Бібліотека в об'єктиві: ми – pet-friendly!

Повсякденне життя Бібліотеки Сковороди – це маса різноманітних та яскравих миттєвостей. На жаль, частина з них неодмінно лишається за кадром. Щоб це трохи виправити, готуючись до нашого 80-річчя, ми запускаємо серію дописів "Бібліотека в об’єктиві".

Оскільки ми є простором, де комфортно всім, першими в цей об’єктив потрапили пухнасті й хвостаті відвідувачі. Чотирилапі, що приходять разом з нашими читачами, – це звичний атрибут робочого дня в читалці та на абонементі. Його ми й вирішили зафіксувати. Гортайте фото і отримуйте власну дозу позитиву.

І нарешті самі прийдіть до нас якось зі своїми друзями – повірте, ми дуже pet-friendly!

Літературно-музична зустріч "У гармонії з природою"

19 квітня у Бібліотеці Сковороди відбулася літературно-музична зустріч "У гармонії з природою", присвячена Всеукраїнському дню довкілля та Міжнародному дню Матері-Землі.

Ця зустріч-розмова стала нагадуванням про те, що людина є частинкою природи й нерозривно пов’язана з її законами. Вміння чути її означає вміння чути себе й відкривати закладені нею джерела сили, а зневажливе ставлення до довкілля провадить світ у прірву.

Поети всіх часів чуйно ставилися до природи, тож в читальній залі у виконанні Ігор Якубовський та учасників "Вокальної студії на Освіти" лунали пісні на слова українських класиків: Григорія Сковороди й Івана Франка, Олександра Олеся й Богдана Лепкого, Миколи Зерова та Ліни Костенко.

Замислюватися, чи правильно ми живемо, змушували й пісні на вірші сучасних поетів – Миколи Удовиченка, Леоніда Федорука, Ростислава Радишевського, Миколи Рудакова, Анна Багряна, Ігоря Рубцова (Ігор Р.), Ольга Ходацька, Світлани Щиголевої (Тіна Світлячок).

За кожною піснею – поезії, що торкаються найтонших людських почуттів, огорнених у "природні" метафори. Перед очима присутніх оживали ліси, ріки й навіть суниці, а разом із ними – екологічні перестороги, небезпека спустошення землі, зникнення річок і хворі екосистеми.

У багатьох піснях йшлося про боротьбу за волю України, і водночас – про красу рідної землі, що квітне й живе навіть на тлі війни.

Отже, це була не тільки пісенна зустріч, а й справжня розмова про ідентичність, свободу та перемогу, яка народжується з любові до рідної землі. А ще про те, як любов і турбота можуть зцілювати, навіть коли бурі долі повертаються знову. Головне – намагатися жити в довірі до матінки-природи й завжди прагнути пошуку світла серед темряви.

Наступної неділі ми продовжимо екологічну тематику на наших поетичних читаннях, тож до зустрічі!

Заходи поточного тижня

Квітень у розквіті, а разом із ним – і наше прагнення спілкуватися та отримувати нові знання! Цей тиждень у Бібліотеці Сковороди пронизаний концептуальними сенсами: ми говоритимемо про стійкість через сторінки книг, екологічні проблеми та важливі уроки історії.

Запрошуємо вас завітати до нас з 20 по 26 квітня на такі унікальні події:

Четвер, 23 квітня, 16:00 – в циклі зустрічей "Бібліотеки емоцій заради добра" цього разу обговорюємо книгу Халеда Госсейні "Тисяча осяйних сонць" та читаємо фрагменти з неї. Фасилітаторка читань: Марина Чокас (Marina Chokas).

Неділя, 26 квітня, 12:00 – Екологічні поетичні читання. Зустріч з нагоди Дня Землі та 40-річчя Чорнобильської катастрофи.

Чи на регулярні заняття:

Курси української мови "МовоСвіт на Освіти" – щопонеділка о 12:30, щовівторка о 12:00.

Тренінг "Творимо Українську Вікіпедію разом" – щопонеділка о 16:00.

Розмовний клуб в межах проєкту Рух Єдині – щовівторка о 17:30.

Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.

Волонтерська ініціатива В’яжемо для перемоги – щовівторка о 14:00.

Навчання цифрової грамотності – щовівторка й щочетверга о 15:00.

Клуб юного програміста "Кодик" – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 098 216 3552).

Майстер-клас з ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).

Урок здоров’я з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Тож нехай ця весна стане часом ваших особистих відкриттів та теплих зустрічей. Чи то за книжкою, чи то за спільною піснею або волонтерською справою – ми завжди раді бачити вас у наших стінах. Приходьте за порцією весняного натхнення та гарним настроєм!

Анонс заходу

26 квітня о 12:00 Бібліотека Сковороди скликає поетів і поціновувачів поезії на Екологічні поетичні читання!

Перепрошуємо, наше запрошення є дещо прозаїчним, але цю тему підказало саме життя.

22 квітня відзначається Всесвітній день Землі, який щороку привертає увагу людства до екологічних проблем, захисту довкілля та формування екологічної культури.

26 квітня цього року – 40 років із дня Чорнобильської катастрофи, спричиненої внаслідок непрощенного втручання людини в усталені технологічні процеси. Здавалося б, стільки часу й зусиль пішло на подолання наслідків аварії на ЧАЕС, скільки життів втрачено та зламано, та чи засвоїло людство цей урок?!

Очільники держав, не замислюючись про наслідки, направо й наліво козиряють ядерною зброєю та порушують норми міжнародного права. Екологічний терор фактично унормовано. З березня 2022 року Запорізька АЕС перебуває під контролем російських окупантів і використовується як військова база. У лютому 2025 року російський дрон пошкодив протирадіаційне укриття над сумнозвісним 4-м енергоблоком ЧАЕС, тож саркофаг знову не є безпечним.

Розв’язана російською федерацією війна спричинила значне забруднення довкілля України. Ось лише кілька фактів, які мають місце через російську агресію.

Масштаби забруднення ґрунтів, повітря та водних ресурсів України внаслідок обстрілів та бойових дій є критичними і класифікуються як екоцид.

Приблизно 23% території України вважаються замінованими. І це не лише зони бойових дій, а й поля, ліси, узбіччя доріг, житлові будинки, подвір’я та акваторія Чорного моря.

Бойові дії спричинили пожежі в містах на мільйонах гектарів угідь, що призводить до виділення сполук, небезпечних для екосистеми, людей і тварин.

Нині в суспільному інформаційному полі не так вже й багато текстів про екологію під час війни, але ця тема потребує осмислення і висвітлення. Мовчати про це – не вихід.

Знайдімо час поговорити про це. Пишіть, знаходьте актуальні поетичні тексти, діліться з іншими! Екосвідомість людства починається з голосу небайдужих сердець.

Анонс заходу

23 квітня о 16:00 запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на наші десяті емоційні читання у межах міжнародного проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" (Love for Livres)!

Цього разу у фокусі читацьких досліджень – уривок з історичного роману "Тисяча осяйних сонць" американського письменника афганського походження Халеда Госсейні.

Ця емоційно насичена, пронизана метафорами та символізмом оповідь про складну долю жіноцтва в Афганістані змальовує світ, де здебільшого панує похмура атмосфера, сформована війною, патріархатом та соціальними обмеженнями.

Однак у книзі є місце любові, яка здатна спонукати людей до неочікуваних вчинків, долати найтяжчі перешкоди з разючим героїзмом і давати сили для продовження життя.

Запрошуємо всіх охочих читати вголос поринути в афганську культурну традицію та непросту історію завдяки цьому чуттєвому бестселеру The New York Times!

Великдень – час світла, єдності та добрих справ

Цього року наша невтомна Світлана Молчанова разом з іншими колегами з Публічні бібліотеки Солом'янки долучилися до благодійного великоднього ярмарку на підтримку Збройних сил України, що відбувся у Храмі ікони Божої Матері "Знамення".

Дякуємо всім, хто створював неймовірні хендмейд-вироби, підтримував донатом чи просто був поруч. Особлива вдячність настоятелю Храму отцю Григорій Фоя за відданість, щоденну працю та щире служіння – приклад справжньої віри й сили духу, що надихає громаду на добрі справи.

Кожен внесок – це частинка великої спільної справи, тепло для наших захисників і віра в Перемогу. Нехай світло Великодня зміцнює наш дух, об’єднує у добрі та дарує мир і надію!

Анонс заходу

Друзі, а ми вже визначилися з книжкою наступного Читацького клубу, який відбудеться 24 травня! Це "Слово про будинок «Слово»" – спогади Володимира Куліша, сина письменника й драматурга Миколи Куліша.

Роман уперше був виданий 1966 року в осередку української діаспори – канадському місті Торонто. Новітнє видання від видавництва Віхола проілюстроване зображеннями, наданими Харківським літературним музеєм.

На сторінках цієї книжки оживає приватне життя мешканців харківського будинку письменників – представників потужного творчого покоління українських літераторів, яке згодом назвуть Відродженням. Вони завзято жили, любили й творили в "першій столиці" України на початку 30-х років ХХ століття, коли хмари тоталітарного терору лише починали згущуватися.

У романі немає місця протоколам і страху тортур. Це історія, розказана з погляду дитини, яка вже пережила травму втрати батька й виросла. Достеменно невідомо, наскільки відповідають дійсності всі деталі книги, але ця дитячо-емоційна розповідь торкає за живе й закликає дізнатися про персонажів роману більше. Образи письменників тонко передають особливості їхньої вдачі й уподобань.

Автор книжки Володимир Куліш (1917-2009) народився на Херсонщині, дитячі роки провів в Одесі й Харкові. Його батька Миколу було репресовано 1934-го, розстріляно 1937-го, згодом посмертно реабілітовано. Коли тата заарештували, Володі було близько сімнадцяти.

Це стало непоправним ударом для юнака. Але він усе ж мав змогу спостерігати письменницьке життя найближчого батькового кола. У роки Другої світової Володимир емігрував до Австрії, згодом шукав свого місця під сонцем Аргентини та США, де й похований у місті Філадельфія. Більшість творів автора надрукована у 60-70-х роках ХХ століття.

До 90ї річниці від дня народження Олега Чорногуза

Є письменники, які вміють розсмішити. А є ті, хто через сміх говорить про серйозне – точно, гостро і влучно. Саме таким був Олег Чорногуз – автор першого українського сатиричного роману, що став важливою віхою у розвитку цього жанру. Сьогодні письменнику виповнилося б 90 років.

Ми занурилися в біографію Олега Федоровича та відібрали 8 цікавих фактів про цього майстра слова:

1. Розпочав творчий шлях у калинівській районній газеті, де писав під псевдонімом Семен Довгий. Його гуморески, байки й фейлетони швидко підкороли редакцію – дотепні, влучні, вони висміювали людські вади й суспільні недоліки. Настільки переконливо, що читачі навіть просили "відправити" автора у їхні села, аби він своїм гострим словом навів лад.
2. Рано зазнав переслідувань через свої гострі журналістські матеріали. Одного разу після викриття у публікації сільських дебоширів він став їхньою мішенню – зловмисники вистежили його й жорстоко побили.
3. Центральним етапом його біографії стала робота в культовому журналі "Перець", якому Чорногуз віддав понад 20 років. Це був період справжнього професійного зростання, протягом якого він пройшов складний шлях від звичайного фейлетоніста до головного редактора.
4. У молодості писав не лише українською, а й російською, як це було звично в тогочасному середовищі. Переломним став візит до поета Василя Юхимовича, який переконав молодого автора зосередитися на рідній мові. Після цієї розмови Чорногуз свідомо відмовився від російськомовної творчості, назвавши це "уроком на все життя".
5. Прізвище головного героя роману "Аристократ з Вапнярки" Чорногуз запозичив із розповіді гумориста Степана Олійника. Прототипом став реальний кореспондент Цідалковський, який під час війни вразив автора своєю дотепністю. Саме цей образ надихнув Чорногуза створити яскравого персонажа Євграфа Сідалковського.
6. У 1990-х роках писав детективні романи під псевдонімом Оуен Фред Чарльстон, видаючи себе за канадського автора українського походження. Це був досить прагматичний і комерційний хід, який у часи божевільної популярності іноземних детективів дав Чорногузові непогану можливість заробити своїм пером.
7. Творча спадщина письменника вражає масштабами та жанровим розмаїттям. Він залишив по собі 16 сатиричних романів, які стали класикою. Серед найвідоміших – "Аристократ із Вапнярки", "Претенденти на папаху", "Вавилон на Ґудзоні". А ще десятки повістей та оповідань, що демонструють його глибоке розуміння людської психології та суспільних процесів. Письменник також є автором кіноповісті "Смерть без милосердя" та п’єси "Пектораль", присвяченої Георгію Гонгадзе.
8. Олег Чорногуз також проявив себе як надзвичайно плідний публіцист, створивши за роки діяльності понад пів тисячі фейлетонів та аналітичних текстів. Працездатність та відданість жанру дозволили йому стати одним із найбільш впізнаваних майстрів слова, чиї твори зрештою були перекладені багатьма мовами світу.

Тож, його слово завжди впізнаване: іронічне, точне, таке, що змушує усміхнутися і водночас замислитися. Недарма під час наших безоплатних курсів української мови ми зверталися до його текстів, читали "Аристократа з Вапнярки", "Дари пігмеїв" та обговорювали їх із учасниками. І знову й знову переконувалися: ці твори не втрачають актуальності.