Лекція Тетяни Шептицької "Вирок українському сміху".

16 вересня 2026 року в межах проєкту "Історична грамотність", у партнерській співпраці з Меморіальний заповідник "Биківнянські могили", у Бібліотеці Сковороди відбулася лекція "Вирок українському сміху".

Вже з самої назви зрозуміло, що йдеться про письменників-гумористів доби "Розстріляного відродження". Провела її Тетяна Шептицька, кандидатка філологічних наук, заступниця генерального директора з наукової роботи Заповідника.

А що, власне, ми знаємо про український гумор і сатиру 1920-30-х років? На превеликий жаль, перед лекцією багатьом вдалося пригадати лише прізвище письменника-гумориста Остапа Вишні. Невже за кілька десятиліть не з’являлося інших імен, талановитих авторів? Адже гумор, іронія і сатира були завжди притаманні нашій літературі. За відповідями на ці питання прийшли всі охочі.

Зустріч розпочалася з прочитання уривка про "весілля Гаврила Ратиці". Слухаючи його, ми були вражені, бо і мова, і динаміка оповіді, і дотепний гумор викликали відчуття, що перед нами сучасний гумористичний твір. Навіть важко повірити, що цей текст написаний близько 100 років тому! Так ми дізналися про Юрія Вухналя, майстра гострого слова, чиї жарти чекісти вважали антирадянськими.

Далі звучала історія виникнення у 1922 р. в Харкові гумористичного журналу "Червоний перець". На презентаційних слайдах з’являлися все нові й нові прізвища…

Василь Чечвянський, Юхим Ґедзь, Юрій Вухналь (Іван Ковтун), Кость Котко, Олександр Ковінько, Остап Вишня. От тільки всі ці імена (а більшість митців писала під псевдонімами) стають для нас відомими не з літературних джерел чи збережених творів, а з інших, моторошних – із матеріалів архівно-кримінальних справ НКВС проти цілої плеяди українських сатириків і гумористів. Майже всі вони в 1936–1937 рр. отримали абсурдні звинувачення в тероризмі і вищу міру покарання – розстріл.

Кожна сторінка кримінальних документів просочена жахом і безкарністю "червоного" терору – від опису вилучених речей, книжок із особистих бібліотек письменників до багатотижневих допитів, погроз, психологічного тиску, написання наклепів на колег і друзів під тортурами.

Завдяки дослідницькій роботі Тетяни Шептицької ми дізналися імена письменників, що перетворювали гостре слово на іронію, повсякденні ситуації – на дотепні сюжети, а українську мову – на потужний інструмент творчості. Їхня творчість була яскравою, сміливою, напрочуд живою. Та за легкістю й дотепністю творів поступово проступала похмура реальність епохи – цензура, переслідування, арешти й репресії.

Ось їхні імена.

Василь Чечвянський (Василь Губенко, 1888-1937) – український письменник-гуморист, старший брат Остапа Вишні. Багаторічний співредактор і секретар журналу "Червоний перець"; член літературних організацій "Плуг" і ВУСПП.

Остап Вишня (Павло Губенко, 1889-1956) – український письменник, класик сатиричної прози. Започаткував новий жанр – усмішка, різновид фейлетону та гуморески. У 1918–1919 рр. – офіцер медичної служби Армії УНР. Брав участь в організації та редагуванні перших двох номерів журнал«Червоний перець» (1922). У 1933–194343 рр. – репресований до табору ГУЛАГ.

Юхим Ґедзь (Олексій Савицький, 1896-1937) – український прозаїк-гуморист, поет, драматург. Під псевдонімом Юхим Ґедзь Олексій Савицький друкував сатиричні твори, а поезію та лірику — під псевдонімом Олесь Ясний.

Юрій Вухналь (Іван Ковтун, 1906-1937) – український письменник-гуморист і сатирик. Працював у редакціях газети "Комсомолець України", журналу "Червоний перець"; член літературних організацій "Плуг" і ВУСПП. Перший почав змальовувати в гуморесках негативного героя-комсомольця в найрізноманітніших обставинах.

Кость Котко (Микола Любченко, 1896-1937) – український прозаїк, журналіст. Його статті, фейлетони, памфлети, гуморески друкувалися у всіх республіканських газетах і журналах. Видав 20 книжок гумору і сатири.

Олександр Ковінько (1900-1985) – український письменник-гуморист. Опублікував понад 30 книг сатири й гумору. Постійно друкувався в журналах "Перець", "Україна", "Прапор", "Жовтень", вміло відтворював смішне в побуті. Письменник виробив власний стиль неквапливої, іронічної, мудрої оповіді, побудованої на фольклорно-розмовній основі. У 1935–1947 рр. – репресований до таборів Магадану без права повернення в Україну.

Ці імена та твори цілеспрямовано намагалися стерти з культурної пам’яті. Сьогодні вони повертаються до нас – як важлива частина української літератури та нашої історії.

Більше про них можна дізнатися на сайті Заповідника. У нашій бібліотеці ви можете знайти інформацію про них у літературознавчій праці Юрія Коваліва "Історія української літератури: кінець XIX – поч. XXI ст. : у 10 т. Т. 5. У сподіваннях і трагічних зламах : підручник для ВНЗ".

Ми щиро вдячні пані Тетяні за її кропітку дослідницьку роботу, під час якої проаналізовано десятки архівних документів! За цікаву, унікальну, проілюстровану документальними фотографіями просвітницьку лекцію.

"В'яжемо для Перемоги" в мейкерспейсі

Не встигли влягтися емоції від офіційного відкриття в Бібліотеці Сковороди першого в Києві мейкерського простору – а в нас уже перші активності!

Невтомні майстрині-волонтерки-в’язальниці з батальйону В'яжемо для Перемоги освоюють нову для себе територію.

Розміщуються комфортно. Плетуть-в’яжуть-спілкуються. І поруч, на професійній швейній машині, зручно й оперативно пришивають липучки до адаптивних шкарпеток, які вже дуже скоро потраплять до рук українських воїнів!

Під час зустрічі майстрині належно оцінили простір та окремі, зручні місця для матеріалів, інструментів і готових речей.

Окрім 26 адаптивних та теплових виробів для захисників (а це 7 пар адаптивних та 3 пари звичайних шкарпеток, 5 поясів, 1 жилет і 10 піддупників), що створила наша спільнота за минулий тиждень, ми мали і три маленькі радості:

Поповнення в команді – щиро радіємо пані Людмилі, яка долучилася до нас.

Матеріальна підтримка – дякуємо нашій читачці Олена Крохмаль та пані Наталі за подаровану вовняну пряжу, які дуже скоро перетворяться на теплесенькі речі.

І маленькі ювілеї – майстриня Любов Івко зв’язала свій пояс!

Тож, життя триває, і наша робота для Перемоги – теж.

Зустрічі відбуваються в рамках проєкту Make-a-thek , який отримав фінансування від програми Європейського Союзу Horizon Europe за грантовою угодою № 101177660.

І принагідно, запрошуємо разом творити у нашому новому мейкерському просторі! Щовівторка – в’яжемо. А рівно за тиждень, найближчого четверга, 24 вересня, у нас – 𝐑𝐞𝐩𝐚𝐢𝐫 𝐃𝐚𝐲 (День ремонтів).

Підписуйтеся на нашу сторінку і чекайте анонсів!

"Пазлове містечко «Electionville»" для старшокласників

Уже понад два десятиліття 15 вересня у всьому світі відзначається Міжнародний день демократії – щоб привернути увагу до однієї із засадничих загальнолюдських цінностей.

З нагоди цієї дати, на запрошення педагогів Школа 97 ім. Олени Теліги, Бібліотека Сковороди минулої п’ятниці провела дві ігрові сесії "Пазлового містечка «Electionville»" для восьми- та дев’ятикласників.

Під час гри вчилися азів самоврядування в умовах укриття, оскільки тривала дронова атака на місто. Зосереджено вчитися і працювати в таких умовах непросто. Шкільний графік нині надзвичайно щільний, тож на все про все було два уроки.

Проте маємо надію, що й бліцваріант гри дасть інтелектуальну поживу юнакам і юнкам. А ще допоможе розвинути відповідальність та усвідомлення фундаментальної ролі самоврядування в житті країни, міста та громади.

Нагадуємо, що шведська гра "Electionville" слугує чудовим інструментом неформальної громадянської освіти. Вона є частиною освітнього процесу в школах Швеції. А її адаптована версія "Пазлове містечко" впроваджується в Україні завдяки партнерству контент-бюро Fabel Kommunikation із Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association. Більше – за посиланнями в коментарях.

Дякуємо вчителю громадянської освіти Дмитрові Барабосі за сприяння. Радіємо, що партнерство бібліотекарів і освітян триває, а інтерес до гри зберігається. І що вчителі, зацікавившись нею на одному з семінарів післядипломної освіти, прагнуть відкрити її своїм учням!

Анонс заходу

Друзі, перше засідання 𝗘𝗻𝗴𝗹𝗶𝘀𝗵 𝗖𝗹𝘂𝗯 "𝗧𝗵𝗲 𝗙𝗮𝗻𝘁𝗮𝘀𝘁𝗶𝗰 𝗶𝗻 𝗟𝗶𝘁𝗲𝗿𝗮𝘁𝘂𝗿𝗲" виявилося дуже цікавим та корисним!

Тож з наступного вівторка, 22 вересня, Бібліотека Сковороди разом із Vira Skuratova починає цикл із 7 англомовних зустрічей, на яких у живому діалозі відкриватимемо грані фантастичного.

За теоретичну основу візьмемо працю Цвєтана Тодорова "The Fantastic: A Structural Approach to a Literary Genre". Тільки не як підручник, а як спільну теоретичну оптику. На кожній зустрічі учасники працюватимуть із короткими фрагментами тексту й застосовуватимуть його ідеї для розмови про книжки, які читають.

Розпочнемо з базового запитання: "Where Does the Impossible Begin?" (Де починається неможливе?) І відповімо на всі наступні:

• Що взагалі робить літературний текст фантастичним?
• Чи потрібна для фантастичного магія?
• Чи може фантастичне виникнути в реалістичному романі?
• Що відбувається, коли в тексті з'являється подія, яку ми не можемо одразу пояснити?

Не потрібно читати Тодорова повністю. Так само не потрібно читати одну спільну художню книжку: матеріалом для розмови може стати будь-який текст.

Єдине прохання: зареєструватися за цим посиланням, щоб ми надіслали вам робочі матеріали. І до зустрічі!

Сумуємо! Пішла з життя друг нашої бібліотеки, народна артистка України Галина Яблонська

Із великим сумом повідомляємо, що 14 вересня 2026 року на 99-му році життя відійшла у засвіти легенда української сцени, народна артистка України, невтомна громадська діячка, безмежно талановита мешканка Солом’янки, почесна читачка Бібліотеки Сковороди Галина Гілярівна Яблонська Halyna Yablonska.

Ця Жінка-епоха є символом Відродження України, впевненого і натхненного поступу до мети. Говорити про неї, про її численні ролі, здобутки та рекорди можна нескінченно, але сьогодні ми хочемо сказати про сокровенне.

Пані Галина була шанувальницею нашої книгозбірні, і це було взаємно. Вона кохалася в українській літературі та шевченкознавстві, а нам це дуже близько.

Оскільки мешкала вона неподалік, затишна читальна зала на Освіти, 14-А була камерним, але знаковим місцем зустрічі Галини Яблонської з її численними прихильниками. Ця синергія завжди дарувала натхнення, непідробні емоції та незабутні спогади.

Тут відбувалися творчі зустрічі з нею – живі та онлайнові. Тут презентували її книжку "Всього бувало у житті…", збирали донати на військо, відзначали її дні народження – останній також. Тут народжувалися пісні на її слова, тут ці пісні слідом за "Вокальною студією на Освіти" підхоплювало наше читацьке багатоголосся. Особливо всім припала до душі пісня "Гомін, гомін по Вкраїні", яку наші студійці виконували навіть на сцені Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.

Красива, піднесена, шляхетна, ошатно вбрана – і незмінно на підборах! – щоразу вона поставала на імпровізованій сцені як взірець служіння Мистецтву. У ньому вона черпала наснагу й відчувала, як його сила творить дива. У багатьох серцях вона запалила вогник любові до України й власним прикладом вчила берегти його та людські зв’язки – заради майбутнього.

Вона пережила дві великі війни, кілька родинних трагедій, але її серце не змаліло від страху і не зачерствіло від болю. У ньому було багато Любові, яка благословляла її на довге плідне життя.

Серце епохи зупинилося, але її внесок у майбутнє України та у світогляд тих, хто нею захоплювався, непроминальний. Такі, як вона, належать людству. І це назавжди!

Завтра Україна прощатиметься із легендарною Самотньою Леді. Сумуємо, але обіцяємо берегти те світло, яким вона так щедро ділилася з нами.

Чи багато ви знаєте в Києві місць, де можна безоплатно шити, 3D-друкувати, майструвати й експериментувати?

14 вересня в Бібліотеці Сковороди відбулося урочисте відкриття першого в столиці та другого в Україні бібліотечного мейкерспейсу! Це відкриття – історія про те, як мрії стають реальністю, якщо сильно й наполегливо прагнути. Попри непрості часи й безліч пересторог.

Наш шлях до мейкерства був сповнений пошуку та трансформацій. Від перших скромних майстер-класів до постійно активних волонтерських ініціатив "Шити-Жити" та В'яжемо для Перемоги. Від вивчення досвіду бібліотек США (за документальним фільмом "Публічні бібліотеки Нью-Йорка") до стажування у Литовській національній бібліотеці імені Мартінаса Мажвідаса (їх мейкерський простір став нашим прототипом) – ми поступово йшли до мети.

А мета йшла назустріч нам.

Завдяки партнерству з Українська мейкерська асоціація (УМА) (Ukrainian Maker Association) навесні 2025 року ми стали учасниками міжнародного проєкту Make-a-thek – він фінансується ЄС за програмою Horizon Europe. Восени того ж року почали цей проєкт реалізувати. А вчора вже знайомилися з обладнанням, яке дає безліч можливостей для роботи, навчання і реалізації власних проєктів: від комп'ютеризованих швейних і вишивальних машин до 3D-принтерів, вініл-різака і плотера.

Під час відкриття простору відбулася панельна дискусія "Простори можливостей: мейкерспейси як рушій розвитку локальних екосистем". Під час неї присутні співзасновники проєкту, керівники місцевої влади та представники креативної спільноти Солом’янського району шукали точки дотику, в яких варто об’єднати зусилля різних спільнот (бізнесу, влади, університетів, закладів соціокультурної інфраструктури) на благо громади.

Своїми міркуваннями щодо важливості мейкерського простору як місця соціальної згуртованості, спільнодії та безплатного і безбар'єрного доступу до сучасних технологій, де кожен мешканець – від студента до визнаного майстра – може опановувати нові навички та реалізовувати творчі ідеї ділилися заступниця голови Солом’янської РДА Марія Александрова (Mariia Aleksandrova) та президентка Київського авіаційного інституту, депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова.

Ми щиро дякуємо усім без чиєї віри та праці цей день був би неможливим!

Особлива вдячність керівнику УМА Юрій Власюк – за візію, віру в нашу команду та всебічну підтримку. І звісно ж, проєктній менеджерці невтомній Olha Truten – за величезний обсяг організаційної та координаційної роботи, який вона взяла на свої плечі під час впровадження проєкту. Бо його мета спільна для всіх нас – посилювати бібліотеки як відкриті простори для практичного навчання, творчості, співтворення, ремесел, локального виробництва та розвитку стійких локальних спільнот.

Далі буде багато цікавого й незвичного. Підписуйтеся на нашу сторінку, слідкуйте за анонсами й долучайтеся до майбутніх подій у мейкерспейсі на вул. Освіти, 14-А!

"Українське танго" в бібліотеці

Хто не любить пристрасного танго? Бібліотека Сковороди буквально закохана в нього. Тому-то й провела 13 вересня музично-просвітницьку зустріч "Українське танго. Що знаємо і як співаємо". Про неї і розкажемо вам саме зараз.

Але спочатку згадаємо, що танго-танець від кінця XIX століття постав потужним рушієм трансформації музичного акомпанементу. Вже у столітті ХХ ця харизматична мелодія перетворилася на окремий популярний у всьому світі жанр і дісталася України.

Колись ми вже з вами співали й танцювали танго від визначних вітчизняних композиторів. Цієї ж неділі дослідили низку українських пісень, які завжди любили, не надто замислюючись про те, що вони теж є танго. Навіть якщо їхній темпоритм і не є аж таким очевидним.

Цього дня Маестро Ігор Якубовський, який тонко відчуває ритміку й мелодику, блискуче довів, що:

- поезії Лесі Українки, Григорія Сковороди, Олександра Олеся, Анатолія Тарана, Петра Перебийноса та Ростислава Радишевського з його легкої руки теж можуть звучати в ритмі танго;

- добре знані пісні "Взяв би я бандуру" (слова Михайла Петренка, музика народна), "Відлуння твоїх кроків" (слова Володимира Вознюка, музика Володимира Івасюка), "Сину, вже качки летять" (слова Михайла Ткача, музика Олександра Білаша) – також.

Насправді танго має кілька підвидів: аргентинське танго, що має темпоритм гнучкий і пульсуючий, а розмір його становить 2/4 або 4/4; мілонга – швидкий, завзятий, синкопований (розміром 2/4); бальне (європейське) – жорстко фіксований, маршовий ритм (2/4) та танго-вальс – циклічний, плинний (3/4).

Що й казати, навіть одну з найвідоміших українських пісень "Гуцулку Ксеню" далеко не всі асоціюють із танго. Але це точно воно.

До речі, офіційних версій появи цієї славетної пісні аж дві. За першою, її автором є український композитор, диригент і педагог Ярослав Барнич, який народився на Івано-Франківщині. За другою – слова написав сільський вчитель Роман Савицький зі Львівщини, а музика належить композитору Івану Недільському.

От лише яка саме гуцулка надихнула митців на створення шедевра, достеменно невідомо. Тому обирайте ту версію, що сподобалася вам більше, і дофантазуйте її!

І наостанок про фурор. Його викликало справжнє танго від двох вправних танцюристів – Артема Терентьєва (Artem Terentyev) та Наталі Репало. Присутні аж повставали з місць, щоб побачити це на власні очі!

Наші події наступного тижня

Коли ночі стають занадто гучними, дуже хочеться знайти стабільну точку опори. Простір Бібліотеки Сковороди залишається тим самим місцем, де тижневий ритм не збивається, а розмови повертають відчуття нормальності. Заходьте до нас перевести подих і просто побути серед своїх.

Запрошуємо завітати на дві унікальні події, що ми їх приготували для вас цього тижня:

• Середа, 16 вересня, 16:00 – Лекція "Вирок українському сміху", яку проведе Тетяна Шептицька з Меморіальний заповідник "Биківнянські могили". Вона розповість про долі українських сатириків і гумористів, що зазнали репресій та страшних випробувань у роки сталінського терору 1930-х років.
• Неділя, 20 вересня, 12:00 – Літературно-музична зустріч "Sound&Word: український код", присвячена Дню української музики, під час якої дослідимо тему співаної поезії та заспіваємо разом з Ігорем Якубовським

І не забудьте, що ви завжди можете долучитися до наших регулярних активностей:

• Вчимося співу у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Майстер-клас з ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).
• Урок здоров’я з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Прості щоденні справи та живі розмови з людьми найкраще повертають відчуття контролю. Тихого тижня, міцних нервів і затишних вечорів вашому дому!