понеділок, 25 березня 2024 р.

25 березня - Благовіщення Господнє

Благові́щення, Благові́щення Господнє — у християнстві блага звістка від архангела Гавриїла до Діви Марії про те, що вона непорочно зачне від Святого Духа і народить Ісуса Христа — Сина Божого, Месію. Також — християнське свято, що відзначає цю подію. Згадується у Новому Заповіті.

У західній традиції (католицька та протестантська церкви, а також їхні відгалуження) має найвищий статус торжества.

У східній традиції (ПЦУ та інші Східні православні церкви, УГКЦ й інші Східні католицькі церкви, Орієнтальні православні церкви та деякі протестантські східнохристиянські церкви) Благовіщення входить до ряду дванадесятих свят; третє за значенням свято після Великодня і Різдва Христового.

Свято Благовіщення святкується 25 березня, близько до весняного рівнодення. У звичаях європейських народів асоціювалося з приходом весни, початком нового землеробського року.


Уважалося, що на свято Благовіщення весна остаточно переборює зиму, про це казали:

«Благослов зиму руйнує».

У мистецтві

Благовіщення — одна з провідних тем у християнському іконописі та європейському живописі.

Іконографія Благовіщення починається в ранньохристиянському епосі III - V ст.ст.

До пізнього середньовіччя місце дій, будинок Йосипа Обручника, змальовувалося символічно. Знайшла відображення й апокрифічна (не визнана церквою) версія II ст., згідно з якою перша сцена відбувається в Назареті поблизу колодязя, друга — в будинку Йосипа.

Символічні предмети на іконах і полотнах: тканина, перекинута між стінами будівель, біла лілія в руці архангела Гавриїла, посудина з водою в руках Марії — непорочність Богородиці; запалена свічка — духовне горіння Марії; яблуко — гріхопадіння, яке буде подолане через народження Христа; червона тканина — тканина для Єрусалимського храму або символ зароджуваної плоті Христа.

Візантійське мистецтво робило акцент на зображенні урочистої церемонії, коли архангел приходить до Марії з офіційним посланням, мистецтво пізнього західного середньовіччя зміщувало цей акцент — вісник Бога поклоняється чистоті й красі Дами. Італійський майстер епохи Відродження Беато Андже́ліко зобразив молитву архангела й Марії, цю сцену він протиставляв вигнанню з раю.

Від слів благої звістки Гавриїла походить християнська молитва «Ave Maria» — основна молитва до Діви Марії у християнстві й найпоширеніша після «Отче наш» молитва у католицькому світі. Починається вона зі слів, якими архангел Гавриїл привітав Богородицю у день Благовіщення. Сягає корінням XII століття. У сучасній формі записана в молитовниках, починаючи з XV століття. Первісно була формою привітання серед християн.

В англійській традиції свято називалося «Днем Марії» (англ. Lady Day) і позначало початок англійського Нового року до 1752 року.

Український поет і художник Тарас Шевченко розкрив сюжет Благовіщення через образ матері-страдниці.


Вшанування свята в Україні

В Україну свято прийшло з утвердженням християнства, проте надалі народні язичницькі традиції продовжують співіснувати з християнським святом.

У народі одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення (2 лютого) і Сорока Святих (9 березня)). Уважається, що весна цього дня остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю й відкриває її для сівби.

Різні забобонні вірування, ворожіння, магічні акти в'яжуться з цією основною ідеєю пробудження землі і схованого в ній життя, що її український народ прив'язував до свята Благовіщення.

Український народ особливо шанує свято Благовіщення й суворо забороняє всяку працю того дня: за його думкою навіть птиця на Благовіщення святкує, гнізда не робить.

За народними уявленнями, від Введення (21 листопада) до Благовіщення (25 березня) не можна порати землі, а від Благовіщення можна розпочинати польові робот, бо Бог поблагословив того дня рослини «і всяке диханіє». Раніше ж «турбувати» землю вважалося великим гріхом.

Все, що належить до зачинання, було обставлено суворими заборонами: Благовіщення — це свято землі, і тому, як писав проф. Грушевський, супроти нього наказувано боязкий містицизм, щоб, бува, чимсь його не споганити, не порушити.

У церкві цього дня святили проскури. Потім пасічник проскуру кришив та висипав її в мед, щоб бджоли роїлися, а сівач змішував із землею та сіяв на чотири кути ниви — щоб дощова хмара ниви не минала; проскуру заривали в землю, щоб град посіву не побив. Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами. На Благовіщення казали: досить тільки торкнутися якого насіння, чи зерна, щоб воно зараз же втратило свою сходову силу й ніколи не запліднилося. Не підкладали того дня і яйця під курку, бо зробляться бовтунами або вилупляться каліки.


Народні повір’я

До цього свята зазвичай прилітали лелеки з вирію та починали вити гнізда. Тож на Благовіщення здавна існував звичай випускати на волю пташок: «Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив».

Господарі випускали на волю, на сонце, також всіх тварин, навіть пса і кота виганяли на подвір'я — «щоб чули весну й самі про себе дбали». Пасічники цього дня виставляли на двір вулики.

Існувало повір'я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.

Після свята цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, сон-трава. Проліски здавна є символом щастя, надії та краси. Уважалося: якщо на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Дівчата збирали проліски і клали їх у миску з холодною водою. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок, — будеш вродливою.

Окрім того, для українського селянина Благовіщення віщує, і тому з ним в'яжеться багато прикмет:

Яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде.

Якщо на Благовіщення вже сидять бузьки на яйцях, весна буде тепла.

Теплою також буде весна, якщо у переддень Благовіщення ніч тепла, а якщо йде сніг та мороз, то весна буде пізньою, холоди можуть протриматися до травня.

Якщо на Благовіщення дощ іде, то добре вродить жито.

А також інші прикмети цього дня пов'язані з врожаєм:

Якщо цього дня (або вечір) гроза — рік буде врожайним на горіхи,

Якщо дощить — восени слід збирати врожай грибів, а якщо сніг — літо не буде врожайним.

Якщо у небі літають ластівки — скоро буде теплішати та загалом весна буде теплою.

Немає коментарів:

Дописати коментар