Заходи поточного тижня

Новий тиждень – це ще сім можливостей навчитися чомусь новому, зустріти однодумців або просто трохи видихнути й заспокоїтися у затишному куточку.

У Бібліотеці Сковороди ми вже відчули перші ознаки наближення тепла, тому підготували для вас програму, де кожна подія додає відповідного настрою.

Знайдіть своє серед наших унікальних заходів з 16 по 22 лютого:

• Середа, 18 лютого, 17:30 – Краєзнавча зустріч, яку проведе дослідник Київщини В’ячеслав Жмихов: "Межигірський Спасо-Преображенський монастир".
• Четвер, 19 лютого, 15:00 – Як вступити на IT-спеціальність у 2026 році? Відповідає на запитання Наталія Одрібець, директорка Інституту комп’ютерних технологій Університету "Україна".
• Неділя, 15 лютого, 12:00 – "Лесині читання" + "Бібліотеки емоцій заради добра". До 155-ї річниці з дня народження Лесі Українки. Зустріч 5.

Чи на регулярних заняттях:

• Курси української мови "МовоСвіт на Освіти" – щопонеділка о 12:30, щовівторка о 12:00.
• Тренінг "Творимо Українську Вікіпедію разом" – щопонеділка о 16:00.
• Розмовний клуб в межах проєкту Рух Єдині – щовівторка о 17:30.
• Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Навчання цифрової грамотності – щовівторка й щочетверга о 15:00.
• Клуб юного програміста "Кодик" – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 098 216 3552).
• Майстер-клас з ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).
• Урок здоров’я з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Обирайте те, що відгукується саме вам, і додайте яскравих фарб у свій лютневий графік. Ми завжди поруч – щоб підтримати, навчити або просто вислухати. Чекаємо на вас!

Адреса: вул. Освіти, 14а

Телефон: ‪+38 063 240 6642

Ми любимо, коли до нас у Бібліотеку Сковороди приходять на екскурсію!

А приходять тому, що хтось колись у нас побував і надихнувся, став нашим відданим шанувальником й порадив іншим.

Зимного і тривожного дня 11 лютого група активістів зі столичного Територіального центру соціального обслуговування Голосіївського району на чолі з кураторкою Тетяною Кобзар відвідала бібліотеку. Бо активне дозвілля в наш час – найкращий і доступний всім спосіб підзарядитися енергією.

І ми плідно провели дві години опліч. Розповіли про наш (не хочемо хвалитися, але) солідний та сучасний книжковий фонд. Про чудових колег, кожен з яких – цінність! Про розмаїтий спектр послуг, які надаємо з душею і в максимально креативний спосіб. І звісно, відвідали наш краєзнавчий музей та навіть влаштували імпровізований концерт.

Очі наших гостей світилися і вселяли віру в те, що коли потепліє, у нас прибуде відданих читачів з цієї славної й вічно молодої когорти!

Дякуємо за візит і завжди вам раді! Ваша бібліотека на Освіти.

Флешмоб до Міжнародного дня дарування книг

Сьогодні, 14 лютого, у Міжнародний день дарування книг, ми дивимося на наші полиці й радіємо. Бо бачимо, скільки чудових книжок ви вже нам подарували!

Якби ви знали, яка ж то насолода – спостерігати, як завдяки вам фонди Бібліотеки Сковороди поповнюються цікавезною літературою. Сучасні романи, нон-фікшн, поезія, дитячі видання – за ними стають у чергу, про них говорять, їх охоче радять одне одному.

І щоб цей магічний марафон дарування тривав й цьогоріч, пошепки промовимо чарівне заклинання: "Зберігай спокій та подаруй книгу бібліотеці!"

Якщо після цього у вас з’явилося нестерпне бажання просто зараз, забувши про все, з торбою книжок нестися за адресою вул. Освіти, 14а – ні в якому разі не стримуйте себе! У нас вони точно не припадуть пилом, а навпаки – знайдуть нових та вдячних читачів.

А кожен, хто даруватиме з 14 по 21 лютого, отримає читацький комплімент – закладинку з індивідуальним передбаченням!

Ще ж, завдяки щедрості нашої підписниці, ми хочемо потішити когось із вас прямо сьогодні. 

Саме зараз у нашому Instagram серед підписників триває розіграш трьох класних видань:

1. "Вівці цілі" – Євгенія Кузнєцова
2. "Щастя в моїх руках" – Аньєс Мартен-Люган
3. "Моя неймовірна подруга" – Елена Ферранте

Щоб взяти участь, потрібно:

· Бути підписаними на нашу Instagram-сторінку.

· Поширити допис про розіграш у себе в сторіс з відміткою сторінки бібліотеки в Instagram – @skovoroda_library.

· У коментарях позначити когось із ваших друзів-книголюбів.

Переходьте за цим посиланням, виконуйте умови та беріть участь. Чиясь домашня бібліотечка сьогодні неодмінно збагатиться!

Розігрування відбудеться після 19:00.

Анонс заходу

Останньої неділі зими, 22 лютого, о 12:00 Бібліотека Сковороди запрошує вас на емоційні "Лесині читання" до 155-річчя з дня народження видатної української поетеси, драматургині й культурної діячки Лесі Українки.

У межах проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" разом із поціновувачами поезії та фасилітаторкою Тетяною Яровициною (Tenditna Syla) спробуємо на рівні емоцій розібратися, які чуттєві послання адресувала світові ця надзвичайно освічена, гонорова й талановита життєлюбка з непростою долею.

В цьому нам допоможуть кілька Лесиних ліричних, громадянських та прозових текстів зі збірок "Горить моє серце" та "На крилах пісень". Звісно ж, не обійдеться і без музичного сюрпризу від маестро Ігор Якубовський!

Дякуємо ініціативі "Бібліотеки без кордонів" (Bibliothèques Sans Frontières та Love for Livres) за змогу збиратися та експериментувати в такому незвичному форматі.

Анонс заходу

В наступну середу, 18 лютого, В’ячеслав Жмихов знову запрошує в Бібліотеку Сковороди всіх закоханих в Київщину. І розповідатиме він про оповитий легендами Межигірський Спасо-Преображенський монастир.

Ця обитель, заснована греками, що приїхали з першим київським митрополитом Михаїлом, ще у кінці X століття, мала другу, теплу й символічну назву – Білий Спас. Започатковувалася як чоловіча, але й був короткий період, коли населяли її монахині.

Поговоримо про те, хто приклав руку до будування та відновлення монастиря, а хто й руйнував його стіни, привласнював землі та ділив майно. Бо ж тисячолітня історія Білого Спасу дуже нагадує історію людства, де все повторюється.

Будемо раді й гостинно зустрінемо вас усіх! Бо ж віртуальні "мандрівки" з паном В’ячеславом серед книжкових полиць вже стали справжньою візитівкою бібліотеки на Освіти!

Хочете в ІТ, але не знаєте, з чого почати?

Є чудова нагода дізнатися про все 19 лютого у Бібліотеці Сковороди особисто від представників Інституту комп’ютерних технологій Університету "Україна", який вже багато років готує фахівців у ІТ-сфері!

Ця зустріч – саме для вас, якщо ви (чи ваші діти) мрієте пов’язати своє життя з ІТ. Інститут пропонує такі спеціальності: інженерія програмного забезпечення, комп’ютерні науки, комп’ютерна інженерія, автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка.

Тут діють: фаховий коледж, бакалаврат, магістратура, аспірантура. Це один з небагатьох інститутів, що може провести здобувача освіти від шкільної парти (повних 9 чи 11 класів) і до ступеня доктора філософії (PhD).

На зустрічі з директоркою Інституту Наталія Одрібець та її заступницею Ольгою Веденєєвою (Olga Vedeneeva) ви зможете поставити будь-яке запитання та отримаєте роз’яснення з таких тем:

• Що потрібно у 2026 році, аби вступити до коледжу та інституту (на бакалаврат, магістратуру, до аспірантури), та чи існують соціальні програми для певних категорій вступників?
• Як отримати другу вищу освіту або ступінь PhD, поєднуючи навчання з роботою?
• Як досягти успіху в ІТ-сфері й що саме додає ваги кар’єрі ІТ-вця?

За технологіями – майбутнє. І так, неважливо, скільки вам років. "Вчитися в IT ніколи не пізно і ніколи не рано!" – стверджують фахівці Інституту. Тож знайдіть вільну годинку і просто приходьте. А раптом це шанс?

Четверті Емоційні читання в нашій бібліотеці

9 лютого на четвертих Емоційних читаннях в рамках міжнародного проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" ми працювали з книжкою "Жираф Монс. Харківська історія воєнної весни" від Олега Михайлова, Костянтина Зоркіна та Оксани Дмітрієвої.

Її ми вибрали не навмання, а на знак солідарності з містом Харковом, яке чотири роки поспіль потерпає від війни й мерзне просто зараз, після підступних атак росіян на критичну інфраструктуру. Але при цьому Харків не просто витримує, а й живе своє непросте життя, чинить спротив і… ставить вистави в укриттях. Як ця вистава лялькового театру, про Монса. Та й книжкою ми дорожимо: це – подарунок харківської колеги Марії Цибрій!

А ще ми взяли в роботу артбук із чорними сторінками, світлим текстом і виразними малюнками для того, щоб через казку в присутності @Тетяна Вишко, психологині, якій довіряємо, пропрацювати темний бік емоцій, пов’язаних з війною.

Це дуже непроста казка, яка збурила багато різних почуттів, адже вона є доволі реалістичним відображенням українського сьогодення. Можливо, хтось її прочитає як просто книжку. Ми ж вбачаємо в ній витвір мистецтва під час війни.

Сьогодення Жирафчика Монса – це каміння, яке падає з неба. Образ, що символізує авіабомби, снаряди, ракети і дрони. Пустеля на малюнку – екологічна катастрофа, від якої потерпають люди, звірі й довкілля. Люди, які "кидають каміння" по місту що пів століття – вороги; їхня національність може різнитися, але суть нищівна. Навіть мова людей, які вбивають, проартикульована особливим чином. Людина, яка одного дня не прийшла годувати жирафчика, – ймовірно, втрата. Удод-одинак, що волею обставин опинився поряд, – символ підтримки й колективної пам’яті. Жираф, який застудився і захворів у цьому ж зоопарку під час Другої світової, – чим не алюзія на нинішній Холодомор? Старенький ветеринар – той, хто завжди турбується про інших. Аж раптом його не стало. Як бути? І як це – лягти, замружитись і не відкривати очі ніколи-ніколи? Український солдат, який рятує Жирафчика зі зруйнованого вольєра, – образ довіри та надії.

Учасники відзначили емоції суму, страху, самотності, безпорадності, жалю, співчуття, злості від несправедливості, болю втрати, і водночас – цікавості, надії, радості й розчулення від підтримки. Деколи виникав сміх, бо життя є життя, у ньому є і страшне, і кумедне. Усі відчували щось глибоко своє, але в більшості зійшлися на непереборному бажанні захистити дитинча від лиха під назвою "війна".

Пані Тетяна разом з усіма долучилася до читань, спостерігала за власними емоціями і ділилася ними, наголосивши, що у світі дорослих не заведено проговорювати свої почуття на людях, але для збереження психічного благополуччя і уникнення психосоматики необхідно вміти відкриватися. Тож ми вчилися на її прикладі.

Цього дня ми дружно та обережно, як ніколи, пройшли всі важливі етапи сесії "Психологія емоцій": занурення в текст, визначення й усвідомлення емоцій, вираження й перетворення та безпечне завершення. Це було непросто, але ми цього потребували.

Дякуємо ініціативі "Бібліотеки без кордонів" (@Bibliothèques Sans Frontières та @Love for Livres) за цей незвичний досвід глибокого спільного проживання книги.

Літературно-музична зустріч "Очі чорнії"

У неділю, 8 лютого, на зустріч у Бібліотеці Сковороди нас зібрала річниця з дня народження класика української літератури Євгена Гребінки. Цей поет-байкар, автор романів та повістей, пісняр та педагог за своє коротке 35-річне життя (1812-1848) залишив яскравий слід у культурі та історії України.

Ліричний талант Гребінки подарував світові впізнаваний з перших акордів романс "Очі чорнії", про історію створення якого ми хотіли б вам розповісти.

Романс виник у середовищі української інтелігенції Петербурга, де жив і працював на той час Євген Павлович. Російськомовний текст романсу він написав у 1843 році, натхненний великим коханням до своєї майбутньої дружини Марії Ростенберг.

За рік Марія та Євген одружилися, однак щасливе подружнє життя тривало лише 4 роки. Письменник захворів на сухоти й невдовзі помер, встигнувши дати життя донечці Надії. Дружина пережила поета на 49 років, а твір продовжив жити своїм життям.

Першу музику до романсу створив у 1843 році Микола де Вітте. Проте сучасна та загальновідома мелодія – це вальс композитора Флоріана Германа ("Hommage Valse", 1884 рік), яку музикант С. Гердель поєднав його зі словами Гребінки для виконання в одному з московських ресторанів. Саме там пісня увійшла до репертуару циганських співаків, які надали їй характерного емоційного та пристрасного звучання.

Згодом романс набув світової слави в авторській інтерпретації Федора Шаляпіна, який у 1911 році на честь своєї дружини, італійської балерини, трохи переробив його, додавши до трьох гребінківських строф ще дві.

У 1998 році поет Юрій Татаренко створив український варіант тексту, переклавши його рідною мовою славетного поета. І Бібліотека Сковороди надзвичайно пишається тим, що його вперше виконав зі сцени наш колега Ігор Якубовський.

Про все це Ігор Петрович розповів під час недільної зустрічі, а ще заспівав "Очі чорнії" разом з "Вокальною студією на Освіти" та усіма присутніми. Окрім відомого романсу, у залі звучали й інші українські романтичні пісні XVII–XIX століття, що також потішило аудиторію цієї морозної днини!