Коли нав’язлива ідея з‘являється у хворобливій уяві однієї впливової психічно неповноцінної людини, яка жадає влади і прагне принижувати та знищувати інших, це страшно.
Та набагато страшніше, коли цю “ідею” підхоплюють інші. Якщо тих, хто її поділяє - тисячі, то це вже - моральне дно нації й невдовзі відгукується мільйонами жертв, скалічених доль, довгими роками депресії й повільного оговтання упосліджених народів на тих теренах. І це вже свідчить про днище нації-поневолювача й суцільний морок в головах її громадян, які не усвідомлюють власного невігластва.
Історії відома безліч геноцидів: від геноциду антів, скоєного дикими аварами в 602 році та іншими нелюдами по всьому світі, аж до сучасного геноциду українців, скоєного росіянами в Бучі, Маріуполі та на інших теренах України.
А поміж тим - масштабні геноциди ХХ ст.: українців - Голодомор 1932-33 років, євреїв у 1939-1945 рр. під час ІІ світової війни.
Також не минув геноцид і ромів (та всіх, хто був подібний до них зовні), і кримських татар та інших малих поневолених народів.
Ра́фал Ле́мкін, польський та американський науковець-правник єврейського походження, фундатор дослідження геноциду, вважає, що це поняття означає "скоординований план різних дій, спрямованих на знищення суттєвих основ життя національних груп з метою їхнього знищення. Метою такого плану буде розпад політичних і соціальних інститутів, культури, мови, національних почуттів, релігії та економічного існування національних груп, а також знищення особистої безпеки, свободи, здоров'я, гідності та навіть життя осіб, що належать до таких груп".
… Все, чого наразі прагне росія. І якщо раніше її антиукраїнська політика полягала в цілеспрямованій організації голодомору, пізніше — у його невизнанні, то тепер — в організації нової, гібридної форми геноциду, поданої під ідеєю “визволення”.
Багато питань лишається дискутивними, проте адекватності сприйняття ніхто не скасовував. Саме тому ця тема підлягає грунтовному вивченню, аналізу й проговоренню світовою спільнотою.
Тож бібліотекарі ЦРБ ім. Г. Сковороди напередодні цієї сумної дати підготували опис тематичних книжок.
Ілля Левітас «Праведники Бабиного Яру»
Книжка є важливим свідченням про велич людської душі в роки Другої світової війни.
Її сторінки розповідають історії самопожертви, що стали неодмінною частиною національної спадщини. Незважаючи на смертельні небезпеки, що загрожували життю, тисячі громадян України стали героями, рятуючи єврейських співвітчизників від нацистської загибелі.
Це видання - важливий внесок у визнання та пам'ять про тих, хто врятував невинні життя в роки війни. Вона заслуговує на увагу кожного читача і є прикладом людяності та героїзму в найважчі часи історії.
Федір Зубанич «Посеред крику біди»
Автор на основі численних фактів майстерно висвітлює героїзм і благородство тих, хто, ризикуючи власним життям, рятував єврейських співвітчизників від нацистської жорстокості під час Другої світової війни.
Книжка цікава тим, що автор не обмежується лише констатуванням фактів, але і створює глибинний емоційний контекст через живі свідчення осіб, прямо пов'язаних з цими подіями. Такий дослідницький підхід призначений для того, щоб не лише зацікавити фахівців, але й здобути симпатію широкого загалу, для кого історія двох народів — українського та єврейського — стає неабияк важливою.
«Голодомор 1932-1933 років в Україні як злочин геноциду»
Монографія, присвячена правовим аспектам Голодомору 1932-1933 років в Україні, є важливим внеском у вивчення та оцінку трагедії, яка визначила долю багатьох поколінь українців. Автори глибоко досліджують правові виміри Голодомору, включаючи методологію його оцінки, історико-порівняльний аспект, правову кваліфікацію як геноциду, а також визначення суб’єктів злочину та потерпілих.
Важливим аспектом є аналіз Голодомору в ширшому контексті радянського геноциду проти української нації, що розкриває складні механізми та сприяє глибшому розумінню історичних подій. Монографія створена на основі досліджень, проведених кафедрою міжнародного права і Центру міжнародного захисту прав людини Національного університету «Києво-Могилянська академія» в рамках наукового семінару «Голодомор в Україні у світлі Закону «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» і міжнародного права», що викликає довіру до надійності та академічної обґрунтованості представленого матеріалу.
Це видання рекомендуємо як для науковців та викладачів, аспірантів та студентів, так і для широкого кола читачів, які зацікавлені у глибокому розумінні історичної пам’яті.
Володимир Сергійчук "Голодомор 1932—1933 років як геноцид українства"
Видання є важливим внеском у вивчення трагічних моментів історії України. Автор, користуючись архівними документами та свідченнями очевидців, переконливо аргументує штучну природу Голодомору, що є геноцидом в контексті конвенції ООН щодо запобігання злочинів проти людства.
Рекомендуємо цю книжку як докладне та авторитетне джерело для всіх, хто цікавиться історією України та має на меті поглиблене вивчення Геноциду 1932—1933 років.
“Голодомор 1932-1933 років. Геноцид українського народу” (Денис Гетьман, Ігор Юхновський та інші)
Широкоформатне ілюстроване видання від Українського інституту національної пам’яті найменоване як “виставка”. Водночас, воно є промовистим атласом масштабів і наслідків рукотворного лиха, яке прокотилося українськими землями на початку 30-х років ХХ століття. Посутньо - це концентрована, структурована історія України від проголошення нею державної незалежності, крізь пекло голодомору - до висновків світової спільноти на межі 2000-х - у цифрах, документах, графіках, датах, мапах, фотографіях. Попри важкість тематики, це видання якнайкраще підійде для непідготованого читача, а також для незабутніх уроків історії України. За його допомогою можна легко пояснити важкі речі й висвітлити наслідки радянської риторики зі знищення непокірних народів. І підтвердити скоєні проти людства злочини документальними фактами - фотокопіями з архівних документів.
Сергій Грабовський, Ігор Лосєв “Azat Qirim чи колонія Москви?”
Книжка двох українських публіцистів, журналістів, політологів, істориків, к.ф.н. Сергія Грабовського та Ігоря Лосєва розповідає про історію Криму від доби Кримського ханату до анексії Криму російською федерацією, про кілька хвиль імперського геноциду кримськотатарського населення, основні його чинники й формування засад кримськотатарського відродження на початку ХХ століття, про боротьбу кримців за свободу, знаковим виявом якої стала Кримськотатарська революція 1917 - 1918 років , про один з найбільших злочинів радянського тоталітарного режиму - насильницьке виселення кримськотатарського народу з його історичної батьківщини, у травні-червні 1944 року. Видання являє собою український погляд на кримсько-татарську історію та може бути цікавою науковцям, вчителям, студентам та кожному, хто небайдужий до долі кримців.
Ґульнара Бекірова “Пів століття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941 - 1991). Нарис політичної історії”
Книга Ґульнари Бекірової, кримськотатарської діячки, дослідниці історії, членкині Українського ПЕН-клубу, за передмовою та післямовою борців за волю кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва та Рефата Чубарова, розкаже про чи не найтрагічніший період історії кримськотатарського народу - 1941 - 1991 роки. Про кримських татар як заручників ІІ світової війни. Про окупацію Криму нацистами. Про вигнання з рідної землі й марні намагання гнобителів стерти історичну пам’ять гордого корінного народу Кримського півострова. Про поневіряння “покараного народу” на чужині. Про стихію народного опору. Про зовнішню підтримку й виборений дозвіл повернутися додому. Про все це - у ґрунтовному виданні на 500 сторінок, що містить історичні розвідки, спогади, фотографії та архівні документи.
- Олеся Стасюк «Нариси про Голодомор»
- Валентина Борисенко «Свіча пам’яті. Усна історія про геноцид українців у 1932-1933 роках».
- Український Голодомор 1946-1947років: непокаране зло (Упорядник і автор Андрій Бондарчук).
- Книга свідчень. Анатомія російської анексії Криму (Упорядниці Анна Андрієвська та Олена Халімон).
- «Український Голокост 1932-1933» (Упорядник о. Ю. Мицик, Л. Іваннікова)
- Жанна Ковба «Людяність у безодні пекла».
