10 жовтня у нашій бібліотеці відбулася тепла, затишна та пізнавальна зустріч із Тетяною Вишко - письменницею, психологинею, авторкою книжки "Дихай і живи", яка допомагає українцям опанувати себе в кризових ситуаціях.
Історія народження цієї книжки вражає, і саме вона стала наочним прикладом того, як можна допомагати собі й іншим посеред невизначеності, і дала потужний поштовх нашій розмові про терапевтичне письмо.
Війна в Україні триває. Стрес переходить у хронічну фазу невизначеної тривалості, і всередині кожного з нас щодня тривають складні адаптаційні процеси.
Проте важливо не тільки розуміти, що ми справляємося, а й усвідомлювати, що відчуваємо тут і зараз. І мусимо знати, як самотужки, і в екологічний спосіб, зарадити собі, і що саме допомагає розбурхувати і підтримувати потужну вітальну силу, закладену в нас природою.
І тут на допомогу приходить цілюще Слово, сповнене сили й любові.
Тож і розмова наша була про терапію Словом, яке розблоковує почуття ізсередини, відживлює внутрішні ресурси, пробуджуючи нові сенси.
Якщо немає змоги щодня проговорювати свій стан, почуття і думки фаховим психологам або близьким людям, то у нас завжди (за винятком екстрених ситуацій) є змога звільнитися від нав’язливих думок, ведучи щоденник або пишучи листи до когось важливого. Їх, одного дня, якщо набратися сміливості, можна оприлюднити, або зберігати в надійному сховку; можна читати або не читати їхнім адресатам, але після цього полегшає однозначно. Не одразу, а поступово ви обов'язково відчуєте, що всередині з’являтиметься місце для нового.
Пані Тетяна розповіла кілька життєвих історій, за якими стоїть відродження, і завдяки структурованій презентації допомогла кожному проаналізувати наш поточний стан - які думки і відчуття ми в собі носимо, і своє щодення - чим і як ми його наповнюємо. Баланс украй важливий, про це необхідно пам’ятати.
Такі зустрічі украй важливі і помічні, адже дають розуміння, що в нас є все для самовідновлення - природа щедро про це подбала. Проте ми щось маємо протиставити негативу, якого наше сьогодення - і ми самі - сповнені вщерть. І вдячність природі та людям довкола є гарним початком перезавантаження.
Не забуваймо, що вдячність треба висловлювати - таким чином ми наповнюємо себе й даємо потужний життєствердний імпульс іншим.
Дякуємо пані Тетяні і всім, хто дає собі раду і дбає про інших, посилюючи нашу спільну життєстійкість!