11 жовтня до Бібліотеки Сковороди на зустріч завітала Ірина Рудика, яка має літературний псевдонім Інґіґерда (Ingigerda IG) – поетка, прозаїкиня, авторка власних поетичних книжок та співавторка колективних збірок.
Інґіґерда відома також як організаторка просвітницьких подій, засновниця мистецького проєкту «Літературні забави», співзасновниця фестивалю «Поверхи». Крім того, вона працює у сфері неформальної освіти та є амбасадоркою концепції Lifelong Learning в Україні.
Це була надзвичайно цікава, плідна розмова про українську літературу, культуру як фундамент самоцінності та культурну тяглість. У час, коли ворог намагається знищити або спростити нашу історію і культуру, українські творці ще глибше вплітають себе в глибину віків.
Але традиційно розпочали з історій народження книжок, у кожній з яких закладено потужну й виразну ідею, що об’єднує в одне авторський талант, стиль і смак до життя. Гості слухали зачудовано.
Ірина розповіла про свою «Смачненьку абетку» (2023) – єдину в Україні дитячу книжку, видану «Рутенією» – автентичним давньоукраїнським шрифтом. Яскраве пізнавальне видання не тільки розповідає про улюблені страви українських дітлахів та про сучасні імена. Завдяки цій книжці діти зацікавлюються відчуттям автентичного графічного прояву української мови. Століттями нашу справжню українську абетку не визнавали, заперечували, приховували, переписували, як і пізніше все українське.
Особливо торкнулася серця історія створення книжки: спершу у 2022 році набули довершеної форми смачні авторські чотиривірші, згодом юна художниця Валерія Сирота намалювала ілюстрації до віршів (деякі – в умовах укриття). Неабияку роль у виданні книжки зіграв автор національної абетки «Рутенія», визначний український каліграф, професор, лауреат Шевченківської премії Василь Чебаник (1933-2025), що свого часу дослідив історичні руські графеми та козацькі скорописи та на їх основі створив проєкт національної абетки; кожна літера якого наповнена глибоким символізмом. Пан Василь не тільки допоміг підібрати шрифти, а й намалював обкладинку до книжки і створив персональний логотип авторки! Не кожен український письменник може похвалитися таким благословенням!
Дізналися про народження поетичного артбуку «Уламки» (2024), у якому головні героїні, українки різного віку, втратили когось або щось на російсько-українській війні. Кожна має ім’я і персональне горе. Історія кожної настільки болюча, що схожа на оголений нерв. Кожна історія – про втрати і травми, кожна впізнавана і не має хепі-енду. Але водночас кожна назавжди залишиться у серцях та пам’яті людській. Ця книга-трилінгва видана українською, англійською та польською мовами. А ілюструвала видання знана українська художниця та поетка Ірина Сажинська. Розповісти про цю книжку неможливо – з нею треба залишитися на самоті, щоб прожити і відпустити те, що болить.
Також ішлося про інші цікавезні книжки, які вже побачили світ, і ті, які наразі в роботі, тож поки карт не розкриватимемо. Слухали глибокі щирі вірші у виконанні авторки та дізнавалися про видавничі процеси під час війни, почули уривки з оповідань, занурилися у світ поезії та дізналися про новий нонфікшн із серії «Сімейний код», який готується до друку!
Всі щиро дивувалися прагненню до розвитку, глибині мислення та ґрунтовності бачення літературного процесу засновниці мистецького проєкту «Літературні забави», співзасновниці фестивалю «Поверхи». Всі ці сутності сприяють багатому синтезу ідей, думок і головне – втілень!
Ми згодні з Іриною в тому, що найважливіша культурна робота часто непомітна й не має швидких результатів, але саме вона забезпечує довге життя культури. Бібліотеки та незалежні проєкти часто тримаються на ентузіазмі й самовідданості, хоча суспільство рідко створює для цього достатні умови.
Щиро зичимо нашій гості сил і підтримки на її впевненому творчому шляху! Згадані книжки поповнили скарбничку нашої бібліотеки та невдовзі будуть доступними для читачів!
Немає коментарів:
Дописати коментар