До 85-річчя від дня народження Івана Миколайчука

Видатний актор, режисер та сценарист Іван Миколайчук назавжди увійшов в історію як душа українського поетичного кіно, і саме сьогодні виповнюється 85 років від дня його народження.

Його ім’я стало брендом після виходу фільму "Тіні забутих предків" (1964), де він зіграв Івана Палійчука. Ця роль принесла світове визнання і утвердила його як людину великої внутрішньої сили й справжності.

Серед найважливіших робіт цього ж періоду – "Камінний хрест" та "Білий птах з чорною ознакою", де він виступив не тільки як актор, а і як співавтор сценарію.

Окреме місце в творчості Миколайчука займають режисерські роботи "Вавилон ХХ" і "Така пізня, така тепла осінь" – поетичні стрічки, що увійшли у золотий фонд українського кіномистецтва.

За своє коротке життя актор зіграв 34 ролі в кіно, залишивши нам у спадок фільми, що стали живим відображенням України – її болю, краси й сили.

Цікаві факти з життя Івана Миколайчука:

• Першу роль – старого Івана, батька Софії – зіграв у 12 років у виставі "Безталанна" за Михайлом Старицьким на сцені сільського самодіяльного театру.
• Навчався на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва, де потрапив до творчої майстерні режисера Віктора Івченка. Саме він запропонував Сергію Параджанову спробувати 21-річного студента на головну роль у "Тінях забутих предків".
• Пізніше Параджанов назвав Миколайчука своїм учителем і сказав про нього так: "Я не знаю більш національного народного генія. До нього то був Довженко".
• "Тіні забутих предків" увійшли до Книги рекордів Гіннесса, здобувши 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них 24 Гран-прі) у 21 країні.
• Гарвардський університет вніс стрічку "Тіні забутих предків" до списку обов’язкових для перегляду студентам, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві.
• Швидко опановував різні музичні інструменти. Він не тільки гарно співав, а й грав на сопілці, роялі, цимбалах, скрипці, баяні, трубі та арфі.
• Зі своєю майбутньою дружиною і музою познайомився, коли обом було по 17 років. Побралися, коли йому виповнився 21, і в злагоді щасливо прожили разом 25 літ.

Помер 3 серпня 1987 року та похований на ділянці 33 нового Байкового кладовища. У 2023 році там же поховано його дружину Марію. На могилі встановлено козацький хрест з пісковика з барельєфом Богородиці та словами з народної пісні "Посію я рожу, полию сльозами", яку любив Іван.

Наші заходи поточного тижня

Наші найкращі літні спогади – родом із дитинства. Світ тоді здавався безмежним, а вечори з рідними – найбезпечнішими.

Відтворювати такі світлі й затишні миті під час війни, навіть після обстрілів, – одне з головних завдань Бібліотеки Сковороди. Тому на цьому тижні ми збираємо дорослих і малечу разом, щоб послухати щирі історії, помріяти та просто побути поруч.

Запрошуємо вас завітати до нас з 15 по 21 червня на такі унікальні події:

Середа, 17 червня, 17:00 – Зустріч з письменником В'ячеслав Купрієнко, який представить свою третю книжку про пригоди допитливого мишеняти "Мишасько в центрі Всесвіту".

Четвер, 18 червня, 16:00 – На чергових Емоційних читаннях знайомимося з книгою Ярослав Карпець "Квіти гинуть на війні". Допоможе нам в цьому фасилітатор Тетяна Яровицина (Tenditna Syla).

Неділя, 21 червня, 12:00 – Літературно-музична зустріч "Наш захист і любов", присвячена Дню батька. Разом з Ігор Якубовський та "Вокальною студією на Освіти" співатимемо пісні про мужність, відповідальність та патріотизм.

І не забудьте, що ви завжди можете долучитися до наших регулярних активностей:

• Курси української мови "МовоСвіт на Освіти" – щопонеділка о 12:30, щовівторка о 12:00.
• Тренінг "Творимо Українську Вікіпедію разом" – щопонеділка о 16:00.
• Розмовний клуб в межах проєкту Рух Єдині – щовівторка о 17:30.
• Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Навчання цифрової грамотності – щовівторка й щочетверга о 15:00.
• Клуб юного програміста "Кодик" – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 098 216 3552).
• Урок здоров’я з Ігорем Якубовським – щонеділі о 10:15.

Нехай цей тиждень принесе вашій родині більше світлих митей, адже головна магія Всесвіту – це час, розділений із найближчими. Теплих вечорів у колі тих, кого ви любите!

Адреса: вул. Освіти, 14-А

Телефон: ‪+38 063 240 6642

135 років від дня народження Євгена Коновальця

14 червня виповнюється 135 років від дня народження Євгена Коновальця – військового діяча, полковника Армії Української Народної Республіки, засновника Української Військової Організації та одного з провідників українського національно-визвольного руху ХХ століття.

Народився Євген Коновалець 1891 року в селі Зашків на Львівщині.

Навчався на юридичному факультеті Львівського університету, але події Першої світової війни та Української революції привели його до війська. Він не був професійним військовим, однак став одним із найавторитетніших командирів Армії УНР.

Під час Української революції Євген Коновалець створив і очолив Корпус Січових стрільців – одну з найбоєздатніших військових формацій Армії УНР. Після поразки визвольних змагань продовжив боротьбу за незалежність України, об'єднуючи однодумців навколо ідеї відновлення української державності.

Його діяльність відіграла важливу роль у розвитку українського визвольного руху міжвоєнного періоду.

Загинув у місті Роттердамі 23 травня 1938 року внаслідок спецоперації радянських спецслужб. Вибухівку було підступно заховано в коробці цукерок, яку йому передав агент НКВС.

Але пам'ять про Євгена Коновальця збереглася як про людину, яка послідовно відстоювала право України на незалежність.

Цікаві факти:

• Був учнем історика і громадського діяча Михайла Грушевського. Під час навчання активно відстоював право українців на власний університет у Львові.
• Через постійні переїзди та діяльність в еміграції він жартома називав себе "бездомним бурлакою".
• Сучасники згадували Коновальця як людину, яка вміла об'єднувати людей різних поглядів заради спільної мети – незалежності України.

Анонс заходу

У четвер, 18 червня, о 16:00 запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на емоційні читання у межах міжнародного проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" (Bibliothèques Sans Frontières, Love for Livres).

Цього разу читатимемо книжку "Квіти гинуть на війні". Це щемлива поетично-документальна збірка Ярослав Карпець, присвячена дітям, чиї життя скалічила російська агресія. Кожен вірш базується на реальних історіях із Маріуполя, Бучі, Ірпеня та інших міст.

Тема вкрай непроста і болюча, але про неї потрібно говорити. Проведе зустріч Тетяна Яровицина (Tenditna Syla).

Ярослав, якого ми знаємо як поета, журналіста, видавця та волонтера, зараз проходить військову службу в лавах ЗСУ, але знаходить спосіб доносити світові правду.

А ми чекаємо на всіх наступного четверга, щоб висловити свою вдячність авторові за його небайдуже серце!

Анонс заходу

Наступної середи, 17 червня, о 17:00 до Бібліотеки Сковороди завітає наш добрий друг, дитячий письменник В'ячеслав Купрієнко із презентацією книги "Мишасько в центрі Всесвіту"!

Це вже третя книжка із серії Мишаськових пригод, які так полюбилися дітлахам і дорослим. І просто дивовижно, як непередбачувано, з яким смаком і гумором тут обіграно важливу психологічну категорію – самоцінність, та яскраво й кумедно подано усілякі хлопчачі відкриття.

Увага: перші презентації книжок "Мишасько і розгардіяш" (2019), "Мишаськів догоридриг" (2022) відбувалися в Бібліотеках Солом’янки, тож ми не відступаємо від традиції і збираємо всіх – і дорослих, і малих! – на третє драйвове дійство.

Щоразу зустріч із малим бешкетником Мишаськом – це розрив усіх шаблонів і зразковий розгардіяш. До того ж, автор завжди приходить не один, а з гітарою.

Не проґавте нагоди подивитися на світ Мишаськовими очима. До того ж, попереду літо – вашим непосидькам буде що почитати!

"Записки біолога" Євгена Єльпітіфорова

У вівторок, 9 червня, гості нашої бібліотеки, які завітали на презентацію книги Євген Єльпітіфоров "Записки біолога", почувалися учнями найдивнішого і найвинахідливішого у світі вчителя біології й географії (а в житті поза школою – ще й "заслуженого ботанічного ботаніка")!

На імпровізованому уроці в Бібліотеці Сковороди Євген читав нам книжку, яку написав разом зі своїми учнями, та захопливо розповідав, як це було.

Починалося все з уроків онлайн у 2022-му, продовжувалося на уроках у школі, фіксувалося смішними підсумками дня у фейсбуці, які багатьом рятували "зозульки". А вже фейсбучна публіка винесла вердикт: "Роби що хочеш, а книжка щоб була!". Завершилося тим, що регочуть усі, хто б не допався до книги.

"Записки біолога" подані мовою учнівського фольклору і призначені більше для дорослих, ніж для дітей. Вони неймовірно смішні, і це просто диво, як у такі часи назбиралося стільки кумедних моментів! Як каже сам Євген, книжка така дивна, що її можна читати з будь-якого рядка будь-якої сторінки. Юні співавтори були у захваті, коли її побачили.

Хоч ми всі навеселилися й насміялися досхочу, але й трохи позаздрили Євгеновим учням: хотілося до нього в 7-й клас! Бо якщо вчитель сипле перлами й фонтанує ідеями, то дзеркальні нейрони учнів працюють бездоганно!

На завершення зустрічі шанувальники Євгенової творчості все ж попросили прочитати кілька віршів зі збірки "Дихати". Нагадаємо, поезію він пише під псевдонімом Кот Єльпітіфор.

Це була зовсім інша тональність, від якої стискалося горло, адже поезії його глибокі і влучні. Але завершили все ж на позитиві, бо без цього ніяк!

За "Записками" швидко вишикувалася черга. Ловіть її за хвіст – одного дня нарегочетеся й ви!

Літературно-музична зустріч "Дивограй"

У неділю, 7 червня, чимало охочих поспівати разом з Ігор Якубовський та його учнями з Вокальної студії на Освіти завітали до Бібліотеки Сковороди на літературно-музичну зустріч "Дивограй".

У програмі звучали авторські твори Світлани Щиголєвої (Тіна Світлячок), Руслани П’ятницької (Ruslana Pyatnitska) та Ігоря Якубовського. Поряд із піснями на вірші Григорія Сковороди, Роберта Бернза (у перекладі Миколи Лукаша) звучали ще й пісні на слова наших сучасників: Леоніда Федорука, Юрія Тимофеєва, Ігоря Рубцова, Тетяни Лавинюкової, Ірини Бондар-Лівобережної, Ольги Ходацької, Тетяни Яровициної.

Тематика творів була різною, але життєдайною:

• любов до України, її природи, мови, краси у піснях – "Я йду до тебе, моя Батьківщино", "Липнева Україна".
• віра в силу духу, у життєву стійкість і людську гідність – "Оптимістичні куплети", "Нехай і холод, і вітри..."
• ніжність, краса літа, Карпат, Києва, метеликів, сонця – "Метелики", "Сонце – дивограй", "Карпати – Київ", "Літо"
• кохання, людські слабкості, життєві ситуації – "Єдиній коханій"
• очищення, воскресіння, духовне світло – "Вже хмара пройшла, райдуга в небі грає"
• книжки ("Нас читають")!

Читанням поетичних творів до нас долучилися співавторки: Тетяна Лавинюкова та Ольга Ходацька, а також очільниця письменницького клубу "Рівна-рівному" Ганна Заворотна (Hanna Zavorotna).

Пані Ольга Ходацька потішила новиною: вийшла її чудова, барвиста книжка віршів для дітей "Слова-намистинки", у якій є вірш-присвята книжковому черв’яку Якову, що живе в нашій бібліотеці. І відтепер книжка – теж!

Щиро дякуємо всім, хто співтворив цей день і наповнював його теплом, любов’ю та оптимізмом!

Тринадцяті Емоційні читання у Бібліотеці Сковороди

Позавчора, 9 червня, у Бібліотеці Сковороди відбулися тринадцяті Емоційні читання!

До нас, як і минулого тижня, завітали гості – 25 фахівчинь з культурно-освітньої сфери, які проходять підвищення кваліфікації в Інституті післядипломної освіти Університету Грінченка.

Представниця інституту, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри освітнього лідерства Оксана Матвійчук, яка ініціювала цю зустріч, також із цікавістю долучилася до процесу.

У перший день навчальної програми ці чудові жінки зовсім не знали одна одну й спершу були трішки напруженими. Однак наші чуйні фасилітаторки Марина Чокас (Marina Chokas) та Тетяна Яровицина (Tenditna Syla) зробили добрі інвестиції в їхнє знайомство. Адже це – незмінна й важлива частина кожних емоційних читань!

Оскільки цього разу до нас завітали колеги – шкільні бібліотекарі, ми радо поділилися власним досвідом, напрацьованим у межах міжнародного проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра", і звернулися до творчості добре знайомої всім авторки зі шкільних підручників – Лесі Українки.

Здавалося б, ну що нового в людині, із творчістю якої знайомий майже все життя?! Проте нові підходи дають нове бачення. Гості довірилися нам і поринули в освітній експеримент!

І справді, добре відомий Лесин вірш "Мріє, не зрадь!", написаний 120 років тому, підкріплений новітніми методиками "спільне читання", "психологія емоцій" та "творче письмо", виявився потужним посланням сили і джерелом підтримки. До такої міри, що учасниці експерименту засвідчували це з піднесенням!

Закріпити ефект від читання допомогли емоційні та метафоричні картки, хоча варіантів насправді безліч. А розпочали ми з добре "перевіреного" оповідання Христини Кішик із книжки "Ану бігом ходіть їсти!".

Подія подарувала незвичайний досвід перепрочитання Лесиної постаті. Дві години активностей пролетіли непомітно й, за свідченнями наших гостей, не тільки подарували нові враження, а й надихнули, допомогли перезавантажитися та віднайти баланс.

Переадресовуємо щиру подяку колег партнерам: Інституту післядипломної освіти Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association та Bibliothèques Sans Frontières, завдяки яким маємо змогу масштабувати європейський досвід.

Віримо: ця подія, проведена в синергії та взаємній довірі, запам’ятається надовго і спонукатиме до пошуку нових креативних рішень.