Літературно-музична зустріч до Всесвітнього дня вишиванки

17 травня у Бібліотеці Сковороди відбулася літературно-музична зустріч, присвячена Всесвітньому дню вишиванки.

Ми надзвичайно вдячні традиції, яка об’єднує українців у різних куточках світу, і пишаємося нею. Адже вишиванка – це не тільки персональний оберіг, це національний код і об’єднавчий символ усього народу.

Тож у виконанні Ігор Якубовський та "Вокальної студії на Освіти" прозвучали знамениті народні й авторські пісні – "Два кольори", "Мамина сорочка", "Вишиванка", "Дорогі ви мої, українці" та інші.

Слова до цих пісень написали як класики української літератури Микола Сом, Петро Перебийніс, Дмитро Павличко, так і сучасні автори – Наталія Май, Ольга Ходацька. А імена деяких авторів загубилися в часі, і їхні пісні стали народними.

Неважливо, чи ці твори долинули до нас із минулих століть, чи народилися в сьогоденні, вони утворюють цілісний образ України – ніжної, сильної, співучої, духовної.

Це – пісенні послання про:

• життєвий шлях людини, де вишиванка постає як метафора долі;
• материнську любов і рукотворне диво, що стає оберегом і символом доброти, чесності, любові до людей і землі;
• материнське благословення синові-захиснику України, молитву, віру, любов і надію на відродження країни;
• дівчину, яка вишиває сорочку коханому, вкладаючи в неї всі свої ніжні почуття;
• вишиванку як образ України, її краси, сили й незламності;
• нашу дійсність – Бучу, Донбас, Азов – яку не маємо права забувати.

Цього разу до зустрічі також долучилися музикантка, виконавиця Тамара Кармазіна (Тамара Тома) та поети Олексій Олейніков (Oleksii Oleinykov) й Ігор Рубцов (Ігор Р..). Вдячні дорогим гостям за талановиту синергію!

Зустріч із журналістом та письменником Максимом Бутченком

14 травня в Бібліотеці Сковороди відбулася зустріч з Максим Бутченко – журналістом та автором гостросюжетної історичної прози.

Центральною темою стала презентація його нового роману "Повернення", що написаний у жанрі містичного реалізму. Події книги розгортаються в перші місяці битви за Маріуполь у 2022 році.

Головний герой – маріуполець, батько й чоловік, який після трагічних подій починає прокидатися в чужих тілах. Різні країни, різні люди, різні обставини. І лише одне залишається незмінним – прагнення знайти свою родину.

Передусім це книга про людей, про внутрішню силу й про те, що тримає нас тоді, коли, здається, вже нічого не лишається.

Максим Анатолійович зізнався, що роман став для нього своєрідним внутрішнім зціленням – можливістю проговорити й осмислити пережите, адже родом він із Луганщини. Тож на наше прохання він поділився роздумами про свою малу батьківщину й людей, які залишилися на тимчасово окупованих територіях – у світі страху, мовчання та постійної невизначеності.

Також письменник розповів про своє шахтарське минуле, журналістську діяльність у провідних українських часописах. Розповів про першу, багато в чому автобіографічну, книжку "Художник війни" (2015). Згадав романи "Три години без війни" (2016), "Куркуль" (2017), "1918. Місто надій" (2018). "Червоний квадрат" (2020) та "Острів ГУР. Таємниці. Операції. Війна" (2025), п’ять із яких відтепер є в нашій бібліотеці.

Гості активно ставили запитання про творчість, журналістику, роботу над книжками та особистий досвід автора. Розмова вийшла щирою, емоційною й дуже живою. І сподіваємося, це була не остання презентація Максима в стінах Бібліотеки Сковороди на Освіти, 14-А.

Наші заходи на цьому тижні

Травень продовжує тішити нас визначними датами. Наприклад, чи знаєте ви, що 22 травня народилися дві абсолютно різні, але знакової ваги постаті? Це творець легендарного Шерлока Голмса – Артур Конан Дойл (1859), та один із найгероїчніших діячів української історії – Симон Петлюра (1879).

Бібліотека Сковороди підготувала теж досить знакові заходи, які гарантовано розвинуть вас, наситять корисною інформацією та наштовхнуть на цікаві роздуми. 

Отже, запрошуємо завітати до нас з 18 по 24 травня на такі унікальні події:

• Понеділок, 18 травня, 15:00 – Розмова на тему "Чому наш імунітет слабкий та як його зміцнити і підтримати?", яку проведе нутриціологиня Центру здоров’я і краси Тамара Гаярина (Gayarina Tamara).
• Середа, 20 травня, 17:30 – Чергова лекція-мандрівка Київщиною. Цього разу краєзнавець-ентузіаст В’ячеслав Жмихов розповість про містечка Обухівщини – Трипілля та Українку.
• Четвер, 21 травня, 16:00 – І знову "Емоційні читання", під час яких попрацюємо з оповіданнями Катерини Бабкіної, що склали книжку "Мій дідусь танцював краще за всіх". Допоможе нам осягнути емоції від прочитаного фасилітаторка Наталія Шевчук.
• Неділя, 24 травня, 12:00 – Зачекалися на "Читацький клуб" з Тетяною Яровициною (Tenditna Syla)? Тоді приходьте в передостанню неділю травня, обговорюватимемо чудову книгу спогадів Володимира Куліша "Слово про будинок «Слово»".

Чи відвідати наші регулярні заняття:

• Курси української мови "МовоСвіт на Освіти" – щопонеділка о 12:30, щовівторка о 12:00.
• Тренінг "Творимо Українську Вікіпедію разом" – щопонеділка о 16:00.
• Розмовний клуб в межах проєкту Рух Єдині – щовівторка о 17:30.
• Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Навчання цифрової грамотності – щовівторка й щочетверга о 15:00.
• Клуб юного програміста "Кодик" – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 098 216 3552).
• Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).
• Урок здоров’я з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Та й взагалі, нехай цей тиждень стане для вас маленьким детективом – із неочікуваними відкриттями, цікавими знайомствами та захопливими історіями. А Бібліотека Сковороди завжди радо допоможе знайти потрібну підказку серед книжкових полиць.

Захисники повертаються з полону

Друзі, не можемо не поділитись чудовою новиною – захисник Маріуполя та "Азовсталі" Дмитро Паскалов, чоловік доброї подруги нашої бібліотеки, маріупольської поетеси Оксана Стомина, після чотирьох років російського полону нарешті повернувся додому!

Любов і віра виявилися сильнішими за стіни й темряву. Дмитро вдома. Чекаємо на повернення кожного і кожної! 

Невимовно радіємо і пропонуємо вам відчути цю неймовірну силу любові через поезію. Вірші, якими ми ділимось нижче, – зі збірки поетеси "Лірика Маріупольських бомбосховищ". Вони створювалися як листи в полон, як молитва і запекла віра в те, що цей день обов'язково настане. І він настав!

ТАМ, ДЕ ТИ Є

листи в полон

Там, де ти є, весна не прийшла і досі.

Там, де ти є, приходить хіба що досвід,

Ламані рими, не дуже охайна проза,

Іноді безпорадність в великих дозах,

Ночі короткі, а ранок завжди похмурий.

Там, де ти є, мало сонця й високі мури…

Але є дещо велике і дуже цінне,

Здатне долати відстань й ламати стіни –

Честь. І любов. І надія. І гідність. Все це

Відняти у тебе можливо хіба що з серцем.

17.05.2023, 366-й день полону

***

ПЛЕЧЕ

листи в полон

Ми довго цілуємось проти ночі,

Аж поки ніч не заплющить очі,

І в світі не лишимось тільки ми.

А потім літаємо – вчимо рухи.

А потім тримаємося за руки,

Допоки не визирнем із пітьми.

А потім святкуємо добрий ранок.

Ти сьорбаєш "Моршинську" просто з крана.

І вся ця любов заживлює рани

І ллється на нас дощем.

І ти обіймаєш мене вологу,

Аж ковдра сповзатиме на підлогу.

Ти знов прокладаєш в мені дорогу,

Бо хочеться ще і ще.

Ми знову навчились цьому радіти,

Ми знову відверті й стрімкі, як діти,

Ми знов проросли в цей чарівний світ і

Торкаємось вічних тем.

І це триватиме тут довіку,

Бо море видно із наших вікон,

Бо небо видно із наших вікон,

Бо сонце сяє і хліб росте!

Ще трохи, мій хлопче, і буде все це.

Носи цей майбутній світанок в серці!

Тримайся за нього, бо в ньому сенс і

Прихована суть речей!

Тримайся за жовто-блакитні мрії,

За сонячний ранок над містом Марії,

За мир, що над обрієм майоріє,

За тепле моє плече!

17.05.2024, 732-й день полону

***

ЩОБ ТИ НЕ ЗНИК

листи в полон

Заплющую очі, як двері, щоб ти не зник.

Боюся, щоб пам'ять не вилилась крізь зіниці.

Не йди! Я кохаю ці спогади. Кожний з них,

Веселих і пристрасних, тихих і мовчазних,

До найменшої й невагомішої дрібниці –

Коштовність, яку я ховаю на дні очей.

Кохаю ці спогади, навіть коли пече!..

Змагання із часом – це надто нерівний бій.

І я тепер знаю, що першим зникає голос,

Що довге чекання виснажує, наче біль,

Якого тепер – як миттєвостей у добі,

Як кроків до обрію... Все це виходить горлом.

Втім, знаєш, я згодна на це, аби ти не зник.

Не йди! Я кохаю ці спогади! Кожний з них!

Ти знаєш, мій хлопче, життя попри все тече,

Хоча переважно впадає чомусь в нікуди.

Тоді я втикаюся носом в твоє плече,

Цілую чоло і лягаю тобі на груди.

Кохаю ці спогади, навіть коли пече!..

6.01.2024, 599-й день полону

***

ДУЖЧЕ

Сад завмер у самотності. Яблука перестиглі

Важко падають з гілок, а сливи побили оси.

Ми хотіли вернутись до серпня, але не встигли –

Скоро осінь…

Дім порожній, як тіло без серця, стоїть зомліло.

Третій рік нефарбовані ставні, не миті вікна.

Як він здужає все це, наразі не зрозуміло.

Буде видно.

Ну, а поки тут мешкає сум і ширяє втома,

Із прогірклого ґрунту туги проростає досвід.

Втім до кращої з дат ми, без сумніву, будем вдома!

Вже в дорозі.

Ми повернемось вранці. Чи ввечері. Не важливо.

Ми дістанемо з кишень і наплічників наші душі.

Ми проллємося ніжністю, наче серпнева злива.

Навіть дужче.

Ми зберемо врожай, що саджали діди і тати,

Ми прикрасимо двір жовто-синіми прапорцями,

Ми помиємо вікна і виметем бруд із хати.

Обіцяю.

24.08.2024

***

БЛИЗЬКО

Любов не перестає. Навіть під час війни.

Ми так близько! Ще ближче – і станем єдиним цілим.

Поки снайпер цілить, амур в нас уже поцілив.

А війна додала цим обіймам алмазної міцності й блиску.

Навіть Бог милується, як ми насправді близько.

І дивується: як так сталось, чому так сталось?

Адже Він посилав нам випробування, а бачить все це…

Бог, напевно, пригадує, що він поклав нам в серце,

І, звичайно, вирішує, скільки нам ще зосталось

Цих обіймів – життя вимірюється обіймами, не роками.

Тими, що зігрівають, запалюють світло й лікують рани.

І саме тому, що ти міцно тримаєш мене руками,

Господь усміхається і вмикає наступний ранок.

***

ПЕРЕДОСІННЄ

листи в полон

Моєму чоловікові і всім, хто в полоні, присвячується…

Вони відняли в тебе літо. Забрали назовсім.

Його не повернеш, бо літа зникають під осінь.

Лишається запах солоного вітру в волоссі,

Закохані спогади, рими солодкоголосі…

Але цього разу ти літа не бачив і досі.

Бо зграя чудовиськ на тебе давно полювала,

Бо зграя чудовиськ цю підлість давно готувала,

Бо зграя ввірвалась сюди й, не багато не мало,

Тебе убивала, завзято тебе убивала.

І знову тебе убивала. На щастя, невдало.

Ти вижив у пеклі, та звідти потрапив у... пекло.

Скажені створіння бояться, і тому запекло

Кусають. Підступно і зло, як налякані суки.

Бо зручно кусати того, в кого зв'язані руки.

Тим паче під схвальні поради й підбурливі гуки.

Бо зручно – ввірватися раптом, зненацька напасти,

Бо зручно – прийти до сусіда і дім його вкрасти,

Бо зручно – вивозити хліб і замовчувати втрати,

Бо легко – знаходити привід по людях стріляти,

Саджати своїх і чужих за паркани і ґрати.

Бо Світ заслабкий і дозволить не відповідати.

І саме тому це безумство і досі триває.

І плаче розгублена мама – про тебе питає.

І падають в землю нової ненависті зерна.

І літо, мій хлопче, тобі вже ніхто не поверне…

31 серпня 2022

***

ЧУЖЕ

Вимушеним переселенцям присвячується…

Бачу, цікавишся, як воно? Наче просто.

Десь за тридев'ять зречень, безсиль і втрат

Ось ти збентежено стелеш холодну постіль,

Мов відчуваєш на дотик метал гармат,

Ось замикаєш двері в чужу оселю,

Напередодні домовившись про ціну.

Спогади-тіні повзуть зі стіни на стелю.

Всі, як одна, – про безвихідь і про війну.

Тут ти ховаєш минуле. В чужому домі.

Всупереч. Негараздам наперекір.

Приводи надто вагомі. Такі вагомі,

Що неслухняно крапають на папір.

Надто повільно, інакше, мабуть, не можна,

Розпочинаєш. Перебираєш «за».

Кімната занадто простора і геть порожня,

Схожа скоріше на танцювальний зал.

Штори занадто важкі, аж ніяк не в моді,

В іншому вимірі ти до таких не звик.

А з величезного дзеркала на комоді

Дивиться геть розгублений чоловік.

Анонс заходу

Друзі, нагадуємо, що наступної неділі, 24 травня о 12:00 ми знову зустрічаємося в Читацькому клубі! Цього разу ділитимемося враженнями про книгу "Слово про будинок «Слово»" від видавництва Віхола.

На сторінках цієї книжки, у спогадах Володимира Куліша, сина письменника й драматурга Миколи Куліша, оживає приватне життя мешканців харківського будинку письменників "Слово". Тоді, на початку 1930-х років, хмари тоталітарного терору лише починали згущуватися.

Представники покоління українських літераторів, яке згодом назвуть Розстріляним відродженням, були прекрасні у своїй жазі до життя: дихали на повні груди, завзято жили, любили й творили в "першій столиці" України.

А про те, як це було, ви ще встигаєте прочитати! Книжка невелика за обсягом.

Вже маємо перші відгуки. Тож до зустрічі, буде цікаво!

Анонс заходу

Найближчого четверга, 21 травня, о 16:00 ми знову запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на захопливі та вже традиційні для нас емоційні читання!

Цього разу обговорюватимемо оповідання однієї з найяскравіших сучасних українських письменниць – Катерини Бабкіної – з її роману "Мій дід танцював краще за всіх".

Які важливі питання порушує авторка в книзі? Насамперед – прийняття минулого, осмислені й неосмислені втрати, самотність і потребу в любові, тяглість і зв'язок поколінь.

Висвітлюючи історію п’яти родин, діти яких товаришують, книга розповідає про те, як події та обставини впливають на нас незалежно від того, чи знаємо ми про них. І про те, що навіть самотнім, відкинутим і поламаним теж можна вижити й жити попри все.

Цього разу розібратися з власними почуттями нам допоможе досвідчена й делікатна фасилітаторка Наталія Шевчук.

Отже, приходьте читати, отримувати задоволення й рефлексувати разом!

Бібліотечні будні

Бувають дні, коли бібліотекарю і вгору глянути ніколи. Тільки в книгу, і в книгу. Втішає лише горнятко чаю та аскетичне печиво. Краще два...

Літературно-музична зустріч "Світ починається з мами"

10 травня, у День матері, в нашій бібліотеці відбулася літературно-музична зустріч "Світ починається з мами" за участю "Вокальної студії на Освіти". Назву їй дав вірш сучасної української поетеси Ольги Ходацької.

Про маму пишуть усі поети світу. Проте не кожний вірш стає піснею. А надто – піснею, яку підхоплюють і співають цілі покоління людей, як-от "Рідна мати моя", "Росте черешня в мами на городі", "Виростеш ти, сину", "Чорнобривці" та "Сину, качки летять".

Цього дня, коли всі згадують своїх матерів, завдяки ліричним пісням українських композиторів Платона Майбороди, Олександра Білаша, Анатолія Горчинського, Анатолія Пашкевича, Володимира Верменича та Ігор Якубовський кожен присутній пригадав, що мама – це:

🧡 безмежна любов, доброта, ніжність, тепло рук і серця;

🧡 турбота, праця й жертовність, що живуть у пам’яті дітей;

🧡 велич, духовна сила берегині роду і людини, що творить зв’язок поколінь;

🧡 перша колискова для маляти й молитва за дорослу дитину, що вирушає в дорогу, за сина-воїна;

🧡 пісня, що зберігає душу й пам’ять про дитинство;

🧡 нерозривний зв’язок із Батьківщиною і символ України що оберігає й надихає.

Тож у цей непростий час ми дякуємо всім матерям, які наповнюють цей світ любов’ю. І дуже хочемо, щоб у них не боліло серце. А тим, кого вже немає з нами, обіцяємо пам’ятати їх вічно.

Анонс лекції В'ячеслава Жмихова "Трипіля і Українка"

Наступної середи, 20 травня, о 17:30 запрошуємо вас на лекцію-мандрівку Трипіллям та Українкою, що на Обухівщині. Проведе її добре вам знайомий краєзнавець-ентузіаст В’ячеслав Жмихов.

Історія села Трипілля зберігає згадки про поселення мідно-кам’яного віку (V тис. до н. е.), зарубінецької культури (ІІІ-ІІ ст. до н. е.) та давньоруського городища Триполя. Саме тут свої плідні розкопки проводив український археолог Вікентій Хвойка, якому ми завдячуємо відкриттями трипільського феномену.

Українка – сучасне містечко, яке виникло на місці давніх поселень. На території сучасної Українки археологи виявили щонайменше 5 поселень часів Київської Русі, а також пам’ятки тієї ж трипільської та черняхівської культур. Цікаво, що в минулі століття поселення змінили багато назв, перш ніж стати Українкою, а його територія належала до володінь кількох великих монастирів.

Тож, як бачите, і село, і місто є надзвичайно цікавими куточками Київщини. І там є що відвідати. Приходьте до Бібліотеки Сковороди у середу, аби дізнатися про них якнайбільше!

Від книжки до емоції: бібліотекарки Солом’янки у міжнародному проєкті

7 травня в межах обміну досвідом проведення сесій проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" представниці Бібліотеки Сковороди Тетяна Яровицина (Tenditna Syla), Марина Чокас (Marina Chokas) та Наталія Шевчук відвідали Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого на вул. Набережно-Хрещатицькій, 1.

Зустріч розпочалася з екскурсії – пройшлися читальними залами бібліотеки, абонементом та відділами, що працюють із рідкісними стародруками й зацифровують фонди. Було цікаво й важливо дізнатися, як чітко і злагоджено працює ця авторитетна книгозбірня в умовах війни, побачити людей, залюблених у свою справу, та долучитися до теплої атмосфери "Бібліотек емоцій".

Після екскурсії пані Оксана Матвєєва з Bibliothèques Sans Frontièress ініціювала обговорення досвіду проведення сесій. А ще промодерувала онлайн-зустріч із розробником пілотної цифрової платформи, яка систематизуватиме книжки за емоціями та їхньою інтенсивністю, Омаром Пераза Дельгадо.

Пан Омар, який наразі завершує роботу над створенням цього інноваційного міжнародного ресурсу, ознайомив наших колежанок з його функціоналом та детально розповів про базу книжок, що створюється на допомогу читачеві.

Нагадаємо, що проєкт досліджує вплив читання на емоційний стан та когнітивні функції людини за участі бібліотекарів із 9 країн. Серед них – 5 київських бібліотек, кожна з яких отримала в дарунок 100 книжок, які стали нашими провідниками до світу емоцій.

Невдовзі ця платформа запрацює у відкритому доступі. Ми вже в очікуванні нового спільного досвіду з Love for Livres. І неодмінно триматимемо вас у курсі. Впевнені, це буде цікаво і вам!

Просвітницька зустріч "Аб’юз: де отримати допомогу безкоштовно"

7 травня у нас відбулася просвітницька зустріч "Аб’юз: де отримати допомогу безкоштовно", який бібліотека провела спільно з фахівцями Благодійний фонд «Рокада».

Психологиня Іванна та соціальна працівниця Інна з мобільної бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від гендерно зумовленого та домашнього насильства за підтримки UNFPA нагадали, що аб’юз – це форма стосунків, у якій одна людина порушує особисті кордони іншої, маніпулює, принижує або завдає фізичної та психологічної шкоди задля підкорення та контролю. Це насильницька поведінка, яка не є і не повинна бути нормою ані в родині, ані в суспільстві.

Під час зустрічі ми отримали добре структуровану та підкріплену прикладами інформацію про:

• види, ознаки, причини та механізми насильства
• перші прояви психологічного насильства
• ознаки того, що людина поруч зазнає насильства
• підтримку людини, яка зазнає насильства (як дати їй відчуття, що вона не сама)
• можливості дистанційно та анонімно перевірити власні стосунки на наявність ознак насильства
• алгоритм дій, до яких слід вдаватися свідкам або потерпілим від аб’юзу
• контакти, за якими можна безкоштовно отримати допомогу

Цей пізнавальний тренінг допоміг всім присутнім структурувати знання і навчив, як розпізнавати насильство, вирізняти його на тлі конфліктів. І головне – запобігати та протидіяти йому.

Наступна зустріч відбудеться вже в червні. Запрошуємо! Не пошкодуєте.

Заходи поточного тижня

Хіба ревуть воли як ясла повні? У середу пан Панас Мирний (насправді – Рудченко) святкує свій 177-й день народження. А Центральна бібліотека Солом'янки підготувала для вас добірку різноманітних заходів – і все задля того, щоб ваші творчі воли завжди залишалися ситими.

Запрошуємо вас завітати до нас з 11 по 17 травня на такі унікальні події:

• Понеділок, 11 травня, 16:00 – Наші традиційні "Цілющі вечори" з психологинею Тетяна Вишко. Тема цієї зустрічі: "Як спілкуватися без конфліктів".
• Четвер, 14 травня, 16:00 – Творча зустріч з письменником Максим Бутченко та презентація його містичного роману "Повернення".
• Неділя, 17 травня, 12:00 – Літературно-музична зустріч "Одягну я свою вишиванку". Співаємо разом з Ігор Якубовський, "Вокальною студією на Освіти" та усіма вами.

Чи відвідати регулярні заняття:

• Курси української мови "МовоСвіт на Освіти" – щопонеділка о 12:30, щовівторка о 12:00.
• Тренінг "Творимо Українську Вікіпедію разом" – щопонеділка о 16:00.
• Розмовний клуб в межах проєкту Рух Єдині – щовівторка о 17:30.
• Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Навчання цифрової грамотності – щовівторка й щочетверга о 15:00.
• Клуб юного програміста "Кодик" – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 098 216 3552).
• Майстер-клас з ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).
• Урок здоров’я з Ігорем Якубовським – щонеділі о 10:15.

Радіймо весняним променям нарешті вже теплого сонця, вдруге ховаємо зимовий одяг, дихаємо на повні груди барвистим бузком і гордовитим каштаном. А за творчим натхненням та хорошим настроєм приходьте до нас!

Івану Малковичу - 65

Друзі, а давайте дружно привітаємо з 65-річчям Івана Малковича – лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, справжнього майстра українського поетичного слова й одного з найвпливовіших культурних діячів сучасності!

Рівно стільки років тому, 10 травня, у Нижньому Березові, що на Івано-Франківщині, прийшла у світ ця дивовижна людина, яка напрочуд вдало поєднала талант поета з місією видавця.

Поезія Івана Малковича – пронизлива і глибока. Тож недарма його книга поезій "Подорожник з новими віршами" у 2017 році здобула Шевченківську премію в номінації "Література".

Видавнича діяльність пана Івана – смілива й новаторська. Засноване ним у 1992 році легендарне Видавництво «Абабагаламага» подарувало українським дітям і дорослим силу-силенну чудових книжок, упорядником яких є особисто пан Іван. А поціновувачі поезії насолоджуються розкішною кольоровою серією "Української Поетичної Антології"!

Дякуємо Майстру та зичимо невичерпного натхнення й радості від кожного нового слова та видання. Щоб його поезія й книжки й надалі відкривали дітям і дорослим багатющий світ української історії та культури, а шлях видавця й митця приносив світло, довіру й любов до рідного слова!

Добірка віршів до Дня матері

Сьогодні, 10 травня, ми відзначаємо День матері. В Україні це свято традиційно припадає на другу неділю травня – час, коли весна остаточно вступає у свої права, символізуючи пробудження життя та нову надію.

Бути мамою в Україні сьогодні – це окремий вид хоробрості, а мамина любов – наш перший і найнадійніший оберіг. У цей день ми згадуємо найтепліші моменти з дитинства і дякуємо за терпіння та любов, яка не знає кордонів і залишається всередині нас, навіть якщо між нами зараз кілометри або вічність. Дякуємо за вашу відданість та незламність!

До цього особливого дня ми відшукали слова, які торкаються душі. Пропонуємо вам добірку віршів про материнську любов:

Василь Симоненко "Лебеді материнства"

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,

Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листом затріпочуть,

Тугу прощальну в серце вихлюпнуть пророчу.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Ліна Костенко "Мати"

Вона була красуня з Катеринівки.

Було у неї п’ятеро вже вас.

Купляла вам гостинчика за гривеник,

топила піч і поралась гаразд.

Ходила в церкву, звісно, як годиться.

Галдущики сушила на тину.

Така була хороша молодиця

і мала мрію гарну і чудну.

У ті часи, страшні, аж волохаті,

коли в степах там хто не воював, –

от їй хотілось, щоб у неї в хаті

на стелі небо хтось намалював.

Вона не чула зроду про Растреллі.

Вона ходила в степ на буряки.

А от якби не сволок, а на стелі –

щоб тільки небо, небо і зірки.

Уранці глянеш – хочеться літати.

Вночі заснеш у мужа на плечі.

Де б маляра такого напитати?

Навколо ж орачі та сіячі.

Уваживши ту мрію дивовижну,

приходив небо малювать шуряк.

Вона сказала: – Перестань, бо вижену.

У тебе, – каже, – небо, як сіряк.

Якийсь художник у роки голодні

зробити небо взявся за харчі.

Були у нього пензлі боговгодні,

став на осліп, одсунув рогачі.

У нього й хмари вигинались зміями,

уже почав і сонце пломінке.

Вона сказала: – Ні, ви не зумієте.

Злізайте, – каже. – Небо не таке.

Вона тим небом у тій хаті марила!

Вона така була ще молода!

Та якось так – то не знайшлося маляра.

Все якось так – то горе, то біда.

І вицвітали писані тарелі,

і плакав батько, і пливли роки, –

коли над нею не було вже стелі,

а тільки небо, небо і зірки...

Василь Геращенко "Мамо моя рідна і єдина"

Мамо моя рідна і єдина,

Ластівко добра і теплоти,

Я для тебе був і є дитина,

І для мене найдорожча ти.

Доки в грудях буде серце битись,

Втратити тебе я так боюсь.

Я на тебе хочу надивитись,

За здоров'я Богу помолюсь.

Скільки ти зазнала горя й муки

У своєму нелегкім житті!

Я цілую ці дбайливі руки,

Мозолисті, вмілі, золоті.

Хай поля-лани зерняться житом

І вруняться колосом без меж,

Скільки я на світі буду жити,

Ти в моєму серці не помреш!

Борис Олійник "Мати"

Зупиніться, поети!

Чекайте, не треба...

Мати вийшла на ґанок

і дивиться в небо.

Мати дуже висока,

древніша од космосу,

На плечі в неї райдуга

гнеться коромислом.

Приймачі підбадьорливо

сиплють прогнози.

Мати мовчки ковтає

просолені сльози.

Мати вірить не дуже

професорським викладам:

Ще ж немає од серця

точнішого приладу.

І тривога їй кригою

пада на серце:

«А як з космосу чорного

син не повернеться?»

О, тоді він для хлопців -

одвічною зіркою,

Будуть пафосні вірші

і оклики в збірках!

Будуть довгі романи

й поеми, як ринви...

Лиш ніколи не буде

у матері сина.

І тому вона йде

за село, на околицю,

І стає на коліна,

і небові молиться.

Та не супте ви брів

і не хмартесь осінньо:

Мати молиться в небо...

на рідного сина.

Степан Алич "Мати"

Ой не хоче заспівати мені вода,

Як співала ніжно мати молода.

І нема мені у тузі ні на мить

На чиї коліна голову схилить.

Сміх нічий вже не розтопить в серці сніг,

Так, як мами теплий голос завжди міг.

Хоч би зайдою чи гостем побувать,

Де веселка вміла очі цілувать…

Так далеко рідна пісня, ті літа,

Що ні хмарка, ні орел не доліта.

Художники Владислав Задворський та Володимир Козюк

Літературно-музична зустріч "Одягну я свою вишиванку"

У неділю, 17 травня, о 12:00 запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на літературно-музичну зустріч "Одягну я свою вишиванку".

Її ми присвячуємо Всесвітньому дню вишиванки – святу, що народилося як студентська ініціатива й з роками переросло у традицію, яка об’єднує українців у різних куточках світу.

Для вас у виконанні Ігор Якубовський, "Вокальної студії на Освіти" звучатимуть народні й авторські композиції про вишиванку, рідну мову, материнську любов і нашу землю.

У програмі знамениті пісні – "Два кольори", "Мамина сорочка", "Вишиванка", "Ой у полі нивка", "Дорогі ви мої, українці", "Рідна мово, зелена діброво", "Боже великий, єдиний" та інші.

Пам’ятайте, що вишиванка – це наш оберіг, наша історія і сила. Тож одягайте свої вишиванки й приходьте співати разом!

"є причини..."

Маріанна Кіяновська "Блискавка зустрічає воду і вітер"

є причини

щоб люди потребували мати причини

є причини

і різні люди називають різні причини цієї війни

але ніхто не хоче хотіти вірити

ніхто не хоче хотіти вірити в очевидне

війна починається тому що люди

і де люди там і війна

раз по раз війна там де люди і люди

тобто війна не тільки тоді коли люди й нелюди

бо якщо є лице і серце то можна вдарити

бо якщо є лице і серце то можна вбити

слово дрон колись означало трутень

тепер деякі дрони літають з хештегом смерть

а хештег смерть літає тепер як дрони

трутні у соцмережах віддаляються десь на 2 км від матки

діляться хештегом смерть щось запліднюють

щось ферментують у когось цілять

і більше нічого не роблять

hated in the nation відферментоване вона якась не така

пишуть люди справедливі в усьому навіть найкращі

пишуть в лагідно фашизованих соцмережах

пишуть без мови ворожнечі до речі стримано

Альманах КнигоNEWS: квітневі надходження

Квітень пролетів як одна мить, і на календарі вже спекотний початок травня – а це значить, що саме час для книжкових новинок минулого місяця!

Бібліотекарі Центральної бібліотеки Солом'янки підготували справжній коктейль із жанрів: від магічних чайних церемоній та марсіанських хронік до глибоких роздумів про архетип жінки та силу її голосу. Ці історії вже "прогрілися" під весняним сонцем і готові стати вашим вибором.

Усі квітневі надходження ми дбайливо зібрали в новому випуску альманаху КнигоNEWS. Шукайте повний список на нашому сайті

Гортайте підбірку, обирайте "ту саму" книжку і мерщій за нею до нас – на вулицю Освіти, 14-А.

Анонс творчої зустрічі з письменником Максимом Бутченком

Наступного четверга, 14 травня, о 16:00 Бібліотека Сковороди запрошує на презентацію книги "Повернення" від майстра історичної та гостросюжетної прози Максима Бутченка.

У фокусі зустрічі – містичний роман, що бере свій початок з перших місяців битви за Маріуполь. Це напружений і глибоко людяний твір про війну, пам’ять і справжню любов, бо лише вона здатна провести нас крізь найстрашніші випробування.

Максим Бутченко – письменник, який не боїться складних запитань і незручних відповідей. Його проза завжди про людину, її вибір та силу духу, що гартується у вогні. У творах майстерно поєднуються психологізм, історична пам’ять і сучасні реалії.

Він є автором книжок: "Художник війни" (2015), "Куркуль" (2017), "Люди війни" (2017), "1918. Місто надій" (2018), "Петлюра. Боротьба" (2019), "Жінка в темряві. Зелений Клин" (2021), "Острів ГУР. Таємниці. Операції. Війна" (2025), "Повернення" (2025) та інших.

Як журналіст та публіцист, пан Максим працював у провідних українських виданнях: "Кореспондент", "Фокус", "НВ". Висвітлював ситуацію на Донбасі та війну на сході України.

Заплануйте собі цю зустріч. Адже має бути цікавою та пізнавальною!

Віртуальна книжкова виставка "Україна і Європа: діалог культур у музиці та мистецтві"

Європейська культура раніше і сьогодні - це завжди простір діалогу народів, у якому українська культура посідає вагоме місце. Наша віртуальна книжкова виставка, яку ми створили напередодні Дня Європи в Україні (9 травня), розкриває цей діалог крізь призму різних епох.

У сфері образотворчого мистецтва важливе місце займає Архип Куїнджі, художник, який збагатив європейський живопис новаторським баченням світла і простору. Його твори демонструють, як українська художня традиція взаємодіє з ширшим мистецьким контекстом Європи.

Окремий розділ виставки присвячено українському авангарду — явищу, що стало частиною світового художнього прориву. Казимир Малевич, один із найвідоміших представників цього напряму, заклав основи нової мистецької мови, яка змінила уявлення про форму і зміст у європейському мистецтві ХХ століття.

Не менш важливим є внесок України у розвиток театрального мистецтва. Реформатор сцени Лесь Курбас став творцем модерного українського театру, який розвивався у тісному зв’язку з європейськими мистецькими тенденціями. Його експерименти з формою, ритмом і сценічною мовою відкрили нові можливості і напрямки розвитку театру.

Однією з ключових постатей нашої виставки є Дмитро Бортнянський — композитор світового рівня, чия творчість поєднала українську духовну традицію з досягненнями європейського класицизму. Його музика, створена у контексті європейської професійної школи, стала важливим етапом у розвитку хорового мистецтва та засвідчила відкритість української культури до творчого обміну.

Окремо радимо звернути увагу на книжку Лідії Корній «Історія української музичної культури», де подається цілісна картина розвитку музики – від давніх українських традицій кобзарів та лірників, і до початку 2 століття (Микола Леонтович, Кирило Стеценко, Яків Степовий).

Представлені на виставці видання мають водночас інформаційне та пізнавальне значення: вони допомагають побачити українську культуру як невід’ємну складову європейського культурного простору, усвідомити спадкоємність традицій та роль українців у формуванні загальноєвропейських мистецьких процесів.

Анонс психотерапевтичної зустрічі з Тетяною Вишко

Наступного понеділка, 11 травня, о 16:00 запрошуємо вас на розмову з ведучою "Цілющих вечорів" психотерапевткою Тетяна Вишко. Цього разу говоритимемо про те, як налагодити якісне і корисне спілкування без конфліктів.

Як відомо, всі люди різні. У цьому – і складність при встановленні відносин, і наша перевага. На минулих зустрічах ми спільно дійшли висновку, що безконфліктне спілкування зміцнює людські взаємини, посилює командний дух та дає ресурс. А конфлікти, що виникають на рівному місці, підривають настрій і здоров’я.

Пані Тетяна детальніше розповість про характерологію людини й певні "фільтри", через які краще дивитися на ту чи іншу особистість. В одних випадках це допоможе підвищити ефективність спілкування, в інших – вбереже вас від надмірних очікувань і енергетичних витрат.

Звертаємо вашу увагу, друзі: ця зустріч буде останньою перед літніми канікулами, тож не пропустіть нагоди зустрітися з улюбленою спікеркою!

Просвітницька зустріч з Олександром Бабінським

3 травня у Бібліотеці Сковороди відбулася просвітницька зустріч "Мова. Мислення. Саморозвиток" із психологом, психолінгвістом та військовослужбовцем Олександром Бабінським (Oleksandr Babinskyi). Вона відкрила серію бесід про мову як світоглядну основу нашого життя, яку ми запланували у найближчі місяці.

Цього разу ми торкнулися соціальної, психологічної та трансцендентної функцій мови, які скеровують нас від думки через поведінку до особистісного й суспільного розвитку або деградації.

Пан Олександр, фахівець, який любить докопуватися до джерел, вбачає витоки поведінкових та мисленнєвих проблем ще в дитинстві. Точніше – у казках, які ми слухаємо, і сюжетах, які засвоюємо ще змалечку. І які, зрештою, стають частиною нашого інформаційного поля.

Тож ми разом на конкретних прикладах аналізували наративи, узвичаєні російськими, українськими народними казками та фольклором інших народів світу. І, відповідно, простежували патерни поведінки, які вони формують.

Звідси й прірва між двома світами. В одному людину вчать здобувати щастя працею, кмітливістю, добротою. А от в іншому – завдяки лінощам, магічному мисленню й очікуванню, що щастя, багатство і влада зненацька зваляться їй на голову, але й цього буде мало.

Згодом також на конкретних прикладах проаналізували психопатичний і емпатичний типи людини та виявили цікаві закономірності.

Лекція дозволила кожному поставити собі й психологу багато запитань, збурила шквал мисленнєвих процесів. Словом, усім було невтерпець дізнатися, коли наступна зустріч!

Тож стежте за анонсами. Лекції Олександра Бабінського – це завжди захопливо!

Анонс заходу

Дорогі друзі, наступної неділі, 10 травня, о 12:00 запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на літературно-музичну зустріч "Світ починається з мами", яку ми присвячуємо Дню матері.

Говоритимемо і співатимемо про найдорожче – про ту єдину людину, з якої почалося наше власне життя, наша любов і наша пісня. В Україні це свято відзначають у другу неділю травня, і ми будемо щасливі розділити його разом із вами.

У програмі – виступ нашого колеги Ігор Якубовський та "Вокальної студії на Освіти". Звучатимуть добре знані й улюблені "Чорнобривці", "Пісня про рушник", "Росте черешня в мами на городі", "Мамина вишня", "Сину, качки летять", авторська композиція пана Ігоря на слова Ольга Ходацька "Світ починається з мами", а також низка народних пісень.

Приходьте за світлим настроєм, за теплими й щемкими спогадами – і просто побути разом. Не забувайте, що це буде спільне співання. Тож ми вже друкуємо для вас тексти всіх композицій, щоби кожен міг долучитися!

Анонс заходу

Найближчого четверга, 7 травня, о 16:00 Бібліотека Сковороди запрошує вас на просвітницьку зустріч "Аб’юз: де отримати допомогу безкоштовно".

Її проведуть фахівці мобільної бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від гендерно зумовленого та домашнього насильства Благодійний фонд «Рокада» за підтримки UNFPA.

Обіцяємо вам, що під час зустрічі всі присутні навчаться розпізнавати аб’юз та будь-які його різновиди. А ще отримають необхідну інформацію та чіткі алгоритми дій, до яких слід вдаватися в тій чи іншій ситуації.

Окрім того, ви зможете обговорити з представниками фонду "Рокада" будь-яку суміжну проблему, що вас хвилює, і навіть разом запланувати на цю тему одну з наступних зустрічей в нашій бібліотеці.

Приходьте, почуєте багато корисного!