У старших поколінь ім’я Нонни Копержинської викликає щирий захват, майже так само як ім’я Фаїни Раневської. (Пригадуєте тітку Секлету у фільмі "За двома зайцями"? А Рогнеду Карпівну в "Королеві бензоколонки"?) А ось молодь про неї майже нічого не знає. Тож привідкриймо трохи завісу таємниці.
Дуже добре сказав про Копержинську український театральний критик, мистецький оглядач, заслужений журналіст України, автор книжки «Народна артистка» Олег Вергеліс:
«...Якщо Раневська несла позачасову загальнолюдську ауру, то Копержинська завжди була актрисою національною. Копержинська офіційно стала народною (Народна артистка УРСР) 1967-го. Але неофіційно «народною» була завжди. Вважай, із першої появи на порозі театру імені І.Франка в 1946-му. Коли її запросив до трупи Гнат Юра (вчилася у Амвросія Бучми).
Уже тоді вона була і «своя», і «наша навіки». В епізодиках й іноді в ролях жирніших втілювала народний характер з такою безпосередністю та магічною переконливістю, що сумніватися в істинності, у «справжності» тієї чи іншої її тітки не було ну ніякої змоги! За піввіку творчого життя головних ролей у Копержинської в кіно не було взагалі. Так — епізоди, фрагменти... Але ж обожнювали її всім світом і всім народом саме за цих... За невгамовних матусь. За сварливих тіток. За заміських буфетниць. За відстаючих «буряківниць» (наприклад, із веселого комуністичного фільму «Доля Марини»). Любили її за одарок, горпин, парасок, секлет...
Майже так само, як і у випадку з Раневською: знялася десь випадково, промайнула десь, «мимо» пройшла — а забути неможливо. Назви фільмів із пам’яті стерлися. А її колоритні акторські мікровкраплення — нізащо! Ні під яким наркозом! Їх, до речі, постійно порівнювали: Нонну Кронидівну і Фаїну Георгіївну. Не масштаби талантів порівнювали, а гіпнотичну силу і шалену акторську породу.»
Біографія Нонни Копержинської
Народилася 1 травня 1920 року в Києві. Після смерті батька Нонна з мамою-лікарем переїхали жити на Донбас у невелике місто Димитров (нині Мирноград), а пізніше знов повернулися до Києва. У 1938 році Нонна вступила до театрального інституту – і… потрапила на курс до Амвросія Бучми. А згодом її помітив Олександр Довженко і в 1939 році зняв у своєму фільмі «Щорс». У 1941 році почалася Німецько-радянська війна і Нонні довелося залишити навчання. Закінчила вона його вже після війни. З 1946 року і до кінця життя актриса працювала у театрі імені Івана Франка, створюючи незабутні сценічні образи.
Вдруге Нонна дебютувала в картині «Украдене щастя» (1952), але народна слава до неї прийшла після ролей у фільмах «За двома зайцями» (1961) і «Королева бензоколонки» (1963). Голос видатної акторки впізнавали і любили шанувальники радіовистав «Театр перед мікрофоном». Кажуть, найбільш відданими її глядачами були футбольні вболівальники, адже Нонна Кронидівна була фанаткою "Динамо", була вона й затятим водієм.
Народна артистка України Галина Яблонська, яка працювала з Нонною Копержинською, пригадувала: «Нонна Копержинська не грала на сцені — вона на ній жила, і в цьому її можна порівняти з Амвросієм Бучмою».
Найвідоміші ролі в театрі
•
Текля «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького
•
Вустя, «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»
•
Степанида «Не судилось» М. Старицького
•
Ганна «Фараони» О. Коломійця
•
Ганна «Безталанна» І. Карпенка-Карого
•
Катерина «В степах України» О. Корнійчука
•
Настя «Патетична соната» М. Куліша
•
Клара Цеханасян «Візит старої дами» Ф. Дюрренматта
•
Марта — «Макар Діброва» О. Є. Корнійчука
•
Настя — «Украдене щастя» І. Я. Франка
•
Галина Петрівна — «Гріх» В. К. Винниченка
•
Гордиля — «Лиха доля» М. П. Старицького
•
Варвара — «Мої друзі» О. Корнійчука
Найбільш відомі ролі у кіно
•
1952 — «Украдене щастя» (фільм-вистава) — друга сусідка
•
1955 — «Назар Стодоля» (фільм-вистава) — молодиця
•
1957 — «Штепсель одружує Тарапуньку» — тётя Вустя
•
1958 — «Сватання на Гончарівці» — Одарка
•
1961 — «За двома зайцями» — Секлета Пилипівна Лимериха, мати Галі
•
1963 — «Королева бензоколонки» — Рогнеда Карпівна, буфетниця
•
1964 — «Фараони» (фільм-вистава) — Ганна
•
1966 — «Безталанна» (фільм-вистава) — Ганна
•
1967 — «Непосиди» — Диходиміха, мати Олега
•
1967 — «Не судилось» (фільм-вистава) — Степанида
•
1971 — «Інспектор карного розшуку» — Каштанова, сусідка Огороднікових
•
1978 — «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»
•
1982 — «Ретро» (фільм-вистава) — Ніна Іванівна Воронкова, медсестра
•
1995 — «Острів любові» (Фільм перший. «Острів любові») — нянька паночки
Відійшла у засвіти Нонна Кронідівна 10 червня 1999 року, у віці 79 років. Похована поруч зі своїм чоловіком, театральним режисером Павлом Шкрьобою на Байковому цвинтарі Києва.
