Як ви вважаєте, що поєднує Бібліотеку Сковороди та каталанську мову? Раніше, звісно, нічого. Але нещодавно ми познайомилися з героїнею Мікела Вальверде – невгамовною дівчинкою Ритою. Її пригоди, перекладені саме цією рідкісною мовою, поповнили нашу колекцію.
Впевнені, що нашим читачам незайвими будуть кілька цікавих фактів про каталанську:
Її називають як каталонською, так і каталанською. Обидва варіанти не містять помилки. Перший утворений від назви регіону Каталонія, і він поки зустрічається частіше. Але другий науково більш вірний, бо утворився від самоназви цієї древньої мови – 𝐜𝐚𝐭𝐚𝐥𝐚̀. Він є стандартним у мовознавстві та серед перекладачів, і за ним, як кажуть спеціалісти, майбутнє.
По-друге, що б хто не казав вам, каталанська не є діалектом іспанської. Дуже знайома українцям ситуація. Це абсолютно самостійна мова, що набагато ближча до окситанської, яка панувала колись на півдні Франції.
Каталанську мову розуміють майже 12 мільйонів осіб. Вона є офіційною не тільки в самій Каталонії, а й у Валенсії та на Балеарських островах. А от державною стала лише у карликовій державі – князівстві Андорра.
Окрім франко-іспанського регіону, каталанською й досі спілкуються на півночі італійського острова Сардинія – у місті Альгеро. Тому що непосидючі каталонці заселили його ще у XIV столітті.
В каталанській мові є унікальна літера – "𝐥·𝐥", що зветься "𝐞𝐥𝐚 𝐠𝐞𝐦𝐢𝐧𝐚𝐝𝐚". Ось цією крапочкою посередині позначається подовжений звук "л". Каталонці нею дуже пишаються. Ну, майже як українці своєю літерою "ї".
Й нарешті, каталонцям і каталанській мові ми зобов’язані Всесвітнім днем книги. Річ у тім, що на його започаткування ЮНЕСКО надихнула каталонська традиція у день Святого Георгія дарувати жінкам квіти, а чоловікам книжки. Тепер обидва вони святкуються 23 квітня.
Тож запрошуємо до читання! Шафи з книжками іноземними мовами очікують на вас за добре знайомою адресою – вул. Освіти, 14а.
Немає коментарів:
Дописати коментар