Сьогодні святкує уродини Ахтем Сеітаблаєв - один з найулюбленіших українських акторів та режисерів, заслужений артист Кримської АР, директор державного підприємства «Кримський дім». Щиро вітаємо пана Ахтема і зичимо, щоб збулася його найзаповітніша мрія!
Ахтем Сеітаблаєв народився 11 грудня 1972 року в місті Янгиюль неподалік Ташкента. У 1989 році родина переїхала з Узбекистану до Криму. У 1992 році закінчив акторське відділення Кримського культурно-освітнього училища, а 1999-го – відділення режисури і драматургії Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого.
Був актором Державного кримськотатарського академічного музично-драматичного театру у Сімферополі. Там же як режисер поставив вистави «Моя любов Електра» (угорського драматурга Ласло Дюрка), «Лісову пісню» Л.Українки.
Був другим режисером у фільмах Олександра Муратова «Татарський триптих» і Олеся Саніна «Мамай». Працював другим режисером на «Про-ТВ».
Ахтем Сеітаблаєв - двічі Лауреат державної премії Криму – за роль Макбета у виставі «Макдуф» (Шекспірівської вистави «Макбет» у кримськотатарському варіанті), а також за роль Хосе у виставі «Кармен»; Лауреат театральної премії «Київська пектораль» – за роль Ромео у виставі «Ромео і Джульєтта».
Український фільм Нарімана Алієва «Додому», де Ахтем Сеітаблаєв зіграв головну роль і отримав нагороду за найкращу чоловічу роль, визнаний найкращим іноземним фільмом 7-го Міжнародного Босфорського кінофестивалю.
Як режисер зняв такі фільми: «Квартет для двох», «Фабрика щастя»(2008), «Операція “Че Гевара”», «Осінні квіти, Осінні клопоти»(2009), «Чемпіони із підвороття 8 країн», «8 режисерів та Сінан» (2010), «Темні води», «Одного разу на Новий рік» (2011), «Хайтарма» (2012), «Чужа молитва», «Кіборги» (2017), «Захар Беркут», «Номери», «Доброволець» (2019), які полюбилися українцям.
Цитати Ахтема Сеітаблаєва:
- Акторська професія, як і режисерська, прекрасна тим, що не має меж. Ти ніколи не зможеш сказати: «Я все знаю, все вмію». Постійно є чому навчатися, відкривати для себе нові шляхи, нові нюанси в самому собі.
- Бути режисером – цікаво і драйвово. Іноді трохи егоїстично відчуваєш себе Деміургом, тому що тут і зараз ти створюєш світ, який вигадав і про який мріяв.
- Великий шлях починається з першого кроку. Чим більше ви будете щось робити, тим більше будете відчувати задоволення та осуд навколишніх.
- Історії про війну – це переважно емоційно, динамічно, тому що людина, яка знаходиться в надлюдських умовах проявляє всі свої якості: і кращі, і гірші.
- Кіно – дзеркало процесів, які відбуваються в країні: ми всі бачимо, що відбувається у судах, хто повертається до країни, який вектор розвитку обирає влада.
- Крим, як одне з найунікальніших місць на Землі міг би стати нашим головним кіномайданчиком: на цьому півострові можна знімати все!
- Мистецтво – це взагалі неправда. Проте, це може бути великою неправдою, яка допомагає зрозуміти правду.
- Сімдесят років життя в депортації навчили нас розуміння, що єдиний спосіб зберегти свої традиції, свою культуру, віру, мову – максимально підтримувати одне одного, не прагнучи при цьому підкреслювати нашу окремішність.
- В. Стус вражає... Його стійкість вражає. Але він не пам’ятник! І я можу припустити, що саме тому, що він жива людина, якій болить, яка відчуває несправедливість, він і міг писати таку поезію. Дуже потужну, своєрідну, яку ні з якою іншою не сплутаєш.
- Тільки праця та досвід допоможуть досягти бажаного. А найголовнішим критиком є сама людина для себе.
- Успіх – це дуже мінливе явище. Вранці ти можеш почувати себе щасливим та успішним, а вже ввечері відчути, що це не так. Потрібно просто вірити, адже мрії збуваються.
- Чим більший тиск, тим сильніший спротив.
Немає коментарів:
Дописати коментар