середа, 12 червня 2024 р.

Літературно-музична зустріч "Ой зелене жито, зелене"

9 червня Центральна бібліотека Солом’янки імені Григорія Сковороди зустрічала у читальній залі шанувальників пісні і слова на недільній літературно-музичній зустрічі «Ой зелене жито, зелене»!

Усі, хто хоче і любить співати, виконували пісні, присвячені символам України, подарованим її щедрою природою. Було озвучено багато цікавої інформації про походження та символічне значення деяких квітів та рослин. Лунали пісні: «Ой зелене жито, зелене», «Калина», «Льонок», «Мої веселі чорнобривці», «Ой дубе мій, дубе», «Цвіт форзицій», «Верба» та інші.
Кожен учасник зустрічі, маючи перед собою роздрукований текст, проявив активність у різний спосіб: хтось співав голосом, хтось тихенько наспівував, а хтось просто відчував пісенну атмосферу серцем.
Важливим був не професійний рівень виконання, а тепла душевна атмосфера, яку спільно створили учасники зустрічі. Присутні пропонували свої улюблені пісні, які усі разом виконували, і ще довго довго не хотіли розходитись.

Партнерський захід бібліотек Солом'янського і Шевченківського районів м. Києва

6 червня Центральна бібліотека Солом’янки імені Григорія Сковороди разом із бібліотекою імені Миколи Костомарова Шевченківського району м. Києва, у рамках проєкту «Читанка-руханка», провели для дітей дитячого садочка №467 партнерський захід «Ключі від літа».

Дівчатка і хлопчики, які прийшли на святкування Дня захисту дітей у бібліотеку ім. М. Костомарова, отримали символічні ключі від літа.
А певним іспитом для їх отримання стала активність дітлахів - разом із ведучим–модератором Ігорем Якубовським, композитором і виконавцем, працівником Центральної бібліотеки Солом’янки імені Григорія Сковороди діти знайомилися із книжечками й цікавими віршиками в них, самі читали вірші, виконували разом веселі пісеньки, рухалися.
Діти радісно реалізували свої мистецькі таланти. Допомагали їм у цьому поезії Євгена Гуцала, Оксани Кротюк, Галини Гук, Меланії Павленко-Кравченко, Грицька Бойка, Галини Тарасюк, Тетяни Лавинюкової.
«Руханка-читанка» завершилася справжнім дитячим рок-н-рольним драйвом, задоволеними вигуками малечі й удячними поглядами вихователів.


Анонс заходу

16 червня о 12:00 запрошуємо вас на зустріч з актором, літератором і бардом Кирилом Булкіним!

Кирило Булкін – унікальна особистість! Лауреат премії імені Василя Стуса, переможець фестивалю «Повстанська ватра», ведучий фестивалю "Рутенія" та YouTube-каналу "Ситдаун з Кирилом Булкіним". Його пісні та вірші зачаровували слухачів у театрах, на радіо, телебаченні та численних фестивалях.
Цього разу Кирило презентуватиме свою нову збірку поезій "На травах чекання". У багатьох із них відчувається присутність театру: одні пісні й вірші написані до вистав, інші – про театр життя. Наша нинішня реальність – театр бойових дій: страшний, але теж театр... Проте це не означає, що автор ховає своє "я" за якимись личинами. Театральне "я" – теж справжнє...
Очікуємо на вас, щоб разом насолодитися віршами, піснями, усними оповіданнями та живим спілкуванням з Кирилом!
Не пропустіть шанс на незабутню творчу зустріч!

вівторок, 11 червня 2024 р.

Анонс заходу

13 червня в Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди відбудеться презентація поетичної збірки Марини Губарець "Сходами слів” з ілюстраціями авторки.

Марина Губарець - сучасна українська поетеса та письменниця, перекладачка, дизайнерка, художниця. Авторка поетичної збірки з власними ілюстраціями "Слова не сплять"; переможниця конкурсу есе та поезії "Наважитися бути" в номінації "Поезія" (2021, організатор «Новий Акрополь Україна»); фіналістка «Дитячої Коронації слова-2021» у номінації «Дорослі для дітей. Повісті». Авторка казок для дошкільнят та учнів молодших класів “Дуже некваплива історія”, “Метеликова ромашка”, “М’ячик, який боявся футболу”.
Письменниця презентуватиме нову поетичну збірку “Сходами слів”, розповідатиме про свою творчість. У заході також братимуть участь доньки поетеси Ганна та Надія Губарець - бандуристки. Поетичні читання будуть супроводжуватися грою на бандурі.
Укриття є

понеділок, 10 червня 2024 р.

Форум "Роль бібліотек у вирішенні проблем демократичного суспільства" за участі представниць ЦРБ ім. Сковороди

Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди повернулася з чотирьохденної професійної події – ІІ Литовсько-Українського бібліотечного форуму "Роль бібліотек у вирішенні проблем демократичного суспільства", що проходив 3-6 червня у Вільнюсі, Паневежісі та Купішкусі (Литва).

Незабутні враження та величезний захват від масштабу і можливостей литовських бібліотек! Вкладені кошти в реконструкції та нове обладнання; рівний доступ до інформації, знань та ресурсів для всіх користувачів, незалежно від фізичних, соціальних чи культурних особливостей. Доступність для людей з обмеженими можливостями: забезпечення фізичного доступу, впровадження технологій для людей з вадами зору та слуху (аудіокниги, шрифт Брайля, слухові індукційні петлі та спеціальні комп’ютерні програми). Задоволення потреб національних меншин та іноземців. Врахування запитів різних категорій користувачів (маленькі діти, підлітки, дорослі), різноманіття локацій, можливість не тільки обрати книжки, послухати лекцію, відвідати гуртки, концерти, а й відпочити, випити кави, розслабитися у масажному кріслі. Психологічні консультації, як для клієнтів, так і бібліотечних співробітників.

У Литовських бібліотеках юнацтво перебуває у повній безпеці. Підлітки опановують нові навички у мейкерських просторах, готують проєкти і просто спілкуються. У розмовах з колегами розумієш, що влада Литви високо цінує суспільну цінність бібліотек і поважає працю бібліотекарів. Маємо велику мрію, що після нашої Перемоги, українські бібліотеки отримають повну підтримку держави.

Важливо, що литовські колеги активно збирають інформацію про співвітчизників, які розпорошені по всьому світу. Під час форуму, провідний бібліотекар нашої бібліотеки Марина Чокас презентувала свою сімейну історію «Приватна історія родини, вплетена в публічну історію двох держав – України і Литви», яка була співзвучна з доповіддю Далі Цідзікайте, старшої редакторки Литовської національної бібліотеки імені Мартініса Мажвидаса «Збір та використання усної історії». Адже, саме родина зберігає у собі пам’ять роду, дає силу і розуміння – хто ти є.

Дякуємо Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association та бібліотечній спільноті Литви (Литовській національній бібліотеці імені Мартінаса Мажвідаса Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka, Литовській аудіосенсорній бібліотеці LABiblioteka, Публічній бібліотеці Паневежського повіту імені Габріеле Петкевичайте-Біте Panevėžio apskrities Gabrielės Petkevičaitės-Bitės viešoji biblioteka, Публічній бібліотеці Купишкського районного самоврядування Kupiškio rajono savivaldybės viešoji biblioteka, Каунаській обласній публічній бібліотеці Ажуоліна Ąžuolyno biblioteka) за надану можливість бути дотичними до цієї цікавої та інформаційної подорожі, а також за довіру і можливість висловити свою думку.





субота, 8 червня 2024 р.

75 років з часу першої публікації роману Д.Орвелла "1984"

Роман-антиутопія «1984» англійця Джорджа Орвелла вперше був опублікований саме 8 червня 1949 року. Назва розшифровується просто – вона утворена від перевернутого року написання, тобто цифри 4 і 8 переставлені місцями.

Відомим фактом є те, що письменник (а ще журналіст, есеїст та літературний критик) опосередковано переніс на сторінки свого твору існуючі моделі тогочасного сталінського СРСР та нацистської Німеччини.

В житті Джордж Орвелл категорично відкидував політичні доктрини, які порушують права людини, допускають приниження чи знущання над особистістю. Він демонстрував несприйняття тоталітаризму та диктатури, а їх можливі виправдання вважав засобами маніпуляцій, залякування та терору громадян.

«1984» - це роман-маніфест, роман-застереження.

Отже, головний герой, дрібний службовець Вінстон Сміт, 4 квітня 1984 року за певних обставин починає вести особистий таємний щоденник у записнику, купленому в лавці у крамаря. За сюжетом роману це неприпустима дія і страшна провина. В цей щоденник Сміт заносить усі сумніви та роздуми. Водночас на людях Вінстон намагається виглядати прихильником партійних ідей…

Суцільне стеження та контроль слів і думок (приховані мікрофони навіть в лісах, Поліція Думок), двосторонній телеекран (телевізор з єдиним каналом і відеокамерою)…

А ще тут є катівні, які називають Міністерством Любові.

А ще – Міністерство Правди, яке займається фальсифікацією історії – і кожного разу минула (тобто переписана) версія вважається неправильною, а незгодні з цим – вороги (за Орвеллом – думкозлочинці), які, знов-таки за Орвеллом, підлягають розпиленню (тобто знищенню).

А ще – Міністерство Миру. Воно займається постійним веденням бойових дій та роздмухуванням незгасимого вогнища війни. У своєму романі Орвелл пише: «Ця війна носить шахрайський характер, так як вона повинна тривати постійно, без перемоги. Її головна мета – зберегти існуючий лад, знищуючи не тільки людські життя, а й плоди людської праці, так як зростання добробуту загрожує ієрархічному суспільству загибеллю. Якщо величезна маса людей стане грамотною, навчиться думати самостійно, вона позбудеться від привілейованої меншості через непотрібність. Війна ж і голод допомагають тримати людей, які отупіли від злиднів, у світі ілюзій»

Напевне, Джордж Орвелл жахнувся б, якби дізнався, що у 1948 році він пише не тільки про своє сьогодення, але і про майбутнє: хоча б тому, що велика частина людства так і не навчилася розрізняти правду та факти від маніпуляцій.

Книга залишає різні враження у відвідувачів нашої бібліотеки, однак вона точно нікого не лишає байдужим, дехто навіть відчуває спустошення, але далі - катарсис.

Як зазначив один з користувачів, читати цей роман дещо моторошно, бо не полишало відчуття, що події роману особисто він хоч і не переживав, але якимсь незрозумілим дивним чином перипетії сюжету видаються як близькі та дуже реалістичні, хоча й минули десятки років з часу написання «1984».
«1984» - обов’язково до прочитання!


пʼятниця, 7 червня 2024 р.

Анонс заходу

12 червня в Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди відбудеться 12-та краєзнавча лекція з циклу «Солом’янка. Історія твого району» від від провідного бібліотекаря з краєзнавчої роботи, києвознавця Олександра Михайлика. Лекцію буде присвячено місцевості Шулявка.

У літописах 12 століття місцина згадана як Шелвов борок та Шелвове, тож на початку лекції традиційно йтиметься про походження назви.
Заселення ж місцини розпочалося лише у 18 столітті, коли там виникла заміська резиденція київських митрополитів. З’ясуємо, де саме вона існувала.
Поштовхом для бурхливого розвитку Шулявки стало прокладання 1870 року залізниці, тож поряд виникли великі промислові підприємства, у поселенні 1887 року було збудовано церкву. Надважливою подією було будівництво у 1898-1902 роках Київського політехнічного інституту.
 
Цікавим епізодом в історії місцевості була Шулявська республіка 1905 року. До речі, тривалий час Шулявок офіційно було дві, з різним адміністративним підпорядкуванням - одна входила до меж міста ще з 1851, інша - лише з 1914. З’ясуємо, чому і як так відбулося.
У 1960-х-1970-х роках історичну забудову Шулявки знесено, вуличну мережу значною мірою ліквідовано, а замість цього споруджено Політехнічний мікрорайон. З’явилася станція метро, а аткож швидкісний трамвай. Значно розширився і комплекс КПІ. У новому, 21 столітті, забудова Шулявки зросла вгору, замість кінотеатру імені Довженка постав торговельний центр.
Місце: вул. Освіти, 14а. 
 
Увага!!! За сприятливої погоди лекція відбудеться на вулиці біля бібліотеки.
 
 
 

четвер, 6 червня 2024 р.

Анонс заходу

На наступних Творчих читаннях, 11 червня, ми відправимося до Мумі-тролів, дивовижних істот, що населяють Долину Мумі. 

Допоможе нам у цьому книжкова серія «Країна Мумі-тролів» від найзнаменитішої казкарки Фінляндії, авторки та винахідниці цих чудових персонажів, перша повість про яких з'явилася далекого 1938 року.
А все почалося з того, що в дитинстві маленька Туве з родиною по пів року жила в будиночку рибалки на невеликому острові у Фінській затоці Балтійського моря, де гуляла в лісі, фантазуючи про дивовижних істот. І ось, одного разу, після суперечки з братом, дівчинка намалювала на стіні маленького бегемотика, що згодом під іменем Мумі-троль стане найвідомішим казковим персонажем.
Про авторку: Туве Янсон (1914-2001) - фінська художниця, романістка, дитяча письменниця, ілюстраторка, політична карикатуристка шведського походження. Тож і писала свої книжки вона спершу шведською, а вже потім їх переклали 45-ма мовами світу.
Цікаво? Тоді чекаємо на вас!
 
Вхід вільний
Укриття є