Віртуальна книжкова виставка "Україна і Європа: діалог культур у музиці та мистецтві"

Європейська культура раніше і сьогодні - це завжди простір діалогу народів, у якому українська культура посідає вагоме місце. Наша віртуальна книжкова виставка, яку ми створили напередодні Дня Європи в Україні (9 травня), розкриває цей діалог крізь призму різних епох.

У сфері образотворчого мистецтва важливе місце займає Архип Куїнджі, художник, який збагатив європейський живопис новаторським баченням світла і простору. Його твори демонструють, як українська художня традиція взаємодіє з ширшим мистецьким контекстом Європи.

Окремий розділ виставки присвячено українському авангарду — явищу, що стало частиною світового художнього прориву. Казимир Малевич, один із найвідоміших представників цього напряму, заклав основи нової мистецької мови, яка змінила уявлення про форму і зміст у європейському мистецтві ХХ століття.

Не менш важливим є внесок України у розвиток театрального мистецтва. Реформатор сцени Лесь Курбас став творцем модерного українського театру, який розвивався у тісному зв’язку з європейськими мистецькими тенденціями. Його експерименти з формою, ритмом і сценічною мовою відкрили нові можливості і напрямки розвитку театру.

Однією з ключових постатей нашої виставки є Дмитро Бортнянський — композитор світового рівня, чия творчість поєднала українську духовну традицію з досягненнями європейського класицизму. Його музика, створена у контексті європейської професійної школи, стала важливим етапом у розвитку хорового мистецтва та засвідчила відкритість української культури до творчого обміну.

Окремо радимо звернути увагу на книжку Лідії Корній «Історія української музичної культури», де подається цілісна картина розвитку музики – від давніх українських традицій кобзарів та лірників, і до початку 2 століття (Микола Леонтович, Кирило Стеценко, Яків Степовий).

Представлені на виставці видання мають водночас інформаційне та пізнавальне значення: вони допомагають побачити українську культуру як невід’ємну складову європейського культурного простору, усвідомити спадкоємність традицій та роль українців у формуванні загальноєвропейських мистецьких процесів.

Просвітницька зустріч з Олександром Бабінським

3 травня у Бібліотеці Сковороди відбулася просвітницька зустріч "Мова. Мислення. Саморозвиток" із психологом, психолінгвістом та військовослужбовцем Олександром Бабінським (Oleksandr Babinskyi). Вона відкрила серію бесід про мову як світоглядну основу нашого життя, яку ми запланували у найближчі місяці.

Цього разу ми торкнулися соціальної, психологічної та трансцендентної функцій мови, які скеровують нас від думки через поведінку до особистісного й суспільного розвитку або деградації.

Пан Олександр, фахівець, який любить докопуватися до джерел, вбачає витоки поведінкових та мисленнєвих проблем ще в дитинстві. Точніше – у казках, які ми слухаємо, і сюжетах, які засвоюємо ще змалечку. І які, зрештою, стають частиною нашого інформаційного поля.

Тож ми разом на конкретних прикладах аналізували наративи, узвичаєні російськими, українськими народними казками та фольклором інших народів світу. І, відповідно, простежували патерни поведінки, які вони формують.

Звідси й прірва між двома світами. В одному людину вчать здобувати щастя працею, кмітливістю, добротою. А от в іншому – завдяки лінощам, магічному мисленню й очікуванню, що щастя, багатство і влада зненацька зваляться їй на голову, але й цього буде мало.

Згодом також на конкретних прикладах проаналізували психопатичний і емпатичний типи людини та виявили цікаві закономірності.

Лекція дозволила кожному поставити собі й психологу багато запитань, збурила шквал мисленнєвих процесів. Словом, усім було невтерпець дізнатися, коли наступна зустріч!

Тож стежте за анонсами. Лекції Олександра Бабінського – це завжди захопливо!

Анонс заходу

Дорогі друзі, наступної неділі, 10 травня, о 12:00 запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на літературно-музичну зустріч "Світ починається з мами", яку ми присвячуємо Дню матері.

Говоритимемо і співатимемо про найдорожче – про ту єдину людину, з якої почалося наше власне життя, наша любов і наша пісня. В Україні це свято відзначають у другу неділю травня, і ми будемо щасливі розділити його разом із вами.

У програмі – виступ нашого колеги Ігор Якубовський та "Вокальної студії на Освіти". Звучатимуть добре знані й улюблені "Чорнобривці", "Пісня про рушник", "Росте черешня в мами на городі", "Мамина вишня", "Сину, качки летять", авторська композиція пана Ігоря на слова Ольга Ходацька "Світ починається з мами", а також низка народних пісень.

Приходьте за світлим настроєм, за теплими й щемкими спогадами – і просто побути разом. Не забувайте, що це буде спільне співання. Тож ми вже друкуємо для вас тексти всіх композицій, щоби кожен міг долучитися!

Анонс заходу

Найближчого четверга, 7 травня, о 16:00 Бібліотека Сковороди запрошує вас на просвітницьку зустріч "Аб’юз: де отримати допомогу безкоштовно".

Її проведуть фахівці мобільної бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від гендерно зумовленого та домашнього насильства Благодійний фонд «Рокада» за підтримки UNFPA.

Обіцяємо вам, що під час зустрічі всі присутні навчаться розпізнавати аб’юз та будь-які його різновиди. А ще отримають необхідну інформацію та чіткі алгоритми дій, до яких слід вдаватися в тій чи іншій ситуації.

Окрім того, ви зможете обговорити з представниками фонду "Рокада" будь-яку суміжну проблему, що вас хвилює, і навіть разом запланувати на цю тему одну з наступних зустрічей в нашій бібліотеці.

Приходьте, почуєте багато корисного!

Заходи поточного тижня

Чи ви знаєте що саме у травні святкують свої дні народження такі відомі франшизи як Гаррі Поттер і Зоряні Війни? Обидві історії об'єднує те, що вони яскраво і переконливо: навіть одна людина може змінити світ, якщо має вірних друзів та світлу мету.

Ми в Бібліотеці Сковороди теж плекаємо свою спільноту друзів, де кожен – герой власної історії. Тому щоб навчитися змінювати світ, хоча б навколо себе, приєднуйтесь до наших зустрічей – і ви наповните цей травень змістом та підтримкою.

Запрошуємо вас завітати до нас з 4 по 10 травня на такі унікальні події:

• Четвер, 7 травня, 16:00 – Просвітницька зустріч "Аб’юз: де отримати допомогу безкоштовно" від фахівців Благодійний фонд «Рокада».
• Неділя, 10 травня, 12:00 – літературно-музична зустріч до Дня матері "Світ починається з мами". Співаємо разом з Ігор Якубовський.

Чи на не менш цікаві регулярні заняття:

• Курси української мови "МовоСвіт на Освіти" – щопонеділка о 12:30, щовівторка о 12:00.
• Тренінг "Творимо Українську Вікіпедію разом" – щопонеділка о 16:00.
• Розмовний клуб в межах проєкту Рух Єдині – щовівторка о 17:30.
• Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Навчання цифрової грамотності – щовівторка й щочетверга о 15:00.
• Клуб юного програміста "Кодик" – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 098 216 3552).
• Майстер-клас з ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).
• Урок здоров’я з Ігорем Якубовським – щонеділі о 10:15.

Яку б "сторону" ви не обрали: літературну, музичну чи волонтерську – у нас завжди знайдеться місце для кожного. Пам’ятайте: магія – у єдності, а сила – у знаннях!

Лекція проєкту "Історична грамотність"

29 квітня в Бібліотеці Сковороди відбулася чергова просвітницька лекція в межах проєкту "Історична грамотність". Присвятили ми її одній із найтрагічніших сторінок нашої історії – Биківнянським похованням.

Спікеркою зустрічі стала Олена Полідович, керівниця науково-дослідного відділу Меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Це була відверта розповідь про десятиліття замовчування, викривлення фактів і поступового повернення історичної правди про місця таємних поховань у Биківнянському лісі.

На початку лекції торкнулися часів десталінізації, зокрема доповіді Микити Хрущова "Про культ особи та його наслідки" на закритому засіданні XX з'їзду КПРС 1956 року. Критика Сталіна за репресії, терор і свавілля НКВС, що прозвучала в ньому, дала початок періоду "відлиги", реабілітації репресованих та послабленню режиму. Але посутньо відкинула суспільство назад, у не менш злочинний ленінізм.

Такий ідеологічний "клімат" панував за ранніх років життя шістдесятників Леся Танюка, Алли Горської та Василя Симоненка. Саме вони одними з перших у 1962 році відвідали Биківню й виявили місце трагедії – велику занедбану територію "колишніх артскладів" з людськими останками, які де-не-де проглядали в ґрунті.

Спроби домогтися розслідування придушували, а його ініціатори зазнавали переслідувань. Трагічно загинула Горська, замолоду обірвалося життя Симоненка. Але завдяки щоденнику Танюка збереглися важливі свідчення про Биківнянський ліс.

Лекція також окреслила шлях до відновлення історичної справедливості. Наприкінці 1980-х років громадськість знову порушила тему Биківні: відбувалися мітинги з вимогою вшанувати похованих і розсекретити походження таємних могил.

Реакцією влади стало встановлення пам’ятника із неправдивим написом про "жертв німецько-фашистських загарбників", хоча журналісти вже наводили докази радянського характеру злочину.

Згодом прокуратура відкрила кримінальну справу, розпочалися розслідування та пошуково-ексгумаційні роботи.

Знайдені особисті речі загиблих і архівні документи підтвердили факти розстрілів і допомогли встановити імена частини жертв, які в 1937-41 роках потрапили під репресивну машину радянської держави через політичні звинувачення.

Поступово правда про Биківню стала офіційно визнаватися. У 1995 році у Биківнянському лісі з’явилися перші меморіальні об’єкти, а у 2012 році там постав Міжнародний меморіал жертв тоталітаризму 1937-41 років.

За словами спікерки, дослідження тривають і сьогодні. Імена та долі людей, похованих у Биківні, поступово повертаються з небуття.

Дякуємо пані Олені та всім, хто проти історичної амнезії. Історія циклічна, про це варто пам'ятати.

До 135 років від дня народження Софії Галечко

3 травня 2026 року виповнюється 135 років від дня народження Софії Галечко – однієї з найяскравіших постатей початку ХХ століття, яка поєднала освіту, громадську діяльність і військову службу.

Вона являє собою приклад жінки, яка вийшла за межі звичних для свого часу соціальних ролей і стала активною учасницею українського національного руху та збройної боротьби.

Народилася Софія Галечко 3 травня 1891 року в місті Новий Сонч (нині Польща) у родині поштового урядовця та вчительки. Освіту здобувала в Самбірській гімназії, а згодом закінчила філософський факультет університету в Граці (Австрія).

Уже під час навчання активно долучалася до українського молодіжного руху, була членкинею "Пласту", очолювала гурток "Рідна школа", працювала в товаристві "Січ" і керувала організацією "Взаїмна поміч", що підтримувала українців у Граці.

На початку Першої світової війни Софія добровільно вступила до лав Українських січових стрільців. Пройшла шлях від санітарки й розвідниці до стрільця та командирки підрозділу. Брала участь у боях на Тернопільщині та в Карпатах, де проявила себе як рішуча командирка. За сміливість була нагороджена "Медаллю за хоробрість" і підвищена до звання хорунжої УСС.

Окреме місце в її спадщині посідають листи до полковника Романа Сушка, у яких вона осмислювала досвід жінки на війні та своє місце в армії – тему, яка тоді майже не мала публічного звучання.

31 серпня 1918 року Софія Галечко трагічно загинула в річці Бистриця Надвірнянська біля села Пасічна. Похована в урочищі Розтока.

Про неї залишилася пам’ять як про одну з перших жінок-офіцерок в українському війську. Бібліотека Сковороди пишається тим, що одна з вулиць у нашому районі носить її ім’я.

Новинки каталанської мовою

Як ви вважаєте, що поєднує Бібліотеку Сковороди та каталанську мову? Раніше, звісно, нічого. Але нещодавно ми познайомилися з героїнею Мікела Вальверде – невгамовною дівчинкою Ритою. Її пригоди, перекладені саме цією рідкісною мовою, поповнили нашу колекцію.

Впевнені, що нашим читачам незайвими будуть кілька цікавих фактів про каталанську:

Її називають як каталонською, так і каталанською. Обидва варіанти не містять помилки. Перший утворений від назви регіону Каталонія, і він поки зустрічається частіше. Але другий науково більш вірний, бо утворився від самоназви цієї древньої мови – 𝐜𝐚𝐭𝐚𝐥𝐚̀. Він є стандартним у мовознавстві та серед перекладачів, і за ним, як кажуть спеціалісти, майбутнє.

По-друге, що б хто не казав вам, каталанська не є діалектом іспанської. Дуже знайома українцям ситуація. Це абсолютно самостійна мова, що набагато ближча до окситанської, яка панувала колись на півдні Франції.

Каталанську мову розуміють майже 12 мільйонів осіб. Вона є офіційною не тільки в самій Каталонії, а й у Валенсії та на Балеарських островах. А от державною стала лише у карликовій державі – князівстві Андорра.

Окрім франко-іспанського регіону, каталанською й досі спілкуються на півночі італійського острова Сардинія – у місті Альгеро. Тому що непосидючі каталонці заселили його ще у XIV столітті.

В каталанській мові є унікальна літера – "𝐥·𝐥", що зветься "𝐞𝐥𝐚 𝐠𝐞𝐦𝐢𝐧𝐚𝐝𝐚". Ось цією крапочкою посередині позначається подовжений звук "л". Каталонці нею дуже пишаються. Ну, майже як українці своєю літерою "ї".

Й нарешті, каталонцям і каталанській мові ми зобов’язані Всесвітнім днем книги. Річ у тім, що на його започаткування ЮНЕСКО надихнула каталонська традиція у день Святого Георгія дарувати жінкам квіти, а чоловікам книжки. Тепер обидва вони святкуються 23 квітня.

Тож запрошуємо до читання! Шафи з книжками іноземними мовами очікують на вас за добре знайомою адресою – вул. Освіти, 14а.