Наукові інтереси Тараса Чухліба охоплюють історію міжнародних відносин, дипломатію, зовнішню політику України й Східної Європи у ХVI—XVIII століттях, історію козацтва та шляхти, біографістику, музеєзнавство, проблеми відтворення національної пам'яті та збереження культурних цінностей.
Історик розповів про свої наукові праці та книги, про свою позицію з багатьох питань сучасного суспільного життя.
Сьогоднішня лекція присвячена тому, як жили українці у XVII ст., як комунікували з іншими країнами. Про це йдеться в книжці історика «Український гетьманат: проблеми міжнародного утвердження». У праці розкривається проблема утвердження Українського гетьманату як суб’єкта міжнародних відносин Центрально-Східної, Південно-Східної та Східної Європи раннього нового часу. В контексті відносин між Варшавою, Москвою, Стамбулом і Стокгольмом висвітлюється міжнародно-політичний статус козацької держави протягом XVII ст. — на початку XVIII ст. Українська держава активно діяла на міжнародній арені, про що свідчать численні дипломатичні контакти з Росією, Туреччиною, Кримським ханством, Молдавією, Валахією, Семиграддям (Трансільванією), Швецією та іншими державами. Вже від початку Визвольної війни Хмельницький розумів, що самотужки українському народу не здолати політичної і військової могутності Речі Посполитої. Тому він вирішив шукати союзників, щоб одержати від них матеріальну, морально-політичну і військову допомогу. Військові успіхи та дипломатичні заходи піднесли міжнародний авторитет України та її гетьмана.
Історик розповів про цікаві історичні факти, наприклад, що Україна допомогла створити прототип НАТО у XVII ст. (1684 році) антиосманську політичну лігу, про Переяславську 1654 року та ще про багато цікавого з нашої історії.
Щоб витягувати на світ такі цікаві історичні факти, які були невідомі раніше, треба методично, уважно й ретельно працювати з архівними документами. Про цю частину своєї роботи також розповів історик.
Детальніше дивіться у відео.
Немає коментарів:
Дописати коментар