«Руханка-читанка»: граючись навчаємось, навчаючись граємось

Сьогодні Центральна публічна бібліотека Солом’янки (на Освіти 14,а) провела чергове заняття проєкту «Руханка-читанка» для дітей дошкільного дитячого закладу Солом’янського району №625. Під час заняття діти граючись навчалися і навчаючись гралися. Тренер-координатор композитор і співак Ігор Якубовський запропонував вихованцям поспівати скоромовки, поплескати і порухати ніжками під ритмічні віршики Оксани Кротюк та Галини Гук, а відео-фотограф Марійка Шеремет створила гарні фото та відео.

Малеча потренувалась правильно виголошувати літери «б», «р», «с», «ц», «к» та інші, а також поспівати, імпровізуючи під різні мелодії, цікаві віршики про улюблених казкових звіряток.

Грайливо-просвітницький захід пройшов радісно та весело, де всі учасники дійства обмінялися між собою щирими та радісними усмішками і надією на нову чергову зустріч.

Навіщо потрібен ресурс і де його брати?

25 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом'янки у facebok відбувся вебінар практичного психолога, психотерапевта, тренера, коуча, автора та співзасновниці кількох тренінгових та психопросвітницьких проєктів, члена Української асоціації психосинтезу та психотерапії Злати Біневич у рамках проєкту з особистісного розвитку «ReСтарт».

Тема вебінару - «Навіщо потрібен ресурс і де його брати?». Психолог розповіла про психологічні та фізичні ресурси людини, про те, де їх брати, та як правильно використовувати, щоб вони служили нам на радість і користь.

Запис етеру

«Співаймо разом»

24 червня о 16:00 в рамках культурно-мистецької і грайливо-просвітницької програми «Живослов» відбувся черговий захід проєкту «Співаймо разом». І знову простора і світла читальна зала Центральної бібліотеки Солом’янки на Освіти 14-а об’єднала всіх охочих поспівати свої улюблені пісні.

Цього разу основною тематикою пісень були пісні УПА, козацькі та українські народні лірико-драматичні і жартівливі пісні. А ще учасники заходу згадали улюблені авторські пісні. Серед цих пісень «Їхав козак за Дунай», «Гей, на півночі, на Волині!», «Ах, лента за лентою…», «Марш «Сіроманців», «Друже Ковалю» та інші.

І хоч за вікнами пекло літнє сонце, у приміщенні бібліотеки було приємно і затишно, звучали гарні та милозвучні мелодії українських пісень. 

І учасники гуртового співу, і ті, хто просто знаходились в приміщенні бібліотеки, отримали внутрішню насолоду,  в очах кожного можна було побачити просвітлення і прочитати щиру надію на нову чергову пісенну зустріч.

Ліонель Мессі

Ліонель Андрес Мессі Куччиттіні — аргентинський футболіст, плеймейкер, нападник. Рекордсмен за кількістю забитих м'ячів у складі збірної Аргентини та іспанської «Барселони». Шестиразовий володар призу «Золотий м'яч». Шестиразовий володар титулу найкращий футболіст світу за версією ФІФА. Шестиразовий володар Золотого бутса УЄФА. 

Мессі деколи називають «новим Марадоною» за його технічну гру та високу результативність. Один з найобдарованіших і найталановитіших атакувальних півзахисників сучасності. У 2012 журнал «Тайм» вніс його до списку «100 найвпливовіших осіб світу». 

Як багато ви знаєте про видатного футболіста, пропонуємо перевірити за допомогою нашої вікторини.

Віртуальна вікторина "ЛІОНЕЛЬ МЕССІ"

22 червня 1941 року в історії українського народу

80 років тому, 22 червня 1941 року, Німеччина здійснила напад на Радянський Союз, який розпочався із вторгнення нацистських військ на територію Української РСР. До Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні запрошуємо на щиру розмову про початок німецько-радянської війни (ІІ Світової) на теренах України з ветераном збройних сил, викладачем історії воєнного мистецтва в Національному університеті оборони України Ростиславом Пилявцем. 

Історико-просвітницька лекція  "22 червня 1941 року в історії українського народу" відбулась на сторінці Публічні бібліотеки Солом'янки у facebook.

Запис етеру

День батька

День батька (Father's Day) — щорічне свято на честь татусів, що відзначається в більшості соціально розвинутих країн.

Деякі історики вбачають підґрунтя цього свята у Біблії, оскільки в деяких країнах Заходу цей день календарно співпадає з Вознесінням Господнім.

У США День батька святкувався зі 19 червня 1910 року. Свято вперше зазначене у місті Спокан, штату Вашингтон, США. Ініціатор святкування Дня батька — жінка Сонора Смарт, в заміжжі міс Додд. У сім'ї цієї жінки виховувалося разом з нею 6 дітей. Після народження останньої шостої дитини мама Сонори померла і всі турботи за дітей взяв на себе батько. Він докладав всі можливі і неможливі зусилля, щоб діти зростали в любові і забезпечені найнеобхіднішим.

Минав час, діти виросли та роз'їхалися. Одного разу в 1909 році під час святкування Дня матері, яке у США вже було національним святом, Сонора подумала про свого батька, який стійко сам їх виховував. Він працював на фермі і жив лише своїми дітьми. Сонора пішла до міської ради і запропонувала зробити ще День батька. Ідею схвалили. Вирішили провести святкування в день народження Вільяма Смарта — 5-го червня. Проте часу на підготовку до урочистостей було обмаль і свято перенесли на 19-те червня. Через певний час ідею цього свята перейняли інші штати, і у 1966 році його визнали на національному рівні, що згодом підхопили і інші країни.

В Україні День батька відзначається в третю неділю червня. Офіційно він був визначений із 8 травня 2019 року, коли Кабінет Міністрів України схвалив Указ Президента України «Про День батька». Запропонували ввести цей день в Україні представники МГО «Міжнародний Центр Батьківства», започаткувавши у жовтні 2006 р. Громадську ініціативу «День Батька». У рамках цієї ініціативи зібрано 10 тис. підписів від громадян під листом до Президента України зі пропозицією ввести День Батька на державному рівні. 8 травня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив указ Президента «Про день батька», а 18 травня Президент України підписав цей указ.

Віртуальна вікторина "ДЕНЬ БАТЬКА"

Яскраві книжки про татусів

День батька відсвяткували. А поспілкуватися?

В нашій бібліотеці (вул. Освіти, 14-а) можна взяти додому яскраві книжки про тат.

Катерина Кулик «Татків день»

А ви у дитинстві жартували над батьками? Легка і весела історія про те, як двоє бешкетників - Іванко та Варя - вирішили подарувати матусі смачні пиріжки. Та «загальмували», бо не могли вирішити, що їй найбільше смакує: солодке чи солоне. Вони жартома то її чай до холодильника ставили, то в солодку кашу сіль підсипали, то у плов цукру додавали… І тоді на допомогу малим прийшов «татків день», коли тато цілий день порається по господарству і куховарить. Він і підказав малечі, що їм робити.

Артем Чапай «Тато в декреті»

Доки дружина сиділа у декреті з двома дітьми, її чоловік працював репортером. Та потім вони помінялися – у декрет пішов чоловік. У книзі описується, з якими фізичними і психологічними труднощами він опинився сам на сам. Ось цитата : «Як то кажуть, діти – квіти життя. Проте якщо займатися виключно «квітникарством» - із квітникарем може зчинитись і депресія, і психоз, і навіть кондрашка». Чому жінок не хвалять за те, що вони сидять з дітьми? Чому чоловіків за те ж саме хвалять? Чому вважається, що жінці доглядати за дітьми «природно», а чоловікові – ні? Ми звикли, що дитиною займається зазвичай більше мама. Автор цієї книги описує альтернативний досвід. Настільки дотепно і захопливо, що книга буквально «затягує» читача.

Роберт Тору Кіосакі «Богатый папа, бедный папа»

Чи готує дітей школа до життя у реальному світі? Навчайся гарно, отримуй гарні знання і ти отримаєш роботу з гарним прибутком. Автор книги вважає, що це не працює. У школі діти не отримують достатньої інформації про гроші, а потім не вміють змусити гроші працювати на себе. Кіосакі описує різницю у вихованні «бідним батьком», зайнятим повсякденним заробітком і «багатим батьком», який змусив гроші працювати на себе та виховує дітей, формуючи їх ставлення до бізнесу. Ця книга є одною із найвідоміших у світі мотиваційних книг. До речі, вона входить в умовний список обов’язкових книг для міліонерів.

Не вбивай себе: життя варте того, щоб його прожити!

Щорічно 26 червня відзначається Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками й їхнім незаконним обігом. Його встановила Генеральна Асамблея ООН 7 грудня 1987 року у знак вираження своєї рішучості підсилювати діяльність по створенню міжнародного співтовариства, вільного від зловживання наркотиками.

Наркоманія залишається важливою соціальною і медичною проблемою, оскільки наслідки цього явища мають згубний вплив на все суспільство. 

Основна мета профілактики наркоманії є формування у населення і, особливо, у молоді активної життєвої позиції неприйняття вживання наркотиків.  

17 червня до Міжнародного дня боротьби зі зловживанням наркотиками й їхнім незаконним обігом в рамках серії вебінарів зі здорового способу життя відбувся вебінар-інформування «Не вбивай себе: життя варте того, щоб його прожити!» від Отто Стойки, лікаря-методиста Центру громадського здоров'я МОЗ України, канд. мед. наук та Ірини Цісар, психологині Київського міського центру соціальних служб.

Запис етеру

Презентація книжки "72. Записки комбата"

Книжковий Арсенал ще офіційно не розпочався, а одну з його книжкових новинок, книгу легендарного комбата 1 батальйону 72 бригади під час запеклих боїв за Авдіївку, командира 101−ої бригади, полковника Олександра (позивний Слов’ян) Вдовиченка «72. Записки комбата» уже презентовано для читачів бібліотек Солом’янки.
Презентація роману відбулася в Центральній бібліотеці Солом’янського району на вулиці Освіти,14а. А презентувати його до бібліотеки завітали побратим пана полковника, один із героїв твору, командир батальйону, майор Роман Волос та давній друг бібліотек, яка від початку війни підтримує та опікується військовими, депутатка Київської міської ради Катерина Кириченко.

Пан Роман говорив про події, описані в книзі, та про книгу як про можливість зафіксувати та передати правдивість того, що бійці пережили на фронті, про важливість відчуття потрібності, немарності всього пройденого, про героїзм побратимів і пам’ять про тих, хто віддав своє життя за рідну землю.

А пані Катерина, підкресливши символізм презентації напередодні 25-ій річниці Дня Конституції, говорила про цінність щоденної праці задля перемоги та утвердження мирної, правової України, дякувала воїнам за віддану службу, наголошувала, що військові пишуть історію нашої країни сьогодні у всіх значеннях – і зі зброєю в руках захищають кордони, не даючи здійснитися загарбницьким планам ворога, і фіксуючи пережиті події у вигляді книг, які і через 10 і через 100 років будуть найкращими історичними джерелами для осмислення становлення української державності.

На завершення заходу слухали пісні у виконання композитора і виконавця Ігоря Якубовського, присвячені тим, хто захищає і тим, хто чекає.

Важливо відзначити, що пані Катерина є пристрасним книголюбом, яка систематично закуповує та передає до бібліотек нові, сучасні книги. То ж приємно, і на цей раз фонд бібліотек району, завдяки її небайдужості, поповнився на 20 примірників книги Олександра Вдовиченка «72. Записки комбата», які вже найближчим часом можна буде в нас взяти почитати, не чекаючи Книжкового арсеналу.

Запис прямого етеру

Пісні у виконанні Ігоря Якубовського

Книжки про овочі

Літо робить людей ледачими. У голові пляж та відпочинок. І хочеться з’їсти щось легке, необтяжливе. Наприклад, овочі. Вони – головні герої літньої пори. Вони ж в герої деяких різнопланових, різних за жанром книжок, які ми пропонуємо вам сьогодні. 

Ліса Москоні «Їжа для мозку» Київ, 2019

Їжа – це інформація. А інформацію ми сприймаємо через мозок – найвразливіший орган тіла. Вітаміни відіграють незамінну роль у його діяльності, рості та здоров’ї. Вони дають мозку ключ, щоб випустити енергію, сховану у спожитій їжі. А їжа – це інформація. Що дають мозку овочі? Про це можна прочитати у цій книзі. Авторка подає інформацію цікаво, креативно, іноді під незвичним кутом.

Ірина Мацко «Шпинат для мізків» Фоліо, 2017»

Шпинат – це страва, дозволена усім мислячим людям. Його потрібно їсти частинками. Саме тому, ця книга - збірка коротких елегійних оповідань. «Шпинат примирення», «Шпинат віри», «Шпинат правильного вибору». І ще декілька страв. Цікаво: в кінці кожного оповідання є рецепт, що включає в себе кількість сторінок оповідання, час прочитання, і коротко про те, у чому суть.

Джанні Родарі «Пригоди Цибулино» Київ, 2003

Казковий світ, де овочі є героями. Цибулино, Морква, сеньйор Помідор, та інші. Всі вони борються за справедливість, хоробро борються зі злом. Всі вони мають власний цікавий характер, пов’язаний зі смаком того чи іншого овоча. Дитяча казка, яка підкорила весь світ.

Ганс Крістіан Андерсен «Принцеса на горошині» Київ, 2003

Казка про те, як один принц вирішив одружитися зі справжньою-справжнісінькою принцесою. Коли така знайшлася, для перевірки її на справжність, використали горошину, прикриту перинами. Так звичайний горох допоміг у справі кохання. Вважається, що горох, зварений з цибулею і приправлений корицею, є потужним афродизіаком.

Досконало відомі овочі приховують просто дивовижні факти. Ось деякі з них: 

• Капуста броколі містить більше білка, ніж стейк.
• Банан – це овоч… А помідор – це фрукт!
• Морква – найбільш древній овоч в історії людства.
• Буряк раніше використовували як засіб дезінфекції.
• Кількість води, яку вбирає в себе качан капусти, еквівалентний кількості води, яку випиває за день кінь.

Живе слово і поезія, як ліки....

15 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбувся вечір поезії, слова і жіночої відвертості. Вечір відродження Жіночої Душі.

Провела його жіноча трансформаційна тренерка, письменниця, поетеса Олеся Лужецька.

"Слово - це ліки, що повертають тебе у дім твоєї Душі.

Слово - це музика, якою звучить твоє серце.

Слово сказане пошепки, найголосніше.

Серце, що зцілилося словом, відчуває себе живим", - так стверджує наша гостя Олеся Лужецька, хранителька фантазійних та реальних історій. Двічі щаслива мама і дружина. Жіноча трансформаційна тренерка, письменниця.

Її гасло: "Створюю світ Душею. Відчуваю словом. Обіймаю серцем"

Послухати запис етеру можна тут

Як обрати СВОЮ професію?

Проведення профорієнтаційної роботи з молоддю відповідно до потреб особистості, виробництва та ринку праці є одним з важливих напрямків роботи бібліотек. З цією метою наша бібліотека розгорнула діяльність, спрямовану на здійснення заходів з реалізації профорієнтаційної роботи серед молоді. Профорієнтаційна робота у бібліотеці – це система трьох основних підсистем:

• професіональне інформування – отримання інформації про професії;
• професіональна консультативна допомога у виборі професії з урахуванням індивідуальних особливостей;
• професійна адаптація – допомога особистостям у входженні до нових умов праці та соціального оточення.

14 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбувся вебінар для батьків дітей від 0 до 18 років від Тетяни Швацької, тренерки, методологині, профорієнтаторки Школи кар'єрного менеджменту, кар’єрного консультанта, співзасновниці онлайн-простору "Вибір майбутнього "ПрофНавігатор".
Пані Тетяна працює зі школярами, підлітками, допомагаючи їм пізнавати себе та знайти свій кар'єрний шлях. На вебінарі вона надала практичні інструменти первинної профорієнтації, щоб кожна дитина змогла зробити перші кроки у напрямку пошуку майбутньої професії.

Запис етеру 

Дитинство для того, щоб розвиватися і навчатися

До Всесвітнього дня боротьби з дитячою працею ми підготували добірку корисних книжок. Навчання, освіта і саморозвиток - якісна основа і захист від потрапляння у тенета важкої дитячої праці.

Кузякін Кузько. "#щотакематиматика?"

Книжку створено за сприяння Малої академії наук України.

З кожною сторінкою читач заглиблюється у дивовижний світ математики. Від найдавніших часів і до сьогодення математика є найважливішим надбанням людства! Математика - це несподівані відкриття, влучний гумор, незбагненний світ чисел... Розраховано на широке коло читачів.

Караванська Оксана. Стильна книжка для панянки.

Одяг та стиль - невід'ємна частина нашого "Я" і того враження, яке ми справляємо на людей. Вчитися правильно добирати вбрання треба змалку. Завжди треба пам'ятати, що одяг тільки одна складова нашого образу. На зовнішність впливає освіченість, естетичне виховання, інтелект. Авторка допоможе увійти у світ стильності і модності!

Вороніна Леся. "Смак олімпійського золота"

Як стати героєм? Як досягти світового визнання? Щоб досягти великих перемог, недостатньо мати талант, його треба розвивати, гартувати характер! У кожного спортсмена - своя історія успіху. Авторка розповідає про олімпійську чемпіонку з веслування на байдарці - Інну Осипенко-Радомську. Повість написана на основі реальних подій із її дитинства.

Кара Делевінь і Ровен Колман. Дзеркальце, моє дзеркальце.

Більшість людей вважають юність найкращим періодом свого життя. Герої книжки - підлітки-аутсайдери. Життя складне і не передбачуване. Автори говорять, що нормально бути інакшим й унікальним. Хай там що, будьте собою!

"Співаймо разом" з Ігорем Якубовським

10 червня о 16:00 у Центральній бібліотеці імені Ф. Достоєвського відбулася перша зустріч проєкту «Співаймо разом» у рамках культурно-мистецької грайливо-просвітницької програми «Живослов». 

Співак та композитор Ігор Якубовський запросив усіх охочих на дружню та щиру вечірку, на якій кожен зміг поспівати улюблені українські народні та авторські пісні.

В одній із світлих залів бібліотеки на Освіти 14, а зібралися шанувальники пісенного жанру та згадали чудові й неповторні українські пісні: «Несе Галя воду», «Чом ти не прийшов», «Порізала пальчик», «Я піду в далекі гори», «Червона рута», «Слава Україні», «Ой на горі та й женці жнуть» та багато інших.

Плануємо щочетверга о 16:00 подібні вечори, щоб відновити мистецтво співати разом, адже це прекрасна можливість продовжити наші славні Українські пісенно-духовні традиції. Отже, завжди будемо раді зустрічати нових охочих поспівати українських пісень!

«Дитячі письменники – бібліотекарям». Онлайн-зустріч - 2 з Тетяною Стус

9 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-зустріч із Тетяною Стус, письменницею, дитячою психологинею, керівницею Лабораторії дитячого читання НЦ "МАНУ", громадською активісткою промоції дитячого й підліткового читання та сфери реформування шкільної літературної освіти, засновницею проєкту "BaraBooka. Простір української дитячої книги" у рамках серії зустрічей українських дитячих письменників з бібліотекарями на базі Центральної бібліотеки Солом’янки на Освіти, 14 а. 

Метою зустрічей є промоція книги та читання, популяризація сучасної української літератури серед дітей та підлітків.

Це вже друга зустріч із письменницею у рамках проєкту. На ній ми дізналися більше про творчість Тані Стус, про справу її життя - популяризацію читання серед дітей та підлітків. А також у межах акції «Коли я був маленьким...» занурилися у дитинство письменниці!

Запис етеру

"Чи варто чекати "великий роман": сучасна українська воєнна проза"

11 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-зустріч із Мариною Рябченко, кандидаткою філологічних наук, літературознавицею, викладачкою української літератури Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Чи варто чекати "великий роман": сучасна українська воєнна проза".

Воєнна проза досить активно розвивається останні роки в нашому літературному просторі. Можна сказати, що на наших очах твориться цілий напрям в сучасній українській літературі. Упродовж останніх років в українському літературному просторі з'явилася велика кількість різножанрових текстів, що звертаються до опису сучасних воєнних дій на Сході країни. Поняття "воєнна проза" досить широке, зазвичай об’єднує різноманітні твори, що описують баталії та дотичні події. Доцільно виокремити комбатантську прозу (фр. combattant – воїн, боєць), різновид воєнної, автори якої – це винятково учасники бойових дій (воюють нині або ж перебувають у військовому резерві після демобілізації). Цим творам властива автобіографічність, фактологічна достовірність, вони можуть містити елементи документального чи мемуарного письма. Такі твори належать до різних прозових жанрів (як художніх, так і документальних), але обов’язково висвітлюють особистий воєнний досвід. Серед авторів цих творів кількісно переважають ті, які до війни не мали письменницького досвіду. Сучасна комбатантська проза жанрово різноманітна. До її творення долучаються й професійні письменники, які пройшли через горнило війни, і ті, хто ніколи до цього часу не видавався.

Марина Рябченко - кандидатка філологічних наук, асистент кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості. Марина Рябченко є волонтером ГО «Долоні ангела» і бере участь у програмах реабілітації військових у госпіталях.

Вона упродовж кількох останніх років досліджує сучасну українську воєнну прозу, зокрема ветеранську, має ряд наукових публікацій відповідної тематики у фахових українських та зарубіжних виданнях, авторка лекцій, присвячених сучасній українській комбатантській прозі.

Літературознавиця торкнулася питання, чи потрібне штучне протистояння цивільних письменників та комбатантів і дала відповідь на головне питання зустрічі, яке винесене у назву "Чи варто чекати "великий роман"?

Детальніше дивіться у відео

Всесвітній день морозива

10 червня у світі відзначається День морозива. Саме цього дня 1786 року в США стартували масові продажі цих ласощів.

Точна ж дата появи морозива не відома, бо ще в стародавні часи люди навчилися змішувати фруктовий сік із льодом, що теж можна назвати одним із різновидів морозива.

Існує легенда, що під час перських походів морозивом ласував сам Олександр Македонський. Не гребував цими ласощами і Марко Поло, який захопився ними в Китаї. Потім він став поширювати рецепти серед земляків-кулінарів.

Один із цих кулінарів згодом готував морозиво для гостей, присутніх на прийомах Катерини Медичі. Відомо, що до складу цих солодощів входив мандариновий сік, сам же рецепт суворо охоронявся. Незважаючи на це, морозиво незабаром стало поширеним.

Цікаві факти про морозиво

1. Холодні десерти подавали до столу ще три тисячі років тому в Стародавньому Китаї. Вони представляли собою суміш льоду, снігу та скибочок фруктів. Пізніше лід стали змішувати з молоком, але рецепт такої страви тримали в суворій таємниці.
2. Морозиво готували також у Стародавніх Греції та Ізраїлі – із замороженого соку.
3. Заморожене молоко кулінари Європи стали використовувати лише в 14 столітті. Вважається, що вперше це зробили в Італії.
4. Перше класичне морозиво на основі молока з'явилося у 18 столітті у Франції. Слово "пломбір" – також родом з цієї країни (від назви місця походження – Пломб'єр-ле-Бем). У 19 столітті тут були популярні також стаканчики з морозивом.
5. Ескімо створили в США на початку 20 століття. Його винайшов Християн Нельсон. Покрите шоколадом морозиво він назвав "пиріжком ескімоса". У США набули поширення і вафельні стаканчики. Перше шоколадне морозиво з'явилося в Австрії, а сорбет – в Італії.
6. Морозиво до якого ми звикли з’явилось відносно недавно. У вафельному ріжку його подають лише з 1896 року, до того морозиво як правило їли з маленьких паперових тарілочок.

Джерело: OBOZREVATEL

Віртуальна вікторина "ДЕНЬ МОРОЗИВА"

Розстріляна палітра. Репресовані українські художники, поховані в Биківні

9 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-лекція на тему «Розстріляна палітра. Репресовані українські художники, поховані в Биківні» у рамках спільного проєкту НІМЗ «Биківнянські могили» та «Публічних бібліотек Солом’янки». Лекторка - Тамара Бойко, старший науковий співробітник НІМЗ «Биківнянські могили».

У Биківнянському мартирологу представлено чимало діячів Розстріляного відродження – літературно-мистецького покоління 1920-1930-х років, яке пов’язують з піднесенням та розквітом української культури. Окремою сторінкою в український ренесанс цього періоду вписана діяльність провідних українських художників, серед яких Володимир Гагенмейстер, Микола Івасюк, Михайло Бойчук, Василь Седляр та інші. 

Українські художники 1920-х – 1930-х років презентували різні стилі й напрямки образотворчого мистецтва, різні мистецькі школи й світоглядні платформи, але були поєднані національним спрямуванням у творчості. Безперечний талант митців та україноцентризм у творчості в поєднанні зі свободою мислення та почасти європейською освітою стали підґрунтям як для їхнього визнання, так і для того, аби художні здобутки митців назавжди залишилися у скарбниці української культури.

Проте радянська влада, зорієнтована на обслуговування диктатури пролетаріату, не змогла дозволити вільно розвиватися яскравим і самобутнім українським художникам. Володимир Гагенмейстер, Микола Івасюк, Михайло Бойчук були знищені сталінським режимом, як багато інший, причетних до українського національного самоствердження та відродження. 

Глядачі мали можливість дізнатися безліч корисної інформації, до якої не всі мають доступ і яку ретельно досліждують, трепетно зберігають і діляться із зацікавленими в музеї «Биківнянські могили»:

• як представник відомого дворянського роду, що належав до гербу Гаген, став українським художником і педагогом;
• чому Микола Івасюк повернувся до радянської України та в чому його звинуватили співробітники НКВС;
• хто із художників-бойчукістів похований у Биківні;
• якою була доля Софії Налепинської.

У своїй розповіді про долі тих, хто формував обличчя українського живопису в 1920-х – 1930-х роках, Тамара Бойко розповідає про основні тенденції розвитку малярства цього періоду, ознайомить із знаковими картинами митців та згадає важливі документи з архівно-кримінальних справ репресованих художників.

Лекція дуже цікава, заснована на архівних документах. 

Детальніше дивіться у відео

«Спадкування земельної ділянки, земельних часток паїв. Порядок оформлення спадщини на земельні ділянки»

8 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбувся правоосвітній вебінар Антоніни Загури, начальника відділу правопросвітництва та надання правової допомоги Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги «Спадкування земельної ділянки, земельних часток паїв. Порядок оформлення спадщини на земельні ділянки» в рамках проєкту «Право на право».

Верховна Рада України IX скликання прийняла законопроект, який запускає ринок землі сільськогосподарського призначення з 1 липня 2021 року. Тому великої актуальності набуває питання набуття права власності на землю — спадкування. Як відбувається процедура на законодавчому рівні? Які особливості спадкування земельної ділянки та проблеми, з якими можна зіткнутися на цьому шляху?

Цивільним кодексом України передбачено два види спадкування: за заповітом та за законом. Щоб отримати земельну ділянку чи земельний пай у спадок, спадкоємцям необхідно протягом шести місяців із дня відкриття спадщини звернутися до нотаріуса за місцем проживання спадкодавця особисто, з заявою про прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку в порядку спадкування переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Зі спливом шестимісячного терміну з дня смерті спадкодавця, необхідно звернутися до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Юристка розповіла про особливості спадкування земельних ділянок, про колізії, які можуть виникати в ході спадкування. Які документи повинні мати спадкоємці або люди, що претендують на спадок? Яка процедура оформлення таких документів?

Якщо ви маєте питання щодо спадкування земельної ділянки, ви маєте можливість отримати детальну інформацію у відео.

Запис етеру 

Богдан Красавцев. "Еко-історії для моїх маленьких друзів"

8 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-зустріч з письменником і журналістом Богданом Красавцевим, автором книжки "Еко-історії для моїх маленьких друзів" та збірки "Еко-віршики", керівником ГО "Екологічна нація".

Богдан Красавцев — український письменник, журналіст. Пише для дітей та дорослих. У своїх творах пропагує цінності дбайливого ставлення до природи, взаємоповаги між людьми та любові до Світу. Кредо автора — саджай дерева, попри дроворубів.

Громадська організація Екологічна нація - неприбуткове об'єднання однодумців, яке просуває екологічний світогляд серед українців та землян через творчість, любов до людей і добрі справи. Екологічна нація існує з жовтня 2020 року. Головний фокус організації спрямований на дітей та молодь.

Як Богдан Красавцев відчув поклик стати еко-просвітником? Як створювалась громадська організація "Екологічна нація"? Чи легко створити екологічну організацію? Як виховати еко-мислення? З чого треба починати і як діяти для цього? Як виховати у людей еко-звички? Еко шлях – це любов і повага до всього навкруги. Найлегшим і найпершим кроком в напрямку до еко-свідомості - свідомий вибір людей не купляти поліетиленові пакети. Ось такий на перший погляд легкий крок, який реально може зробити кожна людина вже сьогодні.

Богдан Красавцев розпочав свій творчий і професійний шлях з роботи журналіста, який писав на екологічні теми. І це стало поштовхом до розвитку й прогресування його еко-свідомості. І це стало справою його життя. Він написав книжку на екологічну тему для дітей, тому що діти – це чиста дошка, на якій можливо й потрібно написати екологічні програми на майбутнє.

Богдан Красавцев розповів про діяльність ГО "Екологічна нація" та про електронну збірку "ЕКО-ВІРШИКИ".

Детальніше дивіться у відео

10 причин відпочити за будь-яких умов!

7 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-зустріч «10 причин відпочити за будь-яких умов!». Вебінар, присвячений активному відпочинку, від тренерки з м'яких навичок, коуча, методологині освітніх програм Вікторії Дівоньки у рамках проєкту з особистісного розвитку «ReСтарт».

Психологиня детально розповіла про 10 причин, які показують, що час відкласти справи, відпочити. Які ж це причини:

• ми відчуваємо втому (які є критерії фізичної, психологічної та моральної втоми і що відбувається з нашим організмом);
• ми маємо проблеми зі сном;
• ми маємо проблеми з апетитом;
• ми не можемо зосередитися;
• ми невиправдано дратівливі;
• нав’язливі думки;
• бажання побути на самоті;
• ми не відчуваємо радості від тих речей, від яких раніше ми отримували задоволення;
• безлад навколо (в квартирі, на робочому столі тощо);
• повна відсутність мотивації й амбіцій.

Вказавши причини, за якими людський організм «кричить» і «благає» про відпочинок, Вікторія Дівонька дала конкретні поради для допомоги своєму організму і звернула увагу на корисні дрібниці, які треба мати на увазі кожному.

Адже літа ніхто не скасовував і потреби організму у повноцінному відпочинку теж! Основне завдання відпочинку – наповнити нас енергією й дати нам задоволення.

Детальніше дивіться у відео

Килимок

Сьогодні вчимося в'язати килимок із залишків ниток

Відеозапис

Книги про війну АТО/ООС: читати чи відкласти на потім?

4 червня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-зустріч із Ганною Скоріною, незалежною дослідницею книг про російсько-українську війну, блогеркою, авторкою проєкту #Книги_про_війну "Книги про війну АТО/ООС: читати чи відкласти на потім?"

У межах просвітницького проєкту "Перечитати війну" на вшанування подвигу українських вояків укотре згадуємо події російсько-української війни, відображені в книжках учасників бойових дій, волонтерів, журналістів та простих очевидців.

7 років тому, протягом червня–липня 2014 року українське військо, що складалось із регулярної армії та добровольчих загонів, зупинило просування російської окупації та звільнило від бойовиків частину захоплених територій Донеччини та Луганщини. Звільнення розпочалося 3 червня 2014 року. До цієї дати і приурочено серію зустрічей на тему російсько-української війни.

Тема війни на Донбасі болюча та викликає багато суперечок. Так само і книжки про неї. Хтось не готовий читати про АТО, бо «не витримує психіка». Комусь важко, бо «як пости у соцмережах ці тексти — норм, але до літератури їм далеко». Інші вважають, що такі книжки — скоріше інструмент реабілітації для бійців, які пройшли всі кола пекла. Про російсько-українську війну пишуть не тільки військові, а й журналісти та письменники. Література про війну - це література фактажу, вона заснована на реальних подіях, на власному досвіді. І цим вона цікава й цінна.

З чого почалася цікавість Ганни Скоріної до книжок про війну? Що дало поштовх для цього? Як вона це робить? Які результати її важливих досліджень? Які прогалини є в українському літературознавстві щодо книг про війну? Які має розвиватися література такого напрямку і що для цього треба зробити?

Письменниця побудувала свою розповідь, спираючись на книги про російсько-українську війну, які є фондах бібліотек Солом'янського району.

Ганна Скоріна - бібліотекар за освітою, власним ентузіазмом вивчення сучасної мілітарної літератури надихає бібліотекарів Солом’янки і не тільки. 

Детальніше дивіться у відео