"Бібліотека і Шістдесятники"

22 жовтня у Бібліотеці Сковороди відбулася лекція історикині Олени Лодзинської "Бібліотека і Шістдесятники", тему якої підказала наша робота зі спогадами про життя бібліотеки.

У залах нашої книгозбірні у 1960-70-х навчалася майбутня еліта України, класики літератури, визначні діячі журналістики, культури, політики, що мешкали у гуртожитках на вулиці Освіти: Василь Симоненко, Борис Олійник, Іван Дзюба, Микола Сом, Анатоль Перепадя, Іван Сподаренко, Тамара Коломієць, Володимир Коломієць та багато інших. А дружина Івана Світличного – Леоніда Світлична – до кінця свого життя була добрим другом і бажаним гостем бібліотеки. Відповідно, нам було важливо відтворити атмосферу, у якій вони формувалися, жили, творили і боролися за майбутнє.

Поряд із цими іменами ми не могли не згадати імена Ліни Костенко, Василя Стуса, Івана Драча, Миколи Вінграновського, Євгена Сверстюка, Алли Горської, Віктора Зарецького, Опанаса Заливахи, Людмили Семикіної, Галини Севрук, В’ячеслава Чорновола, Левка Лук’яненка та інших.

Тож в умовах затишної читальної зали й паркінгу, за трьох режимів освітлення читачі 2020-х дізнавалися про те, що об’єднувало і ріднило читачів 1960-х, і як по-різному, зрештою, склалися їхні долі.

Кому про це знати більше, як не очільниці Музею шістдесятництва, місія якого – розповідати про українських шістдесятників як ланку руху опору проти радянського тоталітаризму в культурному, правозахисному та політичному аспектах?

Більшість шістдесятників були засуджені до тюремного ув'язнення або зазнали різноманітних утисків. Частина учасників цього руху поплатилася життям за свою нонконформістську діяльність. Однак їхня жертовність, правозахисна і політична активність сприяли здобуттю незалежності України.

Отже, мова йшла про згаданих велетів духу та їхніх сучасників, а також про знакові зустрічі тогочасся. І, звісно ж, про Клуб творчої молоді (КТМ, відомий також як "Сучасник") на чолі з Лесем Танюком – легендарну неформальну громадсько-культурну організацію українських шістдесятників, яка діяла в Києві з 1960 до 1965 року, базувалася в Жовтневому палаці та спершу діяла під егідою міського комітету комсомолу (ЛКСМУ), що давало певний легальний простір для діяльності. Але невдовзі розпочалися репресії, і світ докорінно змінився.

Стисла інформація про шістдесятників, які були нашими читачами, або мешкали поряд на Солом’янці:

Василь Симоненко (1935–1963) – український поет, журналіст і один із найяскравіших представників покоління шістдесятників. У своїй творчості утверджував людську гідність, національну свідомість і право українського народу на самобутність. Автор численних статей, театральних i літературних рецензій, казок для дітей та дорослих. Збірка "Земне тяжіння" (1964) та книга "Лебеді материнства" (1981) були видані посмертно. Хоч він жив і працював у Черкасах, став душею київського Клубу творчої молоді. Був жорстоко побитий міліцією та помер від наслідків побиття у віці 28 років. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1995, посмертно).

Іван Дзюба (1931–2022) – літературознавець, критик, публіцист і правозахисник. Відомий працею "Інтернаціоналізм чи русифікація?", у якій обстоював права української культури та мови. На прем'єрі фільму "Тіні забутих предків" організував акцію протесту проти арештів української творчої молоді. Був засуджений до 5 років ув'язнення і 5 років заслання. Після звільнення продовжив активну громадську діяльність. У кінці 1980-х років став одним із засновників політичної партії Народний рух України. Другий Міністр культури України (1992-1994). Герой України (2001), лавреат Державної Премії ім. Тараса Шевченка (1991), академік НАН України, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (1999-2001), відділу загальних енциклопедичних досліджень Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, член Ради конкурентоспроможності України. Співголова Головної редакційної колегії "Енциклопедії сучасної України". 

Іван Світличний (1929–1992) – український літературознавець, поет, перекладач, критик і один із духовних лідерів шістдесятницького руху. Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1994), лауреат премії імені Василя Стуса (1989). Член Міжнародного ПЕН-клубу (1978). Активно підтримував молодих митців, поширював українську культуру та відстоював свободу творчості. За правозахисну діяльність був переслідуваний радянською владою. Його заарештовували двічі: у 1965 році – 8 місяців ув’язнення, у 1972 році – 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання.

Леоніда Світлична (1939–2024) – українська діячка культури, дружина Івана Світличного. З чоловіком Іваном Світличним мешкала на Солом’янці, на вулиці Уманській. Їхня квартира була неофіційним центром українського шістдесятництва та самвидаву, де збиралися Василь Стус, Микола Вінграновський, Іван Дзюба та інші діячі. Підтримувала дисидентський рух і допомагала зберігати та поширювати культурну спадщину шістдесятників. Після арешту чоловіка доклала багато зусиль для збереження його творів і пам'яті про учасників українського національно-культурного відродження другої половини XX століття.

Надія Світлична (1936–2006) – українська правозахисниця, публіцистка та громадська діячка, сестра Івана Світличного. Брала активну участь у дисидентському русі, виступала на захист прав людини й української культури. Членкиня Закордонного представництва Української Гельсінської групи, редакторка-укладачка "Вісника репресій в Україні" (США), лауреатка премії імені Василя Стуса (1992), Державної премії України імені Тараса Шевченка (1994). Молодша сестра Івана Світличного.

Борис Олійник (1935–2017) – український поет, перекладач, публіцист і громадський діяч. Автор понад 40 книг віршів, есе, статей, які друкувалися в Україні та республіках СРСР, перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Перший голова Українського фонду культури (1987–2017 рр.). За свою літературну діяльність був удостоєний численних державних нагород та відзнак, серед яких – Герой України (2005).

Микола Сом (1935–2013) – український поет, журналіст і педагог. Його творчість вирізняється щирим ліризмом, любов'ю до рідної землі та людини праці. Значну частину творчого доробку становлять вірші для дітей і молоді. Лавреат літературних премій.

Анатоль Перепадя (1935–2008) – український перекладач, мовознавець і літератор. Зробив вагомий внесок у розвиток української перекладацької школи, перекладаючи твори французької літератури. Саме завдяки його праці українською мовою зазвучали твори Вольтера, Дідро, Пруста та інших класиків світової культури. Лауреат багатьох перекладацьких премій.

Іван Сподаренко (1931–2020) – український журналіст, письменник, громадський і політичний діяч. Багато років працював у провідних українських виданнях, висвітлюючи суспільно-політичні події та проблеми сучасності. Багаторічний редактор, головний редактор редакції газети "Сільські вісті". Був удостоєний численних державних нагород та відзнак, серед яких – Герой України (2006).

Тамара Коломієць (1935–2023) – українська поетеса, перекладачка та авторка численних творів для дітей. Багато поколінь українських школярів виросли на її казках, загадках і поетичних збірках.

Ми щиро дякуємо пані Олені за надзвичайно цікаву розмову та запрошуємо Вас відвідати Музей шістдесятництва. Це місце, де можна ознайомитися з діяльністю легендарного Клубу творчої молоді, колекцією самвидаву, поринути в мистецьке середовище Києва 1960-х років.

Також зверніть, будь ласка, увагу на книжки з цієї тематики, авторкою яких, зокрема, є й Олена Лодзинська. 

#Історична_грамотність

Анонс заходу

Найближчого четверга, 29 жовтня, о 16:00 ми запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на чергові Емоційні читання за творами Павла Глазового (1922-2004).

Киянин, неперевершений майстер колоритного українського гумору, заступник головного редактора журналу "Перець", Павло Прокопович залишив по собі 13 книжок для дорослих та 8 для дітей.

Тож у межах міжнародного проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" (Bibliothèques Sans Frontières, Love for Livres ) читатимемо його збірку "Гуморески" від видавництва Видавництво «Абабагаламага», яка подарує нам море добрих відчуттів! Та говоритимемо про емоції, які супроводжують нас у сьогоденні.

Захід відбудеться за участю представників Міжнародного Фонду імені Павла Глазового. Проведе читання Тетяна Яровицина (Tenditna Syla).

До зустрічі з гарним настроєм! Нині це так необхідно...

Бібліотечні події цього тижня

Завершуємо жовтень і зустрічаємо листопад розмовами про українське мистецтво, теплими читаннями та важливою виставкою про мову й національну ідентичність.

Цього тижня Бібліотека Сковороди запрошує відкривати нові сторінки української культури, ділитися враженнями від книжок і разом осмислювати силу рідного слова.

На вас чекають такі унікальні події:

• Середа, 28 жовтня, 16:00 – лекція співробітниці Меморіальний заповідник "Биківнянські могили" Тамари Бойко "Михайло Бойчук: життя і творчість". Поговоримо про життєвий шлях видатного українського художника, формування бойчукізму, радянські репресії проти митців і долю родини Бойчука.
• Четвер, 29 жовтня, 16:00 – емоційні читання за книжкою Павла Глазового "Гуморески". Читаємо влучні й дотепні твори та заряджаємося добрим українським гумором.
• Неділя, 1 листопада, 12:00 – відкриття виставки мовних плакатів військовослужбовиці Тетяна Олійник «ЗАХИСТ МОВИ – ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ. На лінії вогню: битва за національне "Я"». Запрошуємо до розмови про українську мову як основу нашої ідентичності, культури та стійкості.

Упродовж тижня тривають і наші регулярні активності:

Вчимося співати у "Вокальній студії на Освіти", чекаємо всіх охочих – щовівторка й щочетверга о 10:30.

Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.

Український розмовний клуб "Мовосвіт на Освіти" в межах Рух Єдині – щовівторка о 17:30.

Урок здоров’я з майстром східних практик Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Нехай цей тиждень подарує вам цікаві відкриття, щирі розмови та нові зустрічі. Приходьте слухати, читати, обмінюватися думками й проводити осінні дні серед книжок та однодумців!

Де: вул. Освіти, 14-А

Телефон: +38 063 240 6642

Вхід вільний

Укриття поруч

#Бібліотека_80_років_разом

Свій ювілейний рік ми вирішили: час подбати про комунікативну пам’ять. Її вік короткий – лише 3-4 покоління. Старі спогади або губляться і зникають у вирі подій, або трансформуються в культурну пам’ять, стаючи цінним здобутком.

Тож останні пів року ми не лише відтворювали в пам’яті яскраві події та збирали воєдино розрізнені згадки про різні етапи життя бібліотеки. Ми знову переживали роки спільного досвіду, доповнюючи картину минулого, зміцнюючи відчуття належності, близькості та довіри.

А ще це була прекрасна нагода сказати одне одному: "Ти для мене важлива / важливий, тому що ти є частиною моєї історії!"

Тож сьогодні, у день 80-річчя, хочемо поділитися з вами спогадами нашої бібліотечної родини про те, як ми опинилися тут, на Освіти, 14-А. І як, переживши "велике переселення" зі старої книгозбірні до нового сучасного простору, вчилися жити, мислити й працювати по-новому.

Не гайте часу й переходьте за посиланням на наш офіційний сайт, там багато цікавого: https://soloma.libraries.kyiv.ua/isto.../za-novoju-adresoju/

Skovoroda English Club "The Fantastic in Literature"

20 жовтня на черговій зустрічі розмовного Skovoroda English Club "The Fantastic in Literature" ми досліджували тему "How Does the Impossible Work? / Як працює неможливе?"

Довірившись ведучій Вірі Скуратовій (Vira Skuratova) та використовуючи фрагменти текстів Цвєтана Тодорова "Definition of the Fantastic" та "The Uncanny and the Marvelous" ми осягали, як працює неможливе і як людина – автор та читач – пояснює хід дивовижних подій.

На конкретних прикладах із прочитаних нещодавно книжок і переглянутих фільмів ми розпізнавали жанри: Mystery / Detective story, Thriller, Science fiction, Fantasy, Horror, Adventure, Tale / Fairy tale та інші.

А ще на ходу вигадували власні історії, роблячи неможливе переконливим, зрозумілим або незбагненним. Треба вам сказати, моделювати різні ситуації з кожним разом стає дедалі цікавіше. І розходитися не хочеться.

Поступове занурення в непросту для розуміння тему завдяки власному читацькому досвіду та цікавості до книжкових уподобань інших дарують справжнє задоволення від співтворчості. Навіть забуваєш, що ти маєш справу, хоч і з улюбленою, але ж іноземною мовою…

Наступна наша зустріч відбудеться за два тижні – 3 листопада.

Тож із нетерпінням чекаємо всіх-всіх, хто хоче покращити своє мовлення, а ще випробувати власні сили та фантазію!

Про нову дружбу та спільні плани!

Ми звикли, що в Бібліотеці Сковороди постійно вирує дитяче життя. На жаль, зараз, з міркувань безпеки, ми не можемо запрошувати школярів класами. Та хіба це привід відмовлятись від спілкування? І якщо діти не можуть прийти до бібліотеки, бібліотека сама заявиться в гості до них.

Сказано – зроблено! І цього тижня Людмила Єлякіна та Ігор Якубовський завітали до Середня загальноосвітня школа 60 комплексного розвитку дітей "Росток", що має багатющий досвід проведення інтегрованих уроків, на яких вивчення предметів відбувається через творчість та гру.

Чудовим початком дружби зі школярами стала руханка-читанка для учнів 4-х класів. Тепла, емоційна, трохи шумна й сповнена музики! Для дітей вона стала прекрасною можливістю поспівати, погомоніти та відчути радість живого спілкування.

Під акомпанемент гітари пана Ігоря учні співали його власні пісні на вірші Євгена Гуцала зі збірки "Зайці в полі варять борщ". А яке щире захоплення викликали дитячі скоромовки – виявилося, що їх так легко запам’ятовувати, коли й вони звучать у пісенному ритмі!

Хтось з дітей просто слухав, хтось тихенько мугикав під ніс, а найсміливіші на повний голос долучилися до спільного виконання, сміялися та щиро отримували задоволення під час цього "уроку".

Ми на всі 100% переконані, що така співпраця допоможе дітям ближче познайомитися з бібліотекою, полюбити її та згодом стати нашими постійними читачами.

Тож попереду купа спільних задумів: літературні зустрічі, творчі майстерні, конкурси та проєкти. А головне – знайомство школярів із можливостями сучасної бібліотеки, розвиток цифрової грамотності, поглиблення любові до української книги, мови, історії та культури.

Ми щиро радіємо новим друзям і вдячні колективу школи за готовність до співпраці, довіру та спільне бажання в наш нелегкий час надавати дітям хоч трохи більше можливостей.

"Текстильна трансформація" триває!

19 жовтня у мейкерському просторі Бібліотеки Сковороди відбувся вже другий воркшоп із текстильного апсайклінгу. Цього разу ми шили не лише торбинки, а й косметички.

Трохи фантазії, натхнення та роботи руками – і речі, які вже не носяться, отримують нове життя!

А ще це чудова нагода опанувати швейну машинку та втілити власні творчі задуми.

У найближчі два понеділки 26 жовтня та 2 листопада мейкерський простір працюватиме у форматі самостійної творчості: можна буде завершити розпочаті вироби або принести свої речі, щоб щось пошити чи підшити.

Нагадуємо, що усі заходи відбуваються в межах проєкту Make-a-thek – він отримав фінансування від програми Європейського Союзу Horizon Europe за грантовою угодою № 101177660.

Про наступні воркшопи з майстринею ми обов’язково повідомимо вас окремо!

Дякуємо всім, хто долучається до наших творчих зустрічей. До нових текстильних перетворень у Бібліотеці Сковороди!

Анонс заходу

Друзі, до листопадового Читацького клубу на Освіти залишається трохи більше місяця!

Зовсім нещодавно ми відзначили 100-річчя від дня народження Богдана Гаврилишина, тож символічним продовженням вшанування його громадянського внеску стане книжка "Залишаюсь українцем".

Це – більш ніж книга спогадів. Це – епопея, що охоплює майже століття історії та долю людини, яка пройшла шлях від хлопчика з карпатського села й канадського лісоруба до співзасновника Давоського форуму, радника президентів та засновника першої бізнес-школи в Україні.

Але головне, що це – історія про те, як думати глобально й діяти локально. Як не боятися мріяти навіть за найскладніших обставин. Книга Гаврилишина здатна надихнути майбутніх лідерів, вона показує силу освіти, праці й любові до рідної землі й доводить, що спосіб мислення людини має вплив на її значущість для суспільства і навіть людства.

Все це матимуть нагоду обговорити ті, хто завітає до нашого Читацького клубу в останню неділю осені. Чекаємо на вас!