«Працюю бібліотекарем і скажу одне: це не професія – це стан душі, покликання, карма… бути посеред книг, бачити захопливі вдячні очі читача, бо ти, бібліотекарю, порекомендував САМЕ ТУ книгу… а це важливо… як і важливо те, з якою теплотою ти вкотре торкаєшся зношеної (або по-іншому: читаної-перечитаної) палітурки… Колись на одному із поетсайтів написала: «Поезія моє небо»… це було давно, проте так думаю й нині …крути не крути, але моя доля тісно-претісно переплетена з книгою і від цього я лише щасливію…» Леся Шмигельська
Здавалося б, презентація сьомої книжки поезій «Сьоме небо» чуттєвої поетеси та нашої колеги бібліотекарки із Прикарпаття Лесі Шмигельської у бібліотеках Солом’янки є малоймовірною. Тому є декілька причин, однак опановані нами онлайни дарують нам можливість зустрітися у часопросторі, перемагаючи обставини.
Тож 19 червня о 19:00 відбулася онлайн-зустріч із пані Лесею, яка була сповнена, водночас, сповідальної щирості та душевної висоти, і, що особливо приємно – пишання своїм фахом! А ще захоплює те, з якою теплотою вона говорить про своїх рідних, про друзів, про людей, «які повірили в неї». І це не напускне, вона така і є. За те її й шанують, тому до її неба й тягнуться. І вчаться у неї мислити високими, чистими й теплими категоріями.
Пані Леся мешкає у с. Камінь Рожнятівського р-ну. Є заступником голови літературного об’єднання «Горгани». Авторка поетичних збірок «Поцілунок літа» (2008), «Жінка з осені» (2011), «Тепло незвіданих доріг» (2012), «Всеобрій» (2014), «ПроСвіт» (2016), «Осанна осені» (2016), «Сьоме небо» (2019). Лауреат премій ім. Марійки Підгірянки (2015), Леся Мартовича (2016) та Василя Стефаника (2018). Член НСПУ. Книжка «Сьоме небо» є у бібліотеці на Освіти, 14 а.
Немає коментарів:
Дописати коментар