30 квітня традиційно о 15.00, але під звуки київського дощу онлайн звучали «Абрикоси Донбасу». Так відбулася довгоочікувана зустріч з письменницею Любов’ю Якимчук, твори якої є в Бібліотеках Солом’янки.
Авторка поетичної збірки «Абрикоси Донбасу» родом з Луганщини, зараз мешкає в Києві. Вона лауреатка міжнародних і вітчизняних літературних премій. Пише вірші і прозу, що перекладалося англійською, німецькою, польською, шведською, французькою, російською, естонською, івритом та азербайджанською мовами.
За словами Любові Якимчук, збірку «Абрикоси Донбасу» (Видавництво Старого Лева) нині ніде не можна купити, бо наклад книжки в 3000 примірників давно розійшовся. Адже письменниця побувала з презентаціями більше ніж у 20 містах України та закордоном.
Епіграф до книжки звучить так: «Там, де не ростуть абрикоси – починається Росія». Такий собі абрикосовий кордон. Ці слова-маркер написані пані Любою до війни. «Абрикоси Донбасу» – автобіографічна документальна збірка віршів, хоча письменниця зізнається, що тексти конкурують з реальністю, яка набагато жорстокіша на Донбасі. «На жаль, література безсила перед реальністю», каже вона.
Слухачі почули авторські тексти «як я вбила», «розкладання» та інші. Любов Якимчук відповіла на запитання про вплив теоретика українського футуризму Михайля Семенка на її творчий почерк, про фестиваль «Метро до Кибинець». Розповіла про кумедні випадки за кордоном через її ім’я… Приміром, із Польщі письменниці надійшло запрошення на «пан Любов». А ще в книжці авторки є сторінка з чеком зі «Сільпо», але то – таки вірші! Адже Образи у світ поетки приходять особливим, нею побаченим, шляхом. Наостанок, учасники онлайн-зустрічі почули й інтимну лірику Любові Якимчук. І то варто чути…
Немає коментарів:
Дописати коментар