Літературно-музична кав'ярня. Онлайн-зустріч

На сьогоднішній день дуже важливим моментом у житті є спілкування, а особливо, коли мова йде про літературу, поезію, музику, світоглядні аспекти та власний вибір у житті.

Саме такі теми спілкування були обрані для онлайн-зустрічі 3-го червня, яку Центральна бібліотека Солом'янки на Освіти, 14а організувала разом із Київським ліцеєм "Універсум".

Представниками зустрічі були ліцеїсти цьогорічні випускники, вчителі, а також працівник бібліотеки Ігор Якубовський. Назва заходу - традиційна літературно-музична кав'ярня, на якій ліцеїсти ділились цікавими розповідями про себе, свій вибір у житті, цитували вірші відомих українських поетів Тараса Шевченка, Василя Стуса, Василя Симоненка, Ліни Костенко, а також ділилися власними поезіями, розповідали про улюблені книги, виконували свої пісні та відомі пісні Володимира Івасюка, Олександра Білаша. Ігор Якубовський заспівав авторські пісні на вірші Василя Симоненка, Василя Стуса, Ліни Костенко, Ольги Ходацької, Тетяни Яровициної та Анатолія Тарана.

Найбільш вразливими та актуальними були розповіді про військову агресію Росії проти України.

Заключним акордом онлайн-зустрічі стала пісня-хіт "Ой, у лузі червона калина". Не дивлячись на різне місцезнаходження учасників (Київ, різні куточки України та за кордоном), спілкування було щирим і наповненим любов'ю до рідної землі і один до одного.

"Зимова війна" 1939-1940 років: уроки для України". Онлайн-дискусія

Вчора в етері Публічних бібліотек Солом'янки відбулася онлайн-дискусія на тему: "Зимова війна" 1939-1940 років: уроки для України".

Головний контекст розмови: війна СРСР проти Фінляндії, в якій багато спільних рис з агресією РФ проти України та повчального для нас. 

Учасники дискусії:

1) Лисенко О.Є., доктор історичних наук, професор;

2) Фурман І.І., доктор історичних наук, доцент;

3) Пилявець Р.І., кандидат історичних наук, доцент;

4) Рєзнік В.І., кандидат історичних наук, старший науковий співробітник.

Будь-ласка, дивіться цю надцікаву дискусію у запису.

ВІДЕОЗАПИС

Для довідки зазначимо, що радянсько-фінська війна (або Зимова війна) - це збройний конфлікт між СРСР і Фінляндією 1939-1940 років, який тривав 104 доби. Війна стала наслідком радянсько-німецької таємної змови про розподіл сфер впливу у Східній Європі і розглядається як частина Другої світової війни. Війна завершилася підписанням Московського мирного договору, за яким Фінляндія втратила близько десятої частини території своєї держави і приблизно стільки ж економічних потужностей.

Фіни втратили близько 23 тис. солдатів, які загинули або пропали безвісти, а також орієнтовно 1 тис. цивільних громадян. Оцінки радянських втрат мають суттєві розбіжності, але в будь-якому разі втрати СРСР перевищують 100 тис. загиблих.

Характерно, що фінська сторона згодом впорядкувала могили загиблих радянських бійців. Зокрема, у місті Суомуссалмі встановлено монумент воїнам 44-ї стрілецької дивізії, яка переважно комплектувалася саме з українців, потрапила в оточення і майже вся загинула, намагаючись вирватись з фінського кільця.

"СНІД: як впильнувати себе". Вебінар Отто Стойки

Всесвітній день боротьби зі СНІДом започаткувала Всесвітня організація охорони здоров’я у 1988 році. Це відбулося після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.

Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом - звернути увагу суспільства на цю проблему.

ВІЛ та СНІД - це одна з найсучасніших проблем, тому цій темі присвячуються конференції та демонстрації щодо СНІДу та його профілактики. Не варто забувати, що ця хвороба смертельна, але вчені вже знайшли спосіб як затримати цю хворобу.

Щороку 1 грудня привертається увага громадськості до проблеми ВІЛ/СНІДу, його профілактики, вчасного виявлення і раннього початку лікування. Тема Всесвітнього дня боротьби зі СНІДому 2021 році: «Покінчити з нерівністю. Ліквідувати СНІД».

Тематичний вебінар в етері Публічних бібліотек Солом'янки провів Отто Стойка, лікар-методист Центру громадського здоров'я МОЗ України.

ВІДЕОЗАПИС

"Символізм художньої мови шістдесятників". Онлайн-лекція Олени Лодзинської

У рамках проєкту "Історична грамотність" в етері Публічних бібліотек Солом'янки відбулася  просвітницька онлайн-лекція "Символізм художньої мови шістдесятників", приурочена до дня загибелі української художниці Алли Горської.

Хто вони, українські діячі мистецтва 60-х, 70-х років? 

Чим вони жили і дихали? 

Якою мовою промовляли до світу? 

Що для них означала вірність? 

Як склалися їхні долі?

Відповіді на ці запитання почуєте у відеозаписі прямого етеру. Лекторка - пані Олена Лодзинська, завідувачка Музею шістдесятництва - філії Музею історії міста Києва, вул. Олеся Гончара, 33. 

Принагідно зазначимо, що музей чекає на відвідувачів!

ВІДЕОЗАПИС

"Рабство у генах лікують повстаннями". Онлайн-зустріч з поетесою Наталією Крісман

Вчора, 18 листопада, до Дня Гідності і Свободи в етері Публічних бібліотек Солом'янки відбулася онлайн-зустріч із голосом Майдану, українською поетесою зі Львова Наталією Крісман.

Наталія Крісман, львів'янка, громадський діяч, поетеса, правозахисник. Автор трьох поетичних книг - "Загублена в сучасності Валькірія", "Рабство у генах лікують повстаннями" і "Пуповина", до друку готується четверта книга "Протуберанці душ". Свій шлях трибуна почала у далекому 1989 році, виступаючи на перших, тоді ще заборонених, багатотисячних народних вічах. Її вірші, навіяні волелюбними вітрами Революції Гідності, лунали кривавої зими 2014 року на Майдані у Києві, по всій Україні та на багатьох майданах світу. Десятки текстів про Майдан та війну стали піснями різних виконавців і звучать по радіо та на різноманітних фестивалях, друкуються у чисельних колективних збірках, газетах та журналах, вчаться дітьми у школах.

Крісман іде зі своїми віршами до людей на народні віча, до дітей у школи, до наших захисників у шпиталі, її можна почути навіть на кладовищах, де вшановуються наші загиблі Герої. Сама ж поетеса вважає, що в нинішню буремну добу поезія повинна бути своєрідним рушієм суспільства, чесним голосом кожного з нас, совістю людини. Це не лише джерело естетичної насолоди, але найперше - енергетичний зв'язком з народом, його генетичний код.

ВІДЕОЗАПИС

"Битва за Київ 1943 року: сучасні погляди". Онлайн-дискусія

З метою розвінчування міфів і домислів щодо битви за Київ 1943 року, вчора на базі Публічних бібліотек Солом’янки була проведена відкрита онлайн-дискусія "Битва за Київ 1943 року: сучасні погляди"

Учасники дискусії:

1) Лисенко О.Є., доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України.

2) Грицюк В.М., провідний науковий співробітник наукового центру воєнної історії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського; кандидат історичних наук, доцент.

3) Пилявець Р.І., доцент кафедри історії війн і воєнного мистецтва Національного університету оборони України імені Івана Черняховського; кандидат історичних наук, доцент.

3) Рєзнік В.І., професор кафедри управління військами Національного університету оборони України імені Івана Черняховського; кандидат історичних наук, старший науковий співробітник.

Під час дискусії обговорювалися питання: чи актуальна сьогодні тема битви за Київ 1943 року? Що змінилося у сприйнятті наступальної операції за часи незалежності України? Які часові рамки цієї операції? Чи були людські втрати під час битви за Дніпро виправданими? Що таке чорна піхота? Яка функція загороджувальних загонів? Про це та багато іншого - популярною мовою, з ілюструванням фрагментами карти бойових дій, рекомендаціями щодо актуальних на сьогодні книг і фільмів з цієї тематики.

Поважні учасники дискусії є авторами та упорядниками книжок, деякі з них можна взяти до прочитання в нашій бібліотеці:

• Україна і український народ у Другій світовій війні : дискусії. Вип. 2. Україна у період стратегічного наступу німецьких військ (червень 1941 - листопад 1942 рр.) ; Українські землі та становище українців в умовах окупаційного режиму (червень 1941 - жовтень 1944 рр.) ; Національно-визвольний рух на окупованих територіях України (1941-1944 рр.) / [упоряд. Л. Герасименко, Р. Пилявець] ; Український інститут національної пам’яті, 2009.
• Друга світова війна в історичній пам’яті України : за матеріалами Українського інституту національної пам’яті / [упоряд. Л. Герасименко, Р. Пилявець] ; Український інститут національної пам’яті, 2010
• Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI століття. Історичні нариси / Ред. кол.: В. А. Смолій (голова колегії), Г. В. Боряк, Ю. А. Левенець, В. М. Литвин, О. Є. Лисенко (відп. ред.), О. С. Онищенко, О. П. Реєнт, П. Т. Тронько - "Наукова думка, НАН України", 2011
• Історія війн і військового мистецтва: у трьох томах – Том 3 Від масових армій до відродження професійних армій (ХХ – початок ХХІ ст.) / Олександр Лисенко, Валерій Грицюк, Віктор Голубко, Леонід Кривизюк. - "Фоліо", 2019.

ВІДЕОЗАПИС

Презентація книжки Анни Ходко "Казки нічного саду"

20 серпня на сторінці Публічні бібліотеки Солом'янки у facebook відбулась онлайн-зустріч із Анною Ходко - мистецтвознавицею, музейницею, авторкою дитячої прози та поезії, переможницею конкурсу "Корнійчуковська премія" у номінації "Проза для дітей молодшого віку. Українські автори" та презентація її книжки "Казки нічного саду".

Батьки маленьких мрійників і чомучок будуть раді познайомитися із книгою "Казки нічного саду", адже вона не тільки чудово підходить до неспішного читання перед сном, але й спонукатиме до цікавих міркувань та обговорень.

У цих коротких історіях кожен читач віднайде смисли, близькі саме для нього, разом із мешканцями нічного саду замислиться над значенням мрії, пошуком свого місця у світі та красою природи.

Відеозапис зустрічі

«Сила команди: в сім’ї, на роботі, в соціальній групі»

5 липня на сторінці Публічні бібліотеки Солом'янки у facebook відбувся вебінар тренерки з м'яких навичок, коуча, методологині освітніх програм Вікторії Дівоньки «Сила команди: в сім’ї, на роботі, в соціальній групі» у рамках проєкту з особистісного розвитку «ReСтарт». 

Спілкувалися про те, завдяки чому команда є сильною, та як цього досягнути. 

Також обговорювали:

- що таке команда, чому вона така важлива і як впливає на успіх

- що таке командна робота і як вона відрізняється від простої взаємодії між людьми

- чому командна робота ефективніша від звичайної співпраці.

Дізнались головні принципи командної роботи:

- загальні і важливі цілі кожного з учасників

- взаємодіючі вміння

- чіткі вимоги до продуктивності

- взаємну відповідальність.

Запис етеру

Навіщо потрібен ресурс і де його брати?

25 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом'янки у facebok відбувся вебінар практичного психолога, психотерапевта, тренера, коуча, автора та співзасновниці кількох тренінгових та психопросвітницьких проєктів, члена Української асоціації психосинтезу та психотерапії Злати Біневич у рамках проєкту з особистісного розвитку «ReСтарт».

Тема вебінару - «Навіщо потрібен ресурс і де його брати?». Психолог розповіла про психологічні та фізичні ресурси людини, про те, де їх брати, та як правильно використовувати, щоб вони служили нам на радість і користь.

Запис етеру

22 червня 1941 року в історії українського народу

80 років тому, 22 червня 1941 року, Німеччина здійснила напад на Радянський Союз, який розпочався із вторгнення нацистських військ на територію Української РСР. До Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні запрошуємо на щиру розмову про початок німецько-радянської війни (ІІ Світової) на теренах України з ветераном збройних сил, викладачем історії воєнного мистецтва в Національному університеті оборони України Ростиславом Пилявцем. 

Історико-просвітницька лекція  "22 червня 1941 року в історії українського народу" відбулась на сторінці Публічні бібліотеки Солом'янки у facebook.

Запис етеру

Живе слово і поезія, як ліки....

15 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбувся вечір поезії, слова і жіночої відвертості. Вечір відродження Жіночої Душі.

Провела його жіноча трансформаційна тренерка, письменниця, поетеса Олеся Лужецька.

"Слово - це ліки, що повертають тебе у дім твоєї Душі.

Слово - це музика, якою звучить твоє серце.

Слово сказане пошепки, найголосніше.

Серце, що зцілилося словом, відчуває себе живим", - так стверджує наша гостя Олеся Лужецька, хранителька фантазійних та реальних історій. Двічі щаслива мама і дружина. Жіноча трансформаційна тренерка, письменниця.

Її гасло: "Створюю світ Душею. Відчуваю словом. Обіймаю серцем"

Послухати запис етеру можна тут

«Дитячі письменники – бібліотекарям». Онлайн-зустріч - 2 з Тетяною Стус

9 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-зустріч із Тетяною Стус, письменницею, дитячою психологинею, керівницею Лабораторії дитячого читання НЦ "МАНУ", громадською активісткою промоції дитячого й підліткового читання та сфери реформування шкільної літературної освіти, засновницею проєкту "BaraBooka. Простір української дитячої книги" у рамках серії зустрічей українських дитячих письменників з бібліотекарями на базі Центральної бібліотеки Солом’янки на Освіти, 14 а. 

Метою зустрічей є промоція книги та читання, популяризація сучасної української літератури серед дітей та підлітків.

Це вже друга зустріч із письменницею у рамках проєкту. На ній ми дізналися більше про творчість Тані Стус, про справу її життя - популяризацію читання серед дітей та підлітків. А також у межах акції «Коли я був маленьким...» занурилися у дитинство письменниці!

Запис етеру

«Спадкування земельної ділянки, земельних часток паїв. Порядок оформлення спадщини на земельні ділянки»

8 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбувся правоосвітній вебінар Антоніни Загури, начальника відділу правопросвітництва та надання правової допомоги Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги «Спадкування земельної ділянки, земельних часток паїв. Порядок оформлення спадщини на земельні ділянки» в рамках проєкту «Право на право».

Верховна Рада України IX скликання прийняла законопроект, який запускає ринок землі сільськогосподарського призначення з 1 липня 2021 року. Тому великої актуальності набуває питання набуття права власності на землю — спадкування. Як відбувається процедура на законодавчому рівні? Які особливості спадкування земельної ділянки та проблеми, з якими можна зіткнутися на цьому шляху?

Цивільним кодексом України передбачено два види спадкування: за заповітом та за законом. Щоб отримати земельну ділянку чи земельний пай у спадок, спадкоємцям необхідно протягом шести місяців із дня відкриття спадщини звернутися до нотаріуса за місцем проживання спадкодавця особисто, з заявою про прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку в порядку спадкування переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Зі спливом шестимісячного терміну з дня смерті спадкодавця, необхідно звернутися до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Юристка розповіла про особливості спадкування земельних ділянок, про колізії, які можуть виникати в ході спадкування. Які документи повинні мати спадкоємці або люди, що претендують на спадок? Яка процедура оформлення таких документів?

Якщо ви маєте питання щодо спадкування земельної ділянки, ви маєте можливість отримати детальну інформацію у відео.

Запис етеру 

Богдан Красавцев. "Еко-історії для моїх маленьких друзів"

8 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-зустріч з письменником і журналістом Богданом Красавцевим, автором книжки "Еко-історії для моїх маленьких друзів" та збірки "Еко-віршики", керівником ГО "Екологічна нація".

Богдан Красавцев — український письменник, журналіст. Пише для дітей та дорослих. У своїх творах пропагує цінності дбайливого ставлення до природи, взаємоповаги між людьми та любові до Світу. Кредо автора — саджай дерева, попри дроворубів.

Громадська організація Екологічна нація - неприбуткове об'єднання однодумців, яке просуває екологічний світогляд серед українців та землян через творчість, любов до людей і добрі справи. Екологічна нація існує з жовтня 2020 року. Головний фокус організації спрямований на дітей та молодь.

Як Богдан Красавцев відчув поклик стати еко-просвітником? Як створювалась громадська організація "Екологічна нація"? Чи легко створити екологічну організацію? Як виховати еко-мислення? З чого треба починати і як діяти для цього? Як виховати у людей еко-звички? Еко шлях – це любов і повага до всього навкруги. Найлегшим і найпершим кроком в напрямку до еко-свідомості - свідомий вибір людей не купляти поліетиленові пакети. Ось такий на перший погляд легкий крок, який реально може зробити кожна людина вже сьогодні.

Богдан Красавцев розпочав свій творчий і професійний шлях з роботи журналіста, який писав на екологічні теми. І це стало поштовхом до розвитку й прогресування його еко-свідомості. І це стало справою його життя. Він написав книжку на екологічну тему для дітей, тому що діти – це чиста дошка, на якій можливо й потрібно написати екологічні програми на майбутнє.

Богдан Красавцев розповів про діяльність ГО "Екологічна нація" та про електронну збірку "ЕКО-ВІРШИКИ".

Детальніше дивіться у відео

10 причин відпочити за будь-яких умов!

7 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-зустріч «10 причин відпочити за будь-яких умов!». Вебінар, присвячений активному відпочинку, від тренерки з м'яких навичок, коуча, методологині освітніх програм Вікторії Дівоньки у рамках проєкту з особистісного розвитку «ReСтарт».

Психологиня детально розповіла про 10 причин, які показують, що час відкласти справи, відпочити. Які ж це причини:

• ми відчуваємо втому (які є критерії фізичної, психологічної та моральної втоми і що відбувається з нашим організмом);
• ми маємо проблеми зі сном;
• ми маємо проблеми з апетитом;
• ми не можемо зосередитися;
• ми невиправдано дратівливі;
• нав’язливі думки;
• бажання побути на самоті;
• ми не відчуваємо радості від тих речей, від яких раніше ми отримували задоволення;
• безлад навколо (в квартирі, на робочому столі тощо);
• повна відсутність мотивації й амбіцій.

Вказавши причини, за якими людський організм «кричить» і «благає» про відпочинок, Вікторія Дівонька дала конкретні поради для допомоги своєму організму і звернула увагу на корисні дрібниці, які треба мати на увазі кожному.

Адже літа ніхто не скасовував і потреби організму у повноцінному відпочинку теж! Основне завдання відпочинку – наповнити нас енергією й дати нам задоволення.

Детальніше дивіться у відео

Книги про війну АТО/ООС: читати чи відкласти на потім?

4 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-зустріч із Ганною Скоріною, незалежною дослідницею книг про російсько-українську війну, блогеркою, авторкою проєкту #Книги_про_війну "Книги про війну АТО/ООС: читати чи відкласти на потім?"

У межах просвітницького проєкту "Перечитати війну" на вшанування подвигу українських вояків укотре згадуємо події російсько-української війни, відображені в книжках учасників бойових дій, волонтерів, журналістів та простих очевидців.

7 років тому, протягом червня–липня 2014 року українське військо, що складалось із регулярної армії та добровольчих загонів, зупинило просування російської окупації та звільнило від бойовиків частину захоплених територій Донеччини та Луганщини. Звільнення розпочалося 3 червня 2014 року. До цієї дати і приурочено серію зустрічей на тему російсько-української війни.

Тема війни на Донбасі болюча та викликає багато суперечок. Так само і книжки про неї. Хтось не готовий читати про АТО, бо «не витримує психіка». Комусь важко, бо «як пости у соцмережах ці тексти — норм, але до літератури їм далеко». Інші вважають, що такі книжки — скоріше інструмент реабілітації для бійців, які пройшли всі кола пекла. Про російсько-українську війну пишуть не тільки військові, а й журналісти та письменники. Література про війну - це література фактажу, вона заснована на реальних подіях, на власному досвіді. І цим вона цікава й цінна.

З чого почалася цікавість Ганни Скоріної до книжок про війну? Що дало поштовх для цього? Як вона це робить? Які результати її важливих досліджень? Які прогалини є в українському літературознавстві щодо книг про війну? Які має розвиватися література такого напрямку і що для цього треба зробити?

Письменниця побудувала свою розповідь, спираючись на книги про російсько-українську війну, які є фондах бібліотек Солом'янського району.

Ганна Скоріна - бібліотекар за освітою, власним ентузіазмом вивчення сучасної мілітарної літератури надихає бібліотекарів Солом’янки і не тільки. 

Детальніше дивіться у відео

Дисидентка з дитячого садка

4 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook у межах бібліотечно-письменницького проєкту "Коли я був маленьким..." відбулася онлайн-зустріч із із Лесею Ворониною "Дисидентка з дитячого садка". Родзинка зустрічі: маємо унікальну нагоду познайомитися із маленькою Лесею Ворониною! 

Леся Воронина - відома дитяча письменниця, журналістка, член Асоціації українських письменників,твори якої вивчають у шкільній програмі, авторка 25 книжок (фантастичних і пригодницьких повістей, детективів та казок) та понад 100 сценаріїв коміксів, володарка численних літературних премій.

Як у цієї жінки на все вистачає часу, що вона встигає нас радувати новими книжками? Як вигадує Леся Воронина свої історії? Які моменти зі свого піонерського дитинства Леся Воронина пам'ятає й досі?

Леся Воронина з'явилася на світ в високодуховній інтелігентній родині. Виявляється, що вигадувати й розповідати цікаві історії письменниця почала дуже давно - ще в дитячому садку. Героями цих історій ставали її друзі, вигадані персонажі. 

Глядачі слухали розповіді Лесі Ворониної про її дитинство й дивилися милі серцю письменниці фотографії, на яких є сама Леся Воронина, її друзі, сестра й ті люди, які залишили певний слід в долі й свідомості письменниці. З теплотою згадувала Леся Воронина свою маму, свою сестру, своїх подружок й друзів дитинства.

Завжди цікаво слухати розповіді про дитинство відомих людей. Іноді можна зрозуміти й отримати відповіді на безліч питань про цю цікаву особистість.

Детальніше дивіться у відео

Подорож у казку з Інною Курило

3 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-подорож у казку з казкотерапевтом, жіночим тренером та письменницею Інною Курило.

«Приміряти» будь-яку казку на себе сьогодні можуть усі охочі. Тим більше, що улюблена дитяча історія є не тільки в малят, а й у дорослих!

Інна Курило - авторка соціально-психологічного роману «Аромат гіркого апельсину, або історія однієї леді», серії дидактичних казок «Пригоди котика Кексика і його друзів», книжки-розмальовки терапевтичних історій «Малюємо казку», а ще мандрівниця, щаслива дружина, мама та бабуся.

Казкотерапія — метод психологічної корекції особистості дитини за допомогою читання / прослуховування спеціально підібраних текстів народної фантастичної прози або літературних казкових творів; один із видів бібліотерапії.

Казки Інни Курило почалися з котика й бажання порадувати онуків. Терапевтична казка – особлива казка, яка допомагає виховувати дітей без нудних нотацій та повчань.

Письменниця дала поради батькам, як використовувати метод казко терапії, запропонувала свої казки для різних видів казко терапії. Завдання казкотерапевта – засобами казки допомогти дитині прийняти певну ситуацію, зрозуміти її й побачити цього навчає ця казка. Треба правильно й ретельно підбирати казки для казкотерапії. Як це зробити? Для чого це потрібно? Які проблеми вирішує казкотерапія? З якого віку треба читати дитині казки? Які методи є в казкотерапії?

Інна Курило знає про це все і дає корисні поради батькам та вихователям.

Цікавим є те, що казко терапія корисна не тільки для дітей, а й для дорослих.

Інна Курило не може уявити собі життя без дітей, вона впевнена - немає більшого щастя у світі, аніж посмішка дитини. І головне завдання дорослих – піклуватися про підростаюче покоління, зігріваючи його теплом і любов’ю.

Детальніше у відео

Причини правопорушень серед підлітків та їх попередження

2 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-зустріч зустріч із Надією Ситник, старшою інспекторкою з особливих доручень відділу зв‘язків з громадськістю Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, капітаном поліції. Тема зустрічі «Причини правопорушень серед підлітків та їх попередження».

Ми живемо в соціумі, всі взаємовідносини регулюються нормами поведінки та норами права. Порушення поведінки не тягне за собою відповідальності, тоді якщо порушуються норми права, то наступає юридична відповідальність. Наші права закінчуються там, де починаються права іншої особи.

Чому виникають правопорушення серед підлітків? Які є види правопорушень? Які є мотивації й причини правопорушень серед підлітків? Як убезпечити підлітків від порушень норм права і від необачних вчинків? Які емоції штовхають підлітка до порушення правових норм? Як підвищити рівень обізнаності підлітків про норми права? Які закони й підзаконні акти регламентують правову відповідальність підлітка за різні види порушень? З якого віку настає правова відповідальність підлітка? Також Надія Ситник торкнулася такого важливого й негативного явища, яке притаманне підлітковому середовищу, як булінг.

Зустріч перетворилася у живий діалог, в ході якого Надія Ситник фахово відповідала на актуальні питання глядачів.

Телефон Національної дитячої гарячої лінії 116 111 (безкоштовний для абонентів КиївСтар та Лайфселл)

Зустріч корисна як для підлітків, так і для їхніх батьків, для вчителів, для соціальних працівників та для всіх, кого цікавлять питання виховання дітей.

Детальніше дивіться у відео

Побачення до 16-ти і після: обмін енергіями

2 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-зустріч «Побачення до 16-ти і після: обмін енергіями» з дитячою письменницею Євгенією Пірог - сценаристкою, популяризаторкою дитячого читання, авторкою та організаторкою Всеукраїнської ініціативи "Додай читання", авторкою та організаторкою Національних рекордів України: "Срібна Книга", "Казковий гопак", міжнародний арт-бук "Добро-Дій", проєкт "Дмитрикова бібліотека".

Зустріч у межах бібліотечно-письменницького проєкту "Коли я був маленьким..." - дружня нагода зазирнути у пригоди-епізоди дитинства та побачити, як згодом це несподівано оживає у книжках. Почути від першої особи феєричні історії, котрі з книжок перестрибнули в реальність.

Весела й позитивна письменниця розповіла про своє дитинство, про свою родину, про традиції своє родини. З теплом згадувала Євгенія Пірог про свої дитячі роки, про дитячий садок, про свята, які відбувалися в садочку.

Презентація з фотографіями додала ілюстративності розповіді Євгенії Пірог.

Письменниця виросла, подорослішала, але в душі вона лишилася тією ж маленькою дівчинкою – веселою, завзятою й непосидючою, яка фонтанує цікавими й позитивними ідеями, які зазвичай втілюються в її оригінальні проекти.

Одним із гуманістичних проектів є співпраця з першим директором приватної бібліотеки Дмитриком Ружевичем – хлопчиком-інвалідом, який попри свою тяжку хворобу був світлим промінчиком, який любив життя, любив книжки. Євгенія Пірог розповіла про Інклюзивний літературний конкурс для дітей та юнацтва ім. Дмитра Ружевича, це важлива інформація і для бібліотекарів, і для освітян.

Письменниця розповіла й про свою нову книжку «Побачення о 16-ій».

Євгенія Пірог – надзвичайно позитивна, енергійна й невгамовна творча людина. Її діяльність наповнює її світлою енергією, якою вона з радістю ділиться зі світом і зі своїми читачами.

Детальніше дивіться у відео