середа, 15 травня 2024 р.

Анонс заходу

Медитаційна арт-зустріч «Моє омріяне місто»
Війна в Україні почалася у 2014-му році, і минуло більше двох років з тих пір, як чимало з нас прокинулися від перших гучних звуків повномасштабного вторгнення… Відтоді наші великі і малі міста, селища, населені пункти чекають на омріяну Перемогу, відбудову, можливість загоїти свої рани війни і почати життя з нової сторінки. Яким буде наше улюблене місто після Перемоги? Давайте помріємо!

Друзі, Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди та неформальна волонтерська ініціатива «Культ_о_Во» (культура і волонтерство) запрошує вас 18 травня о 15:00 на затишну зустріч, яка додасть вам трішки наснаги у непрості часи, а також посприяє наближенню нашої Перемоги!
Шлях до Перемоги – це виснажливий марафон. Тому, аби знайти додаткові ресурси всередині, наснажитися, поринути у теплі миті, побути в колі приємних людей, кличемо на нашу зустріч. Разом повимріюємо Перемогу і намалюємо міста наших мрій.

Що буде?
Спершу – трохи медитації. У складні часи маємо тримати баланс і бути в ладу із самими собою. Любов Єремічева запропонує освоїти нескладну медитацію.
Далі – творча робота кожного з акриловими фарбами на полотні. Її куруватиме Анна Дерев’янко. Завдяки практиці медитації Ви зможете спіймати натхнення, і відтворити усе це в кольорі.
Матеріали для творчості забезпечують організатори події.
Але ми запропонуємо Вам долучитися довільним донатом на ЗСУ – збір на антену для дрона.
Крім того, на заході Ви зможете придбати книжки чи листівки Любові, кошти з яких також підуть на Перемогу.

Трохи про нас:
Анна Дерев'янко, комунікаційниця, волонтерка, яка обожнює малювати.
Любов Єремічева, журналістка, письменниця, певний час мешкала в індійському ашрамі.

вівторок, 14 травня 2024 р.

Іван Марчук. Вітаємо з Днем народження!

До дня народження Івана Марчука - українського живописця, народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, члена Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва.

Іван Марчук каже, що його картини до кінця не розгадати, навіть йому це не під силу. Запорукою неповторності цих полотен є особлива, філігранна, винайдена ним техніка – "пльонтанізм" (від слова "пльонтати" ‒ плести, переплітати). 
"Для мене мистецтво – це життя і одкровення. Іншої альтернативи нема. І водночас мистецтво – це каторга. Я працюю 365 днів на рік, і без цього не можу". Іван Марчук




30-річчя Солом'янської "Просвіти"

11 травня 2024 року Солом’янська «Просвіта» відзначила своє 30-річчя!

До бібліотеки в цей день завітали: очільниця солом'янського осередку Зоя Голота, голова Київської «Просвіти» Кирило Стеценко, заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Георгій Філіпчук, а також інші достойні представники цієї найповажнішої за віком громадської організації в Україні.
Учасники зустрічі коротко окреслили історію «Просвіти» в Україні та Києві, наголосили на важливості активізації просвітницької роботи в складні для нашої держави часи.

Завершився захід мистецькою частиною: Тарас Яницький виконав інструментальні твори на бандурі, скрипковий твір пролунав у виконанні Кирила Стеценка, поетеса Ольга Ходацька прочитала вірші, також у виконанні Ігоря Якубовського прозвучали пісні на її поезію.
Вітаємо Солом’янську «Просвіту» з ювілеєм і бажаємо подальших успіхів у просвітницькій діяльності!

"Творча майстерня" до Дня матері

Віктор Геращенко – «Мамо моя, рідна і єдина»

Мамо моя рідна і єдина,
Ластівко добра і теплоти,
Я для тебе був і є дитина,
І для мене найдорожча ти.

 11 травня в художній студії для дітей та підлітків «Творча майстерня» було проведено заняття, присвячене Дню матері.
Упродовж заняття наші маленькі митці створили справжні шедеври, використовуючи різноманітні техніки та матеріали. Вони зобразили вітальні композиції длянайрідніших. Кожен малюнок вражав своєю теплотою та індивідуальністю, а юні художники з гордістю демонстрували свої творіння одне одному.
Ми вдячні всім дітям, які приєдналися до нашого заняття, та поділилися своєю творчістю та енергією. Цей день нагадав нам про важливість родинних зв'язків та теплих спогадів, які ми будемо зберігати назавжди. Нехай кожен день буде сповнений коханням та вдячністю до найближчих людей!

Літературно-музична зустріч «Світ поезії Олени Татьянченко»

12 травня у Центральній бібліотеці Солом'янки відбулася літературно-музична зустріч «Світ поезії Олени Татьянченко».

Попри те, що йшлося про війну, зустріч вийшла надзвичайно світлою! Поетична збірка «Позахмар’я» з 2022 року чекала на свою презентацію в стінах бібліотеки.
Поезія Олени Татьянченко – концентрат сенсів у коротких віршах, читання яких уголос – ніби відлуння пережитих емоцій, у яких не залишилося нічого зайвого. І в цьому - особлива магія!
Зрілий внутрішній світ особистості, гартований втратами, довірлива манера спілкування з авдиторією, безліч питань до авторки, несподівані відповіді, щемкі й потужні відео з піснями та відеочитанням віршів Олени, декілька проникливих пісень на її вірші у дарунок від композитора Ігоря Якубовського та учасників Вокальної студії на Освіти довершували цю, воістину цілющу взаємодію!
Радіємо з того, що омріяна з 2022 року зустріч нарешті відбулася. Чекаємо з нетерпінням на презентацію другої збірки Олени Татьянченко, яка вже пишеться, на жаль, з допомогою непростих досвідів сьогодення.

Кошти, виручені від збірок, пані Олена спрямовує на допомогу ЗСУ, за що їй особлива подяка. Наші читачі також долучилися, виявивши бажання придбати книжку з автографом!

понеділок, 13 травня 2024 р.

Анонс заходу

15 травня у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбудеться 10-та краєзнавча лекція з циклу «Солом’янка. Історія твого району» від києвознавця Олександра Михайлика. Лекцію буде присвячено місцевості Залізнична колонія.

Залізнична колонія, що виникла одночасно із залізничним вокзалом у 1868-1870 роках, стала першим поселенням подібного типу в Україні. Тож на лекції детально обговоримо особливості розвитку та планування Залізничної колонії, її самостійність, попри географічне сусідство із Солом'янкою.
Згадаємо про перший приклад у Києві впровадження електричного освітлення, яке відбулося саме тут і пов'язане із постаттю Олександра Бородіна. Поговоримо про інші інновації, які запровадила ця видатна особистість. А ще про архітектурні автографи архітектора Олександра Кобелєва; видатних мешканців Залізничної колонії; її долю у 1980-х-1990-х роках. А також процитуємо одного з відомих мешканців колонії, який залишив про неї чудові спогади.

Лекція "на біс" в Центральній бібліотеці Солом'янки

11 травня 2024 року у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбулося повторення першої краєзнавчої лекції з циклу «Cолом'янка. Історія твого району» від києвознавця Олександра Михайлика, яка відбулася ще 20 грудня 2023 року.

Лекцію було присвячено Олександрівській слобідці - одній із місцевостей району, що виникла вже у перше десятиліття XX ст. З давніших часів на території місцини залишилися поодинокі вікові дуби.
Традиційно зустріч розпочалася із обговорення походження назви. Гості дізналися, що первісно поселення було засновано 1906 року як "Робітниче артільне селище", спершу мало назву Озери, а потім набуло сучасну назву. Згадали і про те, чому поселення мало паралельну назву Костопальня (Костопалівка) і звідки вона походить. Дізналися, якою була первісна забудова поселення. Побачили фото найдавнішого будинку, що вцілів.

У 1930-х роках на Олександрівській слобідці було споруджено перші багатоквартирні житлові будинки. А також виник Інститут цукрової (згодом харчової) промисловості, а навколо нього - ціле інститутське містечко. Звели і ряд громадських споруд. 1939 року споруджено квартал із 8 будинків для робітників Спецбудівництва №1 на Жуковому острові.
На межі 1950-х-1960-х років починається заміна старої приватної забудови 5-поверхівками. З-поміж серійних будинків тут було споруджено і декілька за експериментальними проєктами - на вулицях Олексіївській та Преображенській. У розповіді йшлося про їх особливість. На Олександрівській слобідці у різний час мешкали видатні постаті - Василь Липківський, Іван Світличний, Василь Симоненко, Микола Сом, Борис Олійник та ряд інших особистостей. Присутні дізналися, за якими адресами вони мешкали.
Олександрівська слобідка згадувалася на сторінках художніх творів. Тож на лекції прозвучав уривок з оповідання "На Батиєвій горі" Івана Сенченка.
Гості заходу мали змогу побачити рідкісні карти, історичні та сучасні авторські фото, які демонструвалися на екрані. По завершенні заходу відбулося цікаве обговорення, гості ставили численні питання, ділилися власними спогадами. Цікавими були спогади старожила району Володимира Йосиповича Чумака, який народився 1939 року. Вони доповнили розповідь автора, додали ряд важливих момент з історії.

Більше про Олександрівську слобідку можна дізнатися з книги О. Михайлика та С. Широчина «Невідомі периферії Києва. Солом’янський район».


Цікаві факти про Олександрівську слобідку:
- Лише дві вулиці зберегли свої початкові назви - Олексіївська та Озерна;
- Озеро, від якого і пішла назва однойменної вулиці, не існує - у 1950-х його засипали, а те місце забудували;
- Попри знесення первинної забудови планування місцини не зазнало змін. Зміна забудови тут відбувалася поетапно, тому структура вулиць залишалася незмінною.

Бібліо-екскурсія "Вулиця Освіти"

11 травня 2024 року відбулася пішохідна бібліо-екскурсія “Вулиця Освіти”. Захід мав великий відгук серед мешканців району, на нього завітало 54 екскурсанти.
Повітряна тривога затримала початок екскурсії, тож почалася вона замість 11:00 об 11:35, після відбою. Тривала екскурсія 1 годину 15 хвилин та завершилася о 12:50.

Вона почалася на розі проспекту Повітряних Сил та вулиці Освіти, навпроти книгарні “Є”, а завершилася на розі проспекту Валерія Лобановського та вулиці Максима Кривоноса.
Екскурсію було присвячено вулиці Освіти. Розпочалася вона з розповіді про історію вулиці. А також з історії Київського інституту харчової промисловості, головний корпус якого було зруйновано ще 1944 року та Київському національному університету будівництва та архітектури, головний корпус якого споруджено на зламі 1950-х-1960-х. Згадали, що вціліло від комплексу споруд - Київського інституту харчової промисловості.

Далі увагу було присвячено колишньому гуртожитку Київського Національного університету імені Тараса Шевченка на вулиці Освіти, 4, де під час навчання мешкали письменники Микола Сом, Василь Симоненко, Борис Олійник, Володимир Короткевич, Тамара Коломієць, Юрій Мушкетик та ряд інших.
Чільне місце було присвячене кварталу від вулиці Вузівської до вулиці Кривоноса та частину вулиці Кривоноса, який забудовано на початку 1950-х за проєктами видатних архітекторів Миколи Шила та Людмили Шкаруби. Значний інтерес екскурсантів викликала архітектурна оздоба будівель.
Далі розповідь було присвячено історії та сучасності Центральної бібліотеки Солом’янського району імені Григорія Сковороди. Екскурсанти дізналися про історію будівель, у яких в різний час розміщувалася бібліотека, а також про її теперішню діяльність. Їх було запрошено на інші заходи бібліотеки.

Біля бібліотеки гості екскурсії побачили кадри з маловідомого фільму “Вулиця молодості” (1958), який знімали саме на вулиці Освіти. Адже у фільмі зафіксовано споруди кварталу, які вже не існують. А біля оригінального паркану, що зберігся з 1950-х, було продемонстровано кадр із фільму, знятий у тому місці.
Біля наступної знакової локації, будівлі колишнього кінотеатру “Зірка” - єдиного стаціонарного в місцевості, у екскурсантів була нагода побачити первісний вигляд споруди завдяки рідкісній фотографії 1953 року.

Завершилася екскурсія на розі вулиці Максима Кривоноса та вулиці Освіти, біля будинку початку 1950-х, що є частиною архітектурного комплексу кварталу.
Після завершення відбулася фотосесія, гості ставили численні запитання. Значний відгук мало запрошення долучитися до наповнення краєзнавчої кімнати, яка наразі формується в бібліотеці. Деякі екскурсанти висловили бажання передати для кімнати цінні матеріали з історії району.