Марія Савчин «Тисяча доріг»
Марія Савчин детально описала свою історію перебування в ОУН. Книга складається зі спогадів авторки, і тут немає місця художнім вигадкам. У вигляді мемуарів відображається історичний момент подій на землях Карпат, Волині та Поліссі. Окремо йдеться про діяльність Марії Савчин у підпільно-визвольній боротьбі вже після закінчення Другої світової війни. Розповідь містить багато маловідомих деталей, фактажу того часу, особистісних зламів, дещо ліричних хвилювань.
Василь Гроссман «Життя та доля»
Події роману охоплюють відносно невеликий період Другої світової війни - лише 6 місяців. Головні герої роману – звичайні люди, долі яких складаються по різному. Тут і сталінські репресії, і особисті трагедії, і загальна військова драма. Досить сказати, що у 1960 році роман було визнано «антирадянським», а його друк, відповідно, заборонений. Здається,це єдиний випадок у СРСР, коли був офіційно арештований не сам письменник, але його твір. Перша публікація копії роману була здійснена лише у 1980 році в Швейцарії.
За редакцією О. Зінченка, В. В’ятровича, М. Майорова «Війна і міф. Невідома друга світова»
Назва книги говорить сама за себе та фактично дублює її зміст. Автори вдало розвінчують багато радянських міфів про Другу світову війну, а в першу чергу - найбільш болючі та контроверсійні міфи саме для українців і про українців. 50 міфів – 50 відповідей. 272 сторінки. Хто хоче, той дізнається правду. У вступі до книги читачам на реальному прикладі пояснюється, як і чому взагалі з’являються міфи. Автори щиро сподіваються, що головний урок подій 1939 – 1945 років: така війна не повинна повторитися знову, а запорукою цього може бути лише правда про ту війну.
Вахтанг Кіпіані «Друга світова. Непридумані історії»
Це видання одне з найбільш захопливих у своєму жанрі. Воно містить багато історій та спогадів від своїх батьків, дідусів та бабусь, розказаних різними людьми. Це і вчитель, і журналістка відомого Інтернет-видання, і колишні офіцер КДБ та вояк УПА, і доктор біологічних наук, і екс-депутатка. Жодної формальної чи пафосної розповіді, все дуже життєво, ніби на сповіді. Більше 30 історій, украдених в одне видання. А головне, що Вахтанг Кіпіані не закриває цю тему та у передмові запрошує читачів книги надсилати йому свої історії. Бо, справді, ніхто і ніщо не має бути забутим.
Олесь Гончар «Людина та зброя»
«Людина та зброя» - це роман-присвята і роман-пам’ять про молодь, про фактично самого Олеся Гончара, який у 1941 році в складі студентського батальйону пішов добровольцем на фронт. У складі свого батальйону письменник потрапив у полон, звідки за деякий час втік та у лавах Червоної армії продовжив боротьбу проти нацистів та їх поплічників. Особливо емоційно та реалістично в романі зображуються перші місяці війні, які вмить зробили дорослими вчорашніх школярів та студентів, котрі билися не за пафосні заклики, нагороди чи високі ідеали, а за мир на своїй землі.
У 1962 році за роман «Людина і зброя» Олесю Гончару було присуджено Шевченківську премію.
