31 березня — друга річниця Бучанської трагедії та День звільнення міст Буча, Ірпінь, Гостомель

Моє тіло сльозиться,

Мучить…

Я назавжди Ірпінь…

Я назавжди Буча…

(Автор вірша Юрій Синенький)

У ці дні Україна відзначає другу річницю звільнення Київщини від російської окупації. 28-го березня 2022 року було звільнено місто Ірпінь, 31-го березня – Бучу, 1-го квітня – Гостомель, а вже 2-го квітня вся територія Київської області була деокупована.

У лютому 2022 першими прийняли удар села околиць Бучі Блиставиця, Синяк, Гаврилівка, Здвижівка, Луб‘янка, Мироцьке.

Українські захисники 28-го березня 2022 року, звільнили Ірпінь. Місто стримало ворога на шляху до столиці та отримало звання «Ірпінь – місто-Герой». Російські загарбники перебували там 23 дні. Більшість мешканців Ірпеня евакуювалися в кінці лютого – на початку березня. Але вже з перших днів весни залишати місто самотужки, поза гуманітарними коридорами, стало небезпечно. Протягом місяця, поки тривали бої, місцевих жителів евакуювали групами через піший перехід під зруйнованим мостом на Романівку – під обстрілами й з ризиком для життя. Після руйнування залізничних колій це був єдиний спосіб залишити Ірпінь, усі інші напрямки обстрілювалися та контролювалися ворогом.

Унаслідок запеклих боїв було зруйновано 70% соціальної та житлової інфраструктури Ірпеня. Місто героїчно витримало оборону і не дозволило загарбникам максимально близько підійти до столиці: Ірпінь, Буча та Гостомель стали форпостом Києва.

Міста-герої Гостомель, Ірпінь та Буча пробули приблизно місяць в російській окупації. За цей час їх мешканці пережили справжнє пекло, тортури і знущання від загарбників.

Українські війська 31-го березня зайшли у Бучу, де найтяжчі бої відбулись на вулиці Вокзальній, яка веде до Ірпеня. Саме там українські оборонці знищили колону російської бронетехніки, яка намагалась прорватись далі на Київ.

За інформацією Генеральної прокуратури України, за час окупації у Бучі було вбито приблизно 700 цивільних. Ексгумували 422 тіла, а по всьому Бучанському району – 1173. Із них 278 жителів Київської області вважаються зниклими безвісти. За 33 днів окупації загинуло понад 1 400 мирних жителів, зруйновано 3 846 житлових будинків. У масових похованнях та катівнях знайдено тіла 175 осіб. З них 116 – у похованні біля церкви Андрія Первозванного у Бучі, де серед загиблих є тіла 26-ти жінок і 2-ох дітей. На вулиці Яблунській – тіла розстріляних. Інша центральна вулиця заблокована згорілою технікою окупантів. Біля церкви Андрія Первозванного – дві братські могили. В них волонтери-ритуальники ховали тіла тих, кого змогли зібрати вулицями: закатованих, убитих, загиблих від уламків. У дворах біля будинків теж могили. Сусіди та родичі так хоронили тих, кого через обстріли не могли довезти до кладовища.

Гостомель звільнили від окупантів услід за Ірпенем. Місто стало однією з найгарячіших точок російсько-української війни. Там бої не припинялися ні на день: ворог знущався з мирного населення, займався мародерством.

Увечері 2-го квітня 2022 Міноборони заявило, що українські військові звільнили Київську область від армії РФ. Тоді останні російські підрозділи вийшли з Бучі, Гостомеля і Бородянки.

Далі почергово ЗСУ витіснила армію окупанта з всієї Київщини та Чернігівщини.

Анонс заходу

3 квітня у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Г. Сковороди відбудеться 7-ма краєзнавча лекція києвознавця Олександра Михайлика.

Лекцію буде присвячено найдавнішій місцевості Солом'янського району - Совкам.

Ми дізнаємося про заміський двір Володимерка, який був попередником поселення, про давні назви довколишніх урочищ. Згадаємо, як у середині 19 століття Совки описав видатний етнограф Домінік де ля Фліз. Дізнаємося, яка промисловість була у Совках на початку 20 століття, як поселення було приєднане до Києва і як розвивалося у його складі. Згадаємо про історію церкви у Совках та її долю. Розповідь буде супроводжуватися старовинними картами, малюнками, рідкісними фото.

Совки унікальні тим, що не лише є найдавнішим поселенням Солом'янського району, а й попри сторічне перебування в межах Києва, зберегло давню планувальну структуру та досі має лише одноповерхову забудову.

Зацікавилися темою? Чекаємо на вас!

Укриття є

"Самотня леді". Зустріч з Народною артисткою України Галиною Яблонською

27 березня, у Всесвітній день театру, в Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди відбулася зустріч з легендарною українкою, акторкою театру і кіно, Народною артисткою України й мешканкою Солом’янки Галиною Яблонською, на яку пані Галина завітала не сама, а зі своєю маленькою онукою!

Кожна зустріч із пані Галиною - це море натхнення та життєствердності, яку випромінює ця особистість. Говорили про життя театру, про його роль у житті видатної акторки, про визначних постатей, що творили історію українського театру, про її особисті відчуття - від перших кроків на театральній сцені до безумовного визнання під час аншлагових вистав у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, якому пані Галина віддала багато років життя…

А родзинкою зустрічі був показ фрагменту останньої її вистави “Самотня леді”, у якій пані Галина понад 100 разів зіграла роль головної героїні, літньої акторки Лесі Богданівни. Згадували сдловами вдячності і її партнера по сцені, талановитого актора Олександра Печерицю, який 25 лютого 2022 року записався до лав Територіальної оборони ЗСУ, а з травня брав участь у боротьбі з російською навалою на Харківському напрямку у складі 128-го батальйону із позивним «Артист».

Галина Гілярівна зробила бібліотеці символічний подарунок - календар визначних особистостей України на 2024 рік "Знай наших".

І вже за доброю традицією, з ініціативи Галини Гілярівни під час зустрічі було зібрано 2270 грн для нагальних потреб захисників України, які ми вже передали для купівлі шолома військовому, який повертається після поранення та реабілітації на фронт!

А дорогій пані Галині зичимо міцного-преміцного здоров’я й невичерпного натхнення!

І, звісно, сподіваємося на нові зустрічі!

Читай в Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди

Анонс заходу

Наступного вівторка читатимемо книжку сучасної української письменниці Галини Ткачук “Блакитний записник”, написану від особи Блакитного Записника, що зберігає таємниці школярки Влади. 

Блакитний Записник розповідає історію про те, як на початку великої війни дівчинка виїхала зі своєю мамою до Польщі, і там мусила розпочинати нове життя - іти до чужої школи й заводити нових друзів, що говорять чужою мовою. Усе це дуже непросто, але її вірний друг Записник завжди був з нею: мама дозволила взяти з собою одну іграшку й одну книжку.

Книга надійшла до бібліотеки у Валізці з книжками від Гете-Інституту. Її рекомендовано командою експерток Простору дитячої книги “БараБука” як терапевтичну - вона вчить співчувати, проговорювати відчуття, зберігати найкращі спогади й залишати в минулому те, що варто залишити.

Вхід вільний

Укриття є

Анонс заходу

Наступного четверга, 4 квітня о 16:00 запрошуємо вас на практикум від Управління патрульної поліції міста Києва щодо протидії домашньому насильству.

На практикумі ми навчимося розпізнавати насильство та його різновиди, отримаємо необхідну інформацію та чіткі алгоритми дій у тій чи іншій ситуації.

Нашими провідниками на шляху викорінення домашнього насильства в українському суспільстві будуть інспектори відділу зв'язків з громадськістю Управління патрульної поліції, капітан поліції пані Ірина Захаренко та рядовий поліції пан Володимир Лисак.

Окрім того, на зустрічі ви можете проговорити з фахівцями будь-яку проблему, що вас хвилює, та отримати важливі рекомендації.

"Солом'янка. Історія твого району" - вул. Софії Галечко

Сьогодні хочемо розказати про українську громадську діячку та військовичку, хорунжу Українських Січових Стрільців Софію Гале́чко, на чию честь 2022 року найменовано вулицю в Олександрівській Слобідці.

Робімо ляльку-мотанку разом!

У середу, 27 березня, до Центральної бібліотеки Солом'янки на майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки завітали пані Тетяна та пані Світлана з онуками.

На цьому занятті ми переконались, що діти просто обожнюють створювати щось своїми руками! Вони з великим задоволенням самі обирали матеріали, розробляти дизайн та мотати ляльки.

Учасники заходу залишилися в захваті від процесу творчості, задонатили гроші на ЗСУ і виявили бажання приходити на майстер-класи ще, щоб виготовити обереги для наших захисників.

Заняття проходять щосереди о 15:00.

Для участі обов'язковий попередній запис за телефоном 044-243-74-90.

Бажаємо творчих успіхів.

"МовоСвіт на Освіти"

В бібліотеці ім. Григорія Сковороди безоплатні курси української мови продовжують свою роботу.

Цього разу дорослі писали коментований диктант, обговорювали нову цікаву книжку Деніела Гоулмана «Емоційний інтелект лідера», яка вийшла у видавництві «Наш формат». Її автор переконливо пояснює , що вміння співпереживати і розуміти сприяє побудові ефективних відносин між лідером і колективом. Справжній лідер вміє надихати, підтримувати мотивацію та виявляти найсильніші сторони у своїх підлеглих.

Крім того, учасники курсів розвивали мовлення через гру "Емоційний інтелект", де описували реальні ситуації з життя, відповідали на запитання карток та отримували корисні поради.

Наш освітній телеграм-канал «Мовосвіт»: https://t.me/movosvit

Наш блог «МовоСвіт на Освіти»: https://movosvitnaosvity.blogspot.com

#МовоСвіт_на_Освіти_2024

#НашФормат

Вітаємо Павла Вишебабу, письменника і захисника України, з 38-м днем народження!

 

ВІДЕО

27 березня - Всесвітній день театру

Всесвітній день театру (World Theatre Day) відзначається щорічно 27 березня. Його було запроваджено 1961 року Міжнародним інститутом театру як надбання культури та вшанування всіх працівників театру від театральних режисерів, акторів і сценографів до білетерів. Цього дня поціновувачі мистецтва з теплотою згадують улюблені театральні вистави і всіх, хто їх створює.

Театри України нині переживають не найкращі часи. Але храми мистецтва продовжують вірно служити своєму покликанню в обставинах сьогодення, розраджувати та надихати своїх поціновувачів. Багато талановитих акторів стало на захист України, багато досвідчених митців веде активне громадське життя, зміцнює Україну зсередини та допомагає Збройним Силам України.

Щиро вітаємо усіх причетних із Днем театру та дякуємо за ваш внесок в сучасну українську культуру!

На світлині – Галина Яблонська — легендарна українка, акторка театру і кіно, Народна артистка України й мешканка Солом’янки.

Нагадуємо, що сьогодні, 27 березня о 17:00 ви матимете можливість зустрітися з пані Галиною в нашій бібліотеці!

Вдячний допис про те, як матеріалізуються задуми

Ця книжкова історія взяла свій початок понад місяць тому, а як направду, то ще раніше. Напередодні Дня дарування книжок наша добра знайома - фотографиня, дизайнерка та засновниця бренду українських хусток “Візерунок” Ганна Семенова висловила бажання зробити свій внесок у поповнення бібліотечного фонду й попросила перелік книжок, яких бракує бібліотеці. У нас саме такий був (точніше, один з...)!

Вилучивши з полиць російськомовні книжки для дітей і підлітків, ми переймалися тим, як швидко в теперішніх умовах вдасться замінити їх українськими відповідниками. Усе, що ми могли - формувати список того, що варто би мати на майбутнє, доповнювати його, з урахуванням оновленої 2022 року шкільної програми з української та світової літератури. І, звісно, додавали книжки улюблених авторів, а також книжки учасників російсько-української війни, які хотіли мати.

А пані Ганна вже має досвід поповнення бібліотек за кордоном українськими книжками, тож каже, що це надихає й відволікає. І ми їй віримо!

Наші запити співпали - і почалося!.. Упродовж місяця невеличкими посилками надходили чудові книжки, придбані небайдужою підприємицею, а ми їх обробляли й фотографували!

Отримуючи чергову посилку, колеги казали: "Це щось таке... ніби в дитинстві... коли на день народження тебе завалюють подарунками, про які ти й не мріяв..."

До списку наших побажань додалися ще “бонусні” книжки для дітей і дорослих, які Ганна обирала на власний смак, і листівки від видавництва “Фотофабрика”, які можна отримати за невеличкий донат на волонтерські ініціативи.

Ось так раптом День дарування книжок перетворився на Місяць дарування! Ми дуже тішимося таким подарункам та історіям, які можна протиставити нерадісному сьогоденню. Наша вдячність безмежна! 

Ділимося з вами світлинами з частиною цих чудових книжок. 

Читайте у Центральній бібліотеці Солом’янки!

Зустріч з письменником. Презентація книги Василя Добрянського «Пані Валевська. Фатальна жінка Наполеона»

«Я сам пізнаю те, чого ніколи не знав і дивуюся. Найперше — треба, щоб письменник сам здивувався (аби написати гарну книгу, — прим. ред.). Це дуже важливо!»

«Ми всередині історії! Ми відчуваємо її дихання. От саме зараз! І ми хочемо, щоб ця історія завершилась добре і для нас, і для наших дітей, для наших онуків!»

«Ми самі мусимо робити вибір! Вибір робити — це найболючіше, що може бути в житті... Якщо ти не робиш вибір, то тоді вибір роблять за тебе!»

Такими і не лише думками ділився з аудиторією український письменник, автор історико-пригодницьких романів Василь Добрянський у затишних стінах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди, 21 березня, на презентації своєї нової книги «Пані Валевська. Фатальна жінка Наполеона».

Пан Василь розповів цікаві фактами та ділився спостереженнями. Зокрема, він був здивований, що в українській літературі художній (тільки художній) нема жодного роману про гетьманат Скоропадського. І це була одна з причин, чому письменник написав книгу «Ніхто не скаже «Прощавай!»».

Автор також звернув на важливість уваги до деталей у літературному процесі, яка допомагає створити правдиві образи та атмосферу в своїх творах. Він зізнався, що шукав в інтернеті зображення портсигара для опису, щоб описати якомога точніше в книзі. Згадував про Наполеона та його можливий зв'язок з українською літературою — за думкою Івана Франка, ймовірно, Наполеон міг мати томик «Енеїди» Івана Котляревського.

Під час обговорення сучасності та історичного контексту, Василь Добрянський зазначив схожість 1918 року та сучасності у боротьбі українців за незалежність, наголосивши, що ми живемо в історичний момент, а також про важливість власного вибору.

Також, на думку Василя Добрянського, книга для нього цікавіше за фільм, бо автор пише книгу, як сценарій. А в голові кожного читача крутиться фільм — кожен собі бачить свій.

Окрім цього Василь Добрянський зачитав уривок зі своєї нової книги «Пані Валевська. Фатальна жінка Наполеона», як Наполеон добивався уваги Пані Валевської.

Ми вдячні Василю Добрянському за виявлене велике бажання виступити з презентацію в нашій бібліотеці та за щирість та натхненність у словах та діях! За підписані та подаровані книги, які вже на цьому тижні усі охочі читачі нашої бібліотеки зможуть взяти для прочитання.

Сподіваємось на наступну зустріч вже восени цього року!

Відеожурнал "Земля - наш спільний дім"

До Всесвітніх днів захисту довкілля у березні-квітні (Всесвітній день дикої природи, Всесвітній день водних ресурсів, Всесвітній день лісів, Всесвітній День Землі, Всеукраїнський день довкілля), з метою підвищення уваги до проблем охорони природи, екології та збереження навколишнього середовища, підготували відеожурнал "Земля – наш спільний дім".

"Сила українських шістдесятників ". Поетичні читання в ЦРБ ім. Григорія Сковороди

24 березня у Центральній бібліотеці Солом’янки відбулися поетичні читання, присвячені українським шістдесятникам.

Згадували імена, обличчя, цікаві факти з біографії, проговорювали обставини життя когорти митців 60-х та ціну їхнього служіння Україні, проводили паралелі з сьогоденням, знайомилися з книжками, читали чудові різножанрові поезії... Дякували за спадок та вписували нові, емоційно забарвлені знання у скрижалі пам’яті… На наступних зустрічах неодмінно повертатимемося до них ще! Бо наші знання - наша сила.

До зустрічі на наступних поетичних читаннях 28 квітня!

Зустріч в бібліотеці з представниками Патрульної поліції

21 березня у Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди відбулася зустріч “Взаємодія поліції і громади на засадах партнерства”, метою якої є налагодження плідної комунікації з мешканцями району за сприяння бібліотек.

Наші гості, інспектори відділу зв'язків з громадськістю Управління патрульної поліції, капітан поліції пані Ірина Захаренко та рядовий поліції пан Володимир Лисак висвітлили діяльність кожного підрозділу поліції міста Києва, зокрема Патрульної поліції та розповіли багато цікавих фактів про свою роботу.

Поліцейські, окрім виконання своїх щоденних завдань, проводять активну просвітницьку роботу серед населення, співпрацюють з культурними установами та освітніми закладами, є залученими до суспільних ініціатив на засадах волонтерства, підтримують своїх колег, які стали на захист вітчизни.

На зустрічі усі охочі могли поставити запитання нашим шановним гостям, почути відповідь та отримати інформаційні матеріали, які допомагають зорієнтуватися у критичній ситуації, зокрема, щодо домашнього насильства. А також сформувати запит на тему майбутніх зустрічей.

Це є дуже й дуже актуальним у наш час, адже лише на засадах партнерства і співпраці, за вчасного проговорення безпекових проблем, можливе підвищення рівня обізнаності кожного її мешканця щодо власних прав, і відповідно, добробуту громади.

Сподіваємося на подальшу співпрацю та взаємну відкритість. 

25 березня - Благовіщення Господнє

Благові́щення, Благові́щення Господнє — у християнстві блага звістка від архангела Гавриїла до Діви Марії про те, що вона непорочно зачне від Святого Духа і народить Ісуса Христа — Сина Божого, Месію. Також — християнське свято, що відзначає цю подію. Згадується у Новому Заповіті.

У західній традиції (католицька та протестантська церкви, а також їхні відгалуження) має найвищий статус торжества.

У східній традиції (ПЦУ та інші Східні православні церкви, УГКЦ й інші Східні католицькі церкви, Орієнтальні православні церкви та деякі протестантські східнохристиянські церкви) Благовіщення входить до ряду дванадесятих свят; третє за значенням свято після Великодня і Різдва Христового.

Свято Благовіщення святкується 25 березня, близько до весняного рівнодення. У звичаях європейських народів асоціювалося з приходом весни, початком нового землеробського року.

Уважалося, що на свято Благовіщення весна остаточно переборює зиму, про це казали:

«Благослов зиму руйнує».

У мистецтві

Благовіщення — одна з провідних тем у християнському іконописі та європейському живописі.

Іконографія Благовіщення починається в ранньохристиянському епосі III - V ст.ст.

До пізнього середньовіччя місце дій, будинок Йосипа Обручника, змальовувалося символічно. Знайшла відображення й апокрифічна (не визнана церквою) версія II ст., згідно з якою перша сцена відбувається в Назареті поблизу колодязя, друга — в будинку Йосипа.

Символічні предмети на іконах і полотнах: тканина, перекинута між стінами будівель, біла лілія в руці архангела Гавриїла, посудина з водою в руках Марії — непорочність Богородиці; запалена свічка — духовне горіння Марії; яблуко — гріхопадіння, яке буде подолане через народження Христа; червона тканина — тканина для Єрусалимського храму або символ зароджуваної плоті Христа.

Візантійське мистецтво робило акцент на зображенні урочистої церемонії, коли архангел приходить до Марії з офіційним посланням, мистецтво пізнього західного середньовіччя зміщувало цей акцент — вісник Бога поклоняється чистоті й красі Дами. Італійський майстер епохи Відродження Беато Андже́ліко зобразив молитву архангела й Марії, цю сцену він протиставляв вигнанню з раю.

Від слів благої звістки Гавриїла походить християнська молитва «Ave Maria» — основна молитва до Діви Марії у християнстві й найпоширеніша після «Отче наш» молитва у католицькому світі. Починається вона зі слів, якими архангел Гавриїл привітав Богородицю у день Благовіщення. Сягає корінням XII століття. У сучасній формі записана в молитовниках, починаючи з XV століття. Первісно була формою привітання серед християн.

В англійській традиції свято називалося «Днем Марії» (англ. Lady Day) і позначало початок англійського Нового року до 1752 року.

Український поет і художник Тарас Шевченко розкрив сюжет Благовіщення через образ матері-страдниці.

Вшанування свята в Україні

В Україну свято прийшло з утвердженням християнства, проте надалі народні язичницькі традиції продовжують співіснувати з християнським святом.

У народі одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення (2 лютого) і Сорока Святих (9 березня)). Уважається, що весна цього дня остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю й відкриває її для сівби.

Різні забобонні вірування, ворожіння, магічні акти в'яжуться з цією основною ідеєю пробудження землі і схованого в ній життя, що її український народ прив'язував до свята Благовіщення.

Український народ особливо шанує свято Благовіщення й суворо забороняє всяку працю того дня: за його думкою навіть птиця на Благовіщення святкує, гнізда не робить.

За народними уявленнями, від Введення (21 листопада) до Благовіщення (25 березня) не можна порати землі, а від Благовіщення можна розпочинати польові робот, бо Бог поблагословив того дня рослини «і всяке диханіє». Раніше ж «турбувати» землю вважалося великим гріхом.

Все, що належить до зачинання, було обставлено суворими заборонами: Благовіщення — це свято землі, і тому, як писав проф. Грушевський, супроти нього наказувано боязкий містицизм, щоб, бува, чимсь його не споганити, не порушити.

У церкві цього дня святили проскури. Потім пасічник проскуру кришив та висипав її в мед, щоб бджоли роїлися, а сівач змішував із землею та сіяв на чотири кути ниви — щоб дощова хмара ниви не минала; проскуру заривали в землю, щоб град посіву не побив. Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами. На Благовіщення казали: досить тільки торкнутися якого насіння, чи зерна, щоб воно зараз же втратило свою сходову силу й ніколи не запліднилося. Не підкладали того дня і яйця під курку, бо зробляться бовтунами або вилупляться каліки.

Народні повір’я

До цього свята зазвичай прилітали лелеки з вирію та починали вити гнізда. Тож на Благовіщення здавна існував звичай випускати на волю пташок: «Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив».

Господарі випускали на волю, на сонце, також всіх тварин, навіть пса і кота виганяли на подвір'я — «щоб чули весну й самі про себе дбали». Пасічники цього дня виставляли на двір вулики.

Існувало повір'я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.

Після свята цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, сон-трава. Проліски здавна є символом щастя, надії та краси. Уважалося: якщо на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Дівчата збирали проліски і клали їх у миску з холодною водою. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок, — будеш вродливою.

Окрім того, для українського селянина Благовіщення віщує, і тому з ним в'яжеться багато прикмет:

Яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде.

Якщо на Благовіщення вже сидять бузьки на яйцях, весна буде тепла.

Теплою також буде весна, якщо у переддень Благовіщення ніч тепла, а якщо йде сніг та мороз, то весна буде пізньою, холоди можуть протриматися до травня.

Якщо на Благовіщення дощ іде, то добре вродить жито.

А також інші прикмети цього дня пов'язані з врожаєм:

Якщо цього дня (або вечір) гроза — рік буде врожайним на горіхи,

Якщо дощить — восени слід збирати врожай грибів, а якщо сніг — літо не буде врожайним.

Якщо у небі літають ластівки — скоро буде теплішати та загалом весна буде теплою.

Віртуальна книжкова виставка "Пригодницькі читання на канікулах"

Вітаємо наших маленьких читачів та їх батьків з початком весняних канікул.

Навчання - важлива частина становлення будь якої особистості. Людина вчиться все життя і в цьому безупинному процесі забуває про дуже важливе, про свої бажання. Ми знаємо, що часто в дитинстві хочеться пригод і цікавих мандрівок. Тому бібліотека хоче запропонувати нашим маленьким читачам захопливу підбірку пригодницької літератури на канікули.

Ніна Бічуя «Шпага Славка Беркути»

Хто ти є? Чого ти вартий? Який твій шлях у житті? На ці споконвічні питання шукають відповіді герої цієї книжки. Читачі дізнаються, з якими життєвими викликами доведеться зіткнутися цілеспрямованому та чесному Славкові Беркуті, талановитій та всебічно розвиненій Лілі Теслюк, розумнику та відміннику Юлькові Ващуку, напівсироті та добрій душі Стефкові Вусу, та яким шляхом підуть герої книги для вирішення проблем, що постають перед ними.

Данієль Дефо «Робінзон Крузо»

Пригодницький захопливий роман, що не залишає байдужими читачів вже понад три сторіччя. Як вижити, коли ти один на безлюдному острові, далеко від цивілізації, без звичних предметів, не маєш необхідних знань, але не втратив надії та людяності? Автор описує пригоди Робінзона Крузо на безлюдному острові. Це книга яку читає вже не одне покоління. Класика пригодницької літератури для дітей та дорослих.

Анастасія Нікуліна «Зграя»

Як цікаво провести літні канікули? Трейсер – це хуліган чи спортсмен? Паркур – це небезпечні дурощі чи вид спорту? Анастасія Нікуліна під час написання своєї книги «Зграя» сама поринула в світ паркуру, світ тренувань, дружньої підтримки, вуличних пригод, веселих історій. Зі слів письменниці – ця книга заснована на реальних подіях і описує справжнє захопливе життя трейсерів на чарівних вулицях Львова. Це класна історія про літо, яке запам’ятовується, про вміння дружити, про молодь, яка вибирає спорт і, звичайно, про кохання. Дуже світла, позитивна, мотиваційна, написана «живою» сучасною мовою книга.

Урсула Ле Гуїн «Чарівник Земномор'я»

Ви хочете поринути у магічний світ? Вам подобаються пригоди про чарівників та магічні школи? Тоді ця книжка саме для вас. Вона відкриває цілу серію про незвичайний, чарівний, детально прописаний магічний світ Земномор'я. Молодий хлопець на прізвисько Яструб змалку виявляв магічні здібності, і тітка, яка зналася на чаклунстві, навчила його деяких заклинань. Про хлопця дізнається великий маг Огіон Мовчазний і бере його до себе в учні. Далі магічна школа, вибір між добром і злом, пошук правильного шляху, друзі, вороги, пригоди. Читачі зануряться у світ фентезі і разом з героями переживатимуть магічні пригоди.

Януш Корчак «Пригоди короля Мацюся»

В своїй книжці «Пригоди короля Мацюся», автор відповідає на питання – що може зробити хлопчик, якщо стане правителем. Десятирічний король Мацюсь не вмів ні читати, ні писати, але після смерті батька йому довелося сісти на трон. Від свого друга Фелека він дізнається, що багато дітей його королівства живуть дуже бідно. Щоб покращити їх життя Мацюсь створює дитячий парламент, починає реформи в своєму королівстві та вирішує припинити всі війни. Книга про шляхетного хлопчика –короля завоювала серця мільйонів читачів по всьому світу.

Чергова зустріч з психологинею Катериною Флекман

23 березня у Центральній бібліотеці Солом'янки відбулася 6-та зустріч із практичною психологинею та авторкою книги "Ти вивезеш" Катериною Флекман. Цього разу говорили про натхнення: навіщо потрібна сміливість творити, чи важливо мати натхнення у житті та де його шукати, особливо в умовах війни.

Катерина Флекман ділиться вражаючими висновками про те, що натхнення ми маємо створювати собі самі і вміти передавати його іншим. Вона наголосила на важливості духовної основи та уміння брати сили з краси навколишнього світу. Навіть у звичайних речах естетика має велике значення, оскільки надає нам життєву енергію.

Психологиня розповіла про те, як натхнення може бути пов'язане з нашими сімейними та соціальними стосунками, роботою, хобі та навіть фізичним самопочуттям.

Наприкінці зустрічі ми дізналися, як гра з картами Ошо Дзен може допомогти нам сконцентруватися на тому, що відбувається з нами тут і зараз та розібратися в собі. Адже події в нашому житті є віддзеркаленням наших думок і почуттів.

Захід завершився на ліричній ноті. Композитор Ігор Якубовський виконав кілька пісень на слова Катеринм Флекман. Ці ніжні мелодії залишили в наших серцях відчуття спокою та глибокої гармонії.

Дякуємо Катерині Флекман за натхнення та нові думки, які вона нам подарувала! 

Наступну зустріч із пані Катериною заплановано на 6 квітня 16:00. Слідкуйте за новинами і приходьте на наші заходи!

Анонс заходу

27 березня, у Всесвітній день театру, в Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди відбудеться зустріч з легендарною українкою, акторкою театру і кіно, Народною артисткою України й мешканкою Солом’янки Галиною Яблонською.

Зустріч буде присвячено виставі «Самотня леді», у якій вона понад 100 разів зіграла роль головної героїні, літньої акторки Лесі Богданівни, та яка багато років поспіль збирала аншлаги у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка.

Укриття є

Леся Воронина. Вітаємо з Днем народження!

Леся Воронина – видатна українська дитяча письменниця, авторка цікавих детективних історій, членкиня Асоціації українських письменників. Найбільш відомими її творами є серія науково-фантастичних повістей ТТБ, яка складається з 5 книг. Перша книжка серії «Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9», отримала премію «Дитяча книга року BBC» у 2012 році та вивчається за шкільною програмою.

Пропонуємо вашій цікаві факти про чудову письменницю.

"Солом'янка" - краєзнавча лекція від києвознавця Олександра Михайлика

20 березня у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Г. Сковороди відбулася 6-та краєзнавча лекція від києвознавця Олександра Михайлика. Її було присвячено місцевості Солом'янка, яка дала назву усьому адміністративному району. Заселення місцини почалося в середині 18 століття з хутора Паньківщина.

Традиційно, за допомогою топографічних карт, присутні перенеслися у 1840-ві роки, коли місцевість, на якій розкинулися пасовища, почала забудовуватися й розвиватися як передмістя Києва, але ще не була названа Солом’янкою. Назва “хутір Солом'янка” вперше зафіксовано на карті 1865 року. А до появи усталеної назви, частини історичної місцевості в сучасних межах згадувалися як хутір Паньківщина та Кучмин Яр. Прокладення залізниці спричинило бурхливий розвиток селища, поряд з яким постала Залізнична колонія - поселення залізничників поблизу новозбудованого залізничного вокзалу та залізничних майстерень, яке 1910 року разом із Солом'янкою та передмістями Батиєва гора, Кучмин яр і Протасів яр увійшло до міської межі.

Також ми мали змогу ознайомитися з особливостями тогочасної забудови Солом’янки та дізнатися про те, які її зразки збереглися аж до теперішнього часу - і це 7 старовинних будівель, позначених на карті. Також за допомогою рідкісних фото різних часів ми могли простежити, як Солом'янка набувала сучасного вигляду.

Значну увагу було приділено декільком знаковим спорудам Солом’янки, зокрема, Покровській церкві — найстарішому храмові Солом'янського району. Із цим храмом пов'язане ім'я Василя Липківського — творця і першого митрополита УАПЦ, внесок якого в національну свідомість українців дуже й дуже значний. З 1905 по 1919 рік він був настоятелем у цій церкві. Його ім’я носить одна з найбільших вулиць Солом’янки неподалік.

Згадували і про Степана Васильченка, який 4 роки мешкав на Солом’янці та лишив про це письмові згадки, а ще - читали "Солом'янські оповідання" Івана Сенченка, які перенесли нас на стару Солом'янку.

Дізнатися більше про місцевість Солом’янка можна з книги О.Михайлика та С.Широчина “Невідомі периферії Києва. Солом’янський район”.

Наступну, 7-му лекцію “Совки” заплановано на 3 квітня. Зацікавилися темою? Слідкуйте за анонсами!

Анонс зустрічі

"Натхнення – навіщо потрібна сміливість творити" - це тема 6-ї зустрічі у Центральній бібліотеці Солом’янки з практичною психологинею, авторкою книги "Ти вивезеш" Катериною Флекман відбудеться найближчої суботи!

Для того, аби жити наповнено, конче потрібне натхнення. Про те, де його шукати під час війни, і що, власне, є джерелами натхнення, дізнаємося вже за кілька днів від нашої невтомної мотиваторки!

Чекаємо на вас!

Укриття є

"МовоСвіт на Освіти" - для всіх бажаючих!

Цього тижня на наших курсах української мови в ЦРБ ім. Григорія Сковороди було цікаво і продуктивно!

Ми працювали як із підлітками, які готуються до НМТ, так і з дорослими-початківцями, а також з тими, хто вивчав мову в школі, але бажає її покращити.

На занятті з дорослими ми акцентували увагу на усному спілкуванні, вивченні нових слів та виразів. З дітьми - писали словникові і коментовані диктанти, це допомагає закріпити вивчений матеріал з орфографії та пунктуації.

Запрошуємо всіх охочих приєднатися до наших курсів! Навчання відбувається в зручний для вас час. Вивчайте українську мову легко та з задоволенням!

Наш освітній телеграм-канал «Мовосвіт»: https://t.me/movosvit

Наш блог «МовоСвіт на Освіти»: https://movosvitnaosvity.blogspot.com

#МовоСвіт_на_Освіти_2024

21 березня - Всесвітній день поезії!

Поезія - це щось позавимірне й незбагненне, що зміцнює нас ізсередини та вкладає іскру життя і в найсіріші будні.

Принагідно нагадуємо, що 24 березня у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбудуться поетичні читання до Всесвітнього дня поезії, присвячені українським шістдесятникам.

Іван Мазепа. До 385 річчя з дня народження

Гетьман Іван Мазепа – один із найколоритніших і найцікавіших українців, якому цьогоріч виповнюється 385 років.

Іван Мазепа поклав своє життя на вівтар служіння Україні і вважається найсуперечливішою постаттю нашої історії. Він-приятель російського царя і водночас борець за інтереси Української козацької держави, будівничий величних соборів, але відлучений від церкви та підданий анафемі віруючий християнин. Він – майстер складних дипломатичних ігор і людина, що поставила на карту все-і програла найголовнішу гру свого життя.

Іван Мазепа – блискучий світський кавалер, улюбленець жіноцтва і чи не єдиний обдарований поет і музикант-аматор серед усіх українських гетьманів. Він – виходець із шляхетного роду, мав благородне походження. Його батько довгий час був Білоцерківським отаманом. Від матері йому дісталась неймовірна врода, в нього закохувались дівчата і молоді жінки. У характері Мазепи поєднувались нетипові риси – прагматизм та романтичне мислення, гострий розум та поетичність. З юних років він був всебічно розвиненою людиною, дуже ерудованим. Захоплювався філософією та історією, любив давньогрецьких поетів. Іван Мазепа здобув ґрунтовну освіту у Києво-Могилянській академії та навчався військової справи у Голландії. Філософію вивчав у Франції.

Булаву гетьмана Лівобережної України Іван Мазепа отримав у 1687 році. Головною метою його правління було об’єднання Лівобережжя, Правобережжя та Запоріжжя в єдину козацьку державу. Також важливим напрямком у своїй політиці він бачив розвиток освіти – підняв престиж Київської академії, заснував Чернігівський колегіум, дбав про розвиток науки, про національне книгодрукування. Як глибоко віруюча людина, велику увагу приділяв будівництву храмів.

Впродовж двадцяти років свого правління Мазепа шукав можливості вийти з-під влади московського царя. Він намагався відновити авторитет гетьманства в Україні, проводив політику відновлення самостійної козацької держави.

Коли взаємини з Москвою погіршилися, Мазепа утворив союз із Швецією, виступивши на боці Швеції у російсько-шведській війні.

Політична діяльність Мазепи мала як критиків, так і прихильників. Його життя та вчинки і сьогодні викликають гострі суперечки, та мало кому випала така цікава і непроста доля за життя та після смерті.

Гетьман України Іван Степанович Мазепа відійшов у вічність 21 вересня 1709 року. Похований на території Молдавії.

Ілюструємо емоції людини на заняттях "Творчої майстерні"

16 березня в художній студії для дітей та підлітків "Творча майстерня" було проведено заняття, присвячене ілюструванню емоцій людини.

Діти - це маленькі емпати, які інтуїтивно відчувають емоційний стан людей навколо. Саме тому, тема заняття прийшлася нашими митцям та мисткиням до душі, адже відтворення емоцій на папері не тільки допомагає краще розуміти навколишнє середовище, а й себе особисто.

Крім цього, малюки практикували і зміцнювали знання побудови портрету людини, пропорцій, компонування об'єктів у просторі.

Весело і завзято дітки малювали себе, своїх рідних та близьких. А як це було - дивіться на наших світлинах.