Сьогодні, 27 січня, міжнародна спільнота вшановує пам'ять жертв Голокосту. Ця дата нагадує нам про страшні події минулого та необхідність пильнувати за тим, що відбуваються в сучасному світі. В цей день 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили Аушвіц-Біркенау – один із найбільших нацистських таборів смерті.
Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, спрямованої на знищення народів та груп, які були визнані загрозою або неповноцінними. З цього числа, близько 1,5 мільйона єврейського населення припадає на територію сучасної України. Голокост, що призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам пересторогою про небезпеку ненависті, фанатизму, расизму і упередженості.
Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей. Це була одна з наймасштабніших каральних операцій. Всього під час Другої світової війни в цьому місці розстріляли понад 150 тисяч українських євреїв. Багато міст та сіл по всій Україні також мають свої "бабині яри" – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.
Зондеркоманда 4а, очолювана штандартенфюрером СС Паулем Блобелем, виконувала розстріли у Бабиному Яру. Цей нацистський підрозділ здійснив також масові вбивства євреїв у Львові, Рівному, Луцьку, Новограді-Волинському, Житомирі, Фастові, Білій Церкві та інших містах України.
Після викриття жахіть Голокосту світова спільнота пристала на позицію "ніколи знову", але геноциди, на жаль, продовжуються.
Нині в Україні триває війна, і рашисти використовують схожу до нацистської риторику, заявляючи про "розв'язання українського питання", подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання». Звістки зі звільнених міст, таких як Буча, Ізюм та окупованого Маріуполя, викликають жах у цивілізованому світі. А російський так званий "антифашизм" тепер становить загрозу для євреїв в Україні: війська країни-агресора обстрілюють єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр.
Ми бачимо, що навіть маючи таке потужне застереження, як памʼять про Голокост, не всі народи зробили висновки з цієї жахливої сторінки в історії людства. Це означає, що нам потрібно потроїти зусилля, віднайти нові підходи для збереження цієї памʼяті живою, для поширення правди про геноциди, щоб уникнути їх нового й нового повторення.
Немає коментарів:
Дописати коментар