На ідею записати спогади про Бібліотеку Сковороди нас наштовхнула книжка Ґеорґі Ґосподінова "Часосховище". Вона про те, як працює людська пам’ять. Про спогади як спосіб терапії. Про те, як, згадуючи минуле, людина повертається до себе.
І одного дня ми спробували згадувати. Це було дивовижно: хвилювання, розділені радість, сум, ностальгія, полегшення і заряд бадьорості. Ці відчуття не порівняти ні з чим!
Потім ми продовжили. Спершу вдвох, потім уп’ятьох, згодом усі разом. Натхнення додала думка про 80-річний ювілей бібліотеки.
Слухаючи спогади та ділячись ними з іншими, кожен відчув горду причетність до місця, де працює, повагу до життєвого шляху старших колег, єдність кількох поколінь бібліотекарів.
Зрештою вийшла справжня жива, емоційна історія буття відданих книзі людей, яку ми записали і зберегли.
А сьогодні ми запрошуємо вас продовжити мандрівку в часі і просторі, яка бодай ненадовго врятує від похмурого сьогодення. Ласкаво просимо до атмосфери бібліотеки на Освіти, 14, що панувала на зламі епох, у 1985-2008 роках! Переходьте за посиланням
Спогади – це вагома складова нашої стійкості. Якщо й вам є що згадати про багаторічну дружбу з нашою бібліотекою, радо вас вислухаємо!
Немає коментарів:
Дописати коментар