Обговорення книги Ганни Крицької "Пульс пуповини. Анатомія почуттів еміграції"

Неспокійної неділі 27 вересня в укритті неподалік Бібліотеки Сковороди найзатятіші учасники Читацького клубу зібралися, щоб поділитися враженнями від збірки новел Ганни Крицької (Ganna Krytska) "Пульс пуповини. Анатомія почуттів еміграції", яка вийшла цьогоріч у видавництві Літературна брама.

На перший погляд, може здатися, що еміграція – це про обрив пуповини. А подібні книжки – про "поїхали й забули", як хотілося б думати жертвам кремлівської пропаганди.

Проте це не так. Ця книжка – про міцну пуповину, прокладену горизонтальними зв’язками між тими, хто "на місці" і хто "не на місці". Зв’язками, на яких ми, українці, тримаємось. Про те, як пережите стає досвідом, біль – скульптурним матеріалом, а людина – сильнішою, аніж думала.

Тут 26 новел про людей і події в Україні та за кордоном упродовж 2022-26 років. Тут про Київ (зокрема про Чоколівку і Лук’янівку) та Київщину. Тут про тих, хто віддає життя та останні сили заради того, щоб рідна країна встояла. Про тих, хто міг би прожити гідне життя, але не встиг. Про тих, хто мріяв про еміграцію і хто про неї ніколи не думав. І трішки про німецьке місто Кельн, у якому наразі мешкає авторка.

   

Ганна пише з двох своїх ідентичностей: гештальт-терапевта і письменника. Завдання психології – розгорнути, пояснити та втішити. А от мета художнього письма, особливо короткої прози, інша: загорнути, подати кількома мазками, лишивши читачеві простір... На перший погляд, тут є протиріччя. Утім, лише на перший.

Головне питання, на яке людина шукає відповідь усе життя, звучить так: "хто я"? Та кожен з тих, хто має досвід вимушеного чи свідомого переїзду за кордон, знає, що до цих двох слів додається ще одне: "хто я тут?" Або три: "хто я тут для вас?"

Ці питання на відстані множаться і трансформуються в: "хто я для себе, якщо...", "хто я для рідних, які...", "хто я для чоловіка, який...", "хто я для місцевих і для країни, в якій...", "хто я для України і для тих, хто став на її захист?" Хоча, звісно, насправді книжка значно ширша за почуття окремих людей. Вона – про Україну в багатьох її проявах.

Обговорення було глибинним. А фото двох усміхнених людей свідчить про те, що дві книжки, призначені читачам, які зроблять її найглибший та найтепліший розбір, офіційно знайшли своїх адресатів!

Якщо ви – з тих, хто через обстріли не зміг доїхати до бібліотеки, але готові поділитися своїми міркуваннями та враженнями, радо вас вислухаємо. Пишіть в коментарях!

🛟  А насамкінець – кілька цитат з книги:  

▪️ "Такі вже ми, українці. Не можна показувати, що боїшся. Бо як тоді витримати?" 

▪️ "Більшість стосунків поміж людьми зшивають і латають Провина і Сором".  

▪️ "Хтось має виплакувати біль війни. Я не можу жити так, ніби її нема, якщо вона є". 

▪️ "Як би чарівно нам не усміхалися європейські міста – в масках чи без, – ми тут не на своєму місці".  

▪️ "Важливо чути голоси інших, коли втрачаєш власний. Це дає надію колись відродитися". 

Наші події наступного тижня

Останні дні принесли нашому рідному Солом'янському району важкі випробування та гучні, безсонні ночі. У такі тривожні моменти як ніколи важливо гуртуватися, підтримувати одне одного і знаходити місця для відновлення.

Бібліотека Сковороди продовжує працювати для вас – як простір, де можна перевести подих, знайти внутрішню точку опори та відчути тепло від спілкування з однодумцями.

Завітайте на такі унікальні заходи, що ми їх приготували для вас на цьому тижні:

• Четвер, 1 жовтня, 17:30 – Друга зустріч із педіатром Альона Косташ на тему "Дитина хворіє: як допомогти та зберегти спокій". Актуальна і потрібна розмова для батьків, яка може допомогти опанувати себе та діяти зважено у стресових ситуаціях.
• Неділя, 4 жовтня, 12:00 – Літературно-музична зустріч "Тримаймо стрій!", присвячена Дню Захисників та Захисниць України. Згадаймо наших героїв, подякуємо їм та наповнимося силою, співаючи разом з Ігорем Якубовським.

І звісно, ви завжди можете долучитися до наших регулярних щотижневих активностей:

• Вчимося співати у "Вокальній студії на Освіти", чекаємо всіх охочих – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Український розмовний клуб "Мовосвіт на Освіти" в межах Рух Єдині – щовівторка о 17:30.
• Майстер-клас з ляльки-мотанки від неперевершеної Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).
• Урок здоров’я з майстром східних практик Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Бережіть себе, не нехтуйте тривогами та пам'ятайте, що найтемніші часи завжди легше пережити разом. Чекаємо на вас у нашому затишному просторі!

Де: вул. Освіти, 14-А

Телефон: ‪+38 063 240 6642

Укриття поруч

#польськамова #językpolski

Хтось розхитує човник україно-польської дружби, а от Бібліотека Сковороди зайнята абсолютно протилежним. Ми ретельно плекаємо добросусідські відносини та, головне, закликаємо вас читати польською мовою!

По-перше, не забуваймо, що це мова Адама Міцкевича й Анджея Сапковского, Миколая Коперника і Барбари Брильської, Станіслава Лема і навіть самого Роберта Левандовського.

А ще читаючи польською, ми долучаємося до найвидатніших українців, які її досконало знали, вільно спілкувалися і майстерно перекладали з неї.

Як от, наприклад, Іван Франко, що знав цю мову як рідну і написав польською тисячі сторінок. Чи Тарас Шевченко, Ольга Кобилянська та Михайло Грушевський, які вільно спілкувалися польською мовою. Леся Українка, окрім такого ж вільного мовлення, блискуче перекладала. А Максим Рильський той взагалі був геніальним перекладачем-полоністом.

Про Мазепу з Хмельницьким й годі згадувати, бо навчалися вони в польських колегіумах, писали дипломатичні листи та вели переговори з польськими можновладцями віч-на-віч.

Польській мові властива надзвичайна чемність, ввічливість і дипломатичність. На слух вона м'яко і музично шелестить, особливо у гарному виконанні. Завдяки наголосу на передостанньому складі, польська дуже ритмічна. А ще вона, що рідкість для слов'янських мов, має носові голосні звуки, які надають польській мові неповторного шарму.

Здається, всі аргументи наведено… Залишається лише похвалитися нашими останніми надбаннями, які ви бачите на фото.

Це нещодавно отримані нами книжки польських авторів і переклади польською. Для жінок, чоловіків і їхніх дітей. Кожну з них можна відтепер взяти додому, завітавши на абонемент бібліотеки за добре вам знайомою адресою: вулиця Освіти, 14-А!

"Where Does the Impossible Begin? / Де починається неможливе?"

22 вересня у Бібліотеці Сковороди (а точніше, in the nearest shelter) відбулася перша англомовна зустріч 𝗘𝗻𝗴𝗹𝗶𝘀𝗵 𝗖𝗹𝘂𝗯 "𝗧𝗵𝗲 𝗙𝗮𝗻𝘁𝗮𝘀𝘁𝗶𝗰 𝗶𝗻 𝗟𝗶𝘁𝗲𝗿𝗮𝘁𝘂𝗿𝗲". Як і було задумано засновницею клубу, літературознавицею Вірою Скуратовою, вона виявилася захопливою! 

Привідкриємо таємницю: заняття клубу базуються на лексиці з ґрунтовної праці дослідника фантастичного жанру Цвєтана Тодорова "The Fantastic: A Structural Approach to a Literary Genre" та організовані так, що учасники з різним рівнем англійської змогли м’яко увійти в тему й розпочати невимушене спілкування.

Розмовляли на тему "Where Does the Impossible Begin? / Де починається неможливе?", використовуючи розділ "Definition of the Fantastic", де центральною є ідея вагання (hesitation): фантастичне виникає в момент невизначеності між можливим і неможливим, природним і надприродним поясненням.

Скориставшись цим фокусом бачення, ми поступово відкривали для себе грані фантастичного. Спершу – в реальності, розповідаючи одну з незвичайних історій із власного життя. Потім намагаючись змоделювати певну ситуацію, давши їй пояснення. А тоді плавно змістили акцент уваги на книжки, які ми любимо читати, і не згледілися, як промайнули майже дві години. Цікавість і справді робить людей розкутими!

Зацікавилися? Долучайтеся до нас 6 жовтня, спілкуватимемося на тему: "Strange, Wonderful, or Fantastic?". І не забувайте, що найкраща база для пошуку фантастичного в літературі – сучасна книгозбірня!

Форма для реєстрації: https://forms.gle/jDDG2rXpi6fPEvjaA 

Наостанок коротенько познайомимо вас з особистістю, чиї дослідження наштовхнули пані Віру на бібліотечний формат клубу:

Цвєта́н То́доров (1939-2017) – болгарський науковець, дослідження якого охоплюють широкий спектр наук. Автор багатьох праць із теорії літератури, культурології, соціології та історії інтелектуальної думки. Автор книжок "Теорія літератури" (1965), "Вступ до фантастичної літератури" (1970), "Обличчям до екстреми" (1991) та багатьох інших. Усебічно проаналізував жанр фантастики, теми колективної пам'яті, тоталітаризму та моралі в екстремальних умовах. Більшість праць Тодорова написано французькою, адже значну частину життя він провів у Парижі. Викладав у Національному центрі наукових досліджень (Франція), у Нью-Йоркському університеті, Колумбійському університеті, Єльському університеті та Університеті Берклі в Каліфорнії.

Анонс заходу

Друзі, 1 жовтня, о 16:00 Бібліотека Сковороди запрошує вас на продовження зустрічі "Дитина хворіє: як допомогти і зберегти спокій" з лікаркою-педіатром Альона Косташ з клініки Лама Лу!

Минула бесіда виявилася цікавою, насиченою запитаннями й допомогла розвіяти страхи, пов’язані з гострими респіраторними захворюваннями. Адже коли наші малята занедужують, раптові симптоми лякають і насторожують дорослих.

У більшості випадків тіло вмикає природні захисні механізми, про які батьки обізнані недостатньо. Без розуміння того, що насправді відбувається в організмі, коли він стикається зі збудником хвороби, їхнє хвилювання є надмірним.

Панікують і бабусі з дідусями, адже вони щиро бажають допомогти, а молоді мами схильні ігнорувати чужий життєвий досвід. Результатом цього нерідко є суперечки, коли спокою позбавлена вся родина.

Запрошуємо представників усіх вікових категорій, які хотіли б розвіяти для себе міфи про здоров’я та отримати прості й зрозумілі алгоритми дій! До речі, пані Альона є ще й консультанткою з грудного вигодовування, тож за потреби можна поставити їй будь-які запитання, які вас хвилюють.

Нагадуємо, що цей захід відбудеться в межах ініціативи "Здорові бібліотеки", яку наша бібліотека послідовно впроваджує як частину стратегії розвитку за підтримки Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна та Українсько-швейцарський проєкт Діємо для здоров‘я.

Київські витоки медичної науки

185 років тому в Києві розпочалася ера сучасної медицини. Бо саме в 1841 році при Імператорському університеті святого Володимира (нині це КНУ імені Тараса Шевченка) було відкрито медичний факультет – осередок, навколо якого впродовж наступних десятиліть формувалася одна з найвідоміших медичних шкіл України.

У квітні 1840 року цар Микола I підписав рескрипт про відкриття медичного факультету в Києві. Передбачалося, що навчання розпочнеться 1842 року, тобто після завершення будівництва головного університетського корпусу.

Однак, активне поширення епідемій та гостра потреба в лікарях спонукали адміністрацію університету прискорити відкриття факультету. Для перших занять пристосували орендоване приміщення на вулиці Лютеранській.

У вересні 1841 року Рада професорів університету святого Володимира ухвалила рішення про відкриття медичного факультету. Цього ж місяця свої перші лекції провели професори Микола Козлов (анатомія) та Володимир Караваєв (хірургія). Перший набір складав 29 студентів.

За університетським Статутом було створено 10 кафедр, які охоплювали фундаментальні та клінічні дисципліни. Особливе значення мала кафедра патологічної фізіології з патологічною анатомією – вона стала першою такого профілю в Російській імперії.

1853 року було відкрито Анатомічний театр – так тоді називали спеціалізовані будівлі, призначені для проведення анатомічних розтинів, досліджень та лекцій з медицини. Його будівлю спорудили за проєктом архітектора Олександра Беретті. Збереглася вона і донині: в ній, на вулиці Богдана Хмельницького 37, зараз розташований Національний музей медицини України.

У 1920 році медичний факультет був реорганізований в окремий Київський медичний інститут. Сьогодні традиції київської медичної науки продовжує Національний медичний університет імені Олександра Богомольця. Ім’я видатного вченого інституту присвоїли 1946 року, майже одразу після його смерті.

Цікаво, що сам Олександр Богомолець похований не на Байковому кладовищі, а на території мальовничого Дендропарку, названого на його честь. Він закладений самим академіком у 1930-х роках і розташований в історичній київській місцевості Липки за адресою, яка, знов таки, має ім’я вченого – вулиця Олександра Богомольця, 2.

Анонс заходу

Уявіть, що одного дня казка просто вийде до вас назустріч… Із морських хвиль!

Так-так, це можливо. Не вірите?

Тоді завітайте в четвер, 24 вересня, до Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди.

Бо ми будемо мандрувати підводним світом, фантазувати й відкривати для себе пригоди маленької мушлі-мандрівниці разом з Аллою Шлапак, громадською діячкою, науковицею, авторкою дитячої книжки "Пригоди морської Білосніжки".

Пані Алла завітає до нас, щоб особисто презентувати свою книгу, розповісти про її створення та поспілкуватися з читачами.

Впевнені, ця добра й фантазійна історія, що відкриває дітям чарівний підводний світ, говорить про важливі речі – дружбу, турботу про природу, необхідність берегти довкілля – не залишить байдужими ні дорослих, ні маленьких відвідувачів.

Тож запрошуємо дітей, батьків і всіх, хто любить добрі казкові пригоди.

Приходьте – на вас чекає зустріч із казкою, яка живе між сторінками!

"Sound&Word: український код"

Щорічно у третю суботу вересня відзначається День української музики. 20 вересня Бібліотека Сковороди відзначила цю дату проведенням пісенної зустрічі "Sound&Word: український код".

Наш незмінний ведучий Ігор Якубовський цього разу запропонував зосередитися на піснях у жанрі української співаної поезії – унікальному культурному явищі, в якому першочергове значення мають текст і глибокий поетичний зміст, а музичний супровід підкреслює та підсилює слово.

Коріння цього жанру сягає глибин української культури, коли мандрівні кобзарі, бандуристи та лірники через слово та струни несли в люди тогочасні "новини" й філософські роздуми. А яскравим взірцем інтелектуальної "авторської пісні" XVIII століття є "Сад божественних пісень" нашого духовного покровителя Григорія Сковороди.

За часів УРСР, у другій половині ХХ ст., авторська (бардівська) пісня розвивалася як інтелектуальний опір радянській цензурі та масовій естраді. Однак переважна більшість пісень була навіяна соціалістичними настроями. Запит на український контент формувався в російськомовному вакуумі.

Українська авторська пісня почала кристалізуватися у 1960-х: перші такі твори рідною для нас мовою виникли в Києві та Львові. Але перші масштабні українськомовні концерти відбулися значно пізніше: у Молодіжному театрі (Київ, 1985) та в новоствореному театрі авторської пісні "Не журись!" (Львів, 1988).

Із андеґраунду українська авторська пісня вийшла на хвилі національного піднесення кінця 80-х років і розквітла на фестивалях "Червона рута" (Чернівці, 1989) та "Оберіг" (Луцьк, 1989). Багато хто пам’ятає ці події як прорив у самоідентичності.

Тоді ж серед плеяди яскравих творчих особистостей розгорілися й зорі авторів-виконавців Сергія Мороза (Serhii Moroz) та Ігор Якубовський.

Цим митцям однаково добре вдалося покласти на музику вірші Фрідріха Шиллера "Поділ землі" і Роберта Бернза "Чесна бідність" у перекладі Миколи Лукаша і створити незабутні пісні на слова Тараса Шевченка "І золотої, й дорогої", "Ваш такий наївний погляд" Євгена Плужника, "Біль розлуки" Володимира Сосюри, "Дві хмароньки" Олександра Олеся, "Найогидніші очі порожні" Василя Симоненка, "Як добре те, що смерті не боюсь я" Василя Стуса, "Буває мить якогось потрясіння Ліни Костенко, "Вечорова паризька зоря" й "Вітаю вас, білесенька княжна!" (обидві на слова Анатолія Тарана), "Зіграй мені мелодію дощу" Тетяни Яков’юк та інших.

Усе це змогли в сучасних реаліях відчути й ми. Навіть коли концертною залою через атаки російських дронів стає звичайнісінький паркінг.

Тішимося, що маємо змогу працювати опліч із такими талановитими й невтомними особистостями та запрошуємо на їхні майбутні концерти стінах бібліотеки, що на вулиці Освіти, 14-А!