пʼятниця, 13 листопада 2026 р.

Анонс заходу

Наступного четверга, 19 листопада, о 16:00 ми запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на зустріч з літературознавицею Людмила Даниленко.

Це буде відверта розмова про українську радянську прозу 1960-х, історію складних стосунків влади й митця та ідейних контрастів у творчості.
Художня соцреалістична проза нині не в фаворі, але це не означає, що про неї треба забути. Минає час, пробуджується бажання спокійно розібратися з написаним в умовах тотальної залежності від Головліту, цензури та безкомпромісності канону.

З погляду сьогодення разом поміркуємо про відомі романи Олеся Гончара, Павла Загребельного і Михайла Стельмаха. Поговоримо про те, як і для чого Борис Антоненко-Давидович переробляв свій роман "За ширмою".

Не оминемо драматичну долю роману Анатолія Дімарова "І будуть люди". Перегорнемо сторінки воєнної прози, історичних і біографічних романів, творів на морально-етичні й виробничі теми.
Окрім згаданих письменників, йтиметься ще про Юрія Смолича, Петра Панча, Григорія Тютюнника, Ірину Вільде, Юрія Дольд-Михайлика, Василя Земляка, Семена Скляренка, Юрія Мушкетика, Оксану Іваненко, Зінаїду Тулуб, Івана Сенченка, Романа Іваничука та інших митців слова.
Тож приходьте всі, хто закоханий в українську літературу. Разом розберемося в одному з найяскравіших її періодів – без ярликів і штампів!

четвер, 12 листопада 2026 р.

Арттерапевтична зустріч "Що з нашим тілом, коли йому важко?"

Цілющого понеділка, 9 листопада, у Бібліотеці Сковороди відбулася цікава зустріч з психотерапевткою Тетяна Вишко, яку ми назвали "Що з нашим тілом, коли йому важко?"


Живучи у складні часи, ми далеко не на все можемо впливати. Проте підтримати себе і своє тіло завжди можливо. Саме воно бере на себе перший удар під час будь-яких випробувань. Фізична втома та емоційний стан тісно пов’язані між собою. Тому елементарна турбота про тіло є необхідністю.
Учасники зустрічі говорили про внутрішній діалог, про важливість ставити собі запитання "чи можу я собі допомогти?" та чесно шукати на нього відповідь. Адже вчасне усвідомлення власного стану є першим кроком до підтримки себе.

Багато хто з нас уперше дізнався про явище, з яким був знайомий з дитинства, – румінацією думок. Це – повторюване, пасивне і нав’язливе зосередження уваги на негативних переживаннях, проблемах, помилках минулого чи можливих невдачах. Знайомо?
Окремо зупинилися на "антидотах", які допомагають стримувати цей процес: усмішці та розпруженні м’язів обличчя й тіла, екологічному вираженні емоцій і техніці керованої уяви.


Розбиралися детальніше, що відбувається з організмом у стані стресу. Говорили про вплив кортизолу та адреналіну, нестабільну роботу симпатичної та парасимпатичної нервової систем. А ще про граничне напруження і виснаження організму, порушення сну, м’язову напругу, зміни в роботі травлення, серцебиття та важкість дихання.
Коли стрес затягується і мозку доводиться тривалий час підтримувати організм у режимі напруги, йому не позаздриш. Саме тому важливо знаходити у повсякденному житті "гачечки щастя". І, як сказала пані Тетяна, самим ставати тими гачечками!
Навіть невеликі позитивні моменти щодня допомагають психіці вивільняти частину накопичених емоцій та відновлювати внутрішній ресурс.

Завдяки запропонованому пані Тетяною "світлофору" всі присутні вчилися розрізняти сигнали звичайного перевантаження, ознаки потреби в консультації спеціаліста та симптоми, які потребують невідкладної медичної допомоги.


Практичну частину зустрічі ми присвятили відновленню та закріпленню дихально-тілесних вправ. Разом дихали, вчили тіло заспокоюватися після значного напруження, а також створили творчу роботу "Карта мого тіла: від напруги до турботи".
Пані Тетяна наголосила, що техніки самодопомоги працюють значно легше й ефективніше, коли ми практикуємо їх у спокійному стані.
Тіло запам’ятовує ці алгоритми й в потрібний момент здатне відтворити їх, щоб відновити дихання, зняти нервові затиски та допомогти повернутися до стану рівноваги. Людині ж важливо дозволити своїм емоціям бути та дати собі трохи часу на відновлення.

Щиро дякуємо пані Тетяні за цю ресурсну зустріч і погоджуємося з нею: найголовніше, що цього дня ми були поруч одне з одним. Навіть напівтемрява в залі не сприймалася такою критичною, адже підтримка, спільність і турбота допомагають долати будь-які труднощі.

Анонс заходу

Дорогі друзі, 17 листопада, о 16:00 Бібліотека Сковороди проведе для вас зустріч із молодою письменницею Анна Слезіна.

Якщо ви ще не знайомі, то знайомтеся:
Анна пише вірші для дорослих і дітей, дитячі казки та інші твори. Випустила кілька збірок поезії та прози: "Повернення додому", "Лелека надії", "Казковий калейдоскоп", "Країна Морськосвин, або цікаве для малечі" та "Квіти Перемоги України".
Бере активну участь у різноманітних ініціативах літпроєкту Pantheon. Література та мистецтво. Також друкується в дитячих журналах: "Малюк Котя", "На крильцях Ангела", "Крилаті" та "Books and dogs".
За освітою Анна – спеціаліст з реклами та PR. Нині працює в інклюзивній платформі Good People, яка працевлаштовує людей з ментальною інвалідністю.

З тоді ще зовсім юною письменницею ми познайомилися в часи пандемії, коли проводили онлайн-зустрічі на екологічну тематику у співпраці з Екологічна нація. Радо спостерігали за її творчим поступом, а тепер запрошуємо поціновувачів молодої української поезії на її особисту авторську зустріч.

середа, 11 листопада 2026 р.

Містами Бучанського району

 


⭐ Минулого четверга, 5 листопада, в Бібліотеці Сковороди любителі локальної історії долучилися до віртуальної мандрівки містами Бучанського району із краєзнавцем та мандрівником В’ячеславом Жмиховим.

Про Бучу, Ірпінь і Вишневе можна розповісти багато цікавого, адже кожне з цих міст має свій характер та сучасне значення для Київщини. Вони фактично утворюють частину великої Київської агломерації та є одними з найдинамічніше зростаючих населених пунктів України.

Буча

📍 Розташована серед соснових лісів і тривалий час була дачним селищем для жителів Києва. На початку ХХ століття тут активно будували літні будинки заможні кияни, а чисте повітря та мальовнича природа приваблювали відпочивальників.

📍 Однією з окрас міста є Бучанський міський парк, який вважається одним із найкращих парків Київської області. Тут є озеро, фонтан, дитячі майданчики та сучасні зони відпочинку.

📍 Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Буча стала відомою у всьому світі через трагічні події окупації. Місто стало символом стійкості українців і боротьби за свободу.


Ірпінь

🌲 Його часто називають "містом парків" через велику кількість зелених зон та рекреаційних просторів.

🌲 До середини ХХ століття місто було відоме як курортна місцевість. Тут лікувалися й відпочивали мешканці Києва завдяки сосновим лісам та чистому повітрю.

🌲 В Ірпені проживали та працювали відомі українські письменники і діячі культури. На честь багатьох із них у місті встановлено пам'ятники та меморіальні дошки.

🌲 Під час оборони Київщини у 2022 році Ірпінь став одним із ключових рубежів захисту столиці. Особливо відомим став зруйнований Романівський міст, через який евакуювалися тисячі людей.

Вишневе

🏙️ Одне із наймолодших міст Київщини. Воно виникло біля залізничної станції Жуляни та активно розвивалося у ХХ столітті.

🏙️ Місто розташоване практично впритул до Києва, тому багато його мешканців працюють або навчаються в столиці.

🏙️ Незважаючи на невелику площу, Вишневе входить до числа міст із високою щільністю населення в Україні.

🏙️ Назва міста походить від вишневих садів, які колись займали значну частину навколишньої території.

Про це й багато іншого йшлося на лекції пана В’ячеслава, але всього переповідати не будемо, бо не охопиш. Грудневу нашу зустріч буде присвячено селам та селищам Бучанського району. Стежте за анонсами!

#Цікаво_в_бібліотеці_Сковороди


Зустріч до 90-річчя від дня народження поета Миколи Сингаївського

8 листопада Бібліотека Сковороди провела літературно-музичну зустріч, присвячену 90-річчю від дня народження поета Миколи Сингаївського.
Так-так, того самого, що є автором слів знаменитих "Чорнобривців" – однієї з найулюбленіших ненародних, але справжніх народних пісень українців. Цей славетний твір та декілька інших прозвучали у чуттєвому виконанні Ігор Якубовський.


Пісня посідала особливе місце в житті й творчості Миколи Федоровича, і одну зі своїх збірок він символічно назвав "Я родом із пісні". Багато мелодій, написаних на вірші поета, стали улюбленими для багатьох: "Безсмертник", "Полісяночка", "В краю дитинства", "Сонце в долонях", "Розляглося наше поле", "Рушники, рушники" та інші.

Народився поет 12 листопада 1936 року на Житомирщині в родині хліборобів. Любов до рідної землі та поліської природи згодом стала однією з головних тем його творчості. Це дуже відчувається в його поезії. Ті, хто читав на зустрічі його вірші зі збірки "Заповідане вічністю", підтвердять!


Мабуть, тому юного Сингаївського підтримав сам Максим Рильський. А згодом творчість поета високо оцінили Михайло Стельмах, Дмитро Павличко та інші майстри слова.
Навчався Микола в Київському університеті імені Тараса Шевченка. Студентом почав працювати журналістом. А перші вірші опублікував ще в шкільні роки – в районній та обласній газетах.

У 1958 році вийшла його перша книга для дітей "Жива криничка". Половина з понад сорока виданих ним книжок була написана саме для дітей. За свою творчість Микола Сингаївський став лауреатом кількох престижних літературних нагород, зокрема премії імені Лесі Українки (1990).

Відійшов у засвіти Микола Федорович 2013 року, незадовго до визначних історичних подій – Революції гідності та російсько-української війни. Але творчість його триває в часі.

Ми ж, ті, кому пощастило знати його за життя, згадували та ділилися з нашими гостями теплими згадками про нього, слухали пісні та по черзі читали його чутливі й дуже актуальні вірші.

Анонс заходу

Друзі, 17 листопада, о 17:30 запрошуємо вас у Бібліотеку Сковороди на чергову зустріч розмовного 𝗘𝗻𝗴𝗹𝗶𝘀𝗵 𝗖𝗹𝘂𝗯 "𝗧𝗵𝗲 𝗙𝗮𝗻𝘁𝗮𝘀𝘁𝗶𝗰 𝗶𝗻 𝗟𝗶𝘁𝗲𝗿𝗮𝘁𝘂𝗿𝗲"!

Цього разу ми взяли тему "When We Meet the Other / Коли ми зустрічаємо Іншого".

Разом із літературознавицею Вірою Скуратовою (Vira Skuratova) поговоримо про те, чому одні літературні істоти здаються нам моторошними, інші – привабливими, а треті викликають цікавість і бажання дізнатися про них більше. І головне: що саме робить когось чужим для нас?
Привиди, вампіри, монстри, прибульці, відьми, двійники й незнайомці – фантастична література постійно повертається до контактів із тими, кого ми не можемо або не вміємо вписати у звичну картину світу.
Чому ми боїмося монстрів – і водночас так охоче читаємо про них? Чи може небезпечне бути привабливим? Коли відмінність стає загрозою, а коли – приводом для цікавості?
На прикладах готичних історій, оповідей про надприродне та фантастичних сюжетів спробуємо розібратися, як література працює зі страхом, бажанням, цікавістю та відчуттям чужості.

Але ж це розмова не лише про монстрів. Перш за все, це прекрасна можливість попрактикувати власну англійську у затишку бібліотеки – серед книжкових полиць і таємничих фоліантів. Чекаємо на всіх охочих!


вівторок, 10 листопада 2026 р.

Творчо і корисно в мейкерському просторі Бібліотеки Сковороди

Минулого тижня у мейкерському просторі Бібліотеки Сковороди було творчо і по-справжньому корисно. Ми не лише здобували нові навички, а й долучалися до збереження традицій та підтримки тих, хто цього потребує.


2 листопада на воркшопі "Текстильна трансформація" старі джинси отримували шанс на нове життя, адже свідоме споживання починається з маленьких кроків!

3 листопада волонтерська ініціатива "В’яжемо для Перемоги" знову об’єднала тих, хто прагне допомогти нашим захисникам. Наші майстрині за тиждень виготовили: 4 адаптивні шкарпетки, 7 зігрівальних поясів, 2 теплики для кукси, 4 килимки для сидіння, 2 шапки та 2 пари звичайних шкарпеток.

4 листопада на майстер-класі з виготовлення ляльки-мотанки знайомилися з українськими традиціями. Крок за кроком у руках учасників з’являлися особливі обереги, створені з любов'ю, теплом і добрими побажаннями. Це була чудова нагода доторкнутися до культурної спадщини та відчути зв'язок поколінь.

5 листопада на воркшопі з пошиття адаптивної білизни учасники долучилися до виготовлення виробів, що допомагають зробити період реабілітації та відновлення після поранень наших захисників комфортнішим. Маленькі стібки – велика справа!


Саме таким є мейкерський простір Бібліотеки Сковороди: місце, де можна навчитися нового, реалізувати власні ідеї, відкрити для себе українські традиції та долучитися до важливих ініціатив!

Приєднуйтеся до наших зустрічей:
  • щопонеділка з 15:00 до 17:00 – "Текстильна трансформація",
  • щовівторка з 14:00 до 16:00 – "В'яжемо для Перемоги",
  • щосереди з 15:00 до 17:00 – "Лялька-мотанка" (за попереднім записом: 066 725 2800).
Усі заходи в мейкерському просторі Бібліотеки Сковороди відбуваються в межах проєкту Make-a-thek, що отримав фінансування від програми Європейського Союзу Horizon Europe за грантовою угодою № 101177660.


Наші книжкові новинки!

Це директор нашої бібліотеки Іванка Щербина (Ivanka Shcherbyna), яка закохано дивиться на дві розкішні книги 2026 року, що нам їх купила й прислала сьогодні пані Анна Курченко.

Перша з них – "Jingle BellZ" від Видавництво «Абабагаламага» – феноменальна за відвертістю та глибиною матеріалу документальна праця ветерана ЗСУ Олексія Анулі (Ануля Олексій), що провів 10 місяців у російському полоні, а з них 130 днів у карцері.

Друга – "Папуга Флобера", що вийшла у Видавництво «Темпора». Це справжній шедевр інтелектуальної літератури від лауреата Букерівської премії знаменитого британського письменника Джуліана Барнза, який нарешті(!) вийшов українською.
Пані Анно, вдячні безмежно! Пам'ятайте, що ви у нас в Бібліотеці Сковороди – бажаний гість. Очікуємо на очне знайомство!