Творча зустріч та презентація книжок Дмитра Безверхнього

А ви колись замислювалися над тим, що письменникам часом доводиться вставати о четвертій ранку, щоб потрапити на зустріч із шанувальниками?!

Саме так вчинив 16 серпня Дмитро Безверхній щоб дістатися з Умані до Бібліотеки Сковороди. Адже на нього з нетерпінням чекали поціновувачі його детективів.

Зустріч вийшла надзвичайно цікавою і насиченою, адже Дмитро – письменник, фаховий історик, дослідник, вчитель і надзвичайно обізнана людина. У поєднанні з молодістю, виваженістю та вмінням вести розмову – це просто знахідка!

Дмитро в нас уперше. Тож розпочали, як водиться, зі знайомства, поспілкувалися про 3 ретродетективи з його уманського циклу, про поточні справи, майбутні плани і ще багато про що. Спробуємо дуже стисло переказати головне з цієї зустрічі.

Народився Дмитро на Черкащині – у селі Паланка Уманського району. Освіту здобув в Уманському педуніверситеті. Мешкає і працює вчителем історії та громадянської освіти в рідному селі. А паралельно успішно реалізує себе як письменник-детективіст.

Почалося все з коротких оповідань, які він написав ще в школі. Історія його публікацій бере початок із друку в літературному журналі "Дніпро" та першого гонорару, який отримав у 10-му класі. У 2015 році його оповідання "Дружина молочника" посіло 1 місце у всеукраїнському конкурсі короткої детективної прози "Це ж елементарно, сер!"

Згодом ці короткі захопливі історії Безверхнього стали частиною чогось більшого. 2020 року, під час пандемії, у Видавництво «Темпора» вийшла перша його книжка "Порцеляновий погляд", яку названо першим українським сучасним феміністичним детективом і яка наразі витримала вже 5 перевидань.

2022 року світ побачив другий ретродетектив "Порядні пані вмирають самітно", а у 2024 – "Імперія одноденок". Автор каже, що немає різниці, яку книжку читати першою, але "Імперію одноденок" треба читати після перших двох.

Усі книжки мають вишукане оформлення: на обкладинках зображено значущі для Умані будівлі, а на форзацах – мапу місцевості, на якій розгортаються події.

Дмитро зізнається, що завжди мріяв вивести рідну Уманщину на літературний рівень. Саме це йому й вдалося зробити, зберігши місця пам'яті та точки, пов'язані з рідним краєм. Адже у більшості українців Умань асоціюється лишень із Софіївкою та хасидами. Тож кожен читач має змогу насолодитися детективною історією та розширити власні знання про місто.

Щодо самого Дмитра, то в ньому завжди змагаються історик і письменник, і в результаті цього внутрішнього діалогу народилася ця трилогія, яка закриває арку пригод головної героїні, "пані поліціянтової" Софії Нрієвської.

І, що ще важливо, його яскрава жіноча персонажка компенсує певну гендерну невідповідність в українських детективах. Адже українські жінки були кмітливими, вольовими, вміли комунікувати і завжди мали чим здивувати чоловіків.

Пригоди Софії беруть початок в кінці XIX століття в тихому провінційному містечку, у якому в ті часи доволі продуктивно співіснували три великі національні спільноти: українці, євреї та поляки. Мультикультуралізм є певною унікальною особливістю Уманського району: він зміг об'єднати в собі багато елементів, які інакше були б різнорідними.

Дмитро стоїть на позиції, що детектив насамперед – це історія про торжество справедливості. І сам цікавиться творами, де існує життя до злочину, і які створюються не від злочину, а від мотивів. Уважний до деталей автор озвучив багато цікавих думок, про які зазвичай читач не замислюється, та зробив чимало фахових акцентів. Приміром, чому ми небагато знаємо якісних детективів радянських часів? Тому що в тоталітарній системі не може бути детективів, бо вони підривають засади її існування.

А ще ми встигли дізнатися про відмінність ретродетективу й історичного роману і плавно підійшли до його історичного роману "Хлібні діти", який невдовзі має побачити світ. Події в ньому розпочинаються 1918 року та охоплюють час, який фактично випав з української художньої літератури разом із цілою плеядою знищених талановитих митців. Не приховуємо, нам вже кортить прочитати!

Ми приємно здивовані, натхненні цією зустріччю і дуже й дуже сподіваємося на наступні!

Анонс заходу

Наступного вівторка, 25 серпня, о 17:30 у Бібліотеці Сковороди кияни мають унікальну нагоду зустрітися із гостею з Дніпра, колишньою жителькою Києва і Харкова Анною Щербак (Anna Shcherback) – на презентації її збірки поезій "Сертралін".

Назва книжки може здивувати чи бути до болю знайомою. Так, "Сертралін" – це антидепресант. Молекула, яка часом звільняє тіло від фізичного болю і дає можливість зібрати сили та сконцентруватися на важливому й позасвідомому. Тому що дійсно має сенс.

На жаль, складні історичні часи змушують нас проживати емоції і відчуття, що випалюють і не вміщаються в жодні доступні для людської свідомості мистецькі форми. Але авторка робить спроби опанувати їх завдяки метафоричності поезії, не впустити жодної деталі, жодного відтінку, жодного подиху і звуку.

Повірте, ця збірка – не лише про болюче. Вона про контакт з усім, що любить ця молода жінка, – з містами, річками, повітрям, землею... Ну і як же без вічної любовної лірики?!

Це – вже четверта книжка "хіміка і лірика", членкині НСПУ, очільниці літературного салону "Etterna" та організаторки фестивалю "У ритмі Дніпра". Тож приходьте, буде глибоко!

Рукодільна майстерня в бібліотеці

Минулої суботи Бібліотека Сковороди вже вкотре стала простором творчості та натхнення!

У межах міжнародного проєкту Make-a-thek та за підтримки Ukrainian Maker Association ми провели другу рукодільну майстерню зі створення лялькових будиночків.

Учасники ділилися матеріалами, охоче допомагали одне одному й раділи кожній новій "кімнаті" чи прикрасі. Особливо цінно, що ми використовували прості й доступні речі, що вже були у вжитку, – надаючи їм друге життя.

Ми черговий раз переконалися, що такі зустрічі – це не лише творчий простір, а й місце підтримки та відпочинку від буденних турбот.

Дякуємо всім, хто долучився до майстерні! Впевнені, що попереду – нові зустрічі, нові ідеї та ще більше натхнення. Підписуйтеся на нашу сторінку Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди, слідкуйте за анонсами й приходьте творити разом із нами!

До 190 років від дня народження Олександра Кониського

18 серпня виповнюється 190 років від дня народження Олександра Кониського (1836-1900) – письменника, педагога, правника й громадського діяча.

"Теорія малих діл" – саме за цією концепцією жив і працював Олександр Якович. І це не просто гучний девіз, а поступово сформована світоглядна й громадська позиція, яка полягає в тому, що національне відродження починається з щоденної, наполегливої праці кожної людини.

Літературну діяльність Кониський почав 1858 року. І вже у 1862 році видав "Українські прописи" – один із перших українськомовних навчальних посібників для народних шкіл, а у 1863 році – підручник "Арихметика, або Щотниця". В ці роки він активно викладав історію одразу в п'яти недільних школах Полтави, одна з яких була вечірньою школою для дорослих.

Навіть після видання у 1863 році Валуєвського циркуляра, Кониський не припинив просвітницької діяльності. За що й поплатився засланням до далекої від України Вологодської губернії.

Згодом, після звільнення та зняття поліційного нагляду, особливе місце в житті Олександра Яковича посів Київ. У 1872 році він став одним із провідних діячів місцевого культурного життя – був членом київської "Старої громади" та гласним Київської міської думи. Допомагав видавничим проєктам, співпрацював із Володимиром Антоновичем, Миколою Лисенком, Павлом Житецьким.

У 1882 році стає одним із засновників і активних авторів часопису української інтелігенції "Київська старовина", на шпальтах якого друкувалися матеріали з історії Києва, козацтва та української культури.

У співавторстві з композитором Миколою Лисенком 1885 року Кониський створив легендарну "Молитву за Україну" ("Боже великий, єдиний…"), що став духовним гімном України.

Останнє десятиліття свого життя присвятив написанню двотомної біографії "Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя", чим заклав основи українського наукового шевченкознавства.

Кониський також був одним з ініціаторів створення Літературного товариства імені Тараса Шевченка (згодом – Наукове товариство імені Шевченка). Він пожертвував на потреби товариства 1000 рублів, а згодом заповів йому свою бібліотеку, архів і частину статків.

Помер Олександр Кониський 1900 року, похований у Києві на Байковому кладовищі. Сьогодні, з-поміж іншого, про нього нагадує однойменна вулиця (у 1903-2023 роках мала назву Тургенєвська) в Шевченківському районі столиці.

Зустріч із письменником Василем Добрянським

У четвер, 13 серпня, у Бібліотеці Сковороди відбулася презентація нового детективного роману Василь Добрянський "Чапля осінь жде завзято".

Про що може розповісти читачеві назва твору, в основі якої – початок відомої української мнемонічної фрази для запам'ятовування кольорів веселки? Про щось піднесене?

Аж ні, це – напружений сучасний український детектив, події якого розгортаються на тлі війни, у містечку Козача Долина. А сім кольорів веселки перетворюються на моторошний сценарій серійних убивств.

Раз за разом стає зрозумілим, що орудує маніяк. Наступною жертвою і підозрюваним може стати будь-хто: містечко невелике, усі всіх знають, проте не так просто його вирахувати.

Хто він: стихійний чи усвідомлений серійний убивця? Що ним керує, яка його природа? Чому поліція отримує загадкові кольорові повідомлення, які стають передвісниками смертей? І чи вдасться його зупинити, поки він не полічив усі кольори веселки?

Майстер детективного жанру стверджує, що "намагається ходити там, де ще ніхто з сучасників не ходив", і прагне якомога правдивіше відобразити суспільство, яке живе сьогоднішнім днем, та проблеми, йому притаманні. Тому поєднує динамічний сюжет із психологічним протистоянням між слідчими, показуючи, як амбіції та недовіра часом небезпечніші за злочинця.

"Ти мусиш показати все як є. Якщо у читача ввімкнулася уява, то ти добре написав", – зізнається автор двох десятків детективів.

Окрім розмови про "Чаплю", читачі обмінювалися враженнями від інших його книжок. Ставили запитання, які виникли під час прочитання. З цікавістю слухали міркування автора про золоті стандарти літератури і про надважливу функцію книжки. Розпитували про плани. Наразі ще 5 романів Добрянського чекають на видання, яке ускладнюється рашистськими обстрілами.

Василь Добрянський знаний в Україні не лише як письменник. Це ще й досвідчений журналіст та редактор. У скрутні 90-ті він заснував видавництво "Просвіта" та журнал "Перевал", які випустили дуже багато якісного українського контенту.

"На книжці виростає ціле покоління. Це те, що є щитом нації. Не буде книги – не буде усвідомленого покоління. Тож читайте українське!" – закликає пан Василь, а ми підтримуємо!

Відтепер детективна скарбничка Бібліотеки на Освіти, 14-А поповнилася ще однією гостросюжетною книжкою. Чекаємо на наступні!

Заходи поточного тижня

Останні дні вкотре нагадали нам, наскільки важливо берегти те, що створює, зберігає та передає нашу культуру. Книжки, пам’ять, розмови й спільні пісні – речі, які залишаються з нами навіть у непрості часи. Тож цього тижня Бібліотека Сковороди продовжує свою роботу й запрошує вас на нові події.

Отже, що чекає на вас:

Середа, 19 серпня, о 16:00 – Лекція "Імена, викреслені з афіш. Репресовані театральні діячі". Про трагічні долі українських митців розповість Олена Полідович – співробітниця Меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Четвер, 20 серпня, о 15:30 – Зустріч з лікаркою-педіатром Альона Косташ: "Дитина хворіє: як допомогти та зберегти спокій".

Неділя, 23 серпня, о 16:00 – Літературно-музична зустріч "Пісні української державності": до Дня Державного прапора та Дня Незалежності України. Співаємо разом з Ігорем Якубовським.

І не забудьте, що ви завжди можете долучитися до наших регулярних активностей:

Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.

Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.

"Урок здоров’я" з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Нехай навіть у непрості дні у вас знаходиться час для книжки, доброї розмови чи зустрічі, яка трохи змінює настрій. Бережімо те, що для нас важливе, підтримуймо одне одного й не забуваймо знаходити місце для життя поза щоденними турботами. До зустрічі в Бібліотеці Сковороди.

Анонс заходу

23 серпня, Бібліотека Сковороди запрошує вас на літературно-музичну зустріч "Пісні української державності", присвячену Дню Державного прапора та Дню Незалежності України.

Цього року наша держава відзначає 35-ту річницю свого відродження. Тринадцятий рік вона відстоює свою свободу і незалежність у війні з росією. Останні чотири з них – роки тяжкої повномасштабної війни.

Здавалося б, чи варто проводити пісенні зустрічі, коли Україна стікає кров’ю і потерпає від повітряних обстрілів та бомбардувань, де гинуть не тільки військові, а й цивільні люди, діти?! І все ж ми не тільки воюємо, ми ще трудимося, підтримуємо економіку, культуру, донатимо на ЗСУ.

Недільні літературно-музичні зустрічі підтримують нашу пісенну культуру, збереження ідентичності. А ще пісні – це антистресова терапія, релаксація, підтримка здоров’я та психологічна стабільність і чудова нагода зняти напругу і внутрішню втому після нічних обстрілів та тривог.

Ведучий заходу Ігор Якубовський та "Вокальна студія на Освіти" запрошують усіх охочих доєднатися до колективного співочого гурту, щоб разом заспівати пісні Незалежності. Обіцяємо, що буде не тільки урочисто і наповнено, а й життєствердно та по-домашньому тепло!

Анонс заходу

Дорогі друзі! 19 серпня, о 16:00, Бібліотека Сковороди запрошує вас на лекцію "Імена, викреслені з афіш. Репресовані театральні діячі", присвячену українським акторам і режисерам, розстріляним у Києві в період Великого терору 1937-1938 років.

Проведе її Олена Полідович – начальник відділу науково-дослідної, науково-виставкової та фондової роботи Меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Під час зустрічі, що пройде у межах проєкту "Історична грамотність", ми дізнаємося:

Як змінювався український театр у 20-30-х роках минулого століття.

Що спричинило ці зміни і призвело до втрати великої кількості митців – яскравих представників старої театральної традиції та нових, авангардних підходів.

Якими були обставини життя і творчі здобутки репресованих театральних діячів – Василя Верховинця, Йони Шевченка, Сергія Каргальського, Януарія Бортника, Степана Шагайди, Бориса Дробинського тощо.

Чим послуговувалися співробітники НКВС під час арешту акторів, режисерів, директорів театрів і чи відповідали дійсності висунуті проти них обвинувачення.

Тож скористайтеся унікальною можливістю відродити із забуття імена яскравих постатей українського театру та маловідомі сторінки його історії, які довгі роки приховувалися й замовчувалися.

#Бібліотека_80_років_разом

На ідею записати спогади про Бібліотеку Сковороди нас наштовхнула книжка Ґеорґі Ґосподінова "Часосховище". Вона про те, як працює людська пам’ять. Про спогади як спосіб терапії. Про те, як, згадуючи минуле, людина повертається до себе.

І одного дня ми спробували згадувати. Це було дивовижно: хвилювання, розділені радість, сум, ностальгія, полегшення і заряд бадьорості. Ці відчуття не порівняти ні з чим!

Потім ми продовжили. Спершу вдвох, потім уп’ятьох, згодом усі разом. Натхнення додала думка про 80-річний ювілей бібліотеки.

Слухаючи спогади та ділячись ними з іншими, кожен відчув горду причетність до місця, де працює, повагу до життєвого шляху старших колег, єдність кількох поколінь бібліотекарів.

Зрештою вийшла справжня жива, емоційна історія буття відданих книзі людей, яку ми записали і зберегли.

А сьогодні ми запрошуємо вас продовжити мандрівку в часі і просторі, яка бодай ненадовго врятує від похмурого сьогодення. Ласкаво просимо до атмосфери бібліотеки на Освіти, 14, що панувала на зламі епох, у 1985-2008 роках! Переходьте за посиланням

Спогади – це вагома складова нашої стійкості. Якщо й вам є що згадати про багаторічну дружбу з нашою бібліотекою, радо вас вислухаємо!

Анонс заходу

Коли дитина занедужала, батькам, бабусям і дідусям буває вкрай складно опанувати хвилювання. Раптовий кашель, нежить, висип чи гарячка одразу викликають безліч запитань.

Щоб розвіяти поширені міфи та дати батькам прості, зрозумілі алгоритми дій, Бібліотека Сковороди запрошує вас на зустріч із фахівчинею!

Наша гостя – Альона Косташ – лікарка-педіатр та консультантка з грудного вигодовування клініки Лама Лу.

Про що говоритимемо простою мовою:

• Як полегшити стан дитини при температурі, нежиті чи кашлі (і яких помилок уникати).
• Що робити при розладах травлення та підвищеному ацетоні без зайвої паніки.
• Коли дитячий висип – це безпечно, а коли потрібен лікар.
• "Червоні прапорці": симптоми, які вимагають негайного звернення за медичною допомогою.
• І, звісно ж, відповіді на ваші запитання…

Цей захід відбудеться в межах ініціативи "Здорові бібліотеки", яку наша бібліотека послідовно впроваджує як частину своєї стратегії розвитку за підтримки Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна у межах Українсько-швейцарський проєкт Діємо для здоров‘я.

Збережіть собі дату та приходьте за порцією знань, які додадуть впевненості та спокою!

Рукодільна майстерня в бібліотеці

Минулої суботи в Бібліотеці Сковороди відбулася перша рукодільна майстерня зі створення лялькового будиночка в межах міжнародного проєкту Make-a-thek , за підтримки Ukrainian Maker Association. Атмосфера була неймовірно творчою й теплою!

Такі зустрічі не лише дарують натхнення, а й допомагають зняти емоційне напруження, покращують психічний стан та створюють простір для творчого спілкування й підтримки. А ще, кожна зустріч – це маленький крок до великої культури відповідального споживання та натхненного творення.

Якщо ви не встигли – долучайтеся до другої зустрічі вже цієї суботи:

15 серпня, 12:00 – 14:00

вул. Освіти, 14-А (читальна зала)

Реєстрація: 067 731 0451

Приходьте разом із дітками і створіть власний ляльковий будиночок!

Вітаємо колегу!

Сьогодні, 12 серпня, ми відзначаємо Міжнародний день молоді! Це свято тих, хто не боїться мріяти, діяти та змінювати світ на краще. І ми безмежно раді, що серед таких активних і талановитих молодих людей є й наша колега!

З великою радістю вітаємо нашу чудову Марія Шеремет-Думанська з отриманням почесної грамоти від Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація!

Ця нагорода – заслужене визнання вагомого особистого внеску Марії в розвиток нашої бібліотеки, її творчої ініціативи та невичерпної енергії. Важко уявити наш простір без її художнього погляду на світ, дивовижних дизайнів та швидкого й креативного подолання нових викликів, з якими доводиться стикатися, аби бібліотека йшла в ногу з часом!

Ми надзвичайно цінуємо талант Марічки як дизайнерки та фотохудожниці, завдяки якому наш бібліотечний онлайн-простір наповнився новим диханням, а всі ідеї втілюються яскраво, сучасно та зі смаком. І так, уся та краса, яку ви бачите на нашій сторінці – це також її рук справа! 

Вітаємо всю молодь зі святом, а тих, хто сьогодні також отримав нагороди, – із заслуженим визнанням! Пам'ятайте: молодь – це майбутнє, і ми створюємо його разом!

Літературно-музична зустріч "Ти ж мене підманула"

Після суботньої проливної зливи, яка, мабуть, була напророчена минулим недільним заходом "Нехай тобі розкаже дощ", на літературно-музичну зустріч "Ти ж мене підманула" 9 серпня у Бібліотеку Сковороди завітали не тільки постійні відвідувачі, ай дещиця новеньких. Від чого тішимося не менш ніж від омріяної прохолоди.

Цього разу репертуар склався з українських жартівливих та гумористичних пісень – у виконанні Ігор Якубовський, учасників "Вокальної студії на Освіти" та усіх охочих підспівувати.

Розпочали з легендарної "Ти ж мене підманула", яка дала назву зустрічі й одразу налаштувала присутніх на щиру, теплу і, навіть, грайливу атмосферу. У цьому ж ключі проспівали хіт усіх часів "Ой під вишнею" з опери Миколи Лисенка "Наталка Полтавка".

Продовжили актуальною пародією на дитячу пісеньку "Ходить гарбуз по городу". У її тексті йдеться про те, як кожен район Києва мужньо витримує нічні рашистські обстріли та тривоги й по-українськи вперто стоїть на своїх міцних ногах.

Деякі пісні в рок-н-рольній стилістиці підбурювали слухачів підвестися з місць і підтанцьовувати вокалістам. Саме та подіяли "Оптимістичні куплети" (слова Миколи Лукаша, музика Ігоря Якубовського) та "Козацьке весілля" (слова і музика Ігоря Якубовського).

Традиційно на "ура" присутні сприйняли дотепні й іронічні твори Тризубого Стаса "Я люблю тебе як…", "Глобус України", "Жири, ковбаси та сири". І справжній шквал аплодисментів викликав славетний народний "гімн популізму" – "Коли б я був полтавський соцький"!

Приємною несподіванкою стала присутність на заході поетки Лесі Пронь, яка не тільки виступила з вітальним словом, а й подарувала нашій бібліотеці збірку власних віршів. Про неї, до речі, ми ще напишемо. Тому підписуйтеся на сторінку Центральна бібліотека Солом'янки та радьте її друзями!

"Україна. Книга для стійкості"

Майже рік у книгозбірнях столиці тривали активності проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра", який подарував незабутній досвід спільного проживання емоцій 245 унікальним учасникам, серед яких – бібліотекарі та відвідувачі. 

У липні до України приїхали партнери – знімальна група на чолі з журналістом Огюстеном Трапенаром, одним із найвідоміших культурних оглядачів Франції, що багато років співпрацює з асоціацією "Бібліотеки без кордонів" (Bibliothèques Sans Frontières), висвітлюючи результати її діяльності.

Знімаючи репортаж про життя київських бібліотек під час війни, 13 липня гості відвідали й Бібліотеку Сковороди. А наступного дня наші колеги разом із бібліотекарями 4-х книгозбірень столиці стали учасницями підсумкової бібліотерапевтичної сесії в головній бібліотеці країни – Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого.

Нагадаємо лише, що до листопада 2026 року пан Огюстен та його команда мають відвідати бібліотеки кожної з долучених до проєкту країн – України, Польщі, Литви, Бельгії, Тунісу та Словенії. І вже цієї осені ми побачимо цікавий документальний фільм про нашу спільну роботу над проєктом, якому ми приділяли багато уваги.

Наведемо тут лише ключові висновки з відеорепортажу пана Огюстена "Україна. Книга для стійкості", яким він поділився на своїй сторінці у фейсбуці. 

"Кажуть, що книги переносять нас в інше місце, але сьогодні я побачив ідею про те, що книги повертають нас до самих себе, що вони висловлюють словами те, що ми не можемо висловити. Бо в країні, охопленій війною, де так багато було зруйновано, книги насправді допомагають нам залишатися сильними: є люди, які збираються навколо тексту, які встановлюють зв'язки, які дають відчуття меншої самотності. Книги не зупиняють бомби, це точно, але вони дозволяють нам стояти високо, говорити про себе, ділитися, бути разом, будувати сім'ю та спільноту. Ось що важливо."

Емоції на відео говорять більше, ніж слова. З повною версією транскрибованого перекладу ви можете ознайомитися нижче.

«Привіт, це Августин. Я в Польщі, на українському кордоні, де збираюся сісти на нічний поїзд, який доставить нас до Києва. Я працюю з "Бібліотеками без кордонів", які мені пощастило спонсорувати протягом останніх восьми років, і ми разом відвідаємо одну з наших найпрекрасніших програм. З перших тижнів повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року "Бібліотеки без кордонів" активно мобілізувалися. Бібліотеки та ініціатива Idea-Box були розгорнуті на кордонах у Польщі та Молдові, щоб прийняти сім’ї, які тікали від бойових дій, зокрема жінок і дітей. Згодом усередині країни, у Львові та Києві, ми працювали з переміщеними особами, і навіть у Бучі — місті, спустошеному війною, де школа, зруйнована конфліктом, змогла знову відкрити свої двері для дітей завдяки нашим зусиллям. З лютого 2022 року Україна переживає те, що ми називаємо надзвичайно інтенсивною та яскравою культурною весною. Наприклад, театри та опера процвітають. Книгарні та бібліотеки популярніші, ніж будь-коли. Тексти пишуться та резонують у всьому світі завдяки перекладам, як і поезія та музика. Можна було б подумати, що в часи страху, війни та бомбардувань культура зазнає краху. Навпаки, вона існує, вона чинить опір. Тут культуру навіть обговорюють як інструмент національної безпеки. У контексті культурної деколонізації та фактичного вилучення російських і радянських книг ми бачимо цей витвір мистецтва в самому серці бібліотеки, де зібрані книжки, написані російською мовою, що, як кажуть нам бібліотекарі, більше не потрібні. А якщо зазирнути всередину крізь гру дзеркал, це як вихор, абсолютно нескінченний, як зверху, так і знизу. Ніби книги множаться. Це досить вражаюче. Галино, дякуємо, що запросили нас. Ви бібліотекарка у цій чудовій книгозбірні в Києві. Чому, на вашу думку, книгозбірні такі важливі в Києві сьогодні, в контексті війни? 

Галина Куценко, директорка бібліотеки Ліцею №240: "Тому що література допомагає нам розібратися зі своїми страхами та емоціями. І, звичайно, ми знаходимо відповіді на питання, з якими стикаємося щодня". 

Я відвідав близько десяти публічних бібліотек у Києві; їх майже 150. Це вдвічі більше, ніж у Парижі. І це багато говорить про те значення, яке Україна надає читанню, зокрема книжкам. З початку війни вони стали набагато більшим, ніж просто місцями для читання. Вони є прихистками, а також місцями зустрічей, місцями відбудови, місцями дії. І в цьому вся суть наших програм в Україні, з бібліотеками на кордоні, а також по всьому Союзу. Сьогодні я запрошую вас до Бібліотеки імені Ярослава Мудрого, найстарішої бібліотеки Києва, на семінар, де книги призначені не лише для втечі чи відбудови, а й для стійкості, висловлення того, що ми переживаємо, та турботи про себе. Це називається бібліотерапією, і в країні, що охоплена війною, це не просто черговий семінар, це необхідність.

Сеанс бібліотерапії починається з книги, яку прочитали всі учасниці. Організаторка цього сеансу почала говорити про це вчора ввечері, коли була тривога і більшість українців у Києві були змушені сховатися в укриттях. Ці жінки зможуть розповісти про те, що вони переживають сьогодні, про травми, які їх переслідують, і як вони можуть з ними впоратися, жити з ними. 

Наталія Шевчук, бібліотекарка ЦРБ імені Г. Сковороди: "Звісно, багато залежить від того, в якому ти настрої. Якщо дивишся, що колега усміхається, то одна усмішка може осяяти день. А сьогодні, звичайно, я йшла, було сумно, і ніч непроста, і наші меморіали… Але побачила знайомі обличчя, та ще дехто мені комплімент сказав, то я квітну і пахну. Дякую всім!" 

Отже, що таке бібліотерапія? Це ідея про те, що книги можуть буквально зцілювати. Ця практика розвинулася у військових шпиталях під час Першої світової війни, щоб допомогти солдатам впоратися з травмами. Тут, в Україні, "Бібліотеки без кордонів" адаптували її як частину європейської програми під назвою "Бібліотека емоцій", яка обертається навколо трьох простих кроків, пов’язаних із читанням тексту. Розуміння того, що ви відчуваєте, вираження цього словами, а потім трансформація через живопис, письмо чи малюнок. 

Світлана Ковальчук, бібліотекарка Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого: "Коли ти читаєш текст, ти занурюєшся і починаєш жити життям героя або опинятися в місці, про яке ти читаєш. І часом несподівані люди і місця, які зустрічаються в тексті, розкривають у тобі те, що ти сам би просто так не відкрив і не зміг би висловити". 

Основним інструментом у цих сеансах бібліотерапії є "Бібліотека емоцій". Насправді вона надзвичайно проста. Ви бачите деякі емоції, представлені тут: здивування, радість, любов, страх, гнів, смуток. І ми обираємо книгу, щоб поділитися своїми емоціями. І через обмін, через слова, що вивільняються, через розкутість мовлення, ми досягнемо успіху в обміні емоціями. 

Таїсія Загоруйко, учасниця читань, студентка психології: "Нам вдається говорити про себе, нам вдається впоратися. Я думаю, що як майбутньому психологу мені важливо знати, як говорити про свої емоції, звільняти акумульований стрес і мати той момент, коли ми можемо зібратися разом і відчути підтримку, розуміння. Це дуже важливо, тому що саме так ми розвиваємо свою стійкість. Ми додаємо щось нове до нашої і без того складної рутини. Ми додаємо речі, які можуть нас зарядити. Якби у нас не було цих можливостей говорити, ділитися, переживати емоції, дихати, надихати, досягати чогось нового, це було б сумно." 

Тетяна Яровицина, бібліотекарка ЦРБ імені Г. Сковороди: "Я прийшла сюди з любов’ю і вдячністю, що ми дожили, що ми пережили таку важку зиму, ми пережили те, що відбувається поряд із нами, ми ходимо і дивимося на руїни… Але якби у нас не було можливості ось так виговорюватися, обмінюватися емоціями, відчуттями, видихати, наповнюватися чимось новим, це було би якось… бідненько. Тому я дуже дякую всім учасникам проєкту".

 

Я дуже вдячний. Кажуть, що книги переносять нас в інше місце, але сьогодні я побачив ідею про те, що книги повертають нас до самих себе, що вони висловлюють словами те, що ми не можемо висловити. Бо в країні, охопленій війною, де так багато було зруйновано, книги насправді допомагають нам залишатися сильними. Є люди, які збираються навколо тексту, які встановлюють зв'язки, які дають відчуття меншої самотності. Книги не зупиняють бомби, це точно, але вони дозволяють нам стояти високо, говорити про себе, ділитися, бути разом, будувати сім'ю та спільноту. Ось що важливо.»

Заходи поточного тижня

Історії можна записувати на папері, розповідати вголос за чашкою кави, створювати власноруч або навіть знаходити у речах, які, здається, давно пора було викинути. Адже справжня творчість починається там, де закінчується звичний та рутинний погляд на світ.

Цього тижня Бібліотеці Сковороди подарує вам декілька яскравих можливостей подивитися на те, що нас оточує, по-новому.

Отже, ви маєте шанс:

У четвер, 13 серпня, о 18:00 – відвідати презентацію нового роману Василь Добрянський "Чапля осінь жде завзято" та задати авторові будь-які запитання, які допоможуть розкрити злочин, навіть не читаючи книги.

У суботу, 15 серпня, о 12:00 – завітати на майстер-клас "Повторне використання текстилю і традиційні рукодільні практики" й насолодитися терапевтичним ефектом, який ви створите власними руками.

У неділю, 16 серпня, о 12:00 – особисто познайомитися з уманським автором ретро-детективів Дмитро Безверхній, книжки якого підкорили читачів нашого абонемента. І звісно, отримати автограф, яким потім, можливо, пишатимуться ваші нащадки.

І не забудьте, що ви завжди можете долучитися до наших регулярних активностей:

Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.

Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.

"Урок здоров’я" з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Нехай серпень не минає поспіхом: залишайте час для книжок, рукоділля, розмов і маленьких радощів, які роблять наші будні теплішими. Гарного тижня й до зустрічі!

Адреса: вул. Освіти, 14-А

Телефон: ‪+38 063 240 6642

До дня народження Пантелеймона Куліша

Сьогодні відзначаємо річницю від дня народження Пантелеймона Куліша – письменника, перекладача, етнографа й мовознавця, одного з ключових діячів українського відродження ХІХ століття.

Народився він 7 серпня 1819 року в містечку Вороніж на Чернігівщині (нині Сумщина), у родині нащадків козацької старшини. Дитинство майбутнього літератора минуло серед народних пісень, казок і легенд – саме вони сформували його світогляд.

Куліш був автором "кулішівки" – першої фонетичної абетки української мови (тобто такої, де слова пишуться так, як вони звучать), що лягла в основу сучасного правопису. А ще він написав "Чорну раду" – перший український історичний роман про боротьбу за гетьманування після смерті Богдана Хмельницького.

Його перекладацька праця вражає. Куліш переклав українською майже всього Шекспіра, а також твори Байрона, Гете, Шиллера й Гейне. Разом з Іваном Нечуєм-Левицьким та Іваном Пулюєм він здійснив перший повний переклад Біблії українською мовою.

Шлях Куліша не був простим. За участь у Кирило-Мефодіївському товаристві його заарештували й відправили на заслання до Тули. Дружкою на його весіллі, до речі, був Тарас Шевченко – їх єднала любов до України.

Останні роки Пантелеймон Куліш провів на хуторі Мотронівка, де повністю віддався літературній праці. Помер 14 лютого 1897 року. Його вірним другом і опорою до кінця залишалася дружина – письменниця Ганна Барвінок.

"Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся", – ці слова Куліша актуальні й сьогодні. Тому запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди – в нас його твори завжди є!

КнигоNEWS: книжкові новинки липня

Спекотний липень пролетів наче одна мить, і за вікнами вже не менш пекучий серпень. Але сподіваємося на те, що в цю п’ятницю спеку змиє дощем і ніщо не завадить нам читати з комфортом.

Бібліотека Сковороди підготувала для вас книжкові новинки минулого місяця на будь-який смак. Від напруженого шпигунського екшену та класичних паризьких пристрастей до глибоких психологічних новел і літописних казок.

Усі липневі надходження ми дбайливо зібрали в новому випуску альманаху КнигоNEWS.

Шукайте повний список на нашому сайті

Гортайте добірку, обирайте "ту саму" книжку і мерщій за нею до нас – на вулицю Освіти, 14-А. Працюємо з понеділка по четвер – до 19:00, у суботу – до 18:00, а у неділю – до 17:00.

Анонс заходу

У неділю, 16 серпня, о 12:00, Бібліотека Сковороди запрошує вас завітати до нашої читальної зали. Адже саме в цей час і в цьому місці розпочнеться зустріч зі справжнім майстром детективного жанру Дмитро Безверхній.

Одразу зізнаємося: наші читачі буквально закохалися в героїню його "уманського циклу" – кмітливу розслідувачку Софію Нрієвську. На три романи про її пригоди, що починаються у 1899 році, завжди черга. Отже, поговоримо про них і не тільки…

Але розпочнемо з короткого досьє. Народився Дмитро на Черкащині – у селі Паланка, в Уманському районі. Вчився в Уманському педуніверситеті. Мешкає, як неважко здогадатися, в Умані. Друкується з 2013 року. Ще у 21 рік завдяки яскравим оповіданням його назвали найперспективнішим детективістом України.

А ще він прекрасно розбирається в жіночий психології, зачісках та моді кінця XIX століття. Кохається на кулінарії і спеціалізується на солодкій випічці.

Вам мало інтриги? Буквально днями у Видавництво «Темпора» вийшов новий роман Безверхнього – "Хлібні діти". Це теж ретро, бо дія розпочинається у 1918 році. Але ж чи детектив? Розгадати цю загадку ви зможете тільки, якщо прийдете на зустріч.

"Нехай тобі розкаже дощ"

У минулу неділю, 2 серпня, в Бібліотеки Сковороди стартував новий музичний сезон. І розпочався він з улюбленого нашими читачами формату – з літературно-пісенної зустрічі "Нехай тобі розкаже дощ".

Наче у противагу неймовірній спеці, що панує за вікнами, у читальній залі цього дня царювали вітер, дощ, дерева, квіти, гаї, озера та не палюче, а лагідне сонечко. Адже наш колега Ігор Якубовський, що лише кілька днів тому вийшов з відпустки, підготував пісенну програму, яку присвятив силам природи.

Перш за все, ведучий звернув увагу присутніх на символіку образів природи в українській пісні, показуючи, як вони передають людські почуття. В одних творах вітер приносить звістки, в інших дощ стає співрозмовником людини, а сонце й місяць супроводжують закоханих героїв пісень.

Потім кожний, за традицією, отримав роздруківку з текстами пісень (наступного разу вистачить і на вас!), і розпочалися співи. У виконанні Ігоря Якубовського, "Вокальної студії на Освіти" та всіх присутніх прозвучали пісні "Віють вітри, віють буйні", "Липнева Україна", "Сидить дівча над бистрою водою", "Повіяв вітер степовий", "Спогад про дощ" та інші.

І ще маємо новину! До добре вам знайомої шестиструнної гітари Walden, що супроводжує наші музичні зустрічі, додався синтезатор Yamaha. А це вже не просто акомпанемент. Це справжній оркестровий супровід кожної пісні, під який не тільки гарно співається, а й хочеться танцювати!

Наступної неділі, о 12:00, ми проведемо для вас музичну зустріч "Ти ж мене підманула", присвячену українським жартівливим пісням. Приходьте всі, звучання обіцяємо просто концертне!

Анонс заходу

Дорогі друзі! У неділю, 9 серпня, о 12:00 запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на літературно-музичну зустріч "Ти ж мене підманула", присвячену українським жартівливим, гумористичним і просто веселим пісням.

Цього дня гарний настрій для всіх присутніх створюватимуть Ігор Якубовський та його "Вокальна студія на Освіти". Разом з вами вони виконають добірку народних і авторських пісень, повних дотепів, кумедних історій, веселих суперечок між закоханими та кепкування з ледарів і хвальків.

Серед іншого звучатимуть такі всенародні й вічні хіти, як "Ти ж мене підманула", "А в сусіда хата біла", "Коли б я був полтавський соцький", "Ой під вишнею, під черешнею" Івана Котляревського, "Всякому городу нрав і права" Григорія Сковороди.

А ще на вас чекають сучасні гумористичні пісні: "Глобус України" (автор Тризубий Стас), "Козацьке весілля" (слова і музика Ігоря Якубовського), "Книжковий черв'ячок" (все той же маестро Якубовський на вірш Ольга Ходацька) та інші.

Тож приходьте провести недільний день у гарній компанії, послухати українські пісні, посміятися, поспівати разом і просто відпочити.

Заходи поточного тижня

Серпень пахне стиглими фруктами, теплими вечорами й книжками, які нарешті читаються без поспіху. Наприкінці цього тижня, 9 серпня, відзначається Всесвітній день книголюбів. І це ще один привід згадати, що літо й хороша книжка зазвичай знаходять одне одного.

Запрошуємо вас завітати до Бібліотеки Сковороди на дві унікальні події, що ми їх приготували для вас цього тижня:

• Субота, 8 серпня, 12:00 – Майстер-клас "Хатка, яку збудував собі", присвячений повторному використанню текстилю й традиційним рукодільним практикам.
• Неділя, 9 серпня, 12:00 – Літературно-музична зустріч "Ти ж мене підманула", під час якої не тільки співатимемо, а й дослідимо справжній національний феномен – українські жартівливі пісні.

І не забудьте, що ви завжди можете долучитися до наших регулярних активностей:

• Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Майстер-клас з ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).
• Урок здоров’я з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Тож нехай цей серпневий тиждень подарує вам хоча б одну книжку, яку не захочеться відкладати, одну розмову, яку кортітиме продовжити, і одну історію, до якої тягнутиме повертатися знову.

А від спеки завжди можна сховатися за добре вам знайомою адресою: вул. Освіти, 14-А

Телефон: ‪+38 063 240 6642

Анонс заходу

Що якщо ваш старий одяг, шарф чи ґудзики зустрінуться з картонною коробкою, щоб стати…. ляльковим будиночком? 

Приєднуйтесь до нас у серпні на рукодільні майстерні, де разом досліджуватимемо повторне використання текстилю й традиційні рукодільні практики – ймовірні та неймовірні творчі знахідки в просторі Бібліотеки Сковороди.

За бажанням ви можете принести власні клаптики тканин, ґудзики, мереживо.... все, що стане в пригоді при оздобленні вашої хатки і отримає нове життя. Чи навіть її майбутнього мешканця – ляльку, іграшку, яка й підкаже вам, якого ж кольору мають бути штори, чи хоче вона газон та доріжку перед будиночком і які дерева будуть рости в її садку за вікном. Отож участь дітей вітається! Разом із дорослими.

Чекаємо на вас!

В'яжемо для Перемоги

Осінь ближче, ніж здається. А разом із нею наближаються холоди. Тому вже зараз, у розпал літа, ми робимо запаси на той час, коли не зможемо так швидко, як від нас цього просили (досвід минулого сезону), закрити всі запити наших захисників.

Про що ми?

Про волонтерську ініціативу В'яжемо для Перемоги, яка ні на мить не припиняє своєї роботи. Щовівторка ми збираємось у Бібліотеці Сковороди, щоб робити прості, нехитрі речі, які дуже потрібні на передовій і в шпиталях: адаптивні шкарпетки, зігрівальні пояси, чохли для кукси та теплі піддупники.

Сьогодні звітуємо за перше півріччя 2026 року – наші майстрині-волонтерки вив’язали 544 адаптивні та утеплювальні вироби. Ці речі вже зігрівають військових у шпиталях і на передовій – у Сумській, Харківській, Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях.

І сьогодні знову хочемо попросити вашої допомоги – нам вкрай, надзвичайно і дуже потрібні нитки.

Для виробів, що контактують зі шкірою поранених, підходить лише натуральна пряжа – вовняна або напіввовняна. Якщо у вас є така пряжа, якою ви готові поділитися, ми, а ще більше хлопці, для яких ми в'яжемо, будуть вам щиро-щиро вдячні.

Приносити нитки можна щодня, крім п'ятниці, за адресою: вул. Освіти, 14А.

А особисто долучитися до в'язання – щовівторка о 14:00. Будемо раді кожній та кожному з вас!

Анонс заходу

Друзі, у четвер, 13 серпня, о 18:00 запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на презентацію найсвіжішого детективного роману Василь Добрянський "Чапля осінь жде завзято", що вийшов у Видавництво РМ.

Сюжет цієї гостросюжетної книжки захоплює з перших сторінок. На пошту поліційного відділку невеличкого містечка Козача Долина надходять таємничі повідомлення з картинками різних кольорів веселки. І паралельно один за одним від рук невідомого вбивці гинуть місцеві мешканці. Через амбіції слідчого зі столиці і місцевого поліціянта справа буксує на місці. А ж поки до розслідування не підключається жінка…

Про автора. Василь Добрянський (1954) – в минулому журналіст, редактор і навіть держслужбовець. Нині – автор понад двох десятків популярних поліційних та ретро-детективів. В цій царині відзначений літературним конкурсом "Коронація слова" (2018, 2019) та нагородою Андрія Кокотюхи "Золотий пістоль" (2020).

Тож усіх шанувальників детективного жанру запрошуємо не оминути цю зустріч. І навіть якщо ви принципово не читаєте гостросюжетної літератури, послухайте цього харизматичного автора – він вміє аргументувати!

Відверті відповіді на будь-які запитання, гарний настрій та можливість отримати новинку з автографом Василя Добрянського – гарантуємо!