"Всьо Чьотко" в Бібліотеці Сковороди

Завжди приємно, коли читачі діляться своїми думками та враженнями щодо книжок, які беруть у нашій бібліотеці. 

Деякі з них навіть хочеться цитувати. Як, наприклад, оцей – смачно написаний відгук від Олексія Горбачевського:

Мушу зізнатися: коли книга Юрія Рокецького "Всьо Чьотко" потрапила мені до рук, не був певен, що здолаю її до кінця. Справжній фоліант від Наш Формат. Нєєє, подумав я, в моєму віці вже стільки не читають.

Але вже перший розділ наче переніс мене у не надто, але вже далекий 2006 рік. Передчуття концерту "Братів Гадюкіних", перехід біля Палацу спорту, страшенний мороз, коли навіть пиво замерзло в пляшках тих, хто готувався до рок-н-рольного дійства. Один з моїх найнезабутніших споминів... Тобто ви зрозуміли чому я був змушений не просто прочитати, а й прожити ці 400 з лишком сторінок.

А чому це треба читати іншим? Спробую переконати…

Книга ця надзвичайно відверта та вдало руйнує міф про такого собі веселого чувака Кузю, що завжди був на приколі. Натомість змальовує образ суперечливого, харизматичного, скандального, але, без сумніву, талановитого музиканта й поета Сергія Кузьмінського.

Тут подано шикарні свідчення очевидців, нецензуровані, зі сленгом, описом локацій і дуууже колоритних персонажів. А ще рідкісні фото з приватних архівів, багато з яких публікуються вперше.

Очевидний плюс в тому, що написана вона музикантом і містить експертний розбір кожного альбому "Гадюкіних".

Це дуже ґрунтовна й цілісна робота, яка водночас читається легко і з величезним задоволенням.

Автор розкриває творчу діяльність Кузьмінського після розпаду гурту. Виявляється життя після "Гадів" існувало! Раніше я не був знайомий з цим шаром його творчості, але читаючи виправив цю прогалину. І вам раджу.

Нарешті, в цій книзі йдеться про невіддільну частину новітньої історії України – непричесану, неформальну, анархічну, але справжню і дуже важливу.

𝐏.𝐒. От лише чому цю книгу написав не я?! Але якби написав – то зробив би це так само. Тож дякую Юрію Рокецькому. Це була неймовірна подорож. Читайте, кайфуйте. Мені це вдалося завдяки Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди, куди й вам раджу звертатися при перших ознаках книжкового голоду.