Якщо ваші дітки не знали, що цього року треба завчасно написати листа святому Миколаю, а ви раптом закрутилися-заклопоталися та й забули їм нагадати, то ми завжди поруч.
Тільки тс-с-с!!!
Цієї ночі Святий Миколай має принести солодкі даруночки усім чемним діткам і покласти їх під подушку (або й у черевички).
А усі нечеми, за класикою жанру, мають знайти під подушкою на ранок різочку як натяк на не найкращу поведінку.
Проте… нечемам також хочеться дива! Тож краще дати їм шанс і підказати Св. Миколаю покласти якусь добру чарівну книжечку, що сприятиме виправленню їхньої поведінки!
Адже всі знають, зі Святим Миколаєм включно, що краще не карати, а мотивувати!
А тепер, нумо, дорогі дорослі, пригадаймо, що ж то за свято!
День Святого Миколая, у народі День Миколи або Зимовий Миколай — день святкування та вшанування пам'яті християнського Святого Миколая Мирлікійського (Чудотворця). Відзначатиметься він християнськими церквами тепер і надалі 6 грудня.
Із цим святом пов’язано багато традицій.
У сучасному світі на Миколая зазвичай встановлюють (відкривають) різдвяну ялинку.
Свято дуже шанується в Європі, і знаменує пору передріздвяних приготувань, проявів турботи про нужденних, благодійних заходів - як церковних, так і світських. Цього дня деякі громадські організації проводять традиційні благодійні акції для сиріт.
А українці від початку російсько-української війни дбають ще й про своїх захисників - з любов’ю збирають, виготовляють і передають на фронт смаколики, подарунки, дитячі малюнки.
У християнській традиції на свято Миколая прийнято відвідувати богослужіння у храмах, збиратися разом з родиною, дарувати подарунки та співати пісні.
За давньою ж українською традицією, старші господарі села збиралися, щоб зварити пшеничного пива й скуштувати медів, а після файної гостини всі весело з піснями їздили на санях селом і довкола. Дітям цього дня дарувалося особливе печиво — “миколайчики”.
На Київщині господар, прийшовши цього дня з церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: “Святий Миколай, помилуй та збережи нас від усякого лиха!”
На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар.
На Поділлі цього дня чекали «полазника» — чоловіка, який першим зайде до хати, що віщувало багатство й щастя протягом року. Також, через подвір'я мав пройти хазяїн, дати худобині їсти й привітати її.
А ще до дня Миколая заведено віддавати борги. Українська приказка говорить: «Якщо ти мені не віддаси до Миколи, то вже не оддаси ніколи».
Також заведено миритися та прощати, існує приказка: «На Миколу клич друга, клич і ворога, обидва будуть друзі», але зараз це так не працює.
Із зимовим Миколаєм пов’язано багато народних прикмет. Також за погодою в цей день визначають, яким буде літній Миколай: скільки випало снігу на 6 грудня, стільки ж трави буде 9 травня.
Немає коментарів:
Дописати коментар