4 липня до Центральної бібліотеки Солом’янки імені Григорія Сковороди завітав поетичний тандем Максима Холявіна та Діани Веллс з авторською програмою «Метаміста: у пошуках дому».
Про що можуть розповісти поети з українського міста Маріуполь, сплюндрованого російською навалою? Наскільки болючою буде ця розповідь людей, які не можуть повернутися додому? Через що довелося пройти маріупольцям та мешканцям інших зруйнованих міст і сіл, до видиху: "Все, ми в безпеці!"? Скільки всього їм доведеться перебути ще в пошуках відчуття дому? Яке воно на смак? Як це - жити з "тріщиною гніву поперек доброти"? Якщо є ціна у відродження, то яка? Хто й коли готовий її заплатити?
Є дуже багато питань, на які немає вичерпної відповіді.
Натомість є нагромадження думок, відчуттів і спогадів, з якими просто треба справлятися. Є нова реальність, у якій треба навчитися жити. Є пам’ять, яка дбайливо зберігає все рідне серцю. Є символи, сенси, прості речі й ритуали, які допомагають жити. Є поезія, яка робить все це об’ємним і насиченим… Зрештою, є любов, яка відтягує світогляд від краю прірви.
Про це і про багато іншого йшлося під час верлібрової сповіді "Метаміста", про загублені у часопросторі, проте незнищенні в пам’яті рідні місцини.
По черзі Максим і Діана, коло за колом, проговорювали свій досвід - прозою й верлібрами, а присутні, затамувавши подих, вслухалися в кожне слово… Всі ми очікували багато болю. А на нас вихлюпнулося Світло. Саме воно, попри всі болючі досвіди, є основою стійкості українців.
Сили і Натхнення вам, Діано й Максиме! Дякуємо за те, що освітлюєте шлях іншим.
Немає коментарів:
Дописати коментар