вівторок, 15 вересня 2026 р.

"Українське танго" в бібліотеці

Хто не любить пристрасного танго? Бібліотека Сковороди буквально закохана в нього. Тому-то й провела 13 вересня музично-просвітницьку зустріч "Українське танго. Що знаємо і як співаємо". Про неї і розкажемо вам саме зараз.

Але спочатку згадаємо, що танго-танець від кінця XIX століття постав потужним рушієм трансформації музичного акомпанементу. Вже у столітті ХХ ця харизматична мелодія перетворилася на окремий популярний у всьому світі жанр і дісталася України.
Колись ми вже з вами співали й танцювали танго від визначних вітчизняних композиторів. Цієї ж неділі дослідили низку українських пісень, які завжди любили, не надто замислюючись про те, що вони теж є танго. Навіть якщо їхній темпоритм і не є аж таким очевидним.

Цього дня Маестро Ігор Якубовський, який тонко відчуває ритміку й мелодику, блискуче довів, що:
- поезії Лесі Українки, Григорія Сковороди, Олександра Олеся, Анатолія Тарана, Петра Перебийноса та Ростислава Радишевського з його легкої руки теж можуть звучати в ритмі танго;
- добре знані пісні "Взяв би я бандуру" (слова Михайла Петренка, музика народна), "Відлуння твоїх кроків" (слова Володимира Вознюка, музика Володимира Івасюка), "Сину, вже качки летять" (слова Михайла Ткача, музика Олександра Білаша) – також.

Насправді танго має кілька підвидів: аргентинське танго, що має темпоритм гнучкий і пульсуючий, а розмір його становить 2/4 або 4/4; мілонга – швидкий, завзятий, синкопований (розміром 2/4); бальне (європейське) – жорстко фіксований, маршовий ритм (2/4) та танго-вальс – циклічний, плинний (3/4).
Що й казати, навіть одну з найвідоміших українських пісень "Гуцулку Ксеню" далеко не всі асоціюють із танго. Але це точно воно.

До речі, офіційних версій появи цієї славетної пісні аж дві. За першою, її автором є український композитор, диригент і педагог Ярослав Барнич, який народився на Івано-Франківщині. За другою – слова написав сільський вчитель Роман Савицький зі Львівщини, а музика належить композитору Івану Недільському.
От лише яка саме гуцулка надихнула митців на створення шедевра, достеменно невідомо. Тому обирайте ту версію, що сподобалася вам більше, і дофантазуйте її!

І наостанок про фурор. Його викликало справжнє танго від двох вправних танцюристів – Артема Терентьєва (Artem Terentyev) та Наталі Репало. Присутні аж повставали з місць, щоб побачити це на власні очі!



неділя, 13 вересня 2026 р.

Наші події наступного тижня

Коли ночі стають занадто гучними, дуже хочеться знайти стабільну точку опори. Простір Бібліотеки Сковороди залишається тим самим місцем, де тижневий ритм не збивається, а розмови повертають відчуття нормальності. Заходьте до нас перевести подих і просто побути серед своїх.

Запрошуємо завітати на дві унікальні події, що ми їх приготували для вас цього тижня:
  • Середа, 16 вересня, 16:00 – Лекція "Вирок українському сміху", яку проведе Тетяна Шептицька з Меморіальний заповідник "Биківнянські могили". Вона розповість про долі українських сатириків і гумористів, що зазнали репресій та страшних випробувань у роки сталінського терору 1930-х років.
  • Неділя, 20 вересня, 12:00 – Літературно-музична зустріч "Sound&Word: український код", присвячена Дню української музики, під час якої дослідимо тему співаної поезії та заспіваємо разом з Ігорем Якубовським
І не забудьте, що ви завжди можете долучитися до наших регулярних активностей:
Прості щоденні справи та живі розмови з людьми найкраще повертають відчуття контролю. Тихого тижня, міцних нервів і затишних вечорів вашому дому!

субота, 12 вересня 2026 р.

Анонс заходу

У неділю, 20 вересня, о 12:00 Бібліотека Сковороди запрошує на зустріч до Дня української музики "Sound&Word: український код"!

Цього разу поринемо у вир української співаної поезії – унікального жанру, який пройшов шлях від середньовічних дум до фестивалів "Оберіг" і "Червона Рута", переживши й темні, і світлі часи. А відтак став унікальним культурним явищем вітчизняної музики.
Наприкінці 80-х, на хвилі національного відродження та послаблення радянського тиску, саме авторська пісня стала рупором української ідентичності.

На світанку незалежності жанр авторської пісні та співаної поезії відкрив українцям неповторні голоси, серед яких Едуард Драч, Марія Бурмака (Maria Burmaka), Василь Жданкін, Сергій Мороз (Serhii Moroz), Ігор Якубовський, Тризубий Стас, Ольга Богомолець (Olga Bogomolets), Андрій Панчишин, які залишаються улюбленими і досі.

На цій зустрічі ми торкнемося музичних творів Ігор Якубовський на слова Тараса Шевченка, Євгена Плужника, Олександра Олеся, Анатолія Тарана, Юрія Тимофєєва та інших. Приходьте, щоб не лише почути, а й разом виконати ці пісні – створимо простір довіри, єдності та натхнення!

пʼятниця, 11 вересня 2026 р.

Віртуальна виставка «КнигоNEWS: книжкові новинки серпня в бібліотеці»

Серпень поступився місцем прохолодному вересню, а це означає, що настав ідеальний час для затишного осіннього читання!

Під кінець літа наші полиці поповнилися чудовими новинками на будь-який смак. На вас чекають і чуттєва поезія, і історія нерівної боротьби героїчної людини з системою, і родинна сага з таємничими прокляттями, і заплутане детективне розслідування – від світової класики до творів, написаних в останнє десятиліття.
Усі серпневі надходження ми традиційно зібрали в новому випуску альманаху КнигоNEWS.

Повний список книжок шукайте на нашому сайті

Гортайте добірку, обирайте свою історію та завітайте по неї до нас – у Бібліотеку Сковороди, що на вул. Освіти, 14-А. Обіцяємо: ці книжки зроблять ваші вечори теплішими!






Анонс заходу

Бібліотека Сковороди продовжує проєкт "Історична грамотність", який ми проводимо разом з нашими друзями з Меморіальний заповідник "Биківнянські могили". Сьогодні запрошуємо вас на чергову лекцію "Вирок українському сміху", що розпочнеться о 16:00 наступної середи – 16 вересня.

Українські гумор і сатира 1920-30-х років відзначалися модерними пошуками та появою нових жанрів. Безперечно, справжнім "королем гумору" тоді вважався Остап Вишня.
Проте не менш потужно заявили про себе в добу "Розстріляного відродження" Юрій Вухналь, Юхим Ґедзь, Василь Чечвянський, Кость Котко, Олександр Ковінько та інші майстри гострого пера, чиї імена майже невідомі зараз.

У своїй розповіді про долі тих, хто формував обличчя українського гумору тієї пори, лекторка, заступниця гендиректора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька розповість про основні тенденції розвитку цього жанру. Говоритимемо про знакові й репрезентативні твори та розкриємо особливості роботи з архівно-кримінальними справами репресованих митців-гумористів.
Отже, ви дізнаєтеся про те:
  • як встановлювався партійний контроль за українським гумором;
  • що сталося з членами редколегії "Червоного перцю";
  • як народжувався "радянський сатирик";
  • які жарти Юрія Вухналя чекісти вважали антирадянськими;
  • що у в’язниці НКВС пережив перед розстрілом Василь Чечвянський;
  • якими були подальші долі українських сатириків і гумористів 1920-30-х років, зокрема й тих, хто повернувся з таборів.
Вхід вільний. У разі повітряної тривоги лекція відбудеться в укритті.

четвер, 10 вересня 2026 р.

Літературно-музична зустріч "Осінні барви"

У неділю, 6 вересня, прихильники літературно-музичних зустрічей зійшлися до Бібліотеки Сковороди, аби поринути в "Осінні барви".

День був напрочуд тихим, і всі мали змогу насолодитися чуттєвою лірикою та зробити добрі осінні прогнози – мати такі в наш час вкрай важливо!
Присутні разом із маестро Ігор Якубовський та його вихованками з "Вокальної студії на Освіти" поринули у звукопис текстів про найзолотішу пору року, яка в усі часи надихала поетів.

Цього дня звучали пісні на слова визначних українських поетів: Богдана Лепкого, Євгена Плужника, Бориса Олійника, Володимира Івасюка, Миколи Сингаївського, Ліни Костенко, а також добре знані народні романси.
Тексти класиків завжди мають присмак вічності й сприймаються як дещо незмінне, що завжди було й буде, а володар-час не в змозі стерти глибокі почуття, які прокралися в рядки.

Додали зустрічі осінніх барв пісні на вірші наступних поколінь поетів: Олександра Богачука, Данила Кулиняка, Костянтин Москалець, Ігоря Лазаревського, Лариси Петрової, Анатолія Тарана, Аліна Третяк, Ігоря Рубцова (Ігор Р.), Олени Татьянченко (Olena Tatyanchenko), Тетяни Яровициної (Tenditna Syla) та Олександр Козинець.
Щодо музичного супроводу, то цього разу в хід пішли гітара, синтезатор і баян, кожен з яких додав особливого настрою, ніжно торкнувся струн душі й допоміг щось загоїти чи відпустити…

Дякуємо всій співучій родині й до нових зустрічей у бібліотеці на Освіти, 14-А!



Анонс події

Друзі, це сталось! Точніше, це має статися в Бібліотеці Сковороди вже найближчого понеділка – 14 вересня.

Саме цього дня запрошуємо всіх вас о 13:30 відкрити разом з нами наш власний (новенький!) мейкерспейс – простір для експериментів, навчання та взаємодії зі спільнотою.
Його створено в межах міжнародного проєкту make-a-thek, що фінансується ЄС у межах програми Horizon Europe, за участі Української Мейкерської Асоціації (Ukrainian Maker Association). Проєкт об’єднує партнерів з різних країн Європи та працює над створенням модульних мейкерспейсів у публічних бібліотеках.

В Україні Make-a-thek реалізується у Києві та Запоріжжі. Його мета – посилювати бібліотеки як відкриті простори для практичного навчання, творчості, співтворення, ремесел, локального виробництва та розвитку стійких локальних спільнот.
Приходьте, щоб разом познайомитися з новим простором! Поговоримо про його можливості та про те, як мейкерспейси можуть ставати точками розвитку місцевих спільнот.

Отже, у програмі:
  • Відкриття мейкерспейсу та показ його можливостей.
  • Презентація планів і найближчих активностей.
  • Панельна дискусія "Простори можливостей: мейкерспейси як рушій розвитку локальних екосистем".
  • Екскурсія новим простором.
  • Нетворкінг та неформальне спілкування.
Зареєструватися на подію можна за посиланням https://forms.gle/Lz3RBPASCvXUKDr37
Дата: 14 вересня
Час: 13:30
Де: вул. Освіти, 14-А
Вхід вільний
Укриття поруч

Проєкт make-a-thek фінансується Європейським Союзом у межах програми Horizon Europe, грантова угода №101177660.

середа, 9 вересня 2026 р.

Наш новий англомовний читацький клуб "Фантастичне в літературі"

Отже, друзі, 8 вересня Бібліотека Сковороди разом із літературознавицею та культурною менеджеркою Вірою Скуратовою (Vira Skuratova) розпочала новий цікавий інтелектуальний формат англомовного читацького клубу "Фантастичне в літературі"!

І розпочато його вступною лекцією про найрідніше – таємниче і фантастичне в літературі українській.
Світлини до цієї публікації свідчать: попри постійні тривоги та дронові атаки росіян, українські інтелектуали знаходять спосіб разом досліджувати вітчизняну літературу і робити дивовижні відкриття. Умови самі бачите які, проте це не привід відкладати на безрік справжнє життя та потребу у враженнях.
Коли реальність дає збій, саме час згадати про дивні речі. Про фантастику зокрема, адже це не просто собі жанр, а й спосіб запитати: "Що таке реальність?"
Тож у чудовому товаристві письменниць Юлії Сиромолот (Юлія Юна) та Людмили Горової (Liudmyla Gorova) ми провели незабутні півтори години. Розмовляли про те, як класифікувати літературу, що бере на себе сміливість фіксувати дійсність в розмитих межах – від порушення звичного світу до створення цілком нового.

На прикладах конкретних творів української літератури, від архаїчних ("Києво-Печерський патерик", 1462 р.) до новітніх ("Помирана" Тараса Антиповича, "Слуга з Добромиля" Галини Пагутяк, "Нові темні віки" Макса Кідрука, "Сонцекрес" Ясі Білак та інших), ми відстежували способи мислити інакше й досліджували, як фантастика розширює межі можливого.
В одному наша лекторка впевнена: осмислення цієї теми захоплює. Ба більше, воно може допомогти читачеві, який читає або "не читає" фантастику, обрати саме ту книжку, що узгодиться з його особистим досвідом і принесе істинну насолоду.

А ми підтверджуємо: такі лекції та фахові поради – це неабияка підмога читачеві м’яко зайти в тему. Особливо, коли робиш в ній перші кроки.
Невдовзі ми з Вірою порадуємо вас переліками тематичних книжок. І так, вже заплановано наступну зустріч Клубу у форматі 𝗘𝗻𝗴𝗹𝗶𝘀𝗵 𝗖𝗹𝘂𝗯 "𝗧𝗵𝗲 𝗙𝗮𝗻𝘁𝗮𝘀𝘁𝗶𝗰 𝗶𝗻 𝗟𝗶𝘁𝗲𝗿𝗮𝘁𝘂𝗿𝗲"!
До зустрічі 22 вересня о 17:30!