Здані в полон за посмертні медалі,
Спалені заживо, як в ритуалі,
Двоголовим дияволом на п'єдесталі.
Світ знову мовчить. Лиш кричать в унісони,
Мелітополі, харкови, бучі, херсони,
Глушать в Оленівці русскім шансоном
Солов'їв, щоб не чули їх крик за кордоном.
За колючим дротом із колото-рваними,
Замордовані голодом, спрагою, ранами,
Принижені зайдами, в гості не званими,
Миритись ніколи не будуть з кайданами.
Поки тиснуть руки кати з дипломатами,
Поповнюють чергу на розстріл солдатами.
Червоних хрестів чи звичайних чекати їм?!
Забули? Герої не мають вмирати!
Автор Ірина Запорізька
Вже минув цілий рік…
Відтоді як наші душі були пошматовані вкотре.
Відтоді як ми в черговий раз заклякли від звірства російських катів.
Відтоді як нелюди-терористи стратили в “Оленівці” оборонців Маріуполя.
Саме в ніч з 28 на 29 липня 2022 року російські окупанти здійснили цей жорстокий масований терористичний акт над полоненими українцями. Росіяни вбили понад 50 український захисників, ще понад 130 полонених зазнали поранень. Окупанти тоді вкотре підтвердили, що вони не дотримуються жодних договорів та домовленостей, їхні дії максимально збочені, жорстокі та цинічні.
Ця трагедія також показала, що жодні світові організації не змогли забезпечити українським полоненим захист, ніхто не зміг зупинити зло, яке лише розростається і ще більше нахабніє від безкарності. Та ми знаємо, що українці - народ сильний, міцний та хоробрий. Віримо, що саме ми здолаємо це зло, зупинимо його від поширення та примусимо відповісти за наші сльози і наш біль.
ілюстрація з сайту ukrainer
Немає коментарів:
Дописати коментар