Її історія торкає до глибини душі. Добра подруга бібліотеки Ірина Бондар-Лівобережна звернула нашу увагу на поетичну збірку Тетяни Вишко "Твоя щаслива пора року" – найпершу її книжку, яка побачила світ ще під дівочим прізвищем Тетяна Зінченко в період між пандемією та великою війною.
Хтозна, як би воно склалося в інший час, проте нині пані Тетяна вкрай рідко проявляється у суспільному полі як поетка. Здебільшого її знають як психотерапевтку, філологиню та авторку книжок про здоров’я душі. Часи складні, люди потребують підтримки, і у психологів нині купа роботи. А це, як відомо, неабияк виснажує.
Відповідно, авторські поетичні зустрічі за її участю трапляються нечасто. Тож у пані Ірини виникла ідея запросити пані Тетяну ще й у ліричній іпостасі. Нині так бракує доброї, чуйної, сердечної лірики!
І це, повірте, було того варте, адже поезії, які читала пані Тетяна, та прем’єри пісень на її вірші, які представив світові Ігор Якубовський, були неймовірно цілющими!
Як учасницю тріо було запрошено й іншу пані Тетяну – Лавинюкову, також добру подругу нашої бібліотеки, яка, здається, настільки вільно купається в словах і римах, що їй під силу навіть написання славнів!
Пані Тетяна Лавинюкова з притаманним їй гумором розповіла про свій життєвий і творчий шлях і здивувала багатьох цікавими моментами з біографії – авторством підручника з математики, співавторством у ювілейному виданні кафедри, де вона працювала, редагуванням газети "Нафтовик"...
Поетеса прочитала свої вірші, розповіла про конкурс "Тюльпани кольору тривоги", у якому брала участь цьогоріч, та запропонувала переглянути фото символічних київських клумб, які фотографувала особисто з 2022 року. Попри елегантний вік, пані Тетяна – велика трудівниця, волонтерка і людина з небайдужим серцем, тож пісні на її вірші звучали дуже життєствердно!
А ось пані Ірина Лівобережна, яка виплекала задум цієї зустрічі та все ретельно продумала й організувала, на жаль, не змогла бути на цьому маленькому святі. У ніч проти вівторка уламок рашистської ракети пошкодив її оселю і змусив давати раду наслідкам прильоту та шукати прихистку деінде. Саму ж її врятували дві стіни. Після події вона написала вірш "Цикламени живі", який озвучив Ігор Якубовський.
Проте незримо Ірина все одно була з нами: на зустрічі прозвучало кілька пісень на її вірші, які майже напам’ять знають усі наші студійці. Ми зичимо їй якнайшвидшого відновлення і повернення до творчого життя, адже в ньому – неабиякий ресурс!
Пані Тетяна Лавинюкова з притаманним їй гумором розповіла про свій життєвий і творчий шлях і здивувала багатьох цікавими моментами з біографії – авторством підручника з математики, співавторством у ювілейному виданні кафедри, де вона працювала, редагуванням газети "Нафтовик"...
Поетеса прочитала свої вірші, розповіла про конкурс "Тюльпани кольору тривоги", у якому брала участь цьогоріч, та запропонувала переглянути фото символічних київських клумб, які фотографувала особисто з 2022 року. Попри елегантний вік, пані Тетяна – велика трудівниця, волонтерка і людина з небайдужим серцем, тож пісні на її вірші звучали дуже життєствердно!
А ось пані Ірина Лівобережна, яка виплекала задум цієї зустрічі та все ретельно продумала й організувала, на жаль, не змогла бути на цьому маленькому святі. У ніч проти вівторка уламок рашистської ракети пошкодив її оселю і змусив давати раду наслідкам прильоту та шукати прихистку деінде. Саму ж її врятували дві стіни. Після події вона написала вірш "Цикламени живі", який озвучив Ігор Якубовський.
Проте незримо Ірина все одно була з нами: на зустрічі прозвучало кілька пісень на її вірші, які майже напам’ять знають усі наші студійці. Ми зичимо їй якнайшвидшого відновлення і повернення до творчого життя, адже в ньому – неабиякий ресурс!
Немає коментарів:
Дописати коментар