«Девід Коперфілд» був восьмим романом Діккенса. Як і багато інших його романів, перший раз він був опублікований як літературний серіал. Перша частина була опублікована у травні 1849 року, завершальна частина - у листопаді 1850 року.
Роман займав особливе місце в серці Діккенса. У передмові до видання 1867 року Діккенс писав: «З усіх моїх книжок я найбільше люблю цю. Мені легко повірять, якщо я скажу, що ставлюся як ніжний батько до всіх дітей моєї фантазії і що ніхто і ніколи не любив цю родину так гаряче, як люблю її я. Але є одна дитина, яка мені особливо люба, і, подібно до багатьох ніжних батьків, я плекаю її в найглибших схованках свого серця. Її ім'я – «Девід Коперфілд».
Письменник розповідає історію молодого Девіда, життя якого від дитинства до зрілості тісно відображає самого Діккенса. Як і в багатьох інших романах письменника, «Девід Коперфілд» акцентує увагу на соціальному дисбалансі між багатими і бідними, зазначаючи, що бідність може бути більш благородною, ніж багатство.
«Девід Коперфілд» містить багато автобіографічних елементів. На поверхневому рівні легко помітити, що навіть в імені головного героя Девіда Коперфілда є перевернуті ініціали Чарльза Діккенса. Любов Девіда до Дори Спенлоу змодельована після юнацького захоплення Діккенса Марією Беднелл.
«Девід Коперфілд» - приклад роману виховання. Це тип роману, який зосереджується на проблемах зростання особистості саме у роки її формування, темі виховання людини, виборі життєвого шляху. Але містить не тільки дидактичні настанови, але і елементи, наприклад, пригодницького або філософського спрямування. Доречі, іншими вдалими прикладами літератури цього жанру можна також назвати «Маленькі жінки», «Джейн Ейр», «Убити пересмішника».
Чарльз Діккенс голосом Девіда Коперфілда ділиться з нами деякими цінностями, які, на його думку, привели до його особистого успіху в житті:
My meaning simply is, that whatever I have tried to do in life, I have tried with all my heart to do well; that whatever I have devoted myself to, I have devoted myself to completely; that in great aims and in small, I have always been thoroughly in earnest.
(Мій сенс просто полягає в тому, що все, що я намагався зробити в житті, я усім серцем намагався робити добре; що усьому, чому б я не присвятив себе, я присвятив себе повністю; що у і великих цілях, і в малих я завжди був дійсно щирим).
Письменник був настільки захоплений підготовкою та написанням роману, що залишив дослідникам своєї творчості багато матеріалу для мемуарних досліджень своєї праці над книгою «Девід Коперфілд». Через деякий час стало відомо, що:
Діккенс мав принаймні десяток різних назв для «Девіда Коперфілда».
Наприклад, коли роман вперше був опублікований у формі літературного серіалу, він отримав назву «Життя Девіда Коперфілда, розказане ним самим».
«Девід Коперфілд» - це найбільш автобіографічний з романів Діккенса.
Критики бачать багато
паралелей між подіями в романі та подіями власного життя Діккенса. Крікле, керівник школи в романі, має схожість з директором школи Діккенса. Досвід Девіда, працюючи на фабриці, відображає власну працю Діккенса в дитинстві. Містер Мікабер, ув'язнений за борг у романі, як власний батько Діккенса, також ув'язнений за борг.
Кажуть, що персонаж Урія Гіп був заснований на образі казкаря Ганса Крістіана Андерсена.
Діккенс познайомився з Андерсеном у 1847 р. Андерсен був дуже вражений Діккенсом. Пізніше Андерсен приїхав, без запрошення, до самого Діккенса. Він визнав будинок занадто холодним, змусив сина Діккенса зранку голити його і взагалі дратував господарів своїми скаргами. Сам Діккенс поклав листа до дверей кімнати, яку він залишив, і сказав: «Ганс Андерсен спав у цій кімнаті п’ять тижнів - що здавалося родині вічністю!»
Ефект гостювання Андерсена, який відклався на сім'ї письменника, як кажуть, був увічнений в згубному характері Урія Гіпа.
Діккенс назвав свою дочку на честь одного з персонажів «Девіда Коперфілда» .
Дочка Діккенса Дора народилася, поки він писав «Девіда Коперфілда». Він полюбив персонажа Дори Коперфілд у своєму романі і вирішив назвати цим ім’ям свою дитину. Дора Коперфілд в романі помирає при пологах. На жаль, Дора Діккенс теж не довго жила; вона померла у дуже ранньому віці після конвульсій.
«Девід Коперфілд» – лише один з двох романів Діккенса, написаних від першої особи.
На той момент, коли «Девід Коперфілд» був опублікований, Діккенс опублікував вісім інших романів, усі з оповідачами від третьої особи. «Девід Коперфілд» був написаний з
оповідачем від першої особи , що відображало особисту та автобіографічну природу роману.
Персонаж Урія Гіп став символізувати особливий вид лиходійства.
В «Девіді Коперфілді» Урія Гіп - худий, блідий підприємець, чий кривдний підступ і злі схеми шантажу зробили його улюбленим лиходієм серед читачів.
Пропонуємо вам переглянути відеоролик з першими ілюстраціями до цієї книги, які створив відомий англійський ілюстратор Браун Хеблот Найт.
