понеділок, 30 березня 2026 р.

Анонс заходу

Дорогі друзі! У четверг, 2 квітня, о 14:00 запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на зустріч із сумським письменником і журналістом Євген Положій, який презентуватиме свій роман "Мрія".

Ця книга народилася з реальних подій перших тижнів повномасштабного вторгнення. В її основі – історії близьких друзів автора, колишніх сумчан, які через напад підступного ворога втратили дім і звичне життя.
Книжка "Мрія" – не лише про знищений літак. Вона про те, як руйнуються мрії – і як, попри все, люди тримаються одне за одного.

Під час зустрічі автор розповість історію створення роману, поділиться особистими думками, як не втрачати мрію, відповість на запитання читачів та проведе автограф-сесію.

неділя, 29 березня 2026 р.

Заходи поточного тижня

Друзі, чим ближче до Великодня, тим сильніше хочеться ділитися добром, створювати щось красиве власноруч та наповнювати дні змістовними розмовами.

Бібліотека Сковороди запрошує вас разом готуватися до прийдешніх свят у нашій затишній читальній залі. Нехай останні березневі та перші квітневі дні стануть для кожного часом душевного спокою та світлої радості.

Цього тижня чекаємо на вас на таких унікальних зустрічах:
  • Середа, 1 квітня, 15:00 – Майстер-клас з писанкарства від Світлана Молчанова. Разом доторкнемося до традицій та створимо власний символ весняного відродження до Великодня.
  • Четвер, 2 квітня, 14:00 – Творча зустріч із Євген Положій та презентація його роману "Мрія".
  • Четвер, 2 квітня, 16:00 – Емоційні читання книжки Руслана Горового (Ruslan Gorovyi)"Києве мій". Ведуча: Наталія Шевчук.
  • Неділя, 5 квітня, 12:00 – Презентація книги психологині та письменниці Тетяна Вишко "Ломикамінь".
Та на наших регулярних заняттях:
  • Курси української мови "МовоСвіт на Освіти" – щопонеділка о 12:30, щовівторка о 12:00.
  • Тренінг "Творимо Українську Вікіпедію разом" – щопонеділка о 16:00.
  • Розмовний клуб в межах проєкту Рух Єдині – щовівторка о 17:30.
  • Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
  • Волонтерська ініціатива В’яжемо для перемоги – щовівторка о 14:00.
  • Навчання цифрової грамотності – щовівторка й щочетверга о 15:00.
  • Клуб юного програміста "Кодик" – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 098 216 3552).
  • Урок здоров’я з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.
Кожна зустріч у нашій бібліотеці – це ще одна маленька крапанка у кошик нашої спільної незламності та віри у перемогу світла над темрявою. Обирайте подію до душі, приходьте з друзями та наповнюйтесь натхненням разом із нами!

Відновлюємо курси програмування для дітей!

З 18 березня в Хабі цифрової освіти на базі Бібліотеки Сковороди стартував новий дитячий курс програмування у Scratch! Заняття веде координаторка Хабу й розробниця чудових відеоказок Тамара Безпарточна.

А що може мотивувати краще, ніж уроки від справжнього криейтора?

Ми знаємо, що охочих створювати власні мультики та ігри багато, тож запит буде шалений. І головна хороша новина: місця ще є – тож можна встигнути записатися (дзвоніть за номером: ‪+38 098 216 3552)!

На минулому занятті маленькі спеціалісти створювали власну гру: пінгвін тікав від бобслеїстів. Діти програмували рухи персонажів, додавали анімацію та геймерську логіку, а потім хором підтримували свого пінгвіна. Сміху й радості було на всі !

Чекаємо на вас наступної середи, 1 квітня – приходьте та створюйте свої перші мультики й ігри у Scratch! Хто знає, можливо, саме герой вашої дитини стане зіркою наступного заняття?

Анонс заходу

Друзі, у нас чудова новина! Вербна неділя в Бібліотеці Сковороди стане ще й Цілющою.

А все тому, що 5 квітня, о 12:00, до Бібліотеки Сковороди із презентацією свого роману "Ломикамінь", що вийшов у видавництві Український пріоритет, завітає близька багатьом з нас людина – психотерапевтка, психологиня, авторка книжок про здоров’я душі Тетяна Вишко.

"Ми опинилися в такому часі, про який люди пишуть і будуть писати. У моєму романі багато людей з різними бажаннями і долями і багато поворотів, які були неочікувані навіть для мене як для авторки. Бо я також спостерігаю життя, у мене ще й робота така. Тут – про зустрічі, людей, події і дива, які насправді не дива, а те, що людина творить власними руками і серцем. Обіцяю вам 400 сторінок любові", – так про свій новий твір говорить сама пані Тетяна.

Тож ми з нетерпінням чекаємо всіх шанувальників традиційних Цілющих вечорів, а також усіх невтомних читачів на зустріч із романом, герої якого вчаться збирати себе з уламків, знаходити сили любити й відроджуватися, немов однойменна тендітна квітка, що проростає крізь каміння.

субота, 28 березня 2026 р.

Лекція Київ-Товарний

25 березня в Бібліотеці Сковороди відбулася лекція, присвячена одній із найменш відомих залізничних станцій міста – Київ-Товарний. Тож наш колега Олександр Михайлик взявся це виправити.

Чому ж її було споруджено, коли у Києві вже був залізничний вокзал? Тому що 1899 року стало остаточно зрозуміло – поєднувати пасажирський і вантажний рух він вже не в змозі.

Тож південніше, в долині річки Либідь, міська влада виділила ділянку для окремої товарної станції. А ще Либідь попросили трохи "посунутися" – її річище змістили на декілька сотень метрів на схід та перетворили на канал. Отож протягом 1902-07 років станція Київ-Товарний була збудована.
Дивлячись навіть із сьогодення на цей чималий комплекс, дивуєшся, що його спроєктувала одна людина – архітектор Олександр Вербицький. Розмах вражає, адже станція мала загалом 20 різних споруд. Будувалася у геологічно складній ділянці, біля все тої ж перенесеної Либеді. Лише задля спорудження головної будівлі довелося забити 411 дванадцятиметрових буронабивних паль. Їх незадовго до того розробив місцевий інженер з дивним прізвищем Страус. Тож технологія була новітня.

А ще, і це неймовірно для того часу, комплекс отримав власний телефон та повністю автономні водогін, каналізацію та опалення. З роками станція втратила частину території через реконструкції, але й сьогодні її розміри вражають. До речі, вціліло 9 автентичних споруд включно із головною будівлею. На ній досі є напис "товарная контора", а фасад оздоблено одним із символів Києва – листям каштана.
Протягом усієї лекції Олександр демонстрував оригінальні фото, які робив у різні роки – щоб кожен присутній міг оцінити красу та естетику промислової забудови початку XX століття. Між іншим, частина будівель є пам’ятками архітектури місцевого значення.

Наостанок хочемо вам нагадати, що наш район – ніби чарівна скринька, яка таїть ой як багато цікавого та невідомого. Лекція про станцію Київ-Товарний зайвий раз підтвердила це. 
Тому не зупиняємося, слідкуйте за анонсами наступних розповідей та екскурсій!



пʼятниця, 27 березня 2026 р.

Анонс заходу

На вже дев’ятих за ліком емоційних читаннях до Дня сміху Бібліотека Сковороди запрошує вас зануритися в атмосферу сучасного Києва!

2 квітня, о 16:00, у межах міжнародного проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" (Love for Livres) читатимемо книжку справжнього майстра короткого жанру Руслана Горового (Ruslan Gorovyi) "Києве мій".

Плакати чи сміятися? – перед таким вибором стоїть чи не кожен читач цієї книжки, яка відтворює колоритні діалоги мешканців і гостей столиці на тлі війни, що триває. Бо кожна з історій – влучна, тонка й соковита, і про життя, як воно є!

Фасилітаторка читань Наталія Шевчук вже підібрала для вас кілька найбільш сміхотерапевтичних історій, які ми читатимемо разом і, звісно ж, ділитимемося емоціями!

четвер, 26 березня 2026 р.

#двітьотінатойоті в Бібліотеці Сковороди

24 березня до Бібліотеки Сковороди завітали #двітьотінатойоті – мандрівний літературно-волонтерський проєкт Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука з популяризації творчості авторів Всеукраїнського форуму військових письменників.

Наші дорогі гості та співзасновники Форуму – Таня Пилипець, директорка Бібліотеки Іваничука, Ольга Криштопа, волонтерка, письменниця і, за щасливим збігом обставин, журналіст Володимир Скоростецький (Vla Skor) – представили книжки військових та волонтерів, які побачили світ останніми роками.

Пані Тетяна, через серце якої проходять і творчі здобутки, і тяжкі звістки про загибель побратимів, наголосила, що не хотіла б розмежовувати живих і полеглих. Ті, хто навіки в строю, продовжують жити й служити Україні. Адже в пам’яті й у книжках вони залишаються живими для тих, хто ними захоплювався. Тож червоною ниткою розмови була тема пам’яті про вбитих ворогом захисників України.

Першими, кого ми згадали, були полеглі автори Форуму:
  • Юрко Костишин ("Кіт Характерник"), педагог, фотограф, молодший сержант 44-ї окремої артилерійської бригади. Автор артбуку "Аби ДобраНіч. Книга світлин та емоцій".
  • Тарас Матвіїв ("Сармат"), журналіст, громадський діяч, командир взводу у 24 ОМБр, Герой України. Автор книг "Мої думки. Ритмопроза", "Мої думки. Проза".
  • Юрій Дадак ("Руф"), поет, видавець, сценарист, учений, стрілець 24-ї бригади імені короля Данила ЗСУ. Автор книжок "Багряна лірика", "Час Революції", "На зламі епох".
  • Максим Петренко ("Доцент"), письменник, науковець, винахідник, педагог, старший стрілець і аеророзвідник батальйону оперативного призначення НГУ ім. Сергія Кульчицького. Автор книги "Спокійної ночі".
  • Василь Паламарчук, письменник, юрист, командир роти вогневої підтримки 206-го батальйону ТрО 241-ї окремої бригади, автор книги "Військовий непотріб" та інших.
Важко дібрати слова, щоб описати спогади та вірші тих, хто пам’ятає усіх, хто на щиті, робить свою роботу і чесно, по-справжньому пише про свій досвід, про мрії – власні й тих, кому забракло земного шляху, аби їх утілити. Усі, хто лишається на цій землі, мусять пам’ятати про ціну.

Володимир Скоростецький, полковник ЗСУ, автор віршів і новел на військову тематику, учасник збірки "Голоси" та Ольга Криштопа, письменниця, вчителька та волонтерка з Шептицького, авторка книжок "Ключі", "Двері", власними поезіями закільцювали цю енергетичну й життєдайну, попри важку тему, зустріч. А всі присутні на заході стали свідками того, як можна і треба комунікувати на тему війни.

Насамкінець, зробивши безцінний дарунок – книжки учасників Форуму, – відчайдухи рушили на північ, везучи книжки й наші гостинці тим, хто на них там чекає. Їм довелося шукати сили, адже цього дня московити посеред білого дня обстріляли їхній рідний Львів та інші міста України. Постраждали люди та історичні будівлі.
Висловлюємо щирі співчуття. Журимося разом з вами.




Просвітницька зустріч "Антипольська операція НКВС 1937-38 років на Київщині"

23 березня в Бібліотеці Сковороди відбулася просвітницька зустріч "Антипольська операція НКВС 1937-38 років на Київщині", яку провів вчений секретар Меморіальний заповідник "Биківнянські могили" Валерій Філімоніхін.

Ті, хто зібрався цього дня в читальній залі на вул. Освіти, 14а, занурилися в одну з найтрагічніших сторінок ХХ століття – період Великого терору. Йшлося про так звану "польську операцію", що була розгорнута відповідно до наказу НКВС № 00485 від 11 серпня 1937 року. Саме цей документ започаткував масові репресії проти людей, яких звинувачували у причетності до вигаданої "Польської організації військової".
Присутні дізналися, що під час цієї операції репресій зазнали щонайменше 139 тисяч осіб, з яких понад 111 тисяч були розстріляні. За масштабами це була найбільша в СРСР хвиля масових розстрілів, спрямована проти людей за національною ознакою.

Ще у ХІХ столітті Російська імперія намагалася знищити польську ідентичність – забороняла мову, тиснула на освіту, карала за будь-які прояви національної свідомості. Але життя складніше за будь-які імперські плани. Частина поляків, що жили на українських землях, поступово зближувалися з українським середовищем, підтримували культуру, мову. І саме такі люди – з відкритою, проукраїнською позицією – згодом теж опинялися під підозрою й потрапляли під репресії.
До цього додавалася ще й пам’ять про поразку більшовиків у війні 1919-21 років: радянська влада не змогла захопити Польщу й надалі бачила в поляках "небезпечний елемент". У 1930-х це обернулося трагедією для тисяч родин.

Окрему увагу приділили наказу НКВС СРСР № 00606 від 17 вересня 1938 року, який суттєво спростив процедуру винесення вироків через так звані "особливі трійки". Фактично це означало ще швидші й масовіші розстріли без справедливого суду.
Особливо щемливою частиною розмови стали згадки про Биківнянський ліс – місце масових поховань жертв політичних репресій. Для багатьох учасників це стало моментом особистого переосмислення історії та її зв’язку з сучасністю.

Подібні зустрічі допомагають протистояти забуттю та різного роду маніпуляціям, які нині активно застосовує у своїй пропаганді російська федерація. Тож плануємо проводити їх і надалі, слідкуйте за анонсами!

Щиро дякуємо пану Валерію за важливі знання, а також за цінний подарунок – книгу його авторства "Київська адвокатура на зламі епох: витоки, долі, репресії".