Солом'янський район: історія громадського транспорту

Є речі, які, на перший погляд, здаються буденними – настільки звичними, що ми перестаємо їх помічати. Чекаємо трамвай на зупинці, спішимо кудись в автобусі, проїжджаємо повз знайомі колії – і не замислюємося, що за цим щоденним рухом прихована ціла історія.

Тож сьогодні Бібліотека Сковороди проведе для вас невеличку віртуальну екскурсію, щоб розповісти про те, як у нашому рідному Солом’янського району розвивався транспортний рух. Від перших трамвайних вагонів до сучасної підземки.

Зупинка перша. Залізничний вокзал: де все починалося

Уявімо себе у Києві кінця XIX століття. Місто стрімко розвивається, і мешканцям вкрай потрібне зручне сполучення із залізничним вокзалом. І ось 1 вересня 1894 року відбувається подія, яка назавжди змінила життя місцевих жителів: вулицями вперше проїхав електричний трамвай – Вокзальною лінією від Бессарабської площі просто сюди, до вокзалу. Так що, окрім початку чергового навчального року, можемо відмічати і день народження солом’янського транспорту.

Зупинка друга. Берестейський проспект: епоха розвитку

Рухаємося далі, курсом на Берестейський проспект. У 1899 році тут відкрили Політехнічну трамвайну лінію, що з’єднала Бессарабку з щойно побудованим Політехнічним інститутом. І майже вісімдесят років – до 1978 року – ця лінія справно служила киянам.

А у 1949 році сюди прийшов і тролейбус. 11 червня по цьому самому проспекту, який тоді звався Брест-Литовським шосе, запустили перший тролейбусний маршрут № 5. Невдовзі, у 1952-му, тролейбусні лінії простягнулися вглиб району – проспектом Повітряних Сил, аж до аеропорту "Київ" (Жуляни).

Зупинка третя. Кадетське шосе: приватна ініціатива

У 1908 році підприємець Давид Марголін на власні кошти збудував приватну Кадетську трамвайну лінію. Йшла вона від Тріумфальних воріт (де нині Повітрофлотський шляхопровід) до Кадетського корпусу (зараз тут знаходиться Міністерство оборони України). Лінія була невеличкою – близько півтора кілометра. Вона мала лише один вагон, який щодня надсилав міський трамвайний парк.

Згодом цю комерційну лінію подовжили аж до Чоколівки. А у 1915 році вона перейшла у власність міста. Проіснувала, правда, недовго – до 1919 року, але залишила помітний слід в історії району.

Зупинка четверта. Солом’янська площа: трамваєм до серця

У 1923 році трамвай вперше доторохтів до самого серця Солом’янки – нинішньою вулицею Митрополита Липківського до Артилерійської школи, де зараз Солом’янська площа. Пізніше, у 1967 році, лінію довели до Залізничного масиву і перетворили на двоколійну. Маршрути тут курсували аж до 2001 року, а відтоді трасою колишнього трамвая їздить тролейбус № 3.

Зупинка п’ята. Відрадний та Борщагівка: курс на швидкість

У 1961 році, під час забудови масиву Відрадний, тут з’явилася нова трамвайна лінія. Найстаріші маршрути Солом’янського району – № 14 та № 15 – курсують нею й досі.

Але справжньою гордістю став швидкісний трамвай – унікальний для України вид транспорту. Лінію вулицею Борщагівською та нинішнім проспектом Гузара будували поетапно у 1968-77 роках. У швидкісному ж режимі з автоматичним регулюванням вона запрацювала в останній день 1978-го року.

Зупинка шоста. Вулиці району: автобусна мережа

Паралельно з трамваями та тролейбусами район обслуговували автобуси. Перша ластівка – 1940 рік, маршрут на Чоколівку. У 1950-х з’явилося вже 5 маршрутів, серед яких виділялися № 9 (сполучав площу Перемоги із заводом "Більшовик") та № 40 (від Солом'янського шляхопроводу до Батиєвої гори).

У бурхливі 1960-ті мережа виросла до понад 15 маршрутів, охопивши всі нові житлові масиви. Коли 1988 року до Києва приєднали Жуляни, з’явився автобус і до аеропорту. Сьогодні ж район обслуговують 11 автобусних маршрутів.

Зупинка сьома. Наша підземка

І наостанок – заглибимося під землю. У 1960 році в Києві відкрили метро, і дві його станції опинилися на межі нашого району.

"Вокзальна" – одна з найперших, відкрита 6 листопада 1960 року. Зверніть увагу на її архітектуру: наземний вестибюль з напівкруглою колонадою прибудований просто до приміського вокзалу, а підземний зал прикрашено вісьмома бронзовими медальйонами з історії України. Не дивно, що у 1986-му станція отримала статус пам’ятки архітектури.

"Політехнічний інститут" – відкрита трьома роками пізніше, а саме 5 листопада 1963 року. Тут зберігається цікавий барельєф "У космос" скульптора Василя Бородая – данина захопленню космічною ерою. А у наземному вестибюлі й досі працює управління всього Київського метрополітену.

До речі, за планми Солом’янський район може отримати ще 5 станцій нової Подільсько-Вигурівської лінії. Але це справа, на жаль, дуже віддаленого майбутнього.

Докладніше про історію транспорта на наших теренах читайте у бібліотечному блозі, який веде Олександр Михайлик – посилання на нього шукайте у коментарях.

Анонс заходу

Дорогі друзі! 29 квітня, о 13:00, Бібліотека Сковороди запрошує вас на просвітницьку зустріч під назвою "Биківнянські могили: про що не знали шістдесятники?", що відбудеться у рамках проєкту "Історична грамотність".

Пройде вона у форматі лекції, що розповість про Биківнянські могили з ретроспективи післявоєнних десятиліть, коли правда про них була ретельно прихована.

Проведе її Олена Полідович, начальник відділу науково-дослідної, науково-виставкової та фондової роботи Меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Під час зустрічі ми дізнаємося про:

• Феномен "відлиги" і десталінізацію другої половини 1950-х років.
• Післявоєнне покоління людей, які проклали шлях у пошуку правди про злочини тоталітарного режиму.
• Місце Биківні у долі шістдесятників – Алли Горської, Василя Симоненка, Леся Танюка.
• Чи могла на початку 1960-х років стати відомою правда про Биківнянські могили?

Чому важливо говорити про це? Щоб пам’ятати про злочини тоталітаризму, не повторювати трагічних помилок та не прирікати своєю недалекоглядністю на страждання наших нащадків.

Приходьте, буде цікаво!

Друга зустріч з фахівцями Інститут комп’ютерних технологій Університет "Україна"

16 квітня Бібліотека Сковороди провела вже другу зустріч з фахівцями Інститут комп’ютерних технологій Університет "Україна". Адже ми як Хаб цифрової освіти цікавимося ІТ-сферою та її актуальними напрямами й прагнемо вчитися самі, щоб ефективніше допомагати іншим.

Цього разу фокус-темою розмови став слоган: "Вчитися ніколи не пізно і навіть круто!" Зацікавлену ж аудиторію склали представники Хабів цифрової освіти, що діють у всіх 17 Публічні бібліотеки Солом'янки.

Директорка інституту Наталія Одрібець та її заступниця Ольга Веденєєва (Olga Vedeneeva) детально розповіли про освітні можливості в їхньому виші та Університеті "Україна" загалом.

Йшлося про другу вищу освіту за програмами 45+ через державні ваучери на навчання, які можна отримати в соціальних службах. А також про безоплатне навчання за широким спектром спеціальностей для ветеранів, дітей загиблих військових, людей з інвалідністю та інших категорій вступників. Більше про це можна дізнатися на сайті університету.

Як і сподівались, ми почули багато корисної інформації. Найбільшу ж увагу акцентували на тому, що нині особливо болить: людина і штучний інтелект. У час, коли ризики бездумного використання ШІ високі, важливо вміти правильно ним користуватися.

Тож ми попросили розповісти більше про розроблені інститутом навчальні курси "Вступ до розробки ШІ-застосунків" та "Штучний інтелект на повну".

Це – два безоплатні курси вихідного дня для людей різного віку (по 4 заняття кожен), які формують навички відповідального та етичного використання ШІ як допоміжного інструмента, що підсилює, а не замінює людське мислення.

На заняттях кращі фахівці інституту вчать коректно та результативно спілкуватися з ШІ, працювати з фактами, документами і створювати презентації. А наприкінці кожного курсу кожному зареєстрованому видається сертифікат.

Наші співробітники вирішили приєднатися до навчання, яке стартує вже у травні. Запрошуємо і вас, якщо ви теж цікавитеся цією темою! Посилання на реєстраційну форму – тут

Бібліотека в об'єктиві: ми – pet-friendly!

Повсякденне життя Бібліотеки Сковороди – це маса різноманітних та яскравих миттєвостей. На жаль, частина з них неодмінно лишається за кадром. Щоб це трохи виправити, готуючись до нашого 80-річчя, ми запускаємо серію дописів "Бібліотека в об’єктиві".

Оскільки ми є простором, де комфортно всім, першими в цей об’єктив потрапили пухнасті й хвостаті відвідувачі. Чотирилапі, що приходять разом з нашими читачами, – це звичний атрибут робочого дня в читалці та на абонементі. Його ми й вирішили зафіксувати. Гортайте фото і отримуйте власну дозу позитиву.

І нарешті самі прийдіть до нас якось зі своїми друзями – повірте, ми дуже pet-friendly!

Літературно-музична зустріч "У гармонії з природою"

19 квітня у Бібліотеці Сковороди відбулася літературно-музична зустріч "У гармонії з природою", присвячена Всеукраїнському дню довкілля та Міжнародному дню Матері-Землі.

Ця зустріч-розмова стала нагадуванням про те, що людина є частинкою природи й нерозривно пов’язана з її законами. Вміння чути її означає вміння чути себе й відкривати закладені нею джерела сили, а зневажливе ставлення до довкілля провадить світ у прірву.

Поети всіх часів чуйно ставилися до природи, тож в читальній залі у виконанні Ігор Якубовський та учасників "Вокальної студії на Освіти" лунали пісні на слова українських класиків: Григорія Сковороди й Івана Франка, Олександра Олеся й Богдана Лепкого, Миколи Зерова та Ліни Костенко.

Замислюватися, чи правильно ми живемо, змушували й пісні на вірші сучасних поетів – Миколи Удовиченка, Леоніда Федорука, Ростислава Радишевського, Миколи Рудакова, Анна Багряна, Ігоря Рубцова (Ігор Р.), Ольга Ходацька, Світлани Щиголевої (Тіна Світлячок).

За кожною піснею – поезії, що торкаються найтонших людських почуттів, огорнених у "природні" метафори. Перед очима присутніх оживали ліси, ріки й навіть суниці, а разом із ними – екологічні перестороги, небезпека спустошення землі, зникнення річок і хворі екосистеми.

У багатьох піснях йшлося про боротьбу за волю України, і водночас – про красу рідної землі, що квітне й живе навіть на тлі війни.

Отже, це була не тільки пісенна зустріч, а й справжня розмова про ідентичність, свободу та перемогу, яка народжується з любові до рідної землі. А ще про те, як любов і турбота можуть зцілювати, навіть коли бурі долі повертаються знову. Головне – намагатися жити в довірі до матінки-природи й завжди прагнути пошуку світла серед темряви.

Наступної неділі ми продовжимо екологічну тематику на наших поетичних читаннях, тож до зустрічі!

Заходи поточного тижня

Квітень у розквіті, а разом із ним – і наше прагнення спілкуватися та отримувати нові знання! Цей тиждень у Бібліотеці Сковороди пронизаний концептуальними сенсами: ми говоритимемо про стійкість через сторінки книг, екологічні проблеми та важливі уроки історії.

Запрошуємо вас завітати до нас з 20 по 26 квітня на такі унікальні події:

Четвер, 23 квітня, 16:00 – в циклі зустрічей "Бібліотеки емоцій заради добра" цього разу обговорюємо книгу Халеда Госсейні "Тисяча осяйних сонць" та читаємо фрагменти з неї. Фасилітаторка читань: Марина Чокас (Marina Chokas).

Неділя, 26 квітня, 12:00 – Екологічні поетичні читання. Зустріч з нагоди Дня Землі та 40-річчя Чорнобильської катастрофи.

Чи на регулярні заняття:

Курси української мови "МовоСвіт на Освіти" – щопонеділка о 12:30, щовівторка о 12:00.

Тренінг "Творимо Українську Вікіпедію разом" – щопонеділка о 16:00.

Розмовний клуб в межах проєкту Рух Єдині – щовівторка о 17:30.

Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.

Волонтерська ініціатива В’яжемо для перемоги – щовівторка о 14:00.

Навчання цифрової грамотності – щовівторка й щочетверга о 15:00.

Клуб юного програміста "Кодик" – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 098 216 3552).

Майстер-клас з ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).

Урок здоров’я з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Тож нехай ця весна стане часом ваших особистих відкриттів та теплих зустрічей. Чи то за книжкою, чи то за спільною піснею або волонтерською справою – ми завжди раді бачити вас у наших стінах. Приходьте за порцією весняного натхнення та гарним настроєм!

Анонс заходу

26 квітня о 12:00 Бібліотека Сковороди скликає поетів і поціновувачів поезії на Екологічні поетичні читання!

Перепрошуємо, наше запрошення є дещо прозаїчним, але цю тему підказало саме життя.

22 квітня відзначається Всесвітній день Землі, який щороку привертає увагу людства до екологічних проблем, захисту довкілля та формування екологічної культури.

26 квітня цього року – 40 років із дня Чорнобильської катастрофи, спричиненої внаслідок непрощенного втручання людини в усталені технологічні процеси. Здавалося б, стільки часу й зусиль пішло на подолання наслідків аварії на ЧАЕС, скільки життів втрачено та зламано, та чи засвоїло людство цей урок?!

Очільники держав, не замислюючись про наслідки, направо й наліво козиряють ядерною зброєю та порушують норми міжнародного права. Екологічний терор фактично унормовано. З березня 2022 року Запорізька АЕС перебуває під контролем російських окупантів і використовується як військова база. У лютому 2025 року російський дрон пошкодив протирадіаційне укриття над сумнозвісним 4-м енергоблоком ЧАЕС, тож саркофаг знову не є безпечним.

Розв’язана російською федерацією війна спричинила значне забруднення довкілля України. Ось лише кілька фактів, які мають місце через російську агресію.

Масштаби забруднення ґрунтів, повітря та водних ресурсів України внаслідок обстрілів та бойових дій є критичними і класифікуються як екоцид.

Приблизно 23% території України вважаються замінованими. І це не лише зони бойових дій, а й поля, ліси, узбіччя доріг, житлові будинки, подвір’я та акваторія Чорного моря.

Бойові дії спричинили пожежі в містах на мільйонах гектарів угідь, що призводить до виділення сполук, небезпечних для екосистеми, людей і тварин.

Нині в суспільному інформаційному полі не так вже й багато текстів про екологію під час війни, але ця тема потребує осмислення і висвітлення. Мовчати про це – не вихід.

Знайдімо час поговорити про це. Пишіть, знаходьте актуальні поетичні тексти, діліться з іншими! Екосвідомість людства починається з голосу небайдужих сердець.

Анонс заходу

23 квітня о 16:00 запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на наші десяті емоційні читання у межах міжнародного проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" (Love for Livres)!

Цього разу у фокусі читацьких досліджень – уривок з історичного роману "Тисяча осяйних сонць" американського письменника афганського походження Халеда Госсейні.

Ця емоційно насичена, пронизана метафорами та символізмом оповідь про складну долю жіноцтва в Афганістані змальовує світ, де здебільшого панує похмура атмосфера, сформована війною, патріархатом та соціальними обмеженнями.

Однак у книзі є місце любові, яка здатна спонукати людей до неочікуваних вчинків, долати найтяжчі перешкоди з разючим героїзмом і давати сили для продовження життя.

Запрошуємо всіх охочих читати вголос поринути в афганську культурну традицію та непросту історію завдяки цьому чуттєвому бестселеру The New York Times!