Темою січневого "Цілющого понеділка" стало зцілення книгою та як саме читання впливає на внутрішній світ людини.
12 січня наша незмінна ведуча, психотерапевтка і письменниця, Тетяна Вишко підготувала презентацію на цю тему та захопливо й доступно пояснила, чому книжки – сила! Ми ж з вами поділимося найважливішим з почутого.
Отже, дослідження показують, що:
• Під час читання активізуються аж 17 ділянок мозку.
• Лише 6 хвилин читання знижують рівень кортизолу (гормону стресу) на 68%.
• Читання «розпаковує» емоції, допомагає самопізнанню та формує здорову емпатію.
• Для дорослої людини книга є безпечним простором для переживання складних тем без загрози для себе.
• Мозок не відрізняє вигадане від прожитого: під час читання активуються ті ж ділянки, що й у реальному досвіді – емоції, пам’ять, тілесні реакції.
• Читання є своєрідним тренуванням мозку, яке змінює емоційне навантаження досвіду та відкриває шлях до внутрішнього зцілення.
Що дає читання:
• Покращення настрою.
• Ментальну втечу – відпочинок для мозку.
• Самопізнання та внутрішній діалог.
• Навички критичного й аналітичного мислення.
• Тренує концентрацію, увагу та уяву.
• Допомагає в боротьбі з депресивними станами.
• Профілактує численні захворювання, зокрема старечу деменцію.
• Покращення настрою.
• Ментальну втечу – відпочинок для мозку.
• Самопізнання та внутрішній діалог.
• Навички критичного й аналітичного мислення.
• Тренує концентрацію, увагу та уяву.
• Допомагає в боротьбі з депресивними станами.
• Профілактує численні захворювання, зокрема старечу деменцію.
Книга як дзеркало
• Наші читацькі уподобання – мова внутрішнього світу.
• Ми обираємо історії, які резонують із теперішнім станом, дають форму непроговореному й допомагають назвати те, що складно висловити словами.
• Ми оминаємо історії, щодо яких є певні внутрішні блоки (страхи, заборони), а це – також важливі знання про себе.
• Книга називає те, що довго жило без слів та допомагає побачити власну історію збоку, створює відчуття "я не один/одна".
• Наші читацькі уподобання – мова внутрішнього світу.
• Ми обираємо історії, які резонують із теперішнім станом, дають форму непроговореному й допомагають назвати те, що складно висловити словами.
• Ми оминаємо історії, щодо яких є певні внутрішні блоки (страхи, заборони), а це – також важливі знання про себе.
• Книга називає те, що довго жило без слів та допомагає побачити власну історію збоку, створює відчуття "я не один/одна".
Щиро вдячні пані Тетяні за ці структуровані знання. І хоча книжкова тема у колі бібліофілів є невичерпною, на нас ще чекав сюрприз – Емоційні читання!
Немає коментарів:
Дописати коментар