Цілющого понеділка, 9 листопада, у Бібліотеці Сковороди відбулася цікава зустріч з психотерапевткою
Тетяна Вишко, яку ми назвали "Що з нашим тілом, коли йому важко?"
Живучи у складні часи, ми далеко не на все можемо впливати. Проте підтримати себе і своє тіло завжди можливо. Саме воно бере на себе перший удар під час будь-яких випробувань. Фізична втома та емоційний стан тісно пов’язані між собою. Тому елементарна турбота про тіло є необхідністю.
Учасники зустрічі говорили про внутрішній діалог, про важливість ставити собі запитання "чи можу я собі допомогти?" та чесно шукати на нього відповідь. Адже вчасне усвідомлення власного стану є першим кроком до підтримки себе.
Багато хто з нас уперше дізнався про явище, з яким був знайомий з дитинства, – румінацією думок. Це – повторюване, пасивне і нав’язливе зосередження уваги на негативних переживаннях, проблемах, помилках минулого чи можливих невдачах. Знайомо?
Окремо зупинилися на "антидотах", які допомагають стримувати цей процес: усмішці та розпруженні м’язів обличчя й тіла, екологічному вираженні емоцій і техніці керованої уяви.
Розбиралися детальніше, що відбувається з організмом у стані стресу. Говорили про вплив кортизолу та адреналіну, нестабільну роботу симпатичної та парасимпатичної нервової систем. А ще про граничне напруження і виснаження організму, порушення сну, м’язову напругу, зміни в роботі травлення, серцебиття та важкість дихання.
Коли стрес затягується і мозку доводиться тривалий час підтримувати організм у режимі напруги, йому не позаздриш. Саме тому важливо знаходити у повсякденному житті "гачечки щастя". І, як сказала пані Тетяна, самим ставати тими гачечками!
Навіть невеликі позитивні моменти щодня допомагають психіці вивільняти частину накопичених емоцій та відновлювати внутрішній ресурс.
Завдяки запропонованому пані Тетяною "світлофору" всі присутні вчилися розрізняти сигнали звичайного перевантаження, ознаки потреби в консультації спеціаліста та симптоми, які потребують невідкладної медичної допомоги.
Практичну частину зустрічі ми присвятили відновленню та закріпленню дихально-тілесних вправ. Разом дихали, вчили тіло заспокоюватися після значного напруження, а також створили творчу роботу "Карта мого тіла: від напруги до турботи".
Пані Тетяна наголосила, що техніки самодопомоги працюють значно легше й ефективніше, коли ми практикуємо їх у спокійному стані.
Тіло запам’ятовує ці алгоритми й в потрібний момент здатне відтворити їх, щоб відновити дихання, зняти нервові затиски та допомогти повернутися до стану рівноваги. Людині ж важливо дозволити своїм емоціям бути та дати собі трохи часу на відновлення.
Щиро дякуємо пані Тетяні за цю ресурсну зустріч і погоджуємося з нею: найголовніше, що цього дня ми були поруч одне з одним. Навіть напівтемрява в залі не сприймалася такою критичною, адже підтримка, спільність і турбота допомагають долати будь-які труднощі.
