Екологічні поетичні читання

26 квітня, у день 40-річчя Чорнобильської катастрофи, Бібліотека Сковороди провела не звичайні поетичні читання, а екологічні.

Хоча погода не надто сприяла великому зібранню, але зустріч вдалася. Бо була наповнена відвертими розмовами й спогадами про те, як і де кожного з нас застало чорнобильське лихо і як українці його переживали.

Усе це підкріплювалося емоційними віршами українських поетів та документальними історіями про людей, що дорогою ціною ліквідовували наслідки рукотворного лиха. Тож хвилиною мовчання вшанували всіх, хто в найважчі часи віддав життя за наше майбутнє.

Другу частину зустрічі присвятили шкоді довкіллю через напад росії на Україну. Хоч, на жаль, нині в суспільному інформаційному полі не так вже й багато текстів про екоцид під час війни, але ця тема кричущо актуальна.

Однак, за браком таких матеріалів, нас нерідко виручають відвідувачі, що ретельно готуються до поетичних читань. Одна з тих, чия підготовка завжди сумлінна і ґрунтовна, – Тетяна Лавинюкова. Спочатку вона прочитала власний переклад вірша американської поетеси Сари Тісдейл "There Will Come Soft Rains", що перегукується з темою ядерної катастрофи і який цитував у своїх "Марсіанських хроніках" сам Рей Бредбері.

До глибини душі вразив процитований пані Тетяною текст Раїси Полтавець із Херсона – про пса Боніфація, що кілька діб намагався дістатися берега, рятуючись від повені після підриву греблі Каховської ГЕС.

А емоційний твір Миколи Савки з Миколаївщини "Чи пустить нас земля в своє майбутнє?" змусив вкотре замислитися про прогнози.

Вдячні також Марії Морозовій (Mariia Mo-va) за чуттєве прочитання віршів поетеси з Волині Надії Красоткіної, яка багато пише на тему природи.

Наостанок розглянули добірку книжок з фондів Бібліотеки Сковороди, де ґрунтовно висвітлена воєнна екологічна тема. В її основу лягли поезії захисників України: Володимира Скоростецького зі Львова, Павла Вишебаби з Донеччини, Сашка Обрія з Миколаївщини – зі збірок, що на фото. Хто, як не вони, бачить найбільше лиха, спричиненого війною?

Вразили масштабністю екологічного мислення книжки "Хребет" і "Дихати" біолога й волонтера Євгена Єльпітіфорова з Київщини, у віршах якого природа тісно переплелася з людськими долями.

Таким чином, за дві години в нас склалася ціла екологічна мапа віршів. Дякуємо всім, хто зробив свій внесок!

Наші співчуття...

З сумом сповіщаємо, що 27 квітня помер друг нашої бібліотеки Анатолій Велімовський. Письменник, журналіст, людина яскравого і, головне, самостійного мислення.

Згадуємо останню зустріч у липні минулого року, коли він презентував у нас свій роман "Мій коханий кандидат", який ми щиро радимо кожному вдумливому читачеві. Адже цю книжку сміливо можна назвати першим українським художнім твором про вибори та їхні залаштунки.

Співчуваємо дружині пані Тетяні та близьким. Упокій Господь його душу.

Прощання з Анатолієм Велімовським відбудеться 29 квітня, о 13:30, у поховальному домі "Пам’ять" (вул. Чорних Запорожців, 26М) на території міської клінічної лікарні № 3.

"Емоційні читання": роман Халеда Госсейні "Тисяча осяйних сонць"

23 квітня Бібліотека Сковороди провела десяті емоційні читання в межах міжнародного проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" (Love for Livres)!

Цього разу ми разом занурилися в історичний роман "Тисяча осяйних сонць" американського письменника афганського походження Халеда Госсейні. І якщо раніше дехто з присутніх читав цю книгу, не зауважуючи багатьох деталей, то цього разу саме вони стали для нас визначальними.

З усіх можливих варіантів ми вибрали два невеликі фрагменти тексту. Перший зображує родинну вечерю під ракетним обстрілом, долю жінки в Афганістані на тлі війни та соціальних обмежень, накладених суспільним та релігійним устроєм. Другий свідчить про любов, відданість та бажання афганського юнака захистити кохану зі зброєю в руках.

Ці уривки дуже перегукуються з українським сьогоденням, хоча наші звичаї разюче відмінні. Відтак, за чуйної фасилітації Марини Чокас (Marina Chokas) розпочалася годинна дискусія – як спроба осягнути іншу країну, її історію та традиції.

Обговорення зрештою призвело до висновку, що жінка і попри власну незахищеність має силу залишатися собою та змушена протистояти викликам долі, щоб зберегти в собі жагу до життя.

Незалежно від культури, до якої ми належимо, завдяки таким історіям ми стаємо ближчими та зрозумілішими одне одному. Тож свої свідомі відчуття ми виразили словами, а підсвідомі – за допомогою спонтанної арттерапії.

Які відчуття панують під час знайомства з цією приголомшливою книгою, ви можете дізнатися, прочитавши її. Вона того варта! А захочете поділитися – радо вислухаємо ваші враження у коментарях.

До зустрічі на травневих емоційних читаннях. Тішимося, що до нас приходять нові учасники, а постійні не втрачають цікавості!

Заходи поточного тижня

Травень вже на порозі, і сподіваємось, що принесе він з собою не тільки жадане потепління, а й свіжі ідеї та натхнення для їхнього втілення. Тиждень з 27 квітня по 3 травня у Бібліотеці Сковороди ми наповнимо роздумами та розповідями про нашу ідентичність, цінність здоров’я та усвідомлене життя.

Тож запрошуємо долучитися до таких унікальних подій:

• Понеділок, 27 квітня, 15:00 – Зустріч із нутриціологинею Тамарою Гаяриною (Gayarina Tamara), що матиме назву "Чому важливе очищення організму навесні?" Поговоримо про те, як підтримати своє тіло у період пробудження природи.
• Четвер, 29 квітня, 13:00 – Лекція "Биківнянські могили: про що не знали шістдесятники?" Важливу розмову про історичну пам'ять та уроки минулого проведе Олена Полідович – співробітниця Меморіальний заповідник "Биківнянські могили".
• Неділя, 3 травня, 12:00 – "Мова. Мислення. Саморозвиток". Це зустріч із психологом, письменником та дослідником мови Олександром Бабінським (Oleksandr Babinskyi). Разом прослідкуємо за тим, як слова кожного з нас впливають на наше життя.

Чи прийти на регулярні заняття:

• Курси української мови "МовоСвіт на Освіти" – щопонеділка о 12:30, щовівторка о 12:00.
• Тренінг "Творимо Українську Вікіпедію разом" – щопонеділка о 16:00.
• Розмовний клуб в межах проєкту Рух Єдині – щовівторка о 17:30.
• Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Навчання цифрової грамотності – щовівторка й щочетверга о 15:00.
• Клуб юного програміста "Кодик" – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 098 216 3552).
• Майстер-клас з ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).
• Урок здоров’я з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

І пам’ятайте: чи то за книжкою, чи то на лекції, чи за спільною піснею або волонтерською справою – ми завжди раді бачити вас у наших стінах!

26 квітня – 40-ві роковини аварії на Чорнобильській АЕС

Сьогодні, 26 квітня, – 40-ві роковини аварії на Чорнобильській АЕС, що сталася 1986 року в Прип’яті. Це день пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та людей, які брали участь у ліквідації її наслідків: пожежників, персонал станції, військових, науковців та медиків. Ми згадуємо тих, хто працював у зоні ураження, ризикуючи здоров’ям, і чиї долі змінила ця подія. Чорнобиль залишається складним уроком відповідальності та нагадуванням про масштабний вплив людини на довкілля.

Ця тема стала наскрізною і для Ліни Костенко, яка протягом багатьох років брала участь у наукових експедиціях до Зони відчуження. Для поетеси ці поїздки стали особистою місією з порятунку пам’яті та культурної спадщини цього краю.

Наш район: селище Монтажник

Є райони, про які багато говорять, і є ті, що живуть ніби трохи осторонь міського шуму. Саме до останніх належить Монтажник, де збереглася атмосфера повоєнного Києва – продумана до деталей і майже незмінна десятиліттями.

Отже, сьогодні Бібліотека Сковороди, в циклі "Історія твого району", пропонує вам віртуально прогулятися західними схилами Байкової гори.

Саме тут у 1949 році за проєктом архітектора Сергія Андрієвського почали зводити селище Монтажник – одну з наймолодших історичних місцевостей Солом’янки. З півночі воно межує з Олександрівською слобідкою та утворює своєрідний перехід між різними епохами міської забудови.

Серцем селища є вулиця з тією ж назвою – Монтажників. Вже більш ніж сімдесят років вона зберігає свою особливу структуру: невисокі 1-2-поверхові котеджні будинки чергуються з дво- та триповерхівками, а шість бічних тупикових відгалужень завершуються круглими клумбами.

Спочатку у 1950-51 роках тут звели 65 одноповерхових котеджів – простих, але продуманих, за проєктами Григорія Копоровського. Згодом з’явилися двоповерхові будинки.

До речі, є в Монтажнику ще одна особливість. На вулиці Лисичанській будинки № 33 та № 35/3 через ухил виглядають по-різному: з одного боку мають два поверхи, з іншого – три.

Пізніше тут з’явилися й триповерхові будинки. Вони не вибиваються з забудови й виглядають природно поруч із нижчими.

На сам кінець нагадаємо, що детальніше про цей райончик ви можете прочитати у бібліотечному блозі, який веде Олександр Михайлик – посилання тут.

Анонс заходу

Друзі, наступної неділі, 3 травня, о 12:00 щиро запрошуємо вас на просвітницьку зустріч з психологом, психолінгвістом, а нині ще й військовослужбовцем Олександром Бабінським (Oleksandr Babinskyi), що матиме назву "Мова. Мислення. Саморозвиток".

Вона стане першою із запланованої Бібліотекою Сковороди серії бесід про мову як основу інформаційного поля, про людину як носія мови та про спосіб нашого мовлення як інструмент взаємодії зі світом.

Мета цих зустрічей – допомогти опанувати інструменти й поглибити навички усвідомленого використання мовлення. А також зрозуміти, як мова впливає на наше мислення, а мислення своєю чергою впливає на саморозвиток.

Тож приготуйтеся дізнатися про можливості внутрішнього розвитку через мову. І як зміни в мовленні можуть поліпшити якість саме вашого життя та взаємин.

І обов'язково плануйте свій час для участі в майбутніх зустрічах. Ця бесіда – тільки початок!

Лекція-мандрівка "Ржищів"

Днями у Бібліотеці Сковороди відбулася захоплива краєзнавча лекція-мандрівка до однієї з туристичних перлин Київщини – міста Ржищева, яку провів краєзнавець-ентузіаст В’ячеслав Жмихов.

Завдяки ньому ми дізналися про стародавню історію міста, що розкинулося на притоці Дніпра – річці Леглич. Зокрема, довідалися, що Ржищів й досі зберігає пам’ять про:

• Трипільські поселення, що існували ще в сиву давнину – між 5400–2700 роками до н. е.
• Давньоруське городище XI-XIII століть, яке було зруйноване монголо-татарами.
• Польський період, коли у XIV ст. територія, де розташоване місто, увійшла до складу Речі Посполитої.
• Важливий осередок козацького руху, політичний та військовий центр у період Визвольної війни часів Богдана Хмельницького. Тут була резиденція гетьмана, і саме в ній у XVII столітті вирішувалася доля майбутнього союзу між Гетьманщиною та Московією.
• Важливий торговий і промисловий центр XIX-XX століть, що мав цегельний, цукровий та шкіряні заводи, зруйнований у Другу світову й згодом відбудований як типове радянське містечко.

Гордістю цього населеного пункту є: Іван-гора – городище, яке згадувалося ще в Іпатіївському літописі 1151 року як фортеця "Іван", урочище Кам’яниця та Сквер Трипільської культури, візитівка Ржищева, який конкурує із селом Трипілля за неформальне звання "столиці трипільської культури".

У місті діють три музеї: Ржищівський археолого-краєзнавчий музей, Музей дерев’яного зодчества та народного мистецтва так Музей образотворчого мистецтва імені Івана Задорожного.

Цікава і сакральна спадщина міста: відроджений Спасо-Преображенський монастир (XVII ст.); Свято-Троїцький храм (XVIII ст.) та меморіал на руїнах костелу тринітаріїв; затоплена Спасо-Преображенська церква (XVIII ст.), що опинилася серед вод Канівського водосховища після 1972 року і нині реставрується.

І, зрештою, Ржищів – мала батьківщина видатної поетеси сучасності Ліни Костенко, яка народилася тут 1930 року.

Тож тут є що подивитися! Головне – вкластися у світловий день і розклад маршруток.

Наступна лекція-мандрівка відбудеться у травні, і присвятимо її Українці та Трипіллю. Стежте за нашими анонсами!