КнигоNEWS: наші червневі новинки

Червень пролетів як одна мить, і на календарі вже розпал спекотного липня – а це означає, що саме час для книжкових новинок минулого місяця.

Бібліотека Сковороди підготувала справжній літній коктейль із жанрів: від напружених детективів та психологічних трилерів до глибоких документальних розслідувань.

Усі червневі надходження ми дбайливо зібрали в новому випуску альманаху КнигоNEWS.

Шукайте повний список на нашому сайті

Гортайте добірку, обирайте "ту саму" книжку і мерщій за нею до нас – на вулицю Освіти, 14-А з понеділка по четвер – до 19:00, у суботу – до 18:00, а у неділю – до 17:00.

Розшукуємо адресата листівки!

Коли довго працюєш серед книжок, одного разу з вами неодмінно станеться щось несподіване й навіть романтичне. Ось і ми, в Бібліотеці Сковороди, дочекалися таємничого послання, яке наче зійшло зі сторінок Конан Дойла чи Стівенсона.

Як казав Шерлок Голмс: "Світ сповнений очевидних речей, яких ніхто не помічає". Ось і ми до часу не помічали вітальну листівку, що ховалася в одній з тисяч бібліотечних книг. Але днями, під час чергового переобліку, вона наче сама випала до рук чарівної бібліотекарки нашого абонемента пані Марини (Marina Chokas).

Причому – що додає цій історії особливої таємничості – зараз абсолютно неможливо сказати з якої саме книжки листівка з'явилася на очі. Процитуємо її текст і, можливо, за допомогою ваших дедуктивних здібностей, любі читачі, спробуємо знайти її адресата.

Отже: "Іринко! Від усього серця вітаємо з днем народження! Бажаємо миру, сил, здоров'я, кохати і бути коханою та, звісно, всього того, чого бажаєш собі сама! Здійснення всіх мрій і велику моднячу класну бібліотеку! З цього приводу і подарунок. В Солом'янську бібліотеку все одно ходи). З любов'ю Вічка & Пилип".

Проаналізувавши характерний каліграфічний почерк, відстань між рядками й літерами, наявність ком та кількість знаків оклику, а також щільність листівочного паперу, ми з'ясували... Ми з'ясували, що ніколи ще не отримували настільки елегантного відгуку щодо роботи Бібліотеки Сковороди. Бібліотеки, в яку друзі закликають ходити, навіть даруючи цікавезну книжку!

Враховуючи все вищенаведене, ми зобов'язуємося за першою вимогою повернути листівку її власниці під час чергового візиту в бібліотеку, що на вулиці Освіти,14-А. А шановних Віку та Пилипа, які своїми теплими словами потішили весь колектив, ми просто мріємо зробити нашими читачами!

Отже, допоможіть знайти!

Петро Яцик: 105 років від дня народження

Сьогодні виповнюється 105 років від дня народження Петра Яцика – підприємця, благодійника, громадського діяча, людини, чиє ім’я стало символом підтримки української освіти, науки й культури.

Він народився 7 липня 1921 року в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині у багатодітній селянській родині. Був найстаршим із дітей, тому після передчасної смерті батька змушений був рано взяти на себе турботу про сім’ю.

У роки Другої світової війни став зв’язковим Української повстанської армії. Коли у 1944 році до Західної України наблизилися радянські війська, Петро Яцик вирішив емігрувати – кількасот кілометрів до Австрії пройшов пішки.

Згодом опинився в Регенсбурзі, де навчався в українській середній школі для переміщених осіб. У 1947 році там же Петро закінчив Український технічно-господарський інститут, здобувши економічну освіту.

У 1949-му переїхав до Канади. Перші роки були непростими: працював посудомийником, прибирав виробниче обладнання, був робітником на молокозаводі, торгував меблями та книгами. Але наполегливість та підприємницький талант допомогли йому створити власну й одну з найуспішніших у провінції Онтаріо будівельну компанію – "Prombank Investment Limited (P. Jacyk Group)".

Досягнувши успіху, Петро Яцик значну частину статків спрямовував на підтримку української науки та освіти. Допомагав Гарвардському університету, Канадському інституту українських студій, Лондонському університету, фінансував видання "Енциклопедії українознавства", англомовних праць Михайла Грушевського та інших фундаментальних досліджень з історії України.

У листопаді 1999-го благодійний фонд Яцика "Ліга українських меценатів" взяв участь у заснуванні Міжнародного конкурсу з української мови, що об’єднав мільйони дітей і дорослих у вивченні та поширенні рідної мови.

В останні роки життя далекоглядний меценат неодноразово приїздив до незалежної України, уважно стежив за її розвитком і продовжував підтримувати важливі освітні та культурні проєкти. Помер 1 листопада 2001 року в Торонто.

Петро Яцик залишив по собі спадщину, яку неможливо виміряти лише цифрами. Його добрі справи й сьогодні працюють на Україну, допомагаючи розвивати освіту, науку та утверджувати авторитет української мови у світі.

Зустріч із письменницею Оксаною Зененко

Ви коли-небудь замислювалися над тим, з чого починається любов до історії? Не дуже помилимося якщо скажемо, що для більшості з нас – з книжок. Таких, які ми знаємо, читаємо, і навіть переказуємо один одному. І яка ж відповідальність лежить на людях, котрі ці книжки пишуть.

Вчора, 5 липня, у Бібліотеці Сковороди відбулася зустріч із письменницею Оксана Зененко – авторкою історичних романів, що багато років захоплюється минувшиною та досліджує події епохи Гетьманщини (XVII-XVIII ст.) та доби визвольних змагань (початку XX ст.)

Робота в архівах, вивчення наукових монографій, численні відвідини історичних місць, де відбувалися ключові події української минулого, на сьогодні вилилися у 4 цікаві романи: "Останній лицар гетьмана" (2020), "Таємна місія гетьмана" (2021), "Побратим гетьмана" (2024, лауреат "Коронації слова" та премія імені Володимира Малика) та "Ад'ютанти України" (2025, премія імені Володимира Малика).

Пані Оксана поставила собі за мету заповнити історичні прогалини в художніх текстах та висвітлити долі визначних персон, що довго залишалися майже забутими. І їй це, як свідчать наші читачі, вдалося!

На сторінках романів Зененко ми бачимо постаті, які в різні періоди історії стояли на чолі української держави, і які завдяки дипломатичним якостям зуміли завоювати авторитет, привернути союзників, розвинути економічний, політичний та культурний пласти України.

Маємо відзначити, всі романи нашої гості побачили світ у видавництві Український пріоритет, склад якого з тисячами книжок торік було знищено ракетною атакою рашистів. Але завдяки твердій позиції Володимира Шовкошитного (Shovkoshytnyi Volodymyr) не тільки не відмовилося від своєї місії, а ще й з більшим завзяттям друкує твори із сенсами, які сьогодні усім нам допомагають тримати стрій!

Той факт, що у 2022 році авторка через повномасштабну війну перебралася з Херсона до Києва та наполегливо працює щоб якомога більше читачів побачили нашу історію цікавою й цілісною, дає всі підстави стверджувати, що як би ворог не шаленів, а українці сьогодні сильні, як ніколи доти. Сильні, бо єдині!

Насамкінець, трошки професійної солідарності. Нам надзвичайно приємно, що пані Оксана є нашою колегою. Вона працює в Бібліотека на Вишгородській, 29 - м. Київ, є там модераторкою історико-літературного клубу "Відродження" та авторкою рубрики #Історія_України_тільки_факти.

То ж, радимо всім, хто прагне трохи більше знати про себе і про історію – читаймо, пізнаваймо, робімо свою країну такою, в якій ми прагнемо жити!

Анонс заходу

Друзі, заплануйте собі ще одну цілющу неділю в Бібліотеці Сковороди!

12 липня, о 12:00, до нас завітає Тетяна Вишко із презентацією своєї мотиваційної книжки "Твоя зірка щастя". Повернути рівновагу, знайти сенс і силу жити", яка вийшла нещодавно у Видавництво Ростислава Бурлаки.

"Ніщо не може бути достатнім аргументом, щоб відкладати життя на потім – ні родинні проблеми, ні хвороби, ні навіть війна. Щастя як стан внутрішньої наповненості й балансу – це особиста справа людини. Питання в тому, чи готова і чи хоче вона його відчувати. Це її вибір: страждати чи шукати в кожному моменті те, що дає зернину для щастя", – написано в анотації до книги.

Її авторка, психологиня, яка працює в методі позитивної психотерапії, стверджує, що навіть за складних обставин можна творити власну рівновагу щастя. І творити її треба через баланс усіх життєвих сфер, усвідомлене проживання дня, грамотне визначення пріоритетів, розуміння власних сенсів і цінностей.

Усе це дуже співзвучно тому, чого навчає нас пані Тетяна на "Цілющих вечорах". Тож до зустрічі в атмосфері душевного тепла, довіри і прийняття!

#Бібліотека: 80 років разом. "Довгожителі" бібліотеки

За 80 років Бібліотека Сковороди виростила цілу плеяду власних "довгожителів", які працюють з книжками більш ніж чотири десятиліття.

І якщо десь там на Кавказі так називають сивобородих дядьків-аксакалів, то у книгозбірні, що на вулиці Освіти, це інтелігентні й витончені жінки – гордість і краса Солом'янки.

Лишень подивіться на їхні фото, коли вони прийшли в бібліотеку. Стильні зачіски, модельна зовнішність – вони наче зійшли зі сторінок модних журналів свого часу. Разом з тим, у поглядах відчувається впевненість спеціаліста з відмінною освітою.

Повірте, зараз вони анітрохи не змінилися. Додалося лише досвіду, мудрості в очах і... саркастичного гумору.

Сьогодні ми хочемо познайомити вас ближче з нашими "легендами" – Світланою Дмитрівною (Світлана Біла), Наталею Михайлівною (Наталія Шевчук), Вірою Іванівною (Віра Волинчук) та Світланою Павлівною (Світлана Молчанова).

Їхні спогади цікаві і повчальні. Що найбільше любили в своїй роботі, а чого боялися? Що забороняли вдягати в бібліотеці? Як воювали з томами Енгельса та переносили тонни газет? Ви дізнаєтеся не тільки як робити огляд книжок в кіно та на дискотеці, а й де знайти гарного чоловіка (дівчата, записуйте: в рідній бібліотеці).

Зацікавилися? Тоді читайте новий майже лонгрід про бібліотечних зірок. Посилання тут

Наша книжкова новинка від БФ Бібліотечна країна

Завдяки друзям з Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна знову маємо втіху похвалитися і відрекомендувати вам чергову новинку! Бо отримали в подарунок книгу видатної україністки Тетяни Таїрової-Яковлєвої "Іван Теодорович Богун. Біографія", що вийшла у Видавництво "Кліо".

Фігура Богуна – одного з найяскравіших побратимів Хмельницького – як ніяка інша постать в українській історії варта пера Александра Дюма й Вальтера Скотта.

Унікальний військовий стратег, наказний гетьман та рятівник козацького війська у битві під Берестечком. Безкомпромісний прибічник повної незалежності України, що жорстко виступав як проти присяги московському цареві, так і польській короні.

А ще, за влучною характеристикою Олени Теліги, Богун є "непереможно захоплюючий своєю яскравою фантазією, нестримною сміливістю і безоглядністю в бою, і таким лицарським відношенням до жінки, якого мусів вчитися у нього не один з висококультурних українців нашого віку".

Отже, запрошуємо всіх до цієї масштабної і, разом з тим, дуже читабельної біографії, кожен розділ якої легко сприймається, наче епізод прецікавого серіалу!

Поетичні читання з нагоди Дня Конституції України

У 30-ту річницю ухвалення Конституції України в Бібліотеці Сковороди відбулися поетичні читання, присвячені цій важливій події.

Перш ніж зазвучало віршоване слово, всі разом пригадали основні моменти з історії української Конституції – від документа "Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького", укладеного 1710 року Пилипом Орликом, і до чинної редакції Основного Закону.

Процес створення Конституції був тривалим, найгостріші дискусії точилися навколо державної символіки, статусу Криму, приватної власності та ролі російської мови. І ось о 9:20 ранку 28 червня 1996 року після безперервного 24-годинного засідання Верховної Ради її було ухвалено.

Про це та інше ви можете дізнатися з книжок з історії Конституції, які є в нашій бібліотеці, а ми розповімо, як проходили недільні читання.

Публіка зібралася зріла, тож гості охоче ділилися спогадами, власними роздумами щодо знання Конституції та її дотримання нашими співвітчизниками. Не обійшлося без цікавих рефлексій на гострі питання сьогодення, спричинені війною.

Приємно, що до читань долучилися дві нові учасниці: поетеса Марія Волинська та Ольга Андріяшик – філософиня, дружина шевченківського лауреата Романа Андріяшика. Цим жінкам було що розповісти. Пані Ольга принесла із собою важливі книжки та історичне фото, на якому українські патріоти у 1996-му святкують народження Конституції.

У решті читання були традиційними: учасники сумлінно готуються, добираючи вірші власні та своїх улюблених поетів. А ми, бібліотекарі, їм завжди в цьому допомагаємо – добірками книжок. Нам здалося, що найдоречніше цього дня звучатимуть вірші наших захисників і захисниць: їхні автори є взірцями виконання конституційного обов’язку захищати суверенітет і цілісність України.

Розпочали з антології мілітарної поезії "#Фронтмени", найперше згадавши імена поетів, чиї вірші увійшли до книги. Звучали вірші Миколи Кулініча, Єлизавети Жарикової, Андрія Кириченка, Олександра Хоменка, Олекси Бика, Романа Леськіва з цієї та інших книжок.

А продовжили віршами цивільних авторів, які підготували наші гості: Василя Симоненка, Миколи Ткача, Володимира Пішка, Богдана Томенчука, Петра Коробчука, Ігоря Гургули, Василя Махна, Ірини Рубець, Тетяни Шпичук, Тетяна Лавинюкова.

Попри неймовірну спеку, це була важлива зустріч-діалог. Щиро дякуємо, що були з нами!