Анонс заходу

Друзі, заплануйте собі ще одну цілющу неділю в Бібліотеці Сковороди!

12 липня, о 12:00, до нас завітає Тетяна Вишко із презентацією своєї мотиваційної книжки "Твоя зірка щастя". Повернути рівновагу, знайти сенс і силу жити", яка вийшла нещодавно у Видавництво Ростислава Бурлаки.

"Ніщо не може бути достатнім аргументом, щоб відкладати життя на потім – ні родинні проблеми, ні хвороби, ні навіть війна. Щастя як стан внутрішньої наповненості й балансу – це особиста справа людини. Питання в тому, чи готова і чи хоче вона його відчувати. Це її вибір: страждати чи шукати в кожному моменті те, що дає зернину для щастя", – написано в анотації до книги.

Її авторка, психологиня, яка працює в методі позитивної психотерапії, стверджує, що навіть за складних обставин можна творити власну рівновагу щастя. І творити її треба через баланс усіх життєвих сфер, усвідомлене проживання дня, грамотне визначення пріоритетів, розуміння власних сенсів і цінностей.

Усе це дуже співзвучно тому, чого навчає нас пані Тетяна на "Цілющих вечорах". Тож до зустрічі в атмосфері душевного тепла, довіри і прийняття!

#Бібліотека: 80 років разом. "Довгожителі" бібліотеки

За 80 років Бібліотека Сковороди виростила цілу плеяду власних "довгожителів", які працюють з книжками більш ніж чотири десятиліття.

І якщо десь там на Кавказі так називають сивобородих дядьків-аксакалів, то у книгозбірні, що на вулиці Освіти, це інтелігентні й витончені жінки – гордість і краса Солом'янки.

Лишень подивіться на їхні фото, коли вони прийшли в бібліотеку. Стильні зачіски, модельна зовнішність – вони наче зійшли зі сторінок модних журналів свого часу. Разом з тим, у поглядах відчувається впевненість спеціаліста з відмінною освітою.

Повірте, зараз вони анітрохи не змінилися. Додалося лише досвіду, мудрості в очах і... саркастичного гумору.

Сьогодні ми хочемо познайомити вас ближче з нашими "легендами" – Світланою Дмитрівною (Світлана Біла), Наталею Михайлівною (Наталія Шевчук), Вірою Іванівною (Віра Волинчук) та Світланою Павлівною (Світлана Молчанова).

Їхні спогади цікаві і повчальні. Що найбільше любили в своїй роботі, а чого боялися? Що забороняли вдягати в бібліотеці? Як воювали з томами Енгельса та переносили тонни газет? Ви дізнаєтеся не тільки як робити огляд книжок в кіно та на дискотеці, а й де знайти гарного чоловіка (дівчата, записуйте: в рідній бібліотеці).

Зацікавилися? Тоді читайте новий майже лонгрід про бібліотечних зірок. Посилання тут

Наша книжкова новинка від БФ Бібліотечна країна

Завдяки друзям з Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна знову маємо втіху похвалитися і відрекомендувати вам чергову новинку! Бо отримали в подарунок книгу видатної україністки Тетяни Таїрової-Яковлєвої "Іван Теодорович Богун. Біографія", що вийшла у Видавництво "Кліо".

Фігура Богуна – одного з найяскравіших побратимів Хмельницького – як ніяка інша постать в українській історії варта пера Александра Дюма й Вальтера Скотта.

Унікальний військовий стратег, наказний гетьман та рятівник козацького війська у битві під Берестечком. Безкомпромісний прибічник повної незалежності України, що жорстко виступав як проти присяги московському цареві, так і польській короні.

А ще, за влучною характеристикою Олени Теліги, Богун є "непереможно захоплюючий своєю яскравою фантазією, нестримною сміливістю і безоглядністю в бою, і таким лицарським відношенням до жінки, якого мусів вчитися у нього не один з висококультурних українців нашого віку".

Отже, запрошуємо всіх до цієї масштабної і, разом з тим, дуже читабельної біографії, кожен розділ якої легко сприймається, наче епізод прецікавого серіалу!

Поетичні читання з нагоди Дня Конституції України

У 30-ту річницю ухвалення Конституції України в Бібліотеці Сковороди відбулися поетичні читання, присвячені цій важливій події.

Перш ніж зазвучало віршоване слово, всі разом пригадали основні моменти з історії української Конституції – від документа "Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького", укладеного 1710 року Пилипом Орликом, і до чинної редакції Основного Закону.

Процес створення Конституції був тривалим, найгостріші дискусії точилися навколо державної символіки, статусу Криму, приватної власності та ролі російської мови. І ось о 9:20 ранку 28 червня 1996 року після безперервного 24-годинного засідання Верховної Ради її було ухвалено.

Про це та інше ви можете дізнатися з книжок з історії Конституції, які є в нашій бібліотеці, а ми розповімо, як проходили недільні читання.

Публіка зібралася зріла, тож гості охоче ділилися спогадами, власними роздумами щодо знання Конституції та її дотримання нашими співвітчизниками. Не обійшлося без цікавих рефлексій на гострі питання сьогодення, спричинені війною.

Приємно, що до читань долучилися дві нові учасниці: поетеса Марія Волинська та Ольга Андріяшик – філософиня, дружина шевченківського лауреата Романа Андріяшика. Цим жінкам було що розповісти. Пані Ольга принесла із собою важливі книжки та історичне фото, на якому українські патріоти у 1996-му святкують народження Конституції.

У решті читання були традиційними: учасники сумлінно готуються, добираючи вірші власні та своїх улюблених поетів. А ми, бібліотекарі, їм завжди в цьому допомагаємо – добірками книжок. Нам здалося, що найдоречніше цього дня звучатимуть вірші наших захисників і захисниць: їхні автори є взірцями виконання конституційного обов’язку захищати суверенітет і цілісність України.

Розпочали з антології мілітарної поезії "#Фронтмени", найперше згадавши імена поетів, чиї вірші увійшли до книги. Звучали вірші Миколи Кулініча, Єлизавети Жарикової, Андрія Кириченка, Олександра Хоменка, Олекси Бика, Романа Леськіва з цієї та інших книжок.

А продовжили віршами цивільних авторів, які підготували наші гості: Василя Симоненка, Миколи Ткача, Володимира Пішка, Богдана Томенчука, Петра Коробчука, Ігоря Гургули, Василя Махна, Ірини Рубець, Тетяни Шпичук, Тетяна Лавинюкова.

Попри неймовірну спеку, це була важлива зустріч-діалог. Щиро дякуємо, що були з нами!

Лекція "Майк Йогансен – знищена зірка Розстріляного відродження"

25 червня в Бібліотеці Сковороди відбулася лекція "Майк Йогансен – знищена зірка Розстріляного відродження", яку провела заступниця генерального директора з наукової роботи Меморіальний заповідник "Биківнянські могили" Тетяна Шептицька.

Лекторка всебічно ознайомила присутніх із яскравою постаттю Йогансена – прозаїка, поета, перекладача, журналіста, співзасновника літературних об’єднань ВАПЛІТЕ та "Гарт". Дізналися ми про його ерудицію, глибоке знання мов, любов до подорожей та спорту. І звісно ж, про його творчі пошуки й найвідоміші твори.

Згадали також про харківський будинок письменників "Слово", у якому пліч-о-пліч з іншими представниками української інтелігенції 1920-1930-х років під пильним наглядом НКВС мешкав і сам Майк.

Окремо пані Тетяна зупинилася на особистій драмі письменника – адже у 1935 році дружина Йогансена Алла Гербурт залишила його заради знаменитого художника Михайла Бойчука, який теж згодом став жертвою сталінських репресій. За роковим переплетінням доль, під час Другої світової війни Алла виїхала на Захід з двома дітьми від обох своїх чоловіків.

У 1937 році Майка Йогансена заарештували за сфабрикованими звинуваченнями у Харкові, а згодом розстріляли в Києві. Попри тиск і допити, він залишався вірним своїм переконанням. Останній спочинок письменник знайшов у сумнозвісному Биківнянському лісі, а його ім’я закарбоване в мартиролозі Заповідника.

Ця зустріч у межах спільного проєкту "Історична грамотність", за яку ми щиро вдячні пані Тетяні, дозволила глибше пізнати Йогансена, його час та творче середовище, до якого він належав.

Наостанок, як і личить бібліотеці, хочемо закликати вас до читання! Книжки цього непересічного і дуже яскравого автора – збірка іронічної прози "Ситутунга", "Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію", "Майк Йогансен. Вибрані твори" та інші – вже чекають на вас у бібліотеці за адресою вул. Освіти, 14-А!

Анонс заходу

У неділю, 5 липня, о 12:00 у Бібліотеці Сковороди розпочнеться зустріч з письменницею Оксана Зененко – авторкою надзвичайно захопливих історичних романів про добу Гетьманщини та боротьбу українців за власну державу.

Пані Оксана – лауреатка літературного конкурсу "Коронація слова" 2024 року (за роман "Побратим гетьмана") та премії імені Володимира Малика 2026 року (за романи "Побратим гетьмана" та "Ад'ютанти України").

Ці книжки, а також романи "Останній лицар гетьмана" та "Таємна місія гетьмана", створені на основі наукових історичних досліджень, відкривають широкому колу читачів маловідомі сторінки вітчизняної історії.

Під час зустрічі ви з перших вуст почуєте про життєвий і творчий шлях пані Оксани. Дізнаєтеся, чим її захоплюють постаті Петра Дорошенка, Івана Мазепи та Пилипа Орлика і як історичні події кількасотлітньої давнини перегукуються із сьогоденням.

А всі охочі зможуть придбати уподобані книжки з автографом письменниці.

Отже, якщо вам до вподоби вивчати історію за допомогою пригодницької художньої літератури, приходьте до нас у першу неділю липня!

До 95 років від дня народження мовознавця Віталія Русанівського

Сьогодні виповнюється 95 років від дня народження Віталія Русанівського (1931-2007) – видатного українського мовознавця, академіка, автора численних наукових праць і книжок про українську мову.

Любов до рідного слова супроводжувала його з дитинства. Народившись у Харкові в родині знаного філолога-шевченкознавця Макара Русанівського і мистецтвознавиці Єлизавети Середи, успадкував інтерес до мови та літератури й проніс його через усе життя.

Трагічна доля батька, якого в липні 1941-го звинуватили у буржуазному націоналізмі і стратили в Лук’янівській в’язниці, стала страшним випробуванням для матері з двома малолітніми дітьми – 10-річним Віталієм та 4-річним Ігорем. На той час вони вже жили у Києві, на Батиєвій горі.

Школу рано змужнілий Віталій закінчив з золотою медаллю. І попри на пильний інтерес "відповідних органів", зумів таки у 1949-му вступити на філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. По його закінченні майбутній академік пішов працювати до Інституту мовознавства НАН України і залишився там на пів століття. За ці роки пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до директора інституту.

Провідне місце в його наукових зацікавленнях посідало українське дієслово. Учений досліджував його будову, значення та роль у мовленні. Цій темі присвятив свої відомі праці "Структура українського дієслова" та "Дієслово – рух, дія, образ".

Багато років Віталій Русанівський очолював журнал "Мовознавство" – одне з найавторитетніших наукових видань. Загалом, він є автором, мабуть, рекордної кількості (близько 350) наукових праць з історії української мови, граматики, стилістики та культури мовлення.

Все життя активно популяризовував рідну мову. За написаними ним підручниками, що неодноразово перевидавалися, навчалися мільйони школярів. А його фундаментальна "Історія української літературної мови" (2001) і сьогодні залишається важливим джерелом для студентів-філологів та дослідників.

Цікаво, що у мовознавчих колах його жартома називали "адвокатом" чинного правопису, адже він відстоював стабільність мовних норм і вважав, що зміни мають бути добре виважені.

На останньому перед літніми канікулами занятті "Мовосвіту" ми згадували Віталія Русанівського, говорили про його життєвий шлях, наукові відкриття та книжки, які допомагають відкривати красу українського слова. Його праці й сьогодні надихають глибше пізнавати рідну мову та її багатовікову історію.

Літературно-музична зустріч до Дня батька

21 червня у Бібліотеці Сковороди відбулася літературно-музична зустріч "Наш захист і любов" до Дня батька.

В Україні цей день відзначається щороку в третю неділю червня. Спершу, у 2009-му, він був започаткований як всенародний. І лише десять років потому був офіційно затверджений українським урядом.

Роль батька і відповідального батьківства завжди складно було переоцінити. Цього дня, разом із нами, своїх татусів вшановують ще 27 держав світу: Франція, Велика Британія, Туреччина, Канада, США, Аргентина, Мексика, Індія, Японія та інші. Щорічне свято Father's Day в різні дні року присутнє в більшості соціально розвинених країн.

За часів започаткування в Україні цей день мав мирний контекст та вшановував батьківські чесноти, які виводять дитину у світ, даючи любов, опору та підтримку.

Від початку російської агресії у 2014 році, а надто з 2022 року, він набув щемкого й сакрального значення: тисячі українських татусів залишили свої родини й стали на захист Вітчизни. Відтоді багато родин зазнали втрат, безліч дітей, дружин, сестер, матерів вірно чекають на своїх найрідніших з фронту, зі шпиталю, з полону…

Тож і тематика пісень у виконанні Ігор Якубовський та "Вокальної студії на Освіти" була співзвучною, звучали:

• народні пісні: "Я сьогодні від вас від'їжджаю", "Їхав стрілець на війноньку", "Ой там у лузі, там при дорозі", "Лента за лентою";
• українські шлягери: "Сину, сину, ангел мій" (Валентин Спасов), "Родина" (Олександр Злотник);
• авторські пісні Ігоря Якубовського в синергії з сучасними українськими поетами та поетками: "Кіборги", "4.5.0", "Ми вростаємо в землю розпечену", "Двадцять четверта тримає Часів Яр", "Синові", "Діти війни" та інші твори.

Особливої ваги ці пісні набувають сьогодні, коли слово "батько" стійко асоціюється зі словом "захист". Разом із тим тексти пісень свідчать про тривалу історію боротьби, яка вимагала від чоловіків мужності, подвигу, самопожертви, а від жінок – стійкості, підтримки та надії.