Основну увагу Олена Полідович звернула на долі театральних діячів, які були знищені в 30-х роках ХХ ст. зловісною машиною «червоного» терору, керованою комуністичною партією і Сталіним.
Від «червонного» терору в Україні, за висновками вчених, постраждало до 15 млн. людей з різних верств населення. У 1937–1938 роках вістря «червоного терору» було спрямоване в українську еліту УСРР–УРСР. Тоді зникла ціла епоха української «театральної революції», пов’язана з Лесем Курбасом та його «Березолем», з іменами Ф. Лопатинського, Я. Бортника, М. Старицької, І. Стешенко, І. Мар’яненка, О. Кисіля, В. Скляренка, Є Захарчука та інших. Національні театри – польський та єврейський, що існували в Києві на той час, були також ліквідовані в 1937 році.
Розповіді про радянське реформування театру як одного з основних ідеологічних важелів впливу на свідомість населення, про долі акторів розповіла лектор. Інформація дуже цікава, унікальна, дбайливо зібрана і збережена в історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили». Слухаючи лектора, фізично відчуваєш біль і безвихідь, в який було занурено Україну та її еліту зокрема.
Докладніше про репресованих театральних діячів України дивіться у відео.
Немає коментарів:
Дописати коментар