Лекція "Палаци та будинки культури Солом’янського району"

25 лютого у Бібліотеці Сковороди відбулася лекція, під час якої наш колега Олександр Михайлик детально розповів про Палаци та будинки культури Солом’янського району. За сталою традицією, подаємо найцікавіше з того, що прозвучало того вечора.

Отже, найперший будинок культури (БК) на наших теренах з’явився ще у далекому 1934 році. Він був зведений для робітників тодішнього заводу "Більшовик" (нині Перший Київський машинобудівний завод). Збереглася будівля і донині й примітна тим, що з 1994 року в ній "мешкає" єдиний в Україні професійний циганський театр "Романс". Звісно, що зараз вона розташована у сусідів – в Шевченківському районі. Але ж оскільки споруджувався БК від підприємства з Солом’янського, ми не могли ним не похвалитися.

Втім, найдавніша "культурна" будівля, в якій з 1920-х діяв клуб Київського електровагоноремонтного заводу, зведена ще у 1870-х! Традиція розміщувати подібні осередки ще в імперському фонді була дуже розповсюджена в перші роки володарювання більшовиків.

Решта ж будинків та палаців культури – загалом 8 – з’явилися в нашому районі з 1950 до 1984 року. Серед них були як доволі скромні, накшталт БК селища Жиляни та вже втраченого клубу залізничників на Батиєвій горі, так і справжні палаци. До останніх належать будинок культури Українського товариства глухих (1955) та помпезний палац культури заводу "Точелектроприлад", зведений у 1957 році за проєктом архітектора Костянтина Барташевича.

Яскраві зразки радянського модернізму постали вже в 1970-80 роках. Передусім це Центр культури Авіаційного університету та БК Політехнічного інституту. 1984 року відкрив свої двері Палац культури заводу імені Корольова, автором проєкту якого став київський архітектор Валентин Єжов.

Є серед клубно-культурної спадщини і свій некролог. Ще у 1970-х знесли клуб імені Кірова, що знаходився на нинішньому Чоколівському бульварі. Цікаво, що надалі на його місці розташовувався кінотеатр "Єреван", який теж поповнив цей некролог у 2007 році.

До речі, історія клубу імені Кірова дотична і до бібліотек Солом’янки. Ще у його першій, тимчасовій, будівлі на 4 роки (1946-1950) знайшлося місце для "Третьої районової бібліотеки" (саме так в установчих документах називалася ваша улюблена Бібліотека Сковороди). Коли вже звели капітальну будівлю клубу, в ній у 1951-52 діяла дитяча бібліотека (нинішня "Преображенська").

Немає і колишніх клубів електровагоноремонтного заводу (знесли у 1980-х) та залізничників на Батиєвій горі. З останнього, до речі, у 1996 магічним чином виросла чиясь приватна будівля.

Підсумуємо: лекція була надзвичайно цікавою! А якщо ж ви хочете дізнатися про цю тему більше, радимо дві чудові книги Ігоря Однопозова "Тіні забутих" та "Квиток на останній сеанс". Обидві чекають на вас у нашій читальній залі на вул. Освіти, 14а!