Бібліотечні події наступного тижня

Перші й лагідні дні жовтня наче тихесенько радять сповільнитися, зігрітися розмовами та відкрити для себе щось нове.

Цього тижня в Бібліотеці Сковороди говоритимемо про історію рідного краю, поезію, літературу й відповідальне ставлення до довкілля. Обирайте події до душі – і приходьте по натхнення!

На вас чекають такі ось унікальні активності:

• 5-10 жовтня, 15:00-18:00 – Український кліматичний тиждень у мейкерспейсі Сковороди. Долучайтеся з понеділка до суботи, а повний розклад шукайте у попередньому нашому дописі: https://www.facebook.com/share/p/1HVqZqjRjs/
• Вівторок, 6 жовтня, 17:30 – 𝗘𝗻𝗴𝗹𝗶𝘀𝗵 𝗖𝗹𝘂𝗯 "𝗧𝗵𝗲 𝗙𝗮𝗻𝘁𝗮𝘀𝘁𝗶𝗰 𝗶𝗻 𝗟𝗶𝘁𝗲𝗿𝗮𝘁𝘂𝗿𝗲" із Vira Skuratova спілкуватимемося на тему "Strange, Wonderful, or Fantastic? / Дивне, чудесне чи фантастичне?".
• Четвер, 8 жовтня, 16:00 – лекція "Вишгород і перлини навколо", яку проведе В’ячеслав Жмихов. Відкриватимемо історичні та культурні скарби північної Київщини, не полишаючи затишку читальної зали.
• Субота, 10 жовтня, 13:00 – зустріч із поетом Денисом Голубицьким (Денис Голубицкий) "Між розпачем і вірою", присвячена 85-м роковинам трагедії Бабиного Яру.
• Неділя, 11 жовтня, 12:00 – творча зустріч із письменницею, перекладачкою та культурною діячкою Ingigerda (Ірина Рудика). Запрошуємо ближче познайомитися з авторкою та світом її творчості.

А ще не забуваймо, що ви завжди можете долучитися до наших регулярних щотижневих заходів:

• Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Український розмовний клуб Рух Єдині "Мовосвіт на Освіти" – щовівторка о 17:30.
• Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: +38 066 725 2800).
• Урок здоров’я з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Нехай цей жовтневий тиждень подарує вам цікаві відкриття, важливі розмови та нові знайомства. А ми подбаємо про затишне місце, де все це може статися. До зустрічі в Бібліотеці Сковороди!

Де: вул. Освіти, 14-А

Телефон: +38 063 240 6642

Вхід вільний

Укриття поруч

Марафон подій до Українського кліматичного тижня

Бібліотека Сковороди долучається до Українського кліматичного тижня – марафону подій та активностей, присвячених зміні клімату!

Ми підготували для вас тиждень творчих, корисних і натхненних майстерок, де будемо говорити про екологічність через творчість, апсайклінг, повторне використання речей та мейкерство.

Розпочинаємо вже з цього понеділка! 

Запрошуємо вас долучатися до наших майстерок – обирайте подію та реєструйтеся за посиланням:

https://docs.google.com/.../1FAIpQLSdvvbKWm5StA1.../viewform

05.10 – Текстильна трансформація: Апсайкл-воркшоп з пошиття джинсових еко-торбинок

06.10 – Майстерка з в'язання адаптивних шкарпеток від бібліотечної ініціативи В'яжемо для Перемоги

07.10 – Майстер-клас від Світлана Молчанова зі створення ляльки-мотанки – традиційного українського оберега 

08.10 – Текстильний майстер-клас "Український прапор за 20 хвилин: від ідеї до готового виробу" 

10.10 – Апсайкл-воркшоп із текстильного ткацтва від Nastia Lopatiuk / Metåfora

Нагадаємо, що всі події відбуваються в рамках проєкту Make-a-thek – він отримав фінансування від програми Європейського Союзу Horizon Europe за грантовою угодою № 101177660.

Анонс заходу

Наступної неділі, 11 жовтня, о 12:00 до Бібліотеки Сковороди на зустріч "Інґіґерда та її словосвіт" завітає неординарна особистість – поетка і прозаїкиня, перекладачка та культурна діячка Ірина Рудика.

Інґіґерда (Ingigerda IG) – творчий псевдонім цієї надзвичайно красивої жінки, яка вільно почувається в багатьох сферах. Багатьом вона відома як організаторка цікавих просвітницьких подій, засновниця мистецького проєкту "Літературні забави", співзасновниця фестивалю "Поверхи", які просто під час війни відкривають Україні сотні авторів сучасності.

Ще вона є авторкою дитячої книжки "Смачненька абетка" – найпершої художньої книжки в Україні, надрукованої шрифтом Рутенія, та артбуку "Уламки".

Одночасно вона – одна з перекладачок із кримськотатарської на українську збірки "Qırım öz tüsüni alır / Поверне собі колір Крим" та співавторка збірок оповідань "На Івана Купала", "Кожному свої жнива", "Сімейний код", "ЙБН БЛД РСН" та багатьох поетичних збірок: "Цвях", "100 секунд".

Також Ірина є фахівчинею у сфері неформальної освіти, амбасадоркою концепції "Lifelong Learning в Україні".

Все це робить її особистість багатогранною, цікавою та магнетичною.

Приходьте, дорогі друзі, поговоримо про книги та книговидавничі процеси під час війни, послухаємо уривки з оповідань, пірнемо у світ рим і метафор. І, звісно, дізнаємося про нонфікшн, який от-от побачить світ!

Анонс заходу

Друзі, 10 жовтня, о 13:00 запрошуємо вас на зустріч із поетом Денисом Голубицьким "Між розпачем і вірою", присвячену 85-м роковинам трагедії Бабиного Яру.

Разом із євреями пройдемо останнім їхнім київським шляхом. Звіривши з тією трагедією власні відчуття, згадаємо також про вірмен та кримських татар: тема знищення того чи іншого народу є, на жаль, актуальною і в наш час.

У програмі буде представлено близько 30 віршів з єврейського циклу, який створюється впродовж останніх 15 років. Світлою нотою стануть родинні вірші Дениса.

Про автора. Денис Голубицкий – київський поет і бард, корінний містянин (як і його тато Аркадій, відомий в Києві бард-шістдесятник). Автор 6 книг та 3 дисків. 10 останніх років відчуває як найплідніший та найнасиченіший внутрішніми та зовнішніми подіями етап творчості. До генетично та емоційно обумовленої єврейської теми прийшов ближче до 40-річчя.

Анонс заходу

Друзі, наступного четверга, 8 жовтня, о 16:00 Бібліотека Сковороди запрошує вас на зустріч з краєзнавцем та мандрівником В’ячеслав Жмихов.

Як ви пам’ятаєте, він спеціалізується на Київській області та вже третій сезон розкриває перед нашими читачами її красу й яскраву історію.

Цього разу дізнаємося про перлини Вишгородщини. Багатостраждальний нині Вишгородський район займає площу 4,3 тис. кв. км. та є другим за величиною в області.

Тут починається Полісся. На цих теренах щедро розкинулися лісові масиви та сільгоспугіддя. Значну частину району займають водойми. Найбільші річки, що живлять Вишгородщину – Дніпро, Десна, Здвиж, Ірпінь, Прип'ять, Уж, Тетерів та Жерева.

Ми маємо для вас багато цікавинок, про які ви чули й не чули, які бачили й ще не бачили. Тож приходьте, і ми, як завжди, віртуально помандруємо цим регіоном, не полишаючи затишку читальної зали!

1 жовтня – День захисників і захисниць України

Сьогодні дякуємо тим, хто захищає нашу країну. Тим, хто тримається не завдяки, а всупереч. Всупереч накопиченій втомі, страху, болю і втратам.

Для когось це свідомий вибір, для когось – обов’язок. Когось тримає відповідальність за побратимів і посестер. Когось – рідні, лють на ворога чи бажання помститися за тих, кого вже не повернути. За кожним захисником і кожною захисницею – своя правда і своя ціна цієї боротьби.

Троє наших колег – Олександр Михайлик, Олександр Бублик та Павло Молчанов – служать у ЗСУ. Також на фронті воює Богдан Волинчук, син нашої колеги, який раніше працював у нашому інтернет-центрі.

Шануємо всіх, хто був і є на захисті України. Пам’ятаємо тих, хто віддав за неї життя. І думаємо про тих, хто чекає їх удома, щоранку перевіряючи телефон.

Наша свобода тримається на людях. Те, що ми можемо жити, читати й писати українською, – завдяки їм. І ми не маємо права забувати, чого це їм коштує.

Ярослав Барнич і його "Гуцулка Ксеня"

Вчора, 30 вересня, виповнилось 130 років з дня народження Ярослава Барнича, українського композитора, диригента, скрипаля та педагога. Він побачив світ 1896 року в селі Балинці на Станіславщині.

Музичну освіту талановитий юнак здобув у Львівському вищому музичному інституті. У 1914 році добровольцем вступив до легіону Українських січових стрільців, в 1916–1917 роках був композитором і диригентом театру Легіону. Згодом працював у театрах Львова й Ужгорода, керував симфонічним оркестром у Станіславові, а в 1941-1944 роках, під час німецької окупації, працював диригентом Львівського оперного театру.

Барнич увійшов в історію передусім як один із творців української оперети XX сторіччя. Він звертався до тогочасної і близької йому галицької дійсності, української пісенної традиції та, водночас, європейської музичної форми. Його авторству належать оперети "Шаріка", "Пригода в Черчі", "Дівча з Маслосоюзу" та найвідоміша "Гуцулка Ксеня", музикознавці називають її одним із найяскравіших зразків модернової української оперети.

Сьогодні "Гуцулку Ксеню" знають насамперед як танго. Але з цією піснею пов'язана цікава й досі остаточно нез'ясована історія авторства.

Дослідники називають Ярослава Барнича творцем пісні, однак у радянський час її авторство приписували сільському вчителю Роману Савицькому та композитору Івану Недільскому. Водночас фахові наукові пошуки демонструють, що питання авторства залишається дискусійним, бо дійсно існують суттєві аргументи на користь Барнича, але документа, який остаточно поставив би крапку в цій історії, не знайдено.

За поширеною версією, прототипом Ксені була Ксенія Клиновська, учениця Барнича. Саме з нею пов'язують появу цього нестаріючого танго, яке уособлює почуття композитора до своєї учениці.

Хай там як, але у 1938 році Ярослав Барнич створив однойменну легендарну оперету на три дії, лейтмотивом якої стало популярне танго.

У 1944 році, коли почав окреслюватись майбутній фінал Другої світової війни, Барнич вирішив емігрувати до Німеччини, а 1949 року переїхав до США, де згодом багато років керував Українським хором імені Тараса Шевченка. Помер композитор у місті Клівленд в 1967 році.

"Гуцулка Ксеня" пережила свого автора (чи, можливо, авторів) і стала однією з найвідоміших українських пісень XX століття, історія її створення демонструє наскільки складною іноді буває доля української музичної спадщини.

(візуалізація Gemini)

Дякуємо!

Друзі, щиро дякуємо за кожне вітання та тепле слово, які ми почули від вас протягом усього цього дня!

Але маємо ще дещо: нам вдвічі приємніше, бо щоденна праця усіх наших 17-ти бібліотек отримує високі оцінки. Сьогодні жодна з наших бібліотек не залишилася без подяки! Ми отримали відзнаки від мера міста, від Департаменту культури та від нашого Управління.

Дякуємо за довіру та визнання! Пишаємось нашою неймовірною командою і продовжуємо натхненно працювати!

Пізнай себе. Пізнай світ. Створюй майбутнє!

Зі святом, друзі! Сьогодні Всеукраїнський день бібліотек, і ми підготували для вас дещо справді особливе!

Уявіть: 2026 рік, гамірний Київ, і тут... з'являється сам Григорій Сковорода. Куди б він, перш за все, подався у пошуках істини та своїх людей? Спойлер: звісно ж, на Солом’янку – до вашої улюбленої Бібліотеки Сковороди!

Світ летить уперед, технології розвиваються з шаленою швидкістю, але бібліотека залишається незмінним місцем сили. І тут давно вже не про "тишу в залі"! Тут спілкуються, дискутують, читають, майструють, шиють, грають на гітарі, знаходять друзів, обговорюють ідеї та просто живуть. 

До речі, цю відеоісторію ми створили в межах нашого творчого конкурсу бібліотекарів Публічні бібліотеки Солом'янки "AIмідж бібліотеки". Його мета – показати бібліотеку як сучасний, безбар'єрний та живий простір, залучивши до творчого процесу інструменти штучного інтелекту. Адже ми впевнені: сучасна бібліотека – це синергія традицій та інновацій!

"Пізнай себе. Пізнай світ. Створюй майбутнє!" – наш меседж сьогодні та завжди.

Тож ще раз зі святом! Дивіться наше відео, діліться враженнями в коментарях і приходьте творити майбутнє разом з нами! 

30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек

Це день тих, хто відчиняє перед вами двері бібліотеки навіть тоді, коли їм самим непросто.

Хто пам’ятає ваші книжкові смаки.

Хто знаходить потрібне слово, потрібну книгу, потрібну відповідь.

А іноді – просто щире: "Заходьте. Ми вам раді".

Сьогодні бібліотека може бути різною. Місцем, де знаходять свою книжку і навчаються нового. Де зустрічаються з друзями й однодумцями. Де народжуються ідеї, звучить музика, відбуваються розмови, майстер-класи та різноманітні події.

А головне – бібліотека є місцем сили, простором довіри, куточком, де серед тривог і болю можна хоча б ненадовго відчути спокій і тепло.

І за всім цим стоять бібліотекарі. Небайдужі, віддані своїй професії люди, які радять, допомагають, організовують, навчають, підтримують і щодня наповнюють бібліотеку життям.

Дякуємо вам, дорогі бібліотекарі, за вашу працю, терпіння, доброту й тихе світло, яке ви щодня тримаєте й творите для інших.

Ми вдячні кожному, хто приходить до бібліотеки – за книжкою, за емоцією, за порадою, на зустріч чи просто "на хвилинку".

Бо бібліотека живе не в стінах. Вона живе в людях. Вона живе в усіх нас!

Бережімо бібліотеки. Бережімо людей. Бережімо світло, яке ми разом запалюємо!

У цей день наша особлива вдячність – Силам оборони України, завдяки яким бібліотеки можуть залишатися відкритими, а ми – продовжувати свою роботу. І наша світла пам’ять усім, хто любив книги та бібліотеки, хто був їхнім читачем, другом чи працівником, але більше ніколи не прийде сюди через російську агресію.

Пам’ятаємо тих, кого ми втратили. Цінуємо тих, хто нас захищає. Працюємо заради тих, хто житиме й читатиме завтра.

Обговорення книги Ганни Крицької "Пульс пуповини. Анатомія почуттів еміграції"

Неспокійної неділі 27 вересня в укритті неподалік Бібліотеки Сковороди найзатятіші учасники Читацького клубу зібралися, щоб поділитися враженнями від збірки новел Ганни Крицької (Ganna Krytska) "Пульс пуповини. Анатомія почуттів еміграції", яка вийшла цьогоріч у видавництві Літературна брама.

На перший погляд, може здатися, що еміграція – це про обрив пуповини. А подібні книжки – про "поїхали й забули", як хотілося б думати жертвам кремлівської пропаганди.

Проте це не так. Ця книжка – про міцну пуповину, прокладену горизонтальними зв’язками між тими, хто "на місці" і хто "не на місці". Зв’язками, на яких ми, українці, тримаємось. Про те, як пережите стає досвідом, біль – скульптурним матеріалом, а людина – сильнішою, аніж думала.

Тут 26 новел про людей і події в Україні та за кордоном упродовж 2022-26 років. Тут про Київ (зокрема про Чоколівку і Лук’янівку) та Київщину. Тут про тих, хто віддає життя та останні сили заради того, щоб рідна країна встояла. Про тих, хто міг би прожити гідне життя, але не встиг. Про тих, хто мріяв про еміграцію і хто про неї ніколи не думав. І трішки про німецьке місто Кельн, у якому наразі мешкає авторка.

   

Ганна пише з двох своїх ідентичностей: гештальт-терапевта і письменника. Завдання психології – розгорнути, пояснити та втішити. А от мета художнього письма, особливо короткої прози, інша: загорнути, подати кількома мазками, лишивши читачеві простір... На перший погляд, тут є протиріччя. Утім, лише на перший.

Головне питання, на яке людина шукає відповідь усе життя, звучить так: "хто я"? Та кожен з тих, хто має досвід вимушеного чи свідомого переїзду за кордон, знає, що до цих двох слів додається ще одне: "хто я тут?" Або три: "хто я тут для вас?"

Ці питання на відстані множаться і трансформуються в: "хто я для себе, якщо...", "хто я для рідних, які...", "хто я для чоловіка, який...", "хто я для місцевих і для країни, в якій...", "хто я для України і для тих, хто став на її захист?" Хоча, звісно, насправді книжка значно ширша за почуття окремих людей. Вона – про Україну в багатьох її проявах.

Обговорення було глибинним. А фото двох усміхнених людей свідчить про те, що дві книжки, призначені читачам, які зроблять її найглибший та найтепліший розбір, офіційно знайшли своїх адресатів!

Якщо ви – з тих, хто через обстріли не зміг доїхати до бібліотеки, але готові поділитися своїми міркуваннями та враженнями, радо вас вислухаємо. Пишіть в коментарях!

🛟  А насамкінець – кілька цитат з книги:  

▪️ "Такі вже ми, українці. Не можна показувати, що боїшся. Бо як тоді витримати?" 

▪️ "Більшість стосунків поміж людьми зшивають і латають Провина і Сором".  

▪️ "Хтось має виплакувати біль війни. Я не можу жити так, ніби її нема, якщо вона є". 

▪️ "Як би чарівно нам не усміхалися європейські міста – в масках чи без, – ми тут не на своєму місці".  

▪️ "Важливо чути голоси інших, коли втрачаєш власний. Це дає надію колись відродитися". 

Наші події наступного тижня

Останні дні принесли нашому рідному Солом'янському району важкі випробування та гучні, безсонні ночі. У такі тривожні моменти як ніколи важливо гуртуватися, підтримувати одне одного і знаходити місця для відновлення.

Бібліотека Сковороди продовжує працювати для вас – як простір, де можна перевести подих, знайти внутрішню точку опори та відчути тепло від спілкування з однодумцями.

Завітайте на такі унікальні заходи, що ми їх приготували для вас на цьому тижні:

• Четвер, 1 жовтня, 17:30 – Друга зустріч із педіатром Альона Косташ на тему "Дитина хворіє: як допомогти та зберегти спокій". Актуальна і потрібна розмова для батьків, яка може допомогти опанувати себе та діяти зважено у стресових ситуаціях.
• Неділя, 4 жовтня, 12:00 – Літературно-музична зустріч "Тримаймо стрій!", присвячена Дню Захисників та Захисниць України. Згадаймо наших героїв, подякуємо їм та наповнимося силою, співаючи разом з Ігорем Якубовським.

І звісно, ви завжди можете долучитися до наших регулярних щотижневих активностей:

• Вчимося співати у "Вокальній студії на Освіти", чекаємо всіх охочих – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Український розмовний клуб "Мовосвіт на Освіти" в межах Рух Єдині – щовівторка о 17:30.
• Майстер-клас з ляльки-мотанки від неперевершеної Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).
• Урок здоров’я з майстром східних практик Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Бережіть себе, не нехтуйте тривогами та пам'ятайте, що найтемніші часи завжди легше пережити разом. Чекаємо на вас у нашому затишному просторі!

Де: вул. Освіти, 14-А

Телефон: ‪+38 063 240 6642

Укриття поруч

#польськамова #językpolski

Хтось розхитує човник україно-польської дружби, а от Бібліотека Сковороди зайнята абсолютно протилежним. Ми ретельно плекаємо добросусідські відносини та, головне, закликаємо вас читати польською мовою!

По-перше, не забуваймо, що це мова Адама Міцкевича й Анджея Сапковского, Миколая Коперника і Барбари Брильської, Станіслава Лема і навіть самого Роберта Левандовського.

А ще читаючи польською, ми долучаємося до найвидатніших українців, які її досконало знали, вільно спілкувалися і майстерно перекладали з неї.

Як от, наприклад, Іван Франко, що знав цю мову як рідну і написав польською тисячі сторінок. Чи Тарас Шевченко, Ольга Кобилянська та Михайло Грушевський, які вільно спілкувалися польською мовою. Леся Українка, окрім такого ж вільного мовлення, блискуче перекладала. А Максим Рильський той взагалі був геніальним перекладачем-полоністом.

Про Мазепу з Хмельницьким й годі згадувати, бо навчалися вони в польських колегіумах, писали дипломатичні листи та вели переговори з польськими можновладцями віч-на-віч.

Польській мові властива надзвичайна чемність, ввічливість і дипломатичність. На слух вона м'яко і музично шелестить, особливо у гарному виконанні. Завдяки наголосу на передостанньому складі, польська дуже ритмічна. А ще вона, що рідкість для слов'янських мов, має носові голосні звуки, які надають польській мові неповторного шарму.

Здається, всі аргументи наведено… Залишається лише похвалитися нашими останніми надбаннями, які ви бачите на фото.

Це нещодавно отримані нами книжки польських авторів і переклади польською. Для жінок, чоловіків і їхніх дітей. Кожну з них можна відтепер взяти додому, завітавши на абонемент бібліотеки за добре вам знайомою адресою: вулиця Освіти, 14-А!

"Where Does the Impossible Begin? / Де починається неможливе?"

22 вересня у Бібліотеці Сковороди (а точніше, in the nearest shelter) відбулася перша англомовна зустріч 𝗘𝗻𝗴𝗹𝗶𝘀𝗵 𝗖𝗹𝘂𝗯 "𝗧𝗵𝗲 𝗙𝗮𝗻𝘁𝗮𝘀𝘁𝗶𝗰 𝗶𝗻 𝗟𝗶𝘁𝗲𝗿𝗮𝘁𝘂𝗿𝗲". Як і було задумано засновницею клубу, літературознавицею Вірою Скуратовою, вона виявилася захопливою! 

Привідкриємо таємницю: заняття клубу базуються на лексиці з ґрунтовної праці дослідника фантастичного жанру Цвєтана Тодорова "The Fantastic: A Structural Approach to a Literary Genre" та організовані так, що учасники з різним рівнем англійської змогли м’яко увійти в тему й розпочати невимушене спілкування.

Розмовляли на тему "Where Does the Impossible Begin? / Де починається неможливе?", використовуючи розділ "Definition of the Fantastic", де центральною є ідея вагання (hesitation): фантастичне виникає в момент невизначеності між можливим і неможливим, природним і надприродним поясненням.

Скориставшись цим фокусом бачення, ми поступово відкривали для себе грані фантастичного. Спершу – в реальності, розповідаючи одну з незвичайних історій із власного життя. Потім намагаючись змоделювати певну ситуацію, давши їй пояснення. А тоді плавно змістили акцент уваги на книжки, які ми любимо читати, і не згледілися, як промайнули майже дві години. Цікавість і справді робить людей розкутими!

Зацікавилися? Долучайтеся до нас 6 жовтня, спілкуватимемося на тему: "Strange, Wonderful, or Fantastic?". І не забувайте, що найкраща база для пошуку фантастичного в літературі – сучасна книгозбірня!

Форма для реєстрації: https://forms.gle/jDDG2rXpi6fPEvjaA 

Наостанок коротенько познайомимо вас з особистістю, чиї дослідження наштовхнули пані Віру на бібліотечний формат клубу:

Цвєта́н То́доров (1939-2017) – болгарський науковець, дослідження якого охоплюють широкий спектр наук. Автор багатьох праць із теорії літератури, культурології, соціології та історії інтелектуальної думки. Автор книжок "Теорія літератури" (1965), "Вступ до фантастичної літератури" (1970), "Обличчям до екстреми" (1991) та багатьох інших. Усебічно проаналізував жанр фантастики, теми колективної пам'яті, тоталітаризму та моралі в екстремальних умовах. Більшість праць Тодорова написано французькою, адже значну частину життя він провів у Парижі. Викладав у Національному центрі наукових досліджень (Франція), у Нью-Йоркському університеті, Колумбійському університеті, Єльському університеті та Університеті Берклі в Каліфорнії.

Анонс заходу

Друзі, 1 жовтня, о 16:00 Бібліотека Сковороди запрошує вас на продовження зустрічі "Дитина хворіє: як допомогти і зберегти спокій" з лікаркою-педіатром Альона Косташ з клініки Лама Лу!

Минула бесіда виявилася цікавою, насиченою запитаннями й допомогла розвіяти страхи, пов’язані з гострими респіраторними захворюваннями. Адже коли наші малята занедужують, раптові симптоми лякають і насторожують дорослих.

У більшості випадків тіло вмикає природні захисні механізми, про які батьки обізнані недостатньо. Без розуміння того, що насправді відбувається в організмі, коли він стикається зі збудником хвороби, їхнє хвилювання є надмірним.

Панікують і бабусі з дідусями, адже вони щиро бажають допомогти, а молоді мами схильні ігнорувати чужий життєвий досвід. Результатом цього нерідко є суперечки, коли спокою позбавлена вся родина.

Запрошуємо представників усіх вікових категорій, які хотіли б розвіяти для себе міфи про здоров’я та отримати прості й зрозумілі алгоритми дій! До речі, пані Альона є ще й консультанткою з грудного вигодовування, тож за потреби можна поставити їй будь-які запитання, які вас хвилюють.

Нагадуємо, що цей захід відбудеться в межах ініціативи "Здорові бібліотеки", яку наша бібліотека послідовно впроваджує як частину стратегії розвитку за підтримки Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна та Українсько-швейцарський проєкт Діємо для здоров‘я.

Київські витоки медичної науки

185 років тому в Києві розпочалася ера сучасної медицини. Бо саме в 1841 році при Імператорському університеті святого Володимира (нині це КНУ імені Тараса Шевченка) було відкрито медичний факультет – осередок, навколо якого впродовж наступних десятиліть формувалася одна з найвідоміших медичних шкіл України.

У квітні 1840 року цар Микола I підписав рескрипт про відкриття медичного факультету в Києві. Передбачалося, що навчання розпочнеться 1842 року, тобто після завершення будівництва головного університетського корпусу.

Однак, активне поширення епідемій та гостра потреба в лікарях спонукали адміністрацію університету прискорити відкриття факультету. Для перших занять пристосували орендоване приміщення на вулиці Лютеранській.

У вересні 1841 року Рада професорів університету святого Володимира ухвалила рішення про відкриття медичного факультету. Цього ж місяця свої перші лекції провели професори Микола Козлов (анатомія) та Володимир Караваєв (хірургія). Перший набір складав 29 студентів.

За університетським Статутом було створено 10 кафедр, які охоплювали фундаментальні та клінічні дисципліни. Особливе значення мала кафедра патологічної фізіології з патологічною анатомією – вона стала першою такого профілю в Російській імперії.

1853 року було відкрито Анатомічний театр – так тоді називали спеціалізовані будівлі, призначені для проведення анатомічних розтинів, досліджень та лекцій з медицини. Його будівлю спорудили за проєктом архітектора Олександра Беретті. Збереглася вона і донині: в ній, на вулиці Богдана Хмельницького 37, зараз розташований Національний музей медицини України.

У 1920 році медичний факультет був реорганізований в окремий Київський медичний інститут. Сьогодні традиції київської медичної науки продовжує Національний медичний університет імені Олександра Богомольця. Ім’я видатного вченого інституту присвоїли 1946 року, майже одразу після його смерті.

Цікаво, що сам Олександр Богомолець похований не на Байковому кладовищі, а на території мальовничого Дендропарку, названого на його честь. Він закладений самим академіком у 1930-х роках і розташований в історичній київській місцевості Липки за адресою, яка, знов таки, має ім’я вченого – вулиця Олександра Богомольця, 2.

Анонс заходу

Уявіть, що одного дня казка просто вийде до вас назустріч… Із морських хвиль!

Так-так, це можливо. Не вірите?

Тоді завітайте в четвер, 24 вересня, до Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди.

Бо ми будемо мандрувати підводним світом, фантазувати й відкривати для себе пригоди маленької мушлі-мандрівниці разом з Аллою Шлапак, громадською діячкою, науковицею, авторкою дитячої книжки "Пригоди морської Білосніжки".

Пані Алла завітає до нас, щоб особисто презентувати свою книгу, розповісти про її створення та поспілкуватися з читачами.

Впевнені, ця добра й фантазійна історія, що відкриває дітям чарівний підводний світ, говорить про важливі речі – дружбу, турботу про природу, необхідність берегти довкілля – не залишить байдужими ні дорослих, ні маленьких відвідувачів.

Тож запрошуємо дітей, батьків і всіх, хто любить добрі казкові пригоди.

Приходьте – на вас чекає зустріч із казкою, яка живе між сторінками!

"Sound&Word: український код"

Щорічно у третю суботу вересня відзначається День української музики. 20 вересня Бібліотека Сковороди відзначила цю дату проведенням пісенної зустрічі "Sound&Word: український код".

Наш незмінний ведучий Ігор Якубовський цього разу запропонував зосередитися на піснях у жанрі української співаної поезії – унікальному культурному явищі, в якому першочергове значення мають текст і глибокий поетичний зміст, а музичний супровід підкреслює та підсилює слово.

Коріння цього жанру сягає глибин української культури, коли мандрівні кобзарі, бандуристи та лірники через слово та струни несли в люди тогочасні "новини" й філософські роздуми. А яскравим взірцем інтелектуальної "авторської пісні" XVIII століття є "Сад божественних пісень" нашого духовного покровителя Григорія Сковороди.

За часів УРСР, у другій половині ХХ ст., авторська (бардівська) пісня розвивалася як інтелектуальний опір радянській цензурі та масовій естраді. Однак переважна більшість пісень була навіяна соціалістичними настроями. Запит на український контент формувався в російськомовному вакуумі.

Українська авторська пісня почала кристалізуватися у 1960-х: перші такі твори рідною для нас мовою виникли в Києві та Львові. Але перші масштабні українськомовні концерти відбулися значно пізніше: у Молодіжному театрі (Київ, 1985) та в новоствореному театрі авторської пісні "Не журись!" (Львів, 1988).

Із андеґраунду українська авторська пісня вийшла на хвилі національного піднесення кінця 80-х років і розквітла на фестивалях "Червона рута" (Чернівці, 1989) та "Оберіг" (Луцьк, 1989). Багато хто пам’ятає ці події як прорив у самоідентичності.

Тоді ж серед плеяди яскравих творчих особистостей розгорілися й зорі авторів-виконавців Сергія Мороза (Serhii Moroz) та Ігор Якубовський.

Цим митцям однаково добре вдалося покласти на музику вірші Фрідріха Шиллера "Поділ землі" і Роберта Бернза "Чесна бідність" у перекладі Миколи Лукаша і створити незабутні пісні на слова Тараса Шевченка "І золотої, й дорогої", "Ваш такий наївний погляд" Євгена Плужника, "Біль розлуки" Володимира Сосюри, "Дві хмароньки" Олександра Олеся, "Найогидніші очі порожні" Василя Симоненка, "Як добре те, що смерті не боюсь я" Василя Стуса, "Буває мить якогось потрясіння Ліни Костенко, "Вечорова паризька зоря" й "Вітаю вас, білесенька княжна!" (обидві на слова Анатолія Тарана), "Зіграй мені мелодію дощу" Тетяни Яков’юк та інших.

Усе це змогли в сучасних реаліях відчути й ми. Навіть коли концертною залою через атаки російських дронів стає звичайнісінький паркінг.

Тішимося, що маємо змогу працювати опліч із такими талановитими й невтомними особистостями та запрошуємо на їхні майбутні концерти стінах бібліотеки, що на вулиці Освіти, 14-А!

Анонс заходу

Отже, як і обіцяли, анонсуємо День ремонту в Бібліотеці Сковороди, що пройде вже 24 вересня!

Ви ж пам’ятаєте, що днями ми відкрили перший у Києві бібліотечний мейкерспейс? Це простір для творчості, спільної роботи, реалізації ідей та нових можливостей. І вже наступного четверга спільнота нашої бібліотеки вперше долучається до глобальної ініціативи 𝐑𝐞𝐩𝐚𝐢𝐫 𝐃𝐚𝐲.

Вона об’єднує людей у різних країнах навколо простої ідеї: не викидати те, що можна відремонтувати. Це можливість продовжити життя улюблених речей, заощадити ресурси та на практиці почати втілювати більш сталий підхід до споживання.

Тож запрошуємо вас на День ремонту! 

Приносьте одяг та інші текстильні речі, які потребують ремонту, – будемо разом їх лагодити та дамо їм друге життя. Наш девіз: не викидай – відремонтуй!

А ще це прекрасна можливість познайомитися з новим простором бібліотеки та дізнатися, які ще активності ми готуємо для вас найближчим часом.

Нагадаємо, що подія відбудеться в рамках проєкту Make-a-thek – він отримав фінансування від програми Європейського Союзу Horizon Europe за грантовою угодою № 101177660.

Наші події наступного тижня

Вересень вже набрав обертів й огорнув нас золотим світлом і новими планами. А вже на цьому тижні щедро пригостить затяжними осінніми дощами. Бібліотека Сковороди запрошує вас сховатися від негоди у затишку серед книжок і цікавих людей, які можливо стануть вашими однодумцями.

Завітайте на такі унікальні заходи, що ми їх приготували для вас із найближчого понеділка:

• Вівторок, 22 вересня, 17:30 – Перше засідання розмовного 𝐄𝐧𝐠𝐥𝐢𝐬𝐡 𝐂𝐥𝐮𝐛 "Фантастичне в літературі", під час якого у живому діалозі відкриватимемо грані реального і нереального в книжкових сюжетах. Вестиме зустріч літературознавиця Віра Скуратова (Vira Skuratova).
• Четвер, 24 вересня, 14:00 – 𝐑𝐞𝐩𝐚𝐢𝐫 𝐃𝐚𝐲 (День ремонту) в Бібліотеці Сковороди. Запрошуємо всіх охочих до нашого мейкерспейсу, де на новісінькому обладнанні будемо лагодимо принесений вами одяг та створюємо щось новеньке.
• Неділя, 27 вересня, 12:00 – перший в новому сезоні Читацький Клуб на Освіти. Цього дня обговоримо книжку Ганни Крицької (Ganna Krytska) "Пульс пуповини. Анатомія почуттів в еміграції".

А ще не забуваймо, що ви завжди можете долучитися до наших регулярних щотижневих активностей:

• Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Український розмовний клуб "Мовосвіт на Освіти" з Людмила Єлякіна – щовівторка о 17:30.
• Майстер-клас з ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).
• Урок здоров’я з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Тож нехай цей тиждень принесе вам нові відкриття, приємні розмови та відчуття тепла, яким хочеться ділитись з іншими. Адреса наша незмінна:

Де: вул. Освіти, 14-А

Телефон: ‪+38 063 240 6642

Вхід вільний

Укриття поруч

Запрошуємо на зустріч Читацького клубу!

Друзі, цим дописом хочемо нагадати вам про Читацький клуб, засідання якого відбудеться в Бібліотеці Сковороди у неділю 27 вересня!

Ми взяли в роботу збірку оповідань "Пульс пуповини. Анатомія почуттів еміграції" Ганни Крицької (Ganna Krytska), щоб проговорити суспільно важливу тему. Ставлення до цієї теми є неоднозначним і переважно залежить від джерел, з яких ми черпаємо інформацію про явище еміграції. Книжок, які б узагальнювали цей болючий досвід українців, небагато, але вони актуальні.

За офіційною статистикою, через війну з України емігрували близько 5 млн осіб (третина – це діти й підлітки до 18 років). І ця цифра становить майже половину демографічних втрат країни, друга половина яких – смертність та зниження народжуваності.

Люди, які вимушено залишали свої домівки й не знайшли належної підтримки всередині країни, свідчать: часом дуже зручно думати, що вони "зникають" разом зі своєю проблемою – зруйнованим будинком, містом-привидом, втратою, хворобою або станом, якого "не вивозять". Питання відповідальності за їхнє виживання відкрите.

Є й інший доконаний факт: багато хто з вимушених мігрантів повертається в Україну. Саме так повернулася старша донька Ганни Крицької.

Авторка, яка є також гештальт-терапевткою, наважилася говорити про те, що насправді відчуває людина, яка опинилася в еміграції. Чи справді вона все забула й відмежувалася? І до чого тут страх і провина? Чи можна рівняти всіх під один гребінець? Що ми втрачаємо, коли відштовхуємо одне одного та які є точки дотику в тих, хто виїхав, і тих, хто залишився?

Щойно книжка вийшла в Україні, пані Ганна надіслала примірник для бібліотеки. А потім ще три летіли до нас аж із Німеччини, бо російські дрони знищили частину накладу в Києві.

Тож запрошуємо вас до обговорення цієї чесної збірки оповідань та ділимося доброю новиною! Читачам, які зроблять найґрунтовніший аналіз книжки, у подарунок вже відкладені примірники з підписом авторки. Оповідання дуже легко читаються і дають широке поле для досліджень. Часу трохи більше ніж тиждень!

Дата: 27 вересня

Час: 12:00

Де: вул. Освіти, 14-А

Вхід вільний

Укриття поруч

Лекція Тетяни Шептицької "Вирок українському сміху"

16 вересня 2026 року в межах проєкту "Історична грамотність", у партнерській співпраці з Меморіальний заповідник "Биківнянські могили", у Бібліотеці Сковороди відбулася лекція "Вирок українському сміху".

Вже з самої назви зрозуміло, що йдеться про письменників-гумористів доби "Розстріляного відродження". Провела її Тетяна Шептицька, кандидатка філологічних наук, заступниця генерального директора з наукової роботи Заповідника.

А що, власне, ми знаємо про український гумор і сатиру 1920-30-х років? На превеликий жаль, перед лекцією багатьом вдалося пригадати лише прізвище письменника-гумориста Остапа Вишні. Невже за кілька десятиліть не з’являлося інших імен, талановитих авторів? Адже гумор, іронія і сатира були завжди притаманні нашій літературі. За відповідями на ці питання прийшли всі охочі.

Зустріч розпочалася з прочитання уривка про "весілля Гаврила Ратиці". Слухаючи його, ми були вражені, бо і мова, і динаміка оповіді, і дотепний гумор викликали відчуття, що перед нами сучасний гумористичний твір. Навіть важко повірити, що цей текст написаний близько 100 років тому! Так ми дізналися про Юрія Вухналя, майстра гострого слова, чиї жарти чекісти вважали антирадянськими.

Далі звучала історія виникнення у 1922 р. в Харкові гумористичного журналу "Червоний перець". На презентаційних слайдах з’являлися все нові й нові прізвища…

Василь Чечвянський, Юхим Ґедзь, Юрій Вухналь (Іван Ковтун), Кость Котко, Олександр Ковінько, Остап Вишня. От тільки всі ці імена (а більшість митців писала під псевдонімами) стають для нас відомими не з літературних джерел чи збережених творів, а з інших, моторошних – із матеріалів архівно-кримінальних справ НКВС проти цілої плеяди українських сатириків і гумористів. Майже всі вони в 1936–1937 рр. отримали абсурдні звинувачення в тероризмі і вищу міру покарання – розстріл.

Кожна сторінка кримінальних документів просочена жахом і безкарністю "червоного" терору – від опису вилучених речей, книжок із особистих бібліотек письменників до багатотижневих допитів, погроз, психологічного тиску, написання наклепів на колег і друзів під тортурами.

Завдяки дослідницькій роботі Тетяни Шептицької ми дізналися імена письменників, що перетворювали гостре слово на іронію, повсякденні ситуації – на дотепні сюжети, а українську мову – на потужний інструмент творчості. Їхня творчість була яскравою, сміливою, напрочуд живою. Та за легкістю й дотепністю творів поступово проступала похмура реальність епохи – цензура, переслідування, арешти й репресії.

Ось їхні імена.

Василь Чечвянський (Василь Губенко, 1888-1937) – український письменник-гуморист, старший брат Остапа Вишні. Багаторічний співредактор і секретар журналу "Червоний перець"; член літературних організацій "Плуг" і ВУСПП.

Остап Вишня (Павло Губенко, 1889-1956) – український письменник, класик сатиричної прози. Започаткував новий жанр – усмішка, різновид фейлетону та гуморески. У 1918–1919 рр. – офіцер медичної служби Армії УНР. Брав участь в організації та редагуванні перших двох номерів журнал«Червоний перець» (1922). У 1933–1943 рр. – репресований до табору ГУЛАГ.

Юхим Ґедзь (Олексій Савицький, 1896-1937) – український прозаїк-гуморист, поет, драматург. Під псевдонімом Юхим Ґедзь Олексій Савицький друкував сатиричні твори, а поезію та лірику — під псевдонімом Олесь Ясний.

Юрій Вухналь (Іван Ковтун, 1906-1937) – український письменник-гуморист і сатирик. Працював у редакціях газети "Комсомолець України", журналу "Червоний перець"; член літературних організацій "Плуг" і ВУСПП. Перший почав змальовувати в гуморесках негативного героя-комсомольця в найрізноманітніших обставинах.

Кость Котко (Микола Любченко, 1896-1937) – український прозаїк, журналіст. Його статті, фейлетони, памфлети, гуморески друкувалися у всіх республіканських газетах і журналах. Видав 20 книжок гумору і сатири.

Олександр Ковінько (1900-1985) – український письменник-гуморист. Опублікував понад 30 книг сатири й гумору. Постійно друкувався в журналах "Перець", "Україна", "Прапор", "Жовтень", вміло відтворював смішне в побуті. Письменник виробив власний стиль неквапливої, іронічної, мудрої оповіді, побудованої на фольклорно-розмовній основі. У 1935–1947 рр. – репресований до таборів Магадану без права повернення в Україну.

Ці імена та твори цілеспрямовано намагалися стерти з культурної пам’яті. Сьогодні вони повертаються до нас – як важлива частина української літератури та нашої історії.

Більше про них можна дізнатися на сайті Заповідника. У нашій бібліотеці ви можете знайти інформацію про них у літературознавчій праці Юрія Коваліва "Історія української літератури: кінець XIX – поч. XXI ст. : у 10 т. Т. 5. У сподіваннях і трагічних зламах : підручник для ВНЗ".

Ми щиро вдячні пані Тетяні за її кропітку дослідницьку роботу, під час якої проаналізовано десятки архівних документів! За цікаву, унікальну, проілюстровану документальними фотографіями просвітницьку лекцію.

"В'яжемо для Перемоги" в мейкерспейсі

Не встигли влягтися емоції від офіційного відкриття в Бібліотеці Сковороди першого в Києві мейкерського простору – а в нас уже перші активності!

Невтомні майстрині-волонтерки-в’язальниці з батальйону В'яжемо для Перемоги освоюють нову для себе територію.

Розміщуються комфортно. Плетуть-в’яжуть-спілкуються. І поруч, на професійній швейній машині, зручно й оперативно пришивають липучки до адаптивних шкарпеток, які вже дуже скоро потраплять до рук українських воїнів!

Під час зустрічі майстрині належно оцінили простір та окремі, зручні місця для матеріалів, інструментів і готових речей.

Окрім 26 адаптивних та теплових виробів для захисників (а це 7 пар адаптивних та 3 пари звичайних шкарпеток, 5 поясів, 1 жилет і 10 піддупників), що створила наша спільнота за минулий тиждень, ми мали і три маленькі радості:

Поповнення в команді – щиро радіємо пані Людмилі, яка долучилася до нас.

Матеріальна підтримка – дякуємо нашій читачці Олена Крохмаль та пані Наталі за подаровану вовняну пряжу, які дуже скоро перетворяться на теплесенькі речі.

І маленькі ювілеї – майстриня Любов Івко зв’язала свій пояс!

Тож, життя триває, і наша робота для Перемоги – теж.

Зустрічі відбуваються в рамках проєкту Make-a-thek , який отримав фінансування від програми Європейського Союзу Horizon Europe за грантовою угодою № 101177660.

І принагідно, запрошуємо разом творити у нашому новому мейкерському просторі! Щовівторка – в’яжемо. А рівно за тиждень, найближчого четверга, 24 вересня, у нас – 𝐑𝐞𝐩𝐚𝐢𝐫 𝐃𝐚𝐲 (День ремонтів).

Підписуйтеся на нашу сторінку і чекайте анонсів!

"Пазлове містечко «Electionville»" для старшокласників

Уже понад два десятиліття 15 вересня у всьому світі відзначається Міжнародний день демократії – щоб привернути увагу до однієї із засадничих загальнолюдських цінностей.

З нагоди цієї дати, на запрошення педагогів Школа 97 ім. Олени Теліги, Бібліотека Сковороди минулої п’ятниці провела дві ігрові сесії "Пазлового містечка «Electionville»" для восьми- та дев’ятикласників.

Під час гри вчилися азів самоврядування в умовах укриття, оскільки тривала дронова атака на місто. Зосереджено вчитися і працювати в таких умовах непросто. Шкільний графік нині надзвичайно щільний, тож на все про все було два уроки.

Проте маємо надію, що й бліцваріант гри дасть інтелектуальну поживу юнакам і юнкам. А ще допоможе розвинути відповідальність та усвідомлення фундаментальної ролі самоврядування в житті країни, міста та громади.

Нагадуємо, що шведська гра "Electionville" слугує чудовим інструментом неформальної громадянської освіти. Вона є частиною освітнього процесу в школах Швеції. А її адаптована версія "Пазлове містечко" впроваджується в Україні завдяки партнерству контент-бюро Fabel Kommunikation із Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association. Більше – за посиланнями в коментарях.

Дякуємо вчителю громадянської освіти Дмитрові Барабосі за сприяння. Радіємо, що партнерство бібліотекарів і освітян триває, а інтерес до гри зберігається. І що вчителі, зацікавившись нею на одному з семінарів післядипломної освіти, прагнуть відкрити її своїм учням!

Анонс заходу

Друзі, перше засідання 𝗘𝗻𝗴𝗹𝗶𝘀𝗵 𝗖𝗹𝘂𝗯 "𝗧𝗵𝗲 𝗙𝗮𝗻𝘁𝗮𝘀𝘁𝗶𝗰 𝗶𝗻 𝗟𝗶𝘁𝗲𝗿𝗮𝘁𝘂𝗿𝗲" виявилося дуже цікавим та корисним!

Тож з наступного вівторка, 22 вересня, Бібліотека Сковороди разом із Vira Skuratova починає цикл із 7 англомовних зустрічей, на яких у живому діалозі відкриватимемо грані фантастичного.

За теоретичну основу візьмемо працю Цвєтана Тодорова "The Fantastic: A Structural Approach to a Literary Genre". Тільки не як підручник, а як спільну теоретичну оптику. На кожній зустрічі учасники працюватимуть із короткими фрагментами тексту й застосовуватимуть його ідеї для розмови про книжки, які читають.

Розпочнемо з базового запитання: "Where Does the Impossible Begin?" (Де починається неможливе?) І відповімо на всі наступні:

• Що взагалі робить літературний текст фантастичним?
• Чи потрібна для фантастичного магія?
• Чи може фантастичне виникнути в реалістичному романі?
• Що відбувається, коли в тексті з'являється подія, яку ми не можемо одразу пояснити?

Не потрібно читати Тодорова повністю. Так само не потрібно читати одну спільну художню книжку: матеріалом для розмови може стати будь-який текст.

Єдине прохання: зареєструватися за цим посиланням, щоб ми надіслали вам робочі матеріали. І до зустрічі!

Сумуємо! Пішла з життя друг нашої бібліотеки, народна артистка України Галина Яблонська

Із великим сумом повідомляємо, що 14 вересня 2026 року на 99-му році життя відійшла у засвіти легенда української сцени, народна артистка України, невтомна громадська діячка, безмежно талановита мешканка Солом’янки, почесна читачка Бібліотеки Сковороди Галина Гілярівна Яблонська Halyna Yablonska.

Ця Жінка-епоха є символом Відродження України, впевненого і натхненного поступу до мети. Говорити про неї, про її численні ролі, здобутки та рекорди можна нескінченно, але сьогодні ми хочемо сказати про сокровенне.

Пані Галина була шанувальницею нашої книгозбірні, і це було взаємно. Вона кохалася в українській літературі та шевченкознавстві, а нам це дуже близько.

Оскільки мешкала вона неподалік, затишна читальна зала на Освіти, 14-А була камерним, але знаковим місцем зустрічі Галини Яблонської з її численними прихильниками. Ця синергія завжди дарувала натхнення, непідробні емоції та незабутні спогади.

Тут відбувалися творчі зустрічі з нею – живі та онлайнові. Тут презентували її книжку "Всього бувало у житті…", збирали донати на військо, відзначали її дні народження – останній також. Тут народжувалися пісні на її слова, тут ці пісні слідом за "Вокальною студією на Освіти" підхоплювало наше читацьке багатоголосся. Особливо всім припала до душі пісня "Гомін, гомін по Вкраїні", яку наші студійці виконували навіть на сцені Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.

Красива, піднесена, шляхетна, ошатно вбрана – і незмінно на підборах! – щоразу вона поставала на імпровізованій сцені як взірець служіння Мистецтву. У ньому вона черпала наснагу й відчувала, як його сила творить дива. У багатьох серцях вона запалила вогник любові до України й власним прикладом вчила берегти його та людські зв’язки – заради майбутнього.

Вона пережила дві великі війни, кілька родинних трагедій, але її серце не змаліло від страху і не зачерствіло від болю. У ньому було багато Любові, яка благословляла її на довге плідне життя.

Серце епохи зупинилося, але її внесок у майбутнє України та у світогляд тих, хто нею захоплювався, непроминальний. Такі, як вона, належать людству. І це назавжди!

Завтра Україна прощатиметься із легендарною Самотньою Леді. Сумуємо, але обіцяємо берегти те світло, яким вона так щедро ділилася з нами.

Чи багато ви знаєте в Києві місць, де можна безоплатно шити, 3D-друкувати, майструвати й експериментувати?

14 вересня в Бібліотеці Сковороди відбулося урочисте відкриття першого в столиці та другого в Україні бібліотечного мейкерспейсу! Це відкриття – історія про те, як мрії стають реальністю, якщо сильно й наполегливо прагнути. Попри непрості часи й безліч пересторог.

Наш шлях до мейкерства був сповнений пошуку та трансформацій. Від перших скромних майстер-класів до постійно активних волонтерських ініціатив "Шити-Жити" та В'яжемо для Перемоги. Від вивчення досвіду бібліотек США (за документальним фільмом "Публічні бібліотеки Нью-Йорка") до стажування у Литовській національній бібліотеці імені Мартінаса Мажвідаса (їх мейкерський простір став нашим прототипом) – ми поступово йшли до мети.

А мета йшла назустріч нам.

Завдяки партнерству з Українська мейкерська асоціація (УМА) (Ukrainian Maker Association) навесні 2025 року ми стали учасниками міжнародного проєкту Make-a-thek – він фінансується ЄС за програмою Horizon Europe. Восени того ж року почали цей проєкт реалізувати. А вчора вже знайомилися з обладнанням, яке дає безліч можливостей для роботи, навчання і реалізації власних проєктів: від комп'ютеризованих швейних і вишивальних машин до 3D-принтерів, вініл-різака і плотера.

Під час відкриття простору відбулася панельна дискусія "Простори можливостей: мейкерспейси як рушій розвитку локальних екосистем". Під час неї присутні співзасновники проєкту, керівники місцевої влади та представники креативної спільноти Солом’янського району шукали точки дотику, в яких варто об’єднати зусилля різних спільнот (бізнесу, влади, університетів, закладів соціокультурної інфраструктури) на благо громади.

Своїми міркуваннями щодо важливості мейкерського простору як місця соціальної згуртованості, спільнодії та безплатного і безбар'єрного доступу до сучасних технологій, де кожен мешканець – від студента до визнаного майстра – може опановувати нові навички та реалізовувати творчі ідеї ділилися заступниця голови Солом’янської РДА Марія Александрова (Mariia Aleksandrova) та президентка Київського авіаційного інституту, депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова.

Ми щиро дякуємо усім без чиєї віри та праці цей день був би неможливим!

Особлива вдячність керівнику УМА Юрій Власюк – за візію, віру в нашу команду та всебічну підтримку. І звісно ж, проєктній менеджерці невтомній Olha Truten – за величезний обсяг організаційної та координаційної роботи, який вона взяла на свої плечі під час впровадження проєкту. Бо його мета спільна для всіх нас – посилювати бібліотеки як відкриті простори для практичного навчання, творчості, співтворення, ремесел, локального виробництва та розвитку стійких локальних спільнот.

Далі буде багато цікавого й незвичного. Підписуйтеся на нашу сторінку, слідкуйте за анонсами й долучайтеся до майбутніх подій у мейкерспейсі на вул. Освіти, 14-А!