Літературно-музична зустріч "Світ починається з мами"

10 травня, у День матері, в нашій бібліотеці відбулася літературно-музична зустріч "Світ починається з мами" за участю "Вокальної студії на Освіти". Назву їй дав вірш сучасної української поетеси Ольги Ходацької.

Про маму пишуть усі поети світу. Проте не кожний вірш стає піснею. А надто – піснею, яку підхоплюють і співають цілі покоління людей, як-от "Рідна мати моя", "Росте черешня в мами на городі", "Виростеш ти, сину", "Чорнобривці" та "Сину, качки летять".

Цього дня, коли всі згадують своїх матерів, завдяки ліричним пісням українських композиторів Платона Майбороди, Олександра Білаша, Анатолія Горчинського, Анатолія Пашкевича, Володимира Верменича та Ігор Якубовський кожен присутній пригадав, що мама – це:

🧡 безмежна любов, доброта, ніжність, тепло рук і серця;

🧡 турбота, праця й жертовність, що живуть у пам’яті дітей;

🧡 велич, духовна сила берегині роду і людини, що творить зв’язок поколінь;

🧡 перша колискова для маляти й молитва за дорослу дитину, що вирушає в дорогу, за сина-воїна;

🧡 пісня, що зберігає душу й пам’ять про дитинство;

🧡 нерозривний зв’язок із Батьківщиною і символ України що оберігає й надихає.

Тож у цей непростий час ми дякуємо всім матерям, які наповнюють цей світ любов’ю. І дуже хочемо, щоб у них не боліло серце. А тим, кого вже немає з нами, обіцяємо пам’ятати їх вічно.

Анонс лекції В'ячеслава Жмихова "Трипіля і Українка"

Наступної середи, 20 травня, о 17:30 запрошуємо вас на лекцію-мандрівку Трипіллям та Українкою, що на Обухівщині. Проведе її добре вам знайомий краєзнавець-ентузіаст В’ячеслав Жмихов.

Історія села Трипілля зберігає згадки про поселення мідно-кам’яного віку (V тис. до н. е.), зарубінецької культури (ІІІ-ІІ ст. до н. е.) та давньоруського городища Триполя. Саме тут свої плідні розкопки проводив український археолог Вікентій Хвойка, якому ми завдячуємо відкриттями трипільського феномену.

Українка – сучасне містечко, яке виникло на місці давніх поселень. На території сучасної Українки археологи виявили щонайменше 5 поселень часів Київської Русі, а також пам’ятки тієї ж трипільської та черняхівської культур. Цікаво, що в минулі століття поселення змінили багато назв, перш ніж стати Українкою, а його територія належала до володінь кількох великих монастирів.

Тож, як бачите, і село, і місто є надзвичайно цікавими куточками Київщини. І там є що відвідати. Приходьте до Бібліотеки Сковороди у середу, аби дізнатися про них якнайбільше!

Від книжки до емоції: бібліотекарки Солом’янки у міжнародному проєкті

7 травня в межах обміну досвідом проведення сесій проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" представниці Бібліотеки Сковороди Тетяна Яровицина (Tenditna Syla), Марина Чокас (Marina Chokas) та Наталія Шевчук відвідали Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого на вул. Набережно-Хрещатицькій, 1.

Зустріч розпочалася з екскурсії – пройшлися читальними залами бібліотеки, абонементом та відділами, що працюють із рідкісними стародруками й зацифровують фонди. Було цікаво й важливо дізнатися, як чітко і злагоджено працює ця авторитетна книгозбірня в умовах війни, побачити людей, залюблених у свою справу, та долучитися до теплої атмосфери "Бібліотек емоцій".

Після екскурсії пані Оксана Матвєєва з Bibliothèques Sans Frontièress ініціювала обговорення досвіду проведення сесій. А ще промодерувала онлайн-зустріч із розробником пілотної цифрової платформи, яка систематизуватиме книжки за емоціями та їхньою інтенсивністю, Омаром Пераза Дельгадо.

Пан Омар, який наразі завершує роботу над створенням цього інноваційного міжнародного ресурсу, ознайомив наших колежанок з його функціоналом та детально розповів про базу книжок, що створюється на допомогу читачеві.

Нагадаємо, що проєкт досліджує вплив читання на емоційний стан та когнітивні функції людини за участі бібліотекарів із 9 країн. Серед них – 5 київських бібліотек, кожна з яких отримала в дарунок 100 книжок, які стали нашими провідниками до світу емоцій.

Невдовзі ця платформа запрацює у відкритому доступі. Ми вже в очікуванні нового спільного досвіду з Love for Livres. І неодмінно триматимемо вас у курсі. Впевнені, це буде цікаво і вам!

Просвітницька зустріч "Аб’юз: де отримати допомогу безкоштовно"

7 травня у нас відбулася просвітницька зустріч "Аб’юз: де отримати допомогу безкоштовно", який бібліотека провела спільно з фахівцями Благодійний фонд «Рокада».

Психологиня Іванна та соціальна працівниця Інна з мобільної бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від гендерно зумовленого та домашнього насильства за підтримки UNFPA нагадали, що аб’юз – це форма стосунків, у якій одна людина порушує особисті кордони іншої, маніпулює, принижує або завдає фізичної та психологічної шкоди задля підкорення та контролю. Це насильницька поведінка, яка не є і не повинна бути нормою ані в родині, ані в суспільстві.

Під час зустрічі ми отримали добре структуровану та підкріплену прикладами інформацію про:

• види, ознаки, причини та механізми насильства
• перші прояви психологічного насильства
• ознаки того, що людина поруч зазнає насильства
• підтримку людини, яка зазнає насильства (як дати їй відчуття, що вона не сама)
• можливості дистанційно та анонімно перевірити власні стосунки на наявність ознак насильства
• алгоритм дій, до яких слід вдаватися свідкам або потерпілим від аб’юзу
• контакти, за якими можна безкоштовно отримати допомогу

Цей пізнавальний тренінг допоміг всім присутнім структурувати знання і навчив, як розпізнавати насильство, вирізняти його на тлі конфліктів. І головне – запобігати та протидіяти йому.

Наступна зустріч відбудеться вже в червні. Запрошуємо! Не пошкодуєте.

Заходи поточного тижня

Хіба ревуть воли як ясла повні? У середу пан Панас Мирний (насправді – Рудченко) святкує свій 177-й день народження. А Центральна бібліотека Солом'янки підготувала для вас добірку різноманітних заходів – і все задля того, щоб ваші творчі воли завжди залишалися ситими.

Запрошуємо вас завітати до нас з 11 по 17 травня на такі унікальні події:

• Понеділок, 11 травня, 16:00 – Наші традиційні "Цілющі вечори" з психологинею Тетяна Вишко. Тема цієї зустрічі: "Як спілкуватися без конфліктів".
• Четвер, 14 травня, 16:00 – Творча зустріч з письменником Максим Бутченко та презентація його містичного роману "Повернення".
• Неділя, 17 травня, 12:00 – Літературно-музична зустріч "Одягну я свою вишиванку". Співаємо разом з Ігор Якубовський, "Вокальною студією на Освіти" та усіма вами.

Чи відвідати регулярні заняття:

• Курси української мови "МовоСвіт на Освіти" – щопонеділка о 12:30, щовівторка о 12:00.
• Тренінг "Творимо Українську Вікіпедію разом" – щопонеділка о 16:00.
• Розмовний клуб в межах проєкту Рух Єдині – щовівторка о 17:30.
• Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Навчання цифрової грамотності – щовівторка й щочетверга о 15:00.
• Клуб юного програміста "Кодик" – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 098 216 3552).
• Майстер-клас з ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).
• Урок здоров’я з Ігорем Якубовським – щонеділі о 10:15.

Радіймо весняним променям нарешті вже теплого сонця, вдруге ховаємо зимовий одяг, дихаємо на повні груди барвистим бузком і гордовитим каштаном. А за творчим натхненням та хорошим настроєм приходьте до нас!

Івану Малковичу - 65

Друзі, а давайте дружно привітаємо з 65-річчям Івана Малковича – лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, справжнього майстра українського поетичного слова й одного з найвпливовіших культурних діячів сучасності!

Рівно стільки років тому, 10 травня, у Нижньому Березові, що на Івано-Франківщині, прийшла у світ ця дивовижна людина, яка напрочуд вдало поєднала талант поета з місією видавця.

Поезія Івана Малковича – пронизлива і глибока. Тож недарма його книга поезій "Подорожник з новими віршами" у 2017 році здобула Шевченківську премію в номінації "Література".

Видавнича діяльність пана Івана – смілива й новаторська. Засноване ним у 1992 році легендарне Видавництво «Абабагаламага» подарувало українським дітям і дорослим силу-силенну чудових книжок, упорядником яких є особисто пан Іван. А поціновувачі поезії насолоджуються розкішною кольоровою серією "Української Поетичної Антології"!

Дякуємо Майстру та зичимо невичерпного натхнення й радості від кожного нового слова та видання. Щоб його поезія й книжки й надалі відкривали дітям і дорослим багатющий світ української історії та культури, а шлях видавця й митця приносив світло, довіру й любов до рідного слова!

Добірка віршів до Дня матері

Сьогодні, 10 травня, ми відзначаємо День матері. В Україні це свято традиційно припадає на другу неділю травня – час, коли весна остаточно вступає у свої права, символізуючи пробудження життя та нову надію.

Бути мамою в Україні сьогодні – це окремий вид хоробрості, а мамина любов – наш перший і найнадійніший оберіг. У цей день ми згадуємо найтепліші моменти з дитинства і дякуємо за терпіння та любов, яка не знає кордонів і залишається всередині нас, навіть якщо між нами зараз кілометри або вічність. Дякуємо за вашу відданість та незламність!

До цього особливого дня ми відшукали слова, які торкаються душі. Пропонуємо вам добірку віршів про материнську любов:

Василь Симоненко "Лебеді материнства"

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,

Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листом затріпочуть,

Тугу прощальну в серце вихлюпнуть пророчу.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Ліна Костенко "Мати"

Вона була красуня з Катеринівки.

Було у неї п’ятеро вже вас.

Купляла вам гостинчика за гривеник,

топила піч і поралась гаразд.

Ходила в церкву, звісно, як годиться.

Галдущики сушила на тину.

Така була хороша молодиця

і мала мрію гарну і чудну.

У ті часи, страшні, аж волохаті,

коли в степах там хто не воював, –

от їй хотілось, щоб у неї в хаті

на стелі небо хтось намалював.

Вона не чула зроду про Растреллі.

Вона ходила в степ на буряки.

А от якби не сволок, а на стелі –

щоб тільки небо, небо і зірки.

Уранці глянеш – хочеться літати.

Вночі заснеш у мужа на плечі.

Де б маляра такого напитати?

Навколо ж орачі та сіячі.

Уваживши ту мрію дивовижну,

приходив небо малювать шуряк.

Вона сказала: – Перестань, бо вижену.

У тебе, – каже, – небо, як сіряк.

Якийсь художник у роки голодні

зробити небо взявся за харчі.

Були у нього пензлі боговгодні,

став на осліп, одсунув рогачі.

У нього й хмари вигинались зміями,

уже почав і сонце пломінке.

Вона сказала: – Ні, ви не зумієте.

Злізайте, – каже. – Небо не таке.

Вона тим небом у тій хаті марила!

Вона така була ще молода!

Та якось так – то не знайшлося маляра.

Все якось так – то горе, то біда.

І вицвітали писані тарелі,

і плакав батько, і пливли роки, –

коли над нею не було вже стелі,

а тільки небо, небо і зірки...

Василь Геращенко "Мамо моя рідна і єдина"

Мамо моя рідна і єдина,

Ластівко добра і теплоти,

Я для тебе був і є дитина,

І для мене найдорожча ти.

Доки в грудях буде серце битись,

Втратити тебе я так боюсь.

Я на тебе хочу надивитись,

За здоров'я Богу помолюсь.

Скільки ти зазнала горя й муки

У своєму нелегкім житті!

Я цілую ці дбайливі руки,

Мозолисті, вмілі, золоті.

Хай поля-лани зерняться житом

І вруняться колосом без меж,

Скільки я на світі буду жити,

Ти в моєму серці не помреш!

Борис Олійник "Мати"

Зупиніться, поети!

Чекайте, не треба...

Мати вийшла на ґанок

і дивиться в небо.

Мати дуже висока,

древніша од космосу,

На плечі в неї райдуга

гнеться коромислом.

Приймачі підбадьорливо

сиплють прогнози.

Мати мовчки ковтає

просолені сльози.

Мати вірить не дуже

професорським викладам:

Ще ж немає од серця

точнішого приладу.

І тривога їй кригою

пада на серце:

«А як з космосу чорного

син не повернеться?»

О, тоді він для хлопців -

одвічною зіркою,

Будуть пафосні вірші

і оклики в збірках!

Будуть довгі романи

й поеми, як ринви...

Лиш ніколи не буде

у матері сина.

І тому вона йде

за село, на околицю,

І стає на коліна,

і небові молиться.

Та не супте ви брів

і не хмартесь осінньо:

Мати молиться в небо...

на рідного сина.

Степан Алич "Мати"

Ой не хоче заспівати мені вода,

Як співала ніжно мати молода.

І нема мені у тузі ні на мить

На чиї коліна голову схилить.

Сміх нічий вже не розтопить в серці сніг,

Так, як мами теплий голос завжди міг.

Хоч би зайдою чи гостем побувать,

Де веселка вміла очі цілувать…

Так далеко рідна пісня, ті літа,

Що ні хмарка, ні орел не доліта.

Художники Владислав Задворський та Володимир Козюк

Літературно-музична зустріч "Одягну я свою вишиванку"

У неділю, 17 травня, о 12:00 запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на літературно-музичну зустріч "Одягну я свою вишиванку".

Її ми присвячуємо Всесвітньому дню вишиванки – святу, що народилося як студентська ініціатива й з роками переросло у традицію, яка об’єднує українців у різних куточках світу.

Для вас у виконанні Ігор Якубовський, "Вокальної студії на Освіти" звучатимуть народні й авторські композиції про вишиванку, рідну мову, материнську любов і нашу землю.

У програмі знамениті пісні – "Два кольори", "Мамина сорочка", "Вишиванка", "Ой у полі нивка", "Дорогі ви мої, українці", "Рідна мово, зелена діброво", "Боже великий, єдиний" та інші.

Пам’ятайте, що вишиванка – це наш оберіг, наша історія і сила. Тож одягайте свої вишиванки й приходьте співати разом!