу (1941-2025), "Верба" – Едуарду Ханку (нар. 1940), "Черемшина" – Василю Михайлюку (1929-2003).

І хоча більшість із них уже в позасвітах, їхні пісні залишаються улюбленими – об’єднують, зачаровують і дарують відчуття приналежності до найбільш співучої нації світу.

Ці та інші твори разом із композитором та популяризатором української пісні Ігор Якубовський та "Вокальною студією на Освіти" співали всі присутні, чия молодість була оповита цими неймовірними мелодіями, а слова згадуються з перших акордів.

Анонс заходу

Дорогі друзі! Найближчої неділі, 21 червня, о 12:00 запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на літературно-музичну зустріч "Наш захист і любов", присвячену Дню батька.

Для вас виступатимуть Ігор Якубовський та "Вокальна студія на Освіти". У програмі – народні й авторські пісні: "Їхав стрілець на війноньку", "Сину, сину, ангел мій", "Кіборги", "Залишайся живим", "Родина", "Живіть" та інші твори. У них – роздуми про батьків і дітей, родинні зв'язки, любов до рідної землі, мужність, вірність і силу духу.

Особливої ваги ці пісні набувають сьогодні, коли тисячі українських батьків захищають свої родини й нашу країну. Тож цього дня заспіваймо разом та згадаймо їх із вдячністю – щирою молитвою й добрим словом!

До 85-річчя від дня народження Івана Миколайчука

Видатний актор, режисер та сценарист Іван Миколайчук назавжди увійшов в історію як душа українського поетичного кіно, і саме сьогодні виповнюється 85 років від дня його народження.

Його ім’я стало брендом після виходу фільму "Тіні забутих предків" (1964), де він зіграв Івана Палійчука. Ця роль принесла світове визнання і утвердила його як людину великої внутрішньої сили й справжності.

Серед найважливіших робіт цього ж періоду – "Камінний хрест" та "Білий птах з чорною ознакою", де він виступив не тільки як актор, а і як співавтор сценарію.

Окреме місце в творчості Миколайчука займають режисерські роботи "Вавилон ХХ" і "Така пізня, така тепла осінь" – поетичні стрічки, що увійшли у золотий фонд українського кіномистецтва.

За своє коротке життя актор зіграв 34 ролі в кіно, залишивши нам у спадок фільми, що стали живим відображенням України – її болю, краси й сили.

Цікаві факти з життя Івана Миколайчука:

• Першу роль – старого Івана, батька Софії – зіграв у 12 років у виставі "Безталанна" за Михайлом Старицьким на сцені сільського самодіяльного театру.
• Навчався на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва, де потрапив до творчої майстерні режисера Віктора Івченка. Саме він запропонував Сергію Параджанову спробувати 21-річного студента на головну роль у "Тінях забутих предків".
• Пізніше Параджанов назвав Миколайчука своїм учителем і сказав про нього так: "Я не знаю більш національного народного генія. До нього то був Довженко".
• "Тіні забутих предків" увійшли до Книги рекордів Гіннесса, здобувши 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них 24 Гран-прі) у 21 країні.
• Гарвардський університет вніс стрічку "Тіні забутих предків" до списку обов’язкових для перегляду студентам, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві.
• Швидко опановував різні музичні інструменти. Він не тільки гарно співав, а й грав на сопілці, роялі, цимбалах, скрипці, баяні, трубі та арфі.
• Зі своєю майбутньою дружиною і музою познайомився, коли обом було по 17 років. Побралися, коли йому виповнився 21, і в злагоді щасливо прожили разом 25 літ.

Помер 3 серпня 1987 року та похований на ділянці 33 нового Байкового кладовища. У 2023 році там же поховано його дружину Марію. На могилі встановлено козацький хрест з пісковика з барельєфом Богородиці та словами з народної пісні "Посію я рожу, полию сльозами", яку любив Іван.

Наші заходи поточного тижня

Наші найкращі літні спогади – родом із дитинства. Світ тоді здавався безмежним, а вечори з рідними – найбезпечнішими.

Відтворювати такі світлі й затишні миті під час війни, навіть після обстрілів, – одне з головних завдань Бібліотеки Сковороди. Тому на цьому тижні ми збираємо дорослих і малечу разом, щоб послухати щирі історії, помріяти та просто побути поруч.

Запрошуємо вас завітати до нас з 15 по 21 червня на такі унікальні події:

Середа, 17 червня, 17:00 – Зустріч з письменником В'ячеслав Купрієнко, який представить свою третю книжку про пригоди допитливого мишеняти "Мишасько в центрі Всесвіту".

Четвер, 18 червня, 16:00 – На чергових Емоційних читаннях знайомимося з книгою Ярослав Карпець "Квіти гинуть на війні". Допоможе нам в цьому фасилітатор Тетяна Яровицина (Tenditna Syla).

Неділя, 21 червня, 12:00 – Літературно-музична зустріч "Наш захист і любов", присвячена Дню батька. Разом з Ігор Якубовський та "Вокальною студією на Освіти" співатимемо пісні про мужність, відповідальність та патріотизм.

І не забудьте, що ви завжди можете долучитися до наших регулярних активностей:

• Курси української мови "МовоСвіт на Освіти" – щопонеділка о 12:30, щовівторка о 12:00.
• Тренінг "Творимо Українську Вікіпедію разом" – щопонеділка о 16:00.
• Розмовний клуб в межах проєкту Рух Єдині – щовівторка о 17:30.
• Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Навчання цифрової грамотності – щовівторка й щочетверга о 15:00.
• Клуб юного програміста "Кодик" – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 098 216 3552).
• Урок здоров’я з Ігорем Якубовським – щонеділі о 10:15.

Нехай цей тиждень принесе вашій родині більше світлих митей, адже головна магія Всесвіту – це час, розділений із найближчими. Теплих вечорів у колі тих, кого ви любите!

Адреса: вул. Освіти, 14-А

Телефон: ‪+38 063 240 6642

135 років від дня народження Євгена Коновальця

14 червня виповнюється 135 років від дня народження Євгена Коновальця – військового діяча, полковника Армії Української Народної Республіки, засновника Української Військової Організації та одного з провідників українського національно-визвольного руху ХХ століття.

Народився Євген Коновалець 1891 року в селі Зашків на Львівщині.

Навчався на юридичному факультеті Львівського університету, але події Першої світової війни та Української революції привели його до війська. Він не був професійним військовим, однак став одним із найавторитетніших командирів Армії УНР.

Під час Української революції Євген Коновалець створив і очолив Корпус Січових стрільців – одну з найбоєздатніших військових формацій Армії УНР. Після поразки визвольних змагань продовжив боротьбу за незалежність України, об'єднуючи однодумців навколо ідеї відновлення української державності.

Його діяльність відіграла важливу роль у розвитку українського визвольного руху міжвоєнного періоду.

Загинув у місті Роттердамі 23 травня 1938 року внаслідок спецоперації радянських спецслужб. Вибухівку було підступно заховано в коробці цукерок, яку йому передав агент НКВС.

Але пам'ять про Євгена Коновальця збереглася як про людину, яка послідовно відстоювала право України на незалежність.

Цікаві факти:

• Був учнем історика і громадського діяча Михайла Грушевського. Під час навчання активно відстоював право українців на власний університет у Львові.
• Через постійні переїзди та діяльність в еміграції він жартома називав себе "бездомним бурлакою".
• Сучасники згадували Коновальця як людину, яка вміла об'єднувати людей різних поглядів заради спільної мети – незалежності України.

Анонс заходу

У четвер, 18 червня, о 16:00 запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на емоційні читання у межах міжнародного проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" (Bibliothèques Sans Frontières, Love for Livres).

Цього разу читатимемо книжку "Квіти гинуть на війні". Це щемлива поетично-документальна збірка Ярослав Карпець, присвячена дітям, чиї життя скалічила російська агресія. Кожен вірш базується на реальних історіях із Маріуполя, Бучі, Ірпеня та інших міст.

Тема вкрай непроста і болюча, але про неї потрібно говорити. Проведе зустріч Тетяна Яровицина (Tenditna Syla).

Ярослав, якого ми знаємо як поета, журналіста, видавця та волонтера, зараз проходить військову службу в лавах ЗСУ, але знаходить спосіб доносити світові правду.

А ми чекаємо на всіх наступного четверга, щоб висловити свою вдячність авторові за його небайдуже серце!

Анонс заходу

Наступної середи, 17 червня, о 17:00 до Бібліотеки Сковороди завітає наш добрий друг, дитячий письменник В'ячеслав Купрієнко із презентацією книги "Мишасько в центрі Всесвіту"!

Це вже третя книжка із серії Мишаськових пригод, які так полюбилися дітлахам і дорослим. І просто дивовижно, як непередбачувано, з яким смаком і гумором тут обіграно важливу психологічну категорію – самоцінність, та яскраво й кумедно подано усілякі хлопчачі відкриття.

Увага: перші презентації книжок "Мишасько і розгардіяш" (2019), "Мишаськів догоридриг" (2022) відбувалися в Бібліотеках Солом’янки, тож ми не відступаємо від традиції і збираємо всіх – і дорослих, і малих! – на третє драйвове дійство.

Щоразу зустріч із малим бешкетником Мишаськом – це розрив усіх шаблонів і зразковий розгардіяш. До того ж, автор завжди приходить не один, а з гітарою.

Не проґавте нагоди подивитися на світ Мишаськовими очима. До того ж, попереду літо – вашим непосидькам буде що почитати!

"Записки біолога" Євгена Єльпітіфорова

У вівторок, 9 червня, гості нашої бібліотеки, які завітали на презентацію книги Євген Єльпітіфоров "Записки біолога", почувалися учнями найдивнішого і найвинахідливішого у світі вчителя біології й географії (а в житті поза школою – ще й "заслуженого ботанічного ботаніка")!

На імпровізованому уроці в Бібліотеці Сковороди Євген читав нам книжку, яку написав разом зі своїми учнями, та захопливо розповідав, як це було.

Починалося все з уроків онлайн у 2022-му, продовжувалося на уроках у школі, фіксувалося смішними підсумками дня у фейсбуці, які багатьом рятували "зозульки". А вже фейсбучна публіка винесла вердикт: "Роби що хочеш, а книжка щоб була!". Завершилося тим, що регочуть усі, хто б не допався до книги.

"Записки біолога" подані мовою учнівського фольклору і призначені більше для дорослих, ніж для дітей. Вони неймовірно смішні, і це просто диво, як у такі часи назбиралося стільки кумедних моментів! Як каже сам Євген, книжка така дивна, що її можна читати з будь-якого рядка будь-якої сторінки. Юні співавтори були у захваті, коли її побачили.

Хоч ми всі навеселилися й насміялися досхочу, але й трохи позаздрили Євгеновим учням: хотілося до нього в 7-й клас! Бо якщо вчитель сипле перлами й фонтанує ідеями, то дзеркальні нейрони учнів працюють бездоганно!

На завершення зустрічі шанувальники Євгенової творчості все ж попросили прочитати кілька віршів зі збірки "Дихати". Нагадаємо, поезію він пише під псевдонімом Кот Єльпітіфор.

Це була зовсім інша тональність, від якої стискалося горло, адже поезії його глибокі і влучні. Але завершили все ж на позитиві, бо без цього ніяк!

За "Записками" швидко вишикувалася черга. Ловіть її за хвіст – одного дня нарегочетеся й ви!

Літературно-музична зустріч "Дивограй"

У неділю, 7 червня, чимало охочих поспівати разом з Ігор Якубовський та його учнями з Вокальної студії на Освіти завітали до Бібліотеки Сковороди на літературно-музичну зустріч "Дивограй".

У програмі звучали авторські твори Світлани Щиголєвої (Тіна Світлячок), Руслани П’ятницької (Ruslana Pyatnitska) та Ігоря Якубовського. Поряд із піснями на вірші Григорія Сковороди, Роберта Бернза (у перекладі Миколи Лукаша) звучали ще й пісні на слова наших сучасників: Леоніда Федорука, Юрія Тимофеєва, Ігоря Рубцова, Тетяни Лавинюкової, Ірини Бондар-Лівобережної, Ольги Ходацької, Тетяни Яровициної.

Тематика творів була різною, але життєдайною:

• любов до України, її природи, мови, краси у піснях – "Я йду до тебе, моя Батьківщино", "Липнева Україна".
• віра в силу духу, у життєву стійкість і людську гідність – "Оптимістичні куплети", "Нехай і холод, і вітри..."
• ніжність, краса літа, Карпат, Києва, метеликів, сонця – "Метелики", "Сонце – дивограй", "Карпати – Київ", "Літо"
• кохання, людські слабкості, життєві ситуації – "Єдиній коханій"
• очищення, воскресіння, духовне світло – "Вже хмара пройшла, райдуга в небі грає"
• книжки ("Нас читають")!

Читанням поетичних творів до нас долучилися співавторки: Тетяна Лавинюкова та Ольга Ходацька, а також очільниця письменницького клубу "Рівна-рівному" Ганна Заворотна (Hanna Zavorotna).

Пані Ольга Ходацька потішила новиною: вийшла її чудова, барвиста книжка віршів для дітей "Слова-намистинки", у якій є вірш-присвята книжковому черв’яку Якову, що живе в нашій бібліотеці. І відтепер книжка – теж!

Щиро дякуємо всім, хто співтворив цей день і наповнював його теплом, любов’ю та оптимізмом!

Тринадцяті Емоційні читання у Бібліотеці Сковороди

Позавчора, 9 червня, у Бібліотеці Сковороди відбулися тринадцяті Емоційні читання!

До нас, як і минулого тижня, завітали гості – 25 фахівчинь з культурно-освітньої сфери, які проходять підвищення кваліфікації в Інституті післядипломної освіти Університету Грінченка.

Представниця інституту, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри освітнього лідерства Оксана Матвійчук, яка ініціювала цю зустріч, також із цікавістю долучилася до процесу.

У перший день навчальної програми ці чудові жінки зовсім не знали одна одну й спершу були трішки напруженими. Однак наші чуйні фасилітаторки Марина Чокас (Marina Chokas) та Тетяна Яровицина (Tenditna Syla) зробили добрі інвестиції в їхнє знайомство. Адже це – незмінна й важлива частина кожних емоційних читань!

Оскільки цього разу до нас завітали колеги – шкільні бібліотекарі, ми радо поділилися власним досвідом, напрацьованим у межах міжнародного проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра", і звернулися до творчості добре знайомої всім авторки зі шкільних підручників – Лесі Українки.

Здавалося б, ну що нового в людині, із творчістю якої знайомий майже все життя?! Проте нові підходи дають нове бачення. Гості довірилися нам і поринули в освітній експеримент!

І справді, добре відомий Лесин вірш "Мріє, не зрадь!", написаний 120 років тому, підкріплений новітніми методиками "спільне читання", "психологія емоцій" та "творче письмо", виявився потужним посланням сили і джерелом підтримки. До такої міри, що учасниці експерименту засвідчували це з піднесенням!

Закріпити ефект від читання допомогли емоційні та метафоричні картки, хоча варіантів насправді безліч. А розпочали ми з добре "перевіреного" оповідання Христини Кішик із книжки "Ану бігом ходіть їсти!".

Подія подарувала незвичайний досвід перепрочитання Лесиної постаті. Дві години активностей пролетіли непомітно й, за свідченнями наших гостей, не тільки подарували нові враження, а й надихнули, допомогли перезавантажитися та віднайти баланс.

Переадресовуємо щиру подяку колег партнерам: Інституту післядипломної освіти Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association та Bibliothèques Sans Frontières, завдяки яким маємо змогу масштабувати європейський досвід.

Віримо: ця подія, проведена в синергії та взаємній довірі, запам’ятається надовго і спонукатиме до пошуку нових креативних рішень.