пʼятницю, 8 грудня 2023 р.

9 грудня - Міжнародний день пам’яті жертв злочину геноциду. Огляд книг «Пам’яті жертв злочину геноциду»

Коли нав’язлива ідея з‘являється у хворобливій уяві однієї впливової психічно неповноцінної людини, яка жадає влади і прагне принижувати та знищувати інших, це страшно.
Та набагато страшніше, коли цю “ідею” підхоплюють інші. Якщо тих, хто її поділяє - тисячі, то це вже - моральне дно нації й невдовзі відгукується мільйонами жертв, скалічених доль, довгими роками депресії й повільного оговтання упосліджених народів на тих теренах. І це вже свідчить про днище нації-поневолювача й суцільний морок в головах її громадян, які не усвідомлюють власного невігластва.

Історії відома безліч геноцидів: від геноциду антів, скоєного дикими аварами в 602 році та іншими нелюдами по всьому світі, аж до сучасного геноциду українців, скоєного росіянами в Бучі, Маріуполі та на інших теренах України.
А поміж тим - масштабні геноциди ХХ ст.: українців - Голодомор 1932-33 років, євреїв у 1939-1945 рр. під час ІІ світової війни.
Також не минув геноцид і ромів (та всіх, хто був подібний до них зовні), і кримських татар та інших малих поневолених народів.

Ра́фал Ле́мкін, польський та американський науковець-правник єврейського походження, фундатор дослідження геноциду, вважає, що це поняття означає "скоординований план різних дій, спрямованих на знищення суттєвих основ життя національних груп з метою їхнього знищення. Метою такого плану буде розпад політичних і соціальних інститутів, культури, мови, національних почуттів, релігії та економічного існування національних груп, а також знищення особистої безпеки, свободи, здоров'я, гідності та навіть життя осіб, що належать до таких груп".
… Все, чого наразі прагне росія. І якщо раніше її антиукраїнська політика полягала в цілеспрямованій організації голодомору, пізніше — у його невизнанні, то тепер — в організації нової, гібридної форми геноциду, поданої під ідеєю “визволення”.

Багато питань лишається дискутивними, проте адекватності сприйняття ніхто не скасовував. Саме тому ця тема підлягає грунтовному вивченню, аналізу й проговоренню світовою спільнотою. 
Тож бібліотекарі ЦРБ ім. Г. Сковороди напередодні цієї сумної дати підготували опис тематичних книжок.


Ілля Левітас «Праведники Бабиного Яру»
Книжка є важливим свідченням про велич людської душі в роки Другої світової війни.
Її сторінки розповідають історії самопожертви, що стали неодмінною частиною національної спадщини. Незважаючи на смертельні небезпеки, що загрожували життю, тисячі громадян України стали героями, рятуючи єврейських співвітчизників від нацистської загибелі.
Це видання - важливий внесок у визнання та пам'ять про тих, хто врятував невинні життя в роки війни. Вона заслуговує на увагу кожного читача і є прикладом людяності та героїзму в найважчі часи історії.

Федір Зубанич «Посеред крику біди»
Автор на основі численних фактів майстерно висвітлює героїзм і благородство тих, хто, ризикуючи власним життям, рятував єврейських співвітчизників від нацистської жорстокості під час Другої світової війни.
Книжка цікава тим, що автор не обмежується лише констатуванням фактів, але і створює глибинний емоційний контекст через живі свідчення осіб, прямо пов'язаних з цими подіями. Такий дослідницький підхід призначений для того, щоб не лише зацікавити фахівців, але й здобути симпатію широкого загалу, для кого історія двох народів — українського та єврейського — стає неабияк важливою.

«Голодомор 1932-1933 років в Україні як злочин геноциду»
Монографія, присвячена правовим аспектам Голодомору 1932-1933 років в Україні, є важливим внеском у вивчення та оцінку трагедії, яка визначила долю багатьох поколінь українців. Автори глибоко досліджують правові виміри Голодомору, включаючи методологію його оцінки, історико-порівняльний аспект, правову кваліфікацію як геноциду, а також визначення суб’єктів злочину та потерпілих.
Важливим аспектом є аналіз Голодомору в ширшому контексті радянського геноциду проти української нації, що розкриває складні механізми та сприяє глибшому розумінню історичних подій. Монографія створена на основі досліджень, проведених кафедрою міжнародного права і Центру міжнародного захисту прав людини Національного університету «Києво-Могилянська академія» в рамках наукового семінару «Голодомор в Україні у світлі Закону «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» і міжнародного права», що викликає довіру до надійності та академічної обґрунтованості представленого матеріалу.
Це видання рекомендуємо як для науковців та викладачів, аспірантів та студентів, так і для широкого кола читачів, які зацікавлені у глибокому розумінні історичної пам’яті.

Володимир Сергійчук "Голодомор 1932—1933 років як геноцид українства"
Видання є важливим внеском у вивчення трагічних моментів історії України. Автор, користуючись архівними документами та свідченнями очевидців, переконливо аргументує штучну природу Голодомору, що є геноцидом в контексті конвенції ООН щодо запобігання злочинів проти людства.
Рекомендуємо цю книжку як докладне та авторитетне джерело для всіх, хто цікавиться історією України та має на меті поглиблене вивчення Геноциду 1932—1933 років.

“Голодомор 1932-1933 років. Геноцид українського народу” (Денис Гетьман, Ігор Юхновський та інші)
Широкоформатне ілюстроване видання від Українського інституту національної пам’яті найменоване як “виставка”. Водночас, воно є промовистим атласом масштабів і наслідків рукотворного лиха, яке прокотилося українськими землями на початку 30-х років ХХ століття. Посутньо - це концентрована, структурована історія України від проголошення нею державної незалежності, крізь пекло голодомору - до висновків світової спільноти на межі 2000-х - у цифрах, документах, графіках, датах, мапах, фотографіях. Попри важкість тематики, це видання якнайкраще підійде для непідготованого читача, а також для незабутніх уроків історії України. За його допомогою можна легко пояснити важкі речі й висвітлити наслідки радянської риторики зі знищення непокірних народів. І підтвердити скоєні проти людства злочини документальними фактами - фотокопіями з архівних документів.

Сергій Грабовський, Ігор Лосєв “Azat Qirim чи колонія Москви?”
Книжка двох українських публіцистів, журналістів, політологів, істориків, к.ф.н. Сергія Грабовського та Ігоря Лосєва розповідає про історію Криму від доби Кримського ханату до анексії Криму російською федерацією, про кілька хвиль імперського геноциду кримськотатарського населення, основні його чинники й формування засад кримськотатарського відродження на початку ХХ століття, про боротьбу кримців за свободу, знаковим виявом якої стала Кримськотатарська революція 1917 - 1918 років , про один з найбільших злочинів радянського тоталітарного режиму - насильницьке виселення кримськотатарського народу з його історичної батьківщини, у травні-червні 1944 року. Видання являє собою український погляд на кримсько-татарську історію та може бути цікавою науковцям, вчителям, студентам та кожному, хто небайдужий до долі кримців.

Ґульнара Бекірова “Пів століття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941 - 1991). Нарис політичної історії”
Книга Ґульнари Бекірової, кримськотатарської діячки, дослідниці історії, членкині Українського ПЕН-клубу, за передмовою та післямовою борців за волю кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва та Рефата Чубарова, розкаже про чи не найтрагічніший період історії кримськотатарського народу - 1941 - 1991 роки. Про кримських татар як заручників ІІ світової війни. Про окупацію Криму нацистами. Про вигнання з рідної землі й марні намагання гнобителів стерти історичну пам’ять гордого корінного народу Кримського півострова. Про поневіряння “покараного народу” на чужині. Про стихію народного опору. Про зовнішню підтримку й виборений дозвіл повернутися додому. Про все це - у ґрунтовному виданні на 500 сторінок, що містить історичні розвідки, спогади, фотографії та архівні документи.

А також пропонуємо прочитати на цю тему інші книги, які є в нашій бібліотеці:
  • Олеся Стасюк «Нариси про Голодомор»
  • Валентина Борисенко «Свіча пам’яті. Усна історія про геноцид українців у 1932-1933 роках».
  • Український Голодомор 1946-1947років: непокаране зло (Упорядник і автор Андрій Бондарчук).
  • Книга свідчень. Анатомія російської анексії Криму (Упорядниці Анна Андрієвська та Олена Халімон).
  • «Український Голокост 1932-1933» (Упорядник о. Ю. Мицик, Л. Іваннікова)
  • Жанна Ковба «Людяність у безодні пекла».

четвер, 7 грудня 2023 р.

Відкритий урок української літератури з нагоди Національного тижня читання

ЦРБ імені Григорія Сковороди долучилася онлайн до відкритого уроку української літератури з нагоди Національного тижня читання. Учні гімназії-інтернату #13 читали сучасну українську поезію, яку обрали діти за власними уподобаннями, обговорювали закарбовані в ній життєдайні сенси. Це — близькі люди, теплі обійми, рідна домівка, мамин квітник... Спілкувалися з дітьми і про цінності, які роблять життя українців осмисленим і наповненим - завжди, а особливо - під час воєнного стану.
Волонтерство, подвиг воїнів, який варто шанувати, народні традиції і важливість повернення до витоків стали темою нашої розмови...
Наша колега Тетяна Яровицина вже навідувала їх у гімназії трьома роками раніше. Тепер дітки виросли, і з усього видно, що це наші гідні нащадки, бо мають чудового педагога — Ольгу Ходацьку!



7 грудня - Всесвітній день української хустки






«Я обіцяв віддати музиці все!» До 120 річчя від дня народження Миколи Колесси

Ці слова належать Миколі Філаретовичу Колессі – видатному Львівському композитору, диригенту, педагогу, теоретику музики, академіку Національної академії наук. Він суттєво вплинув на духовність і внутрішню культуру Львова. 6 грудня йому виповнюється 120-років від Дня народження.
Більше - на Facebook-сторінці ЦРБ ім. Г.Сковороди

середу, 6 грудня 2023 р.

#тижденьчитання2023 триває!

Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди, в рамках Національного тижня читання, долучилась до спільного читання книги видатного українського економіста, візіонера, співзасновника Всесвітнього економічного форуму в Давосі Богдана Гаврилишина «Залишаюсь українцем».



6 грудня - День Збройних сил України

Слава Героям, чиї серця б'ються у ритмі Незалежності! Сьогодні віддаємо належне тим, хто несе тягар війни, забезпечуючи нашу Свободу. Кожна сльоза втомленості — це крапля героїзму, кожна хвилина напруженості — прояв відданості нашій країні. У їхніх втомлених поглядах віддзеркалюється вогонь величі та безмежної любові до Батьківщини. Кожен момент відданості — це випробування, яке розкриває нові грані сил і самопожертви. Герої наші, стоячи на сторожі миру і Незалежності, несуть на собі не лише обов'язки, але й величезну відповідальність за майбутнє.
Сьогодні висловлюємо свою вдячність тим, хто витрачає сили і ресурси на захист наших ідеалів і цінностей. Слава тим, хто своїм життям підтверджує вірність покликанню захищати нашу країну!

Анонс зустрічі

10 грудня о 12:00 запрошуємо вас на літературно-музичну зустріч, присвячену Дню Збройних Сил України!
На цей раз ми маємо честь запросити вас на нашу зустріч, де спеціальною гостею буде письменниця, поетка та волонтерка Катерина Флекман.
Приходьте, щоб разом з нами висловити свою подяку Збройним Силам України за їх величну відвагу та невтомну мужність у захисті від російської агресії.
А для тих, хто любить музику, ми підготували особливий сюрприз – пісні, що пройматимуть серця щирим почуттям патріотизму та великою вдячністю Збройним Силам України.
Не пропустіть цей важливий момент єднання! Долучайтесь до нас 10 грудня та створіть разом з нами атмосферу вдячності та підтримки.

вівторок, 5 грудня 2023 р.

"Ой, хто, хто Миколая любить?"

Якщо ваші дітки не знали, що цього року треба завчасно написати листа святому Миколаю, а ви раптом закрутилися-заклопоталися та й забули їм нагадати, то ми завжди поруч.
Тільки тс-с-с!!!
Цієї ночі Святий Миколай має принести солодкі даруночки усім чемним діткам і покласти їх під подушку (або й у черевички).
А усі нечеми, за класикою жанру, мають знайти під подушкою на ранок різочку як натяк на не найкращу поведінку.
Проте… нечемам також хочеться дива! Тож краще дати їм шанс і підказати Св. Миколаю покласти якусь добру чарівну книжечку, що сприятиме виправленню їхньої поведінки!
Адже всі знають, зі Святим Миколаєм включно, що краще не карати, а мотивувати!
А тепер, нумо, дорогі дорослі, пригадаймо, що ж то за свято!
День Святого Миколая, у народі День Миколи або Зимовий Миколай — день святкування та вшанування пам'яті християнського Святого Миколая Мирлікійського (Чудотворця). Відзначатиметься він християнськими церквами тепер і надалі 6 грудня.
Із цим святом пов’язано багато традицій.
У сучасному світі на Миколая зазвичай встановлюють (відкривають) різдвяну ялинку.
Свято дуже шанується в Європі, і знаменує пору передріздвяних приготувань, проявів турботи про нужденних, благодійних заходів - як церковних, так і світських. Цього дня деякі громадські організації проводять традиційні благодійні акції для сиріт.
А українці від початку російсько-української війни дбають ще й про своїх захисників - з любов’ю збирають, виготовляють і передають на фронт смаколики, подарунки, дитячі малюнки.
У християнській традиції на свято Миколая прийнято відвідувати богослужіння у храмах, збиратися разом з родиною, дарувати подарунки та співати пісні.
За давньою ж українською традицією, старші господарі села збиралися, щоб зварити пшеничного пива й скуштувати медів, а після файної гостини всі весело з піснями їздили на санях селом і довкола. Дітям цього дня дарувалося особливе печиво — “миколайчики”.
На Київщині господар, прийшовши цього дня з церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: “Святий Миколай, помилуй та збережи нас від усякого лиха!”
На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар.
На Поділлі цього дня чекали «полазника» — чоловіка, який першим зайде до хати, що віщувало багатство й щастя протягом року. Також, через подвір'я мав пройти хазяїн, дати худобині їсти й привітати її.
А ще до дня Миколая заведено віддавати борги. Українська приказка говорить: «Якщо ти мені не віддаси до Миколи, то вже не оддаси ніколи».
Також заведено миритися та прощати, існує приказка: «На Миколу клич друга, клич і ворога, обидва будуть друзі», але зараз це так не працює.
Із зимовим Миколаєм пов’язано багато народних прикмет. Також за погодою в цей день визначають, яким буде літній Миколай: скільки випало снігу на 6 грудня, стільки ж трави буде 9 травня.