У неділю, 15 лютого, у Бібліотеці Сковороди відбулася щемка й тепла зустріч, присвячена пам’яті Небесної Сотні – "Любов породжує Героїв".
Наш гість, священник УГКЦ Іван Вихор (Ivan Vykhor) – людина непересічних знань і неабиякого ораторського мистецтва – у своїй розповіді поєднав вчення, що для нас зберегла Церква з багатьма свідченнями світської історії.
Посилаючись передусім на вчення Христа, оповіді євангелістів, цитуючи древніх та модернових філософів і письменників, він з теологічного погляду розтлумачив феномен Революції Гідності та Небесної Сотні.
Жертва героїв Майдану, на його думку, зробила весь світ свідком того, що завжди перемагає справжня любов – віддана, діяльна, що проявляється у вчинках та словах і без якої ми не відчуваємо себе гідними людьми.
Про це найточніше нагадує цитата з Євангелія: "Бо де скарб твій, там буде й серце твоє" (Матвія 6:21).
Учасниками Революції стали люди, які звикли використовувати свободу заради добра. На Майдан Їх привела небайдужість й активна позиція. Від тримання оборони до приготування їжі в наметі, від самоорганізації до підтримки – кожен там служив іншому. Так народжувалася сила, що нині дарує мужність і сміливість боротися з кричущою несправедливістю.
Разом з усіма присутніми ми відверто говорили про любов, яка кличе до зростання від людськості до людяності. Про любов, що виходить за межі самозбереження і перемагає страх, беручи над ним гору. Про любов, яка вимірюється жертвою та в ній знаходить свій сенс. Саме тому ця жертва не є даремною: вона є продовженням любові у вічності. А пролита кров засвідчує: блажен той, хто віддає життя за друзів своїх.
У короткі, переконливі, влучні промови отця Івана органічно впліталися відомі пісні, що лунали під час Революції Гідності й спонукали до боротьби. Дякуємо Ігор Якубовський та учасникам "Вокальної студії на Освіти" за чудове виконання незабутніх композицій. У залі не було жодного, хто б не співав разом з усіма!
Усе це підтверджувало, що зародки чеснот у людині є завжди, вона задумана Творцем для того, щоб йти шляхом розвитку, шляхом зростання, шляхом плекання. А ось занедбана любов дає місце іншому, і це інше – не від Бога. Тому плекаймо Любов!



Немає коментарів:
Дописати коментар