Творчі читання "Основи мінної безпеки"

Хто знав, що колись ми читатимемо такі книжки і вчитимемо дітей основ мінної безпеки?

На жаль, часи лихі, а знатися на темі важливо. Єдина задача: як передати діткам потрібні для виживання непрості знання, але зробити це не травматично.

Автори, художники книжки "Основи мінної безпеки" Олена Ольховська, Юлія Єрьоменко та видавництво "Ранок" подбали про те, щоб ми з дітками осягали цей незбагненний мілітаризований світ, вмотивовані самозахистом.

Словом, на Творчих читаннях з мінної безпеки в ЦРБ ім. Сковороди було цікаво. І так, книжку вже взяли додому! Хто наступний?

Бібліотечна творча майстерня

25 травня разом з юними митцями в художній студії для дітей та підлітків «Творча майстерня» бібліотеки ім. Сковороди поринули у світ яскравих кольорів та натхнення, створюючи дивовижні квіткові композиції, адже настала пора, коли все цвіте навкруги!

Задля розвитку практичного розуміння взаємодії кольорів між собою, в природі та на холсті, головним героєм нашого заняття стала пані Квітка та її бескінечні варіації.

Наші маленькі артисти дивували кожного своїм талантом та креативністю, перетворивши біле полотно на неймовірне калейдоскопічне дійство кольорів!

Кожен малюнок вражав своєю унікальністю та емоційністю. Це було не просто заняття, а справжня подорож до країни мрій та фантазій. Ми відкрили для себе нові способи вираження та розкрили свій внутрішній світ креативності.

Дякуємо всім нашим учасникам за неймовірну атмосферу та витонченість мистецьких дотиків.

Бібліо-екскурсія “Олександрівська слобідка” від ЦРБ ім. Григорія Сковороди

25 травня 2024 року відбулася друга пішохідна бібліо-екскурсія “Олександрівська слобідка”, яку провів наш колега - бібліотекар, києвознавець Олександр Михайлик.

Екскурсія тривала 2,5 години, почалася рівно об 11:00 і завершилася о 13:40. Стартувала на розі проспекту Повітряних Сил та вулиці Преображенської, а закінчилася біля Солом’янського ринку.

Перша частина екскурсії була присвячена вулиці Преображенській та історії Олександрівської слобідки. Екскурсанти побачили зразки забудови 1930-х років, мурал Симона Петлюри, а на вулиці Братів Зерових - Партизанський дуб віком понад 350 років - найстаріше дерево місцевості. Відбулося знайомство із експериментальними будинками на вулиці Олексіївській, а також із будинками на вулиці Преображенській, де жив Іван Дзюба та Герой Небесної Сотні Петро Гаджа.

Друга частина екскурсії - це було знайомство із вулицями Університетською, Народною, Клінічною, де збереглася малоповерхова забудова 1930-х років. Значний інтерес викликав будинок, збудований 1905 року - ровесник Олександрівської слобідки, він є єдиним вцілілим зразком забудови тих часів. Біля Інституту цукрових буряків йшлося про постать Григорія Гладинюка і невтілений проєкт ясел для немовлят, від яких відмовилися батьки. Цікавим для екскурсантів був єдиний в Україні пам’ятник цукровому буряку. На завершення гості екскурсії побачили завдяки фото 1970-х, як тоді виглядало місце сучасного Солом’янського ринку.

Екскурсія викликала значний інтерес, по шляху до неї доєднувалися інші люди. Екскурсанти задавали численні запитання, а також ділилися власними спогадами щодо локацій, які були за маршрутом екскурсії. На екскурсію завітало 50 осіб.

Безоплатні курси української мови продовжують свою роботу в бібліотеці!

На останньому занятті ми зосередилися на вдосконаленні наших мовних навичок. Працювали зі словниками, переказували тексти, писали коментовані диктанти та повторювали орфографічні правила.

Відвідувачі з кожним заняттям стають впевненішими у своїх знаннях, атмосфера у спілкуванні завжди сповнена енергії та позитиву.

Приєднуйтесь до нас, щоб поглибити свої знання української мови та насолодитися спілкуванням в дружньому колі!

Наш освітній телеграм-канал «Мовосвіт»: https://t.me/movosvit

Наш блог «МовоСвіт на Освіти»: https://movosvitnaosvity.blogspot.com

Презентація роману Олесі Григор'євої "Хлопець у сталевих черевиках"

26 травня до Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди завітала з презентацією свого свіжонадрукованого роману "Хлопець у сталевих черевиках" українська письменниця Олеся Григор'єва!

Зустріч вийшла надзвичайно щирою та мотивуючою! Адже герой Олесиного роману - її власний батько, людина, яка перемогла критичні обставини і не тільки стала на шлях життєствердності, а й змалечку до сивин його трималася. Але спершу треба було вижити й вистояти.

Це була презентація роману про стійке покоління повоєнної України і майстер-клас з любові, поваги та цікавості до своїх батьків, і усвідомлення цінності родинних історій. Кожному згадалося щось своє, відгукнулося щось своє...

Неймовірно щемко було слухати оповіді авторки та авторське прочитання красномовних уривків твору, сповнених то відвагою і трагізмом життя українських селян Запоріжжя, то захопливими невигаданими пригодами юних героїв роману, то правдивими, а подекуди й комічними, замальовками тогочасного побуту... І все це - багатою, щирою, впевненою, влучною літературною мовою, талановито, без зайвих слів. І не дивно, адже робота над твором тривала три роки: спершу в Україні, а згодом - в Австрії, де Олеся від початку великої війни в Україні опікується старенькими батьками.

Зичимо романові та авторці якнайбільше вдячних читачів, а головним героям - витримки й міцного здоров'я!

Варто окремо відзначити саме видання - вишукане, тепле, ошатне, з неймовірними ілюстраціями!

Відтепер воно є і у нас!

Анонс заходу

2 червня о 12:00 Центральна районна бібліотека імені Григорія Сковороди запрошує на літературн-музичну зустріч із Ігорем Рубцовим - українським поетом, письменником, книголюбом, волонтером, "фотокором" багатьох культурних заходів столиці, і бібліотечних зокрема!

Мало хто може змагатися з ним в кількості прочитаних книжок та написаних відгуків про них. Він пише ґрунтовно й емоційно, дозволяючи собі побути вашим провідником у світ книг. У решті речей він - людина працьовита, неговірка, самокритична.

Ми попросили його написати про себе для анонсу й отримали ось таку відповідь:

"Я - нетиповий східняк, чий рід діяльності не відповідає гірничій освіті. Шахтар з гуманітарними мізками. Рух до авторства видався повільним і невблаганним. Я не повинен був писати вірші й не намагався цього робити, аж доки рима не постукала сама. Від першого слова усвідомлював себе українським автором, хотів писати - тільки не заради процесу, а по суті. Через те вірші і проза - лише запис на папері того, що доставлено мені невідомо звідки, як раптові думки, записати які мене заохочувала пам'ять..."

Ігор - давній друг бібліотеки. Ми дуже вдячні йому за багато добрих справ, зроблених ним щиро й не напоказ - така вже його природа. Однак, дуже хочеться нагадати вам - і йому самому, насамперед! - про його письменницький хист та неабиякий дар оповідача різних життєвих історій, які траплялися на його шляху і ставали незабутнім досвідом.

Анонс заходу

29 травня у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбудеться 11-та краєзнавча лекція з циклу «Солом’янка. Історія твого району» від києвознавця Олександра Михайлика. Лекцію буде присвячено місцевостям Протасів яр і Байкова гора.

Заселення Протасового яру розпочалося у середині 19 століття. Але у давнину, 20 тисяч років тому, тут була одна із двох відомих на території Києва стоянок давніх мисливців на мамонтів. Її було відкрито при будівництві та подальшій розбудові залізниці.

Наприкінці 19 ст. на місці колишнього хутора Байкова (про його історію також йтиметься) було споруджено військовий млин. Спалений у 1920 році, він за десятиліття, у 1930, став основою для споруд швейної та ткацьких фабрик.

На частині Байкової гори, до північного схилу якої і прилягає Протасів яр, наприкінці 19 століття засновано Бактеріологічний інститут, а вже напередодні Першої світової війни постало Клінічне містечко. Згодом тут виник і всесвітньовідомий кардіологічний інститут, що носить ім'я свого засновника, Миколи Амосова.

2003 року вулицю Протасів яр розширено, замість малопроїзної вулички прокладено широку автомагістраль. Тож йтиметься і про історію місцини вже у наш час.

Тест до Дня Києва

"Чи впізнаєте ви столицю на старих фотографіях?", – таким питанням задався бібліотекар ЦРБ ім. Сковороди, краєзнавець Олександр Михайлик, й вирішив це перевірити. І разом з "Українською правдою" створив до Дня Києва захоплюючий тест.

Це чудова нагода для всіх краще пізнати історію міста. Запрошуємо і вас пройти цей тест!

Посилання на тест ТУТ

Анонс заходу

На Творчих читаннях 28 травня осягатимемо основи мінної безпеки. Чекаємо на малих розумах!

Що й казати, тема дуже актуальна. Добре, що є книжки для дітей, як от ця. Вони мають знати, як себе захистити.

А ви говорите зі своїми дітьми про те, як запобігати небезпеці?

Творчі читання "Тореадори з Васюківки"

На Творчих читаннях 21 травня знайомилися з трилогією Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки"!

Подія неабияка, адже це - не звичайна книжка. Це книжка, яку вивчають у шкільній програмі, яка захоплює, з якою не знудишся, за якою можна пізнавати народне життя й вивчати смаковиту українську мову і дітям, і дорослим.

Тож ми читали, слухали, малювали природу, прихисток для тваринок, проїзні квитки на дачу й... метро під свинарником - усе за класиком!

24 травня - День слов'янської писемності та культури

День слов'янської писемності та культури щороку святкують 24 травня. У цей день українці разом з болгарами, сербами, македонцями, чорногорцями, а також росіяни та білоруси вшановують святих Кирила і Мефодія – творців слов'янської писемності.

Історія слов'янської писемності починається з IX століття, коли православні ченці Кирило та Мефодій створили нову абетку – кирилицю. Ця абетка стала основою для багатьох сучасних слов'янських мов і відіграла ключову роль у поширенні освіти та культури серед слов'янських народів. Сьогодні українська мова входить до топ 50 найпоширеніших мов світу. Незважаючи на століття заборон та репресій, вона знову розквітає, особливо після початку повномасштабної агресії Росії проти України. Кількість українців, які говорять українською мовою в побуті, зросла з 40% до 60% і продовжує зростати.

Мова – це душа нації, її найцінніший скарб. Вона захищає наш інформаційний простір, підтримує український бізнес, артистів та виконавців, а також є важливою частиною національної ідентичності. Сьогодні, як ніколи, важливо плекати та поважати нашу солов'їну українську мову. Давайте щодня берегти та розвивати нашу мову, адже нація живе доти, доки живе її мова.

В Україні першим відомим літописцем, який писав українською мовою, був Нестор Літописець. Його "Повість минулих літ" є одним з найвизначніших джерел нашої стародавньої історії.

"Маленькі скульптурки". Краєзнавча лекція в ЦРБ ім. Сковороди

22 травня 2024 року в Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди відбулася краєзнавча лекція "Маленькі скульптурки" (з циклу "Київ цікавий") від активного читача бібліотеки В'ячеслава Жмихова.

Лекцію було присвячено скульптуркам проєкту "Шукай", яких наразі налічується 42. Усі вони створені як авторський проєкт Юлії Бевзенко, до якого залучено багато скульпторів. Зокрема, найбільше скульптур створив скульптор Юрій Білявський. Є декілька таких скульптур і у Солом'янському районі.

Докладно ж йшлося про скульптури Верхнього міста - вздовж вулиць Володимирської, Ярославів Вал та інших. Гості заходу почули розповідь про скульптури "Київський торт", "Київська складанка", "Перший комп'ютер", "Негайна допомога", "Київський фонтан", "Пальма Лівістона" та інших. В'ячеслав Жмихов докладно розповів не лише про самі скульптури, а й про історію об'єктів, відтворених у бронзі.

Розповідь викликала неабиякий інтерес присутніх, лектор проанонсував продовження у майбутньому.

Вдячні, що активний користувач бібліотеки В'ячеслав Жмихов поділився своїм захопленням із іншими. Це було дуже цікаво та пізнавально!

Детектив-квест для школярів

До 165-ї річниці від дня народження Артура Конан Дойля Центральна бібліотека Солом'янки організувала детектив-квест "Детектив з Бейкер-стріт" для читачів-учнів 2-Б класу СШ№43 «Грааль»

Під час заходу діти стали справжніми маленькими детективами!

Вони розшифровували таємні послання, мандрували загадковими лабіринтами, розгадували кросворди складали з лего цифру 2, тренуючи уважність та кмітливість.

Діти не лише чудово провели час, а й навчилися працювати в команді, розвинули логічне мислення та відкрили для себе чарівний світ дедукції.

В результаті, вони склали фрази: "Прощавай, 2 клас! Ура! Канікули!"

Дякуємо всім учасникам за неймовірний настрій та незабутні емоції!

Анонс заходу

Шановні мешканці та гості Солом'янського району!

Ми запрошуємо вас на бібліо-екскурсію краєзнавця Олександра Михайлика «Олександрівська слобідка», яка відбудеться у суботу 25 травня.

Початок екскурсії о 11:00, ріг проспекту Повітряних Сил та вулиці Преображенської, навпроти заправки «КЛО». Тривалість становитиме орієнтовно 2-2,5 години.

Екскурсію буде присвячено Олександрівській слобідці, яка виникла у 1900-х роках як робітниче поселення. Чільне місце у екскурсії буде присвячене вулиці Преображенській – основній у місцевості. Тут частково є забудова 1930-х років, а також цікаві споруди 1950-х-1960-х. Побачимо найстаріше дерево місцини – Партизанський дуб віком 350 років. На прилеглій до Преображенської вулиці Олексіївській є два будинки, споруджені за експериментальними проєктами. На Олександрівській слобідці мешкали митрополит Василь Липківський, дисидент Іван Світличний, архітектор Дмитро Яблонський. Далі відвідаємо східну частину Олександрівської слобідки, яка зберегла одноповерхову забудову. Побачимо найстаріший будинок поселення – його ровесник, збудований ще 1905 року. Біля Інституту цукрових буряків мова буде йти про постать Григорія Гладинюка і невтілений проєкт притулку його імені. Та побачимо на завершення, як первісно виглядала місцина, де сьогодні існує Солом’янський ринок.

Мета нашої екскурсії - знайомлення мешканців району із історією Олександрівської слобідки, її архітектурною спадщиною, пам’ятками природи та визначними особистостями, що у ній жили

Приєднуйтесь до екскурсії і відкривайте разом із нами сторінки минулого району!

"Звикаємо до нових назв. Солом'янський район" - вул. Володимира Качали

Друзі, сьогодні хочемо нагадати про постать видатного українського інженера, громадського діяча й мецената Володимира Качалу, який тривалий час жив і працював у Києві, займався підприємництвом у цукробуряковій та інших галузях, утримував заклад штучних мінеральних вод, сприяв розвитку української культурної діяльності у місті. Вулиця його імені з’явилася на Відрадному 2022 року.

Літературно-музична зустріч «Родина – це вся Україна»

19 травня у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбулася незабутня літературно-пісенна зустріч, присвячена Міжнародному дню сім’ї та родини! Наші користувачі ділилися улюбленими піснями своїх родин, і це було надзвичайно зворушливо та цікаво.

Серед пісень, які прозвучали: «Цвіте терен», «В саду гуляла», «Повій вітре на Вкраїну», «Родина», «Одна калина» та багато інших. Родзинкою зустрічі стало виконання старовинної пісні «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?». Її знайшли ще в рукописах 1571 року, а пізніше професор О. Потебня підтвердив українське походження цієї пісні. Учасники з радістю заспівали версію, реконструйовану Іваном Франком.

Запрошуємо всіх на наступну зустріч у неділю, 26 травня, о 12:00! Спеціальна гостя - українська письменниця Олеся Григор’єва. Не пропустіть цю чудову нагоду! До зустрічі у бібліотеці!

Волонтерська ініціатива в бібліотеці

Друзі, ми з радістю ділимося чудовими враженнями від зустрічі 18 травня в Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди разом з волонтерською ініціативою «Культ_о_Во» (культура і волонтерство)!

Це був теплий, натхненний час, який допоміг кожному з нас знайти нові ресурси всередині, наповнитися приємними моментами і поспілкуватися з чудовими людьми. Адже шлях до Перемоги – це виснажливий марафон, тож ми разом шукали способи знайти внутрішню силу.

Спочатку взяли участь насолоджувалися медитацією під керівництвом Любові Єремічевої, яка допомогла нам зберігати баланс і гармонію в душі.

Після медитації занурилися у творчу атмосферу, малюючи акриловими фарбами на полотні разом з Анною Дерев’янко. Завдяки отриманому натхненню, ми змогли відтворити наші мрії у кольорах, малюючи міста, які уявляємо у своїх фантазіях.

Ця зустріч подарувала всім присутнім заряд енергії, натхнення та відчуття єдності у прагненні до нашої Перемоги. Дякуємо всім, хто долучився! Разом ми сила!

Анонс зустрічі

Центральна бібліотека Солом’янки імені Григорія Сковороди запрошує всіх на краєзнавчу лекцію "Маленькі скульптурки" (з циклу "Київ цікавий").

Цієї середи, 22 травня о 17:30, зустрінемося з активним користувачем бібліотеки В’ячеславом Жмиховим, який радо розповість про цікавинки Києва, про які він дізнався сам, а відтак хоче поділитися своїми знаннями з вами, дорогі друзі!

Художній пікнік у Творчій студії

18 травня в художній студії для дітей та підлітків «Творча майстерня» пройшло заняття на тему "пікнік".

На порозі літо, скоро розпочнуться канікули і настане пора приємного проводження часу з близькими на природі. Саме такий настрій передає тема нашого заняття.

Крім того, "пікнік" - це чудова практика для створення різносторонніх композицій, які об'єднують натюрморт, пейзаж та статуру людини.

Ностальгуючи за літніми днями та з нетерпінням чекаючи на чудову пору, юні митці створили унікальні композиції. Кожен наповнив роботу своїм баченням відпочинку та своїми бажаннями.

Щиро дякуємо учасникам нашої художньої студії за креатив, а вас запрошуємо переглянути як це було у добірці світлин.

Анонс заходу

Найближчої неділі, 26 травня о 12:00 ми дещо відійдемо від традиційного формату музично-поетичних зустрічей, аби зустрітися з українською письменницею, киянкою Олесею Григор’євою, яка нині мешкає в Австрії, але днями прибуває до Києва.

Маємо унікальну нагоду презентувати її роман «Хлопець у сталевих черевиках», який зовсім нещодавно побачив світ. Видання розраховане на підлітків і дорослих, дуже гарно проілюстроване.

Це - дуже особиста історія, розказана на тлі подій, що відбувалися на Півдні України в середині минулого сторіччя. Роман оповідає долю хлопця з Півдня України, що отримав тяжке каліцтво під час Другої світової війни. Та попри біль і самотність герой бачить життя привабливим і повним пригод. Він багато тренується, аби почуватися рівним серед однолітків. Допитливість робить його успішним учнем. Хлопець закохується й починає мріяти, та чи не нагадає про себе травма у найбільш непідходящий момент?

Про авторку. 

Олеся Григор’єва народилася у м. Києві. За освітою біолог. Кандидат біологічних наук за спеціальністю «екологія». Є автором низки наукових праць, брала участь у міжнародних наукових конференціях. Вірші Олесі Григор’євої друкувалися в літературно-мистецьких журналах і антологіях сучасної української новелістики та лірики, виборювали призи Міжнародних поетичних конкурсів. «Хлопець у сталевих черевиках» - це перший великий художній твір авторки і друга її книжка, після збірки поезій «Невідворотність».

Анонс заходу

Наступного вівторка на Творчих читаннях у Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди читатимемо один з найулюбленіших літературних творів - від класика української дитячої літератури Всеволода Нестайка.

«Тореадори з Васюківки» — трилогія, написана автором у 1963-1970 роках. До того, як вона була надрукована однією книгою, автор видав три повісті з трилогії окремими книгами: «Пригоди Робінзона Кукурузо» (1964), «Незнайомець з тринадцятої квартири» (1966) та «Таємниця трьох невідомих» (1970). Вперше всі три повісті разом однією книгою надруковано у 1972 році видавництвом «Веселка».

Цікаво, що 2004 року у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га» з'явилося нова, виправлена редакція книги, де автор вилучив ідеологічні радянські нашарування, вилучив деякі застарілі незрозумілі сучасному читачеві деталі та додав нові сюжетні лінії.

18 травня - Міжнародний день музеїв

Міжнародний день музеїв у світі почали відзначати з 1977 року. Цей день намагаються провести по-особливому – напередодні організовують містерію «Ніч в музеї», ставлять аматорські театралізовані дійства, роблять безкоштовним відвідування тощо.

Однак, є музеї, які самі по собі незвичайні. Хоча в сучасному світі вже майже нічим не здивуєш, ми все ж спробуємо розповісти про деякі українські музеї, які нам дійсно видаються дещо незвичайними.

Музей гуцульскої магії (м. Верховина)

Усі експонати, які перебувають у експозиції, дісталися музею від родичів мольфарів. Тут на власні очі можна побачити магічні камені, палиці, роги та скрині, ляльок-мотанок та інші оригінальні предмети, якими користувалися гуцульські маги.

Музей звуку (м. Одеса)

Це місце - рай для меломанів. Тут представлено безліч обладнання для звукозапису, зберігання та відтворення мелодій. Водночас відвідувачі можуть не лише розглянути їх уважно, але й послухати різні записи на касетах, бобінах, вінілових платівках.

Музей космонавтики (м. Житомир)

В Україні є ще музейні осередки, які претендують на космічну тематику, але житомирський музей – неповторний.

Справжні скафандри, частини ракет, двигуни, автографи космонавтів, місяцехід, спускові апарати, справжні тюбики з космічною їжею. І сувенірний магазин з нетривіальними пропозиціями на згадку.

Музей каналізації (м. Київ)

Музей знаходиться в справжнісінькій каналізаційній шахті, що сприяє загальній, дещо моторошній атмосфері. Тут є велика кількість технічних зразків «каналізаційного» господарства, починаючи від самого його зародження в столиці, тобто 1879 року.

Музей моделей транспорту (м. Вінниця)

Це єдиний в Україні музей моделей транспорту (автомобілі, літаки, кораблі, наземна військова техніка, мотоцикли, трамваї, тролейбуси, автобуси, залізниця), де зберігається в зменшеному масштабі декілька тисяч моделей зазначеної техніки.

Музей фотоілюзій (м. Київ)

Це перший в Україні музей подібного формату. Тут кожен може бути сфотографованим на полотні Ван Гога, посидіти з пандою на бамбукових стеблах або політати на спині Людини-павука, зависнути в повітрі…

Музей-аптека (м. Київ)

Цей музей на київському Подолі дійсно зачаровує, тут поєднані функції працюючої аптеки (заснована у 1728 році) та тематичного музею (заснований у 1988 році).

Колекція закладу налічує експонати, серед яких аптечний посуд, меблі, інструменти для виготовлення ліків, інше аптечне приладдя. Експозиція музею відтворює аптеку XVIII та XIX століть. Окремої уваги вартує «Хата знахарки», лабораторія алхіміка.

Війна вносить свої сумні «корективи» в роботу українських музеїв: якісь тимчасово припиняють обслуговування відвідувачів, якісь закриваються назавжди, якісь знищуються внаслідок бойових дій, а якісь навпаки – приймають ще більше гостей, спраглих до чогось відволікаючого, незвичайного, утаємниченого.

Давайте своїм відвідуванням підтримувати цю галузь культурного розвитку України!

18 травня вшановуємо пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні та багатьох країнах світу вшановують пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. 1944 року радянські силовики депортували кримських татар до Середньої Азії та Сибіру, упродовж кількох днів знищивши в ешелонах смерті тисячі людей та позбавивши Батьківщини цілий народ.

За спогадами очевидців, депортованим відводили від декількох хвилин до пів години на збори, після чого їх на вантажівках транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелонами відправляли до місць заслання. Тих, хто чинив опір або не міг іти, часто розстрілювали на місці. Померлих ховали нашвидкуруч поруч із залізничним полотном або не ховали взагалі.

Лише після розпаду Радянського Союзу кримські татари мали змогу повертатися до Криму.

Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

Щорічне вшанування жертв цієї трагедії є важливим нагадуванням, щоб не допустити подібних злочинів у майбутньому.

У комуністичного режиму були свої плани на Крим як воєнну базу і потенційно прифронтовий регіон у війні з Туреччиною. Сталінському режиму не давала спокою імперська мрія про захоплення Босфору і Дарданелл, а тому вони вирішили примусово виселити весь кримськотатарський народ з півострова. Тоді з Криму депортували майже все кримськотатарське населення, близько 180 тисяч людей.

Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього

Операція з депортації кримськотатарського народу почалася рано вранці 18 травня 1944 року і закінчилася о 16:00 20 травня. Для її проведення було залучено війська НКВС кількістю понад 32 тисячі осіб.

Депортованим відводили від декількох хвилин до пів години на збори, після чого їх на вантажівках транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелонами відправляли до місць заслання. За спогадами очевидців, тих, хто чинив опір або не міг іти, часто розстрілювали на місці. Померлих ховали нашвидкуруч поруч із залізничним полотном або не ховали взагалі.

Більше ніж 150 тисяч кримських татар перевезли до Узбекистану. Інших розбили на невеликі групи і переселили до Казахстану, Таджикистану, Марійської АРСР, на Урал та до Костромської області.

З хрущовських часів наполегливо пропагується теза, що кримські татари – «народ-зрадник» і створена депортація була їхнім порятунком.

Такі радянські міфи навколо виселення кримців створювались, щоб виправдати дії Сталіна, а саме організований ним геноцид. Сьогодні цим вдало користується Путін і продовжує виправдовувати злочин, адже тільки так можна пояснити тотальну русифікацію Кримського півострова.Виселення народу є «злочином століття», якому немає виправдання.

Стислі факти та статистика, що розвінчують ганебні міфи:

Колабораціонізм серед кримських татар мав місце, але ні про яку «тотальну співпрацю з ворогом» не можна говорити. В лавах Червоної армії та партизанських загонах все одно служило більше кримських татар, ніж у Вермахті. (на боці СРСР: 11-12 тисяч (8 тисяч у боях поза Кримом; 3-4 тисячі в боях в Криму, в загонах партизан та внаслідок окупаційного терору).

Абсолютна більшість колабораціоністів-кримців або загинула в боях, або понесла індивідуальну кару (більше ніж тисячі осіб – безневинно), тому змушувати розплачуватись за їхні вчинки цілий народ – це очевидний злочин проти людяності, на які радянська влада була щедрою.

Понад 30 тисяч загиблих протягом року на нових місцях кримських татар однозначно спростовують неосталіністські вигадки про те, що депортація була «благодіянням» чи навіть «спасінням» для кримців.

Депортація кримських татар 18 – 20 травня 1944 року стала одним із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму під час Другої світової війни.

Зустріч з Андрієм Кокотюхою

16 травня 2024 року у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбулася творча зустріч із Андрієм Кокотюхою – відомим українським письменником, автором десятків популярних книжок, журналістом, теле- та кіносценаристом. Його називають майстром детективу та трилеру.

Письменник розповів про те, як було написано деякі твори, про прототипів, як видавці змушували змінювати героїв, та часом, сюжет. Торкнулися і теми інтересу читачів до ретророманів, яких є 10 у його доробку.

Андрій Кокотюха пише у багатьох жанрах, тож розповідав він не лише про дорослу літературу, а й про власні книги для дітей. За його словами, подібна багатожанровість (детективні, готичні та історичні романи, пригодницькі повісті для дітей, історико-біографічні розвідки) була викликана тим, що художньої літератури ряду напрямків в Україні просто не було. Тож йому хотілося заповнити ці лакуни.

Один із найновіших романів, “Таймер війни. Довга комендантська година”, дія якого відбувається у перші дні повномасштабного російського вторгнення в Україну, містить чимало реальних подій та фактів.

Щодо ще однієї із найновіших книг, “Потаємні двері”, то її особисто замовив Іван Малкович, сказавши: «Майже нічого в нас нема про УПА для школярів. Ти можеш це зробити».

На завершення гості ставили численні запитання щодо його творчості. Письменник охоче розповів про твори, що пишуться або незабаром побачать світ. Після завершення творчої зустрічі усі охочі могли придбати твори письменника, відбулася автограф-сесія.

Цікаві факти:

- Рекордним з-поміж усіх творів письменника за часом написання є роман “Таємне джерело” - 28 днів.

- Наразі у творчому доробку письменника 100 книг. Ще декілька нових - в друці.

Бібліотекарі завітали до школи

У День вишиванки Центральна бібліотека Солом'янки провела для другокласників спеціалізованої школи № 43 «Грааль музично-інформаційну калейдоскоп «Чарівний світ вишиванки».

Діти ознайомилися з символікою кольорів та орнаментами народної вишивки різних регіонів України. Вони виготовляли саморобки та ділилися своїми думками і відчуттями про свої вишиванки, які називали: барвистими, вишуканими, святковими, яскравими, чарівними та мальовничими.

Також маленькі відвідувачі дізналися, що у давнину за вишивання бралися у визначені дні, із чистими та світлими думками, закладаючи позитивну енергію у свою працю.

Захід завершився патріотичною «Читанкою руханкою», де лунали пісні про Україну, вишиванку, червону калину та іншу українську символіку.

Онлайн-зустріч до Всесвітнього дня вишиванки

15 травня, до Всесвітнього дня вишиванки, Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди організувала онлайн-зустріч чотирикласників Бахмутської ЗОШ І-ІІІ ступенів №12 із народним декламатором, актором Героїчного театру “Пам’ять”, педагогом, кандидатом технічних наук Михайлом Орлюком.

Спершу пані Марина Зеленська, бібліотекарка школи, запропонувала нашому гостю познайомитися з презентацію про своє рідне місто Бахмут, яке має непросту долю. А учні вразили й розчулили прочитанням улюблених віршів про вишиванку.

Віримо, Михайло Андрійович, із притаманним йому життєлюбством, запалив у маленьких серцях не один вогник любові до України!

Наш вибір припав саме на нього тому, що він, як ніхто, знає ціну українській вишиваній сорочці, знає напам’ять і відмінно декламує українську поезію, легко знаходить переконливі слова, які мотивують не коритися обставинам і бути сильними.

А ще - він мешканець славетного села Мощун, яке взяло на себе удар і зупинило ворога на підступах до Києва. Мощуну й Бахмуту є про що поговорити і помовчати…

А по завершенні зустрічі відбулася знакова зустріч з директором навчального закладу Інною Володимирівною Астаповою.

Зустріч з Олексієм Мустафіним в ЦРБ ім. Сковороди

14 травня в Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбулася цікава зустріч з Олексієм Мустафіним, українським політиком, автором численних науково-популярних книг з історії, журналістом та телевізійним менеджером.

Говорили про те, як наше знання (або незнання) історії впливає на наше сьогодення. Олексій Мустафін підкреслив важливість вивчення історії України через праці вітчизняних істориків, а не через трактування сусідніх країн.

Гість розповів про свою мотивацію писати книги, починаючи з власного незадоволення підручниками історії для сина. Відтоді він став автором науково-популярних книжок, серед яких такі відомі видання, як «Справжня історія стародавнього світу» та «Золоте руно. Історія, заплутана в міфах».

Обговорили також деколонізацію публічного простору України та вплив російської пропаганди на західних журналістів.

Олексій Мустафін також поділився цікавими фактами про роль прянощів та кави у світовій історії, а також про міфи, пов'язані з Юрієм Кульчицьким, який не був першовідкривачем кави у Європі, але став першим, хто вигадав додавати у каву молоко.

На завершення Мустафін поділився творчими планами і залишив автограф у книзі «Справжня історія Стародавнього світу», яка є в фонді нашої бібліотеки.

Дякуємо всім, хто прийшов! Це було незабутньо! Сподіваємося на плідну співпрацю з автором і надалі!

"Книжка про сміття" на Творчих читаннях в Центральній бібліотеці Солом'янки

На вівторкових Творчих читаннях ми осягали проблеми екології разом з “Книжкою про сміття”, написаною дев'ятьма українськими авторами, яким небайдужа тема екології, та укладеною письменницею Галиною Ткачук.

За допомогою книжки вчилися дивитися дещо інакше на все те, що ми виносимо до сміттєвих баків (і про що, як слушно наголосили автори книжки, одразу ж забуваємо), а саме - як на відходи, які можна й треба розділяти й переробляти, щоб уникнути екологічної катастрофи. Книжка в доступній порівняльній формі розкриває проблему українських сміттєзвалищ.

Діти ділилися своїми думками і спостереженнями, перераховували те, що споживається й викидається, до яких контейнерів бажано це класти, і що можна потім з цього усього зробити.

За допомогою книжки вони отримали шанс усвідомити змалечку, що чим більше всього люди купують, то більше їм доводиться викидати, і це не робить нашу планету чистішою.

Можливо, "Книжка про сміття" розрахована на дещо старшеньких читайликів, але наші тепер точно знатимуть, де можна дізнатися про тему, на яку люди зазвичай закривають очі, проте вона від того нікуди не дівається й потребує нових поглядів та нових рішень.

Судячи з малюнків, діти перейнялися темою. А ви?

«Cолом'янка. Історія твого району» - лекція "Залізнична колонія"

15 травня 2024 року у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбулася десята краєзнавча лекція з циклу «Cолом'янка. Історія твого району» від києвознавця Олександра Михайлика.

Лекцію було присвячено Залізничній колонії - одній із місцевостей району, у минулому робітничому поселенню.

На початку було з'ясовано походження назви поселення, причини його появи та особливості. Попри сусідство із Солом'янкою Залізнична колонія завжди розвивалася окремо. Важливу роль у її житті відігравав Олександр Бородін - інженер-новатор, який серед іншого вперше запровадив у місті електричне освітлення. Ключові споруди зведено за проєктом архітектора Олександра Кобелєва, тож одна із вулиць колонії нині має його ім'я.

До 1980-х років поселення зберігає свій первинний вигляд. Та у 1980-х, через заплановане будівництво південного вокзалу, частину поселення знесено. Лише 2001 року на місці знесеної частини колонії звели Південний вокзал та церкву перед ним.

У Залізничній колонії мешкали або працювали письменник Остап Вишня, співак Олександр Вертинський, художник Анатолій Петрицький та інші видатні особистості.

ВІДЕОЗАПИС

Гості заходу мали змогу побачити рідкісні карти, історичні та сучасні авторські фото, які демонструвалися на екрані. По завершенні заходу відбулося цікаве обговорення, гості ставили численні запитання.

Більше про Залізничну колонію можна дізнатися з книги О. Михайлика та С.Широчина «Невідомі периферії Києва. Солом’янський район».

Цікаві факти про Залізничну колонію:

- Поселення є першим подібним в Україні, тож стала зразком для інших;

- Сусідню Солом'янку та прилеглі місцини було вилучено з меж міста 1901 року та повторно приєднано 1910 року. Але Залізнична колонія, попри сусідство із Солом'янкою, вилучена з меж міста не була;

- Церкву перед будівлею Південного вокзалу звели за 73 дні. Вона увійшла до Книги рекордів України.

Курси української мови в Центральній бібліотеці Солом'янки

Безоплатні курси української мови в нашій бібліотеці продовжують свою роботу, постійно поповнюючись новими відвідувачами!

На минулих заняттях учасники мали змогу писати коментовані диктанти, вчитися перекладати тексти та практикуватися в усному спілкуванні. Початківці зробили свої перші кроки у вивченні орфографічних правил, переказували невеличкі тексти, вправлялися у вимовленні скоромовок та розігрували побутові діалоги.

Наші курси – це чудова нагода покращити знання української мови в теплій та дружній атмосфері.

Запрошуємо всіх охочих долучитися до нас і разом відкривати багатство рідної мови!

Приходьте, буде цікаво!

Заняття для дорослих проходять щопонеділка о 12:30

Адреса: Центральна районна бібліотека імені Григорія Сковороди, вул. Освіти, 14-А

Наш освітній телеграм-канал «Мовосвіт»: https://t.me/movosvit

Наш блог «МовоСвіт на Освіти»: https://movosvitnaosvity.blogspot.com

Анонс заходу

Медитаційна арт-зустріч «Моє омріяне місто»

Війна в Україні почалася у 2014-му році, і минуло більше двох років з тих пір, як чимало з нас прокинулися від перших гучних звуків повномасштабного вторгнення… Відтоді наші великі і малі міста, селища, населені пункти чекають на омріяну Перемогу, відбудову, можливість загоїти свої рани війни і почати життя з нової сторінки. Яким буде наше улюблене місто після Перемоги? Давайте помріємо!

Друзі, Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди та неформальна волонтерська ініціатива «Культ_о_Во» (культура і волонтерство) запрошує вас 18 травня о 15:00 на затишну зустріч, яка додасть вам трішки наснаги у непрості часи, а також посприяє наближенню нашої Перемоги!

Шлях до Перемоги – це виснажливий марафон. Тому, аби знайти додаткові ресурси всередині, наснажитися, поринути у теплі миті, побути в колі приємних людей, кличемо на нашу зустріч. Разом повимріюємо Перемогу і намалюємо міста наших мрій.

Що буде?

Спершу – трохи медитації. У складні часи маємо тримати баланс і бути в ладу із самими собою. Любов Єремічева запропонує освоїти нескладну медитацію.

Далі – творча робота кожного з акриловими фарбами на полотні. Її куруватиме Анна Дерев’янко. Завдяки практиці медитації Ви зможете спіймати натхнення, і відтворити усе це в кольорі.

Матеріали для творчості забезпечують організатори події.

Але ми запропонуємо Вам долучитися довільним донатом на ЗСУ – збір на антену для дрона.

Крім того, на заході Ви зможете придбати книжки чи листівки Любові, кошти з яких також підуть на Перемогу.

Трохи про нас:

Анна Дерев'янко, комунікаційниця, волонтерка, яка обожнює малювати.

Любов Єремічева, журналістка, письменниця, певний час мешкала в індійському ашрамі.

Іван Марчук. Вітаємо з Днем народження!

До дня народження Івана Марчука - українського живописця, народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, члена Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва.

Іван Марчук каже, що його картини до кінця не розгадати, навіть йому це не під силу. Запорукою неповторності цих полотен є особлива, філігранна, винайдена ним техніка – "пльонтанізм" (від слова "пльонтати" ‒ плести, переплітати). 

"Для мене мистецтво – це життя і одкровення. Іншої альтернативи нема. І водночас мистецтво – це каторга. Я працюю 365 днів на рік, і без цього не можу". Іван Марчук

30-річчя Солом'янської "Просвіти"

11 травня 2024 року Солом’янська «Просвіта» відзначила своє 30-річчя!

До бібліотеки в цей день завітали: очільниця солом'янського осередку Зоя Голота, голова Київської «Просвіти» Кирило Стеценко, заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Георгій Філіпчук, а також інші достойні представники цієї найповажнішої за віком громадської організації в Україні.

Учасники зустрічі коротко окреслили історію «Просвіти» в Україні та Києві, наголосили на важливості активізації просвітницької роботи в складні для нашої держави часи.

Завершився захід мистецькою частиною: Тарас Яницький виконав інструментальні твори на бандурі, скрипковий твір пролунав у виконанні Кирила Стеценка, поетеса Ольга Ходацька прочитала вірші, також у виконанні Ігоря Якубовського прозвучали пісні на її поезію.

Вітаємо Солом’янську «Просвіту» з ювілеєм і бажаємо подальших успіхів у просвітницькій діяльності!

"Творча майстерня" до Дня матері

Віктор Геращенко – «Мамо моя, рідна і єдина»

Мамо моя рідна і єдина,

Ластівко добра і теплоти,

Я для тебе був і є дитина,

І для мене найдорожча ти.

 11 травня в художній студії для дітей та підлітків «Творча майстерня» було проведено заняття, присвячене Дню матері.

Упродовж заняття наші маленькі митці створили справжні шедеври, використовуючи різноманітні техніки та матеріали. Вони зобразили вітальні композиції длянайрідніших. Кожен малюнок вражав своєю теплотою та індивідуальністю, а юні художники з гордістю демонстрували свої творіння одне одному.

Ми вдячні всім дітям, які приєдналися до нашого заняття, та поділилися своєю творчістю та енергією. Цей день нагадав нам про важливість родинних зв'язків та теплих спогадів, які ми будемо зберігати назавжди. Нехай кожен день буде сповнений коханням та вдячністю до найближчих людей!