До 95 років від дня народження мовознавця Віталія Русанівського

Сьогодні виповнюється 95 років від дня народження Віталія Русанівського (1931-2007) – видатного українського мовознавця, академіка, автора численних наукових праць і книжок про українську мову.

Любов до рідного слова супроводжувала його з дитинства. Народившись у Харкові в родині знаного філолога-шевченкознавця Макара Русанівського і мистецтвознавиці Єлизавети Середи, успадкував інтерес до мови та літератури й проніс його через усе життя.

Трагічна доля батька, якого в липні 1941-го звинуватили у буржуазному націоналізмі і стратили в Лук’янівській в’язниці, стала страшним випробуванням для матері з двома малолітніми дітьми – 10-річним Віталієм та 4-річним Ігорем. На той час вони вже жили у Києві, на Батиєвій горі.

Школу рано змужнілий Віталій закінчив з золотою медаллю. І попри на пильний інтерес "відповідних органів", зумів таки у 1949-му вступити на філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. По його закінченні майбутній академік пішов працювати до Інституту мовознавства НАН України і залишився там на пів століття. За ці роки пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до директора інституту.

Провідне місце в його наукових зацікавленнях посідало українське дієслово. Учений досліджував його будову, значення та роль у мовленні. Цій темі присвятив свої відомі праці "Структура українського дієслова" та "Дієслово – рух, дія, образ".

Багато років Віталій Русанівський очолював журнал "Мовознавство" – одне з найавторитетніших наукових видань. Загалом, він є автором, мабуть, рекордної кількості (близько 350) наукових праць з історії української мови, граматики, стилістики та культури мовлення.

Все життя активно популяризовував рідну мову. За написаними ним підручниками, що неодноразово перевидавалися, навчалися мільйони школярів. А його фундаментальна "Історія української літературної мови" (2001) і сьогодні залишається важливим джерелом для студентів-філологів та дослідників.

Цікаво, що у мовознавчих колах його жартома називали "адвокатом" чинного правопису, адже він відстоював стабільність мовних норм і вважав, що зміни мають бути добре виважені.

На останньому перед літніми канікулами занятті "Мовосвіту" ми згадували Віталія Русанівського, говорили про його життєвий шлях, наукові відкриття та книжки, які допомагають відкривати красу українського слова. Його праці й сьогодні надихають глибше пізнавати рідну мову та її багатовікову історію.

Літературно-музична зустріч до Дня батька

21 червня у Бібліотеці Сковороди відбулася літературно-музична зустріч "Наш захист і любов" до Дня батька.

В Україні цей день відзначається щороку в третю неділю червня. Спершу, у 2009-му, він був започаткований як всенародний. І лише десять років потому був офіційно затверджений українським урядом.

Роль батька і відповідального батьківства завжди складно було переоцінити. Цього дня, разом із нами, своїх татусів вшановують ще 27 держав світу: Франція, Велика Британія, Туреччина, Канада, США, Аргентина, Мексика, Індія, Японія та інші. Щорічне свято Father's Day в різні дні року присутнє в більшості соціально розвинених країн.

За часів започаткування в Україні цей день мав мирний контекст та вшановував батьківські чесноти, які виводять дитину у світ, даючи любов, опору та підтримку.

Від початку російської агресії у 2014 році, а надто з 2022 року, він набув щемкого й сакрального значення: тисячі українських татусів залишили свої родини й стали на захист Вітчизни. Відтоді багато родин зазнали втрат, безліч дітей, дружин, сестер, матерів вірно чекають на своїх найрідніших з фронту, зі шпиталю, з полону…

Тож і тематика пісень у виконанні Ігор Якубовський та "Вокальної студії на Освіти" була співзвучною, звучали:

• народні пісні: "Я сьогодні від вас від'їжджаю", "Їхав стрілець на війноньку", "Ой там у лузі, там при дорозі", "Лента за лентою";
• українські шлягери: "Сину, сину, ангел мій" (Валентин Спасов), "Родина" (Олександр Злотник);
• авторські пісні Ігоря Якубовського в синергії з сучасними українськими поетами та поетками: "Кіборги", "4.5.0", "Ми вростаємо в землю розпечену", "Двадцять четверта тримає Часів Яр", "Синові", "Діти війни" та інші твори.

Особливої ваги ці пісні набувають сьогодні, коли слово "батько" стійко асоціюється зі словом "захист". Разом із тим тексти пісень свідчать про тривалу історію боротьби, яка вимагала від чоловіків мужності, подвигу, самопожертви, а від жінок – стійкості, підтримки та надії.

Новинка в бібліотеці: "Всеволод Максимович. Вічна молодість мистця"

Здається, ми перші! Ні, справді, в жодній з публічних бібліотек Києва поки що нема книжки "Всеволод Максимович. Вічна молодість мистця".

Це ґрунтовне й водночас надзвичайно елегантне дослідження творчості українського авангардиста, що наміряв собі лише 20 років, але став справжньою легендою. Вийшло воно нещодавно у видавництві Стилет і стилос.

Подарувала нам цю книгу, та ще й з таким чудовим дарчим написом, її авторка – розумна та витончена Надія Харт (Nadia Heart).

Її роботами, на які звертають увагу абсолютно всі відвідувачі, прикрашена читальна зала Бібліотеки Сковороди. І ось тепер маємо її першу монографію.

Дякуємо і запрошуємо читачів теж стати першими!

Емоційні читання "Квіти гинуть на війні"

18 червня у Бібліотеці Сковороди відбулися емоційні читання за поетично-документальною збіркою Ярослав Карпець "Квіти гинуть на війні", присвяченою дітям, чиї життя скалічила російська агресія.

Автор звернувся до реальних болючих історій з Маріуполя, Бучі, Ірпеня, Києва, села Ягідного на Чернігівщині, зафіксованих на порталах "Діти війни" та "Gen.Ukrainian", та написав власні поетичні інтерпретації. Згодом шестеро студенток 3-го курсу Фахового коледжу мистецтв і дизайну КНУТД опрацювали їх, намалювали графічні ілюстрації, які підсилили звучання дитячих свідчень.

Книжка вражає. Перехоплює подих. Вибиває сльози. Збурює спогади. Тому що це діти – маленькі, беззахисні, які потерпають від обстрілів, бачать смерть упритул, втрачають батьків і рідні домівки. Проте ще не можуть себе боронити від нелюдів.

Хочеться висловити глибоку вдячність авторові, перш за все, за те, що відчув у собі силу опрацювати дитячий біль – для більшості це непіднімне завдання. А ще за те, що знайшов вкрай вдалу форму та спосіб висловити силу болю – уривчастими фразами, спогадами, емоціями та верлібром.

Присутні уважно і вдумливо читали книжку – сторінка за сторінкою. Наведена на її початку статистика щодо маленьких життів, убитих, поламаних, нелегально депортованих на територію російської федерації гнітюча. Важко не тільки прийняти, а й уявити, що у ХХІ столітті таке варварство можливе.

З початку повномасштабного вторгнення по травень 2026 року: загинуло – 703 дитини, поранено – 2489, зникло – 2310, депортовано або примусово переміщено – 19546, поранено – 387, постраждало від сексуального насильства – 13 дітей.

Саме ця жахлива статистика стала рефреном для усього нашого діалогу про книгу та необхідність пам’ятати й постійно нагадувати про це світові.

А на завершення зустрічі розбирали власні відчуття за методикою "психологія емоцій" у межах міжнародного проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" (Bibliothèques Sans Frontières, Love for Livres). Щиро кажучи, це було викликом, адже відсторонитися від теми неможливо.

Дякуємо Ярославові за подаровану бібліотеці книгу й зичимо сили, витримки і підтримки в його непростій місії – воїна, журналіста й дослідника.

Наші заходи поточного тижня

Четвертий тиждень червня пройде в Бібліотеці Сковороди у спогадах про минуле. Про трагічне, як ото спогади про одного з найяскравіших українських письменників, вбитого тоталітарною імперією. І про епічне – 30-ту річницю прийняття Конституції, головного тексту нашої держави.

Отже, запрошуємо взяти участь у таких унікальних подіях:

• Четвер, 25 червня, 16:00 – Лекція "Майк Йогансен – знищена зірка Розстріляного відродження”. Проведе її заступниця генерального директора з наукової роботи Меморіальний заповідник "Биківнянські могили" Тетяна Шептицька.
• Неділя, 28 червня, 12:00 – Поетичні читання з нагоди Дня Конституції України.

І не забудьте, що ви завжди можете долучитися до наших регулярних заходів:

• Курси української мови "МовоСвіт на Освіти" – щопонеділка о 12:30, щовівторка о 12:00.
• Тренінг "Творимо Українську Вікіпедію разом" – щопонеділка о 16:00.
• Розмовний клуб в межах проєкту Рух Єдині – щовівторка о 17:30.
• Співаємо разом з Ігор Якубовський у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Навчання цифрової грамотності – щовівторка й щочетверга о 15:00.
• Клуб юного програміста "Кодик" – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 098 216 3552).

Наша пам'ять і наша культура – це те, що тримає нас разом у найтемніші часи. Саме вони дають опору для майбутнього, яке ми виборюємо щодня. Бажаємо спокійного тижня в колі найрідніших людей.

Адреса: вул. Освіти, 14-А

Телефон: ‪+38 063 240 6642

Анонс заходу

Наступної неділі, 28 червня, о 12:00 Бібліотека Сковороди запрошує вас на поетичні читання, присвячені Дню Конституції.

30 років тому було затверджено Основний Закон України, що визначає права, свободи та обов'язки громадян, засади демократії, територіальний устрій і цілісність нашої держави.

Насправді ж українська демократія здолала утричі довший шлях – і то лишень документально – від Конституції Пилипа Орлика 1710 року, однієї з перших європейських конституцій, і до чинної Конституції, яка проходить випробування війною.

Боротьба за права і свободи українців тривала століттями. І саме поезія була голосом правди, гідності та боротьби, дарувала можливість відчути силу, що здатна єднати, підтримувати й надихати.

У програмі – вірші наших захисників, визначних і менш відомих українських поетів, а також відкритий мікрофон для всіх охочих. Читати улюблені вірші означає проживати їх разом у колі однодумців, створюючи простір єдності, довіри й спільної пам’яті.

Вестиме читання поетеса Тетяна Яровицина (Tenditna Syla).

#Бібліотека_80_років_разом

Сьогодні ми хочемо розповісти вам про перші кроки та роки становлення Бібліотеки Сковороди.

Народилися ми у нелегкі післявоєнні часи, коли вцілілі книжки у Києві берегли як зіницю ока. Саме по собі, назбирати у 1946 році фонд у 4 тисячі екземплярів було майже подвигом. Але воно й не дивно, адже першим директором бібліотеки призначили 26-річну медсестру-фронтовичку Євдокію Ільченко, рішучості якій було не позичати.

Саме завдяки її нестандартним рішенням, серед яких були навіть самозахоплення приміщення та прямий маркетинг, коли працівники бібліотеки ходили з книжками по гуртожитках і заохочували до літератури, читати в нашому районі стало модно.

Вже у 1960-х роках, щоб потрапити у бібліотеку на вул. Освіти, 14 (тоді ще без літери "А") іноді треба було відстояти чергу на вулиці. А працювали ми аж до 22:00... Але годі спойлерити, бо про все це детально ви можете прочитати у майже лонгріді на нашому сайті – за цим посиланням

Хто полюбляє бешкетувати, той Мишасько!

Це справді сталося: 17 червня книжка "Мишасько в центрі Всесвіту" зустрілася зі своїми читачами! А насправді – із фанатами, бо їх у Бібліотеці Сковороди чимало!

Подія небуденна й довгоочікувана: до нас завітав дитячий письменник В'ячеслав Купрієнко з феєричною презентацією третього тому Мишаськових пригод. Ми в наших стінах бачили багато чого цікавого, але, здається, так розворушити публіку вміє він один!

Навіть найсерйозніші дорослі на чолі з нашою директоркою Іванною Щербиною (Ivanka Shcherbyna) охоче довірилися авторові й поринули в імпровізацію – читали в ролях, грали, танцювали. А інші, хто міг це собі дозволити (ну бо стан зараз у всіх дуже різний), згиналися навпіл від сміху!

Якби можна було виміряти психологічний вік гостей у момент дійства, то, напевно, це був би плюс-мінус вік "мишаськового" читача: років 6–11. А враховуючи той факт, що нині постаріли не тільки дорослі, а й діти, то мишаськотерапія просто необхідна.

Чому зустрічі з Мишаськом такі важливі? Тому що:

1) На перший погляд, він – кумедний бешкетник, на якого чекає багато несподіваних поворотів. А хто не любить пригод?

2) Непосидючий інтелектуал і допитливий мрійник бешкетує не заради бешкету: пригоди – це його улюблений спосіб пізнання світу.

3) Мишаськів світ водночас простий і неймовірний, і в ньому може трапитися все що завгодно. Навіть безвихідь, коли рятує лише кмітливість.

4) Цей милий товариський персонаж вміє щиро радіти й дарувати радість іншим. А ще він має чудового дідуся, до якого завжди можна звернутися за порадою.

5) А ще Мишасько багато знає про самоцінність. Інакше як би йому пощастило опинитися в самісінькому центрі Всесвіту?!

Тож і не дивно, що в реальному світі Мишасько вже пробрався в мультик, у серію новорічних ялинкових іграшок, у тривожні наплічники й думки дітлашні, на численні яскраві фото в бібліотеках і школах, і ще багато куди: Всесвіт безмежний!

Усе це підтверджується численними відгуками, малюнками і навіть цілими дослідницькими проєктами юних читачів, їхніх учителів і батьків. Тож зовсім не дивно, що одна з історій про Мишаська потрапила до шкільної програми початкових класів за системою "Росток"!

Щиро дякуємо автору за харизматичні презентації і за книжки, які дарують натхнення. Віримо, що черга за новою книжкою буде великою й хвостатою, а прихильників у Мишася дедалі більшатиме.