Минулої неділі, 22 березня, о 12:00 у Бібліотеці Сковороди зібралися шанувальники творчості Ліни Костенко.
"Крила" – так називалася зустріч, присвячена 96-річчю геніальної поетки, мислительки, жінки-легенди. Таку назву має й альбом пісень на її вірші, створений добрим другом нашої бібліотеки, композитором та виконавцем Сергієм Морозом (Serhii Moroz), який і виконав їх перед присутніми.
Занурення в атмосферу поезії та життя Ліни Василівни вийшло надзвичайно насиченим і, сподіваємося, запам’ятається її учасникам надовго.
Її земний шлях проліг зі Ржищева, що на Київщині, через довоєнний і ще тоді населений Труханів острів – "київську Венецію", Київський педагогічний інститут, Літературний інститут імені Горького, сповнений активного літературного життя Київ та багато міст України. Навіть Чорнобильську зону, де вона певний час мешкала і яку ретельно вивчала.
Пані Ліна – тонка і глибока поетеса-шістдесятниця, прозаїкиня, дисидентка, людина, непримиренна до несправедливості, яка не боялася висловлювати протести проти гноблення української інтелігенції. Це не минуло безслідно і змушувало десятиліттями писати "в стіл". Радянська цензура накладала заборону на друк її творів, готові набори збірок "розсипалися", а доля, здавалося, була на волосині від репресій.
Але твори її були такими справжніми й переконливими, що нагороди знаходили її через роки й десятиліття. Лауреатка Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), кавалерка ордена Почесного легіону (2022), від звання ж Героя України вона відмовилася.
Одна з найвідоміших жінок України, Ліна Василівна не шукала слави і завжди обирала залишатися собою: справжньою, глибокою, безкомпромісною, люблячою, мудрою.
На її твори написано багато пісень, поставлено кілька вистав, за її сценарієм знято фільм "Чорнобиль. Тризна" (1993), її вірші звучать у вітчизняних кінострічках. Її чує і любить молодь, а це – неабиякий показник!
У фонді нашої бібліотеки зберігаються як найперші її поетичні збірки: "Неповторність" (1980), "Сад нетанучих скульптур" (1987), "Вибране" (1987), так і новіші: "Річка Геракліта" (2011), "Мадонна перехресть" (2011), "Триста поезій. Вибрані вірші" (2012), "Скіфська одіссея: поема-балада" (2020). І звісно ж романи, у віршах і в прозі: "Маруся Чурай" (1979), "Берестечко" (1999), "Записки українського самашедшого" (2010).
Ця надзвичайна й магнетична постать безперечно варта того, аби її читали!
До чуттєвої глибини співаної поезії під час зустрічі долучився також її організатор і автор композицій на вірші Ліни Костенко пан Ігор Якубовський, які він виконав разом з учасниками "Вокальної студії на Освіти".
Многая і благая літа, шановна Ліно Василівно! Дякуємо за справжність, яка надихає.
Немає коментарів:
Дописати коментар