вівторок, 31 березня 2020 р.

#Бібліотека_онлайн: Голосні читання «Ой, лише…» з дитячою письменницею Валентиною Захабурою

31 березня, у рамках Тижня дитячого читання, на сторінці "Публічні бібліотеки Солом'янки" відбулася онлайнова зустріч із дитячою письменницею, авторкою трилогії "Ой, Лише, або З чим їдять вундеркіндів", "Ой, Лише, або Як потрапити в халепу", "Ой, Лише, або Як приборкати батьків", книжки року 2019 для підлітків "Лепрекони" (за версією «BaraBooka. Простір української дитячої книги»), а також виконавицею пісень, бібліотекаркою, мрійницею і мандрівницею Валентиною Захабурою, яка вірить у дива і мріє колись написати фентезі!
Авторка, яка сама водночас є мамою, донькою та працює з дітьми у дитячій бібліотеці №9 Шевченківського району, сміливо пише і голосно говорить про те, що можна й треба… приборкувати батьків! 
Досвід чималий, тем – хоч відбавляй… Тож одна за одною народжуються книжки для цільової аудиторії – дітей, які підростають. А Валентина їх із задоволенням озвучує! Це сталося і сьогодні.
А ще Валентина - авторка, учасниця декількох колективних збірок прози для підлітків "Чат для дівчат", "Вузлик на пам'ять. Історії та спогади", "Окуляри і кролик-гном" та ще багато хто! У нашій бібліотеці є збірка поезій Валентини Захабури "Ятоморе"

понеділок, 30 березня 2020 р.

#Бібліотека_онлайн: Психологічний вебінар «ReСтарт: Don’t Panic!»

Нагадаємо, що у 2020 році Центральна бібліотека Солом’янки започаткувала серію психопросвітницьких заходів - Тренінгів з особистісного розвитку «ReСтарт!». А проводить їх на волонтерських засадах психолог, коуч, засновниця Української тренінгової агенції «ProTraining’s» Злата Біневич.

Через пандемію безліч людей у світі розхитані, розгублені та потребують психологічної допомоги. Тож ми дуже вдячні пані Златі за можливість спільно організувати такі вебінари. Онлайнові зустрічі піднімають бойовий дух та підтримують віру у завтрашній день, у якому все буде добре.
В умовах карантину третій, березневий семінар «ReСтарт: Don’t Panic!» відбувся у вигляді вебінару. Транслювався він як і зазвичай, на сторінці Публічні бібліотеки Солом'янки у фейсбук. 
Під час вебінару тренерка розповіла, як адаптуватися до карантинного життя, не панікувати і лишатися при здоровому глузді, доброму гуморі та доброму здоров’ї, поділилася настановами та прийомами, як працювати із власними страхами, які зазвичай не є 100% адекватними реальному стану речей, а також про те, як розпізнавати тривоги, страхи, жахи і паніку, і як нейтралізувати їх, про те, що треба активізувати свої зусилля у побудові плану «Б» та плану «В», яких вимагає від нас сьогодення. Злата Біневич поділилася трохи власними секретами адаптації, порадами про те, чим краще займатися на карантині, який режим дня бажаний. Також у ході семінару пані Злата відповідала на поставлені запитання.

Фрагменти запису можна переглянути тут: частина 1-ша, частина 2-га.

неділя, 29 березня 2020 р.

Онлайн-зустріч із письменницею, поетесою, драматургом Анною Багряною


29 березня відбулася зустріч із українською літераторкою, поетесою, перекладачкою та драматургом Анною Багряною, яка нині мешкає у сонячній Болгарії (м.Софія). Однак про Україну пані Аня не забуває - пише твори українською для дорослих і дітей та багато перекладає з польської, болгарської, македонської та російської мов. 

Анна Багряна - щедра авторка. На її творчому рахунку 12 збірок поезії, 15 книжок прози, 27 книжок перекладів, які відзначено багатьма літературними відзнаками, 3 збірників п’єс та лібрето, за якими поставлено 6 вистав в українських та зарубіжних театрах. Твори Анни Багряної перекладені польською, російською, англійською, французькою, болгарською, латиською, азербайджанською, естонською, вірменською, македонською, сербською, хорватською, албанською, литовською, естонською та іншими мовами.

У Центральній бібліотеці Солом’янки є можливість почитати романи Анни Багряної: "Етимологія крові" (Київ, Факт, 2008); "Дивна така любов: роман-соната" (Київ, Нора-Друк, 2010), "Дошкуляка" (Київ Нора-Друк, 2012); переклад з македонської роману Наталі Спасової "Дві принцеси" (Луцьк, Твердиня, 2018), а також книжку оповідань для дітей для молодшого і середнього шкільного віку "Анна Багряна про Марію Заньковецьку, Олену Телігу, Вангу, Марію Приймаченко, Славу Стецько" (Київ, Грані-Т, 2010). 

Сьогодні пані Анна згадувала про Київ, про рідну Солом'янку, а головне - прочитала свій новий твір для молодших школяриків "Домашнє завдання"!

Відео за посиланням.

субота, 28 березня 2020 р.

Онлайн-зустріч із письменницею Тетяною Белімовою

28 березня відбулася онлайн-зустріч із письменницею Тетяною Белімовою, переможницею "Коронації Слова", авторкою книжок: «Київ.ua» (роман, КСД, 2013), «Вільний світ» (роман, КСД), «Трояндовий джем» (збірка оповідань та новел, Брайт Букс, 2015), «Яйце-Райце, або Мільйон на мрію» (роман-шоу у співавторстві з Андрієм Процайло, Брайт Букс, 2016), а також учасницею колективного проєктів малої прози "Львів. Кава.Любов" / "Теплі історії"!

Говорили про плюси і мінуси карантину, про те, як важливо вижити і не зламатися об скрутні обставини долі. 
На підтвердження того пані Тетяна читала щемливу новелу про історію народження пісні "I Will Survive" (1978), яку відзначено статуеткою Grammy, і про непросту долю її авторки, чорношкірої співачки Глорії Гейнор, для якої особиста трагедія обернулася на тріумф. Прочитана історія міститься у книзі «I will survive! Я виживу!», колективній праці сучасних українських письменників (2018). 

А ще, як і обіцяв анонс, звучав уривок з «Трояндового джему» про те, якими важливими для нас є родинні традиції, таємниці та рецепти. А щоб нам було зовсім затишно, авторка провела зустріч у форматі онлайн-чаювання.
Глядачі ще довго не відпускали пані Тетяну...
Відео зустрічі за посиланням.

До речі, роман «Київ.ua» можна почитати у Центральній бібліотеці Солом’янки на Освіти, 14 а

пʼятниця, 27 березня 2020 р.

Оприлюднення читацької думки «Театральні уподобання книголюбів»

До Всесвітнього дня театру, бібліотеки Солом’янки активно вивчали театральні уподобання книголюбів. Опитування тривало 23 по 27 березня 2020 на сторінці "Вільний Світ бібліотек Солом’янки."

На думку читачів, театри ми любимо…

«…Тому, що там ми в уявному прекрасному світі, можемо бути співучасниками історії, віртуально підтримувати добро, боротися зі злом. Там все можливо.»

«…Люблю бо люблю. Я не шукаю відповіді на питання чому люблю море, гори, ліс, літаки, борщ, книжки... Взагалі мистецтво - така штука, яку не можна не любити, тому що воно впливає на почуття. Якщо не впливає, тоді або воно - не мистецтво, або щось не так із людиною. Талант вражає, переконує. Митці - особливі люди... Вони говорять ті ж слова, що й ми. Тільки там, де нам Станіславський дав би оцінку: "Не вірю!", вони зривають аплодисменти.»

«Магія намріяного світу, ілюзія казковості, можливість побачитти себе ніби в дзеркалі, там висловлються переживання на які ми не наважились, або навпаки - переживання, до яких нам хочеться повернутись, щось , що глибоко зачікає серце, докомуючись до нас справжніх...»

«Завжди любив театри. А чому і за що, не замислювався... ЛЮБЛЮ І ВСЕ!»

Найулюбленішими театрами читачів є: Театр Франка та Молодий театр (Київ), а також низка театрів, згаданих нижче, у переліку улюблених вистав.

Найулюбленішими українськими режисерами виявилися: Сергій Данченко та Богдан Ступка, які, на жаль, вже у засвітах. Серед творців сучасного театрального мистецтва названі: Влад Троїцький, Ірина Кліщевська, Олег Мосійчук, Олександра Кравченко, Павло Ар'є, Юлія Гасиліна…

Актори, що лишили незабутній відбиток у пам’яті наших читачів
Ті, що у вічності - Наталя Ужвій, Нонна Копержинська, Богдан Ступка, Сергій Романюк... А також корифеї сцени й менш відомі постаті, які наповнюють сучасний світ театру: Ада Роговцева, Галина Яблонська, Лариса Кадирова, Анатолій Хостікоєв, Богдан та Петро Бенюки, Наталя та Ольга Сумські, Петро Панчук, Євген Нищук, Ірма Вітовська, Ахтем Сейтаблаєв, Анжеліка Савченко, Анна Варпаховська, Віталіна Біблів, Дмитро Чернов, Надія Крат, Наталья Мацак, Олексій Богданович, Олексій Вертинський, Олександр Печериця, Соломія Зеленська, Станіслав Боклан, Тамара Яценко…
Це ті представники Світу Театру, які зринали, і не раз, у відповідях на питання "Вільного Світу". Певна, річ, читачів могла підвести пам’ять на імена, тож список улюблених творців далеко неповний. Більше їх тут: https://theatre.love/persons

Що ж стосується вистав, то на питання: «Яка вистава справила на вас незабутнє враження?» надійшов цілий шквал коментарів. На назви у людей пам’ять щедріша. 
Ось список рекомендацій наших читачів. Улюблені вистави в алфавітному порядку: 
  • "Баба Пріся" (Театр Лесі Українки, Львів) 
  • "Баядерка" (Національна опера) 
  • "Богема" (Національна опера) 
  • "Візит старої дами" (Молодіжний народний театр) 
  • "Грек Зорбо" (Театр Франка) 
  • "Гуцулка Ксеня" (Івано-Франківський театр, Львівська опера) 
  • "Гуцульський рік" (Театр Марії Заньковецької, Львів) 
  • "Дон Кіхот" (Національна опера, Львівська опера) 
  • "За двома зайцями" (Театр Франка, Молодий театр, Театр Марії Заньковецької, Львів) 
  • "Запорожець за Дунаєм" (Національна опера) 
  • "Кайдашева сім'я" (Театр Франка) 
  • "Каляки-маляки" (Академічний театр ляльок) 
  • "Камінний хрест" (Коломийський академічний обласний драматичний театр) 
  • "Кармен" (Національна опера, Львівська опера) 
  • "Козенята і сірий вовк" (Навчальний театр університету Карпенко-Карого) 
  • "Конотопська відьма" (Львівський академічний театр, Одеський академічний театр) 
  • "Коріолан" (Театр Франка) 
  • "Корсар" (Національна опера) 
  • "КостяКатяМамаЧай" (Золоті ворота) 
  • "Крап-Ля" (Академічний театр ляльок) 
  • "Краще залишайся мертвим" (Мала Сцена Ужгородського драмтеатру) 
  • "Лебедине озеро" (Національна опера) 
  • "Летючий (липучий) голландець" (Національна опера) 
  • "Лісова пісня" (Національна опера) 
  • "Лісова пісня" (Театр Леся Курбаса, Львів) 
  • "Лускунчик" (Національна опера) 
  • "Люди:1+1=3" (Сузір'я) 
  • "Мазепа" (Тернопільській театр) 
  • "МИ Є!" (Експериментальний театр "Дах") 
  • "Мільйон парашутиків" (Київський театр-студія "МІСТ") 
  • "Моя професія - синьйор з вищого світу" (Театр Франка) 
  • "Назар Стодоля" (Театр Франка, Театр Марії Заньковецької, Львів) 
  • "Нація" (Івано-Франківський театр) 
  • "Неаполь - Місто Попелюшок" (Театр Марії Заньковецької, Львів) 
  • "Нелегалка" (Український малий драматичний театр ) 
  • "Неперевершена" (Театр Франка) 
  • "Ніч перед Різдвом" (Тернопільський драмтеатр) 
  • "Оскар і Рожева Пані" (Театр Франка), 
  • "Паяци" (Національна опера, Львівська опера) 
  • "Пер Ґюнт" ( Національна опера) 
  • "Плаха" (Запорізький театр молоді, Харківська академія культури) 
  • "Ріголетто" (Національна опера, Львівська опера) 
  • "Ромео і Джульєтта" (Національна опера) 
  • "Самотня леді" (Театр Івана Франка) 
  • "Сватання на Гончарівці" (Молодий театр, Театр Заньковецької) 
  • "Солодка Даруся" (Івано-Франківський драмтеатр) 
  • "Сталкери" (Золоті Ворота) 
  • "Сталкери" (Молодий театр) 
  • "Таїна буття" (Театр Івана Франка) 
  • "Танго життя" (Театр оперети) 
  • "Тарас Бульба" (Національна опера) 
  • "Тарас" (Тернопільській театр) 
  • "Тев'є молочник" (Театр Саксаганського) 
  • "Тевьє-Тевель" (Театр Франка) 
  • "Тисяча і одна ( Національна опера) 
  • "Турандот" (Національна опера) 
  • "Украдене щастя" (Золоті ворота, Молодий театр, Театр Заньковецької, Львів ) 
  • "Уроборос у Східній Європі" 
  • "Урус Шайтан" (Театр Франка) 
  • "Усюди один. Свічка на вітрі" (Театр Лесі Українки) 
  • "Ханума" (Театр Заньковецької, Львів) 
  • "Холодна м’ята" (Малий театр) 
  • "Хоровод любові" (Молодий театр) 
  • "Це все вона" (Молодий театр) 
  • "Чіо-чіо-сан" (Національна опера) 
  • "Чудики" (Сузір'я) 
  • "Шевченківські імперативи" (Театр Франка) 
  • "Я чекаю на тебе, мій милий" (Мала Сцена Ужгородського драмтеатру) 
  • "Як наші діди парубкували" (Тернопільський театр)

27 березня – Міжнародний день театру, встановлений у 1961 році IX конгресом Міжнародного інституту театру

До Дня театру ми поспілкувалися із експертом-театролюбом Олесею Кривопишею, зустріч із якою під назвою "Книголюби-театрали" планували на сьогодні.

"Театральне мистецтво - це магія і, водночас, це велика системна робота. - Каже пані Олеся, яка з дитинства долучена до театрального світу. - За лаштунками залишається віддана праця режисерів, театральних декораторів, звукорежисерів, костюмерів, освітлювачів, адміністраторів, технічного персоналу, людей, які створюють затишок, настрій, комфорт і безпеку в театрах. День Театру - це не тільки професійне свято митців сцени, а це свято мільйонів глядачів! Ми не лише проводимо свій час у театрі, ми долучаємося до великого дива, до культурного надбання минулого та сьогодення. 
В усі часи Театральне мистецтво не лише розважало, а й давало відповіді на складні питання, надихало та спонукало до дій! Перевірено на собі: іноді важливі рішення у моєму житті я приймала саме під впливом вистав, які спонукали до переосмислень.
Театр є також важливим для психологічного перезавантаження та соціальної реабілітації. І саме з театром Франка та «Сузір'я» мене, як Волонтера дитячого центру та Наставника, пов'язує кількарічна співпраця із долучення дітей, позбавлених батьківського піклування, до театру. Бракує слів, щоб передати щирі позитивні емоції дітей від перегляду вистав! 
Актори та режисери знаходили час для зустрічей та спілкування з дітьми, тим самим демонструючи не тільки високе мистецтво та таїну театрального перевтілення, а й приклад любові та відкритості у житті. "Самотня леді", "Шельменко-денщик", "Мартин Боруля", "Наталка Полтавка", "Назар Стодоля", "Оскар - Богу", дитячі вистави театру - стали улюбленими для багатьох дітей. Виходи у театр ставали подією, до них готувалися, обираючи найкраще вбрання. Також це ставало прикладом, як цікаво, насичено та красиво можна проводити свій вільний час.
Я щаслива людина! Адже багато разів ставала свідком Чуда: впливу Театрального Мистецтва на поранені душі тих, хто у своєму житті стикнувся із зовсім недитячими проблемами та несправедливістю. Низько вклоняюся творчим людям за їх талант та небайдужість! З ДНЕМ ТЕАТРУ, ДРУЗІ!"
Трішки історії театру

"Театр має давню історію. Театральні вистави Стародавньої Греції, які з'явилися у давньогрецьких містах-державах ще в 5 ст. до н.е., були всенародним святом: на гігантських амфітеатрах, просто неба збиралися десятки тисяч глядачів. Був популярним театр і в Давньому Римі. Античні театри мали величезний вплив на подальший розвиток європейського театрального мистецтва.
Український театр бере свій початок з українських традицій та обрядів. Українцям було важливо зберігати свою ідентичність та мову. Потім з'явився шкільний театр. У 2019 році в Україні відзначали 2 важливі театральні ювілеї: 400 років українського театру та 200-річчя першої української драми "Наталка Полтавка" Івана Котляревського (1819 р.). 


Українські театральні діячі зробили свій значний внесок у розвиток світової театральної культури. Варто згадати розстріляного радянським режимом Леся Курбаса, фундатора модерного вітчизняного театру, Марію Заньковецьку, провідну зірку українського театру кінця ХІХ і початку ХХ століть, Соломію Крушельницьку, знану у світі українську співачку.

У 2020 році 100-річний ювілей Київського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, одного з найулюбленіших серед театралів. "Кайдашева сім'я", "Наталка Полтавка", "Поминальна молитва", "Грек Зорба", "Перехресні стежки", "Річард ІІІ", "Коріолан", "Незрівнянна" - це вистави, на які глядачі викуповують квитки за кілька місяців наперед!

Також захоплення викликає діяльність українських театрів за кордоном: Українського драматичного театру Івана Бернацького у Нью-Йорку, США, та Українського театру Канади "Заграва" (м.Торонто, худ. керівник та режисер Йосип Терлецький), які своїми постановками підтримують культурний зв'язок з батьківщиною для багатьох діаспорян. Ці театри можна внести до книги рекордів України: театр Бернацького здійснив найбільшу кількість театральних звернень до Шевченкіани: 16. А театр "Заграва" є найстаршим діючим театром закордоння - цьогоріч він святкуватиме 57-й рік з дня заснування (у 1953 р.)." - зауважила Олеся Кривопиша. 

Літературна вітрина «Нонна Копержинська - український самородок» - до Міжнародного дня театру


У старших поколінь ім’я Нонни Копержинської викликає щирий захват, майже так само як ім’я Фаїни Раневської. (Пригадуєте тітку Секлету у фільмі "За двома зайцями"? А Рогнеду Карпівну в "Королеві бензоколонки"?) А ось молодь про неї майже нічого не знає. Тож привідкриймо трохи завісу таємниці.

Дуже добре сказав про Копержинську український театральний критик, мистецький оглядач, заслужений журналіст України, автор книжки «Народна артистка» Олег Вергеліс: 

«...Якщо Раневська несла позачасову загальнолюдську ауру, то Копержинська завжди була актрисою національною. Копержинська офіційно стала народною (Народна артистка УРСР) 1967-го. Але неофіційно «народною» була завжди. Вважай, із першої появи на порозі театру імені І.Франка в 1946-му. Коли її запросив до трупи Гнат Юра (вчилася у Амвросія Бучми).

Уже тоді вона була і «своя», і «наша навіки». В епізодиках й іноді в ролях жирніших втілювала народний характер з такою безпосередністю та магічною переконливістю, що сумніватися в істинності, у «справжності» тієї чи іншої її тітки не було ну ніякої змоги! За піввіку творчого життя головних ролей у Копержинської в кіно не було взагалі. Так — епізоди, фрагменти... Але ж обожнювали її всім світом і всім народом саме за цих... За невгамовних матусь. За сварливих тіток. За заміських буфетниць. За відстаючих «буряківниць» (наприклад, із веселого комуністичного фільму «Доля Марини»). Любили її за одарок, горпин, парасок, секлет...

Майже так само, як і у випадку з Раневською: знялася десь випадково, промайнула десь, «мимо» пройшла — а забути неможливо. Назви фільмів із пам’яті стерлися. А її колоритні акторські мікровкраплення — нізащо! Ні під яким наркозом! Їх, до речі, постійно порівнювали: Нонну Кронидівну і Фаїну Георгіївну. Не масштаби талантів порівнювали, а гіпнотичну силу і шалену акторську породу.»

Біографія Нонни Копержинської

Народилася 1 травня 1920 року в Києві. Після смерті батька Нонна з мамою-лікарем переїхали жити на Донбас у невелике місто Димитров (нині Мирноград), а пізніше знов повернулися до Києва. У 1938 році Нонна вступила до театрального інституту – і… потрапила на курс до Амвросія Бучми. А згодом її помітив Олександр Довженко і в 1939 році зняв у своєму фільмі «Щорс». У 1941 році почалася Німецько-радянська війна і Нонні довелося залишити навчання. Закінчила вона його вже після війни. З 1946 року і до кінця життя актриса працювала у театрі імені Івана Франка, створюючи незабутні сценічні образи. 

Вдруге Нонна дебютувала в картині «Украдене щастя» (1952), але народна слава до неї прийшла після ролей у фільмах «За двома зайцями» (1961) і «Королева бензоколонки» (1963). Голос видатної акторки впізнавали і любили шанувальники радіовистав «Театр перед мікрофоном». Кажуть, найбільш відданими її глядачами були футбольні вболівальники, адже Нонна Кронидівна була фанаткою "Динамо", була вона й затятим водієм. 
Народна артистка України Галина Яблонська, яка працювала з Нонною Копержинською, пригадувала: «Нонна Копержинська не грала на сцені — вона на ній жила, і в цьому її можна порівняти з Амвросієм Бучмою».

Найвідоміші ролі в театрі

Текля «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького
Вустя, «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»
Степанида «Не судилось» М. Старицького
Ганна «Фараони» О. Коломійця
Ганна «Безталанна» І. Карпенка-Карого
Катерина «В степах України» О. Корнійчука
Настя «Патетична соната» М. Куліша
Клара Цеханасян «Візит старої дами» Ф. Дюрренматта
Марта — «Макар Діброва» О. Є. Корнійчука
Настя — «Украдене щастя» І. Я. Франка
Галина Петрівна — «Гріх» В. К. Винниченка
Гордиля — «Лиха доля» М. П. Старицького
Варвара — «Мої друзі» О. Корнійчука

Найбільш відомі ролі у кіно

1952 — «Украдене щастя» (фільм-вистава) — друга сусідка
1955 — «Назар Стодоля» (фільм-вистава) — молодиця
1957 — «Штепсель одружує Тарапуньку» — тётя Вустя
1958 — «Сватання на Гончарівці» — Одарка
1961 — «За двома зайцями» — Секлета Пилипівна Лимериха, мати Галі
1963 — «Королева бензоколонки» — Рогнеда Карпівна, буфетниця
1964 — «Фараони» (фільм-вистава) — Ганна
1966 — «Безталанна» (фільм-вистава) — Ганна
1967 — «Непосиди» — Диходиміха, мати Олега
1967 — «Не судилось» (фільм-вистава) — Степанида
1971 — «Інспектор карного розшуку» — Каштанова, сусідка Огороднікових
1978 — «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»
1982 — «Ретро» (фільм-вистава) — Ніна Іванівна Воронкова, медсестра
1995 — «Острів любові» (Фільм перший. «Острів любові») — нянька паночки

Відійшла у засвіти Нонна Кронідівна 10 червня 1999 року, у віці 79 років. Похована поруч зі своїм чоловіком, театральним режисером Павлом Шкрьобою на Байковому цвинтарі Києва.

четвер, 26 березня 2020 р.

Чи знаєте ви?

Книгарня Бертран (Livraria Bertrand) визнана Книгою світових рекордів Гіннеса як найстаріша діюча книгарня у світі в 2016 році. 
Книгарня заснована в 1732 році в Лісабоні, Португалія. Сьогодні Бертран - мережа з 52 магазинів по всій Португалії. 
Бертран відвідували численні відомі автори, серед яких Алешандре Еркулану,Фернанду Пессоа, Ека де Кейруш, Антеру де Кенталь і Рамалью Ортігау.

Мотиваційне відео від дитячої письменниці Оксани Кротюк

26 березня у Бібліотеці на Освіти14а була запланована зустріч із дитячою письменницею, редакторкою журналу "Малятко" Оксаною Кротюк. Бібліотека не один рік передплачує «Малятко», має дитячі книжки авторки, написані для школяриків, дошколяриків та для читання дорослими дітям «Михлик їде на море», «Прилетіла пташечка: традиційні свята народного календаря», «Купці, купці, гусочко!: забавлянки, масажики, ігри», «Абетка», «От би мені коника!», «В зоопарку: віршик-гра», «Чорне море й синій кит», «Веселі єноти», «Неслухняне левеня: вірші».

Скасована через карантин зустріч із пані Оксаною відбулася у відеозвернення. У відео письменниця говорить про бібліотеки і запитує: «Чи є причини не читати?»