Сьогодні Бібліотека Сковороди пропонує вам згадати легендарного українського борця, атлета та артиста цирку Івана Піддубного, що народився рівно 155 років тому.
Майбутній "чемпіон чемпіонів" з’явився на світ 8 жовтня 1871 року в селі Красенівка Золотоніського повіту Полтавської губернії, нині це Черкаська область. Іван походив із родини, яка, на думку дослідників, коренями походить із запорізьких козаків.
До двадцяти років жив у рідному селі, а потім, коли ввійшов у справжню парубоцьку силу, подався у вільні світи на заробітки.
Спочатку Піддубний працював вантажником у портах Севастополя та Феодосії. Водночас систематично займався фізичними вправами, і 1897 року розпочав виступи в цирку.
Цікаво, що саме період життя у нашому місті став для Піддубного одним із найважливіших етапів його професійного становлення. Близько 1900 року він почав виходити на арену в київському цирку братів Нікітіних та цирку Крутікова на нинішній вулиці Архітектора Городецького.
Водночас Іван займався в Київському клубі атлетів, де опановував прийоми французької (класичної) боротьби. І поступово перейшов від амплуа циркового силача до професійного борця міжнародного рівня.
Пік кар'єри Піддубного-спортсмена припав на 1905-09 роки. В цей період на змаганнях в різних країнах Європи Іван Максимович шість разів здобував звання чемпіона світу з французької боротьби серед професіоналів. Саме тоді спортивні журналісти та європейська преса почали називати його "чемпіоном чемпіонів".
У 1925 році, вже у 54-річному віці, Піддубний вирушив на гастролі до США. Там класична боротьба не мала особливого поширення, тому борцеві-ветерану довелося опанувати вільну. Він успішно змагався у Нью-Йорку, Чикаго, Філадельфії, Лос-Анджелесі та інших містах.
Після повернення зі США Піддубний продовжував виступати в Радянському Союзі. 1941 року, у 70-річному віці, він оселився в російському приазовському місті Єйськ і завершив спортивні виступи, отримавши звання заслуженого майстра спорту СРСР.
Під час німецької окупації Єйська в роки Другої світової війни Піддубний відмовився від пропозиції виїхати до Рейху на тренерську роботу. Але його колишня слава з часу виступів у Європі та повага серед командування німецької комендатури міста дали можливість пережити негоди гітлерівської окупації без репресій.
Варто також згадати невигадану історію з документами Івана Максимовича на початку 30-х років. За енциклопедичними даними, коли в новому паспорті його прізвище записали як "Поддубный", а національність – "русский", він власноруч виправив його на "Піддубний" та зазначив "українець".
Останні роки життя несправедливо забутий спортсмен прожив у злиднях та страждав від хвороби серця. На додаток у 1947 році він зламав шийку стегна та кілька місяців був прикутий до ліжка. Помер Іван Піддубний 8 серпня 1949 року в Єйську, де і був похований.
Пам’ять про нашого "чемпіона чемпіонів" почала відроджуватись лише після проголошення Незалежності України. 1991 року в рідній Красенівці відкрили музей Івана Піддубного. 1996 року Укрпошта випустила поштову марку, а 2021 року Нацбанк ввів в обіг ювілейну монету, що присвячені легендарному українцю.
Приємно, що саме в Солом’янському районі, в затишній місцевості Новокараваєві Дачі, у 1999 році з’явилася вулиця Івана Піддубного, яка до цього мала назву Більшовицька.
