За наявними літописними даними, цього року виповнюється 1045 років з часу народження Ярослава Мудрого – князя з династії Рюриковичів.
Звісно, що шлях «нагору» до князівського палацу в Києві не був легким і простим. Він почався ще у десятирічному віці, коли батько – князь Володимир - призначив Ярослава керівником Суздальської землі. Через п’ять років, у 1015-му, дізнавшись про смерть батька, Ярослав вирішив взяти на себе київський престол. І йому це згодом вдалося, пройшовши через тернистий шлях поразок, перемог та перемовин.
Біографія Ярослава Мудрого налічує багато державницьких досягнень, серед яких: укладання перших писаних збірок законів «Руська правда» та «Правда Ярослава», започаткування практики перекладів іноземних рукописів і книг на давньоруську мову, заснування школи і бібліотеки при Софійському соборі в Києві, спорудження фортифікаційної частини давнього Києва (простими словами – «місто Ярослава»), сприяння заснуванню перших монастирів на Русі, тощо.
За Ярослава Мудрого поширилося і зміцніло християнство в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія: у 1039-му документально затверджено існування Київської митрополії.
Але головне – Великий князь Київський заклав основу для подальшого об’єднання руських князівств в єдину велику державу. Отже, київські нащадки давнього князя-варяга Рюрика зміцнили владу і правили, зокрема, і на великій території сучасних Росії та Білорусі – у князівствах Новгородське (яке тягнулося на північ до Білого моря), Ростово-Суздальське, Смоленське, Муромо-Рязанське, Полоцьке.
Хоча в подальшому, на жаль, ця форма передачі влади все одно не врятувала велике князівство від братовбивчого кровопролиття.
Ярослав Мудрий вивів на новий рівень міжнародну політику тогочасної Київської Русі. Він вважав династичні шлюби дуже корисними для зовнішньої політики і на прикладі своєї родини довів це.
Дружиною самого князя була шведська принцеса. Усі п’ятеро синів князя взяли шлюби з представницями європейських правлячих династій з Англії, Данії, Німеччини, Польщі, Візантії.
Доньки Ярослава - Єлизавета, Анастасія, Анна і Агата - стали королевами Норвегії, Словаччини, Франції та Англії.
Чому ж саме Ярослава Володимировича назвали «Мудрим»? Серед істориків переважає думка, що через його законотворчу та просвітницьку діяльність.
Є літописні дані про те, що князь мав величезну власну бібліотеку, але яка згодом зникла.
До речі, в Києві є вулиця Ярославів Вал, де нині немає ніякого валу чи хоча б насипу. Однак до середини ХІХ ст. вздовж лінії цієї вулиці існували залишки оборонних укріплень часів Київської Русі, звідки згодом і виникла назва цієї дуже атмосферної столичної вулиці.
А ми запрошуємо вас до Центральної бібліотеки Солом’янки, де з книг можна дізнатись ще багато цікавого про Ярослава Мудрого та період його князювання у Київській Русі.
Немає коментарів:
Дописати коментар