"Бібліотека і Шістдесятники"

22 жовтня у Бібліотеці Сковороди відбулася лекція історикині Олени Лодзинської "Бібліотека і Шістдесятники", тему якої підказала наша робота зі спогадами про життя бібліотеки.

У залах нашої книгозбірні у 1960-70-х навчалася майбутня еліта України, класики літератури, визначні діячі журналістики, культури, політики, що мешкали у гуртожитках на вулиці Освіти: Василь Симоненко, Борис Олійник, Іван Дзюба, Микола Сом, Анатоль Перепадя, Іван Сподаренко, Тамара Коломієць, Володимир Коломієць та багато інших. А дружина Івана Світличного – Леоніда Світлична – до кінця свого життя була добрим другом і бажаним гостем бібліотеки. Відповідно, нам було важливо відтворити атмосферу, у якій вони формувалися, жили, творили і боролися за майбутнє.

Поряд із цими іменами ми не могли не згадати імена Ліни Костенко, Василя Стуса, Івана Драча, Миколи Вінграновського, Євгена Сверстюка, Алли Горської, Віктора Зарецького, Опанаса Заливахи, Людмили Семикіної, Галини Севрук, В’ячеслава Чорновола, Левка Лук’яненка та інших.

Тож в умовах затишної читальної зали й паркінгу, за трьох режимів освітлення читачі 2020-х дізнавалися про те, що об’єднувало і ріднило читачів 1960-х, і як по-різному, зрештою, склалися їхні долі.

Кому про це знати більше, як не очільниці Музею шістдесятництва, місія якого – розповідати про українських шістдесятників як ланку руху опору проти радянського тоталітаризму в культурному, правозахисному та політичному аспектах?

Більшість шістдесятників були засуджені до тюремного ув'язнення або зазнали різноманітних утисків. Частина учасників цього руху поплатилася життям за свою нонконформістську діяльність. Однак їхня жертовність, правозахисна і політична активність сприяли здобуттю незалежності України.

Отже, мова йшла про згаданих велетів духу та їхніх сучасників, а також про знакові зустрічі тогочасся. І, звісно ж, про Клуб творчої молоді (КТМ, відомий також як "Сучасник") на чолі з Лесем Танюком – легендарну неформальну громадсько-культурну організацію українських шістдесятників, яка діяла в Києві з 1960 до 1965 року, базувалася в Жовтневому палаці та спершу діяла під егідою міського комітету комсомолу (ЛКСМУ), що давало певний легальний простір для діяльності. Але невдовзі розпочалися репресії, і світ докорінно змінився.

Стисла інформація про шістдесятників, які були нашими читачами, або мешкали поряд на Солом’янці:

Василь Симоненко (1935–1963) – український поет, журналіст і один із найяскравіших представників покоління шістдесятників. У своїй творчості утверджував людську гідність, національну свідомість і право українського народу на самобутність. Автор численних статей, театральних i літературних рецензій, казок для дітей та дорослих. Збірка "Земне тяжіння" (1964) та книга "Лебеді материнства" (1981) були видані посмертно. Хоч він жив і працював у Черкасах, став душею київського Клубу творчої молоді. Був жорстоко побитий міліцією та помер від наслідків побиття у віці 28 років. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1995, посмертно).

Іван Дзюба (1931–2022) –літературознавець, критик, публіцист і правозахисник. Відомий працею "Інтернаціоналізм чи русифікація?", у якій обстоював права української культури та мови і за яку був засуджений до 5 років ув'язнення і 5 років заслання.

Іван Світличний (1929–1992) – український літературознавець, поет, перекладач, критик і один із духовних лідерів шістдесятницького руху. Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1994), лауреат премії імені Василя Стуса (1989). Член Міжнародного ПЕН-клубу (1978). Активно підтримував молодих митців, поширював українську культуру та відстоював свободу творчості. За правозахисну діяльність був переслідуваний радянською владою. Його заарештовували двічі: у 1965 році – 8 місяців ув’язнення, у 1972 році — 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання.

Надія Світлична (1936–2006) – українська правозахисниця, публіцистка та громадська діячка, сестра Івана Світличного. Брала активну участь у дисидентському русі, виступала на захист прав людини й української культури. Членкиня Закордонного представництва Української Гельсінської групи, редакторка-укладачка "Вісника репресій в Україні" (США), лавреатка премії імені Василя Стуса (1992), Державної премії України імені Тараса Шевченка (1994). Молодша сестра Івана Світличного.

Леоніда Світлична (1939–2024) – українська діячка культури, дружина Івана Світличного. Підтримувала дисидентський рух і допомагала зберігати та поширювати культурну спадщину шістдесятників. Після арешту чоловіка доклала багато зусиль для збереження його творів і пам'яті про учасників українського національно-культурного відродження другої половини XX століття.

Борис Олійник (1935–2017) – український поет, перекладач, публіцист і громадський діяч. Автор понад 40 книг віршів, есе, статей, які друкувалися в Україні та республіках СРСР, перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Перший голова Українського фонду культури (1987–2017 рр.). За свою літературну діяльність був удостоєний численних державних нагород та відзнак, серед яких – Герой України (2005).

Микола Сом (1935–2013) – український поет, журналіст і педагог. Його творчість вирізняється щирим ліризмом, любов'ю до рідної землі та людини праці. Значну частину творчого доробку становлять вірші для дітей і молоді. Лавреат літературних премій.

Анатоль Перепадя (1935–2008) – український перекладач, мовознавець і літератор. Зробив вагомий внесок у розвиток української перекладацької школи, перекладаючи твори французької літератури. Саме завдяки його праці українською мовою зазвучали твори Вольтера, Дідро, Пруста та інших класиків світової культури. Лауреат багатьох перекладацьких премій.

Іван Сподаренко (1931–2020) – український журналіст, письменник, громадський і політичний діяч. Багато років працював у провідних українських виданнях, висвітлюючи суспільно-політичні події та проблеми сучасності. Багаторічний редактор, головний редактор редакції газети "Сільські вісті". Був удостоєний численних державних нагород та відзнак, серед яких – Герой України (2006).

Тамара Коломієць (1935–2023) – українська поетеса, перекладачка та авторка численних творів для дітей. Багато поколінь українських школярів виросли на її казках, загадках і поетичних збірках.

Ми щиро дякуємо пані Олені за надзвичайно цікаву розмову та запрошуємо Вас відвідати Музей шістдесятництва. Це місце, де можна ознайомитися з діяльністю легендарного Клубу творчої молоді, колекцією самвидаву, поринути в мистецьке середовище Києва 1960-х років.

Також зверніть, будь ласка, увагу на книжки з цієї тематики, авторкою яких, зокрема, є й Олена Лодзинська. 

#Історична_грамотність