Анонс заходу

Даємо другий дзвоник! Тобто нагадуємо, що вже за 10 днів – 26 липня, о 12:00 – ми з вами обговорюємо на Читацькому клубі найзнаменитіший роман Халеда Госсейні "Ловець повітряних зміїв".

Книжка афганського, за походженням, лікаря, що вийшла у 2003 році, мала непростий шлях до читача. Спочатку це було оповідання про двох хлопчаків, що мирно запускають повітряних зміїв у Кабулі, і яким не зацікавилися видатні американські часописи The New Yorker та Esquire.

Кількома роками пізніше автор, амбіції якого не згасали, знайшов свій дебютний рукопис у гаражі і взявся переробляти його у справжній роман. Тема була розширена, конфлікти набули глибини, а ще додалося "нуару". На виході маємо книжку, яка понад 4 роки трималася у списку бестселерів The New York Times.

Чим вас ще зацікавити, щоб ви проковтнули "Ловця" за ті 10 днів, що лишаються до обговорення?

А чи знаєте ви, що у 2007 році режисер Марк Форстер екранізував роман в Голлівуді? Робота виявилися наче і непоганою, але за визначенням авторитетного рейтингового порталу Rotten Tomatoes: "Попри кілька чудових акторських робіт, фільм так і не зміг передати магію роману на великому екрані".

Тому Бібліотека Сковороди закликає вас саме до читання! Приходьте. Беріть участь в обговоренні. Висловлюйте свої власні і відверті думки з приводу прочитаного. Роман того вартий.

Модеруватиме зустріч Тетяна Яровицина (Tenditna Syla).

Презентація книжки письменниці і психологині Тетяни Вишко

Звичайна собі недільна зустріч у Бібліотеці Сковороди 12 липня перетворилася на магічне дійство. А все тому, що до нас із презентацією своєї нової книжки завітала клінічна психологиня, психотерапевтка, кризова терапевтка Тетяна Вишко

"Твоя зірка щастя. Повернути рівновагу, знайти сенс і силу жити" – так називається книжка, яка вийшла у Видавництво Ростислава Бурлаки. Вийшла нещодавно, а її вже відзначено міжнародною літературно-мистецькою премією імені Йоганна Вольфґанґа фон Ґете. А ще – тримаємо кулачки! – цю книжку планують перекласти англійською.

Насправді неймовірно, що в такий важкий час в Україні пишуться настільки потужні сутнісні книжки. І пишуться не просто так, а через біль, через досвід, через вдосконалення в горнилі українських реалій міжнародного фахового досвіду.

Дуже тішить, що ці книжки, пронизані плетивом особистих історій українців, у світі читаються, сприймаються і уважно вивчаються. Бо наш досвід надзвичайно цінний. І ось такі чуйні, делікатні фахівці, як пані Тетяна, невтомно опрацьовують усі ці наші "надбання" та примножують їх у книжках, щоб ми з вами в непрості моменти свого життя могли дати собі раду.

Ця книга написана доброю, щирою, ненав’язливою мовою та розповідає про те, що ж саме і як саме допомагає людині триматися: які сенси, звички і види діяльності дають людині силу; як творчість допомагає в саморефлексії; як слід перебудовувати звички, щоб набути ще більшої стійкості; як рідне, на якому ми виросли й сформувалися, дає нам точку опертя, навіть коли не тримають ноги й опускаються руки.

У нас багато вдячності пані Тетяні за те, що ми почули на цій презентації. І за те, що знаємо і практикуємо відтоді, як "Цілющі вечори" стали частиною життя Бібліотеки Сковороди.

Щодо нюансів, які зберігає кожна з 528 сторінок цієї книги, багато спойлерити не будемо. "Твоя зірка щастя" вже є на нашому абонементі. Займайте чергу і ставайте ближчими до себе самих та до зірок!

15 липня - День Української Державності

15 липня ми відзначаємо День Української Державності – свято, що символізує тяглість української історії, традицій державотворення та боротьби за незалежність. Воно нагадує, що сучасна Україна продовжує багатовікову традицію, започатковану ще за часів Русі.

Саме в Києві понад тисячу років тому формувалися основи управління, права, дипломатичних відносин і культури. Важливою подією стало запровадження князем Володимиром Великим християнства у 988 році. Цей крок визначив подальший розвиток Русі та зміцнив її зв'язки з європейським світом.

Історія української державності не обмежується княжою добою. Традицію Русі продовжили Галицько-Волинська держава, козацька Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава 1918 року, Карпатська Україна. У 1991 році Україна відновила незалежність, підтвердивши спадкоємність багатовікової історичної традиції.

День Української Державності нагадує, що наша країна має тисячолітню історію. Вона формувалася протягом століть, переживала періоди піднесення й випробувань. Але щоразу відроджувалася завдяки прагненню українців жити на своїй землі, зберігати власну культуру, мову та право самостійно визначати своє майбутнє.

Сьогодні, коли Україна знову боронить свою незалежність, особливо важливо пам'ятати про історичну тяглість. Знання минулого допомагає нам краще зрозуміти сучасність, усвідомити цінність свободи й незалежності та відчути відповідальність за майбутнє країни.

Запрошуємо вас до бібліотек Солом’янського району ознайомитися з книгами, що присвячені історії України та її державотворчій традиції. Щиро рекомендуємо такі праці як "Україна: Історія" Ореста Субтельного, "Ілюстрована історія України" Михайла Грушевського, "Брама Європи" Сергія Плохія та інші видання. Вони допоможуть глибше пізнати минуле України й простежити тяглість нашої історії від Русі до сучасності.

15 липня – День українських миротворців

Щороку 15 липня в Україні відзначають День українських миротворців. Саме цього дня у 1992 році перші наші військовослужбовці вирушили до Боснії і Герцеговини у складі миротворчої місії ООН. Відтоді понад 40 тисяч військових з України виконували небезпечні завдання в різних куточках світу – на Балканах, Близькому Сході, в Африці, Центральній Азії та в інших регіонах.

Українські миротворці охороняли цивільне населення, супроводжували гуманітарні вантажі, розміновували території, здійснювали авіаційні перевезення та рятувальні операції в складі місій ООН, ОБСЄ та сил підтримання миру KFOR НАТО.

Звісно, що миротворча служба не є безпечною. Під час виконання міжнародних місій Україна неодноразово втрачала своїх військових не тільки на землі, але і в небі. Серед таких найболючіших трагедій – збиття гвинтокрила у 2000 році в Ефіопії та військо-транспортного літака у 2005 році в Іраку.

Імена всіх полеглих внесено до Книги пам’яті, яка ведеться Українською асоціацією миротворців.

Після початку російської агресії у 2014 році багато наших миротворців стали на захист країни, а повномасштабна війна надала новий зміст миротворчому досвіду українців.

Отже, маємо нагоду висловити вдячність усім, хто представляв Україну у міжнародних миротворчих операціях, та вшанувати пам’ять героїв, які віддали життя заради миру й безпеки.

 

"Бібліотеки емоцій заради добра". Документальний фільм про проєкт

Цей тиждень у Бібліотеці Сковороди розпочався з важливої події – візиту партнерів проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра".

У цій ініціативі, що досліджує вплив читання на психологічний добробут людини, беруть участь бібліотекарі України та ще 5 країн світу. Завдяки Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association та особисто Оксані Бруй (Oksana Brui) він впроваджується як пілотний у 5 київських книгозбірнях, серед яких і Бібліотека Сковороди.

Наразі фахівці знімають документальний фільм про результати його втілення в українських реаліях. Тож вчора зранку до нас, на вулицю Освіти, 14-А, завітали гості з Франції – журналіст Огюстен Трапенар, відеооператор Луї Віллерс, представник комунікаційного відділу "Бібліотеки без кордонів" в Україні (Bibliothèques Sans Frontières) Квентін Шевальє і проєктна менеджерка Оксана Матвєєва.

Під час невеличкої інтерв’ю-розмови ми з радістю поділилися враженнями й досвідом проведення емоційних читань для наших відвідувачів, колег та партнерів. А розповісти було про що: з грудня 2025-го по червень 2026-го Бібліотека Сковороди успішно провела 14 сесій бібліотерапії. Ці зустрічі допомогли морально пережити сувору зиму й багато інших негараздів та об’єднали 89 унікальних учасників різного віку й статусу.

Усі тексти, які ми добирали для читань, так чи інакше стосувалися явища суспільної стійкості та психологічного добробуту українців та втілювалися завдяки методикам проєкту: "спільне читання", "психологія емоцій" та "творче письмо".

А сьогодні, 14 липня, в Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого наші колеги, фасилітаторки читань Тетяна Яровицина (Tenditna Syla), Марина Чокас (Marina Chokas) та Наталія Шевчук взяли участь у фінальній сесії бібліотерапії в межах проєкту, до якої, окрім наших колег-фасилітаторок, долучилися ще представниці інших сфер.

Для цієї активної спільноти фасилітаторки головної бібліотеки країни Катерина Науменко (Katia Naumenko Somkina), Світлана Ковальчук провели надзвичайно цікаву сесію за уривком із роману письменника й військового капелана Андрія Зелінського "Семенові зорі".

Процес сесії фільмувала вже знайома нам знімальна група, до роботи якої долучилися також регіональний директор "Бібліотек без кордонів" Грегуар Бономм та координаторка проєкту в Україні Каміль Попкофф.

Ми щиро дякуємо представникам проєкту (Love for Livres) та дуже сподіваємося невдовзі побачити документальну стрічку про те, як докладені бібліотекарями зусилля стають частиною нашої спільної історії стійкості та сприяють спільнототворенню.

Анонс заходу

Давненько ми не рекламували наші фірмові сковородинські майстерки з виготовлення ляльки-мотанки. Між тим, маємо на середу, 15 липня, вільні місця і запрошуємо вас. Так, так – саме вас. Всіх, хто читає зараз ці рядки!

Не планували? Життя дарує цікавий експромт, не упустіть його. Не вмієте і не готувалися? А це й не потрібно.

Наша вправна майстриня Світлана Молчанова не тільки навчить, направить кожний ваш рух, але й створить затишну і доброзичливу атмосферу, в якій ви власними руками зробите традиційний український сакральний оберіг.

Отже, не відкладайте й записуйтеся просто зараз за телефоном: +𝟑𝟖 𝟎𝟔𝟔 𝟕𝟐𝟓 𝟐𝟖𝟎𝟎

#Що_Читати

Таня-Марія Литвинюк

Очевидно, усе колись станеться:
сніг розтане, і бажане збудеться,
хтось зустрінеться, хтось розстанеться,
хтось згадається, хтось забудеться…
Очевидно, усе колись зміниться:
одяг зноситься, крейда змиється…
Хтось прийме все як дань – і змириться.
В когось море в очах поміститься.
Очевидно, усе десь зазначиться:
день мине – і важливе відбудеться.
Різні люди нитками по вулицях –
десь зав'яжеться, десь розпуститься…
І на кожному кроці тишею:
"Хтось загубиться, хтось залишиться..."

***
знаєш а я по вівторках думаю про високе
перетасовую ноти октави бажання стільці пересовую
перефразовую речення переміксовую
літери рими валети валізи зорі
перефарбовую
жовте червоне біле
світло до світла так ніби тіло до тіла
знаєш а я по вівторках людям в метро підморгую
просто прикольно дивитись в зіниці здивовані
сонні веселі сумні у обличчя потомлені
очі зелені блакитні пусті відсторонені
знаєш а я по вівторках як гудзик відірвана
навпіл поділена дійсність — монета розмінна
міряю кроки з промінням поперемінно
місто моє ніби жінка з обличчям зміненим
пошепки майже навпомацки майже ехом
місто моє дим цигарок відхекує…

***
БЛИЗЬКО (з помилками)
Близько не той, хто близько, а той, хто близький.
Тільки ніхто не близький і ні з ким не близько.
Люди ще вірять, що я малолітнє дівчисько –
люди мені пробачають мої помилки.
Так і живемо – тільки мені занизько.
Вкотре підводжу риску під тим, що вже.
Люди ковтають мене, як солодке драже.
Люди вивчають мене, ніби мову англійську.
Сонце до сонця – два сонця, безсоння моє.
В цьому мінливому світі усе перемінне.
Той, хто уміє програти, уже виграє.
Я заплітаю волосся, неначе проміння.
Світ мені світлом, кожен, хто близько – близький.
Світ мені словом, кожен далекий – далеко.
Люди цитують мене як найкращі книжки.
Можна здуріти – як їм зі мною нелегко.
Літо торкається липнем, було-не було?
Близько не той, хто далеко, а той, хто неблизько.
Люди сприймають мене, як сигнал НЛО.
Люди чекають чудес, ніби дами валетів.
В цьому мінливому світі – усе помилки.
Близько не той, хто неблизько, а той, хто близький…

***
одягаєш свою безтурботність як сукню – усе тобі легко,
усе тобі добре, усе тобі завжди на краще…
а коли починається тиша – повітря важчає,
осідає на плечі мовчанням і світлим сумом.
ти щаслива людина – оця твоя чесність підшкірна
приростає до тиші, гартує дівчачу природу…
а коли починається вічність – каміння у воду;
ти щаслива людина – ти носиш під серцем покірність.
відчувай себе морем: прибоям ніколи не боляче,
між всіма берегами найлегше – собою залишитись;
а коли починається небо, потрібна тиша,
а коли починається вітер – потрібна свобода.
***
давай про хороше
так ніби цукерки випрошую
пришли мені смайлик хоча б електронною поштою
мені вже все рівно що далі хто далі і скільки я коштую
читай між рядків
у мене волосся коротшає
давай про хороше
про хмари дахи дні народження
про ввімкнені фари вночі і усіх перехожих
про те що невдовзі ми просто зустрітися можемо
читай між рядків
у мене волосся коротшає

***
Миру тобі, миру, мій світе…
Миру тобі, миру, мій світе, милості,
Божої милості, милий, людської мудрості.
Хай із долонь твоїх зв’язаних птахи вилетять.
Хай із грудей твоїх ранених квіти виростуть.
Миру тобі, миру, мій світлий, милості,
змучений мій, сили тобі, мужності.
Хай твої ріки наші гріхи вихрестять,
хай твої води стануть нової міцності.
Миру тобі, миру, мій світе, милості.
Музики, милий, чистої, поруч – людяних.
Хай тобі стане неба на всіх зневірених.
Хай тобі стане віри на всіх розлюблених.

Бажаєте прочитати збірку повністю та знайти свої улюблені рядки? Книга Тані-Марії Литвинюк "Містами" чекає вас на абонементі Бібліотеки Сковороди за добре вам знайомою адресою: вул. Освіти, 14-А.

Працюємо для вас з понеділка по четвер до 19:00, в суботу до 18:00, а в неділю до 17:00.

Анонс заходу

Друзі, запрошуємо вас у Бібліотеку Сковороди в неділю, 19 липня, о 12:00 – на літературно-музичну зустріч "МИ Є"!

Цього дня свою щирість, любов і тепло вам подарують дві подруги: Таїсія Загоруйко (Taisiia Zahoruiko) – поетеса, виконавиця каверів українських і світових хітів та музикантка й гітаристка Дарина Охай. А наша колега, поетеса й, за сумісництвом, мама Таїсії Тетяна Яровицина (Tenditna Syla) власним драйвом підтримає виступ дуету.

Це вже третя така літня лірична зустріч у традиційному тріо. І знову на нас чекає музично-поетично-прозова розмова про те, як важливо Бути. Вірити, любити, відчувати своє коріння. Прагнути єдності, триматися разом, підтримувати одне одного. І власним прикладом доводити: кожне зболене людське "Я" здатне утворювати міцне "МИ". Бо хто ми є поодинці?

Ті, хто був на попередніх зустрічах з Таїсією та Дариною, добре пам‘ятає ту добру, чисту, глибоку й безпосередню атмосферу, яку вміють створити дівчата. Хто ще не був і не знає, має таку нагоду!