"Актор, якому вірили". До Дня народження Богдана Ступки

27 серпня 1941 року народився Богдан Ступка – митець, ім’я якого стало візитівкою українського театрального та кіномистецтва на стику XX та XXI століть.

Розпочавши свій творчий шлях у Львові, 1978-го актор переїздить у Київ і навіки пов’язує свою долю з Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. А у 2001-му, після смерті свого вчителя Сергія Данченка, Богдан Сильвестрович очолив головну академічну сцену України.

Ступка однаково переконливо почувався в різних амплуа: трагедія, комедія, історична драма тощо. У театрі він створив образи Дон Жуана у "Камінному господарі", Річарда III в однойменній постановці, Миколи Задорожного в "Украденому щасті", Тев’є у "Тев’є-Тевелі", Поприщина у "Нотатках божевільного", Ліра у "Королі Лірі" та багато інших.

Ми як Бібліотека Сковороди, не можемо не згадати ще про одну видатну роль – нашого духовного покровителя і славетного українського філософа, – якого Богдан Ступка блискуче зіграв у виставі "Сад Божественних пісень" на сцені київського театру "Сузір’я" (1989).

У кіно дебют актора відбувся в фільмі Юрія Іллєнка "Білий птах з чорною ознакою" (1970). Загалом Ступка зіграв близько ста кіноролей, серед них особливо запам’ятались історичні постаті: Богдан Хмельницький, Іван Брюховецький, Іван Мазепа, Остап Вишня та інші.

Цікаво, що саме Богдан Ступка разом з колегами по театральному цеху Богданом Бенюком, Анатолієм Хостікоєвим та Миколою Рушковським на початку 2000-х років підтримали театр "Дивний замок" (нині – Театр на СОЛОм'янці). Своїм втручанням та авторитетом вони допомогли відстояти право на існування цього унікального мистецького осередку Солом’янського району на вулиці Єреванській, 11.

У Києві актор жив понад три десятиліття. Від 1987 року мешкав на вулиці Заньковецької, 3/1 – у старовинному будинку, зведеному ще 1901 року.

Богдан Ступка пішов із життя 22 липня 2012 року, трохи не доживши до свого 71-річчя. До 80 річниці від дня народження актора, 27 серпня 2021 року, на будинку, де він жив, відкрили меморіальну дошку-горельєф. А у вересні 2024 року на його честь було перейменовано сусідню вулицю, яка раніше мала ім’я Станіславського.