Чорнобиль в українській літературі: посттравматичний синдром

27 квітня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбувся літературознавчий огляд від письменниці, літературознавиці, викладачки, кандидатки філологічних наук Тетяни Белімової «Чорнобиль в українській літературі: посттравматичний синдром». Захід відбувся за підтримки кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, присвячений аналізу сумнозвісних подій 35-ї річної давнини.

Художня література, присвячена аварії на Чорнобильській АЕС, досить багатошарова. До чорнобильської бібліотеки входять твори різного жанрового спрямування, але Тетяна Белімова зупинилася саме на художній літературі.

«Чорнобильська» тема в літературі (не тільки українській) була і є досить актуальною. В українських та закордонних видавництвах виходять книги про Чорнобильську трагедію.

Творів на тему Чорнобиля відразу ж після аварії з'являлося немало. З одного боку, це була природна письменницька реакція на подію. В тодішньому Радянському Союзі вже майже про все було написано: партія оспівана, народ-будівник комунізму прославлений. Тема Чорнобиля була надзвичайно свіжою, до того ж, трагічною, страшною, болючою. І, певна річ, надто привабливою для багатьох. Тому твори на цю тему з'являлися оперативно, особливо поетичні твори Л. Костенко, Д. Павличка, Б, Олійника, І. Драча. Але писати про катастрофу в час катастрофи у тодішній країні Суцільних кривих дзеркал було дуже непросто.

Письменники постчорнобильського десятиліття у більшості залишалися в межах загальноприйнятого розуміння наслідків трагедії, хоча радіаційні проблеми дозволили авторам глибоко проаналізувати людські характери. Кожен з письменників, у якому б ракурсі не описував чорнобильські події, боляче зізнається, що цей куточок землі вже мертвий. У багатьох творах, де порушуються питання чорнобильської аварії, звучить різна констатація фактів, спогадів, переосмислених автором подій, пропущених через свою уяву, уяву свідків, очевидців.

Літературознавиця згадала низку творів на тему Чорнобильської катастрофи, як от: «Марія з полином у кінці століття» В. Яворівського, «Оформляндія, або Прогулянки в зону» Маркіяна Камиша, «Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи» С. Плохія, «Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього» Світлани Алексієвич, зробивши розгорнутий порівняльний аналіз цих творів, тенденції й закономірності зміни сюжетних акцентів.

Таким чином, художня література про Чорнобильську трагедію дозволяє осмислити катастрофу, розкрити правду про події, перейнятися людським болеем і стражданнями.

Лекція дуже фахова, цікава й пізнавальна. Хто бажає глибше зануритися в тему «Чорнобиль в художній літератури», дивіться відео.

Запис етеру