Сьогодні виповнюється 105 років від дня народження Петра Яцика – підприємця, благодійника, громадського діяча, людини, чиє ім’я стало символом підтримки української освіти, науки й культури.
Він народився 7 липня 1921 року в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині у багатодітній селянській родині. Був найстаршим із дітей, тому після передчасної смерті батька змушений був рано взяти на себе турботу про сім’ю.
У роки Другої світової війни став зв’язковим Української повстанської армії. Коли у 1944 році до Західної України наблизилися радянські війська, Петро Яцик вирішив емігрувати – кількасот кілометрів до Австрії пройшов пішки.
Згодом опинився в Регенсбурзі, де навчався в українській середній школі для переміщених осіб. У 1947 році там же Петро закінчив Український технічно-господарський інститут, здобувши економічну освіту.
У 1949-му переїхав до Канади. Перші роки були непростими: працював посудомийником, прибирав виробниче обладнання, був робітником на молокозаводі, торгував меблями та книгами. Але наполегливість та підприємницький талант допомогли йому створити власну й одну з найуспішніших у провінції Онтаріо будівельну компанію – "Prombank Investment Limited (P. Jacyk Group)".
Досягнувши успіху, Петро Яцик значну частину статків спрямовував на підтримку української науки та освіти. Допомагав Гарвардському університету, Канадському інституту українських студій, Лондонському університету, фінансував видання "Енциклопедії українознавства", англомовних праць Михайла Грушевського та інших фундаментальних досліджень з історії України.
У листопаді 1999-го благодійний фонд Яцика "Ліга українських меценатів" взяв участь у заснуванні Міжнародного конкурсу з української мови, що об’єднав мільйони дітей і дорослих у вивченні та поширенні рідної мови.
В останні роки життя далекоглядний меценат неодноразово приїздив до незалежної України, уважно стежив за її розвитком і продовжував підтримувати важливі освітні та культурні проєкти. Помер 1 листопада 2001 року в Торонто.
Петро Яцик залишив по собі спадщину, яку неможливо виміряти лише цифрами. Його добрі справи й сьогодні працюють на Україну, допомагаючи розвивати освіту, науку та утверджувати авторитет української мови у світі.
Немає коментарів:
Дописати коментар